§ 33. Політико-правове становище українських земель у складі Російської та Австрійської імперій (Щупак)
ПРИГАДАЙТЕ
Як відбувався процес інкорпорації українських земель до складу Російської та Австрійської імперій?
Інкорпорація тривала протягом другої половини XVIII століття внаслідок ліквідації козацьких автономій, воєн та поділів Речі Посполитої. Російська імперія скасувала гетьманство у 1764 році, ліквідувала Запорозьку Січ у 1775 році, закріпачила селян на Лівобережжі у 1783 році та приєднала Правобережжя після другого і третього поділів Речі Посполитої (1793, 1795 роки).
Австрія отримала Галичину після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році та створила Королівство Галичини і Володимирії. У 1775 році австрійці зайняли Буковину, а Закарпаття перебувало під владою Габсбургів у складі Угорського королівства ще з кінця XVII століття.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
За допомогою тексту параграфа складіть «Історичну мапу впливів», що показує, як імперська політика впливала на різні сфери життя: 1) дворянство → русифікація і втрата козацької ідентичності; 2) міста → ліквідація самоврядування; 3) економіка → обмеження торгівлі; 4) культура → заборона мови, архітектури, книжок.
Імперська політика діяла системно: вона підпорядкувала дворянство через «Жалувану грамоту» 1785 року, ліквідувала автономію міст і норми Литовського статуту, заблокувала вільну зовнішню торгівлю та насадила русифікацію через церкву, освіту й цензуру.
Проаналізуйте висловлювання П. Валуєва і фрагмент тексту Валуєвського циркуляра. Поясніть, чому поширення літератури українською мовою самодержавство розцінювало як політичну загрозу.
Царський уряд боявся, що через українські букварі та підручники для початкової школи національні ідеї дійдуть до широких верств селянства. Якщо раніше українською мовою писали лише окремі літератори для вузького кола освічених людей, то спроби просвіти народних мас влада сприйняла як підготовку до політичного бунту та відокремлення України від Росії за польським прикладом.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/0pfAr — Емський указ 1876 р.)
Порівняйте обмеження, накладені Валуєвським циркуляром та Емським указом. Чим вони були спричинені?
Валуєвський циркуляр 1863 року призупинив друк шкільних підручників, букварів і релігійних видань українською мовою, але ще дозволяв художню літературу. Емський указ 1876 року наклав тотальну заборону: він заблокував будь-які україномовні книжки й переклади, заборонив ввозити літературу з-за кордону, друкувати тексти до нот, ставити театральні вистави та влаштовувати концерти з українськими піснями.
Обидва акти були викликані панічним страхом самодержавства перед розвитком українського національного руху (діяльність громад, недільні школи) та польським Січневим повстанням 1863 року, приклад якого, на думку імперських чиновників, могли перейняти українці.
АРСЕНАЛ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ
Розгляньте зображення на с. 189 та дайте відповіді на запитання:
• В які періоди та з якою метою вони були створені?
Обидва плакати створені у XXI столітті в незалежній Україні.
Лівий плакат створено просвітницьким проєктом «Лінгвоцид»: на ньому зображено розкриту книгу, скуту важким червоним ланцюгом із навісним замком «BAD EMS», що нагадує про жорстоку цензуру та заборону українського слова царським указом 1876 року.
Правий плакат випустила сучасна громадська ініціатива «Переходь на українську»: на ньому показано людей, голови яких стилізовані під лапки прямої мови синього й жовтого кольорів, що закликає позбутися колоніального спадку та вільно спілкуватися державною мовою в повсякденному житті.
• Чи можна вважати Емський указ формою «інформаційної війни» ХІХ століття?
Так, це була справжня інформаційна війна. Російська держава силою закону вичищала українське слово з книг, шкіл, театрів і музики, щоб позбавити українців своєї культури та переконати світ, ніби такої мови не існує.
• Спробуйте підібрати символ або образ, який міг би найточніше передати суть Емського указу.
Найкращим образом є розкрита книга у важких кайданах із замком на сторінках, де замість тексту висить тюремна решітка.
• Подумайте, що таке «лінгвоцид».
Лінгвоцид — це свідоме й системне нищення мови певного народу державною владою заради його швидкої асиміляції та стирання національної пам’яті.
• Дізнайтеся більше про проєкт «Лінгвоцид» — інтерактивний меморіал у Києві, присвячений історії утисків української мови.
Це інтерактивний проєкт і мобільний застосунок із табличками по центру Києва біля важливих історичних будівель. Кожна локація розповідає перехожим про конкретні царські та радянські заборони, укази й цензурні обмеження проти української мови.
• Якою метафорою можна передати стан української мови в період заборон?
«Незламна парость під товщею асфальту» — мову намагалися залити бетоном законів, але вона все одно знаходила щілини і пробивалася до світла.
• Складіть сучасний «Маніфест захисту української мови» (5–7 пунктів).
- Говорити українською у щоденному житті, бізнесі та сфері послуг.
- Обирати українські книжки, музику, фільми та ютуб-канали.
- Переводити налаштування телефонів, комп’ютерів і сайтів на державну мову.
- Доброзичливо підтримувати тих, хто тільки починає переходити на рідну мову.
- Не терпіти порушень мовного законодавства у публічних закладах і сміливо вимагати обслуговування державною мовою.
- Поширювати знання про історію лінгвоциду, щоб цінувати здобуту свободу рідного слова.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
Чому влада зараховувала українців до «інородців»? Як ви розумієте пропозицію М. Грушевського?
Влада занесла українців до «інородців» у циркулярі Столипіна 1910 року, щоб мати законний привід закривати товариства «Просвіта» та забороняти будь-які національні клуби. Михайло Грушевський запропонував записати цей вчинок «золотими літерами», бо царський уряд цим розпорядженням сам юридично визнав: українці є окремим народом, а не частиною росіян.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
В чому проявлялись відмінності між українцями в системі Російської імперії? А які були відмінності між українцями Австро-Угорщини?
У Російській імперії українців ділили на три категорії: простих селян («хохлів»), інтегрованих чиновників і дворян («малоросів»), та свідомих патріотів («мазепинців»), яких переслідували як сепаратистів.
В Австро-Угорщині становище було кращим: українці мали статус окремої визнаної народності, обиралися до парламенту й сейму, засновували легальні партії та пресу, хоча в Галичині постійно стикалися з домінуванням польської шляхти, а на Закарпатті — з мадяризацією.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
За допомогою запропонованої схеми і матеріалів параграфа дайте коротку характеристику українським землям у складі Австрійської імперії.
Українські землі були розділені між двома частинами імперії: Закарпаття ще з давнини входило до складу Угорського королівства і поділялося на комітати (жупи), де панувала угорська влада.
Галичина та Буковина належали до провінції Королівство Галичини і Володимирії зі столицею у Львові. У Східній Галичині переважали українці, а в Західній — поляки. Буковина в 1775 році відійшла від Молдови й спершу управлялася як окремий округ Галичини, але зберегла значну частку румунського та українського населення.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (МАТЕРІАЛИ ЗА QR-КОДОМ EFKxv: КОЗАЦТВО ПІСЛЯ ЛІКВІДАЦІЇ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ)
За допомогою матеріалів параграфа та додаткових джерел інформації доповніть таблицю:
| Ознака | Задунайська Січ | Російська імперія |
|---|---|---|
| Форма влади | Військова демократія, виборність кошового отамана та старшини під сюзеренітетом султана | Самодержавство, абсолютна монархія імператора |
| Ставлення до свободи | Особиста свобода козаків, збереження традиційних прав і звичаїв | Поширення кріпацтва на селян, суворий поліцейський нагляд |
| Релігійна політика | Збереження православного богослужіння за згодою османської влади | Православ’я як державна релігія через Синод, ліквідація УГКЦ |
| Соціальні відносини | Козацьке побратимство, відсутність спадкових станів і панщини | Жорсткий поділ на стани з привілеями для дворянства |
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Чим, на вашу думку, можна пояснити такі відмінності у становищі селян Галичини і Наддніпрянської України?
В Австрійській імперії реформи імператорів Марії-Терезії та Йосифа II чітко обмежили панщину трьома днями на тиждень, скасували особисту залежність селян і дали їм право звертатися до суду зі скаргами на панів. У Російській імперії селян навпаки повністю позбавили прав, закріпачили указом 1783 року та заборонили скаржитися на поміщиків, тому протести там набували форми стихійних бунтів.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Проведіть у класі рольову гру «Рада імператора». Запропонуйте у форматі дебатів аргументи «за» та «проти» реформ. Переконайте уряд / імператора продовжити реформи або перейти до їх згортання.
Аргументи радників Йосифа ІІ (за продовження реформ): полегшення праці селян дає стабільні податки безпосередньо до імперської скарбниці та рятує край від кривавих селянських повстань. Розвиток народних шкіл і навчання рідною мовою піднімає продуктивність праці й робить підданих освіченими громадянами держави.
Аргументи радників Леопольда ІІ та Франца ІІ (за згортання реформ): рішучі зміни збурюють шляхту й поміщиків, які завжди були головною опорою трону. Надмірна освіта для простого народу небезпечна, бо після подій революції у Франції грамотні низи можуть вимагати ліквідації імперії та повної свободи.
I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Які адміністративні одиниці створила Російська імперія на українських землях?
Царська влада створила губернії та генерал-губернаторства. Землі Лівобережжя увійшли до Малоросійського генерал-губернаторства (Чернігівська, Полтавська губернії), Правобережжя — до Київського генерал-губернаторства (Київська, Волинська, Подільська губернії), а Південь України склав Новоросійські губернії (Катеринославську, Херсонську, Таврійську).
2. Які кроки здійснила Російська імперія для ліквідації самобутнього права й автономії українських земель?
Уряд ліквідував посаду гетьмана у 1764 році, зруйнував Запорозьку Січ у 1775 році, закріпачив селян у 1783 та 1796 роках. У 1831 році після польського повстання було ліквідовано залишки автономії Правобережжя, скасовано міське самоврядування (магдебурзьке право), а в 1843 році остаточно припинено дію Литовських статутів і замінено їх загальноросійськими законами.
3. За матеріалами параграфа доповніть стрічку часу.
- 1848 рік: революція в Австрії («Весна народів»), створення у Львові Головної руської ради (ГРР) як першої української політичної організації.
- 1849 рік: призначення польського графа Агенора Ґолуховського намісником Галичини.
- 1851 рік: ліквідація та саморозпуск Головної руської ради в період наростання урядової реакції.
- 1859 рік: «азбучна війна» (спроба намісника перевести українську мову на латинку); поразка Австрії у франко-італо-австрійській війні.
- 1866 рік: поразка Австрії в австро-прусській війні, що змусила Відень шукати згоди з народами імперії.
- 1867 рік: прийняття австрійської конституції, проголошення міжнаціональної рівноправності та утворення Австро-Угорщини.
- 1888–1890 роки: загострення відносин Австро-Угорщини з Росією, плани створення Київського королівства та початок політики «нової ери» в Галичині.
- 1907 рік: введення загального виборчого права для чоловіків до парламенту Австрії, що збільшило кількість українських послів.
- 1914 рік: вибори до Галицького сейму, на яких українці здобули 27% місць і зламали монополію поляків; початок Першої світової війни.
4. Як змінилося становище українців у Наддніпрянській Україні після революції 1905–1907 рр.? (інша версія підручника)
Тимчасові поступки революції швидко згорнули: влада заборонила викладання рідною мовою, закрила більшість товариств «Просвіта», заборонила пресу та прирівняла українські організації до шкідливих угруповань «інородців».
5. Що таке австрорусинство і яку роль воно відіграло у формуванні національної ідентичності українців? (інша версія підручника)
Австрорусинство — це ідеологія щирої лояльності галицьких українців (русинів) до австрійського цісаря з династії Габсбургів, у якому вони бачили захисника від польського гніту. Воно допомогло вберегти греко-католицьку церкву та мову, дозволивши українцям розбудувати свої школи й культурні товариства в законний спосіб.
6. Заповніть порівняльну таблицю: Документ / Основні положення (Валуєвський циркуляр, Емський указ) (інша версія підручника)
| Документ | Рік видання | Основні заборони й положення |
|---|---|---|
| Валуєвський циркуляр | 1863 | Заборона друку навчальних книг, букварів і релігійних видань українською мовою; твердження, що окремої мови «не було, немає і бути не може». Дозвіл залишено тільки для художніх творів. |
| Емський указ | 1876 | Повна заборона друку будь-яких українських книг і перекладів, ввезення літератури з-за кордону, заборона театральних вистав, концертів і текстів до нот, закриття Південно-Західного відділу Географічного товариства. |
II. ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ
За допомогою матеріалів параграфа заповніть таблицю у зошиті або нотатнику:
| Аспект порівняння | Російська імперія | Австро-Угорщина |
|---|---|---|
| Політичний | Абсолютизм, повна відсутність автономії, ліквідація козацьких прав, переслідування національного руху | Конституційна дуалістична монархія, наявність парламенту та Галицького сейму, легальна діяльність партій |
| Економічний | Закріпачення селян до 1861 року, митні обмеження для України, спрямування торгівлі через російські порти | Скасування панщини у 1848 році, право селян судитися з поміщиками, аграрний характер західних земель |
| Культурний | Жорстокий лінгвоцид (Валуєвський циркуляр, Емський указ), закриття шкіл і преси, насильна русифікація | Визнання українців окремим народом, відкриття українських гімназій, кафедри історії України у Львівському університеті |
III. МИСЛИМО ТВОРЧО
Лист галицького селянина до австрійського цісаря:
Ваша Імператорська Величносте, Найясніший Цісарю!
Пише до Вас вірний селянин із галицького села. Ми завжди щиро шанували Вашу корону за те, що Ваші предки зняли з нас тягар панщини та дозволили нашим дітям бачити світло науки. Проте нині наше життя знову стало гірким через тиск місцевих панів.
У наших селах майже немає народних шкіл, де дітей вчили б читати й писати рідною руською мовою. Урядники в судах та повітових установах відмовляються приймати наші прохання, якщо вони написані нашою мовою, а книги та газети дорогі й рідкісні.
Покірно просимо Вашу Величність видати наказ про відкриття народних шкіл з українською мовою в кожному селі, дозволити вільно друкувати наші підручники та призначати на судові посади людей, які розуміють мову тутешнього народу. Ми хочемо бути освіченими підданими Вашої держави та працювати на благо всього краю.
З глибокою повагою,
галицький хлібороб.