§ 38. Виникнення незалежних держав на Балканах (Щупак)
ПРИГАДАЙТЕ
Що таке «фронтир»? Які типи та приклади фронтирів вам відомі?
Фронтир — це рухома межа, зона контакту та взаємодії між різними культурами, суспільствами чи цивілізаціями, де часто відбуваються прикордонні конфлікти або взаємний культурний і торговельний обмін.
Відомі такі типи та приклади фронтирів:
- Колонізаційний або географічний фронтир — рухома межа освоєння нових земель переселенцями, наприклад «Дикий Захід» у США в XIX столітті.
- Цивілізаційний або етноконфесійний фронтир — зона постійного зіткнення та взаємодії різних світів і релігій, наприклад Балкани на стику християнської Європи та мусульманської Османської імперії або український Степовий кордон із кочовим світом.
- Політичний фронтир — нестабільні прикордонні території імперій, що постійно змінювали володарів унаслідок воєн.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ (за QR-кодом / покликанням qr.orioncentr.com.ua/CFWnO)
Незважаючи на використання місцевої міліції, забезпечити порядок на Балканах османській владі було вкрай важко. Цілі гірські регіони контролювали озброєні загони повстанців, які не визнавали над собою влади султана й називали себе клефтами або гайдуками. Хоча офіційна влада оголошувала їх розбійниками поза законом, місцеві селяни сприймали їх як народних месників, захисників від соціального й релігійного гніту та надавали їм прихисток і допомогу.
ПОМІРКУЙМО!
Чому релігійний фактор стримував розвиток національних рухів у Боснії та Албанії? Як діяльність церкви впливала на національну свідомість сербів? Поясніть, як поєднання релігійних, соціальних і політичних чинників впливало на формування національних рухів на Балканах у XIX ст.
Релігійний фактор стримував національні рухи в Боснії та Албанії, тому що більшість місцевої шляхти й значна частина населення перейшли в іслам. Вони ототожнювали себе з Османською імперією, захищали свої привілеї та не прагнули відокремлення від Стамбула так, як християнські народи.
Сербська православна церква була автокефальною і керувалася власним синодом. Вона зберігала пам’ять про середньовічне Сербське королівство, поширювала образи національних святих і мучеників та згуртовувала народ навколо ідеї відновлення власної держави.
Поєднання релігійного гніту, високих податків для немусульман і позбавлення прав стимулювало селян і місцеву еліту до збройної боротьби. Водночас культурне та мовне відродження перетворювало стихійні селянські бунти на свідомі національно-визвольні рухи за створення власних незалежних держав.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
За матеріалами параграфа заповніть у зошиті або нотатнику таблицю.
| Критерій | Сільська громада (село) | Місто |
|---|---|---|
| Освітній рівень | Більшість становили неосвічені й неписьменні селяни. Шкіл майже не було, а знання про історію передавалися лише в усному вигляді. | Вищий рівень освіченості. Тут жили купці, підприємці, духовенство та вчителі, відкривалися друкарні, елліно-болгарські й національні школи. |
| Збереження традицій | Дуже стійке збереження патріархального побуту, звичаєвого права, народних пісень, переказів про колишніх правителів і героїв. | Традиції поєднувалися з модерними західними віяннями. Звичаї оформлювалися через літературні твори, газети та політичні ідеї націоналізму. |
| Роль церкви | Церква виступала головним центром духовного життя, підтримувала мораль селян і нагадувала про християнську ідентичність через ікони й свята. | Церква була впливовим суспільно-політичним осередком, де точилася боротьба за національну мову богослужінь та контроль над освітою. |
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Розгляньте репродукцію картини. Перехід через річку Прут був одним із ключових моментів походу, коли загін О. Іпсілантіса вступав на територію Молдови та Волощини. Спробуйте передати атмосферу події, її драматизм і значення для національного руху. Складіть коротку риму або гасло, яке передавало б подвиг Іпсілантіса та ідею визвольної боротьби. Можна використати образи річки, героїзму, битви та національної ідентичності.
На картині Петера фон Гесса відтворено кульмінаційний момент початку грецького визвольного походу. У центрі полотна верхи на коні зображений ватажок повстанців Олександр Іпсілантіс із піднятою рукою, який надихає своїх соратників. Поруч майорить бойовий прапор повстанців. Навколо вирує переправа: добровольці, зокрема юнаки грецького «Священного корпусу» у характерних чорних одностроях із символікою жертовності, переходять бурхливий Прут убрід та на човнах. Похмуре тривожне небо й напружені обличчя воїнів підкреслюють драматизм моменту та усвідомлення смертельної небезпеки.
Значення події полягало в тому, що перехід кордону став першим рішучим ударом по османському пануванню. Хоча похід у Дунайських князівствах зазнав поразки, сміливий вчинок Іпсілантіса розпалив полум’я національно-визвольної революції в самій Греції.
Гасло:
Через води Пруту — до священної мети!
Прапор свободи крізь битви нести.
Греція скине османське тяжке ярмо,
Рідну державу з руїн піднімемо!
ПОМІРКУЙМО!
Подумайте, чому нова Греція була «лише слабким відбитком» Візантійської імперії. Які очікування грецьких націоналістів не справдилися? Чому мрії про «Велике Грецьке царство» залишилися нереалізованими? Чи можна вважати втручання великих держав позитивним фактором, якщо воно забезпечило незалежність Греції, але обмежило її суверенітет?
Нова Греція охоплювала лише невелику частину грецьких етнічних земель — Пелопоннес, південну частину материка та кілька островів, тому вона виглядала крихітною порівняно з величчю давньої Візантії. Грецькі патріоти мріяли відродити православну імперію зі столицею в Константинополі, проте османська влада втримала більшість провінцій і саме місто. Мрії про велику державу не здійснилися, бо європейські країни дбали про баланс сил і не хотіли повного розпаду Османської імперії, а сама Греція була збіднілою й не мала для цього достатньо сил.
Втручання Великої Британії, Франції та Росії відіграло рятівну роль: без їхнього військового розгрому османів повстання було б придушене. Проте це втручання обмежило суверенітет, адже великі держави нав’язали Греції баварського принца Оттона як короля і встановили свій нагляд над внутрішніми справами країни.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (інша версія підручника)
За допомогою матеріалів параграфа порівняйте шляхи до незалежності Сербії і Чорногорії. Заповніть у зошиті або нотатнику таблицю:
| Ознака | Сербія | Чорногорія |
|---|---|---|
| Початок боротьби за автономію | Масові повстання селян під проводом Карагеоргія та Мілоша Обреновича на початку XIX ст. У 1830 році султан надав Сербії статус автономії. | Спирався на постійний збройний опір місцевих кланів у важкодоступних горах. У 1831 році скликали збори вождів і створили Керівний Сенат. |
| Рік досягнення незалежності | 1878 рік за рішеннями Берлінського конгресу після російсько-турецької війни. | 1878 рік — офіційне міжнародне визнання на Берлінському конгресі. |
| Форма правління після 1878 р. | Князівство, з 1882 року — королівство, а за конституцією 1888 року — конституційна монархія. | Князівство з абсолютною владою монарха з роду Негошів, з 1910 року — королівство. |
| Вплив інших держав | Сильний вплив Російської імперії, який згодом чергувався зі зростанням впливу Австро-Угорщини. | Майже цілковита політична, церковна та фінансова орієнтація на Російську імперію. |
ПОМІРКУЙМО!
Пригадайте, що означає термін «панславізм». Яку мету переслідували прихильники панславізму? Яку роль у поширенні ідей панславізму відіграла Російська імперія? Чи можна знайти сучасні аналоги панславізму у світі (у вигляді культурних або геополітичних об’єднань)?
Панславізм — це ідеологія та суспільний рух, що проголошували єдність слов’янських народів на основі спільного етнічного походження, мовної близькості й культури.
Прихильники панславізму прагнули взаємної підтримки у визволенні від османського та австрійського панування, а також культурного зближення слов’ян. Російська імперія активно використовувала ці ідеї у власних інтересах: засновувала слов’янські благодійні комітети, платила стипендії балканським студентам і намагалася підпорядкувати слов’янські народи своєму політичному протекторату.
Сучасними аналогами подібних культурно-мовних чи регіональних об’єднань є Організація тюркських держав, Співдружність націй, Міжнародна організація Франкофонії та Ліга арабських держав.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Складіть маніфест Болгарського революційного комітету (4–5 речень), у якому дайте відповіді на запитання: 1) Яка мета національного руху? 2) Які засоби боротьби і досягнення мети пропонуються? 3) Яку роль у русі мають відігравати інші балканські народи?
Болгарський народе, настав час скинути багатовікове османське ярмо та здобути повну державну незалежність Болгарії! Ми відкидаємо покірність і обираємо єдиний гідний шлях — спільне збройне повстання по всіх містах і селах нашої землі. Наша сила у єдності революційних комітетів та безкомпромісній боротьбі за людську гідність. Ми закликаємо сербів, греків, чорногорців і румунів об’єднати сили проти спільного ворога. Разом ми звільнимо наші землі та створимо вільну балканську федерацію рівноправних народів!
АРСЕНАЛ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ
Знайдіть у тексті маніфесту слова, які показують: прагнення миру; бажання розвитку; волю до незалежності. Які емоції, на вашу думку, мав викликати цей виступ у болгарського народу? Яке значення проголошення маніфесту для Болгарії?
- Прагнення миру передають слова: «Завжди миролюбний мій народ».
- Бажання розвитку відображають слова: «жадає культурного та економічного прогресу», «ніщо не повинно перешкоджати її успіху».
- Волю до незалежності засвідчують слова: «Таке бажання мого народу, така його воля — жити, як хоче».
Цей маніфест викликав у болгар почуття піднесення, національної гідності й упевненості у власному майбутньому.
Значення маніфесту полягало в остаточному розриві васальних відносин із Османською імперією. Болгарія стала повністю незалежним царством, а князь Фердинанд узяв титул царя.
РОБОТА З КАРТОЮ
Перейдіть за QR-кодом або покликанням і, скориставшись картою «Утворення нових незалежних держав на Балканах», складіть таблицю «Формування національних держав на Балканах».
| Держава | Рік проголошення / визнання незалежності | Основні етапи та події на шляху до незалежності |
|---|---|---|
| Греція | 1830 рік (Лондонський протокол), 1832 рік | Національне повстання 1821 року, воєнні дії проти османів, втручання флотів Великої Британії, Франції та Росії, проголошення королівства на чолі з Оттоном. |
| Сербія | 1878 рік (Берлінський конгрес) | Перше та Друге сербські повстання, надання автономії султаном у 1830 році, участь у російсько-турецькій війні 1877–1878 років. У 1882 році проголошена королівством. |
| Чорногорія | 1878 рік (Берлінський конгрес) | Тривалий партизанський опір кланів, створення Керівного Сенату в 1831 році, перемога у спільних війнах проти Османської імперії за підтримки Росії. |
| Румунія | 1877 рік (проголошення парламентом), 1878 рік (визнання) | Об’єднання князівств Молдавії та Валахії під владою Александру Кузи та Карла Гогенцоллерна, скасування російського протекторату після Кримської війни, проголошення королівства у 1881 році. |
| Болгарія | 1878 рік (автономія), 1908 рік (повна незалежність) | Квітневе повстання 1876 року, визволення під час російсько-турецької війни 1877–1878 років, утворення князівства і приєднання Східної Румелії в 1885 році, проголошення царства в 1908 році. |
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Поясніть поняття: «міллети», «гайдуки», «клефти».
- «Міллети» — релігійні самоврядні громади в Османській імперії (християнські, єврейські), які мали певну судову та культурну автономію під керівництвом свого духовенства.
- «Гайдуки» — озброєні повстанці-партизани на південнослов’янських землях, які боролися проти османських чиновників і захищали місцеве населення.
- «Клефти» — грецькі партизани й повстанці, які жили у важкодоступних гірських районах і вели постійну збройну боротьбу проти османської адміністрації.
2. Чому греки мали привілейований статус серед християнських народів Османської імперії?
Греки тримали в руках прибуткову морську торгівлю, мали розвинену освіту й служили перекладачами та чиновниками при османському уряді. Крім того, Константинопольський патріархат складався з грецького духовенства, яке керувало всіма православними підданими імперії.
3. Чим відрізнялося становище Болгарії від інших регіонів Балкан?
Болгарські землі розташовувалися найближче до Константинополя, тому там стояли великі османські гарнізони і діяв суворий військовий контроль. До того ж болгари зазнавали подвійного тиску: османського політичного та грецького релігійно-культурного, адже служби й навчання довгий час велися лише грецькою мовою.
4. Чому православна церква стала основою збереження ідентичності балканських народів?
За відсутності власної держави саме церква зберігала рідну віру, літописні згадки, писемну спадщину та пам’ять про давні балканські царства. Вона об’єднувала людей у межах релігійних громад і відмежовувала їх від мусульманських завойовників.
5. (інша версія підручника) Які соціальні верстви найбільше постраждали від османського панування?
Найбільше потерпало християнське селянство, яке сплачувало великі податки на користь імперії та феодалів і відбувало воєнні повинності. Також втратила свій вплив стара християнська аристократія, яка або загинула під час завоювання, або мусила прийняти іслам заради посад і майна.
6. (інша версія підручника) Чому саме Сербія стала центром слов’янського національного руху на Балканах?
Сербія мала досвід успішних народних повстань і першою серед слов’янських народів регіону здобула автономію в 1830 році. Вона створила боєздатну армію, національні органи самоврядування і послідовно гуртувала довкола себе інші південнослов’янські землі.
7. (інша версія підручника) Яким чином західноєвропейські ідеї лібералізму й націоналізму вплинули на Балкани?
Ці ідеї переконали балканських інтелектуалів у тому, що кожен народ має невіддільне право на власну державу та свободу від чужоземного деспотизму. Лібералізм спонукав ухвалювати перші конституції, скликати народні збори й будувати світські школи.
8. (інша версія підручника) Які спільні риси й відмінності мали визвольні рухи греків, сербів і болгар?
Спільними рисами були опора на православну віру, масовий збройний партизанський опір та прагнення залучити військову допомогу європейських імперій. Відмінність полягала в тому, що греки й серби підняли масові збройні повстання на початку XIX століття і спиралися на власні збройні сили, тоді як болгарський рух сформувався пізніше і вирішальну роль у визволенні Болгарії відіграла війна Російської імперії проти Османів.
9. (інша версія підручника) Чому незалежна Греція стала «слабким відбитком» мрій націоналістів?
Територія утвореного королівства охоплювала лише третину грецького населення, а ключові центри еллінської культури залишилися під владою султана. Країна отримала іноземного правителя, потрапила у борги до британських і французьких банкірів та перебувала під контролем європейських дипломатів.
II. ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ
Об’єднайтеся в три групи. Підготуйте постер або презентацію про: 1) греків; 2) сербів; 3) болгар.
Група 1. Греки: шлях до відродження державності
- Становище під османами: греки тримали провідні позиції у морській торгівлі та дипломатії, але залишалися підкореним християнським народом без політичних прав.
- Роль православ’я: Константинопольський патріархат об’єднував греків, зберігав грецьку мову, писемність і давні традиції Візантії.
- Значення повстання 1821 року: загальнонародна визвольна війна під проводом таємного товариства «Філікі Етерія» змусила європейські держави втрутитися в конфлікт і привела до проголошення незалежності Грецького королівства.
Група 2. Серби: вогнище слов’янської свободи
- Вплив панславізму: ідея братерства і взаємодопомоги слов’янських народів зміцнювала надії сербів на власне об’єднане королівство на Балканах.
- Повстання сербів: Перше повстання під проводом Георгія Чорного (Карагеоргія) у 1804 році та Друге повстання Мілоша Обреновича у 1815 році зруйнували османське панування й змусили султана погодитися на автономію.
- Роль Росії: Російська імперія виступала дипломатичним і військовим захисником Сербії, допомагаючи закріпити її самоврядування та повну незалежність за трактатом 1878 року.
Група 3. Болгари: пробудження нації
- Збереження культури і мови: діячі болгарського відродження створювали світські школи (зокрема в Габрово у 1835 році), видавали підручники болгарською мовою та збирали фольклор.
- Роль церкви: створення в 1870 році незалежного Болгарського екзархату дозволило вивести церкви з-під влади грецького патріарха і вести богослужіння рідною мовою.
- Подія 1908 року: цар Фердинанд у Велико-Тирново зачитав маніфест про відмову від васальної залежності та проголосив повну незалежність Болгарського царства.
III. МИСЛИМО ТВОРЧО
Уявіть себе тогочасним журналістом / журналісткою. Створіть «Балканську газету ХІХ століття».
Назва видання: «Балканський вісник» (Випуск за жовтень 1908 року)
Головні новини номера:
Новини з Белграда: князь Михайло готує реформи
У сербській столиці активно впроваджують військову повинність для чоловіків віком від 20 до 50 років. Завдяки реформі Сербія матиме регулярну армію чисельністю майже 90 тисяч багнетів. Османські гарнізони вже залишають белградську фортецю під тиском сербської дипломатії та союзних домовленостей із сусідами.
Цар Фердинанд оголосив незалежність Болгарії
У стародавньому Велико-Тирново князь Фердинанд оголосив урочистий маніфест про повний суверенітет болгарських земель. Країна більше не платитиме данину султанові й не вважається васалом Стамбула. Відтепер на карті Європи офіційно постало незалежне Болгарське царство.
Панславізм — шлях до єдності чи до війни?
Поширення ідей про всеслов’янську єдність викликає запеклі суперечки серед дипломатів. З одного боку, це надихає слов’янські громади на боротьбу за спільні права, а з іншого — посилює втручання Російської імперії та лякає Австро-Угорщину, наближаючи великий конфлікт на півострові.
Рубрика «Ми питаємо у народу»:
- Стоян, ремісник із Софії: «Ми чекали свободи століттями. Тепер наші діти вчитимуться болгарською мовою і житимуть у власному царстві без страху перед османськими чиновниками».
- Нікола, селянин із Шумадії (Сербія): «Ми вже маємо свою державу і свою церкву, але сербське серце болітиме, доки наші брати в сусідніх землях перебувають під чужою владою».