17 квітня 2026 р. Модерна доба

§ 35. Узагальнення до курсу. Історія України за доби Нового часу (Хлібовська)

ЗАВДАННЯ

Об’єднайтесь у групи. Оберіть один із напрямків для дослідження — «Промисловість», «Сільське господарство», «Культура», «Соціальна сфера», «Суспільно-політичний рух» або «Українські землі у міжнародних відносинах». Підготуйте коротку презентацію, щоб представити свою тему перед однокласниками й однокласницями з інших груп.

Для спільної роботи обрано напрямок дослідження «Промисловість».

ПРОМИСЛОВІСТЬ

1. Яке поняття пропущено у схемі? Дайте стислу характеристику цього процесу на українських землях.

У схемі пропущено поняття індустріальна (промислова) революція (або промисловий переворот).

Індустріальна революція на українських землях розпочалася в 1830–1840-х роках із цукрової та легкої промисловості й завершилася у 1860–1880-х роках. Вона означала перехід від ручної ремісничо-мануфактурної праці до машинного фабрично-заводського виробництва та широкого застосування пари. На Наддніпрянщині цей процес призвів до бурхливого розвитку Донецького вугільного, Криворізького залізорудного басейнів та машинобудування. На західноукраїнських землях промисловий переворот розвивався значно повільніше, зосереджуючись здебільшого на видобувних галузях — нафтовій, соляній та деревообробній.

2. Яка історична подія об’єднує між собою галицькі міста Львів та Перемишль і наддніпрянські — Одеса й Балта? Поясніть, як ця подія позначилася на економічному розвитку та добробуті їхніх мешканців.

Ці міста об’єднує відкриття перших залізничних ліній: у 1861 році запрацювала перша залізниця на західноукраїнських землях (Львів — Перемишль), а у 1865 році — перша лінія в Наддніпрянській Україні (Одеса — Балта).

Залізничне сполучення докорінно змінило економіку. Воно зв’язало сільськогосподарські райони й промислові центри з морськими портами та західноєвропейськими ринками, багаторазово прискорило товарообіг і знизило вартість перевезення продукції. Місцеві жителі отримали тисячі нових робочих місць на залізниці, обслуговуванні рухомого складу та в портовій інфраструктурі, а також можливість швидко й дешево подорожувати між містами.

3. Заповніть таблицю «Розвиток промисловості на українських землях». Поясніть, чому деякі галузі були притаманні лише українським землям у складі Російської імперії, а інші — лише землям, що входили до складу Австро-Угорщини. Визначте, чи існували галузі, спільні для обох регіонів. Опишіть, як промисловий розвиток вплинув на економіку українських земель.

Українські землі в складі Російської імперії	Українські землі в складі Австро-Угорської імперії
Залізорудна, металургійна, машинобудівна, суднобудівна, вугільна, цукрова, соляна	Нафтова, деревообробна, соляна, машинобудівна

Галузеві відмінності зумовлені розташуванням корисних копалин і колоніальною політикою імперських центрів. На Наддніпрянщині наявність величезних покладів залізної руди Кривбасу та кам’яного вугілля Донбасу визначила появу потужної важкої металургії, машинобудування й суднобудування (у Миколаєві та Одесі), а великі масиви родючих чорноземів дали поштовх цукроварінню. В Австро-Угорщині промисловий розвиток зосереджувався навколо карпатського лісу (деревообробка) та прикарпатських родовищ Борислава й Дрогобича (нафтова галузь), оскільки імперський уряд гальмував створення місцевих заводів готової продукції та тримав край як сировинний ринок збуту.

Спільними для обох регіонів були соляна промисловість (видобуток солі на Галичині, Закарпатті, Криму та Донбасі) і частково машинобудівна галузь (хоча на західноукраїнських теренах вона здебільшого обмежувалася залізничними ремонтно-механічними майстернями).

Промисловий розвиток перетворив українські землі на важливі індустріальні осередки, дав поштовх урбанізації, сприяв прокладанню залізниць та зумовив формування класів буржуазії та найманих робітників.

4. На світлинах А, Б та В зображено винаходи ХІХ століття. Назвіть ці винаходи. Поміркуйте, як досягнення науково-технічної революції вплинули на повсякденне життя українців й українок.

А — електрична лампа розжарювання (до її вдосконалення долучився український фізик Іван Пулюй).
Б — телефонний апарат (настінний телефон із трубкою).
В — грамофон (прилад для запису й відтворення звуку на платівках).

Ці винаходи зробили життя людей комфортнішим, безпечнішим та інформаційно насиченим. Електричне світло витіснило свічки й гасові ліхтарі, зробило міські вулиці та житло значно світлішими й безпечнішими, а також подовжило робочий час та дозвілля. Телефон дав змогу миттєво обмінюватися новинами й діловими повідомленнями між різними установами та містами без надсилання листів. Грамофон переніс музичне мистецтво безпосередньо в помешкання людей, дозволив слухати класичні мелодії, оперні арії та пісні рідною мовою без відвідування театрів і концертних залів.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

1. Яку історичну подію пропущено у схемі? Стисло охарактеризуйте причини і результати цієї події.

У схемі пропущено подію: Селянська реформа (скасування кріпосного права / ліквідація особистої залежності селян і панщини).

Причинами реформи стали криза кріпосницьких порядків, низька продуктивність примусової підневільної праці, хвиля масових селянських заворушень та потреба імперій перейти до ринкової економіки й створити ринок вільнонайманої праці.

У результаті реформ (1848 року в Галичині та на Буковині, 1853 року на Закарпатті, 1861 року в Наддніпрянщині) селяни отримали особисту свободу, громадянські та майнові права, позбулися панщини й стали власниками земельних наділів. Проте умови викупу землі були вкрай обтяжливими: селяни сплачували великі суми, втратили частину угідь через «відрізки», потрапили в залежність від поміщиків через сервітути й страждали від малоземелля.

2. Яке явище пов’язує Василя Нагірного та Миколу Левитського? Коли воно виникло в західноукраїнських землях, а коли — у Наддніпрянщині? Які організації було створено? Як вони вплинули на життя селян?

Василя Нагірного та Миколу Левитського пов’язує започаткування та розвиток кооперативного руху.

У західноукраїнських землях він зародився в 1883 році, коли Василь Нагірний створив у Львові перше споживче товариство «Народна торгівля». У Наддніпрянській Україні рух розпочався в 1894 році зі створення Миколою Левитським першої хліборобської артілі в селі Федвар на Херсонщині.

Було засновано такі кооперативні організації: «Народна торгівля», товариство «Сільський господар», страхове товариство «Дністер», кредитові спілки («Селянська каса», Крайовий союз кредитовий) — на західних теренах; хліборобські, переробні та ремісничі артілі, позичково-ощадні каси — у Наддніпрянщині.

Кооперативи захищали селян від лихварів і посередників, надавали дешеві позики, допомагали вигідно збувати зерно й купувати плуги, сівалки та добрива за гуртовими цінами, вчили нових агрономічних методів господарювання й сприяли згуртуванню селянства.

3. Заповніть таблицю «Розвиток сільського господарства на українських землях». Чому окремі галузі характерні лише для Наддніпрянської, а інші — тільки для західноукраїнських земель? Чи є галузі, спільні для обох регіонів? Як розвиток сільського господарства позначився на економіці України?

Українські землі в складі Російської імперії	Українські землі в складі Австро-Угорської імперії
Вирощування пшениці, цукрових буряків, баштанних культур, льону (для олії), тонкорунне вівчарство, вирощування жита, вівса, картоплі, виноградарство, садівництво	Вирощування жита, вівса, картоплі, льону (для волокна), виноградарство, садівництво

Розподіл галузей зумовлений відмінностями клімату, ґрунтів і рельєфу. Родючі чорноземи та сухий теплий клімат Степу й Лісостепу Наддніпрянщини ідеально підходили для товарної озимої пшениці, цукрових буряків, баштанних культур і олійного льону, а великі степові пасовища дозволяли тримати тонкорунних овець. Натомість вологіший передгірний і карпатський клімат західних земель сприяв вирощуванню стійких культур — жита, вівса, картоплі та волокнистого льону.

Спільними для обох регіонів були галузі: вирощування жита, вівса, картоплі, а також садівництво та виноградарство (на Закарпатті та Півдні України/Криму).

Сільське господарство втягнулося в товарні ринкові зв’язки, давало основну частку експорту обох імперій, постачало сировину для переробної промисловості (цукрової, борошномельної, спиртової), проте малоземелля селян спричиняло їхнє масове зубожіння.

4. На ілюстрації — скульптура Леоніда Позена «Переселенці». Яке соціальне явище відображає ця робота? Обговоріть, які обставини змушували українське населення переселятися? У яких напрямках вони шукали кращої долі, залежно від регіону проживання?

Скульптура відображає явище селянських міграцій та масової трудової еміграції.

Людей спонукали виїздити гостре малоземелля, зубожіння після реформ, високі викупні платежі й податки, аграрне перенаселення сіл, неможливість прогодувати багатодітну родину з крихітного наділу та брак робочих місць на місцях.

Напрямки переселення різнилися за регіонами:

Селяни з Наддніпрянщини (особливо з Полтавщини та Чернігівщини) переселялися на схід у межах Російської імперії — освоювали землі Південно-Західного Сибіру та Північного Казахстану (Сірий Клин), Південного Уралу, а також Далекого Сходу біля річки Амур та Тихого океану (Зелений Клин).
Селяни західноукраїнських земель (Галичини, Буковини, Закарпаття) вирушали за океан — до Канади, США, Бразилії та Аргентини, або ж на сезонні заробітки до Австрії, Німеччини та Данії.

КУЛЬТУРА

1. Яке поняття пропущено у схемі? Стисло охарактеризуйте особливості цих мистецьких напрямків.

У схемі (Напрямки мистецтва: Реалізм ➔ Модерн ➔ ?) пропущено художній напрям кінця ХІХ — початку ХХ століття: ІМПРЕСІОНІЗМ (у живописі та літературі, як представлено у § 34).

Особливості напрямків:

Реалізм — напрям, що прагнув до правдивого, точного й об’єктивного зображення дійсності, життя і соціальних негараздів простого народу без прикрас.
Модерн — мистецький стиль, який створював нові витончені форми, відкидав застарілі академічні канони, використовував плавні асиметричні лінії, природні мотиви та поєднував народні традиції з новими технологіями.
Імпресіонізм — напрям, представники якого прагнули зафіксувати мінливі миттєві враження, настрій, гру світла й тіні, багатство кольорів навколишнього світу.

2. Що пов’язує поему «Енеїда» та оперу «Запорожець за Дунаєм»? Коли вони були написані? Хто їхні автори? Чому їхня поява мала особливе значення для українців?

Обидва твори є національними першоосновами нової української культури: «Енеїда» започаткувала нову українську літературу живою народною мовою, а «Запорожець за Дунаєм» став першою національною українською оперою.

«Енеїда» побачила світ у трьох частинах 1798 року, її створив Іван Котляревський. Оперу «Запорожець за Дунаєм» написав співак і композитор Семен Гулак-Артемовський 1862 року (вперше поставлена 1863 року).

Їхня поява довела самобутність української нації та повноцінність її культури, розкрила багатий народний гумор, звичаї й козацьку вдачу, а також закріпила використання живої розмовної української мови у високому мистецтві всупереч заборонам імперської влади.

3. Заповніть таблицю «Діячі української культури і науки». З’ясуйте, чи були серед них митці, які працювали одночасно в кількох галузях культури. Про що це свідчить?

Література	Живопис	Театр	Музика	Наука
Тарас Шевченко	Тарас Шевченко	Марко Кропивницький	Микола Лисенко	Ілля Мечников
Іван Котляревський	Ілля Рєпін	Микола Садовський	Соломія Крушельницька	Олександра Єфименко
Григорій Квітка-Основ’яненко	Олександр Мурашко	Марія Заньковецька		Іван Пулюй
Іван Франко	Микола Пимоненко			Михайло Остроградський
Леся Українка	Сергій Васильківський			Іван Франко
Пантелеймон Куліш	Владислав Городецький (архітектура)			Пантелеймон Куліш
Євген Гребінка
Олена Пчілка

Кілька діячів одночасно успішно працювали в різних царинах культури:

Тарас Шевченко — геніальний поет (література) і академік гравюри, автор офортів і картин (живопис).
Іван Франко — поет, прозаїк, драматург (література), а також доктор філософії, публіцист, історик та етнограф (наука).
Пантелеймон Куліш — прозаїк, поет (література), критик, перекладач Біблії, етнограф і автор правопису (наука).
Олена Пчілка — письменниця (література), фольклористка й етнографка (наука).
Марко Кропивницький та Микола Садовський поєднували драматургію (література) з акторською та режисерською грою (театр).

Це свідчить про високу обдарованість, універсалізм та самовідданість діячів українського відродження, які мусили власними зусиллями розбудовувати одночасно всі напрямки національної культури в умовах бездержавності.

4. На світлинах А та Б зображені зразки монументальної скульптури ХІХ століття. Яким історичним особистостям присвячено пам’ятники? З якими подіями пов’язані ці особистості? Чи мали відлуння в ХІХ столітті події минувшини, пов’язані з ними?

Світлина А: Пам’ятник князю Володимиру Великому в Києві (споруджений у 1850–1853 роках на Володимирській гірці). Князь Володимир пов’язаний із хрещенням Русі-України 988 року та розквітом ранньої давньоруської державності.
Світлина Б: Пам’ятник гетьманові Богдану Хмельницькому в Києві на Софійській площі (скульптор Михайло Микешин, відкритий у 1888 році). Гетьман пов’язаний із Національно-визвольною війною середини XVII століття та відновленням Української козацької держави.

Ці події мали пряме відлуння у XIX столітті: вони нагадували українцям про багатовікову державотворчу традицію, козацьку волю та релігійну самобутність. Образ Володимира Великого доводив давність київської княжої спадщини, а постать Богдана Хмельницького надихала поетів, художників і громадських діячів на боротьбу за відновлення прав і свобод рідного народу.

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

1. Яке поняття пропущено у схемі? Стисло охарактеризуйте, як формувалися нові соціальні групи.

У схемі пропущено поняття ІНТЕЛІГЕНЦІЯ (соціальна група працівників інтелектуальної праці).

Нові соціальні групи формувалися під впливом промислового перевороту та модернізації суспільства:

Буржуазія (підприємці) виникала із заможної частини купецтва, поміщиків, міщан, заможного селянства та колишніх чумаків (як-от родини Терещенків, Харитоненків, Симиренків, Яхненків), котрі вкладали власні кошти у фабрики, цукроварні, заводи та банки.
Вільнонаймані робітники (пролетаріат) формувалися переважно із селян-кріпаків після реформи 1861 року, які втратили земельні наділи або розорилися й ішли на шахти Донбасу, металургійні та цукрові заводи шукати заробітку.
Інтелігенція поставала завдяки відкриттю університетів і гімназій із представників дворянства, козацької старшини, духовенства (особливо греко-католицького на заході) та різночинців, обираючи фах учителів, лікарів, юристів, інженерів, агрономів і науковців.

2. Що пов’язує сім’ї Терещенків, Харитоненків, Симиренків, Ханенків, Яхненків? Яке їхнє соціальне походження? Чого вони досягли в житті? Чому їх називають меценатами?

Ці родини об’єднує те, що вони були найвизначнішими українськими підприємцями, промисловцями та щедрими благодійниками модерної доби.

За походженням більшість із них належала до вихідців із простого народу: Яхненки та Симиренки походили з селян-кріпаків, які самі викупилися з неволі; Терещенки й Харитоненки — з міщан, чумаків і козаків, а Ханенки — зі старовинного шляхетсько-козацького старшинського роду.

Завдяки розуму, працелюбності та запровадженню передової техніки вони створили цілі промислові імперії в цукроварінні, машинобудуванні й торгівлі, ставши володарями мільйонних статків.

Їх називають меценатами, бо вони добровільно й безкорисливо витрачали значну частину прибутків на суспільні потреби: будували школи, лікарні, притулки, виділяли гроші на університети й музеї (колекція Богдана і Варвари Ханенків у Києві), оплачували видання творів Тараса Шевченка (Платон Симиренко), підтримували українських художників, композиторів і науковців.

3. Заповніть таблицю «Соціальні протести селян у першій половині ХІХ століття». Що було причиною протестів селян? Які результати цих виступів? Чи відбувалися подібні протести у другій половині ХІХ століття?

Українські землі в складі Російської імперії	Українські землі в складі Австро-Угорської (Австрійської) імперії
1813–1835 рр. — повстання під проводом Устима Кармалюка на Поділлі	1810–1825 рр. — найвище піднесення опришківського руху в Карпатах
1819 р. — повстання військових поселенців у Чугуєві	1831 р. — «холерні бунти» на Закарпатті
1829 р. — повстання військових поселенців у Шебелинській слободі	1843–1844 рр. — селянське повстання під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині

Форми селянського протесту: подання скарг до державних установ, відмова сплачувати державні податки й виконувати повинності, втечі селян, потрави панських посівів, підпали маєтків і гуралень, псування знарядь праці, розправи над поміщиками й сільською старшиною, бойкот рекрутських наборів та збройні повстання.

Причинами виступів були жорстокий кріпосницький гніт, зростання уроків і панщини, безправність селян, тілесні покарання та знущання царського режиму в системі військових поселень.

Усі ці виступи влада придушила регулярними військами та покарала їхніх ватажків. Проте вони продемонстрували стійкість народу й змусили уряди замислитися над скасуванням кріпосництва.

У другій половині XIX століття масові протести тривали, набувши форми антикріпосницьких рухів — «Київської козаччини» (1855 рік), «Походу в Таврію за волею» (1856 рік), бунтів проти грабіжницьких умов реформи 1861 року та страйкового руху на початку XX століття (зокрема великого селянського страйку в Галичині 1902 року).

4. Історична задача. Проаналізуйте дані в таблицях. Підрахуйте, яку кількість харчових продуктів могли придбати за місячну платню кваліфіковані та некваліфіковані робітники, які проживали на українських землях у складі Російської імперії на початку XX століття. З’ясуйте, чи забезпечувала їхня зарплата потреби родини. Розрахуйте щоденні витрати на дорогу до роботи.

Дано:

Місячна платня некваліфікованого робітника на заводах: 20–35 руб. (візьмемо для розрахунку середнє значення 25 руб. = 2500 коп.).
Місячна платня висококваліфікованого робітника: 75–120 руб. (візьмемо 100 руб. = 10000 коп.).
Ціни: 1 фунт борошна — 8 коп.; 1 фунт м’яса (грудинка) — 22 коп.; 1 десяток картоплі — 5 коп.; 1 курка — 70 коп.; хліб черствий — 4 коп.
Проїзд: конка — 3–5 коп. за станцію (7 коп. з пересадкою); електричний трамвай — 5–6 коп. за станцію.

Розв’язання:

Кількість харчових продуктів, яку міг придбати робітник:

Некваліфікований робітник (25 руб.):
- Борошно: 2500 / 8 = 312,5 фунтів (близько 128 кг).
- М’ясо: 2500 / 22 ≈ 113,6 фунтів (близько 46,5 кг).
- Картопля: 2500 / 5 = 500 десятків (5000 штук).
- Курка: 2500 / 70 ≈ 35 штук.
Висококваліфікований робітник (100 руб.):
- Борошно: 10000 / 8 = 1250 фунтів (близько 512 кг).
- М’ясо: 10000 / 22 ≈ 454,5 фунтів (близько 186 кг).
- Картопля: 10000 / 5 = 2000 десятків (20000 штук).
- Курка: 10000 / 70 ≈ 142 штуки.

Забезпечення потреб родини:
Заробітна плата некваліфікованого робітника ледь покривала мінімальне прохарчування й оплату кутка чи казарми, не залишаючи коштів на одяг, навчання дітей або лікування. Натомість платня висококваліфікованого робітника повністю покривала побутові потреби родини, дозволяла орендувати комфортне житло, різноманітно харчуватися, купувати фабричний одяг і навчати дітей.
Розрахунок щоденних витрат на дорогу:
Якщо робітник щодня їхав дві станції на роботу й дві станції назад трамваєм по 5 коп. за станцію:
5 коп. * 2 станції * 2 поїздки (туди й назад) = 20 коп. на день.
За місяць (26 робочих днів) витрати на проїзд становили 5 рублів 20 копійок, що для некваліфікованого робітника забирало п’яту частину заробітку (тому більшість ходила на завод пішки).

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ

1. Яке поняття пропущено у схемі? Стисло охарактеризуйте особливості кожного з етапів українського національного відродження.

У схемі пропущено поняття: АКАДЕМІЧНИЙ (УКРАЇНОФІЛЬСЬКИЙ) етап (1860-і рр. — початок 1890-х рр., згідно з текстом підручника на с. 9).

Характеристика трьох етапів національного відродження:

Фольклорно-етнографічний (романтичний) етап (кінець 1830 — 1850-і рр.): інтелігенція збирала народні пісні, казки, прислів’я, вивчала мову та героїчну історію, доводячи окремішність та унікальність українського народу через фольклорні збірки, «Енеїду» та перші наукові праці.
Академічний (українофільський) етап (1860-і рр. — початок 1890-х рр.): відбувалося наукове обґрунтування тяглості історії України від княжої Русі, формувалися наукові центри (Південно-Західний відділ Географічного товариства, НТШ у Львові), мережа громад і читалень «Просвіти», поширювалися знання серед населення.
Політичний етап (1890-і рр. — 1917 р.): утворилися перші політичні партії (РУРП, УНДП, УСДП у Галичині; РУП, УНП, УСДРП у Наддніпрянщині), які відкрито висунули вимоги автономії та повної державної незалежності України.

2. Що пов’язує газети «Зоря галицька» та «Хлібороб»? Коли й де їх видавали? Що стало передумовою їхнього видання? Як їх вплив позначився на суспільному житті?

Обидва видання є першими часописами рідною українською мовою у своїх регіонах.

Газета «Зоря галицька» почала виходити 15 травня 1848 року у Львові (як друкований орган Головної Руської Ради).
Газета «Хлібороб» виникла в листопаді 1905 року в місті Лубни на Полтавщині (за ініціативи братів Володимира й Миколи Шеметів).

Передумовою видання «Зорі галицької» стала революція «Весна народів» 1848 року в Австрійській імперії та проголошення Конституції. Передумовою «Хлібороба» стала революція 1905–1907 років у Російській імперії та видання Маніфесту 17 жовтня, що скасував жорсткі заборони Емського указу.

Вихід газет розбудив національну гідність читачів, започаткував легальну періодику рідною мовою, сприяв згуртуванню громадськості навколо української ідеї та прискорив розгортання визвольного руху.

3. Заповніть таблицю «Ідейна спрямованість політичних партій в Україні». З’ясуйте, які партії користувалися більшою підтримкою в українських землях Російської імперії, а які — в українських землях Австро-Угорської імперії. Поясніть, що було причиною такої відмінності.

Ідея автономії	Ідея самостійності	Соціалістичні ідеї
Українська національно-демократична партія (УНДП) Українська демократично-радикальна партія (УДРП) Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП)	Українська народна партія (УНП) Революційна українська партія (РУП — на початковому етапі за програмою «Самостійна Україна»)	Русько-українська радикальна партія (РУРП) Українська соціал-демократична партія (УСДП) Українська соціал-демократична спілка («Спілка»)

В українських землях Австро-Угорщини найбільшу підтримку мала поміркована Українська національно-демократична партія (УНДП), яка спиралася на численну мережу товариства «Просвіта», селянські кооперативи та греко-католицьке духовенство. У Наддніпрянській Україні серед молоді й робітництва провідні позиції посідали соціалістичні та автономістські сили, зокрема УСДРП та «Спілка».

Причиною такої різниці були політичні умови двох імперій. В Австро-Угорщині існували конституція, легальний парламент і виборчий процес, тому українці віддавали перевагу парламентській роботі через масову партію УНДП. У Російській імперії панували деспотичне самодержавство й гострі аграрні конфлікти, тому національний рух тривалий час діяв у підпіллі та надихався радикальними соціалістичними ідеями.

4. Розгляньте світлини із зображенням членів Кирило-Мефодіївського братства (А) та «Братства тарасівців» (Б). Пригадайте час і місце створення цих організацій, а також імена їхніх засновників. Охарактеризуйте, які цілі ставили перед собою ці товариства, та оцініть, яке значення вони мали для розвитку українського суспільно-політичного руху.

Світлина А — Кирило-Мефодіївське братство: виникло в січні 1846 року в Києві. Засновниками були викладач Микола Костомаров, студент Василь Білозерський, службовець Микола Гулак, фольклорист Пантелеймон Куліш (у засіданнях брав участь Тарас Шевченко). Цілями організації були ліквідація кріпацтва й самодержавства, утвердження демократичних свобод та утворення добровільної федерації слов’янських республік із центром у Києві, де Україна була б повноправною вільною державою. Товариство стало першою нелегальною політичною організацією української інтелігенції модерної доби.
Світлина Б — «Братство тарасівців»: засноване влітку 1891 року біля могили Тараса Шевченка в місті Каневі харківськими та київськими студентами (Іван Липа, Микола Байздренко, Михайло Базькевич, Віталій Боровик). Братчики поставили за мету безкомпромісну боротьбу за повну державну незалежність і соборність України, збереження й панування української мови в родині, школах та установах. Воно відкрило політичний самостійницький етап у визвольному русі Наддніпрянщини.

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ

1. Яку подію пропущено у схемі? Стисло охарактеризуйте участь українців у російському опозиційному та польському національно-визвольному рухах ХІХ століття.

У схемі пропущено подію: СІЧНЕВЕ (ПОЛЬСЬКЕ) ПОВСТАННЯ (1863–1864 рр.).

У російському опозиційному русі українці брали активну участь у лавах масонських лож та Південного товариства декабристів, де офіцери організували повстання Чернігівського полку поблизу Василькова (1825–1826 роки). У 1870-х роках частина освіченої молоді долучилася до руху народників («ходіння в народ», «Чигиринська змова»). У польських національно-визвольних повстаннях (Листопадовому 1830–1831 років і Січневому 1863–1864 років) брали участь окремі українські офіцери (зокрема Андрій Потебня), але українські селяни Правобережжя їх не підтримали, оскільки повстанці прагнули відновити Річ Посполиту в старих кордонах і не скасовували поміщицьку власність на землю.

2. Яка подія пов’язує українського дворянина Василя Капніста та прусського канцлера Евальда Герцберга? Коли відбулася ця подія? Які її причини і наслідки?

Василя Капніста та прусського канцлера Евальда Герцберга пов’язує таємна дипломатична місія Капніста до Берліна, яка відбулася у квітні 1791 року.

Причиною місії стало глибоке обурення українського шляхетства ліквідацією автономії Гетьманщини й закріпаченням українців. Капніст хотів дізнатися, чи погодиться Пруссія підтримати збройне антиросійське повстання в Україні у разі війни з Росією.

Наслідком зустрічі стала ввічлива відмова: Герцберг порадив повернутися до розмови лише в разі початку відкритої війни. Незабаром російсько-прусські відносини покращилися, проте місія Капніста засвідчила прагнення української старшини відновити автономію рідного краю.

3. За допомогою підказок завершіть таблицю «Українські землі у війнах Російської імперії ХІХ століття». Поміркуйте, як участь українців у війнах Російської імперії впливала на формування їхньої національної свідомості. Обговоріть, чи мали ці війни вплив на розвиток суспільно-політичних рухів у Російській імперії.

Критерії / війни	Російсько-османська (1806–1812 рр.)	Франко-російська (1812 р.)	Російсько-османська (1828–1829 рр.)	Східна (Кримська) (1853–1856 рр.)
Хронологічні межі	1806–1812 роки	1812 рік	1828–1829 роки	1853–1856 роки
Перебіг на українських землях	Бессарабія	Волинь	— (тил і постачання армії)	Крим та Південна Україна
Наслідки для українських земель	До Російської імперії відійшло межиріччя Дністра та Прута — Бессарабія із заселеними українцями Хотинським, Ізмаїльським та Аккерманським повітами (2); до Новоросійського генерал-губернаторства приєднали Бессарабію (7)	До Російської імперії відійшла територія Королівства Польського із заселеними українцями Холмщиною, Підляшшям, Надсянням (8)	До Російської імперії відійшло гирло Дунаю та східне узбережжя Чорного моря (3); ліквідація Задунайської Січі (5)	«Київська козаччина» (1); «Похід у Таврію за волею» (4); до Молдовського князівства увійшли Південна Бессарабія та гирло Дунаю (6)

Участь у війнах пробуджувала національну самосвідомість українців: формуючи козацькі полки й ополчення, вони згадували своє славне козацьке походження та вірили у відновлення вольностей. Проте коли після війни царат знову повертав їх у кріпацтво, це народжувало гострий протест проти імперської брехні.

Війни мали прямий вплив на опозиційні рухи. Франко-російська війна 1812 року та закордонні походи познайомили офіцерів із передовими європейськими ідеями, що спричинило рух декабристів. Поразка в Кримській війні викрила повну гнилість кріпосницької імперії та змусила царат розпочати «великі реформи» 1860-х років.

4. На світлинах А, Б та В зображені українки, які здобули світове визнання. Хто зображений на світлинах? Назвіть їхні досягнення. Поміркуйте, яка роль жінки в історії України Нового часу.

Світлина А — Марія Заньковецька (Адасовська): провідна українська актриса, зірка та корифійка українського театру. Вона створила неперевершені драматичні образи в українських п’єсах і першою отримала звання народної артистки.
Світлина Б — Леся Українка (Лариса Косач): геніальна українська поетеса й драматургиня, перекладачка та громадська діячка. Вона створила шедеври світового рівня («Лісова пісня», «Бояриня», «Камінний господар») і стала символом незламності духу.
Світлина В — Соломія Крушельницька: оперна співачка зі світовим ім’ям, примадонна провідних європейських та американських сцен (Міланський театр Ла Скала тощо), яка врятувала оперу Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй».

Роль жінки в модерну добу зазнала грандіозного поступу від обмеження домашніми справами до активної суспільної, наукової та культурної праці. Українські жінки створили перші жіночі організації, здобули вищу освіту, писали книжки, викладали в недільних школах і довели світові незламність та велич української культури.