§ 35–36. Особливості культурно-мистецького життя в середині ХІХ — на початку ХХ ст. (Пометун)

Зміст

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

За 1 хвилину запишіть, що, на вашу думку, об’єднує ці зображення.

Усі ці зображення показують українське мистецтво другої половини XIX — початку XX століття у різних формах. Вони демонструють живопис, театр, оперу та перші кроки кінематографа. Їх об’єднує звернення до народних сюжетів, історичної пам’яті та пошук нових способів показати життя українців.

Зробіть передбачення: які зміни в суспільстві могли спричинити появу таких різних мистецьких форм? Чому митці другої половини ХІХ ‒ початку ХХ ст. шукали інші форми? Які нові явища в мистецтві та культурі могли з’явитися в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.?

Появу нових форм спричинили скасування кріпацтва, розвиток міст, промисловий переворот та поява нових технологій. Митці шукали інші форми, тому що романтичні ідеали застаріли. Їм хотілося говорити про гострі проблеми суспільства, психологію сучасної людини та передавати швидкий темп життя. Наприкінці XIX — на початку XX століття в Україні з’явилися модернізм, авангардний живопис, професійна режисура в театрі, художня фотографія та перше кіно.

1. ЯКІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО РЕАЛІЗМУ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ. ЯК СВІТОГЛЯДНОЇ ТА КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОЇ ТЕЧІЇ

ПОМІРКУЙТЕ

Які суспільно-політичні чинники сприяли появі реалізму в українській культурі другої половини ХІХ ст.? Які теми та проблеми стали провідними для українських реалістів у літературі? Як принципи реалізму проявилися в живописі та музиці цього періоду?

Появі реалізму сприяли загострення соціальних суперечностей, розпад кріпосницьких порядків, пробудження національної свідомості та інтерес до науки.

Провідними темами в літературі стали наслідки кріпацтва, тяжке життя та побут селян, соціальна нерівність, доля жінки та психологічний тиск середовища на людину.

У живописі реалізм проявився у відмові від міфологічних сюжетів і зображенні повсякденної праці, свят і портретів звичайних людей. У музиці цей напрям поєднав оперний жанр із народною мовою, фольклорними мелодіями та драматичними історичними сюжетами.

ДОСЛІДІТЬ

Розкажіть про особливості українського реалізму. Використайте подані на с. 247 та 248 зображення як приклади.

Український реалізм зображував типові характери у правдивих життєвих обставинах. Митці прагнули показувати дійсність без прикрас і зверталися до народного побуту та історії.

Картина Киріяка Костанді «Дівчина в синій пелеринці» розкриває психологічний стан звичайної людини. Полотно Іллі Рєпіна «Вечорниці» передає колорит народних традицій, танцю і молодіжного дозвілля. Твір Сергія Васильківського «Запорожець» утілює козацький тип воїна та звертається до історичної пам’яті народу. Робота Миколи Пимоненка «Сінокіс» змальовує нелегку селянську працю серед рідної природи.

Сцена з опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського показує народні характери, фольклорні пісні й національний гумор на сцені. Афіша до комедії «За двома зайцями» Михайла Старицького нагадує про реалістичну сатиру на міщанство, де драматург точно відтворив живу мову та звичаї різних прошарків тогочасного міста.

2. ЯК ПРОЯВИЛИСЯ УКРАЇНСЬКИЙ МОДЕРН І РАННІЙ МОДЕРНІЗМ У МИСТЕЦТВІ, АРХІТЕКТУРІ ТА ЛІТЕРАТУРІ НА ЗЛАМІ ХІХ–ХХ СТ.

ПОМІРКУЙТЕ

Як розвиток міст, техніки та нових матеріалів впливав на вигляд будівель, художні рішення та світогляд митців? Чому на межі ХІХ–ХХ ст. митці дедалі частіше відходили від традиційних форм і шукали нові засоби вираження? Які були ці форми?

Поява залізобетону, скла та металевих каркасів дала змогу будувати просторі криті ринки, вокзали й великі прибуткові будинки. Архітектори почали проєктувати будівлі зсередини назовні, відмовлялися від суворої симетрії та створювали асиметричні фасади з плавними лініями.

Митці відчували прискорення ритму життя і прагнули вийти за межі простого побутописання. Їх цікавили внутрішній світ особистості, емоції, символи та краса форми.

Ці пошуки втілилися в архітектурному модерні, імпресіонізмі, символізмі, а згодом — в авангардних течіях: кубізмі, кубофутуризмі, бойчукізмі та супрематизмі.

ДОСЛІДІТЬ

1. Спираючись на ілюстрації, подані на с. 249 і 250, схарактеризуйте основні риси модерну.

Головні риси модерну на наведених пам’ятках:

• Поєднання краси, практичності та внутрішнього комфорту. Будівлі проєктували з урахуванням зручності кімнат («зсередини назовні»).
• Асиметрія та виразні силуети фасадів без жорстких рамок класицизму.
• Використання новітніх інженерних матеріалів: залізобетону, скла й металевих конструкцій.
• Стилізація минулих стилів: елементи готики, ренесансу, романського стилю чи античності.
• Звернення до українських народних мотивів: у Будинку Полтавського земства Василя Кричевського та училищі в Харкові втілено форми народної дерев’яної архітектури й кераміки.
• Декоративність: пластичні вигнуті лінії, рослинні рельєфи, мозаїчні панно й майоліка.

2. Як ви гадаєте, у чому полягала геніальність Владислава Городецького?

Владислав Городецький майстерно поєднував новаторські будівельні технології зі сміливою художньою фантазією. Він одним із перших на українських землях оцінив можливості цементу й залізобетону, застосувавши їх для створення складних скульптурних форм. Архітектор вільно творив у найрізноманітніших стильових напрямах: спорудив витончений неоготичний костел Святого Миколая, вишукану караїмську кенасу в мавританському стилі, будівлю Музею старожитностей у формі класичного античного храму з колонадою та фантасмагоричний Будинок із химерами з неповторними цементними скульптурами екзотичних тварин і морських істот.

ДОСЛІДІТЬ

У чому проявлялася своєрідність авангардизму в живописі перших десятиліть ХХ ст.?

Своєрідність авангардизму проявилася в рішучому розриві з академічною традицією, натурним копіюванням реальності та пошуку концептуально нової художньої мови:

• Супрематизм Казимира Малевича звела живопис до первісних чистих геометричних фігур (квадрат, лінія, круг) і чистих контрастних кольорів без сюжетної оповіді.
• Кубофутуризм і конструктивізм (Олександра Екстер, Олександр Богомазов) розкладали предмети й фігури на площини та динамічні лінії, намагаючись зафіксувати внутрішню енергію, звук і швидкість сучасного міста.
• Бойчукізм (Михайло Бойчук) поєднав авангардне монументальне мислення зі стилістикою візантійського фрескового живопису, проторенесансу та традиційної української ікони.
• Національний модерн і необароко в графіці (Георгій Нарбут) трансформували спадщину українських стародруків XVII–XVIII століть у витончену сучасну графічну форму.
• Новаторська скульптура (Олександр Архипенко) внесла в пластичне мистецтво кубістичні форми, рухомий простір, наскрізні отвори («порожнечу») і контррельєфи.

3. ЯКУ РОЛЬ ВІДІГРАЛО МЕЦЕНАТСТВО В РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА МЕЖІ ХІХ–ХХ СТ.

ПОМІРКУЙТЕ

Чим відзначилися найвідоміші меценати та меценатські родини? Як меценатство допомогло зберегти українську культуру в умовах бездержавності та обмежень?

Найвідоміші родини та діячі відзначилися масштабними культурними і соціальними інвестиціями:

• Родина Терещенків фундувала будівництво лікарень, навчальних закладів, а зібрані ними шедеври стали основою експозицій кількох київських музеїв.
• Богдан і Варвара Ханенки зібрали унікальну світову колекцію живопису та декоративного мистецтва й передали державі понад 3100 раритетів, заснувавши музей.
• Василь Симиренко жертвував величезні статки на Наукове товариство імені Шевченка, археологічні й фольклорні експедиції та премії для діячів культури.
• Євген Чикаленко фінансував єдині україномовні щоденні газети «Громадська думка» і «Рада», виплачував гонорари авторам і створив благодійний фонд при НТШ.
• Родина Бродських спорудила Бессарабський ринок, Політехнічний інститут, корпус Хоральної синагоги, школи та міські лікарні.
• Василь Тарновський усе життя рятував рукописи, офорти й особисті речі Тараса Шевченка, ставши засновником Чернігівського музею українських старожитностей.

В умовах бездержавності та імперських заборон української мови (Валуєвський циркуляр, Емський указ) офіційні бюджети Російської імперії не виділяли грошей на українські потреби. Меценати перебрали на себе функції держави, забезпечивши матеріальне виживання періодики, театру, книговидання й музейної справи.

ДОСЛІДІТЬ

Складіть коротке узагальнення (6–8 речень), у якому поясніть, чому меценатство стало ключовим чинником розвитку української культури на межі ХІХ–ХХ ст. Наведіть щонайменше два приклади діяльності меценатів і поясніть, у чому полягав їхній внесок.

Меценатство на зламі XIX–XX століть стало фундаментом збереження української національної культури в умовах бездержавності й колоніальних заборон. За відсутності державної підтримки саме приватні підприємці взяли на себе матеріальне забезпечення культурного поступу народу. Яскравим прикладом є подружжя Богдана і Варвари Ханенків, які зібрали світові художні скарби й передали місту Києву понад три тисячі безцінних експонатів для загальнонародного музею. Іншим видатним патріотом був землевласник Євген Чикаленко, котрий роками самотужки фінансував єдині щоденні україномовні часописи «Громадська думка» і «Рада», підтримуючи письменників і вчених. Василь Симиренко вкладав значні суми у книговидання та діяльність Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Завдяки таким пожертвам розвивалися національна література, театр, наука й музейна справа. Благодійники «золотої доби» меценатства зуміли вберегти духовну ідентичність українців і вивести її на європейський рівень.

4. ЧОМУ І ЯК ФОТОГРАФІЯ ТА КІНЕМАТОГРАФ УТВЕРДИЛИСЯ ЯК НОВІ ВИДИ МИСТЕЦТВА В УКРАЇНІ НА ЗЛАМІ ХІХ–ХХ СТ.

ПОМІРКУЙТЕ

Які події та умови сприяли тому, що кінематограф так швидко став популярним в українських містах? Чому поява кіно і фотографії пов’язана з естетикою модерну та модернізму?

Стрімкій популярності кінематографа в містах сприяли швидка урбанізація, промисловий та науково-технічний прогрес, електрифікація, виникнення розгалуженої мережі стаціонарних кінотеатрів (як «Ельдорадо» в Одесі) та доступність кіносеансів для широких верств міського населення.

Поява фото та кіно органічно відповідала естетиці модерну й модернізму, оскільки нова епоха прагнула відійти від застиглих класичних канонів. Митці шукали засоби передати плинний час, ритм машинної цивілізації, невпинний динамічний рух та психологічні зміни настрою через візуальну фіксацію реальності.

ДОСЛІДІТЬ

Прокоментуйте наведені факти та зображення. Висловіть судження, у чому, на вашу думку, відмінність між фотографією як документом і фотографією як мистецтвом. Як ви оцінюєте рівень розвитку тогочасної фотографії?

Відмінність полягає в меті й художньому осмисленні знімка:

• Фотографія як документ фіксує конкретний історичний факт, подію, об’єкт або місцевість з максимальною документальною точністю (наприклад, технічні репортажні зйомки аварії імператорського поїзда під Харковом Олексія Іваницького або міські панорами Хрещатика та Центрального залізничного вокзалу Києва Франца де Мезера).
• Фотографія як мистецтво (пікторіалізм) ставить у центр образну виразність, емоційний стан, гру світла й тіні, м’які контури та психологізм (як художні портрети Йосипа Хмелевського, етнографічні знімки кобзаря Остапа Вересая Йосипа Кордаша чи типажі селян Альфреда Сількевича).

Рівень тогочасної фотографії в Україні був надзвичайно високим і перебував на передовому світовому рівні. Майстри отримували найвищі золоті нагороди на міжнародних форумах у Парижі, Лозанні, Брюсселі та Чикаго, володіли складною студійною оптикою і створювали безцінний візуальний літопис епохи.

ДОСЛІДІТЬ

Порівняйте фотографію і кінематограф: що спільного між ними та що їх відрізняє? Уявіть, що ви фотограф / фотографка або кінооператор / кінооператорка початку ХХ ст. Яку подію чи сюжет ви хотіли б зафіксувати й чому?

Порівняння фотографії та кінематографа:

• Спільне: обидва види мистецтва ґрунтуються на досягненнях оптико-хімічних технологій, фіксують реальні світлові промені, потребують вибудованої композиції, вибору ракурсу, роботи з освітленням і здатні виступати як документальне свідчення чи художній образ.
• Відмінне: фотографія застигає в одному кадрі («зупиняє мить»), тоді як кінематограф складається з динамічної стрічки послідовних рухомих кадрів, володіє виміром часу, розвитком драматургічного сюжету і є синтетичним мистецтвом, де взаємодіють акторська гра, режисура, декорації та музичний супровід.

Творче бачення: якби я був кінооператором на початку ХХ століття, я прагнув би зафільмувати багатотисячний колоритний ярмарок у містечку Сорочинці або жнива на Правобережжі. Мені було б важливо зберегти в русі живу пластику українських людей, традиційний святковий одяг із вишивкою, роботу ремісників і звучання народних музик, зафіксувавши неповторний дух традиційного українського села перед катастрофічними потрясіннями Першої світової війни та індустріалізації.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які суспільні умови сприяли появі реалізму в українській культурі другої половини ХІХ ст.?

Появі реалізму сприяли скасування кріпацтва за реформою 1861 року, перехід до вільнонайманої праці, загострення соціальних контрастів між збіднілим селянством і новими багатіями, розвиток міст, промисловий переворот, криза романтичних міфів, утвердження наукового матеріалістичного мислення та піднесення національної свідомості.

2. Які представники модерну й модернізму вам відомі в різних жанрах тогочасної культури?

Представники українського модерну й модернізму:

• Архітектура: Василь Кричевський, Владислав Городецький, Костянтин Жуков, Йозеф Главка, Владислав Садловський.
• Живопис та графіка: Олександр Мурашко, Георгій Нарбут, Михайло Бойчук, Олександра Екстер, Казимир Малевич, Олександр Богомазов, Микола Бурачек.
• Скульптура: Олександр Архипенко.
• Література: Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська.

3. Яку роль відігравали меценати в розвитку українського мистецтва?

Меценати компенсували відсутність власної національної держави й цілеспрямоване імперське гноблення. Вони фінансували спорудження лікарень, корпусів навчальних закладів, ринків і театрів, утримували україномовні друкарні й часописи, виділяли стипендії талановитим художникам, письменникам та музикантам, формували унікальні мистецькі колекції та безоплатно передавали їх громадам, створивши підґрунтя сучасної мережі музеїв України.

4. Коли й чому на українських землях розповсюдилися нові види мистецтва: фотографія і кінематограф?

Фотографія набула широкого визнання в другій половині XIX ст. (з розбудовою професійних ательє Франца де Мезера, Олексія Іваницького, Йосипа Хмелевського та створенням Одеського фотографічного товариства в 1891 р.). Кінематограф закріпився з кінця 1890-х років після винаходу апарата Йосипа Тимченка (1893 р.) та перших публічних показів Альфреда Федецького (1896 р.) у Харкові. Це відбулося завдяки науково-технічному поступу, урбанізації та потребі нової людини в динамічному, правдивому й ритмічному візуальному вираженні життя.

5. Чим приваблювала митців можливість «правдивого зображення життя»?

Принцип правдивості давав змогу відкинути застарілі класицистичні й романтичні умовності. Митці могли відкрито вказувати суспільству на його реальні соціальні виразки — зубожіння селян, безправ’я жінки, бюрократичну кривду — і цим спонукати громадян до співчуття, морального пробудження та соціальних реформ.

6. Як технічні можливості початку ХХ ст. впливали на появу нових художніх напрямів — модерну й модернізму?

Впровадження інженерних конструкцій із металу, цементу та великих скляних площин звільнило архітекторів від товстих тримальних мурів класицизму, дозволивши зводити вигнуті асиметричні фасади, просторі павільйони й перекриття. Розвиток телеграфу, швидкісних поїздів, фотоапаратів і кінопристроїв сформував динамічний темпоритм мислення, що надихнуло живописців на експерименти зі швидкістю, розкладанням предметів і абстрактною пластикою (футуризм, кубізм, супрематизм).

7. Чому меценатство відігравало таку важливу роль саме в умовах бездержавності?

За умов відсутності українського уряду й бюджету російська та австрійська влада спрямовували державні кошти на імперську культуру, нерідко забороняючи українську мову. Без фінансових пожертв українських меценатів (Симиренків, Чикаленка, Тарновського) українське друковане слово, школи, історичні дослідження та мистецькі осередки просто припинили б своє існування.

8. Які мотиви могли, на вашу думку, спонукати приватних підприємців збирати мистецькі колекції й передавати їх народові?

Підприємців спонукали висока національна свідомість, християнські благодійні чесноти, щире захоплення світовою та рідною культурою, а також прагнення зробити свій внесок у просвіту українського народу й залишити добру пам’ять про свій рід для майбутніх поколінь.

9. Як кінематограф змінив можливості митця порівняно з фотографією?

Кінематограф дав митцеві можливість долати статичність нерухомого кадру й працювати з категорією часу. Режисери й оператори змогли відтворювати людську дію в реальному часі, розкривати розвиток подій, керувати емоціями за допомогою зміни планів і темпу монтажу, об’єднавши в одному творі драму, акторську гру, музику та образотворче мистецтво.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Виконай завдання 35–36.1–35–36.5 в е-додатку.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо в електронному додатку до підручника.

Робочий зошит

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 1 (ГРЗ 1)

1. Уяви, що ти опинився / опинилася в Україні початку XX ст. Твоє завдання — укласти ексклюзивний культурний маршрут для іноземних гостей, які хочуть зрозуміти, як розвивалося культурно-мистецьке життя України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. На контурній карті познач власними умовними позначками та підпиши: міста, у яких розміщено архітектурні пам’ятки модерну; міста, де діяли перші кінотеатри та створювали ранні фільми; міста, пов’язані з діяльністю відомих меценатів; центри фотографії та документування життя. Стрілками покажи послідовність свого культурного маршруту (у тому порядку, у якому туристи мають відвідати ці міста).

Позначення та підписи на контурній карті:

• Умовні позначки: квадрат — архітектура модерну; зірочка — кінематограф; ромб — осередки меценатства; коло — центри фотографії.
• Львів (захід України) — позначити всіма чотирма позначками (квадрат, зірочка, ромб, коло): новий залізничний вокзал архітектора Владислава Садловського (модерн), фотоательє Альфреда Крушельницького (фотографія), перші міські кінотеатри початку ХХ ст. (кінематограф), меценатська підтримка української культури, шкіл і художників митрополитом Андреєм Шептицьким (меценатство).
• Київ (Подніпров’я) — позначити всіма чотирма позначками: прибуткові будинки та витвори Владислава Городецького, Бессарабський критий ринок, меценатські лікарні й музеї родин Терещенків, Ханенків і Бродських, фотоательє Франца де Мезера та Йосипа Кордаша, ранні хронікальні кінозйомки міських подій.
• Полтава (Лівобережжя) — позначити квадратом і колом: будинок Полтавського земства Василя Кричевського, фотоательє Йосипа Хмелевського.
• Харків (Слобожанщина) — позначити всіма чотирма позначками (квадрат, зірочка, ромб, коло): будівля художнього училища Костянтина Жукова (модерн), перші кінозйомки та кіносеанс Альфреда Федецького 1896 року в оперному театрі (кінематограф), передача Сергієм Васильківським понад 5 тисяч художніх творів земству для краєзнавчого музею (меценатство), фоторепортажі аварії поїзда Олексія Іваницького (фотографія).
• Одеса (Південь України) — позначити всіма чотирма позначками: прибуткові будинки, апарат і перші рухомі зйомки вершників Йосипа Тимченка 1893 року, кінотеатр «Ельдорадо» 1907 року, Одеське фотографічне товариство, меценатська діяльність Олександра Дерібаса.
• Послідовність маршруту стрілками: Львів ➔ Київ ➔ Полтава ➔ Харків ➔ Одеса. Туристи рухаються із заходу через центральні та лівобережні культурні центри на південь до чорноморського порту.

Digital-завдання. Створи QR-маршрут для туристичного застосунку. Вибери три його ключові точки (міста з модерними будівлями, першими кінотеатрами, діяльністю меценатів, фотографією чи кінематографом). Склади QR-опис (3–5 речень) для Пункту маршруту 1: поясни, чому це місце є важливим для розуміння культурної атмосфери України кінця ХІХ – початку ХХ ст., що саме варто побачити, чим воно вирізняється серед інших.

Київ — головний центр передової архітектури та масштабного благодійництва. Тут варто побачити дивовижні споруди Владислава Городецького, а також зведений із залізобетону Бессарабський ринок. Місто демонструє золоту добу українського меценатства: завдяки родинам Терещенків і Ханенків постали великі безкоштовні лікарні та найбагатші картинні галереї. Цей пункт показує стрімке перетворення старого міста на модерний європейський мегаполіс.

Digital-завдання. Склади QR-опис (3–5 речень) для Пункту маршруту 2: поясни, чому це місце є важливим для розуміння культурної атмосфери України кінця ХІХ – початку ХХ ст., що саме варто побачити, чим воно вирізняється серед інших.

Харків — колиска українського репортажу та перших кіносеансів. Саме тут фотограф Альфред Федецький у 1896 році зняв перші хроніки і провів кіносеанс у будівлі оперного театру. Мандрівникам обов’язково треба оглянути самобутню будівлю художнього училища та унікальну колекцію живопису, яку передав місту Сергій Васильківський. Харків уособлює швидке зростання інтелектуального життя та технічних мистецьких експериментів.

Digital-завдання. Склади QR-опис (3–5 речень) для Пункту маршруту 3: поясни, чому це місце є важливим для розуміння культурної атмосфери України кінця ХІХ – початку ХХ ст., що саме варто побачити, чим воно вирізняється серед інших.

Одеса — південна столиця українського кінематографа та фотомистецтва. Тут винахідник Йосип Тимченко ще у 1893 році сконструював апарат для зйомки живого руху і зняв перші фільми. У місті збереглися перші кінотеатри початку ХХ століття, зокрема знаменитий «Ельдорадо». Одеса вирізняється неповторним поєднанням морської торгівлі, відкритості до європейських новинок та розвиненої кіноіндустрії.

Digital-завдання. Створи рекламний слоган для популяризації свого культурного маршруту (короткий, яскравий, такий, що легко запам’ятовується).

Від першого фотокадру до шедеврів модерну: торкнися живої енергії України зламу століть!

2. Поясни причинно-наслідковий ланцюжок «Як модернізм змінив обличчя українських міст». На основі тексту параграфа доповни схему пропущеними ланками: «Промисловий розвиток, транспорту та урбанізація в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. ➝ _____ ➝ Поява нових матеріалів (залізобетону та металевих конструкцій) ➝ _____ → Зміна вигляду міст (вокзали, ринки, прибуткові будинки, стилізація)». Наведи обґрунтування та приклади до кожного етапу.

Заповнений ланцюжок:
Промисловий розвиток, транспорту та урбанізація в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. ➝ Зростання потреб міст у великих громадських просторах, комфортному житлі та транспортній інфраструктурі ➝ Поява нових матеріалів (залізобетону та металевих конструкцій) ➝ Проєктування будівель «зсередини назовні» з асиметричними фасадами та стилізацією ➝ Зміна вигляду міст (вокзали, ринки, прибуткові будинки, стилізація).

Обґрунтування та приклади до етапів:

• Промисловий розвиток і зростання населення вимагали швидкого розширення міського простору, прокладання рейок та зведення житла для тисяч нових городян.
• Нові матеріали, як-от бетон і залізо, дали змогу перекривати величезні прольоти без масивних колон. Прикладами стали просторі павільйони Бессарабського ринку в Києві та модерні залізничні вокзали у Львові, Києві й Харкові.
• Архітектори відмовилися від жорсткої симетрії класицизму. Вони спершу планували зручні кімнати всередині, а потім оздоблювали фасади хвилястими лініями, рослинним декором або елементами народної архітектури, як у будинку Полтавського земства Василя Кричевського.

3. Уяви, що ти — історик / історикиня, якому / якій доручили підготувати міні-календар ключових подій про розвиток культурно-мистецького життя в Україні в середині ХІХ – на початку ХХ ст. Вибери 3–4 події. Заповни листок календаря для Події №1: Дата / період; Суть події / явища; Головні діячі (митці, меценати, інституції); Значення / Вплив.

Листок календаря №1:

• Дата / період: 1893 рік.
• Суть події / явища: Винайдення апарата для зйомки і проєкції рухомих зображень та створення перших кінострічок із вершниками й метальниками списів.
• Головні діячі: Одеський механік-винахідник Йосип Тимченко.
• Значення / Вплив: Подія започаткувала вітчизняне рухоме кіно й випередила аналогічні публічні винаходи в Західній Європі.

Заповни листок календаря для Події №2: Дата / період; Суть події / явища; Головні діячі (митці, меценати, інституції); Значення / Вплив.

Листок календаря №2:

• Дата / період: Осінь – зима 1896 року.
• Суть події / явища: Створення перших публічних документальних кінохронік та проведення першого кіносеансу в Харкові.
• Головні діячі: Фотограф і кінооператор Альфред Федецький, Харківський оперний театр.
• Значення / Вплив: Кінематограф вийшов до широкої міської аудиторії та перетворився на новий вид масового візуального мистецтва в українських містах.

Заповни листок календаря для Події №3: Дата / період; Суть події / явища; Головні діячі (митці, меценати, інституції); Значення / Вплив.

Листок календаря №3:

• Дата / період: 1903–1908 роки.
• Суть події / явища: Проєктування та спорудження будинку Полтавського губернського земства в самобутніх формах українського архітектурного модерну.
• Головні діячі: Архітектор Василь Кричевський, українські народні майстри й художники.
• Значення / Вплив: Будівля започаткувала національний напрям у модерній архітектурі, де новітні будівельні конструкції гармонійно поєдналися з елементами українського бароко й народної орнаментики.

Заповни листок календаря для Події №4: Дата / період; Суть події / явища; Головні діячі (митці, меценати, інституції); Значення / Вплив.

Листок календаря №4:

• Дата / період: 1911 рік.
• Суть події / явища: Зйомки та вихід на екрани фільму «Запорозька Січ» — однієї з перших вітчизняних повнометражних ігрових історичних картин.
• Головні діячі: Кінооператор і режисер Данило Сахненко.
• Значення / Вплив: Кіно стало виразником національної пам’яті та привернуло увагу народу до славетних сторінок козацької історії.

Розглянь створений тобою календар і дай відповідь: Яка з подій календаря, на твою думку, найбільше вплинула на розвиток культурно-мистецького життя в Україні в середині ХІХ – на початку ХХ ст.? Поясни чому.

Найбільший вплив мало спорудження будинку Полтавського земства Василем Кричевським. Ця подія довела, що новітній стиль модерн може мати глибоке українське національне коріння. Будівля стала символом відродження культури й довела здатність українців розвивати сучасне високе мистецтво навіть за умов імперських заборон.

Розглянь створений тобою календар і дай відповідь: Якби ти міг / могла додати п’ятий «листок календаря», яку подію ти вибрав би / вибрала б? Чому саме її?

П’ятим листком варто додати 1891–1894 роки — будівництво в Києві лікарні для чорноробів коштом мецената Миколи Терещенка. Цей факт показує визначальну роль українських підприємців-благодійників, які брали на себе фінансування медицини, освіти та мистецтва під час бездержавності. Кошти меценатів захистили українську культуру та створили основу сучасних музеїв і лікарень.

Розглянь створений календар і дай відповідь: об’єднай події в спільну логічну лінію. Який процес вони відображають?

Ці події утворюють єдину лінію розвитку від реалізму через модерн до авангарду й появи нових медіа. Вони відображають швидку модернізацію та європеїзацію української культури другої половини ХІХ – початку ХХ століття, коли митці шукали нові художні форми й одночасно утверджували національну ідентичність.

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 2 (ГРЗ 2)

4. Завдання куратора цифрового музею:

• Уяви, що ти — куратор / кураторка нового цифрового музею українського мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Тобі доручили створити тематичну виставку, присвячену одному з мистецьких напрямів доби. Обери тему виставки та добери 3–4 експонати, які найповніше її розкривають.

Тема виставки: «Український авангард: сміливий прорив у майбутнє».
Експонати:

1. Олександр Богомазов — картина «Дівчинка з обручем».
2. Олександра Екстер — полотно «Флоренція».
3. Михайло Бойчук — монументальна робота «Урожай».
4. Олександр Архипенко — скульптурні кубістичні композиції.

• Поясни, чому ти вибрав / вибрала саме ці експонати для тематичної виставки цифрового музею.

Ці твори яскраво демонструють відмову від копіювання дійсності на користь нових сміливих форм, чистого кольору та динаміки. Вони показують провідні напрями українського авангарду — кубофутуризм, бойчукізм і новий пластичний пошук у скульптурі.

• Заповни музейну картку одного із твоїх експонатів (на вибір): назва твору, автор, рік створення, стиль / напрям, стислий опис, прояви стилю у творі, історичний контекст, цікаві факти, враження від твору.

Поле музейної картки	Відомості про експонат
Назва твору	«Флоренція»
Автор	Олександра Екстер
Рік створення	1914 рік
Стиль / напрям	Кубофутуризм
Стислий опис	Міський краєвид, складений із динамічних площин, геометричних фігур, гострих ліній та насичених контрастних барв
Ознаки стилю у творі	Руйнування звичної форми предметів, відсутність класичної прямої перспективи, передача ритму й енергії руху
Історичний контекст	Початок ХХ століття приніс швидкий технічний розвиток та індустріалізацію, тому митці шукали нову візуальну мову для зображення швидкісного міського життя
Цікаві факти	Художниця товаришувала з відомими європейськими новаторами та органічно поєднувала авангардні експерименти з мотивами української народної вишивки
Враження від твору	Картина вражає енергією, ритмом та незвичним поглядом на міський простір

5. Дослідження архітектурного модерну:

• Розглянь зображення модерних будівель у параграфі підручника та виділи 4 основні риси архітектурного модерну.

1. Проєктування будівель «зсередини назовні» задля першочергової зручності людини.
2. Асиметричність фасадів і плавні хвилясті лінії замість суворої класичної симетрії.
3. Поєднання нових матеріалів (залізобетон, металеві балки, скло) із декоративністю.
4. Стилізація та використання народних або історичних мотивів у ліпнині й розписах.

• Як виділені риси архітектурного модерну розкривають світогляд митців епохи модерну?

Митці модерну прагнули поєднати красу з практичною користю для городян. Вони відкинули застиглі академічні шаблони, поставили людину та її повсякденний комфорт у центр уваги й гармонійно поєднали технічний прогрес із національним колоритом.

• Вибери в параграфі одну пам’ятку архітектури у стилі модерн та підготуй розгорнутий план віртуальної екскурсії про неї (згадай про автора/архітектора, історію створення, особливості стилю, значення для української культури, цікаві факти або легенди).

Пам’ятка: Будинок Полтавського губернського земства.

План віртуальної екскурсії:

1. Архітектор Василь Кричевський — творець українського архітектурного модерну.
2. Історія спорудження (1903–1908 роки) та перемога самобутнього проєкту над імперським стандартом.
3. Зовнішній вигляд: високі шатрові дахи, двоповерхові вежі, стрункі кручені колони та барвисті орнаменти з опішнянської майоліки.
4. Внутрішнє оздоблення: розписи Сергія Васильківського й Миколи Самокиша з козацькими сюжетами.
5. Значення будинку як національного символу та маніфесту української культури початку ХХ століття.
6. Цікаві факти: на фасаді будівлі розміщено герби міст Полтавської губернії, які нагадували про давню історію краю.

6. Дослідження фотографічної спадщини кінця ХІХ – початку ХХ ст.:

• Досліди роботи відомих фотографів кінця ХІХ – початку ХХ ст. (Ф. де Мезера, О. Іваницького, Й. Кордиша, Й. Хмелевського, А. Сількевича) та дай відповідь: які теми відтворено на фото?

Фотографи знімали портрети культурних діячів і селян у традиційному одязі, ярмарки, вулиці міст, залізничні вокзали, важливі новини (катастрофу імператорського поїзда) та пам’ятки архітектури.

• Як фотографії відображають особливості міського та сільського життя?

Міські кадри передають розвиток транспорту, технічні новинки, архітектуру та швидкий рух людей на бруківках. Сільські знімки показують традиційні ремесла, щоденну працю в полі, родинні зв’язки та святкові звичаї українського села.

• Чому фотографії є важливим історичним джерелом?

Фотографія документально зберігає реальні події, обличчя та матеріальний побут епохи без художнього домислу. Вона фіксує деталі одягу, техніки й міських пейзажів, багато з яких із часом змінилися або зникли назавжди.

• Уяви, що ти — фотограф / фотографка кінця ХІХ ст. Опиши, що саме ти знімав би / знімала б; на яких темах хотів би / хотіла б наголосити.

Я документував би повсякденний гамір міського базару: розмови купців, приїзд селянських возів та роботу ремісників у відкритих майстернях. Моїм головним акцентом стали б живі емоції простих людей і контраст між давніми народними традиціями та першими технічними винаходами на вулицях.

7. Ознайомся з матеріалом параграфа про діяльність Й. Тимченка, А. Федецького, Д. Сахненка та перші кінотеатри. Поясни, які ознаки робили кіно новим видом мистецтва на межі ХІХ – ХХ ст.

Кіно об’єднало в собі можливості літературного сюжету, театральної гри акторів, живописної композиції кадру та музики. Головною ознакою стала здатність відтворювати реальний безперервний рух, змінювати ракурси й передавати високий темп нового часу.

Дайте відповіді на запитання щодо розвитку кінематографа та фотографії:

• Як кінематограф розширив можливості митця порівняно з фотографією?
Фотографія фіксувала лише один статичний момент дійсності. Кінематограф об’єднав багато кадрів у неперервний рух і перетворився на синтетичне мистецтво, у якому зійшлися література, театр, музика та живопис.

• Чому українські міста так швидко прийняли новий вид мистецтва — кіно? Наведи не менше двох причин.
Швидке зростання міст і технічний прогрес викликали в городян великий попит на нові видовища та доступний відпочинок. Підприємці побачили в цьому вигідну справу, тому активно вкладали гроші у відкриття залів і приладдя для показів.

• Які сюжети найчастіше знімали перші українські кінематографісти?
Спершу оператори фіксували міську хроніку: ярмарки, народні свята, візити видатних осіб та надзвичайні події. З 1911 року з’явилися художні історичні стрічки про минуле народу, як-от фільм Данила Сахненка «Запорозька Січ».

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 3 (ГРЗ 3)

8. Проведіть уявне інтерв’ю з видатним діячем доби за допомогою ШІ:

• Обери одного представника / одну представницю культури другої половини ХІХ – початку ХХ ст., творчість якого / якої відображає зміни в культурно-мистецькому житті України.
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) — поетеса, драматургиня та одна з найяскравіших представниць українського модернізму.

• Сформулюй 4–5 запитань для інтерв’ю з обраним діячем, щоб дізнатися про його / її світогляд, мотиви та ставлення до культурного процесу.

1. Чому ви вирішили відійти від побутово-етнографічних тем до європейського модернізму?
2. Яким ви бачите головне завдання митця в умовах національного гніту?
3. Що надихнуло вас на створення драми-феєрії «Лісова пісня»?
4. Як ви оцінюєте появу нових форм і пошуки українських драматургів початку ХХ століття?

• Скористайся будь-яким чат-ботом (ChatGPT, Gemini, Copilot, DeepSeek тощо) з командою «Відповідай від імені [ім’я обраної постаті]. Ось мої запитання: …». Отримай відповіді та запиши найцікавіші з них.
«Мистецтво повинно перерости вузькі побутові межі й звернутися до вічних філософських питань свободи, психології та незламності людського духу».
«У “Лісовій пісні” я хотіла показати зіткнення високого світу краси й гармонії з меркантильною буденністю, де людина мусить оберігати свою внутрішню волю».

• Проаналізуй проведене інтерв’ю з ШІ: Чи відповідають отримані відповіді інформації з підручника?
Відповіді точно збігаються з підручником: вони підтверджують відхід модерністів від суто соціальних і побутових тем до психологізму, символів, філософії та проблем особистої свободи.

• Проаналізуй проведене інтерв’ю з ШІ: Чи дало змогу це інтерв’ю глибше зрозуміти постать та культурно-мистецьку атмосферу епохи?
Формат бесіди допоміг зрозуміти внутрішню мотивацію авторки та прагнення тогочасної української інтелігенції вивести рідну культуру на загальноєвропейський рівень.

• Проаналізуй проведене інтерв’ю з ШІ: Що нового ти дізнався / дізналася про епоху другої половини ХІХ – початку ХХ ст.?
Митці зламу століть бачили своє покликання не лише в оплакуванні народних бід, а насамперед у гартуванні волі та формуванні сильної, інтелектуальної нації.

• Напиши короткий висновок (2–3 речення): чому інтерв’ю з використанням ШІ може бути корисним для дослідження історичних постатей і як воно допомагає зрозуміти культуру минулого?
Такий підхід оживляє виклад підручника і перетворює сухі історичні факти на зрозумілий діалог. Він допомагає подивитися на тогочасні суперечності очима автора та краще запам’ятати ключові ідеї доби.

9. Період другої половини ХІХ – початку ХХ ст. справедливо називають золотою добою українського меценатства:

• Заповни таблицю з 4 рядків, використовуючи інформацію з параграфа та додаткові джерела: 1) Меценат / родина меценатів; 2) У чому полягала меценатська діяльність; 3) Як це вплинуло на українську культуру.

Меценат / родина меценатів	У чому полягала меценатська діяльність	Як це вплинуло на українську культуру
Родина Терещенків (Микола Терещенко)	Будували школи, лікарні для незаможних, фінансували мистецькі заклади й передавали місту великі художні зібрання.	Збагатили архітектурне обличчя Києва та заклали основи для створення кількох міських музеїв.
Богдан і Варвара Ханенки	Зібрали одну з найбагатших приватних колекцій світового мистецтва й передали державі 3145 шедеврів.	Створили основу для сучасного Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві.
Василь Симиренко	Фінансував Наукове товариство імені Шевченка, діяльність Михайла Грушевського, видання українських книжок і наукові експедиції.	Допомогли українським ученим і письменникам видавати свої праці в період суворих цензурних заборон.
Євген Чикаленко	Фінансував щоденні українські газети «Громадська думка» і «Рада», заснував фонд підтримки україномовних письменників при НТШ.	Забезпечив існування єдиного відкритого україномовного інформаційного простору та згуртував національну інтелігенцію.

• Поміркуй, які суспільно-політичні обставини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. створили потребу в меценатстві.
Українці не мали власної держави, а імперська влада не фінансувала національні установи та обмежувала українське слово указами (Валуєвський циркуляр, Емський указ). Безкорислива фінансова допомога заможних благодійників залишилася єдиним способом утримати музеї, пресу, наукові товариства та видання книг рідною мовою.

• Чому, на твою думку, меценати вкладали кошти в музеї, театри, школи, пресу та благодійні ініціативи? Що вони мали на меті?
Меценати керувалися патріотизмом, національною свідомістю та прагненням зберегти українську ідентичність і піднести освітній рівень народу. Вони мали на меті довести самобутність і високий рівень української культури, інтегрувати її у світовий культурний процес, підтримати національну інтелігенцію й залишити добру пам’ять про свій рід на користь суспільства.

• Поясни, чому меценатство стало критично важливим для розвитку української культури в умовах бездержавності та імперського тиску.
В умовах перебування у складі Російської та Австро-Угорської імперій українці не мали власних державних інституцій і бюджетного фінансування. Офіційна імперська влада або ігнорувала, або прямо дискримінувала українське мистецтво, мову та науку. Меценати перебрали на себе обов’язки держави, забезпечивши матеріальну базу (друк преси й книг, будівництво лікарень, театрів і шкіл, створення музейних колекцій), без якої національна культура зазнала б занепаду.

• Вислови свою думку: чи могла українська культура розвиватися так активно без меценатської підтримки? Свою відповідь аргументуй.
Ні, без меценатської допомоги настільки активний розвиток був би неможливим. Розбудова культурної інфраструктури вимагала великих капіталовкладень (оренда друкарень, закупівля матеріалів для живопису, утримання труп театрів корифеїв, виплата авторських гонорарів). Без фінансів Симиренків, Чикаленка, Тарновського, Терещенків українські щоденні часописи та Наукове товариство імені Шевченка просто збанкрутували б, а митці були б змушені або припинити творчість, або працювати на догоду офіційним імперським установам.

10. Обґрунтуй або спростуй тезу: «Українська культура другої половини ХІХ – початку ХХ ст. розвивалася ізольовано від світових мистецьких процесів». Використай для відповіді інформацію з підручника та метод PRES.

• Позиція (Position): Я спростовую цю тезу і вважаю, що українська культура другої половини ХІХ – початку ХХ ст. розвивалася у тісному зв’язку зі світовими та європейськими мистецькими процесами.
• Обґрунтування (Reason): Тому що українські діячі культури синхронно з європейськими новаторами опановували та розвивали передові напрями (реалізм, модерн, кубізм, футуризм, супрематизм), використовували найновіші технології та здобували визнання на міжнародному рівні.
• Приклади (Example): Наприклад, уродженець Києва Казимир Малевич започаткував супрематизм, Олександр Архипенко став новатором світової кубістичної скульптури, Олександра Екстер та Олександр Богомазов розробляли кубофутуризм, роботи фотомайстра Йосипа Хмелевського здобували нагороди в Парижі, Брюсселі та Чикаго, а в архітектурі одночасно з країнами Західної Європи впроваджувалися інженерні конструкції із залізобетону й металу (Бессарабський ринок, вокзали Львова й Києва).
• Висновок (Summary): Отже, можна зробити висновок, що українська культура зламу ХІХ–ХХ ст. не була ізольованою, а виступала активною, передовою та впливовою частиною загальносвітового культурно-мистецького простору, поєднуючи міжнародні тенденції з глибокою національною самобутністю.