17 квітня 2026 р. Модерна доба

§ 35. Узагальнення до курсу. Історія України за доби Нового часу (Хлібовська)

ЗАВДАННЯ

Об’єднайтесь у групи. Оберіть один із напрямків для дослідження — «Промисловість», «Сільське господарство», «Культура», «Соціальна сфера», «Суспільно-політичний рух» або «Українські землі у міжнародних відносинах». Підготуйте коротку презентацію, щоб представити свою тему перед однокласниками й однокласницями з інших груп.

Для виконання групового завдання обрано напрямок «Промисловість».

Ілюстрація

ПРОМИСЛОВІСТЬ

1. Яке поняття пропущено у схемі? Дайте стислу характеристику цього процесу на українських землях.

У схемі пропущено поняття промисловий переворот (індустріальна революція).

Промисловий переворот на українських землях розпочався у 30–40-х роках XIX століття і завершився у 60–80-х роках XIX століття. Цей процес ознаменував перехід від ручної праці до машинної, а від мануфактури — до фабрик і заводів. Основними його рисами були розвиток цукрової галузі на Правобережжі, формування вугільно-металургійного центру в Донбасі та Криворіжжі, а також будівництво залізниць.

2. Яка історична подія об’єднує між собою галицькі міста Львів та Перемишль і наддніпрянські — Одеса й Балта? Поясніть, як ця подія позначилася на економічному розвитку та добробуті їхніх мешканців.

Ці міста об’єднує початок залізничного руху та відкриття перших залізничних ліній: у 1861 році відкрили колію Львів — Перемишль, а в 1865 році — Одеса — Балта.

Ця подія значно прискорила економічний розвиток обох регіонів. Залізниця допомогла швидко возити зерно, цукор і метал до морських портів та промислових центрів імперій. Вона розширила внутрішню торгівлю, створила тисячі нових робочих місць, здешевила перевезення товарів першої потреби та зробила подорожі людей швидкими і зручними.

3. Заповніть таблицю «Розвиток промисловості на українських землях». Поясніть, чому деякі галузі були притаманні лише українським землям у складі Російської імперії, а інші — лише землям, що входили до складу Австро-Угорщини. Визначте, чи існували галузі, спільні для обох регіонів. Опишіть, як промисловий розвиток вплинув на економіку українських земель.

Українські землі в складі Російської імперії	Українські землі в складі Австро-Угорської імперії
залізорудна, металургійна, вугільна, цукрова, суднобудівна, машинобудівна, соляна	нафтова, деревообробна, соляна, машинобудівна

Відмінності виникли через природні багатства краю та колоніальну політику метрополій. У Наддніпрянщині видобували руду в Кривому Розі та вугілля в Донбасі, тому тут виросли металургія і важке машинобудування, а на Правобережжі діяли цукроварні через родючі чорноземи. У Галичині добували нафту біля Борислава і Дрогобича та рубали карпатський ліс на експорт, але австрійська влада гальмувала розвиток місцевих фабрик. Спільними для обох регіонів були соляна галузь і металообробне машинобудування (залізничні майстерні та ремонт техніки).

Промисловий розвиток перетворив українські землі на потужні аграрно-індустріальні осередки обох імперій, викликав швидке зростання міст і сформував класи підприємців та найманих робітників.

4. На світлинах А, Б та В зображено винаходи ХІХ століття. Назвіть ці винаходи. Поміркуйте, як досягнення науково-технічної революції вплинули на повсякденне життя українців й українок.

На світлинах зображені:

А — електрична лампа розжарювання (вдосконалена українським фізиком Іваном Пулюєм);
Б — настінний телефон (засіб електричного зв’язку для передачі звуку на відстань);
В — кінетоскоп Йосипа Тимченка (створений у 1893 році в Одесі прототип апарата для зйомки і показу рухомих зображень).

Ці досягнення науки й техніки докорінно змінили повсякденний побут людей. Електрика подовжила активний день, замінила небезпечні каганці й освітлила вулиці міст ліхтарями. Телефон дозволив передавати термінові новини та вести ділові справи за лічені хвилини. Апарат Тимченка започаткував появу кінематографа, який став головною масовою розвагою городян.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

1. Яку історичну подію пропущено у схемі? Стисло охарактеризуйте причини і результати цієї події.

У схемі пропущено подію: скасування панщини та кріпосного права (селянські реформи).

Причинами ліквідації кріпацтва були глибока криза примусової праці, розорення поміщиків, відсталість імперій від західних країн та постійні бунти й повстання селян.

Результати: селяни нарешті стали особисто вільними громадянами, отримали громадянські та майнові права. Проте реформи захищали інтереси землевласників. Селяни втратили найкращі наділи («відрізки»), мусили платити викупні платежі державі та часто не мали власної землі для прогодування сім’ї, через що посилилося розшарування на багатих і бідних.

2. Яке явище пов’язує Василя Нагірного та Миколу Левитського? Коли воно виникло в західноукраїнських землях, а коли — у Наддніпрянщині? Які організації було створено? Як вони вплинули на життя селян?

Цих діячів пов’язує розвиток українського кооперативного руху.

У західноукраїнських землях цей рух розпочався у 1883 році, коли Василь Нагірний відкрив у Львові споживче товариство «Народна торгівля». У Наддніпрянщині кооперація виникла у 1894 році завдяки Миколі Левитському, який заснував першу хліборобську артіль у селі Федвар на Херсонщині.

Було створено споживчі товариства («Народна торгівля»), кредитні каси, хліборобські спілки, страхове товариство «Дністер» та господарське товариство «Сільський господар».

Кооперативи захистили селян від грабіжницьких відсотків лихварів, допомагали збувати врожай без перекупників, купувати якісне насіння та реманент, а також навчали господарів основам агрономії та згуртовували українців.

3. Заповніть таблицю «Розвиток сільського господарства на українських землях». Чому окремі галузі характерні лише для Наддніпрянської, а інші — тільки для західноукраїнських земель? Чи є галузі, спільні для обох регіонів? Як розвиток сільського господарства позначився на економіці України?

Українські землі в складі Російської імперії	Українські землі в складі Австро-Угорської імперії
вирощування пшениці, жита, вівса, льону (для олії), цукрових буряків, баштанних культур, тонкорунне вівчарство, садівництво, виноградарство, картоплі	вирощування пшениці, жита, вівса, льону (для волокна), картоплі, садівництво, виноградарство, вівчарство

Спеціалізація залежала від ґрунтів і клімату. На чорноземах Наддніпрянщини та південних степах вирощували цукрові буряки, кавуни й дині, а також розводили тонкорунних овець і сіяли олійний льон. У Карпатах і на Прикарпатті клімат вологіший і прохолодніший, тому тут переважали картопля, жито, овес та льон для волокна, а в горах — вівчарство. Спільними були вирощування зернових культур (пшениця, жито, овес), картоплярство, а також садівництво і виноградарство (на Півдні та в Закарпатті).

Сільське господарство давало сировину для цукрової й спиртової промисловості та становило основу експорту, але селянське малоземелля стримувало розвиток ринку.

4. На ілюстрації — скульптура Леоніда Позена «Переселенці». Яке соціальне явище відображає ця робота? Обговоріть, які обставини змушували українське населення переселятися? У яких напрямках вони шукали кращої долі, залежно від регіону проживання?

Скульптура передає трагічне явище масової трудової еміграції та переселенського руху українських селян.

Селян змушували кидати рідні хати хронічна нестача землі, поміщицьке землеволодіння, великі податки, бідність та аграрне перенаселення сіл.

Напрямки руху були різними:

Селяни Наддніпрянщини виїжджали на вільні землі Сходу Російської імперії — на Кавказ, до Поволжя, Сибіру (Сірий Клин), Середньої Азії та на Далекий Схід (Зелений Клин).
Селяни Галичини, Буковини й Закарпаття вирушали через океан до США, Канади, Бразилії та Аргентини або на сезонні заробітки до країн Європи.

КУЛЬТУРА

1. Яке поняття пропущено у схемі? Стисло охарактеризуйте особливості цих мистецьких напрямків.

У схемі на тему «Напрямки мистецтва» пропущено поняття імпресіонізм.

Особливості напрямків:

Реалізм — правдиве відображення дійсності, життя і побуту звичайних верств народу без прикрас та викривлень.
Модерн — прагнення створити витончену красу через плавні лінії, рослинні мотиви і гармонійне поєднання світових тенденцій із народними традиціями.
Імпресіонізм — передача миттєвих вражень, мінливості світла й атмосфери, гра кольорів і відтворення внутрішніх настроїв.

2. Що пов’язує поему «Енеїда» та оперу «Запорожець за Дунаєм»? Коли вони були написані? Хто їхні автори? Чому їхня поява мала особливе значення для українців?

Обидва шедеври є першими класичними національними зразками у своїх мистецьких видах. Вони створені на козацьку тематику живою народною мовою.

Поему «Енеїда» написав Іван Котляревський, її перші три частини вийшли друком у 1798 році (повне видання — у 1842 році). Оперу «Запорожець за Дунаєм» написав Семен Гулак-Артемовський у 1862 році, а її прем’єра відбулася в 1863 році.

«Енеїда» започаткувала нову українську літературу, а «Запорожець за Дунаєм» став першою українською оперою. Вони пробудили національну гордість народу та довели багатство і красу рідної мови.

3. Заповніть таблицю «Діячі української культури і науки». З’ясуйте, чи були серед них митці, які працювали одночасно в кількох галузях культури. Про що це свідчить?

Література	Живопис	Театр	Музика	Наука
Тарас Шевченко, Іван Котляревський, Григорій Квітка-Основ’яненко, Іван Франко, Леся Українка, Пантелеймон Куліш, Євген Гребінка, Олена Пчілка, Марко Кропивницький	Тарас Шевченко, Ілля Рєпін, Олександр Мурашко, Микола Пимоненко, Сергій Васильківський, Владислав Городецький (архітектура/образотворче мистецтво)	Марко Кропивницький, Микола Садовський, Марія Заньковецька, Іван Котляревський, Григорій Квітка-Основ’яненко	Микола Лисенко, Соломія Крушельницька	Ілля Мечников, Олександра Єфименко, Іван Пулюй, Михайло Остроградський, Іван Франко, Пантелеймон Куліш, Олена Пчілка

Багато митців працювали одразу в кількох сферах: Тарас Шевченко був геніальним поетом і художником; Пантелеймон Куліш та Іван Франко поєднували художню прозу, поезію та фундаментальну науку; Олена Пчілка писала художні твори і досліджувала етнографію; Іван Котляревський та Григорій Квітка-Основ’яненко творили літературу й керували театрами. Це свідчить про універсальний талант діячів та їхнє прагнення власноруч будувати всі галузі національної культури в умовах бездержавності.

4. На світлинах А та Б зображені зразки монументальної скульптури ХІХ століття. Яким історичним особистостям присвячено пам’ятники? З якими подіями пов’язані ці особистості? Чи мали відлуння в ХІХ столітті події минувшини, пов’язані з ними?

На світлині А зображено пам’ятник київському князеві Володимиру Великому в Києві (1850–1853 роки). На світлині Б — пам’ятник гетьману Богдану Хмельницькому в Києві (1888 рік, скульптор Михайло Микешин).

Володимир Великий пов’язаний із хрещенням Русі у 988 році та розквітом Київської держави. Богдан Хмельницький пов’язаний із Національно-визвольною війною середини XVII століття та створенням Гетьманщини.

Ці події мали пряме відлуння у XIX столітті. Образ Русі нагадував про багатовікову державно-культурну спадщину українців, а пам’ять про козацтво Хмельницького надихала поетів, істориків та членів Кирило-Мефодіївського братства на боротьбу за відновлення прав і свободи України.

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

1. Яке поняття пропущено у схемі? Стисло охарактеризуйте, як формувалися нові соціальні групи.

У схемі пропущено поняття ІНТЕЛІГЕНЦІЯ.

Нові соціальні групи виникли під впливом модернізації та промислового перевороту:

Буржуазія (підприємці) формувалася з багатих купців, поміщиків, заможних містян і частини селян, які відкривали заводи, шахти й банки.
Робітники складалися з розорених селян, котрі залишали землю і наймалися на фабрики за щомісячну плату.
Інтелігенція формувалася з вихідців із родин священників, козацької старшини, дворян і міщан, які здобули освіту і працювали вчителями, лікарями, вченими та інженерами.

2. Що пов’язує сім’ї Терещенків, Харитоненків, Симиренків, Ханенків, Яхненків? Яке їхнє соціальне походження? Чого вони досягли в житті? Чому їх називають меценатами?

Ці родини пов’язує те, що вони були найвідомішими українськими підприємцями та цукрами-промисловцями XIX — початку XX століття.

Більшість із них походили із селян, колишніх кріпаків або дрібних торговців і міщан (як Яхненки й Симиренки). Вони змогли заснувати великі заводи, впровадили парові машини й найновіші європейські технології та створили цілі промислові династії.

Меценатами їх називають за щедру благодійність: вони будували лікарні, школи, робітничі селища, безкоштовні їдальні, фінансували видання українських книжок, підтримували вчених і митців та подарували народові безцінні художні колекції.

3. Заповніть таблицю «Соціальні протести селян у першій половині ХІХ століття». Що було причиною протестів селян? Які результати цих виступів? Чи відбувалися подібні протести у другій половині ХІХ століття?

Українські землі в складі Російської імперії	Українські землі в складі Австро-Угорської імперії
1813–1835 рр. — повстання під проводом Устима Кармалюка	1810–1825 рр. — піднесення опришківського руху
1819 р. — повстання військових поселенців у Чугуєві	1831 р. — «холерні бунти» на Закарпатті
1829 р. — повстання військових поселенців у Шебелинській слободі	1843–1844 рр. — повстання під проводом Лук’яна Кобилиці

Селяни протестували проти зростання панщини, уроків і місячини, безправ’я, тілесних покарань, грабунку поміщиків та жорстокого режиму військових поселень. Виступи закінчувалися поразками та жорстокими розправами урядових військ, проте змушували імперську владу шукати шляхи скасування кріпацтва. У другій половині XIX століття масові протести повторилися під час «Київської козаччини» (1855 рік), «Походу в Таврію за волею» (1856 рік) та після реформи 1861 року через малі наділи і відрізки.

4. Історична задача. Проаналізуйте дані в таблицях. Підрахуйте, яку кількість харчових продуктів могли придбати за місячну платню кваліфіковані та некваліфіковані робітники, які проживали на українських землях у складі Російської імперії на початку XX століття. З’ясуйте, чи забезпечувала їхня зарплата потреби родини. Розрахуйте щоденні витрати на дорогу до роботи.

Дано:

Зарплата некваліфікованого робітника: 20–35 карбованців на місяць (візьмемо в середньому 25 карбованців, тобто 2500 копійок).
Зарплата висококваліфікованого робітника: 75–120 карбованців на місяць (візьмемо в середньому 100 карбованців, тобто 10000 копійок).
Ціни за фунт (409,5 г): борошно — 8 копійок, м’ясо (грудинка) — 22 копійки, гречка — 10 копійок, хліб (черствий) — 4 копійки, курка — 70 копійок за штуку.
Вартість проїзду: електричний трамвай — 5–6 копійок за одну станцію.

Розв’язання:

Кількість продуктів за зарплату некваліфікованого робітника (2500 коп.):
- Борошно: 2500 / 8 = 312,5 фунтів (близько 128 кг).
- М’ясо: 2500 / 22 = приблизно 113,6 фунта (близько 46,5 кг).
- Хліб: 2500 / 4 = 625 фунтів (близько 256 кг).
Кількість продуктів за зарплату висококваліфікованого робітника (10000 коп.):
- Борошно: 10000 / 8 = 1250 фунтів (близько 512 кг).
- М’ясо: 10000 / 22 = приблизно 454,5 фунта (близько 186 кг).
- Хліб: 10000 / 4 = 2500 фунтів (понад 1 тонну).
Витрати на дорогу до роботи:
Якщо робітник щодня їздив на роботу і з роботи трамваєм на відстань 1 станції (по 5 копійок в один бік), його щоденні витрати становили: 5 + 5 = 10 копійок. Якщо відстань складала 2 станції в один бік, щоденні витрати дорівнювали: (5 * 2) * 2 = 20 копійок. За робочий місяць (25 днів) це коштувало від 2,5 до 5 карбованців.

Відповідь: Зарплата кваліфікованого робітника (75–120 крб) повністю покривала потреби сім’ї у харчуванні, одязі й житлі. Заробіток некваліфікованого робітника (20–35 крб) ледь забезпечував просте виживання родини з урахуванням витрат на дорогу та житло.

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ

1. Яке поняття пропущено у схемі? Стисло охарактеризуйте особливості кожного з етапів українського національного відродження.

У схемі пропущено поняття академічний (українофільський) етап.

Особливості трьох етапів:

Фольклорно-етнографічний (романтичний) (кінець XVIII ст. — 1850-і роки): збирання народних пісень, дум, казок, запис звичаїв та вивчення козацької історії. Діячі доводили самобутність українського народу.
Академічний (українофільський) (1860-і — початок 1890-х років): ґрунтовні наукові дослідження, створення культурно-просвітницьких громад, поширення україномовних видань та заснування недільних шкіл.
Політичний (1890-і роки — 1917 рік): заснування перших українських політичних партій, висування чітких вимог автономії та повної державної незалежності України.

2. Що пов’язує газети «Зоря галицька» та «Хлібороб»? Коли й де їх видавали? Що стало передумовою їхнього видання? Як їх вплив позначився на суспільному житті?

Обидва видання є першими газетами українською мовою у своїх імперських частинах України.

«Зоря галицька» почала виходити у 1848 році у Львові як друкований орган Головної Руської Ради в Австрійській імперії. «Хлібороб» вийшов друком у 1905 році в місті Лубни як перша україномовна газета в Російській імперії.

Передумовою видання «Зорі галицької» стала революція «Весна народів» 1848–1849 років, а «Хлібороба» — революція 1905–1907 років і тимчасове скасування урядових цензурних заборон.

Вихід газет активізував національний рух, допоміг українцям читати рідне слово і відстоювати свої права та перетворив пресу на потужний інструмент формування громадської думки.

3. Заповніть таблицю «Ідейна спрямованість політичних партій в Україні». З’ясуйте, які партії користувалися більшою підтримкою в українських землях Російської імперії, а які — в українських землях Австро-Угорської імперії. Поясніть, що було причиною такої відмінності.

Ідея автономії	Ідея самостійності	Соціалістичні ідеї
Українська демократично-радикальна партія (УДРП), Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП), Українська національно-демократична партія (УНДП — як найближча вимога)	Українська народна партія (УНП), Революційна українська партія (РУП — у першій програмі), Українська національно-демократична партія (УНДП — як стратегічна мета), Українська соціал-демократична партія (УСДП), Русько-українська радикальна партія (РУРП — після 1895 року)	Русько-українська радикальна партія (РУРП), Українська соціал-демократична партія (УСДП), Українська соціал-демократична спілка («Спілка»), Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП), Революційна українська партія (РУП)

В українських землях Австро-Угорщини найбільшою підтримкою користувалися партії національно-демократичного спрямування (насамперед УНДП) та радикали (РУРП). У Наддніпрянщині (Російська імперія) масовішими були партії із соціалістичною програмою (РУП, УСДРП, «Спілка»).

Причина крилася у різниці політичного устрою двох держав. В Австро-Угорщині діяв конституційний лад і парламент, де партії захищали права селян і культуру легальними методами. У Російській імперії панувало абсолютне самодержавство без політичних свобод, тому боротьба за соціальне звільнення і землю там стояла гостріше і штовхала молодь до радикального соціалізму.

4. Розгляньте світлини із зображенням членів Кирило-Мефодіївського братства (А) та «Братства тарасівців» (Б). Пригадайте час і місце створення цих організацій, а також імена їхніх засновників. Охарактеризуйте, які цілі ставили перед собою ці товариства, та оцініть, яке значення вони мали для розвитку українського суспільно-політичного руху.

Кирило-Мефодіївське братство (А) виникло в січні 1846 року в Києві. Засновниками були викладач Микола Костомаров, випускник Василь Білозерський, чиновник Микола Гулак, фольклорист Пантелеймон Куліш. Організація ставила за мету скасування кріпацтва і самодержавства та створення федерації вільних демократичних слов’янських республік із центром у Києві. Вона стала першою політичною організацією української інтелігенції.

«Братство тарасівців» (Б) засноване влітку 1891 року в Каневі на могилі Тараса Шевченка. Його створили харківські та київські студенти Іван Липа, Микола Байздренко, Михайло Базькевич і Віталій Боровик. Вони першими в Наддніпрянщині висунули мету здобуття повної державної самостійності України та поширення рідної мови в усіх сферах. Це братство започаткувало новий, політичний етап українського визвольного руху.

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ

1. Яку подію пропущено у схемі? Стисло охарактеризуйте участь українців у російському опозиційному та польському національно-визвольному рухах ХІХ століття.

У схемі пропущено подію: Січневе (польське) повстання 1863–1864 років.

Українці брали помітну участь у спільних виступах проти самодержавства. У русі декабристів офіцери служили в осередках Південного товариства в Тульчині, Кам’янці та Василькові, а також у «Товаристві об’єднаних слов’ян» і підняли повстання Чернігівського полку. У польських повстаннях частина українців виявила солідарність у боротьбі проти спільного ворога — царизму. Проте більшість селян не підтримала польських шляхтичів через небажання повертатися до Речі Посполитої та збереження кріпацтва повстанцями.

2. Яка подія пов’язує українського дворянина Василя Капніста та прусського канцлера Евальда Герцберга? Коли відбулася ця подія? Які її причини і наслідки?

Цих діячів пов’язує таємна дипломатична місія Василя Капніста до Берліна у квітні 1791 року.

Причиною стало обурення козацької еліти Лівобережжя ліквідацією автономії Гетьманщини та спроба з’ясувати, чи готова Пруссія підтримати збройне антиросійське повстання в Україні.

Канцлер Герцберг ухилився від обіцянок допомоги, а незабаром відносини між Пруссією та Росією поліпшилися. Ця поїздка не дала практичного результату, але засвідчила існування міцної автономістської опозиції в Україні.

3. За допомогою підказок завершіть таблицю «Українські землі у війнах Російської імперії ХІХ століття». Поміркуйте, як участь українців у війнах Російської імперії впливала на формування їхньої національної свідомості. Обговоріть, чи мали ці війни вплив на розвиток суспільно-політичних рухів у Російській імперії.

Критерії / війни	Російсько-османська	Франко-російська	Російсько-османська	Східна (Кримська)
Хронологічні межі	1806–1812 роки	1812 рік	1828–1829 роки	1853–1856 роки
Перебіг на українських землях	Бессарабія	Волинь	–	Крим та Південна Україна
Наслідки для українських земель	2) до Російської імперії відійшло межиріччя Дністра та Прута — Бессарабія із заселеними українцями Хотинським, Ізмаїльським та Аккерманським повітами; 7) до Новоросійського генерал-губернаторства приєднали Бессарабію	8) до Російської імперії відійшла територія Королівства Польського із заселеними українцями Холмщиною, Підляшшям, Надсянням	3) до Російської імперії відійшло гирло Дунаю та східне узбережжя Чорного моря; 5) ліквідація Задунайської Січі	1) «Київська козаччина»; 4) «Похід у Таврію за волею»; 6) до Молдовського князівства увійшли Південна Бессарабія та гирло Дунаю

Участь у війнах загострювала відчуття власної гідності українців: вони проливали кров і формували козацькі полки, а натомість влада повертала їх у стан безправних кріпаків. Це розбивало ілюзії щодо царської милості. Війни сильно вплинули на політичні рухи: закордонний похід 1813–1814 років викликав появу руху декабристів, а поразка в Кримській війні показала гнилість кріпацтва і змусила владу розпочати реформи 1860-х років.

4. На світлинах А, Б та В зображені українки, які здобули світове визнання. Хто зображений на світлинах? Назвіть їхні досягнення. Поміркуйте, яка роль жінки в історії України Нового часу.

На світлинах зображені:

А — Соломія Крушельницька — славетна оперна співачка зі світовим ім’ям, яка підкорила сцени Парижа, Рима, Мілана, тріумфально врятувала прем’єру опери «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні і всюди підкреслювала свою українську національність;
Б — Леся Українка (Лариса Косач) — геніальна поетеса і драматургиня європейського рівня, яка створила шедеври українського модернізму («Лісова пісня», «Бояриня», «Камінний господар») і була лідеркою національного відродження;
В — Марія Заньковецька (Адасовська) — видатна актриса та перша зірка українського професійного театру, яка стала символом драматичної майстерності театру корифеїв.

Жінки в добу Нового часу зробили колосальний крок уперед: від замкненого домашнього життя вони перейшли до активної освіти, благодійності, професійної праці та мистецтва. Вони стали фундаторками українського жіночого руху і зберегли мову та звичаї народу.