19 вересня 2026 р. Модерна доба

§ 38. Японія: європейська модель модернізації

ВСТУПНІ ЗАПИТАННЯ

Згадайте особливості географічного розташування Японії.

Японія — це острівна держава на сході Азії, яка простягається вздовж узбережжя Тихого океану. Вона відділена від материка Японським морем і кількома протоками. Через таку ізольованість країна століттями розвивалася самобутньо, маючи водночас гострий дефіцит орних земель і корисних копалин.

Згадайте, на які території Азії Японії вдалося поширити колоніальний вплив.

На межі XIX та XX століть Японія встановила контроль над островом Тайвань та архіпелагом Пенху після війни з Китаєм, закріпила вплив у Кореї й згодом анексувала її, а також отримала в оренду південну частину Ляодунського півострова з Порт-Артуром і приєднала Південний Сахалін.

Як ви розумієте поняття «самоізоляція», «модернізація», «реформи»?

Самоізоляція — це свідоме штучне відгородження держави від зовнішніх контактів, торгівлі та культурного обміну з іншими країнами (як-от японська політика «сакоку»). Модернізація — це оновлення, перехід суспільства від традиційного аграрного стану до передового індустріального через впровадження новітніх технологій, освіти та зміни в управлінні. Реформи — це цілеспрямовані законні перетворення державної влади, що змінюють окремі сфери життя без повного руйнування державного устрою.

ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 38.1 (с. 81)

1. Поміркуйте, чому в ХІХ ст. Японія відмовилася від політики «сакоку».

Військова та технічна перевага Заходу унеможливила подальшу ізоляцію: прибуття військової ескадри США змусило Японію під загрозою сили відкрити порти. До того ж феодальні порядки вичерпали себе всередині країни — селянські повстання, борги самураїв та економічний занепад довели, що без західних технологій зберегти незалежність не вдасться.

2. Охарактеризуйте розвиток японського суспільства в ХІХ ст.

Японське суспільство зберігало становий поділ на чотири верстви (самураї, селяни, ремісники, купці) та групу знедолених «буракумінів». Близько 80% населення складали селяни, проте міста стрімко багатіли за рахунок ремесел і торгівлі. Купці поступово перетворилися на найбагатшу верству й навіть викуповували самурайські статуси, тоді як класичне самурайство бідніло й знецінювалося. Водночас поширювалася грамотність завдяки школам для самураїв (ханко) та храмовим школам (теракоя), квітла міська масова культура «укійо», театри кабукі й друк книжок.

3. Чому голод Темпо набрав значних масштабів?

Масштаб голоду 1833–1837 років зумовлений поєднанням природного лиха (тривалі неврожаї рису через холодну й дощову погоду) та цілковитою безпорадністю уряду сьоґунату. Політика самоізоляції не дозволяла ввезти продовольство з-за кордону, а влада Токуґава не зуміла організувати гнучке перерозподілення запасів, що змушувало мільйони людей харчуватися корою й травою.

ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 38.2 (с. 84)

1. Які фактори змусили Японію відмовитися від політики самоізоляції?

Головним зовнішнім фактором став тиск США: прибуття військової парової ескадри комодора Метью Перрі у 1853–1854 роках змусило відкрити порти під загрозою зброї. Зсередини підвалини сакоку підточили системна криза сьоґунату Токуґава, зубожіння самураїв, спустошливий голод Темпо та розуміння, що без західних технологій Японію неминуче чекає доля напівколоніального Китаю.

2. Розкажіть про сутність реформ Мейдзі, розглянувши картину «Протистояння нового і старого на початку “доби” Мейдзі в Японії» (близько 1870 р.).

На картині художником виразно зображено зустріч двох епох: традиційні японці у кімоно, дерев’яних сандалях гета та з поголеними самурайськими лобами з подивом і зацікавленістю розглядають співвітчизників, одягнених у європейські костюми, пальта, циліндри та з парасольками в руках.

Сутність реформ Мейдзі полягала в комплексній європеїзації під прагматичним гаслом «японський дух, західні технології»:

скасовано поділ на князівства та стани, введено префектури й єдину грошову одиницю (єну);
ліквідовано станові привілеї самураїв, а замість феодальних загонів створено призовну армію європейського типу;
відкрито загальні світські школи та університети, а держава заснувала зразкові фабрики для швидкого промислового стрибка.

3. Зіставте та порівняйте перетворення, що їх здійснили імператори Муцухіто й Олександр ІІ. Чому обидва правителі вдалися до докорінних змін у своїх країнах?

Обидва монархи розпочали реформи через пряму загрозу втрати державності під тиском передових західних держав: Росія зазнала ганьби в Кримській війні, а Японія опинилася перед загрозою колонізації після прибуття «чорних кораблів». В обох країнах було ліквідовано феодальні обмеження щодо селян (скасування кріпацтва в Росії 1861 р. та аграрна реформа Мейдзі 1872–1873 рр.), проведено військові реформи з переходом до загальної повинності, модернізовано суди й освіту. Проте реформи Муцухіто виявилися набагато глибшими й успішнішими: Японія за кілька десятиліть створила надсучасну промисловість і зберегла згуртованість народу, тоді як реформи Олександра ІІ мали половинчастий характер, зберегли поміщицьке землеволодіння й не змогли відвернути майбутніх революцій.

РОБОТА З ВІЗУАЛЬНИМ ДЖЕРЕЛОМ (с. 85)

Яку рису характеру або фізичну властивість нації намагався продемонструвати агітатор? Якби цей плакат мав гасло, яким би воно було?

На плакаті японський вояк майстерним больовим прийомом бойового мистецтва (дзюдо або джиу-джитсу) впевнено притискає до землі фізично масивнішого супротивника в російській військовій формі. Агітатор намагався продемонструвати спритність, дисципліну, холоднокровну витримку та високу технічну майстерність японців, де вміння та дух переважають сліпу грубу масу.

Ймовірні влучні гасла для плаката: «Спритність і техніка долають грубу силу!» або «Японський дух і військова вправність здолають північного гіганта!».

ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 38.3 (с. 85)

1. Назвіть, які території потрапили в колоніальну залежність від Японії.

Японія підпорядкувала собі острів Тайвань, острови Пенху (Пескадорські), орендувала Квантунську область з фортецею Порт-Артур і портом Дальній на Ляодунському півострові, здобула Південний Сахалін, а в 1910 році повністю анексувала й колонізувала Корею.

2. Охарактеризуйте причини та перебіг російсько-японської війни.

Причиною війни стало зіткнення імперських апетитів Японії та Росії за сфери панування в Маньчжурії та Кореї. Війна розпочалася в січні 1904 року з раптової нічної атаки японського флоту на російські кораблі в гавані Порт-Артура. Після тривалої облоги Порт-Артур капітулював наприкінці року. На суходолі японська армія розбила царські сили у великій Мукденській битві в лютому–березні 1905 року, а в травні вщент розгромила перекинуту з Балтики Другу Тихоокеанську ескадру в Цусімській битві.

3. Пригадайте, які політичні наслідки мала поразка Росії у війні з Японією.

Поразка підірвала престиж царату, розвіяла міф про військову могутність Російської імперії та стала могутнім каталізатором Першої російської революції 1905–1907 років. За умовами Портсмутського миру Росія поступилася Японії Південним Сахаліном, відмовилася від претензій на Корею та передала права на Порт-Артур.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ТА РОБОТА З ДЖЕРЕЛАМИ (с. 87)

Робота з джерелом 1: Із книжки Генріха Дюмолара (1904 р.)

1. Як автор описує житлові умови мешканців вулиці Сінамі?

Автор змальовує страшну вбогість: ряди з 400–500 брудних халуп, струмки смердючої рідини, трупи щурів. Цілі родини з дітьми тіснилися на кількох квадратних футах брудної циновки, грілися біля кількох вуглин у жаровні «хібаті» й молилися перед домашнім буддистським вівтарем «буцудан».

2. Чому, на вашу думку, ці спогади виявилися «найсумнішими і найжаліснішими»?

Ці враження вразили європейця тим, що вони викривали зворотний бік блискучої японської модернізації: швидкі фабричні успіхи й військові перемоги оплачувалися безжальною експлуатацією та жахливими злиднями простого народу, який жив у нетрях і платив останнє власникам житла.

Робота з джерелом 2: Ротем Ковнер про реакцію на перемогу в Цусімській протоці

1. Як японське суспільство відреагувало на перемогу в Цусімській протоці?

Японці відчували тріумф, але поводилися стримано, без гучних безчинств чи зловтіхи над переможеними. Суспільство проявило дисципліноване самовладання та тверезу радість, що здивувало західних спостерігачів.

2. Чому автор вважає, що така реакція була розумною?

По-перше, війна на той час ще тривала і коштувала країні величезних жертв (понад 80 тисяч загиблих). По-друге, Японія прагнула виглядати в очах Заходу цивілізованою, благородною державою, яка вміє поважати правила чесної боротьби та поєднує християнську стриманість із власним кодексом бусідо.

Працюємо разом. Вправа «Інфографіка про реформи періоду Мейдзі».

Створена інфографіка показує, що модернізація Мейдзі охопила всі сфери одночасно: від централізації територій та ліквідації замкнених станів до формування передової промисловості й конституційного закріплення влади імператора.

Корисна гра: «Реформи Мейдзі» (за QR-кодом https://cutt.ly/5r137dM0)

Навчальна онлайн-вікторина за покликанням передбачає співвіднесення конкретних історичних дат, сфер і результатів реформ:

Сфера адміністрації (1870–1872 рр.) — запровадження префектур замість князівств для єдності країни.
Фінанси (1868 р.) — запровадження єни замість розрізнених кланових грошей.
Армія (з 1868–1873 рр.) — загальна військова повинність на зміну касті самураїв.
Освіта (1872 р.) — створення світських шкіл та обов’язкове навчання дітей.
Політика (1889–1890 рр.) — ухвалення конституції та вибори до парламенту.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Хронологічний диктант:

У якому році Японія відкрилася для західних держав після політики самоізоляції? — 1854 рік (підписання Канаґавського договору з комодором М. Перрі).
Назвіть рік утворення імперії Мейдзі. — 1868 рік.
Коли Японія анексувала Тайвань? — 1895 рік (за Сімоносекським договором після перемоги над Китаєм).
Визначте дату початку та завершення російсько-японської війни. — Січень 1904 — вересень 1905 року.
Вкажіть рік укладення Портсмутського миру. — 1905 рік.
Коли Японія офіційно приєднала Корею? — 1910 рік.

2. Покажіть на карті, які країни межували з Японією в ХІХ ст. і як це впливало на її політику. Знайдіть і покажіть на карті Порт-Артур і поясніть його стратегічне значення.

У ХІХ столітті морськими сусідами Японії були Цинський Китай, Корейське королівство та Російська імперія. Слабкість імперії Цин та спроби європейських держав колонізувати східноазійський простір спонукали Японію не просто оборонятися, а самій розпочати агресивну імперську експансію, щоб створити безпековий пояс колоній.

Порт-Артур розташований на південному краї Ляодунського півострова в Жовтому морі. Його виняткове стратегічне значення полягало в тому, що це була зручна незамерзаюча глибоководна військово-морська база, яка тримала під прямим прицілом морські шляхи до Пекіна та контролювала всю південну Маньчжурію.

3. Складіть запитання до тексту параграфа:

Коли відбулася вирішальна Цусімська морська битва? (У травні 1905 року).
Що означає термін «сакоку»? (Політику цілковитої самоізоляції Японії від західного світу).
Хто був останнім сьоґуном клану Токуґава, що поступився владою імператору? (Токуґава Йосінобу; у тексті згадано його попередника сьоґуна Іємоті).
Де розгорнулися основні суходільні бої під час війни 1904–1905 років? (На Ляодунському півострові та поблизу Мукдена в Маньчжурії).
Звідки ми можемо дізнатися про злиденний зворотний бік японської індустріалізації? (Зі спогадів іноземців, зокрема із книжки Генріха Дюмолара).
Чому колишні самураї виступали проти нової регулярної армії? (Бо загальна військова повинність позбавляла їх монополії на носіння зброї та колишнього виняткового соціального статусу).
Як уряд стимулював розвиток великої промисловості? (Створював коштом казни «зразкові підприємства», а згодом на пільгових умовах передавав їх лояльним підприємницьким родинам).
Який результат мала освітня реформа 1872 року? (Створення мережі обов’язкових шкіл забезпечило майже стовідсоткову грамотність нації та підготувало тисячі власних інженерів).

4. Як реформи Мейдзі допомогли модернізувати Японію?

Реформи ліквідували середньовічну станову систему та феодальні князівства, забезпечивши єдність японського внутрішнього ринку й централізоване управління. Державні «зразкові підприємства» принесли найновіші європейські верстати й технології, а масова світська школа за кілька десятиліть перетворила все населення на кваліфікованих і відданих працівників, здатних будувати власні парові панцерники й верстати.

5. Чому Японія змогла перемогти Росію у війні? Проаналізуйте наслідки війни для Росії та Японії.

Японія перемогла завдяки якісній підготовці військ за передовими німецькими та британськими зразками, технологічній перевазі новітнього флоту, патріотичному піднесенню в суспільстві та територіальній близькості до театру воєнних дій. Росія ж зазнала поразки через величезну віддаленість фронту від центру імперії, пропускну обмеженість залізниці, нерішучість царських генералів та глибоку кризу всього самодержавного устрою. Для Японії війна завершилася визнанням її статусу світової держави та закріпленням панування в Кореї й Маньчжурії, а для Росії стала каталізатором масштабної революції 1905–1907 років і втратою міжнародного авторитету.

6. Порівняйте цінності, які пропагувала Японія у своїй зовнішній політиці на початку ХІХ та на початку ХХ століть.

На початку XIX століття державною цінністю Японії був суворий консервативний ізоляціонізм: збереження спокою, традиційних звичаїв, недопущення чужинців і християнства, добровільна закритість від решти світу. Натомість на початку XX століття панівними цінностями стали експансіонізм, мілітаризм і прагнення бути рівноправним партнером або навіть лідером серед найсильніших імперіалістичних держав планети за рахунок завоювання сусідніх азійських земель.