Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» ХІХ століття

Зміст

Працюючи в групах, складіть перелік подій, процесів, явищ, які, на вашу думку, найбільше вплинули на розвиток світу протягом XIX століття.

• Велика французька революція та наполеонівські війни, що поширили ідеї рівності й громадянських прав;
• промисловий переворот, бурхливий розвиток фабричного виробництва, парового транспорту та зв’язку;
• європейські революції «Весни народів» 1848–1849 років;
• об’єднання Німеччини та Італії, що привело до утворення нових національних держав;
• скасування кріпосного права в Російській імперії та ліквідація рабства у США;
• розгортання організованого робітничого та суфражистського рухів;
• формування великих колоніальних імперій і загострення суперництва між ними.

Пригадайте визначення поняття «“довге” XIX століття».

«“Довге” XIX століття» — це період від початку Французької революції (1789 рік) до початку Першої світової війни (1914 рік), протягом якого відбулося становлення й утвердження індустріального суспільства.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ

1. Що означає історія повсякденності? 2. Чому, на ваш погляд, опис війн і революцій, сторінки біографій можновладців і полководців не можуть дати повної картини минулого?

1. Історія повсякденності — це напрям історичних досліджень, що вивчає побут, житло, умови праці, звичаї, почуття та спосіб життя простих людей певної епохи.
2. Опис війн, реформ і біографій правителів висвітлює лише політичну верхівку та критичні потрясіння, залишаючи поза увагою життя, потреби й світогляд більшості населення, без яких неможливо повноцінно уявити епоху.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Коні, яких використовували впродовж десяти тисяч років як транспорт, були повністю замінені на автомобілі в Нью-Йорку лише за 13 років. Поясніть причини такої швидкої трансформації. Назвіть наслідки винайдення автомобіля для людини, господарства, навколишнього середовища.

Швидкий перехід відбувся завдяки впровадженню конвеєрного виробництва, яке здешевило автомобілі, а також їхній значно вищій швидкості, надійності та вантажопідйомності. До того ж це допомогло розв’язати гостру санітарну проблему гною та відходів від тисяч коней на міських вулицях.

Наслідки винайдення автомобіля:

• для людини: зросли швидкість пересування, комфорт і мобільність, але з’явилася небезпека дорожніх аварій;
• для господарства: виникла потужна автоіндустрія, розвинулися нафтопереробка, металургія, хімічна галузь і будівництво мережі якісних доріг;
• для навколишнього середовища: вулиці очистилися від органічного бруду, проте різко зросло забруднення повітря викидами двигунів.

Пригадайте, у складі яких держав перебували українські землі наприкінці XIX ст.

Українські землі були розділені між двома державами: Наддніпрянщина, Слобожанщина й Південь належали Російській імперії, а Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття входили до складу Австро-Угорщини.

На основі знань з історії України в XIX ст. висловте припущення, наскільки поширеними були автомобілі на українських теренах на початку XX ст. порівняно зі США.

На українських землях на початку XX століття автомобілі були поодинокими й залишалися розкішшю для багатіїв, тоді як у США завдяки промисловому піднесенню вони швидко ставали масовим транспортом. Модернізація в Україні запізнювалася, дорожня мережа була нерозвиненою, а більшість населення жила в селах і послуговувалася кінною тягою.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

На основі знань, здобутих під час уроку історії України, підготуйте двохвилинний виступ на радіо про внесок одного з українських історичних діячів XIX ст. у розвиток світової культурної спадщини.

Вітаю слухачів! Сьогодні поговоримо про людину, чия творчість стала вагомим внеском у світову скарбницю культури, — Тараса Шевченка.

У XIX столітті він заклав основи сучасної української літературної мови та дав потужний поштовх національному відродженню. Разом із цим Шевченко був визначним художником і віртуозом академічної гравюри. Його поетична збірка «Кобзар» перекладена десятками мов світу, оскільки висловлені в ній ідеї свободи, людської гідності та права народів на власну долю зрозумілі кожній людині. Шевченко розкрив світові самобутність української культури, гармонійно поєднавши її з європейським романтизмом.

👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)

• Тарас Шевченко сформував сучасну українську літературну мову, створив видатні художні та графічні твори, а його «Кобзар» з ідеями свободи та людської гідності став частиною світового культурного надбання.

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Які події включала в себе «подвійна революція», що заклала основи нової, індустріальної цивілізації?

«Подвійна революція» включала політичну Французьку революцію кінця XVIII століття та економічну індустріальну революцію у Великій Британії.

2. У чому полягали особливості розвитку системи міжнародних відносин у XIX ст.?

Головними особливостями були домінування провідних імперій (Британської, Французької, Російської, Австро-Угорської), поява об’єднаних Німеччини та Італії, загострення боротьби за переділ колоній і примусове відкриття ринків Сходу для європейських держав.

3. Якими були головні риси соціально-економічних і політичних процесів у XIX ст.?

В економіці утвердилося машинне виробництво, ринкові відносини й монополії, було скасовано кріпацтво та рабство. У суспільстві зросла роль найманих робітників, виникли робітничий і суфражистський рухи. У політиці відбувався перехід до парламентських монархій і республік, поширювалося виборче право та виникали політичні партії.

4. Назвіть основні тенденції розвитку науки й мистецтва в XIX ст.

Наука відзначилася численними відкриттями в природничих дисциплінах і тісним зв’язком із виробництвом. У мистецтві відбувалася послідовна зміна напрямів: від класицизму й романтизму до критичного реалізму, а наприкінці століття — до модернізму та імпресіонізму.

5. Схарактеризуйте основні зміни в повсякденному житті людей протягом XIX ст.

Швидка урбанізація змінила вигляд міст: з’явилися водогін, каналізація, газове й електричне освітлення, громадський транспорт. Поліпшилися санітарні умови та медицина, розширилася початкова освіта, зріс попит на пресу, книгодрукування та організоване дозвілля.

6. Покажіть на карті (форзац 2) імперії, які домінували у світі в XIX ст.

На карті показують території таких держав:

• Британська імперія (метрополія та володіння в Індії, Канаді, Австралії, Африці);
• Російська імперія (Східна Європа, Сибір, Центральна Азія);
• Австро-Угорська імперія (Центральна та Центрально-Східна Європа);
• Німецька імперія (Центральна Європа);
• Французька колоніальна імперія (Західна Європа, території в Африці та Індокитаї);
• Османська імперія (Близький Схід, Мала Азія, частина Балканського півострова).

7. Схарактеризуйте основні особливості української історії XIX ст.

Українські землі не мали власної держави й перебували під владою двох імперій. Попри колоніальний тиск, XIX століття стало часом українського національного відродження: виникла нова література, сформувалася національна свідомість і з’явилися перші політичні організації, які висунули мету здобуття незалежності.

8. Поясніть значення термінів і понять: «індустріальна цивілізація», «“довге” XIX століття».

• Індустріальна цивілізація — суспільство, у якому переважає фабрично-заводська промисловість, розвиваються наука й техніка, зростає частка міського населення та діють ринкові відносини.
• «“Довге” XIX століття» — історичний період 1789–1914 років від Французької революції до початку Першої світової війни, під час якого сформувався сучасний індустріальний світ.

II. ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ

9. Чи можуть подолання проблем і відповіді на виклики, які постають перед суспільством, сприяти формуванню нових суспільних здобутків? Спробуйте визначити, які здобутки отримала сучасна Україна через суспільну відповідь на виклики останніх часів.

Подолання викликів мобілізує ресурси суспільства та стимулює модернізацію. У відповідь на сучасні загрози суверенітету Україна сформувала дієве громадянське суспільство, потужний волонтерський рух, боєздатні збройні сили, зміцнила національну ідентичність і прискорила інтеграцію до Європейського Союзу.

10. Якщо вважати, що під час «довгого» XIX століття історія Заходу злилася зі світовою історією, то чи означало це «другорядність» історії Нового світу? Чи можна вважати події в США та Канаді у XIX ст. та пізніше частиною історії Заходу — поряд з історією європейських країн? Чи можна так само говорити про країни Латинської Америки?

Це не означало другорядності Нового світу, оскільки там формувалися нові центри світової економіки й політики. США та Канада були невіддільною частиною західного світу, адже будували свої суспільства на спільних засадах демократії, індустріалізації та правової культури. Латинська Америка також розвивалася в руслі західної цивілізації, хоча мала специфіку у вигляді збереження латифундій, політичної нестабільності та економічної залежності від іноземного капіталу.

11. Визначте спільне і відмінне в соціально-економічному та суспільно-політичному розвитку українських земель і країн Західної Європи.

Сфера	Спільне	Відмінне
Соціально-економічний розвиток	Відбувався промисловий переворот, зростали промислові міста, розбудовувалася мережа залізниць, виникали верстви буржуазії та найманих робітників.	У Західній Європі промисловість розвивалася на власній національній основі, тоді як на українських землях вона мала ознаки колоніальної залежності з переважанням видобутку сировини та запізнілим скасуванням кріпацтва.
Суспільно-політичний розвиток	Поширювалися ідеї Просвітництва й націоналізму, формувалися сучасні нації, створювалися перші політичні партії та культурно-просвітницькі товариства.	Більшість західноєвропейських народів мали власну державність чи здобули її через об’єднання, тоді як українські землі були розділені між імперіями, а українці мусили боротися проти політики русифікації та полонізації за саме право на існування своєї культури.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО

12. Британський історик Е. Гобсбаум метафорично назвав Французьку революцію 1789 р. та індустріальну революцію в Британії — тобто промислову й політичну революції — «подвійним кратером великого діючого вулкану», і водночас означив період 1789–1848 рр. як «століття революцій». Як ви розумієте ці слова?

Ці слова означають, що Французька та британська промислова революції стали двома взаємопов’язаними рушіями, які зламали старий феодальний лад. Поєднання політичних ідей рівності та нового капіталістичного виробництва викликало неперервний ланцюг суспільних змін і революційних виступів у Європі аж до середини XIX століття.

13. На думку американського історика І. Мак-Ніла, у XIX ст. історія Заходу злилася зі світовою історією та поглинула історію всіх інших цивілізацій. Що, на вашу думку, означають слова вченого?

Історик мав на увазі, що завдяки технологічній, економічній і військовій перевазі європейські держави та США розширили свій контроль на весь світ. Інші регіони були примусово залучені до світового ринку та міжнародних правил гри, перетворившись на колонії, напівколонії або ринки збуту західних товарів.

14. Назвіть події та процеси «довгого» XIX століття, які, на вашу думку, найбільше вплинули на розвиток людства у XX ст. Свою думку обґрунтуйте.

Найбільший вплив мали індустріалізація, поширення ідеологій націоналізму, лібералізму й соціалізму, а також імперіалістичний поділ світу. Індустріальне виробництво та наукові відкриття забезпечили матеріальний прогрес XX століття, а боротьба між великими державами за переділ територій безпосередньо призвела до Першої та Другої світових війн.

15. На основі власних спостережень за сьогоденням визначте, які події свідчать про те, що розвиток західної цивілізації суттєво впливає на історію інших частин світу. Які країни, що не належать до західної цивілізації, відіграватимуть, на ваш погляд, дедалі більшу роль у світі?

Вплив Заходу проявляється в домінуванні його цифрових технологій, фінансової системи, глобальної масової культури, а також поширенні принципів ринкової економіки й прав людини. Міжнародні стандарти торгівлі, кліматичні угоди та системи безпеки значною мірою визначаються західними державами.

Серед незахідних країн ключову роль дедалі більше відіграють Китай та Індія завдяки гігантському населенню, потужній економіці й швидкому розвитку технологій. Також посилюється вплив країн Близького Сходу та держав Глобального Півдня (зокрема Бразилії та Індонезії), які мають багаті природні ресурси та прагнуть більшої участі у світовій політиці.