7 липня 2026 р. Модерна доба

§ 33. Зрушення в соціокультурному житті та повсякденні України в середині ХІХ – на початку ХХ ст. (Пометун)

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Працюючи в групі, виберіть дві ознаки модернізації на початку ХХ ст. з однієї зі сфер суспільного життя, поданих у таблиці, які, на вашу думку, найбільше вплинули на життя людей саме в той час. Коротко сформулюйте, як ці зміни могли відчуватися в буденному житті пересічної людини початку ХХ ст. Будьте готові озвучити своє пояснення. Під час уроку перевіряйте ваші припущення.

Ми обрали дві ознаки із соціальної сфери: «стрімка урбанізація» та «упровадження нових засобів комунікацій». У буденному житті пересічна людина відчувала це через швидке зростання міст і переселення туди значної частини селян. Люди починали користуватися телеграфом і телефоном для передачі новин на відстань. Також мешканці міст отримали новий громадський транспорт і відчули швидший ритм життя.

1. ЯК ВПЛИВАЛИ ПРОЦЕСИ МОДЕРНІЗАЦІЇ НА СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ ТА УМОВИ ПРАЦІ УКРАЇНЦІВ

ПОМІРКУЙТЕ

Складіть перелік змін у способі життя і праці населення під впливом модернізації.

Зміни в способі життя і праці населення:

Почався перехід частини селян до найманої праці на заводах, фабриках і шахтах.
Посилилося соціальне розшарування на селі на заможних господарів, середняків і бідняків.
Зросла трудова міграція селян на сезонні заробітки, до міст або за кордон.
На промислових підприємствах встановився суворий розпорядок із тривалим робочим днем по 10–12 годин.
З’явилася загроза професійних захворювань і виробничих травм через важкі умови праці.
Змінився щоденний ритм життя міських робітників через підпорядкування заводському гудку та графіку змін.

ДОСЛІДІТЬ

Прокоментуйте на основі тексту, які явища засвідчують наведені джерела.

Наведені джерела засвідчують такі явища:

Селяни Наддніпрянщини масово потерпали від малоземелля та низького рівня культури. Через це вони не витримували конкуренції на міських заводах і вирушали в далеку міграцію до Сибіру, хоча поруч росли промислові гіганти Донбасу та Придніпров’я.
На західноукраїнських землях робітничий клас формувався повільно під впливом старих ремісничих цехів. Селяни приходили працювати на фабрики лише на найнижчі посади, зберігали традиційне сільське мислення і переносили на підприємців звичні патріархальні стосунки.

2. ЯК ГРОМАДА ОРГАНІЗОВУВАЛА ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

ПОМІРКУЙТЕ

Чому саме громада стала основною формою організації життя селян? Як вона впливала на їхні щоденні справи й поведінку?

Громада стала основною формою організації життя селян через потребу у взаємодопомозі та спільному захисті інтересів в умовах малоземелля й високих податків. Вона впливала на життя селян щодня: регулювала землекористування, збирала місцеві податки, стежила за громадським порядком і вирішувала суперечки. Також громада підтримувала літніх людей і сиріт та формувала норми поведінки селянина за традиціями й настановами церкви.

ДОСЛІДІТЬ

Які функції громади були найважливішими для виживання та розвитку сільського населення західноукраїнських земель?

Найважливішими функціями громади на західноукраїнських землях були:

Соціальна опіка: громада допомагала хворим, літнім людям і тим, хто не міг прогодувати себе самостійно.
Господарське самоврядування: утримання доріг, мостів і громадських споруд.
Фінансова діяльність: збір місцевих платежів і затвердження звіту про прибутки й видатки громади.
Політичне представництво: виборні війт та громадська рада захищали права селян перед повітовими органами влади.
Культурний та економічний розвиток: організація читалень «Просвіти», кооперативів і кредитних спілок.

3. ЯКИМ БУЛО ПОВСЯКДЕННЯ СЕЛА

ПОМІРКУЙТЕ

Які ознаки модернізації могли бути помітні навіть у традиційному сільському житті? Чому соціальна нерівність у селі поглиблювалася і до яких наслідків це призводило?

Ознаками модернізації на селі стали поява окремих сівалок, молотарок, спеціалізація господарств на товарних культурах (цукровий буряк, тютюн, соняшник) і вирощування картоплі на продаж. Також на селі поширювалися грошові розрахунки, відкривалися початкові школи, до яких ішли вчитися дівчата.

Нерівність поглиблювалася через ринкову конкуренцію: заможні селяни скуповували землю й наймали робітників, а бідняки розорялися через брак наділів. Це призводило до зростання бідності, вимушених пошуків сезонних заробітків, масового виїзду до промислових міст або еміграції до Америки й Сибіру.

ДОСЛІДІТЬ

Проаналізуйте подані на с. 231 та в галереї е-додатка до § 33 фото і прокоментуйте, які явища повсякдення селян вони відображають.

Світлина «Сінокос на Волині» показує колективну ручну працю селян, які використовують звичайні коси й граблі без техніки. Світлина «Прання на річці» у селі Старі Санжари ілюструє традиційний жіночий побут, важку фізичну працю та повну відсутність водогону чи побутових зручностей. Обидва фото свідчать, що повсякдення українського села на початку XX століття трималося на давніх звичаях і виснажливій праці.

4. ЧИМ ХАРАКТЕРИЗУВАЛОСЯ ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ МІСТ

ПОМІРКУЙТЕ

Чому українські міста на початку ХХ ст. були такими багатонаціональними? Які ознаки модернізації були помітні на вулицях великих міст? Що могло робити життя містян водночас і комфортнішим, і складнішим, ніж життя в селі?

Міста були багатонаціональними через приплив фахівців і робітників з інших регіонів імперій. На Наддніпрянщині в містах жило багато росіян і євреїв у межах смуги осілості, а в західноукраїнських містах переважали поляки, євреї та німці.

На вулицях міст з’явилися бруківка, електричні трамваї, перші автобуси й автомобілі, електричні ліхтарі, великі кам’яниці, банки та магазини.

Життя в місті було комфортнішим завдяки водогону, каналізації, електриці, театрам і лікарням. Складнішим його робили дорожнеча житла, антисанітарія робітничих околиць, брудне повітря та тривала виснажлива праця на фабриках.

ДОСЛІДІТЬ

Яка мета поданого допису? На які верстви населення були розраховані такі магазини? Чи пов’язано виникнення таких торгових фірм із модернізаційними процесами? Поясніть свою думку.

Мета допису — реклама модного готового одягу фабрики торгового дому «Людмер і сини» для залучення заможних покупців. Магазин був розрахований на багатих городян і представників середнього класу, які стежили за європейською модою. Виникнення таких фірм безпосередньо пов’язане з модернізацією: розвиток власного фабричного виробництва витісняв кустарне пошиття, запроваджував масовий ринок якісних товарів та інтегрував вітчизняну торгівлю у світовий простір.

ДОСЛІДІТЬ

Проаналізуйте подані на с. 234 та в галереї е-додатка фото. Поясніть, як динаміка модернізаційних процесів віддзеркалилася в будівлях. Як поєднувалися комерційна та культурницька ідеї в спорудах кінця ХІХ – початку ХХ ст.?

Фотографії Києва початку XX століття показують перетворення міста на сучасний європейський центр із багатоповерховими прибутковими будинками, банками, готелями та брукованими вулицями з трамвайними коліями. У спорудах комерція поєднувалася з культурою: перші поверхи розкішних кам’яниць займали крамниці, контори та ресторани, а на верхніх поверхах розміщувалися житлові апартаменти, театри, виставкові зали або бібліотеки. Це створювало комфортний міський простір для життя, бізнесу й дозвілля.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Дай визначення поняття «модернізація» та назви основні напрями модернізації суспільного життя.

Модернізація — це процес оновлення та переходу від традиційного аграрного суспільства до сучасного індустріального.

Основні напрями модернізації суспільного життя:

Економічний: індустріалізація, впровадження нової техніки й ринкових відносин.
Соціальний: стрімка урбанізація, зростання мобільності людей і перехід до малих сімей.
Політичний: залучення широких верств населення до політики, виникнення партій і громадських рухів.
Духовний: поширення масової освіти, розвиток світської культури та зростання національної свідомості.

2. Чому малоземелля залишалося головною проблемою більшості українських селян на початку ХХ ст. і як воно впливало на щоденне життя родин?

Малоземелля виникло через швидке зростання кількості населення та збереження великого поміщицького землеволодіння. Селянські наділи під час поділу між спадкоємцями постійно дрібнішали. Близько 40% селянських родин не мали достатньо землі для прожитку. Через це селяни щодня бідували, харчувалися скромно (хліб, каші, картопля), наймалися до багатих односельців за мізерну плату або йшли на далекі заробітки.

3. Якими були основні заняття селян в аграрній Україні й чому рівень механізації в сільському господарстві залишався низьким?

Основними заняттями селян залишалися хліборобство (вирощування жита, пшениці, картоплі, цукрового буряку) та тваринництво. Рівень механізації був низьким через бідність селянських господарств, які не мали грошей на купівлю техніки. До того ж на селі було надзвичайно багато дешевої робочої сили, тому власникам було простіше й дешевше використовувати виснажливу ручну працю людей.

4. Яку роль відігравала сільська громада в житті селян і які рішення вона могла ухвалювати?

Громада організовувала все повсякденне життя селян, гарантувала взаємодопомогу та регулювала порядок у селі. Вона ухвалювала рішення про розподіл спільних угідь, порядок сплати місцевих зборів і податків, ремонт шляхів, будівництво мостів, опіку над сиротами та хворими односельцями, а також обирала сільського війта чи старосту.

5. У чому полягали головні відмінності між умовами праці селян і робітників у містах?

Селяни працювали залежно від природного циклу й пір року: влітку їхній робочий день тривав до 14 годин, а взимку темп сповільнювався. Селянин сам організовував свій день і працював переважно на власному полі чи на свіжому повітрі. Натомість робітник у місті працював весь рік за суворим графіком на підприємстві по 10–12 годин у закритому приміщенні чи шахті, де постійно існувала небезпека травм, обвалів і шкідливого пилу.

6. Який вигляд мало повсякденне життя мешканців українського села: у побуті, харчуванні, житлі та традиціях?

Повсякдення села залишалося простим і скромним. Селяни жили в традиційних хатах-мазанках під солом’яною стріхою. Основу раціону складали хліб, пісний борщ, куліш, картопля й овочі, а м’ясо та білий хліб готували лише на свята. Весь ритм визначався сільськогосподарськими роботами (оранка, сівба, жнива). Важливими подіями були недільні відвідини церкви, хрестини, весілля та дотримання народних традицій.

7. Як впливали процеси модернізації на суспільно-культурне життя українців?

Модернізація прискорила поширення грамотності й масової освіти, збільшила кількість дітей у початкових школах. У містах і селах відкривалися бібліотеки, читальні «Просвіти», театрові й хорові гуртки. Швидкий зв’язок і газети інформували людей про важливі події, що згуртовувало українців та сприяло зростанню їхньої національної свідомості.

8. Як соціальний стан впливав на умови життя міських мешканців?

Соціальний стан цілком визначав рівень життя городян:

Заможні верстви (підприємці, банкіри, чиновники) жили у великих комфортабельних квартирах у центрі міст, мали водогін, каналізацію, електрику, вишуканий одяг і відвідували театри й ресторани.
Середній клас (службовці, вчителі, лікарі) мав стабільний заробіток, замовляв модний одяг, купував велосипеди й грамофони та навчав дітей у гімназіях.
Робітники та біднота мешкали на околицях у тісних підвалах або перенаселених бараках без санітарних умов, страждали від хвороб і витрачали весь заробіток на їжу.

9. Які риси повсякдення міста свідчили про модернізацію — у транспорті, забудові, інфраструктурі та культурному житті?

Про модернізацію свідчили:

Транспорт: пуск електричних трамваїв у Києві, Львові, Катеринославі, поява автобусів і перших автомобілів.
Забудова: зведення багатоповерхових кам’яниць, готелів, банків, критих ринків і вокзалів.
Інфраструктура: прокладання водогону, каналізації, газового та електричного освітлення вулиць, телефонний зв’язок.
Культурне життя: робота стаціонарних театрів, відкриття кінематографів, публічних бібліотек, міських парків з оркестрами, кав’ярень і кондитерських.

10. Які наслідки для суспільства мала хвиля урбанізації та промислового розвитку? Як вони змінювали структуру населення українських земель?

Урбанізація призвела до швидкого зростання чисельності жителів міст (у Києві — у 8 разів, в Одесі — у 6 разів). Відбулися глибокі зміни в структурі суспільства: сформувалися великі верстви найманих промислових робітників і буржуазії. У містах зменшилася частка українців, адже сюди масово прибували кваліфіковані робітники з російських губерній та фахівці інших національностей, що посилило русифікацію міських центрів.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Накресли просту схему під назвою «Повсякдення села ↔ повсякдення міста», що містить 3 колонки. Зазнач у них по 3 короткі пункти-характеристики (можна у вигляді значків, символів, стрілок тощо).

Схема порівняння способу життя на початку XX століття:

Короткий опис схеми:

Село жило традиційною ручною працею на землі, залежало від природних циклів і трималося на звичаях громади.
Між селом і містом посилювався зв’язок: селяни ставали робітниками та постачали сировину, а місто несло нову техніку, товари й знання.
Місто жило прискореним темпом, залежало від фабричного виробництва та користувалося новими вигодами цивілізації.

2. Виконай завдання 33.1–33.5 до § 33 в е-додатку.

Завдання виконується в електронному додатку до підручника за індивідуальними інтерактивними вправами.

Робочий зошит

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 1

1. Уяви, що ти — кореспондент / кореспондентка європейської газети початку ХХ ст., який / яка досліджує зміни в повсякденному житті українців. Твоє завдання — створити тематичний путівник «Карта модернізації України початку ХХ ст.: особливості повсякдення». На контурній карті України:

• 1. Познач і підпиши міста, які стали центрами промислового розвитку.
Наддніпрянщина: Київ, Харків, Катеринослав, Одеса, Миколаїв, Маріуполь, Юзівка (Донбас). Західноукраїнські землі: Львів, Борислав, Дрогобич.

• 2. Вибери 2–4 міста для докладного аналізу. Для кожного з них створи одне або кілька умовних позначень (символи, малюнки, кольори), що відображають найхарактерніші риси: етнічний склад, основні галузі промисловості, важливі події тощо.
Юзівка: чорний силует вугільної шахти та заводського димаря (важка промисловість, видобуток вугілля; швидке зростання робітничих селищ; 93% українських мігрантів — некваліфіковані робітники).
Київ: значок трамвая та книги (машинобудування, легка й харчова промисловість; запуск першого електричного трамвая 1892 року; 22% українського населення, багатонаціональний культурний центр).
Одеса: силует торгового корабля та якір (найбільший морський порт, експорт зерна, фабрики; переважання російського та єврейського населення, українців лише 6%; наявність розвиненої мережі лікарень).
Борислав: нафтова вишка (центр нафтопромислів Галичини в Австро-Угорщині; вкрай тяжкі побутові умови праці, робочий день по 12–18 годин).

• 3. Склади легенду карти, де поясни всі умовні позначення.
Легенда карти:

Чорний молот / шахта — центри важкої металургії та видобутку кам’яного вугілля (Донбас, Придніпров’я).
Рейки / вагон — ключові залізничні вузли та міста з лініями електричного трамвая (Київ, Катеринослав, Львів).
Синій якір — морські торговельні порти (Одеса, Миколаїв, Маріуполь).
Темна крапля — нафтовидобувний район Галичини (Борислав, Дрогобич).
Кольорові сектори — частка українського населення у великих містах (Київ — 22%, Харків — 26%, Одеса — 6%).

Аналіз:
Чому, на твою думку, промислові центри зосередилися саме на сході та півдні? Як це пов’язано з природними ресурсами (вугілля, метал), транспортною мережею Російської імперії щодо розвитку важкої промисловості?
Схід і південь мали багаті поклади донецького вугілля та криворізької залізної руди, які залягали поруч. Держава та інвестори прокладали залізниці саме до цих баз і південних морських портів, що перетворило регіон на головний осередок важкої індустрії.

Які міста були найбільшими центрами торгівлі та промисловості на початку XIX ст. та на початку XX ст. Чи збігаються вони?
На початку XIX ст. провідну роль відігравали старі торгові міста та ярмаркові центри (Полтава, Київ, Ніжин, Одеса, Броди, Львів), де промисловість мала мануфактурний характер. На початку XX ст. першість перехопили центри важкої індустрії та залізничні вузли: Катеринослав, Юзівка, Харків, Миколаїв, Маріуполь. Центри збігаються лише частково: Одеса та Київ зберегли першість завдяки портам і залізниці, але традиційні ярмаркові містечка поступилися новим індустріальним гігантам сходу й півдня.

2. Поясни причинно-наслідковий зв’язок між процесами модернізації та змінами в суспільстві за такою схемою: Аграрне перенаселення і малоземелля ➝ Соціальна диференціація села (заможні — середняки — бідняки) ➝ Сезонні міграції та масовий наплив селян до міст ➝ Формування робітничого класу і поява робітничих кварталів ➝ Соціальна напруга та конфлікти у містах.
На основі тексту параграфа поясни кожен етап логічного ланцюга, наведи приклади.

Аграрне перенаселення і малоземелля: швидке зростання сільського населення призвело до браку землі, тому до 40% селян не мали достатніх наділів для самостійного прогодування.
Соціальна диференціація села: сільське населення розкололося на 448 тисяч заможних господарств, 550 тисяч середняків та 1,5 мільйона бідняків, які втрачали землю.
Сезонні міграції та масовий наплив селян до міст: позбавлені землі бідняки щороку йшли на заробітки або переселялися на промислові підприємства (тільки на Донбас щороку прибувало понад 100 тисяч сільських робітників).
Формування робітничого класу і поява робітничих кварталів: колишні селяни ставали фабричними робітниками й шахтарями; вони селилися на околицях міст у перенаселених бараках без каналізації та водогону.
Соціальна напруга та конфлікти у містах: важка 10–12-годинна праця, травматизм, низька платня, антисанітарія та ворожість міських низів до новоприбулих створювали постійну небезпеку страйків і заворушень.

3. Склади і запиши в таблицю календар ключових подій / явищ / нововведень, які вплинули на повсякденне життя українців у середині ХІХ – на початку ХХ ст. Вибери 5–6 подій / явищ / нововведень і для кожної / кожного зазнач її значення та вплив на щоденне життя людей (селян або міщан):

Дата / період	Подія / явище / нововведення	Значення / вплив на повсякденне життя
Друга половина XIX ст.	Будівництво розгалуженої мережі залізниць	Прискорило поїздки, здешевило доставку товарів, спростило виїзд селян на заробітки.
1868–1918 рр.	Чинність закону про громади в Галичині	Закріпила виборність війта і ради, дозволила селянам відкривати читальні «Просвіти» й кооперативи.
1870–1890-ті рр.	Прокладання міського водогону та каналізації	Поліпшило санітарний стан центральних кварталів великих міст, знизило спалахи епідемій.
1892 р.	Запуск першого електричного трамвая в Києві	Зробив міський транспорт доступним для різних верств і витіснив дорожчих візників.
Початок ХХ ст.	Поява телефонів, автомобілів та автобусів	Прискорило передачу новин і поїздок у містах; телефон дав змогу молоді спілкуватися без нагляду батьків.
1906 р.	Початок Столипінської аграрної реформи	Дозволила виходити з общини, закріплювати землю у приватну власність і створила хутори й відруби.

Зроби висновок
Що саме визначало новий «ритм життя» українського суспільства на межі ХІХ–ХХ ст.: технічні винаходи, соціальні реформи, урбанізація чи щось інше? Поясни.
Новий ритм визначали фабрична праця та транспортні винаходи (залізниці, трамваї). Вони замінили природний цикл селянина суворим розкладом годинника, заводськими гудками та стрімким пересуванням містом.

Вибери подію / явище / нововведення із таблиці та виконай історичну реконструкцію. Уяви, що ця подія / це явище / це нововедення НЕ відбулася / НЕ відбулося або була / було на 20–30 років пізніше.
Як це могло б вплинути на загальний ритм життя тогочасних міст або сіл?
(Вибрано: запуск електричного трамвая в Києві 1892 р.) Міста довше залежали б від дорогих візників, а робітники йшли б на заводи пішки годинами. Це загальмувало б розростання передмість і посилило б перенаселеність та антисанітарію в центрі.

Чи можна вважати цю подію / це явище / це нововедення «поворотною точкою» в історії повсякденності? Чому?
Так, електричний трамвай став поворотною точкою, бо створив перший масовий, дешевий і доступний для всіх соціальних верств міський транспорт, який кардинально змінив темп щоденного пересування людей.

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 2

4. Дослідницький квест «Місто і село на початку ХХ ст.: особливості повсякденного життя»:

• Крок 1. Порівняльний аналіз повсякдення: На основі тексту підручника та додаткових джерел порівняй повсякденне життя міщан і селян цієї доби. Заповни таблицю за аспектами:

Аспект порівняння	Село	Місто
Соціальна структура	Селяни-бідняки, середняки, заможні господарі; вплив сільської громади та священника.	Заможні (банкіри, власники фірм), середній стан (службовці, вчителі), робітники заводів і чорнороби.
Умови праці	Важка ручна праця на землі, залежність від погоди; робочий день улітку тривав 12–14 годин.	Фабрично-заводська праця по 10–12 годин (у Галичині до 18 год), високий травматизм, праця жінок і дітей.
Житло та побут	Традиційні хати, пічне опалення, гасові лампи або свічки, колодязна вода, прання на річці.	Контраст: кам’яні будинки з водогоном, каналізацією та електрикою в центрі; тісні бараки на околицях.
Харчування	Скромне: хліб, борщ, каші, картопля, овочі; м’ясо вживали переважно на свята.	Заможні та середній стан споживали різноманітні продукти й каву; робітники харчувалися просто й дешево.
Дозвілля	Спілкування біля церкви, традиційні свята, весілля, толоки; у Галичині — читальні «Просвіти».	Театри, кінотеатри, парки з духовими оркестрами, кав’ярні, катання на човнах улітку та ковзанки взимку.
Ознаки модернізації в повсякденні	Поодинокі сівалки й молотарки в багатих господарствах, поширення картоплі, читальні, кооперативи.	Електричні трамваї, автобуси, автомобілі, телефон, телеграф, модне вбрання з універмагів.

• Крок 2. «Два світи одного дня: місто й село початку ХХ ст.»: Опиши (6–8 речень) один день життя людини в селі та один день життя людини в місті на початку ХХ ст. Обов’язково зауваж на 2–3 контрастах між цими двома світами — у праці, транспорті, житлі, харчуванні, дозвіллі, можливостях чи ритмі життя.
Селянин прокидався вдосвіта разом із сходом сонця, снідав пісною кашею з окрайцем хліба і вирушав пішки на поле жати серпом або косити пшеницю. Його робочий день тривав до настання темряви під відкритим небом без жодних годинників, після чого він повертався до темної хати з гасовою лампою та вечеряв картоплею з борщем. Натомість міський робітник схоплювався о шостій ранку за гучним заводським гудком і їхав до заводу переповненим електричним трамваєм. На підприємстві він відпрацьовував жорстку 11-годинну зміну біля гучного верстата під електричними лампами фабричного цеху. Увечері містянин середнього достатку міг зайти до кав’ярні, прочитати свіжу вечірню газету або прогулятися освітленим ліхтарями брукованим проспектом. Контраст виявлявся у жорсткому машинному ритмі міста проти природного циклу села, наявності електричного транспорту замість пішої ходи та доступі до міського публічного дозвілля.

• Крок 3. Уявна музейна виставка: Матеріали експозиції «Повсякдення села початку ХХ ст.»:

Традиційний дерев’яний серп або коса для ручного збирання врожаю.
Глиняний глечик та дерев’яне побутове начиння для приготування їжі.
Гасова лампа як основне джерело освітлення сільської хати.
Світлина селян біля річки під час прання білизни чи сінокосу 1912 року.
Статут сільської читальні товариства «Просвіта» або членська книжка селянського кредитного кооперативу.

• Крок 3. Уявна музейна виставка: Матеріали експозиції «Повсякдення міста початку ХХ ст.»:

Квиток на київський електричний трамвай кінця XIX – початку XX ст.
Настінний дротовий телефонний апарат міської мережі.
Газетна рекламна вирізка торгового дому фірми «Людмер і сини» з каталогом паризького одягу.
Світлина міського брукованого проспекту з електричними ліхтарями та першими автомобілями.
Театральна афіша або грамофон із платівкою для міського дозвілля.

• Вступний текст для відвідувачів і відвідувачок (пояснення головної ідеї виставки):
Ця виставка знайомить із контрастами життя в Україні на зламі XIX і XX століть. Вона показує, як традиційне село з ручною працею співіснувало з великими індустріальними містами. Експозиція допомагає зрозуміти, як нові технології, залізниці та електрика поступово змінювали щоденні звички людей.

• Крок 4. Самооцінка роботи над дослідницьким квестом:

– Як я впорався / впоралася із завданнями:
[X] Усе виконав / виконала

– Що мені вдалося найкраще:
Найкраще вдалося з’ясувати подробиці міського побуту, появу електричного трамвая та проаналізувати старовинні фотографії.

– Що викликало труднощі:
Труднощі викликало зіставлення законів про сільські громади під владою двох різних імперій.

– Що нового я дізнався/дізналася про українське село та місто початку ХХ ст.?
Майже 80% людей і далі жили в селах, а абсолютна більшість українських селян-переселенців у містах ставала чорноробами через брак фахової освіти.

– Що я хотів би / хотіла б покращити у своїй роботі наступного разу?
Швидше виділяти головні тези з історичних документів австрійського та російського законодавства.

5. Порівняй сільські громади Наддніпрянщини та західноукраїнських земель за ключовими критеріями. Заповни порівняльну таблицю:

Критерій порівняння	Громада Наддніпрянщини	Громада західноукраїнських земель
Органи влади та їх виборність	Сільський схід і староста. Столипінська реформа 1906 року суттєво послабила владу сходу, дозволивши закріплювати землю у приватну власність.	Громадська рада та війт. Їх обирали прямим голосуванням усі дорослі жителі з правом голосу.
Повноваження у вирішенні місцевих питань	Розподіл наділів, мирські витрати, до 1906 року діяла кругова порука за виплату податків.	Утримання доріг і мостів, встановлення місцевих податків і зборів, нагляд за порядком і обов’язкова допомога непрацездатним.
Вплив на культурний розвиток і національну свідомість	Обмежений через імперські заборони української мови. Центром життя залишалася церква, початкових шкіл не вистачало.	Високий. Громади ставали базою для читалень «Просвіти», кооперативів, хорів, аматорських театрів і кредитних спілок.
Статус громади та її місце у суспільному житті	Звичаєвий інститут, який після 1906 року переживав розкол через вихід селян на хутори та відруби.	Офіційний орган самоврядування за законом 1868 року, який служив головною опорою селян в умовах малоземелля.

• Поміркуй і зроби висновки:

– Яка з громад, на твою думку, мала більше можливостей для розвитку місцевого самоврядування та національної свідомості? Чому?
Більше можливостей мала західноукраїнська громада. Австрійський закон гарантував їй офіційний статус самоврядування з виборним війтом і радою, а менший тиск влади сприяв створенню мережі «Просвіт» і кооперативів.

– Яку роль відігравала сільська громада в житті селян на початку ХХ ст.?
Громада була основою виживання, захищала від голоду, організовувала взаємодопомогу та вирішувала земельні й судові суперечки. Вона утримувала дороги й мости, опікувалася немічними й зберігала традиції.

– За допомогою додаткової літератури довідайся, яку роль відіграють територіальні громади в наш час.
Сьогодні територіальні громади самостійно формують власні бюджети та керують комунальним майном. Вони опікуються роботою лікарень, шкіл, ремонтом доріг і благоустроєм своєї території.

6. Уяви, що ти контент-мейкер / контент-мейкерка, який / яка створює коротку, яскраву та атмосферну публікацію про одне з великих міст України початку ХХ ст. (на вибір). Твоя мета — передати настрій, ритм і унікальність міста в стилі сучасних соцмереж. Оформи пост за шаблоном:

• Ім’я користувача (нікнейм):
@kyiv_retromir

• Публікація (допис або сториз):
#ЯкеЦеМісто Ловіть свіжий репортаж із Києва початку ХХ століття.
#АтмосфераМешканці На вулицях чути українську, польську, єврейську та російську мови, а місто росте неймовірними темпами.
#ТранспортВулиці Тут ще в 1892 році пустили перший електричний трамвай, який витісняє візників, а на бруківці вже гуркочуть перші авто.
#ДозвілляТрадиції У вихідні містяни слухають духовий оркестр у парку, катаються на човнах по Дніпру або прямують до щойно відкритого кінотеатру.
#КонтрастиМіста Фешенебельний Хрещатик сяє вітринами, а на околицях селяни-заробітчани туляться в тісних бараках без каналізації.
#ФішкиМіста Усі модники біжать за новинками до «Торгового дому Людмер і сини», а батьки панянок хвилюються через появу телефонів.
#ЧимВажливе Місто перетворилося на сучасний модерний центр культури, науки та великої індустрії.

7. Обґрунтуй або спростуй тезу (повністю або частково): «На початку ХХ століття стрімка урбанізація та індустріалізація спричинили швидке збільшення міського населення українських земель. У результаті понад 75 % населення вже жило в містах, а аграрний сектор перестав бути провідною сферою зайнятості». Твоє завдання — виступити в ролі факт-чекера:

• Знайди факти в параграфі, які повністю або частково підтверджують цю тезу (аргументи «ЗА»):
Населення Києва зросло у вісім разів, Одеси — у шість разів, а Харкова — у п’ять разів. Сотні тисяч селян щороку залишали села й вирушали на заводи чи шахти Донбасу, поповнюючи лави робітників.

• Знайди факти, які її спростовують повністю або частково (аргументи «ПРОТИ»):
Майже 80% жителів українських земель продовжували жити в селах і працювати в аграрному господарстві. Земля залишалася головним джерелом існування для більшості людей, а техніка в селі була поодинокою.

• Зроби висновок за шкалою факт-чекера: «правда», «частково правда», «маніпуляція» або «неправда». Обґрунтуй свій висновок.
Маніпуляція. Реальний факт швидкого зростання кількості містян змішано з неправдивими даними, адже насправді понад три чверті населення залишалися селянами, а сільське господарство й далі було головною сферою зайнятості.