1 серпня 2026 р. Модерна доба

Узагальнення до курсу. Історія України за доби Нового часу

Покажіть на карті території розселення українців у ХІХ ст. і терени, що входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини.

Територія розселення українців у XIX ст.: охоплювала суцільний етнічний масив від Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття на заході (Карпатський регіон) через басейни Дністра, Прип’яті, Дніпра, Сіверського Дінця до Кубані та Подоння на сході, а також узбережжя Чорного та Азовського морів на півдні.
Терени у складі Російської імперії (Наддніпрянська Україна): охоплювали дев’ять губерній, згрупованих у три регіони:

Правобережжя (Київське генерал-губернаторство): Київська, Волинська, Подільська губернії;
Лівобережжя та Слобожанщина (Малоросійське генерал-губернаторство): Чернігівська, Полтавська, Харківська губернії;
Південь (Новоросійсько-Бессарабське генерал-губернаторство): Катеринославська, Херсонська, Таврійська губернії.

Терени у складі Австро-Угорщини (Західна Україна):

Східна Галичина (у складі коронного краю Королівство Галичини і Володимирії з центром у Львові);
Північна Буковина (спочатку округ Галичини, згодом окремий коронний край із центром у Чернівцях);
Закарпаття (підпорядковане Угорському королівству, поділялося на комітати / жупи).

1. ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРЩИНИ НАПРИКІНЦІ XVIII — НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Завдання 1. ДВІ ІМПЕРІЇ — ДВА ШЛЯХИ
Уявіть, що ви історик / історикиня, який / яка проводить порівняльний аналіз. Заповніть таблицю, зазначивши характерні риси соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії та Австро-Угорщини.

Характеристика	Наддніпрянська Україна	Західна Україна
Основна економічна спеціалізація	Зернове господарство («житниця Європи»), товарне цукроваріння; видобуток вугілля, залізної та марганцевої руд, важка металургія.	Аграрне господарство (землеробство, тваринництво), первинна переробка сировини: лісозаготівельна, нафтовидобувна, соляна, озокеритна галузі.
Час ліквідації кріпацтва	1861 рік (Маніфест Олександра II).	1848 рік (у Галичині — квітень 1848 року, на Буковині — серпень 1848 року, на Закарпатті — 1853 рік).
Особливості розвитку промисловості	Бурхливий розвиток важкої індустрії та машинобудування з другої половини XIX ст., швидке будівництво залізниць, висока концентрація виробництва, домінування іноземного капіталу в синдикатах.	Уповільнений промисловий переворот, засилля дрібних кустарно-ремісничих підприємств, слабка обробна промисловість, вивезення неочищеної сировини, іноземний контроль нафтопромислів.
Головні галузі промисловості	Вугледобувна (Донбас), залізорудна (Кривбас), марганцева (Нікополь), металургійна (Придніпров’я), цукрова (Правобережжя).	Нафтовидобувна (Бориславсько-Дрогобицький басейн), озокеритна, лісопильна, деревообробна, солеварна, борошномельна.
Ставлення імперії до українських земель	Розглядалися як сировинна база та ринок збуту для російської фабричної продукції; здійснювалася політика русифікації, колоніальне викачування прибутків за межі краю.	Вважалися внутрішньою колонією, аграрно-сировинним додатком і ринком збуту товарів західних провінцій; край постачав дешеву робочу силу для метрополії та еміграції.

Завдання 2. ВІЗУАЛЬНЕ ДЖЕРЕЛО

Блок 1. Що ми бачимо? Первинний аналіз

1. Опишіть, що зображено на кожній фотографії. Зверніть увагу на людей, їхній одяг, інструменти, машини, приміщення, навколишнє середовище.

Фото 1 («Колісний цех»): Зображено внутрішній простір заводського механічного цеху з високими вікнами та дерев’яними кроквами перекриття. Робітники-чоловіки одягнені в практичний міський робочий одяг — сорочки, темні штани, робочі фартухи та захисні жилети, у декого на головах кашкети. Навколо розташовані станки, верстати з ремінними трансмісіями, дерев’яні та металеві заготовки, спиці, ободи й готові колеса.
Фото 2 («Парова молотарка»): Зображено колективну працю селян і селянок на току або в полі під час обмолоту збіжжя. Люди вбрані у світлий полотняний селянський одяг: чоловіки в сорочках і штанах, жінки в спідницях і зав’язаних хустках для захисту від пилу та сонця. Центральне місце посідає парова машина (локомобіль), з’єднана довгим широким ременем із механічною молотаркою; поруч селяни подають снопи вилами, стоять копиці соломи та мішки з обмолоченим зерном.

2. Яке, на вашу думку, призначення кожного з об’єктів / приміщень, зображених на фото?

Колісний цех призначений для серійного виробництва та ремонту дерев’яно-металевих коліс для возів, гарб, сільськогосподарського реманенту чи вагонів у заводських умовах. Майданчик із паровою молотаркою призначений для механізованого обмолоту зернових культур просто неба, що заміняло важку ручну працю селян із ціпами.

3. Визначте, які сфери економіки представлені на цих фотографіях.

Перше фото представляє важку індустрію, машинобудування та металообробку. Друге фото представляє аграрний сектор (сільське господарство) на етапі механізації виробничих процесів.

Блок 2. Між рядками: порівняльний аналіз та висновки

1. Зіставте умови праці, які можна припустити, дивлячись на кожне фото. Чим вони схожі, а чим відрізняються?

Умови схожі високою інтенсивністю фізичного навантаження, постійним монотонним шумом рухомих механізмів, високим рівнем пилу та значним ризиком травматизму від відкритих обертових деталей і ременів. Відрізняються середовищем праці: у цеху робітники працювали в закритому, задимленому й погано провітрюваному заводському просторі за суворо регламентованим фабричним розпорядком; біля молотарки селяни працювали просто неба, де умови залежали від спеки, вітру та сезонності польових робіт.

2. Які технологічні зміни відображають ці фотографії? Які нові механізми чи процеси ви можете ідентифікувати, порівняно з попередніми століттями?

Світлини фіксують перехід від ручної та кінної сили до парової енергії та машинного виробництва (індустріальна доба). На світлинах видно паровий привод (локомобіль), ремінні трансмісії для передачі механічної енергії, складні механічні барабанні молотарки та спеціалізовані токарно-фрезерні верстати, які витіснили ручне обтісування дерева й ручний обмолот ціпом.

3. Припустіть, як поява таких об’єктів / машин могла змінити повсякденне життя та працю людей на початку ХХ ст. Які переваги та недоліки могли виникнути?

Поява машин кардинально підвищила швидкість обмолоту хліба й виробництва обладнання, скоротила строки польових робіт і здешевила продукцію. Переваги: зростання врожайності зерна на продаж, вивільнення часу, розвиток технічних знань серед робітників. Недоліки: витіснення ручної селянської праці призводило до аграрного перенаселення, безробіття та змушувало селян емігрувати чи йти в найми; на заводах панували довгий робочий день, сувора дисципліна та виробничий травматизм.

Блок 3. За межами кадру: історичний контекст та гіпотези

1. На вашу думку, чи могли такі об’єкти (як на фото) бути поширеними на всіх українських землях на початку ХХ ст.? Поясніть свою відповідь, пригадавши особливості соціально-економічного розвитку регіонів.

Ні, такі об’єкти не були рівномірно поширені. Парові молотарки здебільшого використовували у великих поміщицьких економіях та заможних господарствах Півдня і Правобережжя, тоді як більшість бідних селян Галичини, Буковини чи Лівобережжя продовжували користуватися примітивними ручними знаряддями. Великі механічні колісні цехи й машинобудівні заводи функціонували переважно в промислових центрах Наддніпрянщини (Катеринослав, Харків, Єлисаветград, Київ), а в Західній Україні переважали дрібні кустарні майстерні.

2. Які соціальні верстви населення могли бути задіяні в роботі, зображеній на цих фотографіях? Чи відрізнялися вони від селян або ремісників попередніх століть?

У колісному цеху задіяні наймані промислові робітники (пролетаріат), а біля парової молотарки — сільськогосподарські наймити (батраки), селяни-поденники та технічні машиністи. Вони докорінно відрізнялися від ремісників і селян попередніх століть тим, що вже не були особисто закріпаченими, не володіли складними засобами виробництва (машинами), а продавали свою робочу силу за грошову заробітну плату в умовах ринку.

3. Сформулюйте принаймні два запитання, які можуть спрямувати до подальшого історичного дослідження цих фото.

Якою була тривалість робочого дня та рівень оплати праці робітників колісного цеху порівняно з заробітком поденних селян на паровій молотарці?
Які вітчизняні чи іноземні заводи (наприклад, акціонерне товариство Ельворті в Єлисаветграді чи фабрики Гельферіх-Саде в Харкові) виробляли зафіксовані на фото парові машини та агрегати?

4. Як ці зображення допомагають нам краще зрозуміти життя та виклики, які стояли перед українцями на початку ХХ ст.?

Світлини унаочнюють суперечливість епохи модернізації: швидкий технічний прогрес поєднувався з важкою працею незахищених верств населення. Вони показують, як впровадження техніки вимагало зміни традиційного патріархального укладу, адаптації до вимог індустріального суспільства та стимулювало боротьбу трудящих за гідні умови життя і соціальні права.

2. УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ

Завдання 3. ХТО НА ФОТО? ЗІРКИ УКРАЇНСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ
Ваше завдання — впізнати якомога більше осіб на цьому колективному знімку та пригадати, чим вони відомі в історії України.

На унікальній фотографії 1903 року в Полтаві з нагоди відкриття пам’ятника Івану Котляревському увічнено цвіт українського національного руху:

Сидять у першому ряду (зліва направо):

Михайло Коцюбинський — видатний письменник, громадський діяч, автор модерністської психологічної прози («Intermezzo», «Тіні забутих предків»), учасник «Братства тарасівців».
Василь Стефаник — визначний західноукраїнський письменник, майстер експресіоністичної психологічної новели («Камінний хрест»), діяч радикального руху в Галичині.
Олена Пчілка (Ольга Косач) — письменниця, етнографка, публіцистка, громадська діячка, співзасновниця альманаху «Перший вінок», мати Лесі Українки.
Леся Українка (Лариса Косач) — геніальна поетеса, перекладачка, драматург, авторка філософських драматичних поем («Лісова пісня», «Бояриня»), діячка національно-визвольного руху.
Михайло Старицький — видатний драматург, режисер, один із фундаторів українського професійного «театру корифеїв», автор п’єс («За двома зайцями», «Ой не ходи, Грицю…»).
Гнат Хоткевич — письменник, бандурист, музикознавець, популяризатор кобзарського мистецтва та українського театру.
Володимир Самійленко — видатний поет-сатирик, перекладач, член «Братства тарасівців».

Серед присутніх на урочистостях діячів також були Микола Лисенко, Сергій Єфремов, Панас Мирний, Борис Грінченко, Микола Міхновський та Дмитро Багалій. Їхня спільна зустріч у Полтаві стала маніфестацією єдності української нації по обидва боки кордону.

3. КУЛЬТУРНІ ЗДОБУТКИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Завдання 4. НУМІЗМАТИЧНА КОЛЕКЦІЯ
Уявіть, що ви знайшли колекцію монет. Спробуйте їх класифікувати. Обґрунтуйте свій вибір.

Колекцію пам’ятних і ювілейних монет Національного банку України, присвячених діячам та подіям доби Нового часу, можна класифікувати за такими критеріями:

За сферою історичної діяльності:

Діячі літератури та мистецтва: Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Микола Лисенко, Леся Українка, Соломія Крушельницька.
Діячі науки та освіти: Михайло Остроградський, Василь Каразін, Михайло Максимович, Ілля Мечников, Іван Пулюй.
Громадсько-політичні лідери та історики: Михайло Драгоманов, Володимир Антонович, Михайло Грушевський, Микола Костомаров.

За регіональним принципом вшанованих діячів:

Діячі Наддніпрянської України: Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Микола Лисенко.
Діячі Західної України: Маркіян Шашкевич, Іван Франко, митрополит Андрей Шептицький.

За історичними подіями та інституціями:

Заснування університетів (Харківського, Київського, Чернівецького);
Річниці заснування організацій (Кирило-Мефодіївське братство, товариство «Просвіта», Наукове товариство імені Шевченка).

Обґрунтування вибору: такий тематично-хронологічний поділ дає змогу висвітлити внесок кожного українського діяча в конкретну галузь націєтворення та продемонструвати єдність культурного процесу по всій території України. Держава карбує ці монети для збереження історичної пам’яті, популяризації національної спадщини та патріотичного виховання молоді.

4. ДУХ ЕПОХИ В ХУДОЖНІХ ТВОРАХ І КІНОФІЛЬМАХ

Завдання 5. КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ
Ці книжки допоможуть вам зануритися в життя українського народу, його боротьбу за ідентичність, соціальні зміни та культурний розвиток в епоху Нового часу. Поміркуйте, чому саме ці твори представлені на книжковій полиці. Доберіть до описів потрібні книги з полиці.

А — Іван Котляревський, поема «Енеїда» (перший твір нової української літератури, написаний живою народною мовою, що бурлескно зобразив козацьку епоху та побут українців).
Б — Тарас Шевченко, збірка поезій «Кобзар» (основоположне видання українського національного відродження, спрямоване на соціальне та національне визволення народу).
В — Марко Вовчок, «Народні оповідання» (або повість «Інститутка») (реалістичні твори, присвячені трагічній долі селянства, захисту прав жінок-кріпачок та наростанню соціальних протестів).
Г — Іван Нечуй-Левицький, повість «Кайдашева сім’я» (сатиричний енциклопедичний твір про побут, менталітет, соціальне розшарування та конфлікти в українському пореформеному селі після 1861 року).
Д — Михайло Коцюбинський, повість «Тіні забутих предків» (модерністський шедевр початку ХХ ст., присвячений самобутнім віруванням, традиціям, звичаям і психології мешканців Гуцульщини).
Е — Леся Українка, драма-феєрія «Лісова пісня» (вершина української модерної драматургії, де фольклорно-міфологічні образи розкривають філософський конфлікт високої духовності й буденного прагматизму).

Завдання 6. КІНОАФІША
Кінематограф дасть вам змогу візуалізувати події та персонажів, побачити архітектуру, одяг, побут тієї епохи. Визначте за описами, про які фільми йдеться.

А — «Запорожець за Дунаєм» (екранізація класичної першої української національної опери Семена Гулака-Артемовського про життя козаків Задунайської Січі та їхнє палке прагнення повернутися на Батьківщину).
Б — «Наталка Полтавка» (музичний кінофільм за класичною п’єсою Івана Котляревського, що яскраво передає народний побут, пісні та мову наддніпрянського села початку XIX ст.).
В — «Сто тисяч» (сатирична кіноекранізація однойменної комедії Івана Карпенка-Карого про жадобу селянина Герасима Калитки до землі та збагачення в добу розвитку капіталістичних відносин).
Г — «Камінний хрест» (художній фільм режисера Леоніда Осики за новелами Василя Стефаника «Камінний хрест» та «Злодій», що розкриває трагедію вимушеної трудової еміграції зубожілих галицьких селян до Канади на межі XIX–ХХ ст.).