§ 34. Розвиток живопису та архітектури (Хлібовська)
ЗГАДАЙТЕ
Згадайте, які мистецькі напрямки були поширені у першій половині ХІХ століття.
У першій половині XIX століття в мистецтві панували класицизм та романтизм.
Як ви розумієте значення понять: «регулярна забудова», «монументальна скульптура»?
Регулярна забудова — це тип міського планування за чіткою геометричною системою з прямими вулицями та прямокутними кварталами. Монументальна скульптура — це масштабні твори мистецтва (пам’ятники, монументи), які встановлюють у громадських місцях для увічнення пам’яті видатних людей або визначних історичних подій.
Чи пам’ятаєте ви, що наприкінці XVIII – в першій половині ХІХ століття окрасою міст були палацово-паркові ансамблі і декоративно-пейзажні парки? Що вам про це відомо?
На межі XVIII та XIX століть в Україні створювали визначні садово-паркові комплекси, серед яких найвідомішими є «Софіївка» в Умані та «Олександрія» в Білій Церкві. Ці ансамблі гармонійно поєднували палацову архітектуру з ландшафтним дизайном, водоймами, водоспадами, гротами та античними скульптурами. Вони слугували місцем відпочинку знаті.
Упродовж уроку оберіть одну українську картину, скульптуру чи архітектурну споруду, яка вас найбільше зацікавила. Уявіть, що кожен витвір мистецтва має свою душу і може говорити. Дозвольте обраному твору «промовити» до вас: розкрийте таємниці його створення, його роль у власній епосі та послання, яке він передає сучасникам.
Я — «Будинок з химерами», який звів архітектор Владислав Городецький у 1901–1903 роках у Києві. Моя душа втілена в бетоні — тогочасному передовому матеріалі, з якого скульптор Еліо Саля створив чудернацьких істот, морських чудовиськ і голови слонів на моєму фасаді. Я став зухвалим викликом канонам і поєднав житловий будинок із фантастичним світом природи та полювання. Моя роль полягала в утвердженні краси стилю модерн і демонстрації можливостей нових будівельних технологій. Сучасникам я нагадую, що справжня майстерність потребує сміливості та перетворює фантазію на вічний символ міста.
1. ЖИВОПИС ТА СКУЛЬПТУРА В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ
1. Що найчастіше зображали художники-реалісти?
Художники-реалісти зосереджувалися на правдивому відтворенні буденного життя людей, їхнього щоденного побуту, сільських звичаїв та навколишньої природи.
2. Наведіть приклади творів модерну та імпресіонізму у живописі.
Зразком модерну є полотно Федора Кричевського «Наречена». До творів імпресіонізму належать картини Олександра Мурашка «Дівчина в червоному капелюсі» та «Карусель», а також пейзажі Миколи Бурачека «Клуні» та «Реве та стогне Дніпр широкий».
3. Назвіть приклади монументальної і жанрової скульптури.
Прикладом монументальної скульптури є пам’ятник Богданові Хмельницькому в Києві, який створив Михайло Микешин. Зразками жанрової скульптури є роботи Леоніда Позена «Скіф» та «Переселенці».
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
Що могло об’єднувати цих митців і чи перетиналися їхні творчі шляхи?
Цих майстрів об’єднувало прагнення розвивати українську національну школу живопису, щирий інтерес до рідного народу, побуту та природи. Їхні творчі шляхи часто перетиналися під час виставок, викладацької діяльності в Києві та спільної праці над відкриттям Української академії мистецтв.
1. Знайдіть в інтернеті ключові факти про життя, художні стилі та найвідоміші роботи кожного з чотирьох художників.
| Художник | Художній стиль | Ключові факти | Найвідоміші роботи |
|---|---|---|---|
| Сергій Васильківський | Реалізм, ліричний пейзаж | Написав понад три тисячі полотен про природу й минуле України, дістав славу «сонячного художника». | «Козаки у степу», «Чумацький Ромоданівський шлях», «Козача левада». |
| Олександр Мурашко | Імпресіонізм, модерн | Став співзасновником Української академії мистецтв, отримав визнання на виставках у Парижі, Венеції та Мюнхені. | «Дівчина в червоному капелюсі», «Карусель», «Селянська родина». |
| Микола Бурачек | Імпресіонізм | Майстер пейзажу й театральний декоратор, написав важливі наукові праці з історії українського мистецтва. | «Клуні», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Квітучі яблуні». |
| Микола Пимоненко | Реалізм (побутовий жанр) | Був дійсним членом Товариства пересувних художніх виставок, показував життя українського села й народні обряди. | «Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Брід». |
2. Відшукайте інформацію про можливі спільні заходи, виставки, навчання чи членство в мистецьких товариствах, які могли об’єднувати цих митців.
Митці здобували освіту в Петербурзькій академії мистецтв та київській Рисувальній школі Миколи Мурашка, де пізніше викладали Микола Пимоненко й Олександр Мурашко. Олександр Мурашко та Микола Бурачек брали безпосередню участь у заснуванні Української академії мистецтв у 1917 році. Сергій Васильківський і Микола Пимоненко виставляли свої картини на загальних експозиціях передвижників і Товариства південноросійських художників.
3. Поміркуйте, які спільні ідеї, цінності чи прагнення могли їх зближувати, попри індивідуальні відмінності у стилях та тематиці.
Митців зближувала відданість рідній землі та бажання вивести українське образотворче мистецтво на високий професійний рівень. Вони відійшли від сухого копіювання дійсності й прагнули передати глибину людських почуттів, світлові переливи та особливий настрій українського життя.
4. Підготуйте на вибір: сценарій уявної розмови художників, віртуальну виставку-розповідь (презентація) або фрагмент подкасту.
Сценарій уявної розмови Сергія Васильківського та Олександра Мурашка «Мистецтво нової доби» (Київ, 1910 рік):
— Олександре, ваша картина «Дівчина в червоному капелюсі» сповнена живого світла. Ви сміливо залишаєте позаду суворі академічні правила.
— Світ навколо нас оновлюється, пане Сергію. Я хочу зафіксувати миттєве враження та гру сонця. Але ваші козаки у широкому степу — це теж не просто малюнок, а живий поклик нашої історії.
— Справді, через історичні образи та розлогий степ я показую незламну душу нашого народу.
— Погоджуюся з вами. Я застосовую сучасний європейський досвід, а ви бережете козацький літопис, проте обидва ми прославляємо рідну Україну.
5. Презентуйте результати своєї роботи у класі. Ваша робота має продемонструвати як індивідуальність кожного майстра, так і їхні взаємозв’язки.
Творчість чотирьох митців показує швидкий поступ нашої культури на початку XX століття. Микола Пимоненко реалістично зберіг для нас традиційні народні звичаї, Сергій Васильківський поєднав краєвиди із козацькою історією, а Олександр Мурашко та Микола Бурачек збагатили живопис свіжими барвами імпресіонізму. Кожен із них мав власний почерк, але разом вони піднесли українську тематику до світового визнання.
2. АРХІТЕКТУРА УКРАЇНИ: ВІД ЕКЛЕКТИКИ ДО МОДЕРНУ
1. Що таке еклектика? Які будівлі були споруджені в умовах розквіту еклектики?
Еклектика — це напрям в архітектурі, який вільно поєднував деталі та елементи різних історичних стилів в одній будівлі заради її зручності й виразності. За доби еклектики спорудили Одеський та Львівський оперні театри, Володимирський собор у Києві, а також резиденцію митрополитів у Чернівцях.
2. Як стиль модерн проявився в українській архітектурі?
Модерн приніс нові форми, плавні лінії, відмову від зайвої симетрії та сприйняття всієї споруди як єдиного художнього образу. Архітектори почали активно використовувати залізобетон і метал. В Україні виник національний модерн, де майстри поєднували передові конструкції з традиціями народного дерев’яного будівництва та орнаментами козацького бароко.
3. Назвіть будівлі-зразки українського архітектурного модерну.
Визначними зразками модерну є «Будинок з химерами» Владислава Городецького в Києві, будинок Полтавського губернського земства Василя Кричевського, Бессарабський критий ринок у Києві та будинок страхової компанії «Дністер» у Львові.
ЖИТТЄТЕКА
1. Як діяльність Владислава Городецького демонструє, що мистецтво та наука можуть поєднуватися в одній професії?
Владислав Городецький працював одночасно як інженер і як митець. Він володів бетонним заводом «Фор» та сміливо спирався на наукові знання про залізобетон для зведення складних споруд на крутих київських схилах. Його інженерні розрахунки гармонійно поєднувалися з талантом скульптора, проєктувальника інтер’єрів і театрального художника.
2. Яка споруда є «візитівкою» митця Городецького? Чому вона має таку назву? Дізнайтеся, чи збереглася вона до нашого часу.
Візитівкою архітектора став «Будинок з химерами» у Києві. Його назвали так через бетонні скульптури дивовижних звірів, мисливської здобичі та казкових морських істот, які прикрашають стіни й дах. Будівля збереглася до наших днів і слугує офіційною резиденцією для урочистих державних прийомів.
3. ЗМІНИ У МІСЬКОМУ ТА СІЛЬСЬКОМУ ПРОСТОРІ
1. Чим відрізнялася забудова старих міських центрів від нових районів, що виникали навколо них?
Старі центри міст зберігали впорядковане планування з величними спорудами класицизму. Натомість нові райони виникали стихійно навколо підприємств, поглинали сусідні села й хутори та утворювали заплутану мозаїку вулиць і провулків.
2. Які зміни в інфраструктурі свідчать про розвиток міст?
Про розвиток міст свідчила поява електричного освітлення, сучасних водогонів, каналізаційних мереж і брукованих доріг. Запрацював громадський транспорт, зокрема у 1892 році в Києві пустили перший електричний трамвай. Замість старих базарів зводили криті ринки й торговельні пасажі, а біля вокзалів поставали готелі.
3. Які зміни відбулись у спорудженні приватного житла?
У селах та містечках найпоширенішим типом житла стала трикамерна хата з житлової кімнати, сіней та комори. Заможні селяни почали споруджувати міцні цегляні будинки і покривали їх бляхою чи черепицею. Водночас для заводських робітників будували спільні довгі бараки, а бідніші верстви й далі жили в землянках або традиційних глинобитних мазанках.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
1. Розгляньте реконструкції сільських будинків. Знайдіть три спільні й три відмінні ознаки в кожній оселі.
Спільні ознаки: усі три хати споруджені з місцевих природних матеріалів, мають традиційну чотирикутну форму основи та високі похилі дахи для швидкого сходження опадів.
Відмінні ознаки: відрізняється матеріал стін (зрубне дерево на Гуцульщині проти глиняного мазання на Поліссі та Півдні), покрівля даху (ґонтова у карпатській садибі та солом’яно-очеретяна в інших регіонах), а також відкрита галерея-піддашшя, притаманна саме гуцульській хаті під номером 2.
2. Складіть розповідь із 6–8 речень про особливості побуту селян.
Життя українських селян залежало від чергування пір року та польових робіт. Головною частиною садиби була білена хата з піччю, біля якої родина готувала їжу та грілася взимку. Стіни оселі селяни затишно прикрашали вишиваними рушниками, глиняним посудом та іконами. Одяг шили самостійно з домотканого льняного полотна та овечої вовни. Щоденна їжа складалася з власного зерна, картоплі, городніх овочів і молочних страв. Неділями люди збиралися в церкві, обговорювали новини та відзначали традиційні свята громадою. Попри появу фабричних виробів, більшість селянських родин зберігала давній патріархальний уклад життя.
3. За допомогою інтернет-ресурсів з’ясуйте, чому українські хати-мазанки вважають екологічно чистим і безпечним житлом.
Українські хати-мазанки вважають екологічно чистими, бо їх зводили виключно з природної сировини: глини, піску, дерева, соломи та очерету. Глина має природні бактерицидні властивості і підтримує оптимальний рівень вологості всередині приміщення. Товсті стіни з саману чудово регулюють температуру: вони зберігають тепло взимку та несуть приємну прохолоду влітку. Конструкція на основі гнучкого дерев’яного каркаса надійно витримувала просідання ґрунту. Після завершення служби такі будівельні матеріали природно розкладаються і не завдають жодної шкоди навколишньому середовищу.
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
1. Проаналізуйте схему та визначте, яке важливе явище в українському мистецтві кінця ХІХ – початку ХХ століття вона відображає. Яких митців ви могли б додати до цієї схеми? Обґрунтуйте свій вибір.
Схема наочно показує полікультурність українського мистецтва того часу. Культурний простір України збагачували майстри різного етнічного походження, для яких наша земля стала джерелом творчого натхнення. До цієї схеми можна додати Казимира Малевича, який мав польське походження, народився в Києві та відзначав сильний вплив наївного українського селянського розпису на свій авангардний стиль. Також доречно долучити скульптора Михайла Микешина з білорусько-російським корінням, котрий створив величний пам’ятник гетьману Богданові Хмельницькому на Софійській площі.
2. Доведіть, що українське мистецтво другої половини ХІХ – початку ХХ століття було полікультурним явищем.
Я вважаю, що українське мистецтво другої половини ХІХ – початку ХХ століття було яскравим полікультурним явищем.
Оскільки на території України плідно співпрацювали та творили митці різних національностей, які щиро захоплювалися українською природою, історією та побутом.
Наприклад, маріупольський грек Архип Куїнджі створив шедевр «Місячна ніч на Дніпрі», вірменин Іван Айвазовський присвятив серію полотен життю українців («Чумаки в Малоросії»), поляк Владислав Городецький став творцем унікальних споруд Києва, а слобожанин з російським корінням Ілля Рєпін увічнив козацьку добу в картині «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».
Отже, поєднання традицій різних народів і взаємне збагачення досвідом зробили тогочасне українське мистецтво самобутнім, відкритим і багатогранним.
НАВЧАННЯ В ДІЇ
Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/wr8a1NpQ або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/wr8a1NpQ.