7 липня 2026 р. Модерна доба

§ 32. Наддніпрянщина в 1907–1914 рр. (Пометун)

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Визначте, які з наведених тверджень стосуються революції 1905–1907 рр., а які описують становище України після її поразки (1907–1914 рр.). Обговоріть, яким постає суспільно-політичне життя Наддніпрянщини в 1907–1914 рр.? Порівняйте ваші думки з інформацією параграфа.

Твердження, які стосуються революції 1905–1907 рр.:

1. Відбулися вибори до І Державної думи Росії, з-поміж депутатів були й українці.
1. Цар обіцяв реформи, видав Маніфест 17 жовтня про свободу слова та створення Державної думи.
1. Страйки робітників і селянські повстання відбувалися по всій Наддніпрянщині, зокрема в Києві, Одесі, Катеринославі, на Донбасі.
1. В українських містах і містечках було створено осередки «Просвіти».

Твердження, які описують становище після поразки революції (1907–1914 рр.):

2. Уряд розпочав масові арешти, ліквідовував українські організації, закривав газети та обмежував свободу слова.
1. Петро Столипін запровадив аграрну реформу: селяни могли виходити з общини та створювати власні хутори й відруби.
1. Відбулося різке звуження сфери вживання української мови.
1. Влада провадила політику «столипінської реакції»: посилювала контроль за населенням, увела цензуру, розпустила Державну думу.
1. Розпочалося переселення селян до Сибіру та на Далекий Схід у пошуках землі.
1. Чорносотенні організації нападали на українських діячів, євреїв, влаштовували погроми за підтримки влади.

Суспільно-політичне життя Наддніпрянщини в 1907–1914 рр. постає періодом важкої реакції, наступу на українську культуру, арештів та водночас пошуку нових легальних форм боротьби. Інформація параграфа повністю це підтверджує: царська влада забороняла українські організації, ліквідувала «Просвіти», розпалювала шовінізм, а селяни стикнулися з наслідками Столипінської аграрної реформи.

ПОМІРКУЙТЕ

Які були причини та наслідки Столипінської аграрної реформи?

Причини реформи полягали в тому, що революція довела переростання аграрного питання в політичне. Поміщицьке господарство було відсталим, а селянська община заважала розвитку ринку й позбавляла селян зацікавленості дбати про землю.

Головними наслідками стали руйнування общини, розвиток фермерських господарств і зростання врожайності. Разом із тим реформа прискорила розорення незаможних селян, поглибила соціальну напругу на селі та спричинила масове переселення селян до Сибіру.

ДОСЛІДІТЬ

Чи могла реалізація таких завдань повністю розв’язати аграрне питання? Чому? Чи можна вважати цю реформу продовженням модернізаційних процесів на селі в другій половині ХІХ ст.? Чому?

Реалізація цих завдань не могла повністю розв’язати аграрне питання, тому що реформа не ліквідувала велике поміщицьке землеволодіння. Більшість селян так і залишилися малоземельними або зовсім втратили землю.

Цю реформу можна вважати продовженням модернізації другої половини ХІХ ст. Вона остаточно закріпила перехід до ринкової економіки, приватної власності на землю та використання машин у сільському господарстві.

ДОСЛІДІТЬ

1. Схарактеризуйте реформу, спираючись на інфографіку.

Спираючись на інфографіку, Столипінську аграрну реформу можна схарактеризувати за такими напрямами:

Заходи реформи (зміна устрою життя й господарювання):

Замість громадської форми власності на землю (общини) запроваджено приватну власність окремого селянина.
Замість розпорошених черезсмужних смуг землі селяни отримували відруби — цілісні компактні земельні ділянки в одному масиві.
Замість обов’язкового проживання в селі селянин дістав право винести свою садибу й заснувати хутір (окреме індивідуальне господарство).
Селяни отримали право вільно виходити з общини та юридично закріплювати землю у власність.

Хід реформи на українських землях (1907–1915 рр.):

Найактивніше вихід із громади відбувався на Правобережжі (48 % селян) та на Півдні / у Степу (42 % селян).
На Лівобережжі вихід був повільнішим і склав 16,5 % селян.
Загалом хутори та відруби охопили приблизно 14 % господарств.

Переселенська політика:

Влада прагнула розв’язати дві задачі: зменшити земельне перенаселення в європейській частині та послабити український рух («Далі їдеш — тихіше будеш»).
Загалом у східні регіони Російської імперії переселено 3,3 млн осіб, з яких 1,2 млн — вихідці з українських губерній.
Українські переселенці становили переважну більшість новоселів у ключових регіонах Далекого Сходу: 75–80 % у Приморському краї та 60–65 % в Амурській області.

2. Які явища реформи відображають ілюстрації та документ на с. 218? Які могли бути наслідки реформи?

Світлина Столипіна показує підтримку владою заможних хуторян, а карикатура демонструє зневажливе виділення селянам мізерних наділів. Документ висвітлює трагедію переселенців: вони зазнавали збитків під час дороги, витрачали всі заощадження, страждали без житла й не знаходили заробітків на чужині.

Наслідками стали різке майнове розшарування селян, поява численних сільських пролетарів, висока смертність переселенців і повернення чверті з них назад у злиднях.

ПОМІРКУЙТЕ

Які були причини посилення тиску влади на українське населення? Які були прояви цього тиску в 1907–1914 рр.?

Причиною тиску стало прагнення царського уряду збудувати централізовану російську державу через насильницьку русифікацію. Влада вважала український визвольний рух найнебезпечнішим ворогом і прагнула повністю його знищити.

Прояви тиску полягали у скороченні української преси, забороні української мови в школах навіть на перервах, закритті «Просвіт», ліквідації клубів та гуртків. Влада також заборонила святкувати ювілей Тараса Шевченка та вилучала з ужитку слова «Україна» і «український народ».

ДОСЛІДІТЬ

Якої позиції й чому дотримувалися щодо українства різні політичні сили Російської імперії?

Крайні праві «чорносотенці» відкрито й жорстоко боролися проти українців, адже відстоювали формулу єдиного царя, віри та одного російського народу.

Ліберали протидіяли українському руху стриманіше, але категорично трималися за «єдину неділиму Росію» і боялися її розпаду.

Крайні ліві виступали проти українського національного руху тому, що вимагали єдності пролетаріату заради соціалістичної революції.

ДОСЛІДІТЬ

Поставте до документів 2–3 відкриті запитання. Обговоріть їх зміст, відповідаючи на ці запитання.

Чому імперська влада так сильно боялася публічного святкування 100-річчя Тараса Шевченка навіть у школах?
Відповідь: Шевченко був головним символом української нації та свободи. Його вшанування підіймало національний дух народу й загрожувало цілісності імперії.
Чому шкільне керівництво називало українську мову «обласним наріччям» і забороняло її вживати?
Відповідь: Імперська влада намагалася позбавити українську мову статусу самостійної мови, щоб русифікувати молодь ще зі шкільних років.
До яких наслідків призвели урядові заборони шевченківських днів у 1914 році?
Відповідь: Заборони викликали хвилю обурення серед населення, що призвело до масових студентських і робітничих страйків та демонстрацій у Києві, Одесі й Полтаві.

ДОСЛІДІТЬ

У чому сутність «Справи Бейліса»?

Сутність справи полягала в антисемітській провокації царської влади, яка прагнула розколоти визвольний рух і відвернути увагу суспільства від революційної боротьби. Єврея Менделя Бейліса безпідставно звинуватили в ритуальному вбивстві хлопчика Андрія Ющинського. Фальсифікація провалилася, і суд присяжних повністю виправдав Бейліса завдяки підтримці демократичної громадськості України.

ПОМІРКУЙТЕ

Як змінився український рух в умовах реакції?

Український рух перейшов від масових вуличних виступів до нелегальної та культурно-просвітницької роботи. Більшість партій розпалися або припинили діяльність, а провідні діячі об’єдналися в позапартійну підпільну організацію ТУП. Основними легальними центрами національного життя стали кооперативи та нечисленні осередки «Просвіти».

ДОСЛІДІТЬ

Визначте основні завдання, які ставило перед собою ТУП. Як його учасники прагнули розв’язати національне питання в Україні?

Головним завданням ТУП було здобуття демократичної національно-територіальної автономії України у складі федеративної реформованої Росії. Організація вимагала запровадження української мови в школах, судах і церкві.

Учасники ТУП прагнули розв’язати національне питання виключно мирним парламентським шляхом, захищали права українців через Державну думу та вели переговори з російськими лібералами.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Назви причини та цілі аграрної реформи Столипіна.

Причинами були гостра криза на селі, злидні селян, вибухи повстань під час революції 1905–1907 років та застаріла общинна система.

Цілями реформи було створити міцний прошарок заможних селян-власників як опору влади, зруйнувати селянську общину, зберегти поміщицьку землю та розрядити аграрне перенаселення через переселення селян на окраїни імперії.

2. Що тобі відомо про причини та масштаби еміграції українських селян до Сибіру й на Далекий Схід?

Причинами еміграції стали гостре малоземелля, зубожіння селянських родин та надія отримати великі наділи на нових землях. Протягом 1907–1914 років з України виїхало майже 1,2 мільйона українців. Багато з них не витримали суворого клімату й хвороб, тому майже чверть переселенців повернулася назад в Україну.

3. Які були причини та наслідки посилення національного гніту в 1907–1914 рр.?

Причиною було прагнення царизму придушити визвольні прагнення народів і побудувати єдину російську державу.

Наслідками стали ліквідація майже всіх осередків «Просвіти», закриття українських газет, заборона вживання мови в школі та активний спротив української інтелігенції, яка згуртувалася в Товариство українських поступовців.

4. Яку політику провадили різні політичні сили в умовах реакції?

Чорносотенці розпалювали міжнаціональну ворожнечу та влаштовували погроми. Ліберали захищали цілісність імперії та погоджувалися лише на мінімальні культурні поступи для народів. Українські сили згуртувалися навколо ТУП для захисту автономії та культурних прав мирними конституційними засобами.

5. Чи була пов’язана аграрна реформа з модернізаційними процесами в суспільстві? Як саме?

Так, реформа безпосередньо сприяла модернізації. Вона розвивала ринкові відносини, впроваджувала приватну власність на землю, спонукала фермерів купувати нову техніку та машини, що значно підвищило товарність і врожайність українського зерна.

6. Чому намагання Столипіна розв’язати аграрне питання не мали успіху?

Реформа зазнала невдачі, тому що держава не наважилася чіпати поміщицькі маєтки. Більшість селян не отримали достатньо землі для ефективної праці, швидко розорялися й продавали свої ділянки за безцінь, через що соціальна ворожнеча на селі тільки посилилася.

7. Що змінилося в українському національному русі?

Національний рух змушений був перейти у підпілля через поразку революції та урядовий тиск. Замість окремих партій виникло єдине міжпартійне об’єднання ТУП, а головними осередками легального життя стали кооперативні об’єднання селян. Також у цей час Дмитро Донцов уперше обґрунтував ідею політичного сепаратизму та повного відриву України від Росії.

8. Чому уряд в умовах післяреволюційної реакції вдавався до провокування єврейських погромів?

Уряд використовував єврейські погроми як засіб розколу визвольного руху. За допомогою штучно створених антисемітських міфів влада намагалася каналізувати невдоволення збіднілого народу на іншу національність і відвернути людей від боротьби проти самодержавства.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Які права людини було порушено під час ведення «Справи Бейліса»?

Під час справи було грубо порушено право на презумпцію невинуватості, право на чесне й неупереджене розслідування та право на захист від дискримінації за національною і релігійною ознакою. Людину тримали два роки у в’язниці без жодних реальних доказів провини на підставі сфабрикованих обвинувачень.

2. Виконай завдання 32.1–32.4 до § 32 в е-додатку.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо в електронному додатку до підручника.

3. Візьми участь у дослідницькому проєкті 6, завдання до якого знайдеш в е-додатку.

Завдання виконується в межах проєктної діяльності за матеріалами електронного додатка до підручника. Для дослідження теми аграрних та суспільно-політичних змін на Наддніпрянщині доцільно використати спогади Євгена Чикаленка та матеріали судового процесу Менделя Бейліса.

Робочий зошит

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (ГЗР 1)

1. Склади карту політичного та громадського життя Наддніпрянщини в 1907–1914 рр. На контурній карті України познач і підпиши: штрихуванням різних кольорів регіони з найвищим і найнижчим рівнем виходу селян з общини (укажи відсотки для кожного регіону); символами: регіони найактивнішого впровадження аграрної реформи Петра Столипіна; центри українського руху Наддніпрянщини в 1907–1914 рр.; міста, де діяли осередки ТУП та «Просвіти»; місце подій «справи Бейліса». Створи легенду карти.

Інструкція для нанесення об’єктів на контурну карту та створення легенди:

Легенда карти:

Зелене штрихування — регіони з найвищим рівнем виходу селян з общини: Правобережжя (48%) та Південь / Степ (42%).
Жовте штрихування — регіон із найнижчим рівнем виходу з общини: Лівобережжя (16,5%).
Червоний колосок — райони найактивнішого створення хуторів і відрубів (Правобережна та Степова Україна).
Синій трикутник — провідні центри українського руху та осередки ТУП: Київ, Одеса, Харків, Полтава, Катеринослав.
Фіолетове коло — міста діяльності осередків «Просвіти»: Київ, Чернігів, Миколаїв, Катеринослав (єдина діяла до 1914 року).
Чорний квадрат — Київ (місце слідства та судового процесу у «справі Бейліса» 1911–1913 рр.).

• У яких регіонах реформа просувалася найактивніше, а в яких — найповільніше?
Реформа найактивніше розвивалася на Правобережжі, де з общини вийшло 48% селян, і на Півдні (42%). Найповільніше зміни відбувалися на Лівобережжі, де вихід склав лише 16,5%.

• Як це можна пов’язати з природно-географічними умовами, традиціями землеволодіння чи етнічним складом населення?
На Правобережжі здавна переважало подвірне землеволодіння, тому селяни легко закріплювали землю у приватну власність. На Півдні товарний зерновий ринок спонукав до фермерства. На Лівобережжі міцно трималася общинна традиція переділу смуг, що гальмувало індивідуальне господарювання.

• Чи збігаються регіони активної реформи з центрами українського громадського життя?
Збігаються частково. Центри громадського життя зосереджувалися переважно у великих містах Центральної, Південної та Східної України (Київ, Одеса, Харків, Катеринослав), тоді як найвищі показники реформи охоплювали сільські райони Правобережжя і Степу.

• Які соціально-економічні чинники могли сприяти зростанню активності громад у певних містах?
Концентрація інтелігенції, університетські осередки, розвиток залізниць, кооперативного руху та великих видавництв створювали сприятливі умови для гуртування свідомих українців у містах.

• Як розміщення подій на карті відображає соціальні, економічні й культурні відмінності регіонів Наддніпрянщини на початку ХХ ст.?
Карта свідчить про швидкий перехід Степу й Правобережжя до ринкової аграрної економіки, тоді як Лівобережжя залишалося консервативнішим. Водночас Київ та промисловий Південний Схід стали центрами як української самоорганізації, так і гострого протистояння з імперським шовінізмом.

2. Створи календар-сторіз політичного та громадського життя Наддніпрянщини в 1907–1914 рр. Вибери чотири події після революції 1905–1907 рр. і заповни для кожної «листок календаря» (Дата, Назва/місце події, Ключові учасники, Суть події (1–2 речення), Меседж події, Реакція суспільства / учасників події (короткий опис), Хештеги події).

Листок 1

Дата: 1908 рік
Назва/місце події: Створення Товариства українських поступовців (ТУП), м. Київ
Ключові учасники: Євген Чикаленко, Сергій Єфремов, Володимир Винниченко, Симон Петлюра
Суть події: Провідні діячі українських партій заснували нелегальне міжпартійне об’єднання для координації національного руху в часи столипінської реакції. Організація вимагала парламентаризму, федеративної перебудови імперії та автономії України.
Меседж події: Єднання всіх національних сил заради здобуття культурних прав і політичної автономії.
Реакція суспільства / учасників події: Надія на відновлення організованої боротьби легальними парламентськими методами.
Хештеги події: #ТУП #ЄднанняУкраїнців #Автономія #Київ1908

Листок 2

Дата: 1910 рік
Назва/місце події: Видання столипінського циркуляра про «інородців», м. Санкт-Петербург / Наддніпрянщина
Ключові учасники: Петро Столипін, царські губернатори
Суть події: Урядовий циркуляр заборонив реєструвати будь-які «інородницькі» товариства й видавництва, зарахувавши до них українців. Це спричинило масове закриття «Просвіт» та україномовних клубів.
Меседж події: Повна русифікація та знищення будь-яких проявів окремішності народів імперії.
Реакція суспільства / учасників події: Обурення української громадськості, протест інтелігенції, перехід багатьох ініціатив у підпілля або кооперацію.
Хештеги події: #Реакція #ЗаборонаМови #СтолипінськийУтиск #УтискиПросвіти

Листок 3

Дата: Осінь 1913 року
Назва/місце події: Завершення судового процесу у «справі Бейліса», м. Київ
Ключові учасники: Мендель Бейліс, присяжні засідателі, Михайло Грушевський, Сергій Єфремов, Володимир Короленко
Суть події: Суд присяжних повністю виправдав єврейського робітника Менделя Бейліса, безпідставно звинуваченого у ритуальному вбивстві хлопчика. Спроба влади та чорносотенців розпалити антисемітську істерію зазнала краху.
Меседж події: Справедливість вища за імперські шовіністичні провокації.
Реакція суспільства / учасників події: Полегшення, тріумф демократичної громадськості, єдність українських та єврейських діячів у боротьбі з реакцією.
Хештеги події: #СправаБейліса #СудПрисяжних #Київ1913 #НіШовінізму

Листок 4

Дата: Лютий 1914 року
Назва/місце події: Протести проти заборони 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка, м. Київ, Одеса, Полтава
Ключові учасники: Студентська та гімназійна молодь, робітники, діячі культури
Суть події: Після циркулярної урядової заборони святкувати ювілей Кобзаря міста охопили масові демонстрації, студентські страйки та мітинги протесту.
Меседж події: Шевченко — національний символ, пам’ять про якого влада не здатна знищити заборонами.
Реакція суспільства / учасників події: Гнів через свавілля чиновників, національне піднесення та солідарність молоді.
Хештеги події: #Шевченко100 #Протести1914 #ЗаборонаЮвілею #КобзарЖивий

• Поясни свій вибір: чому саме ці події ти вибрав / вибрала для свого календаря-сторіз?
Ці події найяскравіше передають ключові процеси доби: перехід національного руху до міжпартійної координації (ТУП), наступ шовіністичної реакції влади (циркуляр 1910 р.), боротьбу громадянського суспільства проти антисемітських провокацій (справа Бейліса) та масовий спротив русифікації (Шевченківські протести 1914 р.).

• Які ідеї, настрої або проблеми об’єднують події твого календаря?
Їх об’єднує протистояння між імперським курсом на насильницьку русифікацію та прагненням українського суспільства захистити свої права, гідність і право на національну культуру.

• Як ці події відображають зміни в українському суспільстві 1907–1914 рр.?
Суспільство подолало шок від поразки революції 1905–1907 років: український рух відмовився від наївних ілюзій щодо імперської влади, навчився діяти організовано в умовах тиску та залучив до відкритого спротиву широкі верстви молоді й городян.

3. Поясни причинно-наслідковий зв’язок між подіями, доповнивши схему: упиши у пропуски події або явища («Революція 1905–1907 рр. → Початок аграрної реформи Петра Столипіна → _____ → Переселенський рух до Сибіру → _____ → Зміни в соціальній структурі українського села → Наслідки для українського руху») та для кожного етапу коротко поясни: чому ця подія стала поштовхом до наступної; які соціальні або політичні наслідки вона мала для українського суспільства.

Заповнений ланцюжок причинно-наслідкових зв’язків:
Революція 1905–1907 рр. → Початок аграрної реформи Петра Столипіна → Вихід селян з общини й закріплення землі у приватну власність (хутори та відруби) → Переселенський рух до Сибіру → Розорення бідноти, продаж наділів за безцінь та повернення чверті знедолених переселенців → Зміни в соціальній структурі українського села → Наслідки для українського руху.

Пояснення етапів схеми:

• Етап 1–2: Революція 1905–1907 рр. → Початок реформи Петра Столипіна
Селянські повстання довели царському уряду, що збереження общини з її періодичними переділами землі породжує бунти. Реформа мала на меті розколоти село й створити верству заможних селян-власників як опору трону.

• Етап 2–3: Початок реформи → Руйнування общини та створення хуторів і відрубів
Урядові укази надали селянам право вільного виходу з общини та об’єднання своїх ділянок в один відруб чи хутір. Це спричинило швидкий розвиток ринкових відносин, але позбавило незаможних селян общинної підтримки.

• Етап 3–4: Руйнування общини → Переселенський рух до Сибіру
Збереження недоторканності поміщицьких земель і нестача землі для бідняків змусили державу організувати вивезення селян за Урал. Влада прагнула розвантажити перенаселені українські села й водночас послабити національний рух.

• Етап 4–5: Переселенський рух → Розорення бідноти та повернення частини мігрантів
Брак коштів, незвичний клімат і висока смертність (30–40%) призвели до того, що чверть переселенців повернулася назад в Україну без землі й грошей. Одночасно на селі масово продавали крихітні наділи, поповнюючи лави наймитів і міських пролетарів.

• Етап 5–6: Розорення → Зміни в соціальній структурі села
Село розкололося на вузький прошарок заможних господарів (близько 7%) і величезну масу зубожілих селян-бідняків, у яких розмір наділу впав до 2,2 десятини. Це різко посилило соціальну напругу.

• Етап 6–7: Зміни в соціальній структурі → Наслідки для українського руху
Заможні селяни та земська інтелігенція масово пішли в український кооперативний рух, перетворюючи його на національну самоорганізацію. Водночас зростання радикалізму серед знедолених підготувало ґрунт для підтримки вимоги повної ліквідації поміщицького землеволодіння у майбутніх революційних подіях.

• Підсумок: Який загальний висновок можна зробити про вплив реформ і соціальних змін на розвиток українського руху?
Столипінська реформа не зняла соціальної гостроти аграрного питання, проте прискорила капіталізацію економіки та розшарування села. Завдяки розквіту сільськогосподарської кооперації український рух зумів залучити селянство до економічної самоорганізації й зберегти національну ідентичність в умовах жорсткого тиску реакції.

ПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛОМ

4. Проаналізуйте уривок із листа переселенця з Харківської губернії та виконайте завдання:

• Крок 1. Проаналізуй: Коротко зазнач (1–2 речення), що описує автор листа.
Автор описує виснажливий шлях переселення з Харківщини до Сибіру та значні грошові витрати на дорогу. Він розповідає про перші труднощі на новому місці, де після купівлі скромного житла майже не лишилося грошей і немає заробітків.

• Крок 1. Проаналізуй: Визнач, із якими труднощами зіткнувся переселенець (економічними, побутовими, соціальними).
Економічні труднощі полягали у великих витратах на дорогу та відсутності заробітків на новому місці. Побутові проблеми виявилися у тритижневому очікуванні, відмові взяти майно на пароплав, важкій подорожі кіньми на 700 верст і в убогому житлі. Соціальною проблемою була відсутність будь-якої державної турботи чи допомоги переселенцям у дорозі.

• Крок 1. Проаналізуй: Випиши 2–3 фрази або слова, що передають емоції / почуття автора.
«…і тут сталася біда», «придбав сяку-таку хатину», «Заробітків тут нема».

• Крок 1. Проаналізуй: Яку картину переселенського життя показує цей лист? Які тенденції він відображає?
Лист показує сувору реальність переселення, повну поневірянь, непередбачуваних витрат і швидкого зубожіння селян. Він відображає загальну тенденцію краху надій більшості мігрантів, які замість омріяного достатку опинялися в скруті без грошей і роботи.

• Крок 2. Досліди: Використай дані з параграфа або додаткове джерело і з’ясуй: яка частка переселенців повернулася в Україну (у %)?
До України повернулося близько 25 % переселенців (майже чверть від загальної кількості).

• Крок 2. Досліди: Використай дані з параграфа або додаткове джерело і з’ясуй причини повернення переселенців в Україну. Вкажи використане джерело інформації.
Причинами повернення були матеріальні труднощі, незвичний і суворий клімат, відсутність медичної допомоги та висока смертність. Джерело інформації: текст підручника «Історія України», § 32, с. 218.

• Крок 3. Критичне осмислення джерела: Чи можна вважати цей лист первинним історичним джерелом? Обґрунтуй.
Так, це первинне джерело, бо його написав безпосередній учасник подій під час проведення Столипінської реформи. Лист містить пряме свідчення очевидця про переїзд і перші кроки на нових землях.

• Крок 3. Критичне осмислення джерела: Чи можна вважати це джерело об’єктивним свідченням? Чому?
Лист є суб’єктивним свідченням, адже передає особистий досвід, переживання та емоції одного селянина. Водночас описані в ньому факти витрат і безвиході повністю збігаються із загальною картиною переселенського руху.

• Крок 3. Критичне осмислення джерела: Як цей лист допомагає зрозуміти наслідки столипінської реформи для українського селянства?
Лист доводить, що переселенська політика була погано організована державою і не гарантувала успіху господарям. Багато незаможних родин витрачали останні кошти на дорогу і зрештою остаточно розорялися.

• Крок 3. Критичне осмислення джерела: У чому цінність цього листа як історичного джерела порівняно зі статичними даними чи офіційними звітами уряду?
Цінність листа полягає у висвітленні живої долі людини та реальних побутових умов, які приховані за сухими статистичними таблицями. Офіційні звіти рапортували про успішне освоєння земель, а приватний лист показує справжні біди селянських родин.

5. Опрацюйте уривок із Декларації Товариства українських поступовців (ТУП) та дайте відповіді на запитання:

• Визнач головну політичну ідею ТУП, сформулювавши її одним реченням.
Головною політичною ідеєю ТУП було здобуття демократичної автономії України у складі федеративної та оновленої Російської держави.

• Поясни стисло, що означала ідея ТУП «вільна спілка рівноправних та рівноцінних націй» у контексті початку ХХ ст.
Ця ідея означала перетворення самодержавної Російської імперії на добровільну демократичну федерацію рівних народів. Усі нації мали отримати повноцінні культурні й політичні права без колоніального гніту та імперського домінування.

• Що означала ідея ТУП «демократична автономія» у контексті початку ХХ ст.?
Це вимога самоврядування для українських земель із власним представницьким органом влади у складі оновленої федеративної та децентралізованої Російської держави.

• Що означала ідея ТУП «культурно-національні вартості» у контексті початку ХХ ст.?
Це право українців вільно розвивати рідну культуру, навчатися українською мовою в школах і використовувати її в церкві, судах, книгодрукуванні та пресі без цензурних заборон.

• Що означала ідея ТУП «політичні права народу» у контексті початку ХХ ст.?
Це забезпечення загальних громадянських свобод, ліквідація статусу «інородців» і можливість українців вільно створювати власні організації та брати повноправну участь у виборах до парламенту.

• Поясни, чому ТУП робило ставку на мирні, парламентські засоби боротьби.
Після поразки революції 1905–1907 років уряд розпочав хвилю арештів і репресій, тому збройний виступ призвів би до швидкого розгрому руху. Парламентські запити, легальна преса та кооперація давали змогу обережно гуртувати сили й уникати повного знищення підпілля царською поліцією.

• Знайди та процитуй одне додаткове джерело, у якому пояснено роль або оцінку діяльності ТУП.
«Енциклопедія історії України»:
«Українська культурно-просвітницька і політична робота, яка після 1908 року провадилася майже виключно силами ТУП, була одним із факторів, що зумовили Українську революцію 1917–1921 років».

• Які ідеї ТУП залишаються актуальними для сучасного українського суспільства?
Актуальними залишаються збереження мовно-культурної самобутності, консолідація різних політичних сил заради спільних національних інтересів, захист прав людини та демократичний парламентаризм.

6. Поміркуй над шляхами визвольного руху:

• Як ти вважаєш, чому саме після років реакції та репресій (1907–1914 рр.) ідея політичного сепаратизму стала актуальною для частини української інтелігенції?
Жорстока русифікація, закриття «Просвіт», циркуляр 1910 року про «інородців» і заборона шевченківських ювілеїв довели марність сподівань на порозуміння з російською владою. Інтелігенція зрозуміла, що зберегти націю в межах імперії неможливо, тому єдиним дієвим виходом бачила повний державний розрив із Росією.

• Порівняй позиції ТУП і Донцова та дай відповідь на запитання: який шлях досягнення державності — еволюційний чи революційний — був реальнішим для українців на початку ХХ ст.?
На початку ХХ століття реальнішим був еволюційний шлях автономізму, який відстоювало ТУП. Більшість населення тоді ще не мала стійкої державної свідомості, а російський поліційний апарат залишався сильним, тому негайне збройне відокремлення за програмою Дмитра Донцова не мало достатньої суспільної та військової підтримки. Проте в перспективі світової війни саме гасло Донцова про повне відірвання від Росії виявилося далекогляднішим і необхідним для створення незалежної держави.

7. Досліди матеріали «справи Бейліса»:

• З’ясуй, на яких матеріалах ґрунтувалася «справа Бейліса», та заповни таблицю:

Компонент	Характеристика
Обвинувачений	Мендель Бейліс, єврей, прикажчик цегельного заводу в Києві
Хто і чому звинувачував	Царська прокуратура та чорносотенні організації з метою розпалити антисемітизм, відвернути народ від соціальних проблем і дискредитувати визвольний рух
Суть звинувачення / версія влади	Вбивство 13-річного Андрія Ющинського навесні 1911 року нібито з ритуальною метою для отримання християнської крові на Великдень
Доказова база	Сфальсифіковані свідчення підставних осіб, плітки й неправдиві заяви чорносотенців за відсутності реальних речових доказів
Обґрунтованість звинувачень	Повна безпідставність, оскільки поліція швидко встановила справжніх убивць — місцевих кримінальних злочинців із банди Віри Чеберяк
Тривалість і хід слідства	Слідство тривало понад два роки (1911–1913 рр.) через постійний тиск влади на слідчих і намагання спрямувати слідство в потрібний владі антисемітський та «ритуальний» напрямок
Хто і як захищав підсудного	Відомі київські та петербурзькі адвокати, а також громадськість: Михайло Грушевський, Андрій Шептицький, Сергій Єфремов, Володимир Короленко, які викривали фальсифікацію
Судовий вирок і наслідки	Суд присяжних у 1913 році визнав Менделя Бейліса невинним і повністю виправдав його, що стало гучним провалом реакційної політики царизму

• Які права людини, на твою думку, були грубо порушені під час «справи Бейліса»?
Влада порушила право на справедливий судовий розгляд, презумпцію невинуватості та свободу від свавільного арешту. Людину тримали у в’язниці два роки без доказів вини лише через її національність і віросповідання.

• Яку позицію посіли українська інтелігенція та демократична преса під час процесу?
Українські діячі засудили провокацію царського уряду та виступили на захист правди. Михайло Грушевський, Сергій Єфремов і Володимир Короленко публікували викривальні звернення, а демократична преса відкрито інформувала суспільство про підтасовку матеріалів справи.

• Чому виправдання Бейліса стало моральною поразкою царського уряду?
Уряд витратив величезні зусилля на фабрикацію справи, проте навіть простий суд присяжних відкинув брехню й виніс виправдувальний вирок. Це продемонструвало громадськості моральну ницість режиму, його антисемітську сутність і нездатність підкорити правду за допомогою тиску влади.

• Які риси суспільства й системи правосуддя в Російській імперії виявила «справа Бейліса»?
Справа Бейліса виявила глибокий антисемітизм царської верхівки, готовність влади фабрикувати кримінальні звинувачення та пряме втручання чиновників у роботу слідства заради розпалювання ворожнечі. Водночас процес показав зрілість і сміливість громадянського суспільства: демократична інтелігенція підняла хвилю протестів, а суд присяжних відкинув тиск уряду і виправдав невинного.

8. Опрацюйте уривок зі «Спогадів» Євгена Чикаленка та виконайте завдання:

• Яке загальне ставлення «московської людності» до українського руху описує Чикаленко?
Чикаленко зазначив, що все російське суспільство («вся московська людність») ставилося до національного відродження України винятково вороже, незалежно від політичних поглядів чи партійної належності.

• Порівняй аргументи трьох груп, які згадує автор, — крайніх правих («чорносотенців»), лібералів і крайніх лівих. Зроби висновок: у чому різниця між їхньою мотивацією, але в чому — спільність?
Крайні праві боролися проти українства за імперським гаслом «один цар, одна віра і один народ». Ліберали діяли обережніше, але захищали «єдину неділиму Росію» через острах утратити цілісність держави. Крайні ліві виступали проти національного руху в ім’я єдності робітничого класу. Різниця між ними полягала в ідеологічній меті (монархізм, державний лібералізм або класова боротьба), проте спільним було абсолютне небажання бачити українців окремим рівноправним народом.

• Як, на твою думку, наведені позиції відображають загальний стан суспільства в Російській імперії на початку ХХ ст.?
Ці погляди показують панування великодержавного шовінізму серед усіх верств імперії. Російські політичні течії могли гостро ворогувати між собою, але в питанні збереження імперського контролю над Україною виступали єдиним фронтом.

• Знайди у параграфі або скористайся додатковими джерелами й наведи два приклади подій чи фактів, які підтверджують ворожість російського суспільства та влади до українського руху в 1907–1914 рр.
У 1910 році царський уряд видав циркуляр, яким прирівняв українців до «інородців» і повністю заборонив створювати національні товариства, клуби та видавати газети рідною мовою.
У 1914 році влада категорично заборонила будь-які публічні заходи до 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка та вилучала наклади «Кобзаря».

• Чи змінилося за понад століття ставлення російського суспільства та влади до української ідентичності? Які риси політики, описані Чикаленком, можна впізнати в сучасних діях Росії щодо України?
Суттєвих змін не сталося, адже російська влада та більшість суспільства й сьогодні заперечують право українців на власну націю та державу. Сучасна політика Росії повторює описані риси: прагнення силою втримати сусідні землі у спільній імперській державі, заборону української мови й освіти на загарбаних територіях та репресії проти носіїв української культури.

9. Обґрунтуй або спростуй тезу методом PRES: «В Україні, як основному аграрному регіоні, Столипінська реформа мала суперечливі результати і наслідки»:

• Позиція (Position): Я вважаю, що…
Столипінська аграрна реформа в Україні дійсно мала дуже суперечливі результати та наслідки.

• Обґрунтування (Reason): Тому що…
Вона прискорила ринковий розвиток і зміцнила заможні господарства, але водночас не знищила поміщицьке землеволодіння і привела до швидкого зубожіння селянської бідноти.

• Приклад (Example): Наприклад, …
Посівні площі в українських губерніях збільшилися майже на мільйон десятин, а зерно становило понад 40% загальноросійського експорту. Разом із цим наділи бідняків зменшилися з 3,7 до 2,2 десятини, і понад 1,2 мільйона українців мусили покинути рідну землю та переселитися до Сибіру й Далекого Сходу.

• Висновок (Summary): Отже, можна зробити висновок, що…
Реформа дала відчутний поштовх економіці, проте не розв’язала земельної кризи й різко поглибила соціальну напругу на селі.