33. Література і мистецтво в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.
Пригадайте, якими були характерні риси розвитку літератури, театру і мистецтва в першій половині ХІХ ст. Якою була роль діячів / діячок культури в українському національному відродженні?
У першій половині ХІХ ст. провідним художнім напрямом був романтизм із посиленим інтересом до фольклору, народних звичаїв і козацького минулого. «Енеїда» Івана Котляревського започаткувала нову українську літературу на основі живої розмовної мови, а творчість Тараса Шевченка піднесла національну ідею до рівня відкритої боротьби за визволення народу. Аматорські та професійні театральні трупи гуртували навколо себе інтелігенцію. Діячі культури виконували роль будителів нації: повертали історичну пам’ять, розвивали літературну мову та сприяли перетворенню українців на свідому націю.
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
Продовжуйте працювати зі схемою «Умови розвитку культури» (с. 260). Працюючи з матеріалом підручника, доберіть приклади із повсякденного та культурного життя українців, що ілюструють наведені положення схеми.
| Положення / Умови розвитку культури | Приклади з культурного та повсякденного життя українців |
|---|---|
| Імперські заборони та цензурні утиски | Заборона українського театру за Емським указом 1876 р. (знята у 1881 р.); заборона опери Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» після польського повстання 1863 р. аж до 1884 р. |
| Модернізація та соціальні зрушення | Відображення становища робітників під час індустріалізації у творах Івана Франка; порушення питань жіночої емансипації в повісті «Повія» Панаса Мирного та творах Ольги Кобилянської («Царівна», «Valse mélancolique»). |
| Меценатство та громадська ініціатива | Фінансування Київської рисувальної школи Миколи Мурашка цукрозаводчиком і меценатом Іваном Терещенком; підтримка закладу художниками Іллею Рєпіним та Миколою Ґе. |
| Поширення європейських культурних впливів | Розвиток модернізму у творчості Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника; тріумфальні виступи оперної співачки Соломії Крушельницької на сценах Італії, Франції та інших європейських країн. |
| Збереження національних традицій і фольклору | Збирання та обробка українських народних пісень Миколою Лисенком; використання фольклорних сюжетів у виставах «Театру корифеїв» та на полотнах Сергія Васильківського й Миколи Пимоненка. |
ПОМІРКУЙМО!
Зверніть увагу, що досить часто українські літературні діячі / діячки послуговувалися псевдонімами. Якими обставинами це було зумовлено?
Використання псевдонімів було викликане цензурними репресіями та переслідуваннями з боку царського уряду. Багато митців мусили приховувати авторство, щоб зберегти посади на державній службі, де українофільство каралося звільненням або засланням (Панас Рудченко був чиновником і друкувався як Панас Мирний, а Іван Тобілевич узяв псевдонім Карпенко-Карий). Крім того, псевдоніми підкреслювали національну ідентичність (Лариса Косач — Леся Українка) або допомагали жінкам долати суспільні стереотипи (Марія Вілінська підписувалася як Марко Вовчок, Ольга Драгоманова-Косач — як Олена Пчілка).
Кого з українських письменників ви могли б порівняти з Миколою Лисенком за їхній вклад в українську культуру? Свою відповідь обґрунтуйте.
Миколу Лисенка можна порівняти з Тарасом Шевченком або Іваном Франком. Як Шевченко заклав основи нової української літератури, так і Лисенко став творцем української національної класичної музики. Він створив професійну композиторську школу, поклав на музику твори з «Кобзаря», написав опери «Тарас Бульба» і «Наталка Полтавка», вивівши українське музичне мистецтво на загальноєвропейський рівень.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Ознайомтеся з полотнами видатних українських художників другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Поміркуйте, чи можна використати ці картини як історичні джерела для вивчення епохи. Придумайте назву колекції.
Ці картини є цінними візуальними джерелами з історії повсякдення, етнографії та суспільних настроїв. Вони точно фіксують традиційний одяг, народні звичаї, архітектуру українського села, соціальне розшарування та типажі різних верств населення. Влучна назва для такої виставки — «Українське життя на зламі епох: від традиційного села до модерного міста».
1. Розгляньте зображення архітектурних пам’яток другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Визначте, користуючись додатковими джерелами інформації, у якому мистецькому стилі вони споруджені. Знайдіть на будівлях характерні елементи стилю мистецтва.
| Архітектурна пам’ятка | Мистецький стиль | Характерні елементи стилю на будівлі |
|---|---|---|
| Володимирський собор у Києві | Неовізантійський | Сім півсферичних бань, аркові віконні прорізи, масивні хрестово-купольні склепіння, візантійські пропорції. |
| Будинок з химерами в Києві | Модерн | Асиметрія фасаду, пластичні форми з бетону, скульптури казкових створінь, диких тварин, плазунів і морських істот. |
| Оперний театр в Одесі | Необароко (еклектика) | Пишне ліплення й скульптури, аркові лоджії, колони коринфського ордера, бароковий купол. |
| Будинок Полтавського губернського земства | Український архітектурний модерн | Трапецієподібні шестикутні вікна й двері, високий дах із черепицею, рослинний орнамент і керамічні опішнянські вставки. |
| Будинок страхового товариства «Дністер» у Львові | Український модерн (сецесія) | Плавні лінії фасаду, народний орнамент із полив’яних кахлів, шпилясті вежі, декоративний кований метал. |
| Львівський оперний театр | Неоренесанс і необароко | Симетричний фасад із колонами, ніші зі статуями муз, пишний аттик і крилаті бронзові скульптури на куполі. |
| Караїмська кенаса у Києві | Мавританський стиль | Підковоподібні та стрілчасті арки, різьблені східні арабески з цементу, сталактитові рельєфні карнизи. |
2. Який із мистецьких стилів, на вашу думку, пов’язаний із українським національним відродженням?
З національним відродженням безпосередньо пов’язаний український архітектурний модерн (УАМ). Цей стиль ґрунтувався на традиціях народної дерев’яної архітектури, мотивах козацького бароко та народній орнаментиці. Найяскравішим прикладом став будинок Полтавського губернського земства роботи архітектора Василя Кричевського.
За допомогою е-додатка відвідайте Володимирський собор. Дізнайтеся, яка роль храму в сучасній історії України.
Володимирський собор став одним із ключових осередків духовного відродження України. У 1988 р. тут проходили центральні урочистості з нагоди 1000-ліття хрещення Русі, що відновило відкрите релігійне життя. Протягом 1992–2018 рр. храм служив головним патріаршим кафедральним собором УПЦ Київського патріархату, відігравши провідну роль у боротьбі за незалежну помісну церкву. Сьогодні він залишається важливою національною святинею та пам’яткою сакрального живопису, де збереглися розписи Віктора Васнецова, Михайла Нестерова та Михайла Врубеля.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Література і мистецтво в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.»:
Можу пояснити поняття «реалізм», «український модерн»:
- Реалізм — мистецький напрям другої половини ХІХ ст., що орієнтувався на точне, об’єктивне й правдиве відтворення повсякденної дійсності та суспільних проблем, досліджуючи характер людини у взаємодії із соціальним середовищем.
- Український модерн — самобутній напрям модернізму початку ХХ ст., який поєднував тогочасні архітектурні конструкції з мотивами українського бароко, народної хатньої та церковної дерев’яної архітектури й декоративним розписом.
Можу визначити досягнення в розвитку літератури і театру:
- У літературі з’явилися нові теми індустріальної доби, жіночої емансипації та соціальних протиріч (твори Івана Франка, Панаса Мирного, Ольги Кобилянської), а через модерністську прозу й поезію Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника та Лесі Українки література інтегрувалася в європейський контекст.
- У театрі після послаблення заборон у 1881 р. виник перший професійний «Театр корифеїв» під керівництвом Марка Кропивницького (1882 р.), а 1907 р. Микола Садовський відкрив перший український стаціонарний театр у Києві.
Можу схарактеризувати внесок провідних діячів у розвиток літератури і мистецтва:
- Леся Українка оновила українську драматургію філософськими європейськими сюжетами; Іван Карпенко-Карий та Михайло Старицький створили класичний сценічний репертуар; Марія Заньковецька уславила українську театральну школу.
- Семен Гулак-Артемовський написав першу оперу «Запорожець за Дунаєм»; Микола Лисенко заклав основу національної академічної музики; Соломія Крушельницька прославила український оперний спів на провідних світових сценах.
- Микола Мурашко організував Київську рисувальну школу; художники Сергій Васильківський і Микола Пимоненко увічнили образи народної культури; Василь Кричевський заснував стиль українського модерну.
Можу розпізнати художньо-стильові особливості пам’яток українського мистецтва:
- Неовізантійський стиль (Володимирський собор у Києві): масивні куполи, аркові вікна, настінні монументальні розписи.
- Модерн (Будинок з химерами в Києві): пластичність і вільне планування, асиметрія, бетонні фігури фантастичних і реальних істот.
- Необароко й неоренесанс (Одеський і Львівський театри): монументальні портики, коринфські колони, скульптури муз і багата ліпнина.
- Український модерн (Будинок Полтавського земства, товариство «Дністер» у Львові): шестикутні скошені вікна, дахи з вежами, облицювання народною полив’яною керамікою.
- Мавританський стиль (Караїмська кенаса в Києві): підковоподібні арки, східний мереживний орнамент і сталактити.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Поміркуйте, що вплинуло на потужний вибух інтересу українських діячів / діячок культури до народних мотивів у творчості.
Головними чинниками були розвиток національно-визвольного руху та реакція на утиски української мови. В умовах імперських заборон саме народні традиції, звичаї, фольклор і пісні залишалися надійною основою української самобутності. Звертаючись до народної культури, митці прагнули зберегти пам’ять народу, протистояти русифікації чи полонізації та піднести національну гідність українців.
3. Які факти свідчать про тісні взаємовпливи української та європейської культур у період модернізації?
Про це свідчить синхронне поширення в Україні новітніх європейських течій — реалізму, імпресіонізму, символізму та модерну, в яких плідно творили Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник і Василь Кричевський. Водночас українське мистецтво здобувало визнання в Європі: Соломія Крушельницька виступала на провідних оперних сценах поруч із європейськими зірками, художники навчалися в європейських академіях, а міста України забудовувалися за проєктами визначних європейських архітекторів (наприклад, Одеський оперний театр збудували віденські архітектори Фельнер і Гельмер).
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
4. Проведіть мінідослідження «Українські культурні діячі / діячки в українському суспільному русі другої половини ХІХ — початку ХХ ст.». У ході дослідження дізнайтеся, яким був внесок діячів / діячок культури в боротьбу за права українського народу.
Через відсутність власної держави та заборону політичної діяльності в Російській імперії саме культура стала головним простором захисту національних прав українців. Митці організовували громадівські осередки, засновували недільні школи, відкривали читальні «Просвіти», видавали україномовні часописи й наукові праці в Галичині та за кордоном.
Внесок діячів культури мав як просвітницький, так і прямий політичний характер. Вистави «Театру корифеїв» та опери Миколи Лисенка виховували національну самосвідомість і долали комплекс меншовартості. Водночас письменники брали пряму участь у політиці: Іван Франко заснував першу українську партію (РУРП) у Галичині, Михайло Старицький та Володимир Винниченко працювали в політичних партіях Наддніпрянщини. Своєю працею інтелігенція підготувала перехід національного руху від культурництва до боротьби за державну незалежність.
5. Уявіть себе представником / представницею туристичної фірми. Розробіть маршрут подорожі «Культурні перлини України». Запропонуйте в маршруті пам’ятки, про які не згадано в підручнику.
Маршрут «Визначна архітектура модерної доби»:
- Чернівці: Резиденція митрополитів Буковини і Далмації (архітектор Йозеф Главка) — зразок романтичної еклектики, де поєднано візантійські, мавританські й готичні мотиви з буковинським народним орнаментом.
- Львів: Будинок учених (архітектурне бюро «Фельнер і Гельмер») — витончена пам’ятка необароко з різьбленим дерев’яним атріумом.
- Київ: Миколаївський костел (архітектор Владислав Городецький) — неоготична сакральна споруда зі стрілчастими вежами та вікном-розетою.
- Харків: Будівля комерційного інституту (архітектор Олексій Бекетов) — велична споруда у стилі неокласицизму.
6. За допомогою інформації з інтернету порівняйте епізод із діяльності Київської рисувальної школи з сучасними фото художніх навчальних закладів. Чи змінилися підходи до навчання образотворчому мистецтву за століття? Чому?
На картині Миколи Пимоненка зображено академічний процес кінця ХІХ ст.: учні працюють навколо натурщика чи гіпсового зліпка, старанно відточуючи побудову форми, перспективу та світлотінь.
Основа класичного навчання залишилася незмінною: робота з живою натурою, рисунок олівцем і живопис фарбами за мольбертом залишаються обов’язковою базою художньої освіти. Разом із тим з’явилися нові напрями: комп’ютерна графіка, цифрова ілюстрація, 3D-моделювання та мультимедіа. Підходи стали більш відкритими до індивідуального стилю й творчих експериментів студента, оскільки сучасне мистецтво цінує не лише академічну точність, а й концептуальне мислення.