§ 4. Козацтво після ліквідації Запорозької Січі (Власов)

Зміст

ПРОЧИТАЙТЕ УРИВКИ З ДЖЕРЕЛ І ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

1. Які деталі в уривках указують на те, що в них ідеться про нащадків українських козаків? У зв’язку з якими територіями про них розповідають автори цитованих праць?

У першому уривку на українське козацьке походження вказує мова чорноморців, яка добре збереглася, а також українські риси в манерах, звичаях, повір’ях, домашньому та громадському побуті. У другому уривку про це свідчать козацький військовий устрій, посада наказного отамана, військові й козацькі землі, станиці, станичні отамани, судді, сходи та козацькі ради.

Автори цитованих праць розповідають про козаків у зв’язку з Кавказом, Чорноморією та Кубанню (землями Кубанського козацького війська).

2. Пригадайте, які події вперше спонукали запорозьких козаків до переселення на території, підвладні кримським ханам.

Уперше запорожці масово переселилися на землі Кримського ханства після 1709 року. Тоді російські війська за наказом царя Петра І зруйнували Чортомлицьку Січ за підтримку козаками гетьмана Івана Мазепи та кошового отамана Костя Гордієнка. Козаки відійшли на південь і заснували Кам’янську, а згодом Олешківську Січ під владою кримського хана.

3. Які відомі вам події пов’язані з історією останньої Запорозької Січі – Підпільненської? Коли та чому її було зруйновано?

Підпільненська (Нова) Січ існувала в 1734–1775 роках. З її історією пов’язаний розвиток козацьких зимівників, активне освоєння степових земель, участь козаків у війнах з Османською імперією та діяльність останнього кошового отамана Петра Калнишевського.

Січ зруйнували в червні 1775 року за наказом російської імператриці Катерини ІІ війська генерала Петра Текелія. Царський уряд знищив Січ через ліквідацію загрози з боку Кримського ханства після перемоги над Османською імперією, острах перед козацьким республіканським ладом та бажання роздати запорозькі землі дворянам.

1. ЯК І ЧОМУ ВИНИКЛИ ЧОРНОМОРСЬКЕ ТА КУБАНСЬКЕ КОЗАЦЬКІ ВІЙСЬКА?

• Укладіть хронологію подій, що розкриває історію Чорноморського козацького війська.

Хронологія історії Чорноморського козацького війська:

  • 1787–1788 рр. — створення царським урядом Війська вірних козаків (згодом названого Чорноморським) на чолі з Сидором Білим.
  • 1787–1791 рр. — участь козаків у російсько-турецькій війні, штурмах Очакова, острова Березань, фортець Кінбурн та Ізмаїл.
  • 1792 р. — підписання Катериною ІІ жалуваної грамоти чорноморцям на володіння землями на Тамані та Кубані.
  • Серпень 1792 р. — початок висадки козаків на Тамані та заселення Чорноморії.
  • Перша половина XIX ст. — переселення на Кубань близько 150 тисяч осіб з Лівобережної України, несення служби на Чорноморській кордонній лінії, участь у Кавказькій війні.
  • 1860 р. — об’єднання Чорноморського війська з частиною Лінійного козацького війська в Кубанське козацьке військо.

• Яку дату обрали початковою? Чому?

Початковою датою обрано 1787–1788 роки. Саме тоді російське командування офіційно відновило козацькі формування з колишніх запорожців під назвою Військо вірних козаків, яке невдовзі отримало назву Чорноморського.

• З якою метою російський уряд ініціював об’єднання колишнього Чорноморського козацького війська (яке складалося з українців) з частиною колишнього Лінійного козацького війська (у якому переважали росіяни) в Кубанське козацьке військо?

Царський уряд об’єднав українських чорноморців із російськими лінійцями, щоб зруйнувати етнічну однорідність українського війська. Влада хотіла прискорити русифікацію козаків, стерти залишки запорозьких традицій та міцніше прив’язати край до загальноімперської військової машини після підкорення народів Північного Кавказу.

• Чи мали шанс нащадки запорожців зберегти традиції козацького військового устрою та врядування, ставши частиною регулярного російського війська?

Шансів майже не було. Російська імперія вимагала суворої централізації та дисципліни за загальноімперськими статутами. Влада повністю скасувала виборність кошових отаманів і старшини та замінила їх призначуваними урядом наказними отаманами й офіцерами.

• Поділіться припущеннями, завдяки чому чорноморці та кубанці зберігали свою етнічну належність та традиційний побут, про що свідчать джерела, наведені на початку параграфа.

Чорноморці та кубанці жили окремими станицями та куренями у замкненому середовищі. Постійне поповнення новими переселенцями з Лівобережної України допомагало берегти рідну мову, спільні звичаї, вірування, хатній устрій та пісні від старших поколінь.

• Як відбувалася колонізація Кубані Чорноморським військом?

Колонізація почалася наприкінці серпня 1792 року після царської грамоти Катерини ІІ, яка надала козакам кубанські землі за воєнні заслуги. Чорноморці заснували перші курені й станиці, створили прикордонну Чорноморську лінію вздовж річки Кубань та заселили порожні степи. У першій половині XIX століття сюди прибуло ще близько 150 тисяч переселенців з Лівобережної України, які розорали цілину, завели господарство й торгівлю.

ПРОЧИТАЙТЕ ФРАГМЕНТ ДЖЕРЕЛА ТА УРИВОК ІЗ ПОЕМИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА «КАВКАЗ»

1. Як автори обох уривків ставляться до подій, про які пишуть? Кому співчувають, кого засуджують? (Відповідь підтвердіть словами з текстів.)

Хорунжий Олександр Кухаренко ставиться до подій як офіцер імперської армії, хоча й фіксує всю жорстокість дій російських військ. Він засуджує обман горців і показує трагедію черкесів: «Нещасні горці підкорились на чесне російське слово, а ми їх житла палили, грабували, зганяли до моря», «до 30 000 пропало за одну зиму», але водночас пишається загарбанням: «Ось такою правдою ми підкорили Кавказ… Тепер у ці місця заселяють росіян».

Тарас Шевченко щиро співчуває поневоленим горцям і прославляє їхню визвольну боротьбу проти імперії: «І вам, лицарі великі, Богом не забуті. Борітеся — поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!». Поет рішуче засуджує колоніальну війну царату.

2. Які спільні ідеї простежуються в документальному та поетичному уривках?

Обидва автори стверджують факт насильницького поневолення народів Кавказу царською Росією. Кухаренко розкриває жорстокі воєнні реалії, вигнання й загибель людей, а Шевченко передає гнів проти загарбницької імперської політики та підносить право народів боронити свою свободу.

3. Поділіться припущеннями, чому події Кавказької війни хвилювали Тараса Шевченка.

Шевченко гостро відчував будь-яку кривду і співчував поневоленим народам, бо Україна сама перебувала під владою імперії. Його обурювало, що царат гнав українців гинути в горах Кавказу та допомагати підкорювати інші волелюбні народи.

2. ЯК ПОСТАЛО АЗОВСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО?

• За яких обставин виникло Азовське козацьке військо? Яку роль воно відіграло в економічному розвитку Приазов’я?

Військо виникло під час російсько-турецької війни 1828–1829 років. Кошовий отаман Задунайської Січі Йосип Гладкий разом із частиною козаків перейшов на бік російської армії та воював проти турків. За Адріанопольським миром 1829 року Росія закріпила за собою гирло Дунаю, а козакам дозволили оселитися на узбережжі Азовського моря між річкою Берда, Бердянськом та Маріуполем. Так постало Азовське козацьке військо на чолі з отаманом Йосипом Гладким.

Військо зробило великий внесок в освоєння Приазов’я. Козаки розорювали степ, сіяли пшеницю, жито, овес, гречку, займалися скотарством, рибальством, бджільництвом, відкривали борошномельні млини й цегельні заводи.

ПРОЧИТАЙТЕ УРИВКИ З ДЖЕРЕЛ І ВИЗНАЧТЕ, ПРО ЩО ЙДЕТЬСЯ В КОЖНОМУ…

• Прочитайте уривки з джерел і визначте, про що йдеться в кожному. У чому історичне значення згаданих подій і явищ? Зробіть висновок про причини створення військових формувань, про які йдеться, з огляду на імперську політику Росії.

У першому уривку з праці Ф. Щербини йдеться про службу чорноморських козаків на прикордонній Чорноморській лінії вздовж річки Кубань, де вони несли цілодобову прикордонну варту й ходили у роз’їзди. У другому уривку з праці П. Короленка розповідається про азовських козаків як про вправних моряків, які на веслових баркасах перехоплювали контрабандні турецькі судна в морі.

Історичне значення цих явищ полягало в мирній колонізації малолюдних земель Приазов’я та Північного Кавказу українськими козаками. Водночас козаки зберегли мову, звичаї та традиції далеко від колишньої Січі.

Причини створення формувань випливали з колоніальних цілей Росії. Царська влада використовувала досвідчених вояків для охорони кордонів, морського нагляду та завоювання Кавказу за чужий кошт, переселяючи козаків подалі від корінних українських земель для безпеки самодержавного устрою.

ПРОЧИТАЙТЕ ЗАМІТКУ

• Прочитайте замітку. Поміркуйте, чому після ліквідації козацтва саме козацька історія живила національну пам’ять та культуру українців, слугуючи підґрунтям для національного відродження.

Козацтво завжди уособлювало для українців дух свободи, захист рідної землі та власну державність. Навіть після втрати автономії пісні, думи й перекази про козацькі походи передавали спогади про колишню волю та надихали митців творити рідну культуру, яскравим прикладом чого стала опера Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».

ПЕРЕЙШОВШИ ЗА ПОСИЛАННЯМ https://cutt.ly/drFhhUlX АБО КОДОМ, ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕОСЮЖЕТ (документальний фільм «Кубанські козаки. А вже літ двісті…», реж. В. Сперкач)

• Яка основна ідея фільму?

Основна ідея фільму полягає в доведенні нерозривного генетичного, культурного й історичного зв’язку Кубані з Україною. Стрічка показує, що переселені 1792 року запорожці (Чорноморське козацьке військо на чолі з отаманом Захарієм Чепігою та суддею Антоном Головатим) зберегли на Кубані козацький устрій, мову та звичаї, попри століття імперського тиску, сталінського терору й насильницької асиміляції.

• Чому в питанні зміни ідентичності населення Кубані, до кінця не розв’язаному за часів Російської імперії, крапку намагалася поставити радянська влада?

Російська імперія використовувала козаків як військову силу («шомполами приправлена воля», походи за царя), але не змогла викорінити їхню самобутність — навіть змінивши одяг на черкески, чорноморці будували українські білі хати під соломою, співали козацьких пісень і говорили рідною мовою.

Коли в 1920-х роках під час короткої українізації на Кубані миттєво розквітли українські школи, преса (газета «Чорноморець») та капели бандуристів, тоталітарна радянська влада зрозуміла, що кубанське козацтво є небезпечним осередком національного опору й потенційного об’єднання з Україною. Тому режим поставив за мету остаточно зламати козацький хребет і фізично стерти українську ідентичність.

• Якими заходами? Що вказує на їхній колоніальний характер?

Радянська влада вдалася до відвертого етноциду:

  • Офіційна заборона українізації: за постановою ЦК ВКП(б) від 14 грудня 1932 року (за підписами Сталіна і Молотова) на Північному Кавказі негайно припинили українізацію, заборонили українське радіомовлення, закрили всі українські школи та газети, перевівши діловодство й навчання на російську мову.
  • Штучний Голодомор та депортації: у 1930-х роках понад 350 тисяч кубанців померли від голоду, ще пів мільйона зазнали депортацій до Сибіру.
  • Знищення цілих станиць: станицю Полтавську занесли на «чорну дошку», звідки за 12 днів війська НКВС вивезли 20 тисяч осіб (чоловіків, жінок і дітей) у північні концтабори.
  • Топонімічне стирання: історичні назви курінних станиць, названих на честь українських міст і гетьманських столиць, змінили на радянські (станицю Уманську перейменували на Ленінградську, Полтавську — на Красноармійську, Поповичівську — на Калінінську).

На колоніальний характер вказують масове виселення корінних мешканців, заселення спорожнілих осель вихідцями з Росії, заборона мови та примусовий запис українців «росіянами» в паспортах.

• Завдяки чому нащадки українських козаків на Кубані зберігали впродовж майже двох століть зв’язок з Україною?

Зв’язок зберігався завдяки постійному переселенню нових родин з українських губерній, щоденній розмовній мові, збереженим пісням, кобзарським думам, хатньому устрою та пам’яті про запорозьких дідів.

• На прикладі згаданого в сюжеті художника Г. Квашури, картина якого представлена в матеріалі параграфа, визначте чинники, що слугують основою для національної самоідентифікації.

Основою для самоідентифікації є повага до власного історичного роду, пам’ять про переселення пращурів, відтворення козацьких символів, одягу й побуту в мистецтві, а також жива мова й вірність рідним традиціям.

УЗАГАЛЬНІТЬ МАТЕРІАЛИ ПАРАГРАФА У СХЕМІ

• Схема (ментальна карта) «Українське козацтво після ліквідації Запорозької Січі»:

Українське козацтво після ліквідації Запорозької Січі (1775 р.) Задунайська Січ 1775–1828 рр. Землі Османської імперії Чорноморське військо 1787–1860 рр. Причорномор'я, Кубань Азовське військо 1832–1866 рр. Бердянськ — Маріуполь Кубанське військо Утворене в 1860 р. Чорноморці + лінійці Особливості: У гирлі річки Дунай Військова служба султану Перехід частини козаків до Росії в 1828 р. Особливості: Створено з вірних козаків Переселення на Кубань 1792 Охорона кордону річки Кавказька війна Особливості: Отаман Йосип Гладкий Морське патрулювання Освоєння Приазов'я Розформовано у 1866 р. Особливості: 200 тис. українців і лінійці Наказні отамани від царя Збереження мови й пісень Повна імперська служба

Схема показує долю козацтва після руйнування Запорозької Січі. Частина запорожців пішла за Дунай до Османської імперії, а іншу частину царський уряд використав для охорони південних рубежів і колонізації Приазов’я та Кубані.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Витлумачте назви: Задунайська Січ, Чорноморія, Азовське козацьке військо, Кубанське козацьке військо.

Тлумачення назв:

  • Задунайська Січ — козацька військова організація в дельті Дунаю на землях Османської імперії, заснована запорожцями після руйнування Підпільненської Січі в 1775 році.
  • Чорноморія — офіційна назва «Земель Війська Чорноморського» на правому березі річки Кубань і Таманському півострові, куди чорноморські козаки переселилися в 1792 році.
  • Азовське козацьке військо — формування козаків на узбережжі Азовського моря між Бердянськом та Маріуполем, створене урядом у 1832 році з колишніх задунайців Йосипа Гладкого.
  • Кубанське козацьке військо — військове об’єднання, утворене царською владою у 1860 році шляхом злиття українського Чорноморського війська з російським Лінійним військом.

2. Покажіть на карті території, що увійшли до складу Російської імперії внаслідок російсько-турецької війни 1828–1829 рр., терени Задунайської Січі, Азовського козацького війська, Землі Війська Чорноморського.

Географічні орієнтири на карті:

  • Території за Адріанопольським миром 1829 р.: гирло річки Дунай з островами на південному заході та східне узбережжя Чорного моря від гирла Кубані на південь уздовж Кавказького узбережжя.
  • Терени Задунайської Січі: гирло й дельта Дунаю у Добруджі (південь сучасної Одеської області та прилеглі землі сучасної Румунії).
  • Азовське козацьке військо: північне узбережжя Азовського моря між річкою Берда, містами Бердянськ і Маріуполь.
  • Землі Війська Чорноморського (Чорноморія): Таманський півострів та правобережжя річки Кубань на південний схід від Азовського моря.

3. Які обов’язки покладалися на Чорноморське козацьке військо (на Кубані) та Азовське козацьке військо?

Чорноморське козацьке військо мало охороняти прикордонну Чорноморську лінію вздовж річки Кубань, тримати нічні залоги й роз’їзди, боронити край від нападів черкесів, а також брати участь у Кавказькій війні.

Азовське козацьке військо патрулювало на веслових човнах східне узбережжя Чорного моря від турецьких контрабандистів, які везли зброю й порох горянам, а також освоювало степові землі Приазов’я.

Light