21 липня 2026 р. Модерна доба

35. Узагальнення - інтегрований Щупак

ПРИГАДАЙТЕ

Які перешкоди виникали на шляху переходу країн Європи до демократичних форм правління у ХІХ ст.? У чому полягала відмінність у підходах?

Головними перешкодами були опір абсолютних монархій, прагнення дворянської аристократії зберегти станові привілеї, високі майнові цензи на виборах і жорсткий поліційний контроль над суспільством.

Відмінність у підходах полягала у виборі шляху змін: Велика Британія обрала мирний еволюційний розвиток через поступові парламентські реформи, Франція змінювала режими через революції та вуличні бої, а влада Російської імперії консервувала самодержавство і йшла на поступки виключно під тиском збройних народних виступів.

1. ЗАСТОСОВУЄМО НОВІ ЗНАННЯ

1. Скориставшись знаннями, набутими під час вивчення теми, за допомогою QR-коду укладіть розповідь на тему «Державно-політичний устрій та проблеми політичної модернізації у країнах Європи».

У XIX столітті європейські держави шукали баланс між владою та суспільством, переходячи від абсолютизму до правової держави. Велика Британія стала зразком стабільної парламентської монархії, де суперництво вігів і торі дозволяло розширювати виборчі права без кровопролиття. Франція натомість пройшла через революційні потрясіння: Реставрацію Бурбонів, Липневу монархію, Другу республіку та Другу імперію, поки остаточно не закріпила республіканський лад.

У Центральній та Східній Європі модернізація наштовхувалася на імперські інтереси. Австрія після кризи унітаризму перетворилася на дуалістичну Австро-Угорщину, проте домінування німців і мадярів залишало інші народи нерівноправними. Російська імперія найдовше трималася за самодержавство: селянська та судова реформи 1860-х років не обмежили владу царя, а створення Державної думи після революції 1905–1907 років завершилося Третьочервневим переворотом і реакцією. Українські землі в обох імперіях відчували подвійний тягар — соціальне безправ’я та національні утиски, але досвід боротьби сформував основу для українського визвольного руху.

2. Застосуйте можливості нейромережі та згенеруйте зображення, які могли б відображати ключові процеси політичної модернізації. Прокоментуйте результати:

• Липневу революцію та монархію у Франції.

Промт для генерації: «Париж, липень 1830 року, барикади на вузькій міській вулиці, озброєні студенти, робітники та міщани під триколірним прапором, на тлі постать короля Луї-Філіппа Орлеанського у цивільному фраку та циліндрі, історичний живопис».
Коментар: Зображення передає характер «трьох славних днів», коли повстання парижан скинуло абсолютистський режим Карла X і привело до влади «короля-громадянина», який спирався на велику фінансову буржуазію.

• Становлення двопартійної системи у Великій Британії.

Промт для генерації: «Зала засідань британської Палати громад середини ХІХ століття, дві протилежні лави депутатів: торі та віги у суворому вікторіанському одязі ведуть запеклі дебати, спікер у центрі залу, реалістичний стиль».
Коментар: Ілюстрація показує класичний механізм британського парламентаризму, за якого партія більшості формує уряд, а меншість перебуває в офіційній опозиції, що захищало країну від революційних збурень.

• Реалізацію реформ Олександра II у Російській імперії.

Промт для генерації: «Українське село 1861 року, сільський майдан біля дерев’яної церкви, чиновник зачитує селянам царський маніфест про скасування кріпацтва, напружені обличчя бідних селян, осторонь стоїть заможний поміщик, стиль реалізму».
Коментар: Зображення висвітлює половинчастість реформи: селяни отримали особисту свободу, проте залишилися без достатньої кількості землі та потрапили у багаторічну боргову залежність через викупні платежі й відрізки.

• Революційні події 1905–1907 рр. у Російській імперії.

Промт для генерації: «Санкт-Петербург, 9 січня 1905 року, засніжена площа перед Зимовим палацом, мирна робітнича колона з петицією та хоругвами, назустріч якій вишикувалися імператорські солдати з гвинтівками, драматичні кольори».
Коментар: Картина розкриває трагедію «Кривавої неділі», яка знищила наївну віру народу в милосердного монарха та спровокувала загальноімперський вибух страйків, селянських повстань і бунтів на флоті.

• Становлення Австро-Угорщини як дуалістичної монархії.

Промт для генерації: «1867 рік, урочиста коронація Франца Йосифа I королем Угорщини у Будапешті, імператор приймає корону Святого Стефана поруч з угорськими аристократами, два поєднані державні герби на стіні, академічний стиль».
Коментар: Зображення відображає австро-угорський компроміс, який перетворив централізовану імперію на союз двох самоврядних частин під одним скіпетром заради збереження панування Відня та Будапешта.

• Становище українців у складі Австро-Угорської та Російської імперій.

Промт для генерації: «Символічний поділ українських земель по річці Збруч: західний берег — читальня “Просвіти” у Львові та виборці біля Галицького сейму; східний берег — сільська школа в Наддніпрянщині з царським жандармом, що зриває українську книжку, контрастне освітлення».
Коментар: Контраст деталей підкреслює відмінність політичних умов: в Австро-Угорщині українці користувалися легальними парламентськими важелями та пресою, а в Росії зазнавали тотальної русифікації через Валуєвський циркуляр та Емський указ.

2. УЗАГАЛЬНЮЄМО ТА ПЕРЕВІРЯЄМО

Скориставшись сервісом Kahoot, позмагайтеся усім класом у вправності відповідей на запитання за матеріалом вивченої теми. Обговоріть ті запитання, які викликали у вас труднощі, та за потреби виконайте завдання вікторини повторно.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі Kahoot під час уроку за вказівками вчителя.

Укладіть перелік ключових понять і термінів за темою розділу. Скориставшись застосунком Suno, створіть власну музичну композицію та обміняйтеся із однокласниками / однокласницями.

Перелік ключових понять і термінів:

Парламентська монархія — форма правління, де влада монарха обмежена законом, а уряд відповідає перед виборним парламентом.
Віги і торі — політичні сили Великої Британії, які започаткували Ліберальну та Консервативну партії.
Липнева монархія — режим правління Луї-Філіппа Орлеанського у Франції (1830–1848 рр.), що спирався на інтереси банкірів і промисловців.
Дуалістична монархія — форма державного устрою, за якої дві суверенні частини об’єднані спільним монархом і спільними міністерствами фінансів, оборони та закордонних справ.
Самодержавство — російська форма необмеженого монархічного правління, де вся повнота законодавчої, виконавчої та судової влади належала імператору.
Земства — виборні органи місцевого самоврядування в повітах і губерніях Російської імперії за реформою 1864 року.
«Більшовики» і «меншовики» — дві фракції в Російській соціал-демократичній робітничій партії (радикальна на чолі з Леніним і поміркована на чолі з Мартовим), що виникли 1903 року.
Третьочервнева монархія — реакційний режим у Росії в 1907–1917 роках, встановлений після дострокового розпуску II Державної думи зі зміною виборчого закону.
Емський указ 1876 року — таємне розпорядження Олександра II про заборону друку, викладання та сценічних виступів українською мовою.

Текст для створення треку в Suno:
Куплет:
У Лондоні в парламенті засіли віги й торі,
Париж будує знов барикади на просторі.
Монархи хочуть вічно тримати давній лад,
Та рушив на свободу весь трудовий загал.

Приспів:
Права і свобода — закон для всіх людей,
Європа вимагає парламентських ідей!
Впадуть старі кайдани, закінчиться деспотизм,
Будує кожен нарід свій вільний оптимізм!

Використовуючи сервіс Napkin AI, укладіть інфографіку за темою розділу «Індустріальна революція».

Схема відображає чотири взаємопов’язані сфери: технічний прогрес породив фабричне виробництво, яке створило монополістичну ринкову економіку, змінило соціальний уклад через зростання міст і спричинило боротьбу робітників за власні права.

3. ПРОЄКТНА РОБОТА

1. Чому Франція не могла остаточно обрати форму правління в ХІХ ст.? Дослідіть ключові події та складіть інтерактивну візуалізацію (стрічку часу або комікс), де покажіть зміну влади, тип правління, реакцію суспільства. Поміркуйте, які фактори впливали на ці політичні коливання?

• Політичні коливання та зміна режимів у Франції ХІХ ст. (стрічка часу):

• Фактори, що впливали на політичні коливання Франції у XIX ст.:

Глибокий розкол між суспільними групами: стара земельна аристократія прагнула феодального реваншу, фінансова й промислова буржуазія вимагала контролю над бюджетом, а робітники та селяни наполягали на соціальній рівності й виборчих правах.
Слабкість політичних компромісів: правлячі монархи (Карл X, Луї-Філіпп) систематично ігнорували вимоги виборців та запроваджували цензуру, через що зміна влади щоразу відбувалася революціями та зведенням барикад.
Живучість культу «сильної руки»: селяни й дрібні власники боялися соціальних заворушень бідноти, тому на плебісцитах підтримували бонапартистську диктатуру (Наполеона III) заради гарантії порядку та захисту приватної власності. Лише воєнний розгром імперії у 1870 році остаточно закріпив республіканську систему.

3. ПРОЄКТНА РОБОТА

2. Чому реформи Олександра II були половинчастими та не задовольняли повною мірою суспільство? Створіть мапу реформ (кожна реформа — окрема галузь суспільства) та вкажіть, як вони позначалися на становищі суспільства.

• Чому реформи Олександра II були половинчастими та не задовольняли повною мірою суспільство?
Реформи проводилися згори і мали на меті зберегти самодержавство та привілеї поміщиків. Селяни здобули особисту свободу, проте залишилися малоземельними, сплачували обтяжливі викупні платежі й перебували під контролем общини. Дворянство зберегло домінування у владі, а імператор так і не погодився запровадити конституцію чи скликати загальнодержавний парламент.

• Створіть мапу реформ (кожна реформа — окрема галузь суспільства) та вкажіть, як вони позначалися на становищі суспільства.

Вплив реформ на суспільство:

Селянство отримало особисту волю та громадянські права, але через втрату земель («відрізки») та сорокадев’ятирічні викупні платежі більшість господарств зубожіла.
Містяни й інтелігенція дістали доступ до судового захисту, земських закладів, шкіл і лікарень, де розгорнули активну громадську працю.
Українці опинилися під подвійним тиском, адже модернізація поєднувалася з русифікацією, забороною українських шкіл і цензурними обмеженнями.

3. За яких умов українці мали більше шансів на збереження власної національної ідентичності: у складі Російської чи Австро-Угорської імперії? Зробіть порівняльну таблицю за власними критеріями (орієнтовно: мова, освіта, культура, політика, економіка). Підготуйте презентацію / віртуальну виставку: «Українці у складі обох імперій».

• За яких умов українці мали більше шансів на збереження власної національної ідентичності: у складі Російської чи Австро-Угорської імперії?
Українці мали більше шансів зберегти національну ідентичність в Австро-Угорщині. Там діяв конституційний лад, русини мали офіційне визнання окремим народом, а закони гарантували право засновувати національні школи, пресу, товариства та обирати депутатів до крайових сеймів і віденського парламенту. Російська імперія натомість провадила політику повного зросійщення і законодавчо забороняла українську мову.

• Зробіть порівняльну таблицю за власними критеріями (орієнтовно: мова, освіта, культура, політика, економіка).

Критерій порівняння	Російська імперія (Наддніпрянщина)	Австро-Угорська імперія (Галичина, Буковина, Закарпаття)
Офіційний статус мови	Мова оголошена діалектом; діяли жорсткі заборони (Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р.).	Русинська мова визнана однією з десяти офіційних мов імперії; вживалася в судах та адміністрації.
Освіта	Викладання велося виключно російською мовою; українські школи та підручники перебували під забороною.	Діяла мережа початкових шкіл та гімназій з українською мовою навчання; у Львівському університеті відкрили українські кафедри.
Культура і преса	Заборона друку книг, публічних вистав, концертів і ввезення літератури з-за кордону; тиск цензури.	Вільний розвиток періодики («Зоря Галицька», «Діло»), діяльність товариств «Просвіта» та НТШ.
Політичні права	Самодержавство без парламенту до 1905 р.; переслідування національних організацій; партії діяли нелегально.	Конституційні свободи; діяльність легальних партій (РУРП, УНДП, УСДП); представництво в сеймах і парламенті.
Економічне становище	Аграрне перенаселення, викупні платежі, проте бурхливий розвиток важкої промисловості на Півдні та Сході.	Сировинний аграрний придаток; малоземелля селян спричинило масову трудову еміграцію до Америки й Канади; успіх кооперації.

• Підготуйте презентацію / віртуальну виставку: «Українці у складі обох імперій».

План експозиції віртуальної виставки:

Зала 1. Два імперські світи (карта розселення українців між Петербургом і Віднем після Віденського конгресу 1815 року).
Зала 2. Під імперським зашморгом (експонати про таємні циркуляри Російської імперії, заборонені книги та розгром Кирило-Мефодіївського братства).
Зала 3. Галицький П’ємонт (видання альманаху «Русалка Дністровая», діяльність товариств «Просвіта» та Наукового товариства імені Шевченка у Львові).
Зала 4. Селянська доля та економічні контрасти (фотографії промислової Юзівки й цукроварень Наддніпрянщини поруч із фотографіями бориславських нафтопромислів і галицьких емігрантів).
Зала 5. На шляху до соборності (перші політичні програми незалежності — брошури «Україна irredenta» Юліана Бачинського та «Самостійна Україна» Миколи Міхновського).

4. ВИХІДНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Перевірте, як ви засвоїли матеріал теми, за допомогою онлайн-тесту. Для виконання завдання перейдіть за посиланням або зчитайте QR-код (qr.orioncentr.com.ua/lui3b).
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://qr.orioncentr.com.ua/lui3b.