3 серпня 2026 р. Модерна доба

4–5. Соціально-економічне становище наддніпрянщини наприкінці xviii – у першій половині xix ст.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

1. Що таке кріпацтво? Чи могло воно бути причиною кризи сільського господарства на початку ХІХ ст.? Чому?

Кріпацтво — це особиста й майнова залежність селянина від поміщика та його прикріплення до землі. Селянин мусив безкоштовно працювати на поміщика (відбувати панщину) і виконувати інші повинності.

Кріпацтво стало головною причиною кризи сільського господарства на початку ХІХ століття. Примусова праця була малопродуктивною, бо кріпак не мав зацікавленості в результатах своєї роботи на пана. Поміщики намагалися заробити більше грошей і тому незаконно збільшували панщину до 4–6 днів на тиждень. Селяни зубожіли, не встигали обробляти свої наділи і часто голодували. Стара система не дозволяла впроваджувати машини й нові технології, тому аграрне господарство занепадало.

2. Що таке промисловий переворот (індустріальна революція)? Де і коли він розпочався? Якби ви жили на Наддніпрянщині на початку ХІХ ст., чи відчували б на собі вплив промислового перевороту, який на той час уже відбувався у Європі? Якщо так, то як це могло б проявитися у вашому житті чи в житті вашої громади?

Промисловий переворот — це перехід від мануфактурного виробництва з ручною працею до великого машинного фабрично-заводського виробництва із застосуванням праці найманих робітників. Він розпочався у другій половині XVIII століття у Великій Британії.

На початку ХІХ століття житель Наддніпрянщини відчував би європейський переворот опосередковано. На українських ярмарках з’являлися імпортні тканини, інструменти та металеві вироби з Європи. Ці товари коштували дешевше і витісняли вироби місцевих ремісників. Крім того, окремі багаті поміщики почали купувати перші закордонні машини для млинів і цукроварень, тому селяни вперше знайомилися з роботою складних механізмів.

ПОМІРКУЙТЕ

Які ознаки кріпосництва можна спостерігати в сільському господарстві початку ХІХ ст.? А які були ознаки товарного виробництва?

Ознаки кріпосництва:

Поміщики володіли більшістю землі (близько 70% усіх угідь).
Селяни залишалися особисто залежними від поміщиків і прикріпленими до землі.
Панувала панщина, яку пани часто збільшували до чотирьох або шести днів на тиждень.
Землероби користувалися примітивними знаряддями праці: сохами, дерев’яними плугами на волах, а також двопіллям і трипіллям.
Поміщики переводили безземельних селян на місячину, тобто забирали їхні наділи і змушували щодня відробляти панщину лише за продуктовий пайок.

Ознаки товарного виробництва:

Селянські та поміщицькі маєтки вирощували продукцію для продажу на ринку, а не лише для власних потреб.
Поширювалися технічні культури для переробки: тютюн, коноплі, цукровий буряк.
З 1801 року приватним особам дозволили купувати незаселені землі для створення господарств із найманою працею.
У поміщицьких маєтках почали з’являтися перші цукрові заводи і сільськогосподарська техніка.
Склалася чітка регіональна спеціалізація районів на виробництві певних товарів.

ДОСЛІДІТЬ

Проаналізуйте ілюстрацю й уривок із документа на с. 25 та поясніть, чому господарство селян-кріпаків і дрібних поміщиків було малопродуктивним.

Господарство селян і дрібних поміщиків було малопродуктивним з таких причин:

Застаріла техніка: на картині Сергія Світославського видно оранку волами за допомогою звичайного дерев’яного плуга, тому обробіток землі вимагав надлюдських зусиль і давав малі врожаї.
Невизначеність часу і свавілля панів: за листом Івана Фундуклея поміщики змушували кріпаків працювати на панщині у всі погожі дні, а дні негоди оголошували селянськими. Час хвороби селянин мусив відробляти після одужання.
Боргова кабала: через панщину селяни не встигали засівати власні поля, тому брали в поміщика хліб у борг і потрапляли в постійну залежність.
Місячина: дрібні поміщики відбирали в селян землю й видавали тільки сухий пайок, тому працівники зовсім не мали стимулу сумлінно працювати.

ДОСЛІДІТЬ

Проаналізуйте уривок із документа. Які зрушення відбувалися в сільському господарстві? Що свідчило про розвиток ринкових відносин? Доведіть, що вже почала складатися спеціалізація окремих районів. Які це мало наслідки?

Зрушення в сільському господарстві та розвиток ринкових відносин:
Землеробство ставало товарним. Селяни продавали врожай на ярмарках заради грошей, а не лише споживали його вдома. Поширилося промислове баштанництво та овочівництво, які давали значні грошові доходи (наприклад, у Васильківському повіті від продажу капусти одержували понад 4 тисячі карбованців щороку).

Докази спеціалізації окремих районів:

Васильківський повіт вирощував білу капусту на продаж.
Чигиринський повіт виробляв картоплю та возив її на південь до Херсонської губернії.
Селяни містечка Ломовате спеціалізувалися на цибулі й кавунах та вивозили до 30 тисяч вінків цибулі в порти Одеси, Миколаєва та Єлисавета.
Кобеляцький повіт вирощував кавуни й дині для продажу за межі губернії.
Балаклея славилася червоною «балаклеївською» цибулею.
Харківська губернія розвивала промислове баштанництво.

Наслідки:
Спеціалізація сприяла розширенню внутрішньої торгівлі, зміцнила зв’язки між різними губерніями і підготувала руйнування натурального кріпосного ладу.

ПОМІРКУЙТЕ

Які нові явища свідчили про розвиток товарно-грошових відносин в економіці українських земель?

Про розвиток товарно-грошових відносин свідчили такі явища:

Швидке зростання кількості та товарообігу ярмарків, на яких продавали продукцію сільського господарства й промисловості (в Україні проходило 40% усіх ярмарків імперії).
Формування регіональної спеціалізації (Лівобережжя — тютюн і коноплі, Правобережжя — зерно і цукровий буряк, Південь — експортна пшениця і тонкорунна вовна).
Масовий розвиток чумацького промислу, який забезпечував регулярні перевезення солі, риби та хліба.
Поява перших поміщицьких цукрових заводів і використання парових машин.
Дозвіл приватним особам купувати незаселені землі та використання найманої праці поряд із кріпосною.

ДОСЛІДІТЬ

Проаналізуйте текст та ілюстрацію на с. 27. Опишіть, як відбувалися ярмарки. Чому в першій половині ХІХ ст. зросла кількість ярмарків в Україні? Чому найбільші з них проходили саме в Харкові?

Як відбувалися ярмарки:
На ілюстрації Василя Штернберга та в документі видно сотні возів, фур і наметів просто неба. На ярмарки з’їжджалися тисячі купців, селян і ремісників. Хрещенський ярмарок тривав цілий місяць. Тут продавали і купували зерно, тканини, худобу, хутро та посуд з різних куточків імперії та з-за кордону. Ярмарок був не лише місцем торгівлі, а й центром новин, вистав і народних гулянь.

Чому зросла кількість ярмарків:
Господарства почали виробляти набагато більше товарів для продажу. Селянам і поміщикам були потрібні ринки для збуту хліба, вовни й цукру, а також для купівлі ремісничих виробів і промислової техніки.

Чому найбільші ярмарки проходили в Харкові:
Харків мав вигідне географічне розташування на перехресті головних торгових шляхів. Він з’єднував центральні регіони Росії, Лівобережну Україну, Кавказ, Дон і південні морські порти, тому місто стало головним складом і розподільчим центром товарів.

ДОСЛІДІТЬ

Проаналізуйте джерела. Порівняйте становище чумаків і селян. Які риси вільного підприємництва простежуються в організації чумацього промислу? Чому така діяльність виходила за межі феодальних відносин?

Порівняння становища чумаків і селян:
Селяни мусили щодня працювати на пана, не мали прав і не розпоряджалися заробленим. Чумак був господарем власної праці. Він мав свій одяг, харчування, волів і вози. Чумак міг заплатити поміщикові грошовий викуп і не боявся його свавілля.

Риси вільного підприємництва:
Чумаки самостійно купували або позичали гроші на волів і вози, вільно обирали маршрути, торгували товарами на ринку заради прибутку і несли особисті комерційні ризики.

Чому промисел виходив за межі феодалізму:
Чумацтво ґрунтувалося на особистій ініціативі, грошових розрахунках, конкуренції та ринковому попиті. Це повністю руйнувало феодальні порядки з їхньою натуральною замкненістю та примусовою працею.

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте і запишіть, які наслідки для України мав промисловий переворот.

Наслідки промислового перевороту:

Витіснення ручної ремісничої та мануфактурної праці машинним фабрично-заводським виробництвом.
Зародження цукрової промисловості та машинобудування для харчової галузі.
Формування великих промислових центрів і швидке зростання міського населення.
Поява нової суспільної верстви — найманих робітників.
Зростання ролі вільнонайманої праці та підрив економічних підвалин кріпосницької системи.

ДОСЛІДІТЬ

Які тенденції визначали розвиток промисловості в Наддніпрянській Україні в першій половині ХІХ ст.? Позначте кожну з них одним-двома ключовими словами та поясніть її сутність.

Розвиток промисловості за текстом історика О. Бойка:

Ключові слова	Сутність тенденції
Зростання підприємств	Швидко збільшувалася загальна кількість промислових об’єктів.
Промисловий переворот	На виробництві почали застосовувати нові машини, двигуни та технології.
Поява фабрик	Капіталістичні фабрики поступово витісняли старі кріпосницькі мануфактури.
Наймана праця	Зростала частка вільнонайманих робітників замість підневільних кріпаків.
Нові галузі	Виникли нові виробництва, насамперед парова цукрова промисловість і металообробка.
Переміщення в міста	Промислові заклади почали поступово переїжджати із сіл до міських центрів.
Галузева спеціалізація	Окремі регіони закріпили за собою випуск конкретної продукції (цукор, чавун, борошно).

ДОСЛІДІТЬ

З кого, на думку автора, формувалася верства найманих робітників? Які були її характеристики в порівнянні із селянами та ремісниками ХVІІІ ст.?

За текстом С. Громенка верства найманих робітників формувалася з немісцевих жителів — учорашніх селян різних національностей: українців, росіян і греків.

Характеристики порівняно із селянами та ремісниками XVIII ст.:

Робітники відірвалися від рідної землі й традиційного села, тому опинилися в ізоляції та бараках.
У фабричному середовищі вони втрачали селянські звичаї та денаціоналізувалися, але ще не стали справжніми городянами.
Вони жили в тісноті й антисанітарії, тоді як ремісники минулого мали власний дім і майстерню.
Життя в бараках породжувало пияцтво, сварки та зневагу до чужої власності, тому робітники були схильні до стихійних бунтів, на відміну від законослухняних цехових майстрів.

ДОСЛІДІТЬ

У чому полягали особливості розвитку родинного бізнесу Яхненків і Симиренків? Чи можна погодитися з думкою, що вони прагнули створити «капіталізм із людським обличчям»?

Особливості бізнесу Яхненків і Симиренків:
Колишні кріпаки самі створили потужний Торговий дім. Вони впроваджували передові технології, залучали французьких інженерів і збудували перший у Російській імперії паровий цукрово-рафінадний завод, а пізніше — машинобудівний завод. Прибутки підприємці щедро спрямовували на розвиток української культури, друк книжок та освіту.

З думкою про «капіталізм із людським обличчям» слід погодитися через такі факти:

Вони збудували для робітників сучасне житлове містечко з водогоном, каналізацією, центральним опаленням, брукованими вулицями та газовим освітленням.
На території містечка діяли безкоштовна лікарня, початкова школа, їдальня, магазини та церква.
Власники платили високу зарплату, гарантували добрі умови праці й повністю оплачували лікування працівників.

ПОМІРКУЙТЕ

Які були ознаки нової моделі соціально-економічного розвитку Півдня України порівняно з його моделями інших регіонів?

Ознаки нової моделі розвитку Півдня:

Слабкий вплив кріпосництва та широке використання вільнонайманої праці переселенців і колоністів.
Швидкий приріст населення та його багатонаціональний склад.
Орієнтація виробництва на міжнародний ринок (спочатку експорт тонкорунної вовни, згодом — пшениці).
Розвиток сучасного суднобудування на верфях Херсона, Миколаєва, Одеси та поява пароплавів на Дніпрі.
Особливе значення великих портових міст і надання Одесі статусу вільного порту (порто-франко).

ДОСЛІДІТЬ

Як і чому, на думку історикині, відбулася переорієнтація товаропотоків усередині українських земель? У чому науковиця вбачає її значення?

Як і чому відбулася переорієнтація товаропотоків:
До останньої чверті XVIII століття Правобережжя торгувало переважно з Польщею, а Слобожанщина й Лівобережжя — з Росією. Це розривало зв’язки між українськими землями по Дніпру. Коли на півдні обладнали нові морські та річкові пристані, зерно й сировина з обох берегів потекли в порти Чорного та Азовського морів.

Значення процесу:
Ярослава Верменич наголошує, що переорієнтація на південні порти з’єднала розірвані століттями українські землі в єдиний спільний народногосподарський організм.

ПОМІРКУЙТЕ

Як в історії Одеси проявилися нові тенденції розвитку міст Півдня України? На прикладі Одеси поясніть, у чому полягали нові тенденції в розвитку міст Півдня України.

Нові тенденції на прикладі Одеси:

Місто швидко перетворилося з колишнього османського поселення на найбільший морський порт і центр світової торгівлі.
В Одесі з’явилися ринкові фінансові установи: біржа та комерційний банк.
Місто розвивалося завдяки економічним пільгам режиму порто-франко, що залучило сюди сотні вітчизняних та іноземних підприємців.
Одеса зростала на вільнонайманій праці та міжнародній торгівлі, а не на кріпосницькому господарстві.

ДОСЛІДІТЬ

На основі тексту документа та ілюстрації на с. 33 визначте, які факти свідчать про економічне піднесення Одеси. Поміркуйте, чому саме Одеса стала найпотужнішим портом Наддніпрянщини.

Факти піднесення Одеси:

У місті швидко збудували 400 кам’яних красивих будинків.
В урожайні роки з порту вивозили більше хліба, ніж з усіх портів США разом узятих.
Портові робітники мали величезні доходи: заробіток візників сягав 3–5 рублів сріблом на день, а вантажники могли за десятками копійок купувати все необхідне і заробляли сотні рублів (корова тоді коштувала всього 8 рублів).
У 1844 році Одеса посіла друге місце за товарообігом у всій імперії після Петербурга.
На малюнку Федора Гросса видно величну гавань, велику кількість вітрильників і складів.

Чому Одеса стала найпотужнішим портом:
Вона мала глибоководну незамерзаючу затоку біля гирл Дніпра, Дністра й Дунаю та отримала статус безмитної зони порто-франко (1817–1858 рр.). Купці могли без мита привозити, переробляти і зберігати будь-які товари.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які процеси відбувались у розвитку сільського господарства в першій половині ХІХ ст.? Покажи на карті 2 в е-додатку райони сільськогосподарської спеціалізації Наддніпрянщини.

У сільському господарстві розвивалися такі процеси:

Поглиблення кризи кріпацтва та нерентабельність панщини.
Посилення експлуатації селян і запровадження місячини.
Перетворення землеробства на товарне виробництво для продажу хліба на внутрішньому та світовому ринках.
Складання регіональної спеціалізації: Правобережжя спеціалізувалося на озимій пшениці та цукрових буряках, Лівобережжя — на тютюні, коноплях і буряках, Степовий Південь — на товарному зерні й тонкорунному вівчарстві.

Орієнтири для карти:

Лівобережжя (Чернігівщина, Полтавщина) — тютюнництво і посіви конопель уздовж річок Десна й Ворскла.
Правобережжя (Київщина, Поділля) — смуга Лісостепу від Дніпра на захід до кордону з Австрією із заводами цукрових буряків і посівами озимої пшениці.
Південь (Причорномор’я, Таврія, степи над Чорним і Азовським морями) — вівчарство та великі масиви товарної ярої й озимої пшениці.

2. Коли і як почався промисловий переворот? Покажи на карті 2 в е-додатку великі промислові центри.

Промисловий переворот у Наддніпрянській Україні розпочався наприкінці 1830-х — на початку 1840-х років. Він полягав у заміні ручної ремісничої праці машинним фабрично-заводським виробництвом із застосуванням парових двигунів. Першими перейшли на машини харчова галузь (цукроварні Яхненків і Симиренків) та сукняні мануфактури.

Орієнтири промислових центрів на карті:

Київ — на Дніпрі в центрі України (машинобудування, харчові підприємства).
Харків — на північному сході Слобожанщини (торговельний і металообробний вузол).
Одеса, Миколаїв, Херсон — узбережжя Чорного моря та гирла Південного Бугу й Дніпра (суднобудівні верфі, ливарні цехи, портові заводи).
Луганськ — схід України (казенний Луганський ливарний завод).

3. Як розивалося господарство Півдня України протягом першої половини XIX ст.?

Господарство Степового Півдня розвивалося швидкими темпами на основі вільнонайманої праці та колонізації вільних земель. Спершу головною галуззю було тонкорунне вівчарство, саловиробництво та вирощування худоби для продажу до Англії та Європи. У 1830–1840-х роках попит на вовну впав, тому провідною галуззю стало хліборобство й вирощування пшениці на експорт. Стрімко розвивалися торговельне виноградарство в Криму й на Одещині, суднобудування на Чорному морі та торгове мореплавство.

4. Якими були особливості економічного розвитку Наддніпрянщини в першій половині ХІХ ст.? Аргументуй свою відповідь, спираючись на карту 2 в е-додатку.

Особливості економічного розвитку:

Поєднання двох систем: феодального кріпосництва в центральних районах та капіталістичного фермерства й вільнонайманої праці на Півдні.
Сировинна спрямованість промисловості: заводи зосереджувалися в легкій та харчовій галузях (цукор, горілка, полотно), а машини завозили з-за кордону.
Економічне зближення українських земель: за картою видно, як торговельні шляхи чумаків сходилися до чорноморських портів Одеси, Херсона та Миколаєва, зв’язуючи правий і лівий береги Дніпра в один ринок.

5. Сформулюй основні ознаки нової соціально-економічної моделі, яка утворилася на Півдні України протягом першої половини ХІХ ст. Розкрий зміст цих ознак.

Основні ознаки нової моделі Півдня:

Вільна праця: кріпацтво тут було незначним, більшість жителів становили державні селяни, козаки, вільні втікачі та іноземні колоністи.
Підприємництво: господарства одразу створювалися для ринку та швидкого прибутку від продажу вовни й зерна за кордон.
Висока мобільність капіталу: швидка переорієнтація з тваринництва на хліборобство після зміни світових цін.
Розвиток портів та інфраструктури: верфі, торгові біржі, річкові та морські пароплави забезпечували зв’язок зі світом.
Статус порто-франко для Одеси: безмитна зона залучила капітали та прискорила розвиток торгівлі.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Визнач позитивні й негативні риси економічного розвитку підросійської України в першій половині ХІХ ст. Прокоментуй свою думку.

Позитивні риси:

Початок промислового перевороту і поява парових машин.
Розбудова сучасної цукрової індустрії та машинобудування фірмою братів Яхненків і Симиренка.
Зародження ринкового вільнонайманого господарства на Півдні.
Зростання міст, торговельних ярмарків і розквіт порту Одеси.
Розширення чумацьких промислів та об’єднання регіонів у спільний ринок.

Негативні риси:

Збереження кріпацтва і жорстока експлуатація селян на панщині.
Примусове переведення знедолених людей на місячину.
Технічна відсталість селянських і поміщицьких наділів.
Аграрно-сировинне становище України під владою імперії.
Посилення контрабанди та стримування місцевої промисловості через безмитний імпорт у зоні порто-франко.

Коментар: Позитивні зміни свідчили про неминуче зародження капіталізму. Стара феодальна система вичерпала себе і потребувала скасування кріпацтва.

2. Використовуючи матеріал параграфа й додаткову інформацію, підготуй презентацію «Одеса — нове місто на нових землях».

План та слайди шкільної презентації:

Слайд 1. Титульний
Назва: «Одеса — нове місто на нових землях».
Підготував учень 9 класу.
Слайд 2. Від фортеці Коцюбіїв до чорноморського міста
Поселення вперше згадане 1415 року як Коцюбіїв, пізніше — османський Хаджибей. Наприкінці XVIII століття тут заклали військову гавань і торговий порт, а в 1795 році місто отримало сучасну назву Одеса.
Слайд 3. Привілеї порто-франко (1817–1858 рр.)
Одеса отримала статус вільної безмитної зони. Купці без оплат ввозили, зберігали й переробляли іноземні товари. Число підприємців одразу зросло вдесятеро.
Слайд 4. Хлібна столиця Наддніпрянщини
Одеський порт став головними хлібними воротами краю. В урожайні роки місто експортувало більше пшениці, ніж усі порти США разом.
Слайд 5. Архітектура, добробут та інфраструктура
Швидко виросло 400 кам’яних палаців і будинків. Заробітки вантажників і візників перевищували заробітки в інших містах. Тут відкрили першу товарну біржу та комерційний банк.
Слайд 6. Висновки
Одеса стала символом вільної праці, торгівлі та швидкої модернізації українського Півдня.

3. Виконай завдання 4–5.1–4–5.5 до § 4–5 в е-додатку.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо в електронному додатку до підручника.

Робочий зошит

ГРУПА ЗАГАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 1 (ГЗР 1)

1. Розташуй події у правильній хронологічній послідовності:
А Заснування Одеської товарної біржі
Б Введення порто-франко в Одесі
В Початок промислового перевороту в Україні
Г Заснування Херсонської купецької верфі

А, Г, Б, В (А — 1796 рік, Г — 1806 рік, Б — 1817 рік, В — кінець 30-х — початок 40-х років ХІХ ст.).

2. Уяви, що ти — картограф початку ХІХ ст.! Твоє завдання — створити карту торговельних шляхів і центрів України цього періоду. На основі матеріалу параграфа підручника на контурній карті України:

• 1) Синім пунктиром познач регіони Наддніпрянщини, де активно розвивався чумацький промисел та маршрути чумаків;
Синім пунктиром позначити Правобережжя, Лівобережжя та Південь. Головні шляхи прокласти від міст Київщини, Волині та Полтавщини (Обухів, Проскурів, Черкаси, Кременчук) на південь: через річкові переправи біля Кременчука, Нікополя та Берислава до Криму й чорноморських портів, а також на схід — через Катеринослав до Дону.

• 2) На контурній карті України червоними колами обведи три найбільші ярмаркові центри;
Червоними колами обвести:

Харків (найбільший ярмарковий центр Наддніпрянщини: Хрещенський, Троїцький, Успенський, Покровський ярмарки);
Полтаву (відомий Іллінський ярмарок);
Київ (Контрактовий ярмарок на Подолі).

• 3) На контурній карті України зеленим кольором зафарбуй територію, де було запроваджено режим порто-франко.
Зеленим кольором зафарбувати місто Одесу та акваторію його торговельного порту на узбережжі Чорного моря (вільну митну зону).

3. Упорядкуй події, що ілюструють початок промислового перевороту в Наддніпрянській Україні в логічній послідовності (від передумов / причин до наслідків):
А Початок упровадження нових технологій у промисловості, зокрема парових машин і двигунів (40–50-ті роки ХІХ ст.)
Б Кризове становище кріпосницької мануфактури, зниження її ефективності
В Збільшення кількості фабрик, розвиток цукрової, машинобудівної, гірничої промисловості
Г Зростання попиту на сільгосппродукцію і товари, розширення ринку: міста імперії вимагали більше продукції

Г ➔ Б ➔ А ➔ В

• Обґрунтуй свою відповідь щодо логічної послідовності подій промислового перевороту.
Зростання ринкового попиту та низька продуктивність праці кріпаків зумовили кризу старих вотчинних мануфактур. Прагнення витримати конкуренцію змусило власників купувати парові машини, що привело до появи машинних фабрик і бурхливого розвитку нових галузей виробництва.

4. На основі уривка етнографа Павла Рябкова про чумакування виконай завдання:

• На контурній карті України познач та підпиши населені пункти й регіони, згадані в тексті як пункти призначення або вихідні точки чумацьких маршрутів (Берислав, Лебедин, Єлисаветград, Ростов-на-Дону, Катеринослав, Дон, Крим).
Позначити та підписати:

місто Лебедин на Слобожанщині (вихідний пункт на півночі);
місто Єлисаветград у центральній частині (вузол збору чумацьких валок);
місто Катеринослав на Дніпрі (транзитний пункт на схід);
місто Берислав на півдні біля Дніпра (головна переправа на кримському напрямку);
місто Ростов-на-Дону та річку Дон на сході;
півострів Крим на півдні (кінцевий пункт соляного шляху).

• Покажи на цій самій контурній карті стрілками згадані в тексті основні напрямки руху чумацьких валок.
Стрілками показати два напрямки:

Кримський шлях: від Подніпров’я та Єлисаветграда через переправу в Бериславі на південь до кримських соляних озер;
Донський шлях: від Єлисаветграда через Катеринослав на схід до Ростова-на-Дону та басейну Дону.

• Визнач та випиши з тексту кількісні показники, що свідчать про масштаби чумацької торгівлі та перевезень.

до 100 000 підвід на рік проходило лише через одну Бериславську переправу;
від 50 000 до 75 000 голів рогатої худоби переганяли за рік;
близько 80 поромів забезпечували переправу через Дніпро (10 державних та майже 70 приватних);
до 100 возів налічувала одна чумацька валка з Єлисаветграда до Ростова-на-Дону;
по 10 карбованців завдатку на воза сплачували візникам.

• На основі отриманої інформації зроби висновок про економічне значення чумацького промислу для українських земель у першій половині ХІХ ст.
Чумацтво було головним сухопутним транспортом України, який забезпечував регулярний товарообіг між різними частинами краю. Воно постачало населення сіллю та рибою, доставляло зерно до портів, допомагало селянам заробляти вільні гроші та сприяло зародженню ринкових відносин.

ГРУПА ЗАГАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 2 (ГЗР 2)

5. На основі джерел про поміщицьке землеволодіння та уривка статті П. Клебановського «Спогади про фірму братів Яхненків і Симиренка» виконай завдання:

• Поясни і напиши, чому «ніхто з заможних людей не вважав потрібним обзаводитися в господарстві машинами і всі дивилися на машини як на непотрібну розкіш». Який зв’язок ти бачиш між високим рівнем землеволодіння поміщиків та економічною інертністю?
Поміщики мали у власності 70% усіх земель і дармову працю кріпаків, тому отримували стабільні доходи без додаткових капіталовкладень. Наявність безкоштовних робочих рук робила купівлю машин невигідною, адже будь-яку нестачу продукції поміщик міг покрити простим збільшенням панщини.

• На основі двох джерел (таблиці поміщицького землеволодіння та статті П. Клебановського) сформулюй і напиши не менше трьох економічних і соціальних проблем, характерних для українських земель у 40-х роках ХІХ ст.

Повна залежність сільського господарства від підневільної праці селян і відсутність стимулів для її полегшення.
Технічна відсталість виробництва, де підприємства нагадували сараї й працювали на відкритому вогні без парових котлів.
Монополія дворян на землю та нецільове марнування прибутків на предмети розкоші й челядь замість модернізації господарств.

6. Завдання до фрагмента української народної пісні початку ХІХ ст. «А в Одесі добре жити…» та матеріалу підручника:

• До якого типу історичних джерел належить цей уривок із народної пісні? Чому такі пісні важливі для вивчення минулого?

Цей уривок належить до усних (фольклорних) джерел. Такі пісні цінні тим, що передають справжній життєвий досвід, погляди та настрій простих людей, які не відображалися в офіційних державних документах.

• Яку унікальну інформацію про надії та прагнення простих людей дає цей уривок?
Уривок розкриває прагнення кріпаків вирватися від поміщицького гніту, втекти на нові південні землі, позбутися панщини та жити вільною заробітчанською працею.

• Поясни, як статус порто-франко, наданий Одесі, сприяв формуванню нового соціального середовища в місті.
Право безмитної торгівлі та переробки товарів привабило до Одеси іноземних підприємців, торговців і численних вільнонайманих робітників. Це створило відкрите, багатонаціональне міське суспільство з високим рівнем підприємницької активності й вільними договірними відносинами без кріпосного тиску.

7. Завдання до спогадів Йоганна Георга Коля (1838 р.), праці Аполлона Скальковського та карти Одеси середини ХІХ ст.:

• Як у цих джерелах відображено особливості розвитку Одеси в першій половині ХІХ ст.?

Джерела змальовують Одесу як стрімко зростаюче морське місто з розкішною забудовою, багатолюдним портом і величезними торговельними оборотами. Вони фіксують високі заробітки найманих робітників, велику кількість іноземних купців та провідну роль хлібної торгівлі.

• На основі цих джерел сформулюй висновок про роль Одеси в господарському житті українських земель у першій половині ХІХ ст.
Одеса стала головним торговельним виходом українських земель до міжнародного ринку та перетворилася на другий за грошовим обігом порт Російської імперії. Вона об’єднала економіку Правобережжя, Лівобережжя та Півдня в єдиний товаропотік, орієнтований на морський експорт зерна.

8. Етнографічний звіт на основі уривка з оповідання Г. Квітки-Основ’яненка «Салдацький патрет» та картини В. Маковського «Ярмарок в Україні»:

• 1. Яку роль відігравали ярмарки в буденному житті українців першої половини ХІХ ст. (економічну, соціальну, культурну)?

В економічному плані ярмарки слугували головним місцем купівлі-продажу сільськогосподарської продукції та ремісничих товарів. У соціальному й культурному житті вони давали змогу людям дізнаватися новини, спілкуватися, укладати господарські чи родинні домовленості та дивитися народні вистави.

• 2. Проаналізуй перелік товарів на ярмарку. Які уявлення він дає про побут, традиційну кухню та господарство українців ХІХ ст.?
Наявність дерев’яного посуду, дьогтю, взуття, полотна, худоби, бубликів, меду й риби вказує на традиційний натурально-ужитковий характер господарства. Люди споживали просту місцеву їжу та користувалися виробами домашніх ремесел.

• 3. Якою була атмосфера на ярмарку?
На ярмарку панувала галаслива, жвава та святкова атмосфера з невпинним рухом, гучними торгами, музикою й розвагами.

• Підсумуй: Чому ярмарки (їх описи та зображення) є важливим джерелом для дослідження повсякденного життя українців у ХІХ ст.?
Вони наочно фіксують матеріальну культуру доби: народне вбрання, ціни на товари, мову, звичаї та поведінку людей різних суспільних станів.

9. Завдання до уривка з народної пісні «Ой у неділю ранесенько до церкви дзвони дзвонять…»:

• Як цей уривок пісні характеризує становище селян-кріпаків?

Пісня викриває цілковите свавілля поміщиків, які порушували навіть релігійні норми й примушували селян відробляти важку панщину у вихідні та святкові дні.

• Які емоції викликає у тебе ця пісня?
Ця пісня викликає глибокий сум і співчуття до знедолених селян, а також обурення жорстокістю панів.

• Вислови власне ставлення до такого явища, як кріпацтво. Чи вважаєш ти подібні форми примусу та залежності припустимими в будь-яку епоху?
Кріпацтво було несправедливою та ганебною системою, яка позбавляла людину свободи та перетворювала її на чужу власність. Жодні форми рабства чи особистої залежності не можуть бути виправданими, оскільки право на волю та особисту гідність належить людині від народження.

10. Проаналізуйте уривок із книги Астольфа де Кюстіна «Росія 1839 року» та дайте відповіді на запитання:

• Випиши з тексту 3‒4 слова або фрази, якими автор найяскравіше характеризує російське чиновництво, що ставало поміщиками.
«Вискочні», «деспоти з деспотів», «невидимі деспоти», «пігмеї-тирани».

• Як цей текст ілюструє соціальні проблеми Російської імперії, які безпосередньо стосувалися й українських земель?
Текст показує свавілля царської бюрократії та абсолютне безправ’я селян. Новоспечені дворяни ставали поміщиками в українських губерніях і нещадно визискували кріпаків заради збагачення, збільшуючи панщину й позбавляючи селян будь-якого правового захисту.

• Вислови власне ставлення до системи, у якій чиновники, користуючись посадою, отримують необмежену владу над людьми і «безкарно гноблять країну». Чи можлива така ситуація сьогодні?
Ця система була несправедливою та руйнівною, бо вона трималася на корупції, насильстві й приниженні людської гідності. У сучасних демократичних державах вона неможлива завдяки розподілу гілок влади, верховенству права, вільним виборам та незалежним судам, проте залишається реальною загрозою в тоталітарних та авторитарних країнах.

• Що, на твою думку, є найнебезпечнішим у такій системі для розвитку суспільства та прав людини?
Найнебезпечнішим є повна беззахисність людини перед чиновником і страх перед державою. Це знищує громадську й економічну ініціативу, блокує розвиток освіти та підприємництва й консервує бідність і рабську психологію.

11. На основі уривка з книги М. Арандаренка «Записки про Полтавську губернію» та картини С. Васильківського «Чумацький Ромоданівський шлях» виконайте завдання:

• Чому, на твою думку, чумаки об’єднувались у групи (артілі), а не подорожували поодинці? Наведи два-три аргументи, спираючись на текст підручника або власні міркування.
Подорож степом на сотні кілометрів несла загрозу нападів розбійників, тому артіль забезпечувала спільний збройний захист. Разом було легше лагодити вози, доглядати й пасти волів у дорозі та організовувати нічні варти. Крім того, об’єднання дозволяло укладати великі торговельні договори й перевозити великі партії солі, риби та хліба.

• Що в тексті й на картині допомагає тобі зрозуміти важливість командної роботи, взаємодії та організованості для чумаків?
У документі на це вказує виборний отаман із необмеженими повноваженнями, обов’язкова дисципліна, спільна каса до кінця мандрівки та рух обозу військовим порядком. На картині видно довгу згуртовану колону возів, яка злагоджено долає важкий шлях безкраїм степом.

• Який висновок ти можеш зробити про цінність взаємної підтримки, довіри й відповідальності в колективі — як у минулому, так і в сьогоденні? Сформулюй свою думку у 2–3 реченнях.
Взаємна довіра та спільна відповідальність є головною умовою виживання й успіху в будь-якій складній справі. Чумакам єдність допомагала долати небезпеку дикого степу й заробляти капітал. Сьогодні вміння діяти в команді так само необхідне для реалізації бізнес-проєктів, волонтерської допомоги та захисту держави.

12. За уривком з інтерв’ю з істориком П. Вольвачем про діяльність родини Симиренків дайте відповіді на запитання:

• Чим підхід Симиренків до організації праці та побуту працівників відрізнявся від типових практик промислових підприємств ХІХ ст. в Російській імперії?
Більшість власників імперії нещадно експлуатували робітників, поселяли їх у тісних брудних бараках і платили мізерну платню. Симиренки збудували зразкове робітниче містечко з водогоном, каналізацією, газовими ліхтарями, школою, лікарнею, а також гарантували гідну зарплату й оплату лікування у разі травм чи хвороб.

• Чи можна вважати їхній підхід проявом соціальної відповідальності бізнесу, який вартий наслідування сучасними підприємцями? Обґрунтуй свою позицію.
Так, це був передовий взірець соціальної відповідальності бізнесу. Підприємці не лише отримували прибуток, а й дбали про гідне життя працівників та вкладали величезні гроші в українську культуру й освіту. Сучасні підприємці мають наслідувати цей приклад, забезпечуючи гідні умови праці, соціальний пакет та підтримуючи власну громаду.