17 квітня 2026 р. Модерна доба

§ 33. Література. Театральне й музичне мистецтво (Хлібовська)

Згадайте, яке значення мала творчість Івана Котляревського, Тараса Шевченка та Григорія Квітки-Основ’яненка для розвитку української літератури.

Творчість Івана Котляревського започаткувала нову українську літературу живою народною мовою і заклала основи національної драматургії. Тарас Шевченко закріпив норми сучасної української літературної мови, а його поезія утвердила ідею національного відродження. Григорій Квітка-Основ’яненко став фундатором української художньої прози і започаткував жанри повісті та оповідання.

Як ви розумієте значення понять: «аматорський театр», «професійний театр»?

Аматорський театр — це театральні гуртки та вистави, де грають непрофесійні актори-аматори, для яких сцена не є головною професією. Професійний театр — це постійний заклад культури з фаховою трупою акторів, режисером, постійним репертуаром і власною сценою.

Чи пам’ятаєте ви, що кобзарі, бандуристи, лірники оберігали культурні традиції української минувшини? Що вам про це відомо?

Кобзарі, бандуристи та лірники були мандрівними народними співцями. Вони зберігали і передавали з покоління в покоління усну народну творчість, історичні пісні та думи. Їхня творчість нагадувала народу про часи козацтва, виховувала національну гідність і підтримувала пам’ять про минулу славу.

Упродовж уроку дослідіть, які літературні твори були покладені на музику та / або виконувалися на театральній сцені. Створіть міні-каталог цих творів за алгоритмом: назва твору, ім’я автора, жанр (поема, повість), форма адаптації (вистава, опера), ім’я композитора / драматурга, де і коли був представлений твір на публіці.

Нижче подано систематизований мінікаталог адаптацій літературних творів:

Назва твору	Ім’я автора	Жанр	Форма адаптації	Ім’я композитора / драматурга	Де і коли представлений твір
«Наталка Полтавка»	Іван Котляревський	П’єса	Вистава / опера	Марко Кропивницький / Микола Лисенко	Єлисаветград, 1882 р. / Одеса, 1889 р.
«Запорожець за Дунаєм»	Семен Гулак-Артемовський	Лібрето автора	Опера	Семен Гулак-Артемовський	Санкт-Петербург, 1863 р.
«Енеїда»	Іван Котляревський	Поема	Опера	Микола Лисенко	Київ, 1910 р.
«Різдвяна ніч» («Ніч перед Різдвом»)	Микола Гоголь	Повість	Опера	Микола Лисенко, лібрето Михайла Старицького	Київ, 1874 р.
«Утоплена» («Майська ніч»)	Микола Гоголь	Повість	Опера	Микола Лисенко, лібрето Михайла Старицького	Харків, 1885 р.
«Мартин Боруля»	Іван Карпенко-Карий	Комедія	Вистава	Театр корифеїв	Новочеркаськ, 1887 р.
«Катерина»	Тарас Шевченко	Поема	Опера	Микола Аркас	Москва, 1899 р.

1. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА, ПРЕСА ТА ВИДАВНИЧА СПРАВА

1. Якими творами представлені реалізм та модернізм в українській літературі другої половини ХІХ століття?

Реалізм представлений такими творами:

Панас Мирний — роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;
Марко Вовчок — збірка «Народні оповідання»;
Іван Нечуй-Левицький — повісті «Микола Джеря» та «Кайдашева сім’я»;
Іван Франко — повісті «Захар Беркут» і «Борислав сміється»;
Юрій Федькович — твори «Люба-згуба» та «Довбуш».

Модернізм представлений такими творами:

Михайло Коцюбинський — новела «Intermezzo» та повість «Тіні забутих предків»;
Леся Українка — драми «Лісова пісня» та «Бояриня»;
Василь Стефаник — новели «Катруся» і «Камінний хрест»;
Іван Франко — філософська поема «Мойсей»;
Ольга Кобилянська — новела «Некультурна» та повість «Земля».

2. Хто займався виданням підручників і художньої літератури в Україні?

Виданням навчальних посібників для недільних шкіл, освітньої та художньої літератури займалися Пантелеймон Куліш, Іван Франко, Олена Пчілка та інші культурні діячі. З 1890-х років діяли власні українські видавництва, зокрема видавництво «Вік», а також нові друкарні Стефана Кульженка в Києві та Єроніма Фесенка в Одесі. На західноукраїнських землях книгодрукуванням опікувалися товариства «Просвіта», політичні партії, громадські організації та греко-католицька церква.

3. У чому полягала головна відмінність розвитку української видавничої справи на західноукраїнських землях порівняно з Наддніпрянщиною?

Головна відмінність полягала у вільніших умовах розвитку преси та видавничої справи на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини. Там не діяли заборонні укази на зразок Валуєвського циркуляра чи Емського указу. Наприкінці першого десятиліття XX століття на західноукраїнських землях діяло 30 українських видавництв, тоді як у Наддніпрянщині їх було лише 17. Також на західних землях вільно виходила тематична періодика для інтелігенції («Літературно-науковий вісник») та спеціальні агрономічні видання для селян.

ЇЇ ШЛЯХ — ЇЇ СИЛА

1. Яким чином життя Лесі Українки може надихати нас на формування власної стійкості та цінності здоров’я у сучасному світі?

Життя поетеси слугує прикладом незламності духу. Вона все життя терпіла постійний біль через туберкульоз кісток, але не зупинила навчання та творчу працю. Леся вивчила багато мов, грала на фортепіано й створила літературні шедеври світового рівня. Її приклад учить берегти здоров’я, цінувати кожну мить і знаходити сили для боротьби з будь-якими труднощами.

2. Як творчість Лесі Українки формує любов до Вітчизни та відповідальне ставлення до культурної спадщини? За допомогою інтернет ресурсів відшукайте відповідні цитати з її творів.

Творчість Лесі Українки виховує патріотизм і готовність діяти заради народу. Поетеса показує любов до Батьківщини щирими словами: «Для нас у ріднім краю навіть дим / солодкий і коханий…». У поезії «Досвітні огні» вона закликає до активної громадянської праці: «Ще сонячні промені сплять, — / Досвітні огні вже горять. / То світять їх люди робочі». Також вона нагадує про обов’язок митця служити своєму народові: «Не поет, хто забуває про страшні народні рани…».

ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО

1. Назвіть, яке явище суспільного життя змальовують автор у новелі та світлина поруч?

Твір Василя Стефаника та світлина початку XX століття змальовують масову трудову еміграцію українських селян із західноукраїнських земель до Канади та США через безземелля й злидні.

2. Що, на вашу думку, змусило Івана «спродати усе, що мав», і чому для нього від’їзд є не просто зміною місця проживання, а «утраченим щастям»?

Івана змусили продати майно хронічні злидні, нестача землі та вмовляння синів, які прагнули кращої долі в Канаді. Для українського селянина земля була не просто господарством, а сенсом життя та родинним коренем. Відрив від рідної ниви він сприймав як справжнє духовне каліцтво та втрату щастя.

3. Як порівняння головного героя з каменем розкриває його внутрішній стан перед від’їздом до Канади? Які емоції передає цей художній образ?

Порівняння показує душевне заціпеніння та глибокий розпач героя. Камінь, викинутий хвилею на суходіл, стає тяжким, холодним і бездушним далеко від рідної води. Так само й Іван відчуває себе відірваним від рідної землі й приреченим на самотність і тугу на чужині.

ЖИТТЄТЕКА

1. Дослідіть, чому Юрія Федьковича називають «буковинським солов’єм».

Юрія Федьковича називають «буковинським солов’єм» за винятковий мелодійний ліризм його поезії. Поет Максим Рильський зазначав, що він «мислив піснею, і то піснею в народному стилі». Федькович першим підніс буковинський діалект і народні мотиви краю до високого рівня професійної літератури.

2. Яким чином його життєвий шлях ілюструє важливість саморозвитку та постійного навчання?

Життя Юрія Федьковича є яскравим зразком постійного самовдосконалення. Він закінчив німецькомовну школу, служив у війську, самостійно опанував професії землеміра та аптекаря, працював інспектором і редактором першої буковинської газети. Поет починав писати німецькою мовою, проте завдяки наполегливій самоосвіті повернувся до рідного слова й став визначним українським класиком.

2. УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ТЕАТР

Пригадайте, що ви знаєте про Софію Ліндфорс.

Софія Ліндфорс (Русова) — видатна українська діячка та педагогиня. Вона разом із сестрою заснувала в Києві перший дитячий садок і брала активну участь у діяльності Старої Громади. Її родина підтримувала українське мистецтво, тому саме в будинку Ліндфорсів за участі Миколи Лисенка та Михайла Старицького працював український театральний гурток. Пізніше Софія Русова створила першу концепцію української національної освіти.

1. Що впливало на розвиток театру в 1860–1870-х роках?

Розвиток українського театру гальмували імперські заборони: Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ 1876 року, які прямо забороняли театральні вистави українською мовою. Українська сцена в ці роки виживала завдяки окремим приватним гурткам та поміщицьким театрам.

2. Яка культурна подія пов’язана з Єлисаветградом (Кропивницьким)?

У 1882 році в Єлисаветграді Марко Кропивницький створив першу професійну українську трупу — «Товариство українських акторів». Ця подія дала початок славетному Театру корифеїв.

3. Коли на західноукраїнських землях виник професійний театр?

На західноукраїнських землях перший професійний театр виник у 1864 році у Львові при товаристві «Руська бесіда». Його першим керівником, режисером та актором став Омелян Бачинський.

ЇЇ ШЛЯХ — ЇЇ СИЛА

1. Який факт з життя Марії Заньковецької відображає важливість адаптації до непередбачуваних обставин та пошуку нових шляхів для самореалізації?

Таким фактом стала втрата співочого голосу через тяжку хворобу — дифтерію. Дівчина мріяла стати оперною співачкою і навчалася в Петербурзькій консерваторії. Втрата голосу перекреслила цю мрію, але Марія не зламалася. Вона перейшла на драматичну сцену і стала найвидатнішою українською актрисою.

2. Російський режисер Костянтин Станіславський писав: «Її гра потрясаючої сили. Талант винятковий, національний, істинно народний». Як ви думаєте, у чому секрет успіху Марії Заньковецької?

Секрет успіху акторки полягав у рідкісному природному обдаруванні та самовідданій любові до сцени. Вона не просто грала, а буквально «проживала» кожну роль на очах у глядачів. Також актриса глибоко знала життя простого народу й майстерно передавала національний характер і переживання своїх героїнь.

PRO ІСТОРІЮ

1. Доведіть або спростуйте твердження: «Родина Тобілевичів своїм життям і творчістю активно відстоювала українську громадянську позицію в надзвичайно складний для України історичний період.»

Твердження є повністю правильним. У роки дії заборонних імперських указів троє братів Тобілевичів (Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський) та їхня сестра Марія Садовська-Барілотті обрали театральну сцену як трибуну для захисту рідного слова. Іван писав шедеври національної драматургії навіть на засланні. Микола Садовський відкрив у 1907 році в Києві перший український стаціонарний театр. Їхня спільна праця зберегла та піднесла українську культуру.

2. Проаналізуйте світлину поруч із рубрикою як історичне джерело.

Світлина «Родина Тобілевичів на відпочинку над Ворсклою» є речовим візуальним джерелом кінця XIX — початку XX століття. На фото зображені видатні діячі культури: Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський, Юлія Росіна, Микола Садовський та Софія Тобілевич. Джерело показує зовнішність, міську моду того часу та тісні дружні й родинні зв’язки творчої родини корифеїв українського театру.

3. МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

1. Що об’єднує опери «Запорожець за Дунаєм» та «Купало»?

Ці твори об’єднує їхній статус перших зразків українського оперного жанру. Опера Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» (1862 рік) стала першою національною оперою загалом в Україні. Опера Анатоля Вахнянина «Купало» (1892 рік) стала першою національною оперою на західноукраїнських землях. Обидва твори органічно поєднали європейські оперні традиції з народними пісенними мотивами.

2. Який внесок Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича і Михайла Вербицького в розвиток української музики?

Внесок композиторів у розвиток української музики:

Микола Лисенко став основоположником української національної класичної музики, поклав на ноти понад 80 творів Тараса Шевченка, написав опери «Енеїда», «Різдвяна ніч» та перші дитячі опери, а також відкрив у Києві музично-драматичну школу.
Микола Леонтович створив неперевершені хорові композиції на основі фольклору та прославив українську мелодику на весь світ хоровою обробкою «Щедрик».
Михайло Вербицький поклав на музику вірш Павла Чубинського «Ще не вмерла України…», який став Державним Гімном України.

3. Назвіть імена українських оперних співаків, які здобули світове визнання.

Світове визнання здобули такі українські оперні виконавці: Соломія Крушельницька, Олександр Мишуга та Модест Менцинський.

ЖИТТЄТЕКА

1. Миколу Лисенка деякі дослідники називають «Тарасом Шевченком у музиці». На основі тексту рубрики доведіть або спростуйте це твердження.

Твердження є справедливим. Як Тарас Шевченко став фундатором нової української літератури, так і Микола Лисенко заклав основи української класичної музики. Він створив перший національний класичний репертуар, поклав на музику десятки творів Кобзаря, здійснив обробку понад 500 народних пісень і вперше видав нотні записи козацьких дум.

2. Які фактори, на вашу думку, спонукали Миколу Лисенка поєднувати музичну творчість із громадською діяльністю?

Головними чинниками були щира любов до рідного краю, прищеплена родиною з дитинства, та вплив українського інтелектуального середовища, зокрема знайомство з Павлом Чубинським. В умовах імперських заборон українського слова музика залишалася важливим інструментом відродження нації. Тому композитор засновував хорові осередки, школи для робітників та очолював громадські культурні ініціативи.

ЇЇ ШЛЯХ — ЇЇ СИЛА

1. Соломія Крушельницька якось зазначила: «Життя оперної артистки трохи нагадує режим атлетів: дисципліна в усьому — строгий розклад годин, поміркована їжа, заборона давати волю своїм забаганкам».

Цей вислів підкреслює, що оперний успіх залежить не лише від природного дару, а й від надзвичайної щоденної праці та жорсткого самоконтролю. Співачка берегла голос за суворими правилами, бо виступи на найкращих світових сценах вимагали колосальної фізичної та емоційної витривалості.

2. Завдяки чому співачка досягла вершин світової слави?

Вона здобула славу завдяки поєднанню рідкісного тембру сопрано з наполегливим навчанням в італійських майстрів. Залізна самодисципліна, широка ерудиція та здатність досконало виконувати провідні партії різними мовами зробили її зіркою світового масштабу.

На основі імен, якими називали Соломію Крушельницьку, за допомогою інтернет-ресурсів дізнайтеся, в яких операх вона зіграла.

Співачка виконувала такі славетні партії:

«Незабутня Аїда» — головна партія в опері «Аїда» Джузеппе Верді;
«Єдина в світі Джоконда» — головна партія в опері «Джоконда» Амількаре Понк’єллі;
«Найчарівніша Чіо-Чіо-Сан» — партія Чіо-Чіо-Сан в опері «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні;
«Ідеальна Брунгільда» — партія Брунгільди в операх «Валькірія», «Зігфрід» та «Загибель богів» із тетралогії «Перстень нібелунга» Ріхарда Вагнера.

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ

1. Дослідіть життєвий і творчий шлях (за вибором) Лесі Українки, Марії Заньковецької чи Соломії Крушельницької, зосереджуючись на тому, як вони долали особисті та суспільні виклики.

Соломія Крушельницька народилася на Тернопільщині в родині священника. Її особистим викликом стала важка боротьба за професійне визнання в Італії, яка вимагала виснажливої праці та жорсткого режиму щоденних тренувань. Суспільним викликом був тиск імперської влади: російський царський уряд через її проукраїнську позицію заборонив співачці виступати в Києві. Попри заборони, Крушельницька тріумфувала в Мілані, Римі, Парижі та Нью-Йорку, а кожен свій концерт завершувала українськими народними піснями.

2. Розробіть та презентуйте лепбук «Життя як боротьба» за алгоритмом: 1) основні випробування та способи їх подолання; 2) основні досягнення та інновації в їхній творчості, всупереч обставинам; 3) оцінка впливу їхньої діяльності на розвиток української культури, національної ідентичності та боротьбі за права.

Ілюстрація

Структура та наповнення розділів лепбука:

Розділ лепбука	Зміст тематичних матеріалів
1. Основні випробування та способи їх подолання	Важка фізична хвороба Лесі Українки, втрата співочого голосу Марією Заньковецькою, виснажливі умови вокального навчання та імперські заборони для Соломії Крушельницької. Усі мисткині здолали удари долі завдяки залізній самодисципліні, незламності духу та щоденній наполегливій праці.
2. Основні досягнення та інновації у творчості	Новаторська інтелектуальна драматургія модернізму Лесі Українки («Лісова пісня», «Бояриня»). Психологічне перевтілення та правдива реалістична гра Марії Заньковецької на сцені Театру корифеїв. Тріумф Соломії Крушельницької у світовій опері (порятунок прем’єри опери «Мадам Баттерфляй» Пуччіні) та виконання понад 60 оперних партій світового репертуару.
3. Оцінка впливу на культуру та ідентичність	Мисткині піднесли українське мистецтво до європейського рівня та довели світові самобутність української нації. Їхній життєвий подвиг став натхненням для українського жіноцтва та важливим чинником консолідації нації в боротьбі за свої культурні й політичні права.

НАВЧАННЯ В ДІЇ

Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/4r8a1fNx або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/4r8a1fNx.