§ 35. Україна: формування нації
АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Згадайте: що таке націоналізм; як відбувалося національне відродження на українських землях.
Націоналізм — це суспільно-політичний рух та ідеологія, що ґрунтується на визнанні нації як найвищої цінності та основного джерела державної влади, спрямована на захист її прав, культури й самовизначення. На українських землях національне відродження почалося наприкінці XVIII століття з інтересу до народної пісні, фольклору та мови, продовжилося відкриттям недільних шкіл, діяльністю громад і товариств «Просвіта», а на рубежі XIX–XX століть переросло у відкриту боротьбу за автономію та створення власної незалежної держави.
Як ви розумієте поняття «автономія», «етнос», «народ», «нація»?
Етнос — це історично сформована спільнота людей, об’єднана спільним походженням, мовою, традиціями та культурою. Народ є ширшим поняттям, яке поєднує етнічні риси зі спільним усвідомленням власної історичної долі та соціального життя. Нація — це вищий рівень розвитку спільноти, коли народ усвідомлює свої спільні політичні інтереси, має єдину літературну мову, національну свідомість і прагне до створення або захисту власної держави. Автономія ж означає право певної території чи спільноти в межах єдиної держави самостійно вирішувати внутрішні справи у межах закону.
ДОСЛІДЖУЄМО ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА
ІСТОРИЧНА РОЗВІДКА: ДОСЛІДЖЕННЯ ФОЛЬКЛОРУ ТА ТВОРЕННЯ НАЦІЇ (с. 48)
Про який з етапів формування нації йдеться в уривку?
В уривку йдеться про перший, фольклорно-етнографічний (або академічний) етап формування нації, що охоплював кінець XVIII століття — 1840-і роки. Саме в цей час дослідники активно збирали народні думи, пісні та обряди, доводячи самобутність і культурну окремішність українців.
Чому дослідник вважає «Русалку Дністрову» взірцем культурної дипломатії?
Ярослав Гарасим підкреслює, що діячі «Руської трійці» свідомо відкрили свій галицький альманах наддніпрянськими козацькими думами та історичними піснями, хоча в Галичині природнішим був обрядовий фольклор. Цим кроком Маркіян Шашкевич та його побратими продемонстрували єдиний фольклорний простір, спільну історію і культурну соборність розірваного між імперіями українського народу.
ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 35.1 (с. 49)
1. Які етапи виділяють історики в процесі українського націєтворення?
Історики виділяють три послідовні етапи за моделлю Мирослава Гроха: фольклорно-етнографічний (кінець XVIII ст. — 1840-і рр.), культурно-просвітницький (1840-і — 1870-і рр.) та політичний (1870-і — початок ХХ ст.).
2. Визначте особливості кожного з цих періодів.
Фольклорно-етнографічний етап зосереджувався на збиранні народної творчості, вивченні діалектів і відкритті культурної самобутності народу окремими ентузіастами. Культурно-просвітницький етап відзначився творенням професійної літератури новою українською мовою, розвитком науки, заснуванням громад та недільних шкіл для народу. Політичний етап характеризувався створенням перших партій, які перейшли від культурництва до висунення чітких політичних вимог крайової автономії, а згодом і повної державної незалежності.
3. Доповніть таблицю фактами, які вам відомі з попередніх параграфів.
До фольклорно-етнографічного етапу можна додати вихід поеми «Енеїда» І. Котляревського (1798 р.), видання збірок М. Цертелєва (1819 р.) і М. Максимовича (1827 р.), а також діяльність гуртка «Руська трійця» у Львові та видання альманаху «Русалка Дністрова» (1837 р.). До культурно-просвітницького етапу належать заснування та погром Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847 рр.), видання часопису «Основа» в Петербурзі, заснування мережі «Громад» у Києві, Харкові, Полтаві, створення товариства «Просвіта» (1868 р.) і Літературного товариства ім. Т. Шевченка у Львові (1873 р.). До політичного етапу варто додати заснування першої політичної партії в Україні — Русько-української радикальної партії у Львові (1890 р.), створення таємного «Братства тарасівців» (1891 р.) та Революційної української партії (1900 р.) на Наддніпрянщині.
ІСТОРИЧНА РОЗВІДКА: РОМАН ШПОРЛЮК ПРО МОДЕРНУ НАЦІЮ (с. 52)
Коли, на думку історика, формується модерна українська нація? Чи погоджуєтесь ви з тезою доктора філософії Р. Шпорлюка: «…українська нація починається тоді, коли кажуть: … ми всі – українці»?
На думку історика Романа Шпорлюка, модерна українська нація почала виникати приблизно 200–250 років тому, у період згасання автономії Гетьманщини. З його тезою варто погодитися, оскільки нація перестає бути феодальним чи конфесійним об’єднанням лише тоді, коли відмінності між регіонами та церквами (православними й греко-католиками) відступають перед усвідомленням вищої, спільної для всіх політичної та національної ідентичності.
ПРАКТИЧНА РОБОТА З ДЖЕРЕЛОМ ТА СВІТЛИНАМИ (с. 53–54)
Проаналізуйте світлину учасників відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві та уривок з праці І. Сохоцького. Чи можна розглядати факт участі галицьких політиків в академії наддніпрянських українців як приклад реалізації ідеї соборності українського народу? Відповідь аргументуйте.
На світлинах із відкриття пам’ятника Івану Котляревському в Полтаві у 1903 році ми бачимо унікальну подію: поруч стоять видатні представники Наддніпрянщини (Олена Пчілка, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Михайло Старицький, Гнат Хоткевич) та представницька делегація з підавстрійської Галичини на чолі з парламентарем Юліаном Романчуком і письменником Василем Стефаником. Усі вони зібралися в центрі Полтави попри заборони царської влади, яка не дозволила місцевим діячам вітати свято рідною мовою.
Цю подію безумовно слід вважати яскравим прикладом практичної реалізації соборності. Поява галицького посла Юліана Романчука, який виголосив блискучу публічну промову літературною українською мовою завдяки своєму австрійському підданству, розбила імперський міф про те, що українська мова «невироблена» і придатна лише для хатнього вжитку. Спільна участь митців і політиків з обох боків Збруча продемонструвала всій імперії, що українці — це неподільний єдиний народ зі спільними героями, літературою та прагненням до свободи.
ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 35.2 (с. 55)
1. Як змінювалась українська національна ідея впродовж ХІХ століття?
На початку ХІХ століття національна ідея полягала в збереженні культурної окремішності, захисті народної мови та етнічних традицій. У середині століття вона еволюціонувала до політичних вимог національно-територіальної автономії України у складі реформованої демократичної федерації (програми Кирило-Мефодіївського братства та громадівців). Наприкінці XIX — на початку XX століття, завдяки працям Юліана Бачинського та Миколи Міхновського, національна ідея остаточно набула державницького характеру, визначивши головною метою створення єдиної, соборної і незалежної Української держави.
2. Визначте особливості українського націоналізму.
Український націоналізм XIX століття принципово відрізнявся від імперських агресивних рухів своїм визвольним, оборонним та етноцентричним характером. Він не зазіхав на чужі землі, а боровся за виживання українців в умовах колонізаційного тиску. Його соціальною опорою була не земельна аристократія, як у Польщі, а селянство та різночинна інтелігенція, тому він тісно поєднував завдання національного визволення із соціальною справедливістю.
3. Які чинники, на вашу думку, сприяли процесу творення української нації?
Формуванню нації сприяли збереження живої мови та історичної пам’яті в українському селі, самовіддана праця інтелігенції над створенням літературної норми та преси, а також відкриття університетів у Харкові та Києві. Важливу роль відіграли модернізація і поширення письменності, а також наявність Галичини як «українського П’ємонту», де австрійська конституція давала змогу легально розвивати громадські товариства, партії та друкувати заборонені в Росії книги.
МАШИНА ЧАСУ ТА ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ (с. 55)
Огляд виставки та тесту про Миколу Міхновського (онлайн-ресурси УІНП та ЦДІАК України).
Матеріали онлайн-виставки та тесту Українського інституту національної пам’яті висвітлюють постать Миколи Міхновського як першого відкритого ідеолога українського самостійництва на Наддніпрянщині. У своїй праці «Самостійна Україна» (1900 р.) Міхновський проголосив гасло «Одна, єдина, неподільна, вільна, самостійна Україна від Кавказу аж до Карпат!». Архівні матеріали підтверджують його активну участь у «Братстві тарасівців», заснуванні Революційної української партії, створенні першої суто самостійницької Української народної партії та послідовну боротьбу за відновлення власної регулярної армії.
Вправа «Лідери формування нації»: історичний портрет діяча (Микола Міхновський).
Микола Міхновський (1873–1924) — визначний громадсько-політичний діяч, адвокат і публіцист, батько українського державного самостійництва. Народився на Прилуччині в родині священника з козацьким корінням, здобув юридичну освіту в Київському університеті, де приєднався до таємного «Братства тарасівців».
Переїхавши до Харкова, став успішним адвокатом, захищаючи права українських селян і робітників. У 1900 році на замовлення РУП написав брошуру «Самостійна Україна», у якій уперше на Наддніпрянщині обґрунтував законне право українського народу на власну соборну державу. Згодом заснував Українську народну партію. Хоча сучасники-соціалісти вважали його погляди занадто радикальними, ідеї Міхновського заклали безкомпромісний фундамент визвольних змагань доби Української революції 1917–1921 років.
Корисна гра: «Етапи націєтворення» (онлайн-тренажер за QR-кодом)
Гра допомагає закріпити три стадії націєтворення за Мирославом Грохом: у ній потрібно правильно розподілити події та постатей (збирання фольклору Цертелєвим і Максимовичем — фольклорний етап; Кирило-Мефодіївське братство, видання «Основи» та робота «Просвіт» — культурницький етап; заснування РУРП, РУП і публікація брошури «Самостійна Україна» — політичний етап).
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
РІВЕНЬ І
1. Створіть хронологічну шкалу. Позначте на ній ключові історичні події українського націєтворення. Виділіть основні етапи.
Хронологічна шкала чітко показує неперервність українського руху: від публікації «Енеїди» І. Котляревського у 1798 році та виходу «Русалки Дністрової» у 1837 році (академічний етап), через програмні засади Кирило-Мефодіївського братства та мережу «Просвіт» (культурницький етап) — до появи першої політичної партії РУРП у 1890 році та проголошення курсу на цілковиту державну самостійність у брошурі М. Міхновського 1900 року (політичний етап).
2. Покажіть на карті території, на яких проживала українська нація в ХІХ — на початку ХХ століття. Чи співпадають вони з кордонами сучасної України?
У ХІХ — на початку ХХ століття українці проживали компактною суцільною масою на землях від Карпат і Сяну на заході до Дону і Кубані на сході, перебуваючи під владою двох імперій — Австро-Угорської (Галичина, Буковина, Закарпаття) та Російської (Правобережжя, Лівобережжя, Південь, Слобожанщина).
Ці етнічні землі не повністю збігаються з кордонами сучасної України: етнічний ареал розселення українців тоді був ширшим і виходив за сучасні державні межі, охоплюючи Берестейщину (нині Білорусь), Підляшшя, Холмщину, Надсяння та Лемківщину (нині Польща), Пряшівщину (Словаччина), Південну Мармарощину (Румунія), а також Стародубщину, частину Слобідської Вороніжчини, Подоння та Кубань (нині Росія).
РІВЕНЬ ІІ
3. Складіть запитання до тексту параграфа за ключовими словами.
Коли з’явилася перша українська політична партія?
Що стало поштовхом до переходу націєтворення від культурництва до політичної боротьби?
Хто був автором маніфесту «Самостійна Україна»?
Де відбулося відкриття пам’ятника Івану Котляревському, яке об’єднало діячів з усієї України?
Звідки ми можемо дізнатися про соборні настрої серед тогочасних діячів Галичини та Наддніпрянщини?
Чому асиміляційна політика Російської та Австро-Угорської імперій зазнала поразки?
Як взаємодіяли між собою громадівці Наддніпрянщини та народовці Галичини?
Який результат дало об’єднання зусиль західних і східних українців у створенні Державного Гімну?
4. Поясніть суть української національної ідеї.
Суть української національної ідеї полягає в усвідомленні українців як самобутньої, окремої нації з власною мовою, культурою та історією, а також у непохитному прагненні зберегти свою ідентичність і з’єднати всі штучно розділені етнічні землі (ідея соборності) в єдину незалежну, демократичну державу.
5. Порівняйте особливості націєтворення в кожному з трьох основних його етапів.
На першому, фольклорно-етнографічному етапі діяли окремі вчені й аматори, які записували мову й пісні без конкретних політичних вимог, доводячи право українців на існування як самобутнього етносу. На другому, культурно-просвітницькому етапі рух охопив ширші кола інтелігенції, яка через «Громади» та «Просвіти» відкривала школи, видавала літературу і ставила вимоги національно-культурної автономії у федеративній державі. На третьому, політичному етапі ініціатива перейшла до політичних партій, які залучили ширші народні маси та прямо проголосили кінцевою метою ліквідацію колоніального становища і здобуття повної державної незалежності України.
РІВЕНЬ ІІІ
6. Вправа «Сучасна національна ідея». Поміркуйте та сформуйте національну ідею сучасних українців.
Сьогодні українська національна ідея трансформувалася з романтичної мрії про власну державу у практичне завдання її захисту, збереження та успішного розвитку. Вона ґрунтується на кількох чітких засадах:
- Захист суверенітету і територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах та перемога над російським агресором.
- Розбудова сильного громадянського суспільства, де верховенство права, свобода слова й гідність кожного громадянина є безумовними цінностями.
- Утвердження української мови й культури як фундаменту національної безпеки та єдності суспільства.
- Повна європейська та євроатлантична інтеграція як перетворення України на сильну, технологічну й заможну європейську державу.