Повсякденне життя. Розвиток освіти і науки. Рух жінок за емансипацію

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

Пригадайте, які історичні умови впливали на розвиток української культури в першій половині ХІХ ст. Назвіть найбільш значущі, на вашу думку, культурні досягнення першої половини ХІХ ст. на українських землях.

На розвиток культури впливало перебування українських земель під владою двох імперій — Російської та Австрійської, посилення русифікації й онімечування, криза кріпосництва, а також поширення ідей Просвітництва, романтизму та початок українського національного відродження.

Головними культурними досягненнями цього періоду стали:

• Зародження нової української літератури після виходу «Енеїди» Івана Котляревського у 1798 році.
• Видання «Кобзаря» Тараса Шевченка у 1840 році, що заклало основу сучасної літературної мови та національної свідомості.
• Діяльність «Руської трійці» в Галичині та видання альманаху «Русалка Дністровая» народною мовою у 1837 році.
• Відкриття університетів у Харкові (1805 р.) та Києві (1834 р.), які стали головними осередками науки й національного руху.

Ознайомтеся зі схемою «Умови розвитку культури». Працюючи з матеріалом підручника, доберіть приклади із повсякденного та культурного життя українців, що ілюструють наведені положення схеми.

Положення схеми	Приклади з повсякденного та культурного життя українців
Імперське панування	Заборона навчання рідною мовою в школах та університетах Наддніпрянщини, впровадження обов’язкової російської або німецької та польської мов, русифікація через державних чиновників і церкву, низький рівень грамотності (у 1897 р. лише 20% українців віком понад 10 років уміли читати).
Українське національне відродження	Укладання 4-томного «Словника української мови» Борисом Грінченком і Марією Загірною, діяльність громад, перший повний переклад Біблії українською мовою Іваном Пулюєм, Паньком Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким, заснування «Товариства руських женщин» Наталією Кобринською та видання альманаху «Перший вінок» спільно з Оленою Пчілкою.
Модернізація	Поява в містах багатоповерхових кам’яниць, електричного освітлення, водогону, парків, запуск трамвая в Києві (1892 р.), Львові та Катеринославі, поява автомобілів в Одесі (1891 р.) та Львові (1897 р.), відкриття політехнічних інститутів і перші кіносеанси.
Традиції меценатства	Фінансова підтримка культури родинами Терещенків, Симиренків та Харитоненків, фінансування українських видань і недільних шкіл, зокрема утримання Харківської жіночої недільної школи Христиною Алчевською.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Проаналізуйте візуальні історичні джерела. Яку інформацію з них можна дізнатися? Зробіть висновки про відмінність рівня життя селянства і містян на початку ХХ ст.

Із джерел видно значний технологічний і соціальний контраст між життям у місті та на селі.

Селяни продовжували жити в патріархальних умовах, носили традиційний домотканий одяг, кожухи та постоли, а їхній побут і важка ручна праця майже не змінювалися століттями.

Міське життя швидко осучаснювалося: на Хрещатику з’явилися кількаповерхові будинки, електричні ліхтарі, телефонні дроти, трамвайні рейки та дирижаблі.

Рівень життя міської еліти й фахівців помітно підвищився завдяки комунальним вигодам і транспорту. Натомість більшість селян, як і бідні робітники з околиць, залишалися у важких побутових умовах без доступу до благ технічного прогресу.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Яку мету переслідував російський уряд, чинячи перепони розвитку української освіти?

Російський уряд прагнув зупинити розвиток національної свідомості та запобігти українському визвольному руху. Обмежуючи освіту рідною мовою, влада намагалася прискорити русифікацію населення через школу й церкву, щоб перетворити українців на слухняних підданих імперії.

Пригадайте з попередньо вивченого матеріалу, до яких заходів вдавалися діячі українського національного руху, щоб забезпечити право українців на навчання рідною мовою. Якою була реакція влади?

Діячі українського руху відкривали власним коштом недільні школи, писали й видавали навчальні посібники (зокрема «Буквар південноруський» Тараса Шевченка та «Граматку» Пантелеймона Куліша), створювали товариства «Просвіта» та зверталися до уряду з петиціями про дозвіл викладання українською в початкових школах.

Влада відповідала репресіями: у 1862 році закрила всі недільні школи, а потім видала Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ 1876 року, які повністю заборонили викладання українською мовою та друк україномовних підручників.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Прочитайте уривок із газети «Південний край» та визначте, про який винахід у ньому йдеться. Дізнайтеся з додаткових джерел інформації, якою була роль українців у винайденні одного з найпопулярніших видів мистецтва сучасності.

В уривку йдеться про винахід кінематографа («живої фотографії»).

Вагомий внесок у створення кіно зробив одеський винахідник і механік Йосип Тимченко. Влітку 1893 року, за два роки до публічного сеансу братів Люм’єр, він разом із фізиком М. Любимовим створив стрибковий механізм («равлик») для проєктування рухомих зображень. У листопаді того ж року в Одесі Тимченко продемонстрував рухомі фільми «Вершник» і «Метальник списа». Оскільки винахід не був запатентований за кордоном, офіційне визнання першовідкривачів кінематографа отримали брати Люм’єр.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Чому жінки прагнули здобути освіту? Як здобуття освіти могло вплинути на зміну статусу жінок у суспільстві?

Жінки прагнули здобути освіту, щоб отримати професію (переважно вчительки або лікарки), мати власні кошти для життя та подолати матеріальну залежність від родини чи чоловіка.

Освіта давала жінці економічну самостійність, змінювала її роль із домогосподарки на фахівчиню з повагою в суспільстві та відкривала можливість брати участь у громадському житті й боротьбі за рівні права.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Поміркуйте, чим була зумовлена необхідність заснування товариств на захист прав жінок і жіночих організацій наприкінці ХІХ. Чи існували в цей період жіночі феміністичні організації у Західній Європі?

Створення жіночих організацій було викликане безправним становищем жінок у тогочасному патріархальному суспільстві, відсутністю рівного доступу до освіти та роботи. Об’єднуючись у товариства, жінки могли спільно домагатися відкриття жіночих курсів, створювати робочі місця, підтримувати нужденних і видавати просвітницьку літературу.

У Західній Європі (зокрема у Великій Британії та Франції) та США в цей час уже діяли суфражистські й феміністичні організації, які боролися за виборчі права жінок та їхню юридичну рівність із чоловіками.

Скористайтеся е-додатком і проведіть мінідослідження біографій представлених на фото діячок. Визначте їхню роль у суспільному русі.

Христина Алчевська — педагогиня і просвітниця, яка власним коштом відкрила й майже пів століття утримувала безкоштовну Харківську жіночу недільну школу для учениць із простого народу, а також уклала відомі методичні покажчики навчальних книг.

Софія Русова — громадська діячка й фундаторка теорії національного дошкільного виховання в Україні. Вона відкрила перший український дитячий садок у Києві (1871 р.), викладала на Вищих жіночих курсах і послідовно відстоювала створення української національної школи.

Софія Окуневська-Морачевська — перша жінка-лікарка в Австро-Угорщині та перша українка Галичини, яка здобула університетську медичну освіту в Цюриху. Вона організувала курси для сестер милосердя, вперше в Західній Україні застосувала радіотерапію для боротьби з раком і публікувала наукові статті в жіночому альманасі «Перший вінок».

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Повсякденне життя. Розвиток освіти і науки. Рух жінок за емансипацію».

Можу назвати прояви модернізації повсякденного життя на українських теренах:
Ознаками модернізації стали розбудова міст новими багатоповерховими будівлями, поява водопроводу, вуличного газового й електричного освітлення, трамваїв (Київ, Львів, Катеринослав), автомобілів, телефонного зв’язку та сінематографа. Поруч із цим зберігався контраст: якщо заможні містяни користувалися всіма вигодами прогресу, то робітники тулилися в перенаселених бараках, а побут села залишався майже незмінним.

Можу проаналізувати зміни в освітній сфері:
Через розвиток промисловості виникла потреба в кваліфікованих інженерах і спеціалістах. Було відкрито нові університети (в Одесі та Чернівцях) і технічні інститути (у Львові, Харкові, Києві та Катеринославі). У Галичині й Буковині ввели обов’язкову початкову освіту, хоча навчання велося переважно польською чи німецькою мовами. У Наддніпрянщині за реформою 1864 року створили систему початкових училищ, але через повну заборону навчання українською мовою більшість населення залишалася неписьменною (на 1897 рік лише 20% українців уміли читати).

Можу назвати головні напрями наукових досліджень українських вчених:
Провідними галузями були медицина й мікробіологія (відкриття Іллею Мечниковим явища фагоцитозу, праці Миколи Гамалії, відкриття першої бактеріологічної станції в Одесі у 1886 році), фізика (дослідження газорозрядних процесів і винайдення рентгенівських трубок Іваном Пулюєм), а також українознавство й історія (дослідження Володимира Антоновича, Дмитра Яворницького, етнографія Федора Вовка, розкопки трипільської культури Вікентієм Хвойкою та словник Бориса Грінченка).

Можу пояснити причини руху за емансипацію жінок:
Головними причинами були безправне юридичне становище жінок, відсутність доступу до університетської освіти, неможливість вільно працювати за професією та повна фінансова залежність від родини.

2. За допомогою карти на с. 264 доповніть інформацію параграфа 3–4 історичними фактами відповідно до змісту тексту.

За картою можна виділити такі факти:

1. Окрім університетів, у другій половині XIX ст. постали великі технічні навчальні заклади: Південноросійський технологічний інститут у Харкові (1885 р.), Київський політехнічний інститут (1898 р.) та Вище гірниче училище в Катеринославі (1899 р.).
2. У Львові виникли провідні наукові й освітні осередки загальноукраїнського значення: товариство «Просвіта» (1868 р.) та Наукове товариство імені Шевченка (1892 р., створене на базі Товариства ім. Шевченка 1873 р.).
3. У Києві важливим центром історичних досліджень стало Історичне товариство Нестора-Літописця, відкрите при Київському університеті в 1872 році.
4. В Одесі у 1886 році Ілля Мечников та Микола Гамалія заснували першу в Російській імперії бактеріологічну станцію.

II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

3. Проаналізуйте розвиток руху за емансипацію жінок. Чому його активістками були переважно жінки із заможних родин? Як ви думаєте, чи вплинув рух за емансипацію на початку ХХ ст. на становище жінок загалом?

Жіночий рух в Україні поєднував боротьбу за жіночі права з національно-культурним відродженням. Його діячки домагалися права вступати до вищих навчальних закладів, створювали перші об’єднання («Товариство допомоги вищій жіночій освіті», «Товариство руських женщин») та друкували власні збірки, зокрема альманах «Перший вінок».

Активістками ставали переважно жінки із заможних родин та інтелігенції, оскільки вони мали якісну початкову освіту, матеріальну підтримку й вільний час. Селянки та робітниці щодня важко працювали заради виживання сім’ї, тому не мали змоги займатися громадською діяльністю.

На початку ХХ століття рух приніс конкретні результати: жінкам дозволили навчатися на вищих курсах, з’явилося багато жінок-лікарок, учительок і службовиць. Це поступово руйнувало застарілі стереотипи й підготувало ґрунт для здобуття жінками рівних прав.

4. Поясніть, чому імперська влада не була зацікавлена у розвитку освіти національними мовами, зокрема українською.

Імперські уряди боялися, що національна школа призведе до зростання свідомості народу й піднесення визвольного руху, що загрожувало б єдності імперії. Навчання державною імперською мовою слугувало інструментом асиміляції та контролю над підкореними народами, тоді як рідна мова в освіті згуртовувала б українців навколо власних національних інтересів.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО

5. Попри значну увагу Національного банку України та Укрпошти до вшанування пам’яті визначних українок / українців, значна частина діячів / діячок не увічнені в їхніх проєктах — монетах і марках. Виконайте творчий проєкт «Ескіз поштової марки на честь видатного культурного діяча / діячки». За основу ескізу візьміть ідею розкриття ролі особистості у розвитку української культури.

Ескіз марки присвячений Наталії Кобринській (1855–1920) — письменниці, видавниці та засновниці організованого жіночого руху в Україні.

Опис марки:

• У лівій частині розміщено портрет Наталії Кобринської із зазначенням років її життя.
• У правій частині показано її головні досягнення: заснування в 1884 році в Станіславові першої організації «Товариство руських женщин» та випуск у 1887 році альманаху «Перший вінок» спільно з Оленою Пчілкою.
• Ескіз підкреслює внесок діячки у відкриття доступу до освіти для жінок та об’єднання інтелектуалок Наддніпрянщини й Галичини.

6. Підготуйте віртуальну виставку «Побут жителів України в мистецтві», «Фотографія — джерело для вивчення історії України другої половини ХІХ — початку ХХ ст.». Доберіть необхідні візуальні джерела та підготуйте коментарі до них.

Добірка історичних світлин відображає контрасти повсякденного життя українців на рубежі XIX–XX століть.

Експонат 1: Світлина «Група селян. Село Городець, Луцького повіту» (1910 р., автор В. Сахаров)
Коментар: Фотографія показує традиційний побут волинського села. Селяни одягнені в домоткані полотняні сорочки, кожухи й постоли. Це підтверджує, що технічні блага пореформеної доби майже не вплинули на життя звичайних селян, де праця залишалася виснажливою та ручною.

Експонат 2: Листівка «Вулиця Хрещатик у м. Києві» (початок ХХ ст.)
Коментар: Знімок демонструє стрімку модернізацію великого міста. На Хрещатику видно високі кам’яні прибуткові будинки, електричні ліхтарі, трамвайну лінію та пожвавлений транспортний рух. Це свідчить про створення європейського міського середовища та значне зростання комфорту для городян.

Експонат 3: Світлина «Перший автомобіль у Львові марки Benz-Victoria» (1897 р.)
Коментар: Світлина фіксує появу першого автомобіля у Львові, який належав підприємцю Казимиру Одживольському. Подія стала сенсацією в місті та спонукала магістрат запроваджувати перші правила дорожнього руху й обмеження швидкості. Зображення ілюструє початок транспортної революції на західноукраїнських землях.