21 липня 2026 р. Модерна доба

§ 36. Німеччина: від роздробленості до світової політики (Щупак)

ПРИГАДАЙТЕ

Яким було становище німецьких земель у складі Священної Римської імперії? Які фактори сприяли піднесенню Пруссії у XVIII ст.?

Німецькі землі у складі Священної Римської імперії залишалися політично роздробленими. Вони поділялися на сотні окремих князівств, герцогств, церковних володінь та вільних міст. Кожне з них мало власні органи влади, закони, монети та митні збори.

Піднесенню Пруссії у XVIII ст. сприяли такі чинники:

Створення сильної регулярної армії та запровадження суворої військової дисципліни.
Реформи правителів Фрідріха Вільгельма I та Фрідріха II Великого в дусі освіченого абсолютизму.
Розвиток мануфактур і заохочення торгівлі.
Територіальні завоювання, насамперед приєднання промислово розвиненої Сілезії.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Які ще нації творилися подібним шляхом? Чому це стало можливим?

Подібним шляхом, тобто на основі сильної центральної влади та поширення культури панівної еліти, формувалися французька й іспанська нації. Це стало можливим завдяки роботі централізованого державного апарату, запровадженню єдиного законодавства, скасуванню внутрішніх мит, а також поширенню однієї державної мови через освіту та офіційне діловодство.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ (за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/Qnqvn)

Скориставшись додатковими джерелами інформації, знайдіть аргументи на підтвердження чи спростування думки історика. Підготуйте і проведіть у класі дискусію на тему: «Творення модерних націй у ХІХ ст.: природний етап розвитку суспільства чи результат штучного “вигадування”?».

Аргументи на користь ідеї «вигадування» націй (підтвердження думки історика Нормана Дейвіса):

Інтелектуали та політики цілеспрямовано створювали національні міфи, гімни, прапори та стандартизували граматику літературної мови.
Держава використовувала школи, пресу й обов’язкову військову службу, щоб виховати в жителів спільну ідентичність і вірність єдиному центру.

Аргументи на користь природного розвитку націй (спростування думки):

Модерні нації формувалися на ґрунті реальних етнічних спільнот, які століттями мали спільну мову, побут, звичаї та історичну пам’ять.
Розвиток капіталізму, будівництво залізниць і поява масових газет об’єктивно зближували жителів різних регіонів і пробуджували національні почуття.

ПОМІРКУЙМО! (за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/ME22o)

Які принципи революції вплинули на розвиток національної самосвідомості в інших країнах? Чи завжди революція необхідна для створення нації? Як українці в Австро-Угорщині формували національну свідомість без революцій?

На розвиток національної самосвідомості в Європі вплинули принципи Французької революції: ідея народного суверенітету, згідно з якою єдиним джерелом влади є нація, а також гасло «Свобода. Рівність. Братство», яке знищувало станові привілеї та робило всіх громадян рівними.

Революція не є обов’язковою умовою для формування нації. Націєтворення може відбуватися еволюційно завдяки просвітництву, літературі, розвитку мови та поступовим державним реформам.

Українці в Австро-Угорщині розбудовували національну свідомість без збройних революцій мирним культурно-просвітницьким шляхом:

Засновували громадські й культурні товариства (зокрема товариство «Просвіта» та Наукове товариство імені Шевченка).
Видавали літературу та періодику народною мовою (починаючи від альманаху «Русалка Дністровая»).
Розвивали мережу читалень, кооперативів і гімназій.
Опиралися на авторитет греко-католицької церкви, священники якої підтримували освіту й національні права українців.

ПОМІРКУЙМО! (с. 197)

Чому союзні держави вирішили зберегти незалежність, а не об’єднатися в єдину німецьку державу?

Правителі німецьких князівств і королівств прагнули зберегти свою владу, доходи та станові привілеї, які вони втратили б у разі створення централізованої держави. Крім того, між Пруссією та Австрією тривало гостре суперництво за верховенство в німецькому світі, а сусідні великі держави (насамперед Франція та Росія) навмисно підтримували роздробленість Німеччини, щоб не допустити появи сильного конкурента.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (З виступу О. фон Бісмарка в ландтазі Пруссії, 30 вересня 1862 р.)

Що, на вашу думку, мав на увазі Бісмарк, промовляючи виділений вислів? Які заходи передбачав такий принцип?

Вислів «залізом і кров’ю» означав, що об’єднання Німеччини навколо Пруссії неможливо здійснити лише парламентськими дебатами, мирними переговорами чи голосуванням більшості, як це безуспішно намагалися зробити в 1848–1849 роках. Досягти цієї мети можна тільки завдяки військовій силі, рішучості та зброї.

Такий принцип передбачав:

Кардинальне зміцнення й модернізацію прусської армії.
Збільшення військових асигнувань попри спротив парламенту.
Розв’язання низки війн проти суперників, які заважали об’єднанню (проти Данії, Австрії та Франції).

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Розгляньте карикатуру невідомого автора з британського журналу «Панч». На зображенні Отто фон Бісмарк говорить: «Мій лоб не залізний. Чого мені битися об цю стіну?». Що, на вашу думку, символізує стіна в поданій карикатурі? З якими перешкодами зіткнувся Бісмарк на шляху об’єднання Німеччини?

Стіна на карикатурі символізує комплекс важких зовнішніх і внутрішніх перешкод, які не можна було здолати прямолінійним тиском без дипломатичної підготовки та союзників. Малюнок показує прагматизм канцлера, який волів не йти на невиправданий ризик, а шукав гнучкі обхідні шляхи.

Бісмарк зіткнувся з такими головними перешкодами:

Протидія Австрії, яка очолювала Німецький союз і не бажала поступатися першістю.
Непоступливість Франції, яка бачила в єдиній Німеччині смертельну загрозу своїй безпеці.
Небажання південнонімецьких монархів підпорядковуватися Берліну.
Опір ліберальної опозиції в прусському ландтазі, яка тривалий час блокувала кошти на реорганізацію армії.

Розгляньте карикатуру Джозефа Свейна, яка зображує Отто фон Бісмарка як ляльковода, що керує імператорами Австрії, Німеччини та Росії. Це більше критика чи захоплення його політикою? Чому саме дипломатія стала головною «зброєю» Німеччини?

Ця карикатура є водночас і сатирою, і визнанням політичної могутності канцлера. З одного боку, автор критикує цинічні кулуарні методи канцлера, де великі правителі зображені слухняними маріонетками. З іншого боку, тут відчувається захоплення його дипломатичним талантом, адже Бісмарк зумів спрямувати зовнішню політику трьох імперій у вигідне для Берліна русло.

Дипломатія стала головною зброєю Німеччини, тому що держава розташовувалася в центрі Європи і не мала природних кордонів для захисту. Щоб уникнути небезпеки війни на два фронти (особливо проти союзу Франції та Росії), Бісмарк за допомогою дипломатичних угод надійно ізолював Францію та підтримував дружні стосунки з Віднем і Петербургом.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/0yRpo)

Розгляньте репродукцію картини Антона фон Вернера. Поясніть його символіку: дзеркальна зала, військова форма Бісмарка, положення імператора. Напишіть короткий лист або щоденниковий запис одного з учасників подій (імператора, Бісмарка, солдата або придворного).

Символіка картини Антона фон Вернера «Проголошення Німецької імперії»:

Дзеркальна зала Версальського палацу: символізує тріумф німецької зброї та приниження Франції, адже нову імперію проголосили в історичній резиденції французьких королів.
Військова форма Бісмарка: канцлер зображений у центрі полотна в білому кірасирському мундирі, завдяки чому він одразу привертає погляд глядача як головний творець єдиної держави.
Положення імператора: Вільгельм I височіє на постаменті в оточенні князів і генералів, що уособлює непохитний монархічний авторитет і згуртування німецьких володарів під верховенством прусської корони.

Щоденниковий запис прусського офіцера:

«18 січня 1871 року. Версаль.
Сьогодні на моїх очах творилася нова історія Європи. Ми зібралися в розкішній Дзеркальній залі палацу переможених королів Франції. Навколо майоріли прусські штандарти, блищали шоломи, а повітря сповнювалося урочистістю. Коли канцлер Бісмарк зачитав маніфест, а великий герцог Баденський вигукнув славу імператору Вільгельму, зал вибухнув гучним солдатським “Ура!”. Багатовікову роздробленість нашої батьківщини знищено. Німеччина нарешті стала єдиною державою».

РОБОТА З КАРТОЮ (за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/jJvxR)

Перейдіть за QR-кодом або покликанням і, скориставшись картою «Австро-прусська війна 1886 р.» [1866 р.], схарактеризуйте процес утворення держави в Німеччині.

Процес об’єднання Німеччини складався з таких послідовних кроків:

Початкова основа: територія Королівства Пруссія станом на 1864 рік складалася з двох розірваних частин (східні та західні землі).
Війна з Данією (1864 рік): спільні пруссько-австрійські війська розбили данську армію, у результаті чого Шлезвіг перейшов під управління Пруссії, а Гольштейн — Австрії.
Австро-прусська війна (1866 рік): прусські армії під командуванням Мольтке розгромили війська Австрійської імперії під Садовою. Пруссія приєднала Ганновер, Кургессен, Нассау, місто Франкфурт та обидва герцогства, ліквідувала Німецький союз і витіснила Австрію з німецьких справ.
Створення Північнонімецького союзу (1867 рік): північні й центральні німецькі князівства об’єдналися навколо Пруссії.
Франко-прусська війна (1870–1871 роки): розгром французької армії під Седаном спонукав південнонімецькі держави (Баварію, Вюртемберг, Баден) приєднатися до союзу, а за мирним договором Німеччина здобула Ельзас і Лотарингію. Завершенням процесу стало проголошення єдиної імперії у Версалі 18 січня 1871 року.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Розгляньте карикатуру під назвою «Modus vivendi» («Спосіб життя») з німецького сатиричного журналу Kladderadatsch 1878 р., яка зображує політичні відносини між Німеччиною та католицькою церквою. Які деталі одягу або пози підказують, що між героями є конфлікт? Як автор карикатури передає боротьбу між церквою і державою?

Деталі одягу та пози свідчать про гострий конфлікт: Папа Римський Лев XIII сидить у традиційному папському вбранні та виставляє вперед ногу в очікуванні обряду цілування туфлі на знак покори. Навпроти нього канцлер Бісмарк у прусській військовій формі й важкому чоботі вимагає того самого від понтифіка. Герої сидять у дзеркальних і демонстративно впертих позах, ніхто не хоче схилитися першим.

Автор передає сутність політики «культуркампфу» як принципове зіткнення світської держави з релігійною владою. Обидві сторони висувають ультимативні вимоги, тому назва «Modus vivendi» звучить іронічно: справжнє порозуміння можливе лише тоді, коли держава і церква підуть на взаємні поступки без приниження одне одного.

У 1940 р. німецький режисер Вольфганг Лібенайнер на студії «Tobis Film» зняв пропагандистську кінострічку «Бісмарк». Фільм було знято у роки Другої світової війни, а образ Бісмарка подано як беззаперечного героя нації. Чому нацистський режим обрав образ Бісмарка для пропаганди? Чи завжди сильний лідер — це користь для держави? Як пропаганда змінює наше сприйняття історичних постатей? Які методи Бісмарка були ефективними, а які — суперечливими? Уявіть себе режисером / режисеркою історичного художнього фільму про Бісмарка. Створіть постер та слоган до свого фільму.

Нацистський режим використав постать Бісмарка для того, щоб виправдати власний культ вождя та агресивну загарбницьку війну. Пропаганда намагалася показати, нібито гітлерівська експансія є прямим продовженням успішного об’єднання німецьких земель у XIX столітті.

Сильний лідер не завжди є благом для країни. Надмірна концентрація влади в одних руках послаблює громадські інститути, веде до переслідування опозиції та позбавляє народ захисту від фатальних рішень одноосібного правителя.

Пропаганда змінює сприйняття постатей тим, що приховує їхні помилки, відкидає складний історичний контекст і створює зручний плоский міф заради інтересів чинної влади.

Ефективними методами Бісмарка були вміла дипломатія, створення сильної армії та запровадження передового соціального законодавства для робітників. Суперечливими й жорсткими методами були силове придушення католицької церкви («культуркампф»), заборона лівих організацій через «Виключний закон» і ставка на військове насильство.

Слоган до власного фільму про Бісмарка: «Єдність заліза, волі та дипломатії».

Опис постера до фільму:
На темному тлі розташований суворий профіль Бісмарка в прусському шоломі-пікельгельмі. Ліворуч на постері зображені паруючі труби заводів Руру та силуети полків під Седаном, а праворуч — три шахові королі, якими він рухає по карті Європи. Внизу великими літерами напис: «БІСМАРК: ЦІНА ІМПЕРІЇ».

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Коли почалося формування модерних націй у Європі? Які два шляхи формування націй вам відомі?

Формування модерних націй у Європі розпочалося наприкінці XVIII ст. під впливом Французької революції.

Відомі два головні шляхи:

Перший шлях: нація формується на базі старовинної держави, де владна еліта поширює власну культуру, мову та цінності на все населення країни (приклад Великої Британії та Франції).
Другий шлях: нація формується за відсутності власної держави на основі спільного етносу, мови та культури, а свідома інтелігенція пробуджує народ і веде боротьбу за створення національної держави (приклад Німеччини, Італії, України).

2. Які економічні та політичні причини ускладнювали об’єднання Німеччини до середини XIX ст.?

Економічні причини:

Відсутність єдиного ринку та наявність внутрішніх митних кордонів між землями.
Різні валютні, податкові та метричні системи в кожній окремій державі.

Політичні причини:

Збереження політичної роздробленості за рішенням Віденського конгресу 1815 року.
Гостре суперництво між Австрією та Пруссією за домінування в німецьких землях.
Бажання місцевих монархів зберегти абсолютну владу у своїх володіннях.
Втручання великих держав (насамперед Франції), які протидіяли об’єднанню сусідньої країни.

3. Підготуйте коротку презентацію: «Політика Бісмарка та її вплив на розвиток Німеччини».

Структура презентації:

Слайд 1. Постать канцлера. Отто фон Бісмарк — прусський дворянин, голова уряду з 1862 року, творець єдиної Німецької імперії.
Слайд 2. Курс «заліза і крові». Зміцнення армії, три переможні війни (з Данією 1864 р., Австрією 1866 р. та Францією 1870–1871 рр.) та проголошення імперії у Версалі 18 січня 1871 року.
Слайд 3. Економічне піднесення. Запровадження марки, заснування Імперського банку, захист вітчизняного виробника через протекціоністські мита, розвиток хімічної та металургійної галузей.
Слайд 4. Внутрішня політика. Боротьба проти католицького сепаратизму («культуркампф»), заборона соціал-демократичних організацій «Виключним законом».
Слайд 5. Перше у світі соціальне законодавство. Запровадження обов’язкового державного страхування робітників на випадок хвороби, каліцтва та пенсій за віком.
Слайд 6. Висновок. Бісмарк заклав міцний індустріальний і політичний фундамент німецької могутності, проте утвердив культ мілітаризму та авторитарного управління.

II. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. Проведіть у класі дебати на тему: «Об’єднання Німеччини: результат дипломатії чи сили?».

Аргументи на користь сили:

Німецький союз не розпався б без переконливих перемог прусської армії над військами Австрії та її союзників у 1866 році.
Лише військовий розгром Франції у війні 1870–1871 років примусив Париж відмовитися від спротиву єдності Німеччини та змусив південні держави об’єднатися з Пруссією.
Сам Бісмарк відкрито проголошував, що великі питання вирішуються не словами, а силою зброї.

Аргументи на користь дипломатії:

Бісмарк забезпечив нейтралітет великих держав (Росії, Великої Британії) перед початком воєн 1866 та 1870 років, що унеможливило створення антипрусської коаліції.
Канцлер уклав таємний воєнний альянс з Італією проти Австрії, змусивши Габсбургів воювати на два фронти.
Після війни 1866 року Бісмарк запропонував Австрії м’які умови миру, щоб не зробити її вічним ворогом і в майбутньому перетворити на союзника.

Підсумок дебатів:
Об’єднання Німеччини стало наслідком поєднання обох факторів. Потужна армія виконувала роль вирішального тарана, але саме гнучка дипломатія Бісмарка готувала сприятливі умови для кожного удару та закріплювала перемоги договорами.

III. Мислимо творчо

Уявіть себе представником / представницею будь-якого виду сучасного мистецтва. Створіть колаж / плакат / постер або картину на тему: «Отто фон Бісмарк і об’єднання Німеччини: сучасний погляд». Свою творчу роботу презентуйте в класі.

Опис плаката-колажу в стилі сучасного цифрового мистецтва:

Центральним елементом композиції є графічний силует Отто фон Бісмарка. Полотно розділене на дві контрастні частини. Ліва частина виконана в холодних сталевих тонах: тут зображені старовинні гармати, контури роздроблених князівств і чорно-білі фотографії робітників важкої індустрії. Права частина витримана в сучасній теплій колірній гамі: крізь історичну мапу проступають сучасні залізничні магістралі, контури парламенту та кольори німецького прапора. Цей контраст підкреслює, що фундамент сучасної провідної держави Європи було закладено жорсткими заходами індустріальної епохи.

Слоган роботи: «Від роздроблених земель до серця Європи: єдність заліза, праці та волі».