§ 33. Доля киримли в Російській імперії

Зміст

ЗГАДАЙТЕ

Хто такі киримли?

Киримли (кримські татари) — це корінний тюркський народ Кримського півострова, який історично сформувався в Криму і має власну самобутню мову, багатовікову культуру, традиції та досвід власної державності у формі Кримського ханства.

Коли та за яких обставин Кримське ханство опинилось у складі Російської імперії?

Кримське ханство було анексоване Російською імперією у 1783 році за правління Катерини II. Цьому передувала російсько-турецька війна 1768–1774 років, підписання Кючук-Кайнарджийського миру, за яким ханство оголошувалося формально незалежним від Османської імперії, та подальше втручання Росії у внутрішні справи Криму, що завершилося введенням імперських військ і ліквідацією кримськотатарської держави.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

Поняття «національне відродження», «еміграція»?

Національне відродження — це процес пробудження національної самосвідомості народу, розвиток його рідної мови, літератури, освіти, відродження історичної пам’яті та боротьба за власні культурні й політичні права.

Еміграція — це вимушений або добровільний виїзд людей зі своєї батьківщини до інших держав на постійне чи тривале проживання, найчастіше викликаний війнами, політичними переслідуваннями, релігійним або економічним гнітом.

ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 33.1 (с. 35)

1. Доберіть аргументи на користь твердження, що Російська імперія використовувала економіку як фактор колонізації Криму.

Імперська влада свідомо підривала економічні основи життя киримли, щоб витіснити їх з рідної землі. Після анексії 1783 року Росія відмовилася визнавати традиційні мусульманські форми власності на землю (мульк і вакуфи). Родючі угіддя та пасовища масово відбирали й роздавали російському дворянству, чиновникам і новоприбулим поселенцям, позбавляючи місцевих селян засобів до існування.

Крім того, царська влада запровадила непосильні грошові й натуральні податки, які супроводжувалися хабарництвом чиновників. Встановлення імперського контролю над вакуфними маєтками позбавило мусульманську громаду джерел фінансування шкіл, мечетей і лікарень, що призвело до господарського занепаду та змусило тисячі родин киримли кидати домівки й емігрувати.

2. Визначте основний напрямок першої великої хвилі еміграції кримських татар.

Основним напрямком першої та наступних хвиль еміграції киримли була Османська імперія. Кримські татари прямували туди через релігійну, культурну та мовну спорідненість, адже османська влада радо приймала одновірців і виділяла їм землі для розселення.

3. Який вплив мала Кримська війна на долю киримли?

Кримська війна 1853–1856 років стала справжньою трагедією для киримли. Російська влада безпідставно звинуватила корінний народ у зраді та прихильності до військ коаліції (Османської імперії, Великої Британії та Франції) і розгорнула репресії та виселення. Це спровокувало масштабну хвилю вимушеної еміграції 1854–1862 років, коли півострів покинули понад 192 тисячі осіб. Сотні сіл знелюдніли, а киримли вперше перетворилися на меншість на власній батьківщині.

ОПИС ТА АНАЛІЗ ІЛЮСТРАЦІЙ (с. 33, 34, 35)

Картина Карло Боссолі «Вигляд на Бахчисарайський палац» (1856 р.) на с. 33 демонструє архітектурну велич колишньої резиденції кримських ханів з мінаретами та східними черепичними дахами. Полотно нагадує про самобутню державну традицію киримли, яку імперія намагалася стерти.

Ілюстрації на с. 34 відображають духовне життя та трагедію народу. Малюнок Густава-Феодора Паулі «Кримські татари і мулла» передає традиційний одяг, повагу до релігійних наставників і високу культуру спілкування кримськотатарської громади. Поруч полотно Карло Боссолі «Кримські татари, що подорожують степом» показує драматичну картину вигнання: родини на навантажених поживками возах рухаються безкраїм степом, назавжди полишаючи рідні домівки через тиск російської влади.

На с. 35 картини Карло Боссолі «Татарський танець» і «Татарський будинок в Алупці», а також гравюра Ксав’є Оммера де Гелля «Карпсіхор» показують мирний і працьовитий уклад киримли: традиційне святкування з музикою, кам’яні саклі, вписані в гірський кримський пейзаж, затишні вечірні бесіди. Гравюра «Сім’я кримських татар» передає зворушливі родинні взаємини та традиційний стрій. На противагу цьому фотографія 1894 року із зображенням Ісмаїла Гаспринського, Гасан-бея Зардабі та Алімардан-бея Топчубашова у європейських костюмах свідчить про народження проєвропейськи налаштованої тюркської інтелігенції, яка шукала шляхи модернізації освіти й суспільства.

ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 33.2 (с. 37)

1. Назвіть складові російської політики колонізації кримських татар.

Колонізаційна політика Росії поєднувала економічне знекровлення, релігійні утиски та русифікацію. Основними її складовими були: конфіскація та роздача татарських земель колоністам і чиновникам, ліквідація прав на вакуфне майно, руйнування сотень мечетей або перетворення їх на церкви, обмеження використання рідної мови, витіснення киримли в еміграцію та заселення звільнених земель російськими й українськими селянами.

2. Визначте суть ідеологічного руху джадидизм.

Джадидизм (від арабського «усуль-і джадід» — «новий метод») — це просвітницький реформаторський рух мусульманських народів, започаткований Ісмаїлом Гаспринським. Його суть полягала в реформуванні традиційної консервативної освіти, відкритті світських шкіл з навчанням рідною мовою, розвитку світських наук, розбудові національної преси, розширенні прав жінок та ідеї модерної єдності тюркських народів заради збереження своєї ідентичності.

3. Дайте оцінку діяльності Ісмаїла Гаспринського для розвитку національного руху кримських татар.

Ісмаїл Гаспринський відіграв вирішальну роль у порятунку свого народу від асиміляції, ставши духовним батьком кримськотатарського національного відродження. Він розробив нову методику навчання, створив спільну тюркську літературну мову та заснував впливову двомовну газету «Терджиман», яка об’єднала інтелектуалів багатьох країн. Його знамените гасло «Єдність у мові, думках, справах» дало потужний поштовх виходу кримськотатарської культури на модерний європейський рівень.

ОПИС ТА АНАЛІЗ ІЛЮСТРАЦІЙ (с. 36)

На с. 36 розміщено портрет Ісмаїла Гаспринського — вченого й просвітителя з розумним, проникливим поглядом, інтелігентною зовнішністю та європейською поставою, що символізує поєднання мусульманської традиції з передовими ідеями науки й освіти.

Картина Карло Боссолі «Татарська школа для дітей у Криму» (1856 р.) показує традиційну школу (мектеб), де діти сидять на килимах навколо вчителя. Ця ілюстрація наочно передає атмосферу дореформеної релігійної освіти, яку Гаспринський прагнув осучаснити: зробити парти, ввести підручники зі світських наук, географи та граматики, не відкидаючи духовних цінностей.

ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 33.3 (с. 39)

1. Порівняйте колоніальну політику Російської імперії щодо українців і кримських татар.

Щодо обох народів імперія проводила жорстку русифікацію, знищувала державні інститути (Гетьманщину й Кримське ханство) та намагалася злити їх з «загальноросійською» масою. Проте українців царська ідеологія оголосила «частиною триєдиного російського народу» (малоросами), обмежуючи мову Валуєвським циркуляром та Емським указом і закріпачуючи селян. Киримли ж вважалися чужорідними «іновірцями»: їх не просто русифікували, а прямо виживали з власної землі шляхом земельного грабунку та релігійного тиску, провокуючи масову еміграцію для повної демографічної колонізації півострова.

2. Визначте точки дотику у відносинах між українським народом і киримли.

Головними точками дотику були спільне сусідство, багатовікові господарські зв’язки та перебування під гнітом одного спільного поневолювача — Російської імперії. Наприкінці ХІХ століття виник спільний інтерес інтелігенції обох народів, яка боролася проти царизму за власну мову, освіту та самобутність. Попри імперські спроби посіяти ворожнечу, між українськими селянами-переселенцями та татарами не було кривавих зіткнень, а діячі культури виявляли глибоку повагу до традицій одне одного.

3. Назвіть українських історичних діячів, які описували та вивчали життя, побут, традиції кримських татар.

Видатний сходознавець кримськотатарського походження Агатангел Кримський ґрунтовно досліджував мову, історію мусульманського Сходу та високо оцінював освітні реформи Гаспринського. Леся Українка захоплювалася красою кримськотатарської культури, відвідувала Бахчисарай, змальовувала орнаменти й присвятила Криму поетичні цикли з віршем «Татарочка». Михайло Коцюбинський жив у Криму та майстерно відтворив внутрішній світ і побут киримли в новелах «На камені», «В путах шайтана», «Під мінаретами». Дослідженнями Сходу та спростуванням міфів про мусульман також займався Іван Франко.

ЗАПИТАННЯ ДО ПУНКТУ 33.4 (с. 40)

1. Охарактеризуйте становище киримли на початку ХХ ст.

На початку ХХ століття становище киримли залишалося тяжким: через безперервні хвилі еміграції та репресій вони перетворилися на національну меншість на власній землі (близько 13,6% населення губернії за переписом 1897 року). Значна частина населення бідувала через безземелля. Водночас активізувався національний спротив: створювалися благодійні товариства допомоги нужденним, після революції 1905 року розгорнулася боротьба за представництво у владі, а молодь гуртувалася в просвітницькі й політичні організації.

2. Чому, на вашу думку, влада Російської імперії сприяла еміграції кримських татар?

Царська влада розглядала Крим як стратегічний військовий плацдарм на Чорному морі, а корінне мусульманське населення вважала потенційно нелояльним і небезпечним у разі воєн з Османською імперією. Сприяючи виїзду татар (зокрема видаючи безперешкодні дозволи на виїзд), імперія цілеспрямовано очищала півострів від корінного народу, щоб заселити його підконтрольними російськими поміщиками, чиновниками та колоністами.

3. Назвіть кримськотатарські організації, що виникли під впливом руху молодотурків.

Під впливом Молодотурецької революції 1908 року в Стамбулі кримськотатарські студенти заснували організацію «Кирим талебе джеміеті» («Товариство кримськотатарської молоді, що навчається») та товариство «Джеміет хайріє» («Благодійне товариство»), які стали осередками підготовки майбутніх лідерів національного визвольного руху.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ: ВПРАВА «ЛІДЕРИ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ КИРИМЛИ»

Проєкт інформаційного постера: «Ісмаїл Гаспринський — будитель нації»

Гасло: «Ділде, фікірде, іште бірлік!» («Єдність у мові, думках, справах!»).

Ключові напрями діяльності:

• Освітній реформатор: засновник звукового методу навчання (новий метод), автор першого сучасного підручника «Ходжа-і суб’ян» («Учитель дітей»).
• Творець модерної преси: видавець газети «Терджиман» (1883–1918), яка стала головним друкованим органом тюркських народів усієї Євразії.
• Борець за рівноправність: відстоював світську освіту для жінок, відкрив жіночий педагогічний коледж, підтримував видання першого кримськотатарського жіночого журналу «Алем-і нісван».
• Загальновизнаний лідер: висувався на Нобелівську премію миру за внесок у міжкультурний діалог та мирну просвіту.

КОРИСНА ГРА («Доля киримли в Російській імперії» за покликанням cutt.ly/7tax0U2O)

Гра-вікторина за покликанням перевіряє засвоєння ключових понять і фактів теми:

• 1783 рік — перша російська анексія Кримського ханства.
• Вакуф — непорушне церковне або благодійне майно мусульманської громади, відібране або обмежене царатом.
• Джадидизм — рух за модернізацію освіти й культури киримли.
• 1883 рік — вихід першого номера бахчисарайської газети «Терджиман».
• 192 тисячі осіб — кількість киримли, які мусили емігрувати після Кримської війни внаслідок звинувачень у нелояльності.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Рівень I

1. Обчисліть, скільки років минуло від першої анексії Криму Російською імперією до захоплення півострова Російською Федерацією в наш час. Розташуйте історичні події у хронологічній послідовності.

Розрахунок: перша анексія Криму відбулася у 1783 році, а сучасна російська окупація — у 2014 році.
2014 – 1783 = 231 рік минув між цими загарбницькими актами.

Хронологічна послідовність подій:

1. Приєднання (анексія) Кримського ханства до Російської імперії — 1783 рік.
2. Кримська війна — 1853–1856 роки.
3. Початок друку газети «Терджиман» — 1883 рік.
4. Створення «Кримського благодійного товариства в м. Сімферополі для допомоги татарам, які бідують» — 1897 рік.

2. Покажіть на карті Кримський півострів. Назвіть адміністративну одиницю, утворену Російською імперією на території Кримського ханства.

Кримський півострів розташований на півдні України, омивається Чорним та Азовським морями, сполучаючись із материком Перекопським перешийком. Після анексії 1783 року на землях колишнього ханства спочатку було створено Таврійську область (1784 р.), яку у 1802 році реорганізували в Таврійську губернію з центром у Сімферополі (до її складу входив як сам півострів, так і прилеглі материкові повіти Північного Причорномор’я).

Рівень II

3. Складіть запитання до тексту параграфа за ключовими словами.

• Коли відбулася перша анексія Кримського ханства Російською імперією?
• Що означає термін «вакуф» і як російська влада обмежила права громад на нього?
• Хто став засновником першої кримськотатарської газети «Терджиман» та ідеологом руху джадидизм?
• Де після Кримської війни оселилася переважна більшість вимушених переселенців-киримли?
• Звідки ми можемо дізнатися про реальний побут кримських татар кінця ХІХ століття (з художніх творів Коцюбинського, етнографічних праць Агатангела Кримського чи малюнків Боссолі)?
• Чому царський уряд сприяв масовому виїзду кримськотатарського населення до Туреччини?
• Як реформа шкільної освіти Гаспринського вплинула на національне відродження киримли?
• Який результат мала колонізаційна політика Росії для демографічної ситуації в Криму на кінець ХІХ століття?

4. Поясніть вплив газети «Терджиман» на збереження національної ідентичності киримли. Порівняйте роль преси в національному відродженні українців (періодика народовців, громад) і кримських татар.

Газета «Терджиман» стала наріжним каменем національного відродження киримли. Вона доносила інформацію зрозумілою рідною мовою, поширювала знання про науку, історію, виховувала гордість за свій народ і допомагала долати відчуття приреченості в умовах імперського тиску.

Роль преси в обох народів була дуже схожою: як часописи українських народовців Галичини («Діло», «Зоря») та видання громад («Киевская старина») формували модерну українську націю, так і «Терджиман» став інтелектуальним центром киримли. Головна різниця полягала в тому, що в підросійській Україні українська преса була заборонена Емським указом аж до 1905 року, тому видавалася переважно в Австро-Угорщині, тоді як «Терджиман» завдяки дипломатичності Гаспринського легально виходив у Криму двома мовами понад три десятиліття.

5. Визначте спільні та відмінні форми російського імперського тиску та політики русифікації щодо українців і кримських татар у ХІХ ст.

Спільним для українців і киримли було прагнення царату знищити будь-які залишки їхньої автономії, нав’язати російську адміністрацію, витіснити рідну мову зі шкіл та діловодства й русифікувати місцеву еліту.

Відмінність полягала в релігійній та демографічній площині. Українців намагалися асимілювати як «своїх», примушуючи відмовитися від окремішності під прикриттям спільного православ’я. Киримли ж сприймалися як чужий, ворожий елемент: проти них використовували відверте вилучення родових і релігійних земель, перетворення мечетей на церкви та цілеспрямоване виштовхування за межі імперії через масову еміграцію.

Рівень III

6. Вправа «Корінний народ». Створіть список дій, які сьогодні може зробити громадянин / громадянка України для підтримки прав кримськотатарського народу.

Кожен українець сьогодні може зробити свій вагомий внесок у спільну боротьбу за вільний український Крим:

Культурний діалог: вивчати основи мови киримли, читати переклади кримськотатарської літератури, відвідувати традиційні майстер-класи, знайомитися з кримськотатарським кінематографом (фільми Нарімана Алієва, Ахтема Сеітаблаєва), купувати автентичні вироби кримських майстрів (кераміку з орнаментом орьнек, внесеним до спадщини ЮНЕСКО).

Меморіальна політика: щороку 18 травня брати участь у загальнонаціональних заходах до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, вшановувати пам’ять жертв депортації хвилиною мовчання, розповідати про цю трагедію у соцмережах та закордонним друзям.

Волонтерство та підтримка політв’язнів: допомагати правозахисним ініціативам (таким як «КримSOS», «Кримська солідарність»), писати листи підтримки кримським татарам — політичним в’язням, яких незаконно утримує кремлівський режим, донатити фондам, що опікуються дітьми ув’язнених кримчан.

Окупаційний спротив та інформаційна боротьба: підтримувати діяльність рухів опору в Криму (наприклад, рух «Жовта Стрічка», партизанський рух «АТЕШ»), протидіяти ворожій пропаганді та твердо нагадувати суспільству і світу, що Крим — це законна батьківщина киримли і невіддільна частина України.