§ 34. Практичне заняття № 3. Проблеми політичної модернізації в країнах Європи (Щупак)
ПРИГАДАЙТЕ
1. Які перешкоди виникали на шляху переходу країн Європи до демократичних форм правління у ХІХ ст.?
Головною перешкодою був запеклий опір монархів та аристократії, які не бажали втрачати абсолютну владу та давні становиі привілеї. Також перешкоджали високі майнові й вікові цензи на виборах, неписьменність більшості селян і робітників, сувора цензура преси та діяльність поліцейських режимів.
2. У чому полягала відмінність у підходах до політичної модернізації країн Європи?
Одні держави рухалися мирним шляхом поступових парламентських реформ і соціальних компромісів, як Велика Британія. Інші країни долали цей шлях через революційні повстання, повалення монархій та барикади, як Франція. У Російській імперії навпаки панувала жорстка самодержавна реакція, де влада йшла на реформи лише під тиском воєнних поразок або масових заворушень.
1. ЧАСОВА ЛІНІЯ: РОЗКРИВАЄМО ТАЄМНИЦІ МИНУЛОГО
А) Розгляньте подані зображення. Визначте події, які вони відображають. Накресліть у зошиті чи нотатнику лінію часу або скористайтеся сервісом https://www.tiki-toki.com та розташуйте зображення у хронологічній послідовності.
- 1 — Ґ (1825 рік) — Повстання декабристів на Сенатській площі в Санкт-Петербурзі.
- 2 — Г (1867 рік) — Австро-угорський компроміс (угода), утворення дуалістичної монархії Австро-Угорщини (герб).
- 3 — А (1832 рік) — Перша парламентська реформа у Великій Британії (ліквідація «гнилих містечок»).
- 4 — Д (1905 рік) — Перша російська революція 1905–1907 років (похитування самодержавства).
- 5 — В (1830 рік) — Липнева революція у Франції (картина «Свобода, що веде народ»).
- 6 — Б (1861 рік) — Селянська реформа в Російській імперії / скасування кріпацтва («відрізки»).
Хронологічна послідовність зображень на лінії часу:
1 (1825 р.) ➔ 5 (1830 р.) ➔ 3 (1832 р.) ➔ 6 (1861 р.) ➔ 2 (1867 р.) ➔ 4 (1905 р.)
Б) Встановіть логічні пари, поєднавши представлені ілюстрації (1–6) з датами: А. 1832, Б. 1861, В. 1830, Г. 1867, Ґ. 1825, Д. 1905.
Логічні пари:
- 1 — Ґ (1825 рік) — Повстання декабристів на Сенатській площі в Санкт-Петербурзі.
- 2 — Г (1867 рік) — Австро-угорський компроміс (утворення дуалістичної монархії).
- 3 — А (1832 рік) — Перша парламентська реформа у Великій Британії.
- 4 — Д (1905 рік) — Перша російська революція 1905–1907 років.
- 5 — В (1830 рік) — Липнева революція у Франції.
- 6 — Б (1861 рік) — Селянська реформа в Російській імперії (скасування кріпацтва).
2. МАНДРИ ЧЕРЕЗ ПРОСТІР ІСТОРІЇ: РОЗВИВАЄМО ПРОСТОРОВУ УЯВУ
А) Уважно розгляньте політичну карту Європи другої половини ХІХ ст. Використовуючи умовні позначення, визначте:
• які держави або імперії здійснювали політичні реформи або зазнавали революційних змін?
Франція пройшла крізь революції 1830 та 1848 років, змінила монархію на республіку, потім на Другу імперію і з 1870 року остаточно стала республікою. Австрійська імперія пережила піднесення «Весни народів» 1848–1849 років і через кризу перетворилася в 1867 році на дуалістичну Австро-Угорщину. Російська імперія запровадила реформи 1860–1870-х років та зазнала потужного удару під час революції 1905–1907 років.
• де зберігалося самодержавство?
Самодержавний абсолютистський лад непохитно тримався в Російській імперії. Навіть після створення Державної думи за Маніфестом 17 жовтня 1905 року цар зберіг всю повноту виконавчої влади і розпустив перші два парламенти під час Третьочервневого перевороту 1907 року.
• у яких державах розвивалася парламентська демократія?
Парламентаризм успішно розвивався у Великій Британії через взаємодію партій торі й вігів та зниження виборчих цензів. Також конституційні парламентські форми правління утвердилися у Франції доби Третьої республіки, у Бельгії та Швейцарії.
Б) Поміркуйте, які фактори впливали на темпи та характер політичної модернізації в різних регіонах Європи? Чому в одних країнах відбувалося поступове реформування, а в інших — вибухали революції або спостерігалася політична реакція?
Головними факторами були сила середнього класу, рівень освіченості народу та готовність правлячої еліти чути громадян. У Великій Британії монархія вчасно йшла на поступки підприємцям і робітникам, тому суспільство розвивалося еволюційно. У державах із застиглим абсолютизмом влада придушувала вільне слово і заганяла опозицію в підпілля. Це неминуче накопичувало гнів людей і призводило до раптових вибухів революцій та збройного терору.
В) 1. Визначте на карті українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
У складі Російської імперії перебувало близько 80% українських земель: Лівобережжя, Слобожанщина, Правобережжя та Південь (територія дев’яти губерній). До володінь австрійських Габсбургів входило близько 20% земель: Східна Галичина та Північна Буковина (австрійська частина — Цислейтанія) і Закарпаття (угорська частина — Транслейтанія).
В) 2. Назвіть, у яких частинах імперій українці могли бути більш залучені до політичного життя.
Українці мали значно більше можливостей у володіннях Австро-Угорщини, передусім у Галичині та Буковині. Завдяки конституції 1867 року русини обирали послів до крайових сеймів і віденського парламенту, заснували перші легальні політичні партії (РУРП, УНДП, УСДП) та вільно видавали часописи.
В) 3. Які наслідки могли мати реформи або революції в імперських центрах для українського населення?
Реформи в центрах відкривали українцям вікно можливостей для легального національного розвитку. Після реформ у Відні постали товариства «Просвіта» та НТШ, а революція 1905 року в Петербурзі дозволила видавати перші україномовні газети та утворити українські громади в Державній думі. Проте згасання революцій приносило жорстку імперську реакцію: утиски мови, поліцейський нагляд і закриття національних шкіл.
3. ІСТОРИЧНИЙ ДЕТЕКТИВ: ШУКАЄМО ТА АНАЛІЗУЄМО
Проаналізуйте уривок із джерела (промова австрійського міністра закордонних справ Ф. Бейста 1867 р. про союз між Австрією та Угорщиною) та дайте відповіді на запитання:
1. Яку подію відображено у поданих джерелах?
У джерелі відображено укладення австро-угорського компромісу 1867 року та перетворення Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорську монархію.
2. Які наслідки мав процес, представлений у джерелах?
Держава розділилася на дві частини — австрійську (Цислейтанію) та угорську (Транслейтанію). Кожна частина отримала власний парламент і міністерства, а спільними залишилися монарх, армія, зовнішня політика і фінанси. Угорці домоглися широкої автономії, проте інтереси слов’янських народів та українців знову проігнорували.
3. Висловіть власну думку: чи вплинуло створення дуалістичної монархії на українські землі в Галичині та Буковині? Як саме?
Так, створення дуалістичної імперії безпосередньо вплинуло на українців. Закарпаття залишилося в угорській частині й зазнало агресивної мадяризації. Галичина й Буковина ввійшли до австрійської частини. У Галичині імператор передав владу польській шляхті, що загострило стосунки між поляками та українцями. Водночас конституція 1867 року надала базові громадянські права і свободу слова, завдяки чому українці змогли заснувати товариства «Просвіта» та НТШ, видавати власні газети й обирати послів до парламенту.
Доберіть до нього назву та підготуйте пост для соціальної мережі за орієнтовним планом.
Назва посту: «Угода двох за рахунок мільйонів: народження Австро-Угорщини 1867 року»
Текст посту для соціальної мережі:
У 1867 році Габсбурги пішли на відчайдушний крок, щоб урятувати імперію від розпаду після воєнної поразки від Пруссії. Відень уклав компроміс із Будапештом, розділивши державу на дві половини.
Але чи був цей союз чесним для всіх? Аж ніяк! Австрійська та угорська верхівки просто поділили владу між собою за правилом: «Ви керуйте своїми народами, а ми подбаємо про своїх». Більшість населення держави — чехи, словаки, поляки, хорвати, серби та українці — залишилися без власних автономій.
Для нас, українців, цей компроміс мав подвійний наслідок. З одного боку, ми отримали конституційні права, україномовну пресу та місця в парламенті. З іншого боку, Східну Галичину віддали під контроль польських поміщиків, а Закарпаття потерпало від насильного онімечення й мадяризації шкіл. Справжній громадянський мир неможливо збудувати, якщо зневажати інтереси більшості народів!
#Історія9клас #АвстроУгорщина #Компроміс1867 #Галичина #ІсторіяУкраїни #ПолітичнаМодернізація
4. ІСТОРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
1. Проаналізуйте текст пісні «La Parisienne» та дайте відповіді на запитання:
• Як пісня «La Parisienne» відображає настрої французького суспільства після Липневої революції?
Пісня передає патріотичне піднесення, рішучість і гордість французів за швидку перемогу над свавіллям короля Карла X під час трьох днів барикадних боїв у липні 1830 року.
• Які емоції вона викликає?
Вона викликає почуття патріотичного обов’язку, захоплення героїзмом полеглих за волю та впевненість народу у своїй силі.
• Які ідеї (свобода, боротьба, надія тощо) у ній звучать найсильніше?
Найсильніше звучать ідеї збройної боротьби проти тиранії, захисту завойованої свободи та надії на справедливий закон під триколірним прапором.
• Чи справді пісня могла об’єднувати громадян?
Так, простий і бойовий мотив об’єднував людей різних станів навколо спільної мети — захисту конституційних свобод та спільних національних символів.
2. Проаналізуйте подані карикатури («Le Juste Milieu» О. Дом’є, 1832 р. та «Peur de Monsieur», 1830 р.) та дайте відповіді на запитання:
• Назвіть образи, які використовує автор, щоб висловити критику монархії?
Оноре Дом’є зображує монархію через постать Луї-Філіппа або його міністрів із характерним обличчям у формі груші, важким міщанським одягом та незмінною буржуазною парасолькою замість королівських регалій.
• Які події або настрої вони висміюють?
Малюнки висміюють лицемірну урядову політику «золотої середини», жадібність фінансової верхівки та боягузтво чиновників перед народом і привидом нової республіки.
• Чи вважаєте ви ці карикатури ефективним способом політичного висловлювання?
Так, сатиричний малюнок миттєво доносить думку навіть до неписьменних верств населення і розвінчує удавану велич правителів набагато яскравіше за довгі газетні статті.
3. Сформулюйте спільний висновок: яку роль у процесі політичної модернізації можуть відігравати сатира та культура? Чому мистецтво впливає на формування політичної свідомості? Чи має місце при цьому гумор?
• Яку роль у процесі політичної модернізації можуть відігравати сатира та культура?
Культура згуртовує людей навколо спільних цінностей і свободи, а сатира допомагає суспільству контролювати владу та відкрито висміювати помилки можновладців.
• Чому мистецтво впливає на формування політичної свідомості?
Твори мистецтва діють на почуття людей і перетворюють складні політичні гасла на зрозумілі символи боротьби за права і свободи.
• Чи має місце при цьому гумор?
Гумор займає головне місце у критиці режиму, бо він знімає страх перед авторитарною владою, робить помилки монархів смішними для всього суспільства і змушує уряди рахуватися з громадською думкою.