7 липня 2026 р. Модерна доба

§ 34. Вплив модернізації на розвиток освіти й науки України (Пометун)

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Поміркуйте, чому і як сьогодні з’являються нові професії — програмісти, фахівці з баз даних, дизайнери, SMM-фахівці, інженери з робототехніки. Усе це виникло тому, що змінився світ і змінилася економіка. Запишіть коротко відповідь на два запитання:

1. Які зміни в освіті можна спостерігати в наш час через розвиток технологій і науки?

У наш час освіта активно переходить у цифровий формат. У школах з’явилися онлайн-платформи, електронні підручники та курси з програмування. Люди все частіше навчаються дистанційно й здобувають знання впродовж усього життя.

2. Як ви гадаєте, чи були подібні освітні зміни на початку ХХ ст., коли промисловість і міста розвивалися так само стрімко? Чого могла вимагати освіта того часу?

Так, на початку ХХ ст. відбувалися схожі зміни. Бурхливий розвиток фабрик, заводів і залізниць вимагав кваліфікованих робітників, інженерів і техніків. Суспільство потребувало відкриття нових технічних училищ, вечірніх курсів для робітників та початкових шкіл із практичними знаннями.

1. ЯК ВПЛИВАЛА ОСВІТА НА ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ

ПОМІРКУЙТЕ

Які були особливості розвитку освіти на українських землях на початку ХХ ст.? Чому освіта перетворилась на чинник націєтворення?

Розвиток освіти поєднував модернізаційні процеси та жорсткі імперські обмеження. З одного боку, зростала мережа шкіл, урізноманітнювалися напрями навчання і жінки активніше долучалися до освіти. З іншого боку, в Наддніпрянщині панувала русифікація, а в Галичині тривав польський тиск.

Освіта стала чинником націєтворення, бо вона озброїла українців знаннями та інтелектуальним інструментарієм. Навіть у зросійщених школах учні починали критично осмислювати політику влади і з їхнього середовища виросли провідники національного руху.

2. ЯК УРІЗНОМАНІТНЮВАЛИСЯ ФОРМИ І НАПРЯМИ ОСВІТИ ПІД ВПЛИВОМ МОДЕРНІЗАЦІЇ

ПОМІРКУЙТЕ

Які були основні перешкоди на шляху розвитку української національної школи?

Головною перешкодою була імперська політика русифікації на Наддніпрянщині та заборона навчатися українською мовою до 1905 року. На західноукраїнських землях освіту гальмували тиск польської мови, бідність населення та нестача шкільних приміщень і вчителів.

ДОСЛІДІТЬ

Прокоментуйте дані таблиці на с. 237. Які висновки можна зробити?

У Київській шкільній окрузі школи охоплювали лише незначну частину дітей. На Поділлі навчалося 24% дітей, на Київщині — 17%, а на Волині — лише 14%. Це свідчить про те, що переважна більшість дітей не мала доступу до початкової освіти, а мережа шкіл була вкрай недостатньою.

У чому, на думку педагога й публіциста Бориса Грінченка, полягала проблема шкіл в Україні?

На думку Бориса Грінченка, проблема полягала в тому, що селяни були неписьменними і не могли читати книги рідною українською мовою. Оскільки навчання велося нерідною російською мовою, а українська книга тривалий час перебувала під забороною, люди не розуміли прочитаного й залишалися відрізаними від здобутків світової науки та культури.

Які факти історичного життєпису Софії Русової та Христини Алчевської говорять про їхній внесок в розвиток національної школи?

Софія Русова відкрила у Києві перший українськомовний дитячий садок у 1871 році. Вона боролася за створення шкіл із рідною мовою навчання під час революції 1905 року, редагувала педагогічний журнал «Світло» й опублікувала понад 100 праць із розбудови української школи.

Христина Алчевська самотужки здобула освіту та понад пів століття утримувала в Харкові безплатну недільну жіночу школу. Вона заснувала товариство грамотності, відкрила безплатну бібліотеку, встановила в Харкові перший пам’ятник Тарасу Шевченку та уклала відомий покажчик книг «Що читати народу?».

3. РОЗВИТОК НАУКИ

ПОМІРКУЙТЕ

Які досягнення українських учених свідчили про розвиток науки й техніки? Які галузі науки розвивалися найпродуктивніше?

Українські науковці зробили вагомий внесок у світову науку. Іван Пулюй стояв біля витоків дослідження рентгенівського випромінювання та споруджував електростанції в Празі. Ілля Мечников розробив вчення про імунітет і став лауреатом Нобелівської премії в 1908 році. Микола Бекетов започаткував фізичну хімію, а Олександр Потебня заклав основи наукового мовознавства.

Найбільш продуктивно розвивалися природничі, медичні й технічні галузі, а також історія та мовознавство.

ДОСЛІДІТЬ

Складіть узагальнювальну таблицю на основі поданих фактів.

Вчений	Галузь науки	Головні здобутки та відкриття
Іван Пулюй (1845–1918)	Фізика, електротехніка	Був першовідкривачем радіоактивного випромінювання. Збудував кілька електростанцій у Празі, заснував чеську електротехнічну школу. Переклав українською мовою Біблію та підручники.
Ілля Мечников (1845–1916)	Ембріологія, імунологія, мікробіологія	Створив клітинну теорію імунітету та організував в Одесі першу бактеріологічну станцію. Очолював лабораторію в Інституті Пастера. Лауреат Нобелівської премії 1908 року.
Микола Бекетов (1827–1911)	Фізична хімія	Відкрив фізико-хімічне відділення при Харківському університеті, підготував підручник із фізичної хімії, заснував наукове товариство дослідників.
Олександр Потебня (1835–1891)	Філологія, мовознавство	Дослідив історію, фонетику й діалекти української мови. Заснував психологічний напрям у мовознавстві, довів самобутність української мови у слов’янському світі.
Дмитро Яворницький (1855–1940)	Історія, археологія, етнографія	Досліджував пам’ятки Запорозької Січі та козацтва. Заснував Музей старожитностей Катеринославської губернії та написав фундаментальну тритомну «Історію запорозьких козаків».
Олександра Єфименко (1848–1918)	Історія України	Перша жінка в Російській імперії, яка здобула ступінь доктора історії та стала професоркою. Досліджувала землеволодіння, селянський побут та історію Лівобережної і Правобережної України.
Кирило Студинський (1868–1941)	Літературознавство, славістика	Був академіком ВУАН і професором Львівського університету. Досліджував пам’ятки давньої української літератури, написав близько 500 наукових праць.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які характерні риси розвитку освіти на початку ХХ ст.?

Освіта на початку ХХ ст. стрімко зростала під впливом індустріалізації. Мережа початкових шкіл розширювалася, виникали нові професійні та технічні навчальні заклади. Жінки дедалі активніше здобували освіту. Водночас зберігалися імперські мовні обмеження та соціальна нерівність.

2. Які зміни відбувалися в типах і формах закладів освіти на початку ХХ ст.?

Крім класичних гімназій, відкривалися реальні, ремісничі та комерційні училища. З’явилися технічні класи при підприємствах і вечірні курси для робітників. Швидко зростала мережа приватних гімназій, а для жінок створювали вищі жіночі курси.

3. Назви основних діячів української науки того часу та їхні здобутки.

Іван Пулюй вивчав невидимі промені та збудував перші електростанції у Чехії. Ілля Мечников відкрив явища імунітету та одержав Нобелівську премію. Микола Бекетов розвинув фізичну хімію в Харкові. Олександр Потебня обґрунтував багатство української мови, а Дмитро Яворницький описав історію запорозького козацтва.

4. Який вплив процесів модернізації на освітнє життя українців?

Промисловий переворот та урбанізація викликали потребу в інженерах, техніках і бухгалтерах. Батьки намагалися дати дітям прикладні знання для отримання роботи в містах. Освіта дала поштовх жіночій емансипації та підготувала нову хвилю свідомої української інтелігенції.

5. Які були основні проблеми у сфері освіти на Наддніпрянщині та Заході України?

На Наддніпрянщині імперська влада повністю забороняла українську мову в школах до 1905 року, а плата за гімназії та університети була дуже високою. На західноукраїнських землях школи зазнавали полонізації та онімечення, а через бідність багато селянських дітей не мали змоги вчитися щодня.

6. Які були причини й наслідки змін, що відбулися у сфері освіти та науки?

Головною причиною змін стала потреба економіки у кваліфікованих кадрах і загальний технічний прогрес. Наслідком стало зростання кількості освічених людей, поява української фахової інтелігенції та перетворення освіти на рушій національного визвольного руху.

7. Доведи, що університети були основними центрами розвитку науки.

Університети Києва, Харкова, Одеси та Львова зосереджували передові лабораторії, кафедри та наукові товариства. Саме при них учені здійснювали відкриття світового рівня, писали підручники, видавали часописи та готували молодих дослідників.

8. Які досягнення українських вчених свідчили про розвиток науки? Чому серед науковців було так мало жінок?

Про розвиток науки свідчили фундаментальні теорії імунітету Мечникова, відкриття Пулюя у фізиці та ґрунтовні історичні монографії Яворницького й Єфименко. Жінок у науці було мало через заборону вступати до університетів та поширені патріархальні стереотипи, які обмежували права жінок на наукову кар’єру.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Вибери три форми освіти на початку ХХ ст. (гімназії, технічні навчальні заклади, приватні школи, університети) і створи мініпроєкт на пів сторінки, де: 1) поясни, яку проблему суспільства цей напрям допомагав вирішити; 2) наведи два факти з параграфа, що підтверджують його значення; 3) сформулюй коротку відповідь на запитання: чому саме ця форма освіти важлива для розвитку модерної української нації? Результати представ у вигляді тез або схеми / таблиці.

Тезовий опис мініпроєкту:

Технічні навчальні заклади: задовольняли попит фабрик на кваліфікованих майстрів, розширювали мережу фахівців торгівлі та мореплавства, формували основу економічної незалежності суспільства.
Приватні гімназії: долали державну політику русифікації, забезпечували навчання дівчат і відкривали викладання українською мовою.
Університети та вищі курси: готували викладачів, науковців і громадських діячів, вивели українську культуру на загальноєвропейський рівень.

2. Знайди інформацію про Всеросійську фабрично-заводську, сільськогосподарську, торгово-промислову та науково-художню виставку в Києві. Здійсни уявну екскурсію нею. Припусти, які експозиції там були. Поміркуй, які модернізаційні тенденції віддзеркалювалися на таких виставках.

У травні — жовтні 1913 року в Києві на території сучасної Троїцької площі та схилів Черепанової гори розгорнулася грандіозна Всеросійська виставка. Вона охоплювала понад 30 павільйонів, споруджених у стилі модерн і неокласицизму.

Під час уявної екскурсії ми потрапляємо до машинобудівного павільйону, де демонстрували новітні парові турбіни, дизельні двигуни, електричне обладнання та сільськогосподарські сівалки. У відділі транспорту можна було побачити автомобілі, моделі паротягів і вагонів Південно-Західної залізниці. Окремі павільйони займали досягнення цукроваріння, тваринництва та народних промислів. У павільйоні народної освіти були виставлені перші україномовні підручники, наочні прилади для гімназій і земських шкіл.

Виставка яскраво віддзеркалювала модернізацію: електрифікацію виробництва, швидке впровадження техніки, розвиток ринкової торгівлі та вагому роль науки в оновленні життя українського суспільства.

3. Виконай завдання 34.1–34.5 до § 34 в е-додатку.

Завдання виконуються в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі електронного додатка до підручника за матеріалами тем: розвиток освіти, земські школи, діяльність Русової та Алчевської, українські кафедри Львівського університету та відкриття Пулюя і Мечникова.

Робочий зошит

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 1 (ГРЗ 1)

1. Уяви, що ти — журналіст / журналістка європейської газети 1913 р. і готуєш репортаж про розвиток освіти й науки на українських землях в середині ХІХ – на початку ХХ ст. Створи карту своєї подорожі та серію публікацій про систему освіти та наукові досягнення того часу:

• Міста — ключові освітні центри, у яких діяли університети та політехніки:
Київ (Київський університет Св. Володимира та Київський політехнічний інститут), Харків (Харківський університет та Харківський практичний технологічний інститут), Одеса (Новоросійський університет), Львів (Львівський університет та Львівська політехніка).

• Місто, де діяла перша в Російській імперії бактеріологічна станція, організована Іллею Мечниковим (спільно з Миколою Гамалією):
Одеса (станція заснована в 1886 році).

• Місто, у якому Христина Алчевська організувала й утримувала приватну недільну жіночу школу:
Харків.

• Регіони, де навчання відбувалося польською, німецькою, угорською чи російською мовою:
Російська мова — Наддніпрянська Україна (Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Слобожанщина, Південь); польська мова — Східна Галичина; німецька мова — Буковина (Чернівці); угорська мова — Закарпаття.

• Легенда карти (пояснення умовних позначень):
Квадрати синього кольору — міста з університетами та політехніками; червоний хрестик — перша бактеріологічна станція (Одеса); зелена зірочка — приватна жіноча недільна школа Христини Алчевської (Харків); кольорові ареали — мовні зони викладання (жовтий — російська, синій — польська, сірий — німецька, зелений — угорська).

• Аналіз: Чому освітні центри зосередилися саме у великих містах і як це пов’язано із процесами модернізації та урбанізації?
Великі міста були провідними осередками фабрично-заводської промисловості, транспорту й торгівлі, які гостро потребували кваліфікованих інженерів, агрономів, юристів, лікарів та освічених робітників. У містах акумулювалися фінансові ресурси держави й меценатів для розбудови корпусів, лабораторій та бібліотек, а також формувалася висока концентрація викладацьких і наукових кадрів. Урбанізація створила динамічне міське середовище з високим попитом на освіту як головний соціальний ліфт модерної доби.

2. Уяви, що ти — історик / історикиня, якому / якій доручили підготувати календар ключових подій про розвиток освіти та науки. Заповни «листки календаря» для обраних подій та підсумуй результати:

• Листок календаря. Подія 1:
📅 Дата: 1869 рік
Місце події: Австро-Угорська імперія (Східна Галичина, Буковина, Закарпаття)
Суть події: Запровадження закону про обов’язкове початкове навчання для дітей віком від 6 до 14 років.
Головні учасники: Австрійський уряд, крайові шкільні ради, місцеві громади, вчителі та учні.
Значення / Вплив: Створило законодавчу основу для розгортання мережі народних шкіл, суттєво підвищило рівень початкової грамотності серед селянства та заклало підґрунтя для формування національного шкільництва.

• Листок календаря. Подія 2:
📅 Дата: 1871 рік
Місце події: Київ
Суть події: Відкриття першого українськомовного дитячого садка.
Головні учасники: Софія Русова разом із сестрою Марією Ліндфорс, діячі київської «Старої громади».
Значення / Вплив: Покладено початок національному дошкільному вихованню на українському ґрунті та започатковано практичне втілення ідей нової української педагогіки.

• Листок календаря. Подія 3:
📅 Дата: 1886 рік
Місце події: Одеса
Суть події: Заснування першої в Російській імперії (і другої у світі після Парижа) бактеріологічної станції для наукових досліджень та боротьби з епідеміями.
Головні учасники: Ілля Мечников, Микола Гамалія.
Значення / Вплив: Станція вивела вітчизняну медичну науку на світовий рівень, забезпечила виробництво вакцин проти сказу, сибірки й холери та врятувала життя десяткам тисяч людей.

• Листок календаря. Подія 4:
📅 Дата: 1905 рік
Місце події: Наддніпрянська Україна
Суть події: Революційні події, скасування цензурних обмежень щодо українського друку, поява легальних україномовних видань, підручників, читанок і відкриття товариств «Просвіта».
Головні учасники: Українські вчителі-ентузіасти, діячі національного руху, просвітяни, наукова інтелігенція.
Значення / Вплив: Подолано тотальну заборону українського слова в освітньому просторі, розпочато активне творення підручників рідною мовою та посилено зв’язок між шкільною освітою й національним самоусвідомленням народу.

• Яка з подій твого календаря найбільше вплинула на розвиток освіти та науки в Україні в середині ХІХ – на початку ХХ ст. і чому?
Найбільше вплинула революція 1905 року та спричинене нею скасування заборони української мови. Вона прорвала штучну ізоляцію українського слова, дозволила вчителям легально видавати підручники, засновувати товариства «Просвіта» й бібліотеки, що перетворило освіту з інструменту імперської асиміляції на потужний двигун націєтворення.

• Якби ти міг / могла додати п’ятий «листок календаря», яку подію ти вибрав би / вибрала б і чому?
Цією подією було б присудження у 1908 році Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини Іллі Мечникову за дослідження імунітету та фагоцитозу. Це відкриття увінчало досягнення вченого, чия дослідницька діяльність була нерозривно пов’язана з Одесою та Україною, підтвердивши планетарний рівень вітчизняної наукової школи.

• Спільна логічна лінія: який процес відображають ці події?
Ці події відображають системний процес модернізації суспільства: перехід від станової та обмеженої грамотності до масової освіти, інтеграцію української науки у світовий академічний простір та визрівання української національної школи всупереч імперським заборонам.

3. Поясни причинно-наслідковий зв’язок у ланцюгу змін, що торкнулися освіти в Україні в середині ХІХ – на початку ХХ ст.:

Промисловий розвиток та урбанізація наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. ➝ Зростання попиту на освічених робітників та фахівців ➝ Поява нових типів освітніх закладів ➝ Розширення кола учнів і студентів, залучення жінок до освіти ➝ Формування нової української інтелігенції ➝ Активізація національного руху та боротьба за рідну мову й освіту.

• Письмове обґрунтування кожного етапу причинно-наслідкового зв’язку:

Розгортання промислового перевороту, будівництво залізниць та розвиток фабрик докорінно змінили структуру економіки.
Нове машинне виробництво більше не могло спиратися на неписьменну робочу силу й вимагало грамотних майстрів, техніків, бухгалтерів та інженерів.
Щоб задовольнити ці запити, держава та приватні ініціатори створили мережу реальних, технічних і комерційних училищ, вечірніх курсів та жіночих гімназій.
Це розширило доступ до знань для представників «нижчих станів», міщан, селян та сприяло жіночій емансипації.
Навчаючись у середніх та вищих закладах, вихідці з народу здобували інтелектуальний інструментарій та критичне мислення.
Усвідомивши несправедливість колоніального становища України, ця нова генерація інтелігенції очолила боротьбу за впровадження рідної мови в школи, створення національної системи освіти та політичну емансипацію нації.

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 2 (ГРЗ 2)

4. Дослідження світлин гімназій початку ХХ ст.:

• Враження від будівель гімназій (розмір, стиль, помпезність) та свідчення архітектури про статус і значення освіти:
Будівлі гімназій справляють враження величних палаців класицистичного або ренесансного стилю з масивними колонами, високими арковими вікнами, фронтонами та ошатним декором. Така монументальна архітектура підкреслювала високий державний престиж класичної гімназійної освіти, яка відкривала випускникам пряму дорогу до університетів і державної служби. Водночас пишність фасадів символізувала елітарність закладів, доступних здебільшого заможним верствам суспільства.

• Аналіз інтер’єрів (класи, бібліотека, спальні) та умови навчання і проживання:
Інтер’єри демонструють суворий раціоналізм, ідеальний порядок, чистоту та аскетизм. У навчальних класах рядами встановлені важкі дерев’яні парти Ерісмана з похилими кришками, на стінах розміщені географічні карти, навчальні таблиці або портрети правителів. Бібліотеки обладнані масивними шафами з науковою літературою, а спальні пансіонів вирізняються строгим одноманіттям залізних ліжок без зайвих предметів побуту чи особистих речей.

• Оцінка зовнішнього вигляду гімназистів та гімназисток (одяг, зачіски, постави), дисципліна та етикет:
Учні носять суворо уніфіковану форму: хлопці — двобортні мундири або гімнастерки з металевими ґудзиками, ремені з пряжками та кашкети з емблемою гімназії; дівчата — темні закриті сукні стриманого крою з фартухами (чорними в будень, білими на свята) й охайно заплетене волосся. Прямі, напружені постави й стримані погляди свідчать про залізну дисципліну, нагляд класних наставників і безумовне підпорядкування правилам гімназичного етикету.

• Настрій та атмосфера світлин:
Світлини передають офіційну, піднесено-урочисту та дещо напружену атмосферу. Фотофіксація навчального процесу на початку ХХ ст. була рідкісною подією, тому учні та викладачі поводяться максимально стримано, зосереджено та без жодних проявів неформальності.

• Що найбільше привернуло увагу або здивувало:
Найбільше привертає увагу повне нівелювання зовнішньої індивідуальності через обов’язковий формений одяг, майже військова дисципліна в повсякденному житті та високий рівень оснащення спеціалізованих кабінетів (фізичних, природничих) поряд із загальною суворістю побуту.

• Порівняння умов навчання та шкільної форми початку ХХ ст. із сучасними (найпомітніші відмінності):

Сувора уніфікована форма військового зразка та регламентація зачісок на початку ХХ ст. проти вільного, комфортного повсякденного одягу сьогодні.
Роздільне навчання хлопців і дівчат у більшості гімназій того часу проти загального змішаного навчання в сучасній школі.
Авторитарний стиль викладання, покарання та нагляд інспекторів замість педагогіки партнерства й поваги до особистості дитини.
Використання грифельних дошок, чорнильниць і паперових фоліантів проти мультимедійних панелей, персональних ноутбуків та електронних підручників.
Насадження імперської мови (російської на Сході, польської/німецької/угорської на Заході) проти навчання державною українською мовою.

5. Щоденниковий запис гімназиста початку ХХ ст. про один навчальний день та відкриті перспективи:
14 листопада 1910 року.
Сьогоднішній день розпочався рівно о пів на восьму ранку зі спільної молитви в актовій залі та прискіпливої перевірки форми наглядачем: чи начищені ґудзики й чи на місці гімназичний кашкет. Першим уроком була латина — наш наставник вимагав бездоганного перекладу уривка з Цицерона, і двоє моїх товаришів отримали догану за невпевнену відповідь. На уроці фізики настрій покращився: ми спостерігали досліди з електричною машиною, що викликало щире захоплення в усього класу. Проте атмосфера в гімназії залишається гнітючою через сувору заборону розмовляти рідною українською мовою — на перервах чергові наглядачі суворо стежать, аби ми вживали лише російську. Поза гімназією ми також під наглядом: заборонено з’являтися на вулиці після сьомої вечора без супроводу батьків. Попри всю втому та суворість правил, я докладаю всіх зусиль до навчання. Успішне закінчення гімназії дасть мені атестат зрілості й відкриє двері до університету, де я зможу стати лікарем і фахово служити рідному народові.

6. Креативна публікація в стилі соцмереж про видатну постать української науки (Іван Пулюй):

• Ім’я користувача (нікнейм):
@ivan_puluj_physics

• Текст публікації (#ХтоЦе, #ЩоЗробив, #ЧимУславився, #НауковіВідкриттяПраці, #ЧомуВажливийСьогодні):
#ХтоЦе: Геніальний український фізик, електротехнік, винахідник, перекладач і громадський діяч родом із Тернопільщини.
#ЩоЗробив: Очолював кафедру фізики, став деканом і першим ректором Німецької вищої технічної школи в Празі, заснував чеську електротехнічну наукову школу та керував будівництвом перших електростанцій змінного струму в Європі.
#Чим