§ 32. Національний поступ: освіта, наука та суспільні зміни (Хлібовська)

Зміст

Згадайте, які чинники впливали на розвиток культурного життя в першій половині XIX століття.

На розвиток культури впливали поширення ідей Просвітництва та романтизму, а також початок українського національного відродження. Водночас перешкодами були імперська політика русифікації та онімечування українських земель. Важливими осередками культури стали відкриті в той час університети і гімназії.

Як ви розумієте значення понять: «меценат», «індустріалізація», «урбанізація»?

Меценат — це багата людина, яка добровільно та безкорисливо фінансує розвиток освіти, науки, культури й мистецтва.
Індустріалізація — це перехід від ручної праці до великого машинного виробництва та створення фабрично-заводської промисловості.
Урбанізація — це швидке зростання міст, збільшення частки міського населення та поширення міського способу життя.

Чи пам’ятаєте ви, що у першій половині XIX століття вищу освіту на українських теренах можна було здобути у Львові, Харкові, Києві? Що вам про це відомо?

У цей час вищу освіту здобували у трьох університетах. Львівський університет відновив діяльність у 1784 році, Харківський університет заснували у 1805 році зусиллями Василя Каразіна, а Київський університет відкрили у 1834 році. Вони стали головними науковими центрами, де гуртувалася українська інтелігенція та досліджувалися рідна історія і мова.

Упродовж уроку доберіть факти, які доводять, що під впливом індустріальної революції відбулися значні зміни у свідомості українського суспільства, повсякденному побуті, системі освіти та розвитку науки.

1. У свідомості суспільства: сформувався активний національний рух інтелігенції, який прагнув культурної єдності всіх українських земель від Закарпаття до Сіверського Дінця.
2. У повсякденному побуті: у містах з’явилися електрика, телефонний зв’язок, грамофони та перші автомобілі, а селяни масово переселялися до міст і ставали робітниками.
3. У системі освіти: з’явилася гостра потреба у технічних спеціалістах, тому відкрилися політехнічні інститути у Львові та Києві, а також технологічний і ветеринарний інститути в Харкові.
4. У розвитку науки: вітчизняні дослідники зробили світові відкриття, серед яких дослідження фагоцитозу Іллею Мечниковим, створення першої електростанції на змінному струмі Іваном Пулюєм та побудова літака «Ілля Муромець» Ігорем Сікорським.

1. УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО НА ЗЛАМІ СТОЛІТЬ

1. Чому, попри політичну роз’єднаність та імперську політику, українська культура в другій половині XIX — на початку XX століття активно розвивалася?

Головним чинником розвитку став національний рух інтелігенції, який сприяв об’єднанню українців від Закарпаття до басейну Сіверського Донця. Вагому підтримку надавали меценати, зокрема Богдан і Варвара Ханенки, які фінансували школи, театри та українські часописи. Також важливу роль відіграли індустріалізація, урбанізація та реформи, які змінили соціальну структуру і посилили прагнення українців до знань та національної єдності.

2. Порівняйте роль жінки й чоловіка у селянській та робітничій сім’ї.

У селянській сім’ї головою був чоловік-землероб, а жінка вела хатнє господарство та мала дрібний заробіток від продажу яєць, сала, масла чи полотна. У робітничих родинах жінки набували більшого авторитету, бо вони часто працювали нарівні з чоловіками на фабриках або в наймах і робили вагомий внесок у сімейний бюджет.

3. Як відрізнялося дозвілля різних верств населення?

У селі основними осередками дозвілля були церква й корчма, а сільська молодь збиралася на «вулицю» та вечорниці для співів, жартів, роботи й танців. Містяни прогулювалися у скверах, дивилися виступи акробатів, відвідували кав’ярні, кіно та театри. Заможні люди проводили вечори в салонах, їздили на іподроми, а також відпочивали на лікувальних курортах у Трускавці, Моршині, Миргороді або за кордоном.

PRO ІСТОРІЮ

1. «Музей має бути не лише зібранням раритетів та взірців, але, водночас, і школою, і храмом, і священним місцем, куди мусять стікатися всі для вивчення прекрасного і поклоніння красі — щоб потім, у житті, любити і шанувати красу», — стверджував Богдан Ханенко. Яке призначення й покликання музеїв вбачав меценат?

Богдан Ханенко бачив музей місцем освіти та естетичного виховання людей. Меценат вважав, що музей має не просто зберігати старожитності, а й навчати людей бачити прекрасне та прищеплювати любов до мистецтва у повсякденному житті.

2. Поміркуйте, як історія колекції музею ілюструє крихкість та цінність культурної спадщини. Чому важливо пам’ятати про такі історії, щоб цінувати та оберігати культурні надбання сьогодні?

Зібрання подружжя Ханенків створювали десятиліттями, але радянська влада та нацистські окупанти частково пограбували цю колекцію під час воєн і репресій. Цей приклад доводить, що пам’ятки культури легко знищити або втратити під час воєнних конфліктів. Пам’ять про такі події вчить нас захищати музеї та цінувати національну спадщину як основу нашої пам’яті.

2. ОСВІТНІ РЕФОРМИ. БОРОТЬБА ЗА СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

1. У чому полягали ключові відмінності освітніх реформ в Австро-Угорській та Російській імперіях?

В Австро-Угорщині за реформою 1869 року початкова освіта для дітей від 6 до 14 років стала обов’язковою і велася переважно рідною мовою. У Російській імперії реформа 1864 року розширила мережу шкіл, проте навчання вели виключно російською мовою. Імперська влада використовувала школу для примусової асиміляції українців та виховання лояльності до самодержавства.

2. Які навчальні заклади надавали вищу освіту на українських теренах?

Вищу освіту здобували у п’яти університетах: Харківському, Київському, Львівському, Одеському та Чернівецькому. Також працювали вищі технічні школи: політехнічні інститути у Львові та Києві, а також технологічний і ветеринарний інститути в Харкові.

3. Як завершилася боротьба за створення українського університету у Львові?

Українські студенти вимагали відкриття власного університету через акції протесту та сутички з польськими студентами. Під час збройної сутички 1910 року загинув український студент Адам Коцко. Австрійський уряд врешті-решт дав обіцянку збудувати український університет до 1916 року, однак реалізації плану завадив початок Першої світової війни.

МОВОЮ ЦИФР

1. Порівняйте рівень письменності українців у Російській та Австро-Угорській імперіях. Де були сприятливіші умови для здобуття освіти?

Рівень письменності українців у Російській імперії був дуже низьким і становив близько 15–20%. Натомість в Австро-Угорщині письменність русинів досягала близько 40%. Умови для здобуття освіти були помітно кращими в Австро-Угорщині, оскільки там діяла обов’язкова початкова освіта рідною мовою.

2. Як, на вашу думку, відмінності в доступі до освіти вплинули на розвиток української національної свідомості та формування інтелігенції у Російській та Австро-Угорській імперіях?

В Австро-Угорщині навчання рідною мовою та діяльність українських кафедр сприяли швидкому поширенню грамотності й формуванню народної інтелігенції. У Російській імперії русифікація шкіл гальмувала освіту селянства. Українська свідомість там трималася переважно на активній позиції окремих представників інтелігенції, які боролися проти заборон української мови.

PRO ІСТОРІЮ

1. Дізнайтеся, скількома мовами володів Агатангел Кримський.

Агатангел Кримський володів близько 60 різними мовами світу.

2. Які переваги дає знання іноземних мов сьогодні?

Знання мов дає змогу вільно читати наукові першоджерела, навчатися в іноземних університетах та опановувати новітні технології. Воно допомагає подорожувати, краще розуміти інші культури та відкриває гарні кар’єрні перспективи на ринку праці.

3. НАУКА. ВИДАТНІ ВЧЕНІ

1. Назвіть імена українських вчених та галузі науки, в яких вони працювали.

У біології та медицині успішно працювали Ілля Мечников, Микола Гамалія, Данило Заболотний, Олександр Ковалевський та хірург Володимир Філатов. Фізику розвивали Іван Пулюй та Микола Пильчиков, хімію — Микола Бекетов, математику — Олександр Ляпунов, а авіабудування — Ігор Сікорський.

2. Хто розвивав українську історичну науку? Чому важливо вивчати історію?

Історичну науку розвивали Володимир Антонович, Михайло Грушевський, Дмитро Багалій, Степан Томашівський, Дмитро Яворницький та Олександра Єфименко. Вивчати історію важливо, адже вона зберігає пам’ять про предків, доводить давнє походження української нації та допомагає зрозуміти помилки минулого заради успішного майбутнього.

3. Кого з українських вчених, згаданих у тексті, можна назвати засновниками сучасного мовознавства та етнографії?

Засновниками сучасного українського мовознавства є Борис Грінченко та Агатангел Кримський. Провідними дослідниками в галузі етнографії та антропології стали Федір Вовк, Володимир Гнатюк та Іван Франко.

ЖИТТЄТЕКА: ІЛЛЯ МЕЧНИКОВ (1845 – 1916)

1. Усно сформулюйте результати діяльності Іллі Мечникова.

Ілля Мечников разом із Миколою Гамалією заснував в Одесі першу в Російській імперії бактеріологічну станцію та запровадив вакцинацію проти сказу і сибірки. У Парижі вчений відкрив процес фагоцитозу і створив клітинну теорію імунітету, за що у 1908 році здобув Нобелівську премію. Він також запропонував дієві способи подолання холери, черевного тифу й туберкульозу.

2. Як наукова діяльність Іллі Мечникова сприяла розвитку світової медицини та боротьби з інфекційними хворобами?

Праці Мечникова стали початком сучасної імунології. Він довів, що організм людини самостійно бореться зі збудниками хвороб за допомогою спеціальних захисних клітин. Завдяки його дослідженням лікарі розробили ефективні вакцини та сироватки проти смертоносних епідемій.

3. Чи важливо робити щеплення? Запропонуйте власні висновки.

Вакцинація має вирішальне значення для збереження здоров’я. Щеплення допомагають організму завчасно виробити захист від смертельних небезпек і зупиняють поширення інфекцій серед населення.

ЖИТТЄТЕКА: ІВАН ПУЛЮЙ (1845 – 1918)

1. Дайте обґрунтовану відповідь. Чи можна стверджувати, що Іван Пулюй був рушієм науково-технічної революції?

Так, це твердження цілком справедливе. Пулюй побудував першу в Європі електростанцію на змінному струмі, створив шахтарську лампу, вдосконалив конструкцію телефонних станцій та винайшов лампу холодного свічення. Він першим виявив та описав властивості невидимих променів, які сьогодні називають рентгенівськими.

2. Як наукова та громадська діяльність Івана Пулюя відображає ідею, що особистість може впливати на розвиток не лише науки, а й культури свого народу?

Іван Пулюй поєднував світові фізичні відкриття з постійною турботою про рідну культуру. Разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким він переклав Біблію українською мовою. Також учений заснував Українську громаду в Празі і матеріально допомагав українським студентам здобувати освіту.

ЇЇ ШЛЯХ — ЇЇ СИЛА: ОЛЕКСАНДРА ЄФИМЕНКО (1848–1918)

1. Проаналізуйте. Як особисті труднощі та суспільні перешкоди вплинули на становлення Олександри Єфименко як видатної історичної дослідниці та громадської діячки?

Рання втрата батьків змусила Олександру працювати з 15 років, що загартувало її наполегливість і характер. Через шлюб із політв’язнем Петром Єфименком її звільнили з училища, проте це підштовхнуло її присвятити життя історії. Попри відсутність жіночої вищої освіти в імперії, вона самотужки опрацювала сотні архівних документів і здобула визнання як фаховий історик.

2. Який внесок Олександри Єфименко у розвиток української історичної науки?

Вона створила понад сотню історичних праць і написала популярну книгу «Історія українського народу». У своїх книгах дослідниця показала спадкоємність нашої історії від часів Русі та довела самостійність української нації. Харківський університет надав їй ступінь почесного доктора історії, і вона стала першою жінкою в імперії з таким званням.

PRO ІСТОРІЮ

1. Як діяльність Дмитра Яворницького демонструє важливість особистої ініціативи у збереженні історії для майбутніх поколінь?

Дмитро Яворницький самостійно організовував подорожі колишніми землями Запорожжя, записував розповіді літніх людей та скуповував унікальні речі козаків. Він зібрав унікальну колекцію та заснував Музей старожитностей у Катеринославі. Без його праці більшість цих речей була б назавжди втрачена.

2. Які основні цінності простежуються у його діяльності?

У його роботі видно любов до батьківщини, відданість правді та повагу до героїчного минулого запорозьких козаків. Дослідник прагнув зберегти національну пам’ять для наступних поколінь.

3. Чому праця Дмитра Яворницького залишається важливою для нас сьогодні?

Його тритомник «Історія запорозьких козаків» залишається найповнішим джерелом знань про запорозьку Січ, побут і військову майстерність козаків. Зібрані вченим експонати зберігаються в музеї Дніпра і слугують джерелом натхнення для всіх українців.

НА ЛІНІЇ ЧАСУ

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

1865 рік — відкриття Новоросійського університету в Одесі.
1875 рік — відкриття Чернівецького університету.

У той час, коли на теренах України було відкрито Новоросійський університет в Одесі, у США було прийнято XIII поправку до Конституції, яка скасувала рабство.

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ

1. Проаналізуйте схему «Українські вчені, які підняли вітчизняну науку до світового рівня». Кого з українських вчених зображено на схемі? Назвіть їхні найбільші здобутки.

Вчений	Основні досягнення
Іван Пулюй	Побудував першу в Європі електростанцію на змінному струмі, сконструював трубку холодного («неонового») свічення, дослідив «X-промені».
Ілля Мечников	Відкрив явище фагоцитозу, розробив клітинну теорію імунітету, у 1908 році отримав Нобелівську премію. Співзасновник першої бактеріологічної станції в Одесі.
Ігор Сікорський	Видатний авіаконструктор, творець перших у світі багатомоторних літаків «Гранд» та «Ілля Муромець».
Агатангел Кримський	Видатний учений-сходознавець та перекладач, поліглот, який знав близько 60 мов, один із засновників Української академії наук.

2. Скориставшись інтернет-ресурсами, підготуйте лепбук «Українські науковці другої половини ХІХ — початку ХХ століття: ними пишається Україна, про них знають у світі».

Для оформлення лепбука підготуємо наочний макет із чотирьох розділів:

Зміст лепбука:

1. Титульна сторінка: назва проєкту та мапа культурних осередків України.
2. Розділ «Природничі науки та техніка»: картки про відкриття Івана Пулюя (фізика), Іллі Мечникова (імунологія), Ігоря Сікорського (авіація).
3. Розділ «Гуманітарна скарбниця»: портрети та короткі цитати Михайла Грушевського, Олександри Єфименко, Дмитра Яворницького.
4. Розділ «Мова і самобутність»: кишенька з матеріалами про словник Бориса Грінченка та діяльність Агатангела Кримського.

НАВЧАННЯ В ДІЇ

Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/Sr8aMsty або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/Sr8aMsty.