7 липня 2026 р. Модерна доба

§ 37. Зміни в духовній сфері та світогляді суспільства у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. (Пометун)

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ (с. 259)

У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. з’явилися й почали стрімко розвиватися автомобілі, газети та щеплення. Поясніть, як кожна із цих, здавалося б, простих речей могла зруйнувати старий патріархальний світ. Чи стали, на вашу думку, телефон, залізниця, світська освіта та зміни в повсякденні за часів модернізації «вбивцями» традиційної духовності й віри, чи, навпаки, допомогли українцям стати сучасною нацією? Відповідайте на ці запитання протягом уроку.

Автомобілі: зруйнували замкненість сільського простору, прискорили сполучення між містом і селом, позбавивши людину залежності від природного циклу та кінної тяги.
Газети: сформували щоденну звичку дізнаватися новини поза межами своєї громади, відкрили простір для плюралізму думок, обговорення суспільно-політичних тем і розвитку національної самосвідомості.
Щеплення: поклали край фаталістичному сприйняттю епідемій («божа кара») і переконали людей у силі наукового знання та медицини, витісняючи забобони.
Вплив на націю: Ці нововведення не знищили віру й духовність, а трансформували їх. Вони дали інструменти (швидкий зв’язок, пресу, освіту, мобільність), завдяки яким подолано регіональну роз’єднаність українських земель, а традиційні релігійні громади включилися в творення модерної української нації.

1. Як процеси модернізації змінювали взаємини між Церквою та суспільством?

ПОМІРКУЙТЕ (с. 259)

Що змінилось у ролі Церкви в суспільстві в умовах модернізації? Чому, попри розвиток світського життя, вона залишалася важливою для багатьох людей?

Що змінилося: роль Церкви вийшла далеко за межі суто богослужінь та обрядів. Вона взяла на себе культурні, просвітницькі, соціальні та навіть політичні функції, ставши стартовим майданчиком для розгортання національного руху.
Чому залишалася важливою: релігія залишалася основою морального орієнтира, етнічної та культурної ідентичності (особливо для українців в умовах іноземного поневолення). Парафії та духовенство гуртували людей перед викликами індустріальної доби й допомагали організовувати взаємодопомогу.

ДОСЛІДІТЬ (с. 260)

Чому Андрея Шептицького уважають видатним діячем УГКЦ?
Митрополит Андрей Шептицький модернізував діяльність УГКЦ, зробивши її чутливою до суспільних запитів. Він сприяв здобуттю якісної освіти священниками, був визначним меценатом української культури (заснував Національний музей у Львові), підтримував кооперативний рух, шпиталі, школи, захищав соціальні права українців та формував високу громадянську й моральну позицію вірян.

ДОСЛІДІТЬ (с. 261)

Яке протиріччя відображає інфографіка? Як би ви підписали її частини? Що їх об’єднує?

Протиріччя: зіткнення традиційного релігійно-патріархального укладу життя із секуляризованим, світським модерним міським простором.
Варіанти підписів для частин:
- Ліва частина (із церквою та селянами): «Традиційний духовний уклад: парафія, віра, громада».
- Права частина (із містом, університетом і банком): «Модерний секулярний світ: наука, капітал, світська освіта».
Що їх об’єднує: постать священника/людини, яка стоїть на перетині цих світів як сполучний місток. Церква в добу модернізації сама закладала підвалини для освіти, науки та соціальної організації модерної людини.

2. Як зміни в повсякденному житті сприяли формуванню модерної свідомості українців

ПОМІРКУЙТЕ (с. 262)

Що змінюється у житті людей, коли з’являються нові види транспорту та засобів зв’язку? Чому саме місто стало головним середовищем, де найшвидше змінювалося світосприйняття людей?

Зміни у житті: відбувається відчутне прискорення темпу буття та «стиснення простору». Люди стають мобільними, отримують оперативний доступ до новин у режимі реального часу, швидше розв’язують економічні й особисті справи.
Чому місто стало рушієм: місто акумулювало фабрики, вокзали, навчальні заклади, пресу, театри й кав’ярні, концентрувало велику кількість людей різного соціального стану та стимулювало постійний інформаційний обмін і критичне мислення.

ДОСЛІДІТЬ (с. 263)

Назвіть кожен технічний винахід другої половини ХІХ – початку ХХ ст. і поясніть, як він вплинув на свідомість людей.

Телефон (настільний апарат на фото ліворуч угорі та настінний апарат фірми «Rikstelefon» праворуч угорі): забезпечив миттєвий голосовий зв’язок на великих відстанях у режимі реального часу, включив українські міста у світовий інформаційний простір та прискорив вирішення ділових і побутових справ.
Велосипед (на фото ліворуч унизу): став першим масовим, доступним та індивідуальним транспортним засобом, який дав людині свободу швидкого самостійного пересування без потреби упрягати коней; відіграв величезну роль в емансипації жінок (потребував зручнішого одягу, відкрив шлях до самостійних поїздок) і розширив особистий простір людини.
Залізничний транспорт / потяг на чолі з паротягом (на фото праворуч унизу): кардинально прискорив переміщення людей і вантажів, «стиснув» простір, з’єднав провінції з промисловими центрами, стимулював міграцію й економіку та привчив суспільство до пунктуальності залізничного графіка.

3. Як модернізація вплинула на облаштування громадського простору

ПОМІРКУЙТЕ (с. 264)

Чому розвиток міст і промисловості змінював вигляд вулиць, площ та місць зустрічей? Які нові потреби з’являлись у спілкуванні та дозвіллі в період модернізації і як це вплинуло на міський та сільський простір?

Причини змін: зростання чисельності населення, поява нових верств (робітники, інтелігенція, службовці) та розвиток міського транспорту вимагали чіткої інфраструктури (освітлення, бруківки, водогону, зон відпочинку).
Нові потреби: виникла потреба в культурному, раціональному та безпечному дозвіллі, а також у місцях відкритих дискусій. У містах з’явилися парки, сквери, театри, кав’ярні, криті ринки; у селах центром комунікації, окрім ярмарку та церкви, стали читальні товариства «Просвіта» й кооперативні крамниці.

ДОСЛІДІТЬ (с. 264)

Чому саме кав’ярні стали важливими місцями для обговорення політичних, творчих і наукових питань? Які ознаки модернізації міського простору можна побачити в їх описі?

Чому кав’ярні: кав’ярні на віденський кшталт змінили призначення закладів харчування — замість шинків з алкоголем вони пропонували спокійне середовище для інтелектуального спілкування, ділових перемовин, читання безкоштовної періодичної преси.
Ознаки модернізації: витіснення шинків закладами культурного дозвілля; наявність свіжої преси різними мовами; допуск жінок до публічного простору, що свідчило про подолання суто чоловічої монополії на публічне життя.

4. Чому у другій половині ХІХ ст. питання охорони здоров’я стало суспільною проблемою

ПОМІРКУЙТЕ (с. 265)

Чому питання охорони здоров’я із часом стало не лише гуманітарним, а й політичним та економічним завданням для влади обох імперій? Які заходи вона здійснювала для розв’язання цієї проблеми?

Чому завдання стало політичним та економічним: масові епідемії холери, віспи й тифу зупиняли виробництво фабрик, паралізували торгівлю, завдавали нищівних фінансових збитків державі й могли спричинити соціальні бунти серед зубожілих робітників.
Заходи влади: розвиток міської та земської медицини, будівництво інфекційних бараків і лікарень, прокладання водогонів і каналізації, проведення масової вакцинації та запровадження обов’язкового санітарного нагляду.

ДОСЛІДІТЬ (с. 266)

Порівняйте, спираючись на таблицю на с. 267, на яких засадах створювали земську медицину в підросійській Україні. Чим вони відрізнялися від системи в Австро-Угорщині? Зробіть висновок: у якому з двох регіонів (Наддніпрянщина чи Захід України) система медичної опіки мала вигляд, на вашу думку, більш сучасний для свого часу?

Засади земської медицини (Наддніпрянщина): безкоштовність послуг, профілактичний напрям (щеплення, санітарний контроль), наближення лікаря до селян через дільниці та виїзди.
Відмінності від австрійської системи: в Австро-Угорщині система була жорстко централізованою державною, лікування в лікарнях переважно було платним, а держава контролювала стандарти, проте покриття сільської місцевості залишалося слабким, що змушувало покладатися на церкву й благодійність («Народна лічниця»).
Висновок: Засади земської медицини Наддніпрянщини (безкоштовність, доступність, профілактика, вакцинація) були більш прогресивними й соціально орієнтованими для свого часу, заклавши основи сучасної системи охорони здоров’я.

5. Як модернізація вплинула на життя, права та можливості жінок

ПОМІРКУЙТЕ (с. 267)

Які зміни відбулися у становищі жінки наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.? Як жінки боролися за свої права в умовах модернізації?

Зміни у становищі: жінки почали масово виходити на ринок найманої праці, здобувати середню та вищу освіту (гімназії, курси, згодом університети), ставати економічно незалежними від чоловіків і батьків.
Боротьба за права: через заснування жіночих організацій («Товариство руських жінок», «Жіноча громада», «Союз українок»), видання преси (альманах «Перший вінок»), відкриття клубів, надання взаємодопомоги та юридичної підтримки.

ДОСЛІДІТЬ (с. 268)

Проаналізуйте дані таблиці та розкажіть, у чому полягала діяльність товариства.
Товариство забезпечувало жінкам комплексну правову та соціальну допомогу в захисті особистої гідності й прав:

Найбільше звернень стосувалося розв’язання житлових проблем (клопотання окремого житла — 104) та надання матеріальної допомоги (клопотання про допомогу — 87).
Важливим напрямом був прямий правовий захист від домашнього насильства (жорстоке поводження чоловіків і батьків — 75), підтримка покинутих жінок (21) та стягнення невиплачених грошей за найману працю (20).
Організація допомагала у майнових спорах (спадщина, земельні справи — 22), поверненні затриманих роботодавцями паспортів (14) та справах розлучень і опікунства (8).

ДОСЛІДІТЬ (с. 269)

Які явища в житті жінки ілюструють ці джерела та зображення в галереї е-додатка до § 37?

«Модниця» (поч. ХХ ст.): ілюструє образ модерної містянки, європеїзацію повсякденного побуту, вплив міської моди, свободу пересування й формування індивідуального стилю життя сучасної жінки.
Ф. Кричевський. «Наречена» (1910 р.): демонструє збереження багатовікової традиційної української культури, родинних обрядів і патріархального укладу українського села, що паралельно співіснував із міською модернізацією.

ПЕРЕВІР СЕБЕ (с. 269)

Як змінилася роль Церкви в суспільстві?
Церква трансформувалася з суто обрядової інституції на осередок культурно-освітнього, соціального та національного відродження (організація шкіл, читалень, кооперативів, захист прав селян).
Які зміни відбулись у сприйнятті людиною часу і простору за часів модернізації?
Час перестав бути циклічним «аграрним» і став лінійним «індустріальним», вимірюваним годинами й хвилинами розкладу. Простір «стиснувся» завдяки залізниці, трамваям, телеграфу й телефону.
Які нові громадські простори з’явилися?
З’явилися вокзали, криті торговельні павільйони, міські бульвари й парки, кав’ярні віденського типу, народні театри, стадіони та спортивні арени, а на селі — читальні «Просвіти».
Які були нові форми опіки над здоров’ям населення?
Виникла дільнична земська медицина з безкоштовними амбулаторіями та щепленнями, створювалися міські лікарні швидкої допомоги, бактеріологічні станції, пологові будинки й благодійні громадські шпиталі («Народна лічниця»).
Які зміни відбулись у становищі жінки?
Жінки отримали доступ до фабричної та інтелектуальної праці (учительки, лікарки, друкарки), масової шкільної й університетської освіти та розгорнули організовану боротьбу за емансипацію.
Як секуляризація суспільного життя впливала на УГКЦ?
Секуляризація позбавила Церкву монополії на освіту й політику, що змусило УГКЦ адаптуватися: стати відкритішою до світських потреб нації, очолити просвітницькі та соціально-економічні ініціативи народу.
Які нові риси були характерні для людини часів модернізації?
Динамічність, повага до точного часу, індивідуалізм, раціональність мислення, прагнення до самоосвіти, громадянська активність і зростання національної свідомості.
Чому і як змінювався громадський простір?
Він змінювався через зростання міст, потребу в санітарному порядку та розмежуванні зон праці, транспорту і дозвілля. Простір став більш безпечним, освітленим електрикою, замощеним бруківкою та пристосованим для масових контактів.
Як нове становище жінки впливало на суспільне життя?
Активна участь жінок у праці та культурі збагатила український національний рух, послабила патріархальні забобони в сім’ї й заклала фундамент для руху за рівноправність у політиці.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ (с. 269)

1. Повернися до питання на початку параграфа і дай відповідь на нього у 5‒6 реченнях.
Поява автомобілів, щоденної преси та обов’язкових щеплень кардинально змінила життя українців на рубежі ХІХ–ХХ століть. Ці інновації зруйнували багатовікову ізоляцію патріархального села й позбавили людину фаталістичного страху перед стихіями чи хворобами. Залізниця, телефон та світська освіта зовсім не стали «вбивцями» духовності. Навпаки, вони допомогли церкві адаптуватися до вимог часу та поширювати знання серед народу. Завдяки технічному прогресу подолано географічну розірваність українських земель між двома імперіями. Саме модернізація дала інструменти для гуртування українців у єдину сучасну свідому націю.

2. Виконай завдання 37.1‒37.5 в е-додатку.
Завдання з електронного додатка виконуються за інструкціями цифрової платформи підручника.

3. Візьми участь у дослідницькому проєкті 7, завдання до якого знайдеш в е-додатку.
Проєкт виконується згідно з методичними рекомендаціями до дослідницького проєкту 7 в електронному додатку до підручника.

РОБОЧИЙ ЗОШИТ (РОБОЧИЙ АРКУШ)

ГРЗ 1

1. Уяви, що ти — мандрівний кореспондент / мандрівна кореспондентка європейської газети початку ХХ ст., який / яка досліджує вплив модернізації та культурних змін на духовне життя й світогляд українців. Твоє завдання — створити тематичну мапу-путівник за матеріалами параграфа.

На контурній карті:

познач і підпиши на карті згадані в параграфі міста, що стали важливими осередками духовного, культурного й суспільного оновлення;
створи умовні позначення для кожного міста, які відображатимуть ключові модернізаційні нововведення: електричний трамвай, залізничний вокзал або залізничний вузол, кав’ярні чи салони, спортивні товариства або стадіони, земську чи окружну лікарню, читальню або філію товариства «Просвіта»;
виділи спеціальним символом міста, де першими з’явилися телефонний зв’язок та електричний трамвай;
створи легенду карти.
Міста для позначення:
- Наддніпрянщина: Київ, Харків, Одеса, Катеринослав, Полтава, Юзівка.
- Західноукраїнські землі: Львів, Чернівці, Перемишль, Станіславів, Коломия.
Легенда карти:
- [T] (синій квадрат) — міська телефонна мережа;
- [E] (жовтий спалах) — електричний трамвай (Київ — 1892 р., Львів — 1894 р., Катеринослав — 1897 р.);
- [=] (подвійна лінія) — залізничний вузол та вокзал;
- [☕] (філіжанка) — публічні кав’ярні та інтелектуальні клуби;
- [+] (хрест) — земська лікарня, міська швидка допомога (Одеса — 1902 р.) або шпиталь «Народна лічниця» (Львів — 1903 р.);
- [📖] (книга) — читальня або осередок товариства «Просвіта».

Напиши короткий опис одного вибраного міста (5–7 речень), у якому: поясни значення своїх позначень на карті; опиши, яке нововведення і як змінило повсякденне життя його мешканців; обґрунтуй, чому саме ці характеристики є ключовими для цього міста.
На створеній карті Львів позначено символами вузлового залізничного вокзалу, електричного трамвая, міських кав’ярень, крайової лікарні та шпиталю «Народна лічниця». Справжньою революцією в повсякденному житті львів’ян став запуск електричного трамвая у 1894 році, який швидко сполучив вокзал, парки й міський центр. Разом із цим розквіт кав’ярень на віденський кшталт змінив побутову культуру, перетворивши ці заклади на осередки читання газет, бізнесу та політичних дискусій інтелігенції. Львів був духовним і культурним осередком УГКЦ за митрополита Андрея Шептицького та центром національного руху Галичини. Саме тут взаємодія модерного міського простору, європейських технологій та українських культурних ініціатив проявлялася найяскравіше.

2. Поясни причинно-наслідковий зв’язок між модернізацією та змінами у світосприйнятті людини. Доповни своє пояснення, використовуючи наведену схему. Пояснення має відображати, як технічні, економічні та культурні зрушення впливали на внутрішній світ людини.
Стрімкий розвиток промисловості, транспорту та техніки ➔ «Стиснення» простору і часу, мобільність населення ➔ Зміна повсякденного ритму життя, поява нових форм дозвілля й спілкування ➔ Послаблення традиційного патріархального укладу ➔ Формування нового типу мислення.

Розвиток залізниць, трамваїв і телефонного зв’язку «стиснув» простір, дозволивши долати відстані за години, а не тижні. Це зруйнувало замкненість сільських громад, прискорило міграцію до міст і втягнуло населення у швидкий ритм фабричного та міського життя. Традиційний патріархальний побут, де всі рішення ухвалював голова родини чи громади, поступився місцем індивідуальній свободі: жінки почали здобувати освіту й фах, а молодь об’єднувалася в читальні та спортивні товариства. Світські знання, газети та щеплення витіснили забобони, сформувавши модерне критичне мислення, засноване на науці, громадянській активності та національній самосвідомості.

3. Уяви, що ти — історик / історикиня, якому / якій доручили створити календар ключових подій, що визначили духовний розвиток українців і модернізацію суспільства наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Вибери 3–4 події, які вважаєш найважливішими, і заповни «листки календаря».

Листок 1
- 📅 Дата / період: 1868 р.
- Суть події / явища: Заснування у Львові товариства «Просвіта» та розгортання мережі читалень, бібліотек і видання доступних народних книг.
- Головні діячі / інституції: Анатоль Вахнянин, Юліан Лаврівський, товариство «Просвіта».
- Значення / вплив на духовний і суспільний розвиток: Залучило селянство до освіти, подолало неписьменність і перетворило традиційну етнічну спільноту на свідому українську націю.
Листок 2
- 📅 Дата / період: 1884 р.
- Суть події / явища: Заснування в Станіславові «Товариства руських женщин» — початок організованого жіночого руху в Україні.
- Головні діячі / інституції: Наталія Кобринська, Олена Пчілка (видання альманаху «Перший вінок», 1887 р.).
- Значення / вплив на духовний і суспільний розвиток: Зруйнувало консервативний стереотип про залежність жінки, започаткувало боротьбу за право на вищу освіту, самостійну працю та рівні права.
Листок 3
- 📅 Дата / період: 1892 р. (Київ), 1894 р. (Львів).
- Суть події / явища: Пуск перших ліній електричного трамвая в найбільших містах України.
- Головні діячі / інституції: Київська та Львівська міські думи й магістрати, інженер Аманд Струве.
- Значення / вплив на духовний і суспільний розвиток: Змінило повсякденне уявлення про доступність міського простору, прискорило пересування та сформувало новий міський ритм життя.
Листок 4
- 📅 Дата / період: 1903 р.
- Суть події / явища: Відкриття у Львові безкоштовного благодійного шпиталю «Народна лічниця».
- Головні діячі / інституції: Лікар Євген Озаркевич, митрополит Андрей Шептицький, шпиталь «Народна лічниця».
- Значення / вплив на духовний і суспільний розвиток: Затвердило цінність людського життя та соціальної солідарності, забезпечивши професійну україномовну медичну допомогу незаможним людям.

Розглянь створений тобою календар і дай відповіді на запитання:

Яка з подій, на твою думку, мала найбільший вплив на духовне та суспільне життя українців? Чому.
Найбільший вплив мало заснування та діяльність товариства «Просвіта». Воно безпосередньо охопило сотні тисяч людей у селах і містечках, відкривши для них світ книг, театру й знань, що заклало фундамент для відродження національної самосвідомості.
Якби ти міг/могла додати ще один «листок календаря», яку подію/явище ти б обрав/обрала? Чому саме її?
Я б додав(ла) 1900 рік — вихід брошури Миколи Міхновського «Самостійна Україна» або відкриття пам’ятника Івану Котляревському в Полтаві (1903 р.). Це ознаменувало перехід від культурництва до відкритої політичної боротьби за самостійну державу.
Об’єднай свої події в спільну логічну лінію. Який загальний процес вони відображають?
Ці події відображають комплексну модернізацію українського суспільства — від переходу до нових технологій і медицини до формування рівноправного, освіченого й згуртованого народу європейського зразка.

ГРЗ 2

4. Сценарій відеоекскурсії «Один день у модерному місті»
Уяви, що ти — сценарист / сценаристка короткого відео (TikTok / Reels / YouTube Shorts), яке має показати, яким було життя в українському місті на початку ХХ ст. в умовах модернізації. Твоє відео має бути динамічним, візуально яскравим, атмосферним, ніби глядач / глядачка на мить потрапив / потрапила в минуле й прожив / прожила один звичайний день разом із мешканцями міста.

Крок 1. Вибери 2–3 локації з переліку: вокзал, порт, кав’ярня, трамвай, жіноча гімназія, земська амбулаторія, театр (свій варіант).
Крок 2. Вибери героїв: студент / гімназистка, учитель / учителька, журналіст / журналістка, робітник / робітниця, лікар / лікарка, священник, селянин / селянка (свій варіант).
Крок 3. Покажи один день із життя міста через погляд вибраних героїв. Відео має складатися з трьох сцен, кожна з яких показуватиме одну модернізаційну зміну: нові технології (трамвай, телефон, преса, електрика), зміни в способі життя (освіта, медицина, дозвілля, нові професії), нові ідеї (самоосвіта, національна свідомість, соціальні рухи).
Вибрані локації: Залізничний вокзал, електричний трамвай, міська кав’ярня / читальня «Просвіти».
Вибрані герої: Студентка гімназії та журналіст щоденної газети.

Оформи сценарій за шаблоном:

Сцена 1
- Що бачимо: Перон великого залізничного вокзалу. Клуби пари паротяга, чути гудок. Натовп пасажирів зустрічають газетярі, які вигукують заголовки свіжих випусків. До привокзальної площі під’їжджає перший електричний трамвай.
- Текст за кадром: «Ранок ХХ століття! Залізниця скоротила дні мандрів до лічених годин, а електричний трамвай задає ритм цілому місту. Світ більше не спить — ми живемо за чітким годинником прогресу».
Сцена 2
- Що бачимо: Салон затишної міської кав’ярні. За столиками жінки й чоловіки читають газети, журналіст диктує термінову новину в настінний телефон фірми «Rikstelefon», а курсистки обговорюють статті про відкриття вищих жіночих курсів.
- Текст за кадром: «Кав’ярня стала відкритим клубом модерних ідей. Жінки виборюють право на професію та університет, а телефон долає кордони за лічені секунди».
Сцена 3
- Що бачимо: Зала читальні товариства «Просвіта» під вечір. У світлі електричних ламп молодь слухає лекцію, після чого лунає хорова пісня. На стіні — портрет Тараса Шевченка та афіша спортивного товариства «Сокіл».
- Текст за кадром: «Вечір належить знанням та єдності. Нові комунікації та освіта гуртують нас у міцну, сучасну українську націю. Так твориться майбутнє!»

Висновок: Як ти вважаєш, які зміни в місті найбільше впливали на світогляд людей на початку ХХ ст.? Чому?
Найбільше вплинули розвиток швидкого транспорту (залізниця, трамвай), засобів зв’язку (телефон, преса) та доступна освіта й медицина. Вони позбавили людину відчуття безпорадності, навчили цінувати час, відкрили широкий доступ до новин і залучили звичайних людей до громадського життя.

5. Уяви, що ти — укладач / укладачка історичного словника про зміни в духовному житті та світогляді українців наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Добери три поняття з параграфа і поясни їх власними словами у творчій, зрозумілій формі, ніби ти пояснюєш своєму однолітку / своїй однолітці або молодшому учню / молодшій учениці, який / яка вперше чує ці слова.

Поняття 1.
- Пояснення власними словами: Емансипація жінок — це боротьба дівчат і жінок за рівні права з чоловіками: можливість без перешкод вчитися в університетах, працювати лікарками, обирати професію та голосувати.
- Історичний приклад з параграфа, що підтверджує твоє пояснення: Діяльність Наталії Кобринської, яка видала перший альманах жіночої творчості «Перший вінок» (1887 р.), та Софії Окуневської — першої українки в Австро-Угорщині, яка здобула університетський диплом докторки медицини.
Поняття 2.
- Пояснення власними словами: Урбанізація — це швидке зростання міст, коли все більше людей переселяються із сіл на фабрики чи навчання, переймаючи міський темп життя, моду й технічні новинки.
- Історичний приклад з параграфа, що підтверджує твоє пояснення: Стрімкий розвиток Києва, Харкова, Одеси, Катеринослава та Львова, де з’явилися трамваї, електричне освітлення, вокзали й багатоповерхові будинки.
Поняття 3.
- Пояснення власними словами: Меценатство — це щира добровільна допомога заможних людей, які віддають власні кошти на відкриття лікарень, шкіл, музеїв чи друк українських книг не заради прибутку, а для підтримки свого народу.
- Історичний приклад з параграфа, що підтверджує твоє пояснення: Діяльність митрополита Андрея Шептицького, який фінансував Національний музей у Львові, українські школи, шпиталь «Народна лічниця» та селянські кооперативи (с. 260, 266 підручника).

Вибери одне з понять, яке, на твою думку, найповніше відображає зміни у духовній сфері та світогляді суспільства наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Поясни свій вибір.
Я обираю поняття «Емансипація жінок». Воно найкраще ілюструє світоглядний злам епохи: патріархальне суспільство, де жінка була позбавлена прав і обмежена хатньою працею, поступилося місцем модерному світові, де жінки стали самостійними фахівчинями, лідерками думок і рушіями національного відродження.

6. Уяви, що ти — незалежний експерт / незалежна експертка початку ХХ століття, якому / якій доручили проаналізувати ефективність систем охорони здоров’я в Наддніпрянській Україні (у складі Російської імперії) та на західноукраїнських землях (у складі Австро-Угорщини). Використовуючи текст параграфа та порівняльну таблицю, виконай завдання.

Визнач переваги кожної системи:
- Наддніпрянська Україна: Розвиток земської медицини: дільничний принцип нагляду, створення безкоштовних або дешевих сільських лікарень, фельдшерських пунктів та доступні ліки для селян за рахунок земств.
- Західноукраїнські землі: Суворі державні санітарні норми Австро-Угорщини, європейська університетська підготовка лікарів, розвиток громадської благодійності («Народна лічниця», «Українське лікарське товариство»).
Визнач недоліки кожної системи:
- Наддніпрянська Україна: Брак земств у низці губерній (Правобережжя), гострий дефіцит лікарів на селі, висока смертність від епідемій холери й тифу через бідність та недофінансування урядом.
- Західноукраїнські землі: Здебільшого платна приватна медицина, через що кваліфікований лікар був недоступний зубожілому селянинові; брак державних амбулаторій у віддалених селах.

Яку з двох моделей ти вважаєш більш сучасною для того часу? Чому?
Більш прогресивною була земська медицина Наддніпрянщини. Вона запровадила принципи безкоштовності, територіальної доступності, санітарного контролю та профілактики епідемій для всіх верств населення, що лягло в основу сучасних систем охорони здоров’я.

Якби ти був / була простим селянином / простою селянкою того часу, у якому регіоні ти мав би / мала б більше шансів отримати безкоштовну та якісну допомогу? Чому?
У Наддніпрянській Україні. Земські управи за рахунок місцевих податків оплачували працю лікарів і фельдшерів, тому селянин міг отримати медичну допомогу й ліки безкоштовно, тоді як у Галичині за візит приватного лікаря доводилося платити великі кошти.

ГРЗ 3

7. Уяви, що ти — журналіст / журналістка газети початку ХХ ст., яка висвітлює суспільні зміни та жіночий рух. Ти отримав / отримала завдання провести уявне інтерв’ю з однією з активних представниць жіночого руху, про яких ідеться в параграфі. Вибери одну із діячок: Наталію Кобринську, Олену Пчілку, Людмилу Старицьку-Черняхівську, Софію Окуневську або Костянтину Малицьку.

Вибрана діячка: Наталія Кобринська (письменниця, засновниця організованого українського жіночого руху).
Сформулюй 3–4 запитання, які ти поставиш їй в інтерв’ю:
1. Пані Наталіє, що спонукало Вас створити перше «Товариство руських женщин» у 1884 році?
2. Чому альманах «Перший вінок» містить твори виключно авторок з усієї України?
3. Чому саме вища освіта є найголовнішим ключем до захисту прав жінки?
4. Яким Ви бачите внесок освіченої жінки у боротьбу нашого народу за гідне майбутнє?
Використай чат-бот (наприклад, ChatGPT, Gemini, Copilot тощо). Напиши команду: «Відповідай від імені [ім’я діячки]. Ось мої запитання: …». Запиши найцікавіші відповіді:
- Відповідь на пит. 1: «Наше жіноцтво століттями було замкнене у хатніх клопотах, не маючи права голосу. Моєю метою було розбудити їхню свідомість і показати, що разом ми є великою суспільною силою».
- Відповідь на пит. 2: «Альманах об’єднав письменниць Галичини й Наддніпрянщини, щоб довести: попри імперські кордони, українська культура єдина, а голос української жінки звучить самобутньо й сильно».
- Відповідь на пит. 3: «Освіта дає жінці фах, власні гроші та незалежність. Жінка зі знаннями більше ніколи не буде беззахисною рабинею обставин».
Проаналізуй: чи узгоджуються відповіді ШІ з інформацією параграфа?
Так, відповіді повністю збігаються з історичними фактами параграфа (с. 267–268) про солідарність жінок Наддніпрянщини й Галичини, видання альманаху «Перший вінок» та боротьбу за доступ до гімназій і університетів.
Що ти зрозумів / зрозуміла про жіночий рух і життя жінок у добу модернізації?
Я зрозумів(ла), що жіночий рух був не просто боротьбою за побутові права, а невіддільною частиною загальноукраїнського національного відродження. Жінки прагнули здобувати знання, щоб нарівні з чоловіками розбудовувати освіту, науку та культуру свого народу.
Короткий висновок (2–3 речення): чим корисне інтерв’ю з ШІ для вивчення історії жіночого руху?
Інтерв’ю за допомогою ШІ дає змогу оживити історичний образ видатної діячки та поглянути на епоху через її власні переживання й переконання. Це допомагає не просто завчити дати, а зрозуміти живу мотивацію лідерок першої хвилі українського фемінізму.

8. Переглянь уривок із відео «Як “австрійський аристократ” став духовним лідером українців» та схарактеризуй діяльність Андрея Шептицького. Визнач, як він трансформував роль Церкви в суспільному житті українців.

Чому Церква була провідною суспільною інституцією українців Галичини, і як Шептицький розширив її роль?
За відсутності власної держави УГКЦ залишалася єдиним опертям української ідентичності. Шептицький перетворив її на лідера модернізації: Церква почала опікуватися наукою, охороною здоров’я, кооперацією та захистом прав народу.
У чому проявлялася його світська діяльність?
Він фінансував українські школи, гімназії, заснував Національний музей у Львові, підтримував митців, виділяв кошти на лікарні та був членом Галицького сейму й парламенту у Відні.
Яку економічну установу заснував Шептицький і як це вплинуло на добробут звичайних селян? Чому це вважають проявом модернізації?
Він заснував Земельний банк і підтримував кредитні кооперативи («Дністер»). Селяни отримали дешеві кредити й захистилися від лихварів, навчившись самостійно керувати господарством за європейськими ринковими стандартами.
Яке значення мало створення Національного музею у Львові для українського національного руху?
Музей врятував і зберіг тисячі безцінних пам’яток сакрального мистецтва й козацької доби, ставши символом тисячолітньої неперервності української культури.
Які ідеї про єдність українців висловив Шептицький у своєму пастирському посланні?
Він стверджував, що галичани й наддніпрянці — це один неподільний народ, і закликав до духовного єднання та братерства понад штучними імперськими кордонами.
Як митрополит відреагував на вбивство губернатора Потоцького та чому його позиція викликала неоднозначну реакцію суспільства?
Він принципово засудив політичне вбивство як смертний гріх. Радикально налаштована молодь сприйняла це з обуренням, проте митрополит відстоював моральність визвольної боротьби.
Чи погоджуєшся ти із застереженням Шептицького про те, що не можна служити святій справі «закривавленими руками»?
Так, повністю погоджуюся. Шляхетна мета відродження свободи народу не може досягатися терором і насильством, бо злочин завжди компрометує та руйнує справедливу мету.
Висновок: Як ти вважаєш, яким був найбільший внесок Шептицького у формування модерної української нації? Поясни.
Його найбільшим внеском стало поєднання християнської духовності з дієвою освітою, економічною самостійністю та збереженням культури, завдяки чому українці змогли вистояти й вирости у самодостатню європейську націю.

9. Обґрунтуй або спростуй тезу: «Церква наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. гальмувала модернізацію в Україні та втрачала авторитет серед населення». Використай для відповіді джерела в підручнику та метод PRES.

Позиція (Position): Я вважаю, що Церква наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. …
Я вважаю, що ця теза є помилковою й не відповідає дійсності (спростовую її). В Україні Церква, навпаки, стала важливим чинником суспільної модернізації та зберегла високий авторитет серед народу.
Обґрунтування (Reason): Тому що…
Тому що греко-католицьке й передове православне духовенство очолило просвітницькі товариства, активно підтримувало шкільництво, кооперативний рух, пресу та благодійність, адаптуючи релігійне життя до вимог індустріальної доби.
Приклади (Example): Наприклад, … (наведи приклади)
Наприклад, митрополит Андрей Шептицький створив Земельний банк, відкрив Національний музей і шпиталь «Народна лічниця», а священники в селах ставали організаторами читалень «Просвіти» й кредитних спілок, допомагаючи селянам долати бідність і неписьменність.
Висновок (Summary): Отже, можна зробити висновок, що…
Отже, можна зробити висновок, що на зламі століть українська Церква не гальмувала поступ, а була модерним інститутом захисту й всебічного розвитку народу в умовах бездержавності.