4. Громадські об’єднання. Волонтерство
МІРКУЄМО І ДІЄМО
1. Як ви розумієте поняття «свобода асоціації» і чому вона є ключовою для демократичного режиму? Які міжнародні та національні документи закріплюють право на свободу асоціації в Україні?
Для мене свобода асоціації — це гарантоване право людей збиратися разом, створювати організації, клуби чи партії, щоб гуртом досягати спільної мети за власними правилами. Вона є ключовою для демократії, бо поодинці людині важко захистити свої права чи вплинути на владу, а об’єднавшись у команду, громадяни стають реальною силою.
Це право закріплене в таких міжнародних документах, як Загальна декларація прав людини (1948 р.), Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (1966 р.) та Конвенція про права дитини (1989 р.). В Україні воно гарантоване статтею 36 Конституції України, а також Законами України «Про громадські об’єднання», «Про політичні партії в Україні» та «Про основні засади молодіжної політики».
2. Яка основна мета діяльності політичних партій і чим вони відрізняються від громадських об’єднань? Як політичні партії забезпечують зв’язок між суспільством і державою?
Головна мета політичної партії — прийти до влади (виграти вибори) і брати безпосередню участь в управлінні державою. У цьому їхня головна відмінність: громадські об’єднання створюють для розв’язання конкретних проблем (екологічних, культурних чи волонтерських) без мети здобути державну владу.
Зв’язок між суспільством і державою партії тримають через вибори: громадяни голосують за їхні програми, а політики, потрапивши до парламенту, утворюють фракції, ухвалюють закони та формують уряд, втілюючи волю виборців у реальні рішення.
3. Поясніть, як, на вашу думку, діяльність громадських об’єднань сприяє становленню громадянського суспільства, використовуючи приклади з повсякденного життя або подій, що відбуваються в Україні.
На мою думку, громадські організації вчать нас не просто скаржитися на державу, а брати відповідальність на себе й діяти. Чудовий приклад — благодійні та волонтерські фонди (як «Повернись живим» чи «Благодійний фонд Сергія Притули»), які об’єднали мільйони українців для допомоги армії та постраждалим від війни. Або на рівні нашого міста чи школи: коли активісти збираються разом, щоб очистити парк від сміття чи облаштувати спортивний майданчик, ми бачимо, що реальні зміни починаються з нашої власної ініціативи.
4. Політичні партії є громадськими організаціями чи громадськими спілками?
Політичні партії не є ані громадськими організаціями, ані громадськими спілками. За українським законодавством партії — це окремий вид об’єднання громадян, діяльність якого регулюється спеціальним Законом «Про політичні партії в Україні». Але за своєю структурою вони більше схожі саме на громадські організації, адже членами партії можуть бути виключно фізичні особи (громадяни України), тоді як до складу громадських спілок входять юридичні особи.
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ
А. «Політичний ландшафт України». Використовуючи класифікацію політичних партій за ідеологією та роллю в політичному процесі, наведіть приклади (гіпотетичні або відомі вам) партій, які могли б належати до лівих, правих, центристських чи опозиційних.
| Класифікація партії | Характеристика ідеології або ролі | Приклад партії (реальний або гіпотетичний) |
|---|---|---|
| Ліві | Соціальна справедливість, рівність, захист прав робітників. | «Соціальна справедливість» (гіпотетична) |
| Праві | Традиційні цінності, капіталізм, сильне державне управління. | «Європейська Солідарність», «Свобода» |
| Центристські | Пошук компромісів, прагнення стабільності, поєднання елементів різних ідеологій. | «Слуга народу» |
| Опозиційні | Партії, які не входять до складу уряду і здійснюють громадський контроль за владою. | Будь-яка партія в парламенті, яка не входить до правлячої коаліції |
Б. «Конституція України про право на свободу асоціації». Ознайомтеся зі змістом статей 36 і 37 Конституції України і дайте відповіді на запитання.
1. Для яких цілей громадяни можуть об’єднуватися в політичні партії та громадські організації?
Громадяни України мають право об’єднуватися у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод, а також для задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.
2. За яких умов можуть бути встановлені обмеження на свободу об’єднання?
Такі обмеження встановлюються лише законом і тільки в чотирьох випадках: в інтересах національної безпеки, для підтримання громадського порядку, для охорони здоров’я людей або для захисту прав і свобод інших громадян.
3. Хто може бути членом політичних партій в Україні?
Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України.
4. Які особливості стосуються утворення та діяльності професійних спілок?
Профспілки утворюються громадянами за родом професії для захисту своїх трудових і соціально-економічних прав. Головні їхні особливості: вони створюються без будь-якого попереднього дозволу влади, на основі вільного вибору працівників, і всі профспілки мають абсолютно рівні права між собою.
5. Чи можуть громадянина примусити до вступу в якесь об’єднання?
Ні, стаття 36 Конституції прямо вказує: ніхто не може бути примушений до вступу в жодне об’єднання громадян, а участь у них є суто добровільною.
6. Які дії та програмні цілі політичних партій і громадських організацій забороняються згідно зі Статтею 37? Наведіть не менше трьох прикладів.
Забороняються дії або програмні цілі, спрямовані на:
- ліквідацію незалежності України чи зміну конституційного ладу силою;
- порушення суверенітету і територіальної цілісності держави;
- розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі, пропаганду війни або насильства.
7. Чи можуть політичні партії та громадські організації мати воєнізовані формування?
Ні, Конституція категорично забороняє політичним партіям та громадським організаціям мати власні воєнізовані формування.
8. Де забороняється створення і діяльність організаційних структур політичних партій?
Їх заборонено створювати в судах, органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, у військових частинах, а також у школах, університетах та на державних підприємствах.
9. Як здійснюється заборона діяльності об’єднань громадян?
Заборонити діяльність будь-якого об’єднання громадян можна виключно за рішенням суду.
МІРКУЄМО І ДІЄМО
1. Якою є роль молоді в розвитку громадянського суспільства в Україні? Які вікові обмеження встановлено для засновників та членів (учасників) молодіжних і дитячих громадських організацій?
Молодь завжди була рушійною силою змін в Україні — згадаймо студентську Революцію на граніті, Помаранчеву революцію чи Революцію Гідності. Молоді люди не бояться пропонувати нові ідеї, ставати волонтерами та вимагати від влади чесності.
Щодо віку: засновниками як молодіжних, так і дитячих громадських організацій можуть бути підлітки вже з 14 років. А от щодо членства є різниця: членами дитячих організацій є діти від 6 до 18 років, а молодіжних — молодь від 14 до 35 років.
2. Визначте ключові відмінності між дитячою громадською організацією та дитячим громадським об’єднанням.
Дитяче громадське об’єднання — це загальне, ширше поняття: воно може створюватися як самими дітьми, так і цілими дитячими організаціями (тобто юридичними особами). А дитяча громадська організація — це конкретна форма, де і засновниками (з 14 років), і членами (від 6 до 18 років) можуть бути тільки реальні люди (фізичні особи).
3. Чи можуть дорослі (старші за 35 років) бути членами молодіжних громадських об’єднань? Якщо так, то за яких умов?
Так, дорослі можуть долучатися, але діє чітке обмеження: їх має бути не більше 20% від загальної кількості членів організації. Крім того, у керівних (виборних) органах організації такі дорослі не можуть займати більше ніж 50% місць, щоб молодь не втратила свій голос.
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ
Спробуйте укласти логічні пари взаємних прав і обов’язків волонтерів / волонтерок і отримувачів волонтерської допомоги. Чим відрізняється ваша добровільна безкорислива діяльність від визначеного законодавством волонтерства?
| Права та обов’язки волонтера | Права та обов’язки отримувача допомоги |
|---|---|
| Обов’язок сумлінно та вчасно виконувати волонтерську роботу. | Право на отримання допомоги належної якості та в повному обсязі. |
| Право на отримання достовірної інформації про умови діяльності. | Обов’язок надати волонтеру безпечні умови для виконання завдань. |
| Право на відшкодування витрат, пов’язаних з наданням допомоги. | Обов’язок підтвердити факт отримання допомоги та цільове використання коштів. |
| Обов’язок не розголошувати конфіденційну інформацію про отримувача. | Право на захист персональних даних та повагу до гідності. |
Наша повсякденна безкорислива допомога (наприклад, коли я допомагаю мамі прибрати в кімнаті чи сусідові донести важкі сумки) будується на простих людських, родинних або дружніх стосунках. А офіційне волонтерство — це допомога ширшому колу людей через неприбуткові організації, що регулюється законом і нерідко оформлюється договором.
МІРКУЄМО І ДІЄМО
1. Яка головна характеристика волонтерської діяльності? Хто може бути волонтером в Україні? Чи існують вікові обмеження?
Головні ознаки волонтерства — це добровільність, безкорисливість (за це не отримують грошей), соціальна спрямованість і користь для суспільства. Волонтером в Україні може стати будь-яка дієздатна людина: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які законно перебувають у країні.
Вікові обмеження є для неповнолітніх: підлітки можуть волонтерити лише за письмовою згодою батьків чи опікунів. До того ж дітям до 18 років заборонено волонтерити в лікарнях, допомагати ЗСУ чи іншим військовим під час воєнного стану — це зроблено заради безпеки самих підлітків.
2. Складіть 3–4 запитання, які б ви поставили волонтерові / волонтерці про волонтерство, його переваги та роль у суспільстві. Додайте одне запитання, яке стосується особистого досвіду волонтера / волонтерки.
- Що особисто вас надихнуло розпочати волонтерську діяльність і чому саме в цьому напрямку?
- Які навички та корисний життєвий досвід ви здобули завдяки волонтерству?
- Чому, на вашу думку, волонтерський рух є настільки важливим для стійкості України під час війни?
- Запитання про особистий досвід: яка історія або людина за весь час волонтерства зворушила вас найбільше і запам’яталася на все життя?
3. Створіть слоган для плаката, що закликає людей до соціальної активності та волонтерства.
Твоя дія — це чиясь надія. Долучайся до волонтерів!
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ
А. «Платформа». Знайдіть національну волонтерську платформу https://cutt.ly/3txXXpT9 та ресурси, пов’язані з Українською Волонтерською Службою. Оцініть наявні волонтерські можливості. Чи маєте ви бажання приєднатися до відкритих ініціатив?
Я ознайомився з ресурсами платформи і побачив величезну кількість проєктів: плетіння маскувальних сіток, сортування гуманітарної допомоги, допомога притулкам для тварин та освітні ініціативи для дітей. Дуже зручно, що можна знайти завдання у своєму місті або навіть онлайн. Особисто я маю велике бажання долучитися до зоозахисних або екологічних акцій, адже це те, де я можу реально допомогти вже зараз.
Б. «Лише допомога». Наведіть приклади зі свого життя, коли допомога іншим не вважатиметься волонтерством.
У моєму житті такими прикладами є допомога бабусі з копанням картоплі на городі, прибирання власної кімнати чи миття посуду вдома. Також коли я пояснюю однокласнику складну тему з геометрії або позичаю другові конспект — це звичайна дружня чи родинна підтримка, а не волонтерство.
МІРКУЄМО І ДІЄМО
1. Чи можна когось примушувати займатися волонтерською діяльністю? Чому?
Ні в якому разі, бо волонтерство за визначенням є абсолютно добровільним. Якщо людину змушують щось робити силою чи за оцінку, це перетворюється на примусову працю і втрачає будь-який сенс щирої допомоги.
2. Що потрібно зробити, щоб стати волонтером / волонтеркою?
Спершу треба визначитися, чим саме ти хочеш допомагати і скільки часу готовий на це витрачати. Потім знайти неприбуткову волонтерську організацію (наприклад, через Національну волонтерську платформу), зв’язатися з ними, а якщо тобі менше ніж 18 років — отримати письмову згоду батьків.
3. Що слід враховувати, перш ніж ухвалити рішення щодо долучення до добрих справ?
Треба тверезо оцінити свої сили: скільки є вільного часу після уроків, чи вистачить знань і вмінь, чи готовий ти до цього психологічно (бо, наприклад, робота з тяжкохворими потребує великої витримки) та чи не потребуватиме це власних фінансових витрат на проїзд.
4. У яких випадках договір про волонтерську діяльність обов’язково укладають у письмовій формі?
Письмовий договір обов’язковий у трьох випадках: якщо цього хоче сам волонтер чи його батьки (для підлітків 14–18 років); якщо організація відшкодовуватиме волонтеру його витрати; або якщо допомога надається за спеціальними напрямами, визначеними законом.
5. Що зобов’язуються сторони (волонтер та організація) за договором про провадження волонтерської діяльності?
Волонтер зобов’язується особисто, якісно і безоплатно виконувати обумовлену роботу в зазначений строк. А організація зобов’язується створити для нього безпечні та належні умови, дати всі необхідні матеріали і, якщо передбачено, відшкодувати витрати.
6. Чи можуть волонтерам відшкодовуватися витрати, пов’язані з їхньою діяльністю?
Так, можуть. Якщо це записано в договорі, організація має право компенсувати волонтеру витрати на проїзд, проживання, харчування чи зв’язок під час виконання завдань.
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ
4.1. Сформуйте зі слів, що утворюють хмару, два логічні ланцюжки. Які поняття ви визначили як головні в кожному ланцюжку? Поясніть чому.
Перший ланцюжок: Свобода асоціації — Громадське об’єднання — Політична партія — Демократія. Головне поняття тут — свобода асоціації, тому що саме це базове право дає змогу об’єднуватися в будь-які спілки чи партії, які формують вільну демократичну державу.
Другий ланцюжок: Активність — Громадянська відповідальність — Волонтерство — Допомога. Тут головне — громадянська відповідальність (або активність), бо саме небайдужість людини спонукає її діяти, ставати волонтером та безкорисливо допомагати іншим.
4.2. Доберіть пару для утворення словосполучень з поняттями «громадська…», «суспільні…», «політична…».
Громадська організація (або громадська діяльність), суспільні інтереси (або суспільні відносини), політична партія (або політична воля).
4.3. Поясніть відмінності в значенні понять «громадська» і «громадянська». Перевірте себе за допомогою застосунків штучного інтелекту.
Слово «громадська» пов’язане з колективом, громадою та спільним життям людей. Наприклад: громадська організація, громадський транспорт, громадська думка (те, що стосується всього соціуму).
Слово «громадянська» стосується особисто людини як громадянина певної держави, її обов’язків, правового статусу та почуття обов’язку. Наприклад: громадянські права, громадянська позиція, громадянське суспільство, громадянська відповідальність.
ДЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ТЕМИ
1. Чи можуть неповнолітні волонтери / волонтерки надавати допомогу Збройним силам України? Поясніть чому.
Ні, згідно із законом підлітки до 18 років не можуть надавати волонтерську допомогу ЗСУ чи іншим військовим підрозділам під час воєнного стану або особливого періоду. Це правило створене заради нашої безпеки, щоб захистити дітей від смертельної небезпеки, обстрілів та психологічних травм.
2. Створіть невелику схему або інфографіку, яка візуально показує можливі комбінації віку засновників, членів та відсоткові обмеження для осіб різного віку в дитячих і молодіжних об’єднаннях. Додайте до схеми короткі пояснення, чому, на вашу думку, існують саме такі вікові обмеження й винятки.
| Характеристика | Дитячі організації та об’єднання | Молодіжні організації та об’єднання |
|---|---|---|
| Засновники | з 14 років | з 14 років (до 35 років) |
| Основний вік членів | від 6 до 18 років | від 14 до 35 років |
| Винятки за віком | до 20% членів можуть бути старшими за 18 років | до 20% членів можуть бути старшими за 35 років або молодшими за 14 років |
| Керівні органи | старші особи — максимум 50% складу | старші особи — максимум 50% складу |
| Згода батьків | обов’язкова для дітей до 14 років (із КЕП) | обов’язкова для підлітків до 14 років |
Я вважаю, що такі межі абсолютно логічні: вони дають дітям та молоді вчитися самоврядуванню й приймати власні рішення. А виняток у 20% для дорослих потрібен для того, щоб старші наставники могли допомогти з юридичними чи фінансовими питаннями, але не могли повністю забрати керівництво собі.
3. Які фактори слід враховувати, обираючи волонтерську діяльність, якщо у вас є таке бажання?
Якщо я вирішу займатися волонтерством, я обов’язково зважу:
- власні інтереси та навички (що мені подобається робити та що я дійсно вмію);
- вільний час (щоб це не шкодило навчанню в школі);
- психологічну готовність (чи зможу я морально впоратися зі складними ситуаціями);
- фінансові можливості (наприклад, витрати на дорогу до місця допомоги).
4. Як ви розумієте поняття «свобода асоціації» і чому вона є ключовою для демократичного режиму?
Я розумію це як право кожної вільної людини збиратися з друзями чи однодумцями у спілки, гуртки або партії, щоб разом робити добрі справи чи відстоювати свої права. Для демократії це основа основ: якщо людям заборонити збиратися й діяти разом, влада залишиться без контролю суспільства, а держава перетвориться на диктатуру.
5. Які особливості укладання договору про волонтерську діяльність для осіб віком від 14 до 18 років?
Головна особливість у тому, що підлітки віком від 14 до 18 років можуть підписати такий договір тільки за письмової згоди батьків, усиновлювачів чи опікунів. Крім того, такий договір обов’язково має бути укладений у письмовій формі, якщо цього вимагає сам неповнолітній волонтер або його батьки.
6. Опишіть, яку конкретну акцію (наприклад, флешмоб, інформаційну кампанію, збір підписів) могла б організувати молодіжна громадська організація для привернення уваги до цієї проблеми та її розв’язання. Придумайте назву для цієї акції та опишіть її основні етапи, включаючи те, як би ви залучали інших молодих людей.
Назва акції: «Чистий берег — жива річка».
Формат: Молодіжний екологічний квест-прибирання з інформаційною кампанією в соцмережах.
Основні етапи акції:
- Підготовка: наша команда визначає найзасміченішу ділянку на березі місцевої річки, домовляється з комунальниками про вивезення відходів та готує рукавички й мішки для роздільного сортування.
- Інформаційний старт: створення коротких креативних відео в TikTok та Reels із закликом кинути виклик безладу під хештегом #ЧистийБерегChallenge.
- Проведення квесту: змагання між шкільними командами на швидкість і правильність сортування сміття (пластик, скло, папір).
- Фінал: зважування зібраного пластику, відправка його на переробку, пікнік для учасників та нагородження переможців пам’ятними екоторбинками чи стікерами.
Як би я залучав однолітків: через пости та опитування в Telegram-каналах шкіл, особисті запрошення на засіданнях учнівського самоврядування та завдяки духу командного челенджу — разом набагато веселіше робити корисну справу.