Науково-технічна революція на зламі ХІХ–ХХ ст. та її вплив на людину й суспільство

Зміст

Пригадайте, до яких змін у соціальній структурі суспільства привела індустріальна революція.

Індустріальна революція привела до формування двох основних класів суспільства — промислової буржуазії та найманих робітників (пролетаріату). Водночас зменшилася частка й роль традиційного селянства та аристократії, а також розпочалося формування «середнього класу», до якого входили інженери, лікарі, вчителі та урядові службовці.

Зіставте умови життя жителів центральних кварталів міст і нетрів. Складіть уявний розпорядок дня жінки в багатих і бідних районах міст.

Умови життя жителів зажнечних центрів і бідняцьких нетрів суттєво різнилися: багаті родини мешкали у просторих багатокімнатних будинках із каналізацією, водогоном та опаленням, тоді як бідняки тулилися цілими сім’ями в одній кімнаті без підведених комунікацій, де через антисанітарію швидко поширювалися інфекції.

Уявний розпорядок дня:

Жінка із заможного кварталу:

• 08:30–09:30 — ранковий підйом, сніданок, допомога покоївки.
• 09:30–12:00 — обговорення меню та хатніх справ із служницею, читання, приватні справи.
• 12:00–15:00 — прогулянка в екіпажі, візити до крамниць або участь у засіданнях благодійних товариств.
• 15:00–17:00 — прийом гостей у вітальні.
• 17:00–19:00 — відпочинок та підготовка до вечора.
• 19:00–23:00 — вечеря, відвідування театру, опери або світського прийому.

Жінка з нетрів:

• 05:00–06:00 — підйом, розпалювання печі, приготування скромного сніданку для родини.
• 06:00–18:00 — важка праця на фабриці або прання чужої білизни на замовлення з короткими перервами.
• 18:00–19:30 — закупка найдешевших продуктів на ринку та повернення додому пішки.
• 19:30–22:00 — хатні справи: приготування вечері, прибирання, догляд за дітьми та лагодження одягу.
• 22:00 — сон.

👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)

• Багаті жителі мешкали у комфортних багатокімнатних будинках із комунікаціями, а бідні тулилися в тісних антисанітарних нетрях.
• День заможної жінки складався з відпочинку, прийомів та благодійності, а жінки з нетрів — з 12-годинної фабричної праці й виснажливих хатніх обов’язків.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Підготуйте віртуальний модний показ «Мода XIX ст.: від стилю ампір до ділового стилю».

Еволюція європейського костюма впродовж XIX століття відображає перехід від палацової розкоші до практичності індустріальної доби:

1. Стиль ампір (початок XIX ст.) — легкі сукні з високою талією з тонких світлих тканин, натхненні античними зразками.
2. Романтизм і криноліни (середина XIX ст.) — повернення пишних спідниць на жорстких каркасах (кринолінах), затягнуті корсети, рясні мережива й рюші.
3. Стиль турнюр (остання третина XIX ст.) — звуження спідниці спереду та надання об’єму ззаду за допомогою спеціальних подушечок (турнюрів).
4. Жіночий діловий стиль (злам XIX–XX ст.) — практичний костюм для працюючих жінок, що складався з прямої темної спідниці, світлої блузи та приталеного жакета.

Поясніть, що зображено на малюнку. В якій країні це відбувається? Що може свідчити про перебування людей у державній установі?

На малюнку зображено акцію протесту суфражисток із вимогою надати жінкам виборчі права та дії поліції щодо їх затримання. Події відбуваються у Великій Британії, про що свідчить характерна форма британських поліцейських. Про перебування в державній установі свідчать службовий інтер’єр із дерев’яними трибунами та огорожами, присутність посадовців у ділових костюмах і поліцейських, які забезпечують порядок.

Дізнайтеся більше про історичних діячок, які зробили внесок у боротьбу за емансипацію жінок.

• Олімпія де Гуж (Франція) — у 1791 році уклала «Декларацію прав жінки й громадянки», вперше заявивши про необхідність повної політичної та громадянської рівноправності жінок.
• Елізабет Кеді Стентон (США) — у 1848 році організувала перший з’їзд із захисту прав жінок у Сенека-Фоллз і підготувала «Декларацію переконань».
• Еммелін Панкгерст (Велика Британія) — заснувала Жіночий соціально-політичний союз, чиї рішучі виступи прискорили здобуття британськими жінками виборчого права у 1918 році.

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Якими явищами в економіці супроводжувалася науково-технічна революція?

Науково-технічна революція супроводжувалася переходом на нові джерела енергії (електрику й нафту), перетворенням науки на безпосередню продуктивну силу та механізацією сільського господарства через широке застосування тракторів й мінеральних добрив. У промисловості це призвело до стрімкого зростання фабричного виробництва та виникнення нових галузей (хімічної, електротехнічної, автомобілебудування).

2. Як науково-технічна революція вплинула на соціальну структуру країн Європи та Північної Америки?

Науково-технічна революція спричинила стрімке зростання чисельності робітничого класу через масову міграцію селян до міст. Одночасно збільшилася частка «середнього класу» (інженерів, службовців, учителів), тоді як економічний та політичний вплив земельної аристократії зменшився.

3. Опишіть наслідки процесу урбанізації в XIX ст.

Урбанізація призвела до швидкого розростання міст, прокладання широких вулиць, розвитку міського транспорту та комунікацій. Водночас поглибився соціальний поділ: у впорядкованих центрах мешкала буржуазія, а робітники проживали в перенаселених нетрях без санітарних умов.

4. Чим були зумовлені зміни в одязі людей на початку ХХ ст.?

Зміни в одязі були зумовлені вимогами індустріального темпу життя, де на перше місце вийшли зручність і практичність. На жіноче вбрання суттєво вплинули емансипація та залучення жінок до праці й спорту, що змусило відмовитися від складних каркасних спідниць і корсетів на користь простих костюмів.

5. Назвіть сучасні країни, де главою держави чи уряду є жінка.

• Італія — прем’єр-міністр Джорджа Мелоні;
• Молдова — президент Мая Санду;
• Данія — прем’єр-міністр Метте Фредеріксен;
• Індія — президент Драупаді Мурму;
• Мексика — президент Клаудія Шейнбаум.

6. Поясніть значення основних поняття параграфа підручника: «науково-технічна революція», «емансипація», «суфражизм», «фемінізм».

• Науково-технічна революція — якісний стрибок у розвитку науки і техніки, який докорінно змінює виробничі сили суспільства та перетворює науку на безпосередню продуктивну силу.
• Емансипація — звільнення від залежності й обмежень, зокрема виборювання жінками рівних прав із чоловіками у суспільному, професійному та сімейному житті.
• Суфражизм — рух за надання жінкам виборчих прав, що виник у другій половині XIX — на початку XX століття.
• Фемінізм — суспільний рух та ідеологія, спрямовані на досягнення повної рівноправності жінок із чоловіками в усіх сферах життя.

7. Виконайте онлайн-вправу https://qr.orioncentr.com.ua/Zqgsm.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за вказаним посиланням.

ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ

8. Зазначте основні напрями впливу науково-технічної революції на людське суспільство та повсякденне життя.

Науково-технічна революція забезпечила перехід до електрики й двигунів внутрішнього згоряння, прискорила транспортний зв’язок і принесла в побут нові технічні пристрої (телефон, телеграф, електричне освітлення). Змінилася соціальна структура через зростання частки робітників та середнього класу, а міське життя стало комфортнішим у впорядкованих районах, змінивши також вимоги до одягу й дозвілля.

9. Знайдіть у мережі «Інтернет» фото міст Європи та Північної Америки зламу ХІХ — ХХ ст. і визначте їхні спільні та відмінні риси.

Спільні риси:

• Поява електричного освітлення, трамвайних ліній, замощених бруківкою вулиць та активний розвиток міського транспорту.
• Різкий контраст між фешенебельними центральними вулицями та бідними робітничими околицями.

Відмінні риси:

• У Північній Америці (Нью-Йорк, Чикаго) через високу вартість землі розпочалося будівництво перших висотних будівель (хмарочосів) на металевих каркасах.
• У Європі (Париж, Лондон, Відень) переважала масштабна реконструкція старих кварталів із збереженням середньої поверховості та історичної архітектури.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО

10. Як змінилося становище жінки в наш час порівняно з ХІХ ст.? Чи актуальні сьогодні ідеї фемінізму й суфражизму?

Порівняно з XIX століттям жінки здобули рівні з чоловіками юридичні та політичні права, доступ до освіти та будь-яких професій. Суфражизм досяг своєї мети, тому як окремий рух виборювання права голосу вже не існує. Проте ідеї фемінізму залишаються актуальними, оскільки суспільство все ще вирішує питання рівності оплати праці, гармонійного поєднання кар’єри й сім’ї та протидії дискримінації.

11. Підготуйте есе на тему «Основні суперечності технічного прогресу в XIX ст. та його вплив на розвиток суспільства».

Технічний прогрес XIX століття дав потужний поштовх розвитку цивілізації: поява залізниць, пароплавів, електрики й телеграфу об’єднала країни та прискорила обмін інформацією й товарами. Промисловий переворот забезпечив масове виробництво, підвищив рівень життя заможних верств та сприяв формуванню освіченого середнього класу.

Водночас прогрес мав зворотний бік. Стрімка індустріалізація породила важкі умови праці на фабриках, експлуатацію робітників, зростання бідних нетрів та погіршення екології в містах. Головною суперечністю стало те, що наукові відкриття почали масово застосовувати для створення нових видів зброї (далекобійної артилерії, броненосців), що призвело до гонки озброєнь і підготовки до масштабних воєн.

👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)

• Прогрес прискорив економічний розвиток, транспортний зв’язок і покращив побут, але породив соціальну нерівність, експлуатацію робітників та появу бідняцьких нетрів.
• Головна загроза технічного розвитку полягала у створенні нових видів зброї та гонці озброєнь між провідними державами.

12. Виконайте творчий проєкт «Історичний портрет видатної феміністки ХІХ — початку ХХ ст.».

Елізабет Кеді Стентон (1815–1902) — американська діячка, яка стала однією з зановниць руху за права жінок у США. У 1848 році вона виступила ініціаторкою першого з’їзду за права жінок у Сенека-Фоллз, де уклала «Декларацію переконань». У цьому документі вперше було відкрито сформульовано вимогу надати жінкам право голосу на виборах.

Протягом усього життя Стентон відстоювала право жінок на вищу освіту, володіння майном, рівні права у шлюбі та виборчі права. Разом із Сьюзен Ентоні вона створила Національну асоціацію жіночого суфражизму, яка підготувала ґрунт для офіційного закріплення рівноправності жінок у законодавстві.

👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)

• Елізабет Кеді Стентон — лідерка американського суфражизму, яка у 1848 році створила «Декларацію переконань» із вимогою надати жінкам виборче право.
• Заснувала Національну асоціацію жіночого суфражизму та боролася за рівні майнові, освітні й сімейні права жінок.