4. Індустріальна (промислова) революція в державах Західної Європи та в Сполучених Штатах Америки

Зміст

МІРКУЄМО І ДІЄМО!

1. Згадайте, як розпочинався промисловий переворот в Англії. Чому саме англійці виявилися першими?

Промисловий переворот в Англії розпочався у другій половині XVIII ст. з текстильного виробництва. Вирішальним поштовхом став винахід Джеймсом Ваттом парової машини в 1784 році. Англійці стали першими завдяки вільному грошовому обігу, масовому використанню найманої праці та швидкому впровадженню технічних відкриттів у виробництво.

2. Які особливості становлення індустріального суспільства в США?

В індустріалізації США активний розвиток отримала Північ із потужними підприємствами, а Південь залишався аграрним із плантаціями рабів. Спочатку американські заводи запозичували технічні винаходи, гроші та робочі руки з Європи, а згодом почали створювати власні винаходи, як-от пароплав Роберта Фултона. Також важливу роль відіграло розширення кордонів на Захід, адже до середини XIX ст. країна вийшла до Тихого океану.

3. Розгляньте карикатуру. Як ви вважаєте, які аргументи висловлювали прихильники і противники встановлення газових ліхтарів? Чому люди ставилися з осторогою до тодішніх технічних новинок?

Прихильники газових ліхтарів говорили про покращення безпеки вночі, зменшення злочинності та можливість довше гуляти містом чи торгувати. Противники наголошували на небезпеці вибухів, отруєнні газом, кіптяві та неприємному запаху, а також вважали штучне світло порушенням природного ладу. Люди ставилися до технічних новинок з осторогою, тому що боялися невідомого, не мали наукових знань і часто бачили аварії під час перших випробувань нової техніки.

МІРКУЄМО І ДІЄМО!

1. Чи можна ХІХ ст. назвати «міським»? Доберіть відповідні факти.

Так, XIX століття можна назвати «міським», адже тоді відбувалася активна урбанізація — стрімке зростання міст і кількості городян. Підтвердженням цього є такі факти:

• Селяни масово переселялися до міст заради роботи на заводах і фабриках.
• Міста перетворилися на головні центри економіки та суспільного поступу.
• З’явилася міська інфраструктура: вуличне освітлення, омнібуси, трамваї, телефонні лінії та перше у світі метро в Лондоні 1861 року.
• Сформувалося суто міське дозвілля: театри, кафе, ресторани, клуби та кінематограф наприкінці століття.

2. Поясніть походження слів «галіфе», «дизель», «кольт», «макінтош», «морзянка», «рентген». Назвіть інші слова, що утворилися за такою логікою.

Слова утворилися від прізвищ своїх творців та винахідників:

• Галіфе — штани особливого крою для кавалеристів, названі на честь французького генерала Гастона Галіфе.
• Дизель — двигун внутрішнього згоряння, який винайшов німецький інженер Рудольф Дизель.
• Кольт — револьвер конструктора та промисловця Семюела Кольта.
• Макінтош — непромокний плащ із прогумованої тканини, яку створив шотландський хімік Чарльз Макінтош.
• Морзянка — телеграфний код із крапок і тире, який винайшов американець Семюел Морзе.
• Рентген — невидимі промені й метод діагностики, відкриті німецьким фізиком Вільгельмом Рентгеном.

Інші слова, утворені за цією ж логікою:

• Сендвіч — на честь графа Сендвіча.
• Бойкот — від прізвища британського управителя Чарльза Бойкота.
• Пастеризація — спосіб знезараження рідин, який відкрив Луї Пастер.
• Ват — одиниця потужності на честь винахідника Джеймса Ватта.

3. Розгляньте ілюстрації. Які технічні здобутки вони відображають? Як виглядав побут тодішніх європейців?

Ілюстрації показують вуличні газові ліхтарі, будівництво колії першого у світі метро в Лондоні, машинобудівні заводи, шахти та появу електричного трамвая. Побут жителів великих міст став комфортнішим завдяки громадському транспорту, освітленню та дешевим фабричним товарам. Водночас побут шахтарів і фабричних робітників залишався важким і невибагливим, їхня праця була небезпечною, а житлові умови — бідними.

МІРКУЄМО І ДІЄМО!

1. Як відомо, Шарль-Луї де Монтеск’є запропонував принцип розподілу влади на три незалежні гілки: законодавчу, виконавчу і судову. Намалюйте схему, яка відображала б взаємозв’язки між цими гілками.

Схема відображає принцип стримувань і противаг. Законодавча влада створює закони, виконавча влада втілює їх у життя і керує державою, а судова гілка здійснює правосуддя та захищає права громадян від зловживань інших органів влади.

2. Поясніть сутність парламентаризму на прикладі однієї з держав Європи чи Америки.

Сутність парламентаризму полягає в системі влади, де головну роль відіграє виборний парламент. Він ухвалює закони, затверджує податки та державний бюджет, а також контролює роботу уряду. Наприклад, у Великій Британії парламент складався з Палати громад і Палати лордів. Лідер партії, яка перемагала на виборах до Палати громад, формував уряд, і цей уряд відповідав за свої дії перед парламентом.

3. Розгляньте схему. Поясніть відображені взаємозалежності між суспільними ідеологіями та політичними партіями.

Політичні партії формувалися на основі конкретних ідеологій для здобуття державної влади та захисту інтересів своїх виборців:

• Соціалістичні партії (ліві сили) захищали робітників, вимагали рівності, соціальної справедливості та державної власності на фабрики.
• Ліберальні партії (центр) обстоювали свободу вибору кожної людини, недоторканність приватної власності, парламентський устрій і мирні реформи.
• Консервативні партії (праві сили) спиралися на стабільність, релігійні й культурні традиції, захищали монархію та не схвалювали швидких змін.
• Націоналістичні рухи вважали найвищою цінністю власну націю і вели боротьбу за розвиток рідної культури та державну незалежність.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

ОРІЄНТУЄМОСЯ В ІСТОРИЧНОМУ ЧАСІ І ПРОСТОРІ

1. А. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, з’ясуйте і позначте на лінії часу періоди промислового перевороту в провідних державах Європи та Америки.

Хронологічні межі промислового перевороту:

• Велика Британія: друга половина XVIII ст. — 1840-ві рр.
• США: 1800-ті — 1870-ті рр.
• Франція: 1815–1830-ті — кінець 1860-х рр.
• Німеччина: 1830-ті — 1870-ті рр.
• Українські землі: 1830-ті — 1890-ті рр.

Б. Покажіть на мапі та запишіть у зошиті, які з держав Європи й Америки впродовж першої половини ХІХ ст. були абсолютними, конституційними монархіями, республіками.

Держави за формами правління в першій половині XIX ст.:

• Абсолютні монархії: Російська імперія на сході Європи, Австрійська імперія в Центральній Європі та Королівство Пруссія до 1848 року.
• Конституційні монархії: Велика Британія на північному заході Європи, Франція в часи Реставрації Бурбонів та Липневої монархії з 1815 до 1848 року, Королівство Швеція на півночі Європи.
• Республіки: Сполучені Штати Америки в Північній Америці, Швейцарська Конфедерація в центрі Європи, Франція в період Другої республіки з 1848 до 1852 року.

ПРАЦЮЄМО З ІСТОРИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли Джеймс Ватт винайшов універсальну парову машину?
• Що означає термін «індустріальне суспільство»?
• Хто першим створив розбірний рамковий вулик та започаткував школу пасічників?
• Де вперше в історії почали будувати підземну залізницю?
• Звідки ми можемо дізнатися про перші газові ліхтарі на вулицях Лондона?
• Чому в XIX столітті селяни масово переїжджали до великих міст?
• Як винахід пароплава та залізниць змінив швидкість пересування людей?
• Який результат мало поширення ідей парламентаризму для формування правової держави?

3. Послуговуючись підручником та іншими джерелами інформації, напишіть невелике (до 10 речень) повідомлення про один день із життя тогочасного сільського, міського мешканців, вашої / вашого ровесниці / ровесника (на вибір).

Один день із життя ровесника — чотирнадцятирічного підлітка Томаса, який працює на текстильній фабриці в англійському місті Манчестер:

1. Томас прокидається о п’ятій годині ранку від різкого звуку фабричного гудка.
2. Його сніданок складається лише зі шматка сухий хліба та кухля трав’яного чаю.
3. О шостій ранку хлопець уже стоїть біля ткацького верстата у великому цеху.
4. Робоча зміна триває чотирнадцять годин у задушливому повітрі серед пилу та шуму сотень коліс.
5. Томас швидко зв’язує обірвані нитки під верстатами і постійно остерігається важких травм.
6. В обід він має пів години відпочинку, щоб з’їсти варену картоплину.
7. Фабричний наглядач пильно стежить за дітьми та карає за кожну хвилину втоми.
8. Додому підліток повертається пізно ввечері при світлі перших газових ліхтарів.
9. Вечеряє він простою юшкою в тісній підвальній кімнаті разом із родиною.
10. Томас засинає на солом’яному матраці й мріє одного дня піти навчатися до справжньої школи.

4. Проаналізуйте політичний і соціально-економічний розвиток держав Європи й Америки в першій половині ХІХ ст., європейське та американське суспільства, зміни в повсякденному житті.

У політичній сфері поступово руйнувалися засади старого порядку, а суспільство позбувалося станового поділу. Французька революція затвердила рівність людей перед законом, а в Англії сформувався класичний парламентаризм. Постали політичні партії, які спиралися на консерватизм, лібералізм, соціалізм та націоналізм.

В економіці панував промисловий переворот. Парова машина Джеймса Ватта автоматизувала прядіння й ткацтво, а згодом дала поштовх металургії, видобутку вугілля й машинобудуванню. Транспорт отримав пароплави Роберта Фултона та паротяги. У США Північ стрімко будувала заводи й фабрики, а Південь спирався на рабську працю плантацій.

У суспільстві сформувалися два головні класи: промислові підприємці та наймані робітники. Останні були безправними, а на виробництві масово використовували працю дітей. Це викликало виникнення робітничого руху за власні права.

Повсякдення змінилося завдяки урбанізації та дешевим фабричним товарам. У містах з’явилися газове освітлення, трамваї, метрополітен, швейні машинки та телеграфний зв’язок. Більше часу городяни почали приділяти дозвіллю: читанню газет, театрам, кафе та кінематографу.

5. Оцініть впливи індустріальної революції на суспільний розвиток.

Індустріальна революція докорінно змінила життя людства, принісши як визначні здобутки, так і гострі соціальні суперечності.

Позитивні наслідки полягали в передових винаходах, появі фабричного виробництва та небаченому зростанні продуктивності праці. Парові двигуни, пароплави, залізниці та телеграф зблизили країни й континенти, прискорили торгівлю та обмін знаннями. Масове виробництво зробило побутові речі, одяг і засоби пересування дешевими та доступними багатьом людям.

Негативні наслідки торкнулися соціального життя найманого робітництва. Швидка та стихійна урбанізація створила перенаселені квартали з бідністю та хворобами. Фабриканти жорстоко визискували робітників, змушували їх працювати по чотирнадцять годин на добу та масово використовували беззахисну дитячу працю. Ця прірва між багатими й бідними спричинила появу соціалістичних учень і запеклу боротьбу робітників за власні громадянські права.

СПІВПРАЦЮЄМО, ВИЯВЛЯЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ

2. Об’єднайтеся в групи. Обміркуйте та поясніть, які з ідеологій (консерватизм, лібералізм, соціалізм, націоналізм) утверджувалися чи переважали у Франції, Великій Британії, Італії, Австрійській, Німецькій, Російській імперіях, у США.

Утвердження ідеологій у провідних країнах світу в першій половині XIX ст.:

• Велика Британія: Провідну роль відігравав лібералізм із принципами вільної торгівлі та мирних реформ через парламент. Традиційні порядки й монархію обстоював впливовий консерватизм.
• Франція: Відбувалося гостре протистояння ідеологій. Консерватизм намагався повернути дореволюційні порядки за Реставрації Бурбонів, лібералізм переміг у часи Липневої монархії, а серед фабричних робітників набирав сили соціалізм.
• Італія: Головною ідеологією став націоналізм, який об’єднав людей у русі за звільнення від австрійського гніту й створення єдиної держави. Його доповнювали ліберальні прагнення ухвалити конституцію.
• Австрійська імперія: Панівною ідеологією влади був консерватизм, який жорстко боровся з будь-якими змінами. Серед пригноблених народів стрімко ширився націоналізм, спрямований на здобуття автономії чи незалежності.
• Німецькі держави: Провідне місце посідав націоналізм, мета якого полягала в подоланні роздробленості та створенні єдиної Німецької імперії. Цей рух тісно переплітався з лібералізмом.
• Російська імперія: Офіційно панував крайній консерватизм, який захищав самодержавство, релігійні канони та кріпосне право. В інтелектуальних колах усупереч заборонам розвивалися ліберальні та соціалістичні погляди.
• США: Панівною ідеологією став лібералізм, заснований на особистій свободі громадян і розвитку підприємництва. Проте плантатори Півдня захищали консервативні цінності та рабство.