31. Національне піднесення на західноукраїнських землях на початку ХХ ст.
Пригадайте, що впливало на розвиток українського національного руху на західноукраїнських землях у ХІХ ст. В якому з регіонів краю український рух був найбільш розвиненим та впливовим?
На розвиток українського руху в ХІХ ст. впливали спадщина «Руської трійці», події революції 1848–1849 рр. та діяльність Головної руської ради, скасування кріпацтва, запровадження австрійської конституції 1860-х рр., а також ідейне суперництво москвофілів і народовців. Найбільш розвиненим та впливовим рух був у Східній Галичині, де успішно працювали товариство «Просвіта», Наукове товариство імені Шевченка та виникли перші політичні партії.
Дослідіть, як змінився характер українського руху в Західній Україні на початку ХХ ст. Самостійно розробіть критерії порівняння стану українського національного руху в Наддніпрянщині та Західній Україні на початку ХХ ст. Проведіть порівняльний аналіз та зробіть власні висновки за досягнутими результатами.
На початку ХХ ст. рух у Західній Україні перейшов під керівництво світської інтелігенції, став по-справжньому масовим і висунув чіткі політичні вимоги: автономія краю, загальне виборче право, створення українського університету та перспективу здобуття незалежності.
Порівняння стану руху в регіонах:
- Правові умови: у Західній Україні діяли конституційні свободи Австро-Угорщини, легально працювали партії, часописи й громадські організації; у Наддніпрянщині панувало російське самодержавство, діяли цензурні заборони Емського указу, а після 1907 р. посилилися репресії.
- Парламентська діяльність: західні українці постійно обиралися до Віденського парламенту та Галицького сейму; наддніпрянці мали короткочасну можливість працювати лише в І та ІІ Державних думах (1906–1907 рр.), які швидко розігнав уряд.
- Масовість організацій: на західних землях діяла розгалужена мережа молодіжних товариств («Сокіл», «Січ», «Пласт»), кооперативів і читалень «Просвіти»; у Наддніпрянщині осередки «Просвіти» та українські клуби зазнавали постійного тиску й закривалися поліцією.
Завдяки конституційним свободам і міцній мережі легальних інституцій Західна Україна стала осередком консолідації нації — «українським П’ємонтом».
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. На які відмінності в становищі українського руху в Галичині та Наддніпрянській Україні вказує діяч? Поясніть, чим були зумовлені ці відмінності.
Євген Чикаленко зазначає, що в Галичині національний рух був набагато масовішим, вільнішим і краще організованим, ніж у Наддніпрянщині. Ці відмінності зумовлені тим, що Галичина розвивалася в умовах австрійського конституційного ладу з гарантованими правами на створення спілок, друк і вибори, тоді як Наддніпрянщина потерпала від абсолютизму Російської імперії із забороною українського слова та переслідуванням національних діячів.
2. Пригадайте з курсу всесвітньої історії, що таке П’ємонт. Чому українські діячі могли порівнювати Галичину з П’ємонтом?
П’ємонт (Сардинське королівство) — це держава на півночі Італії, яка в середині ХІХ ст. стала центром і рушійною силою об’єднання італійських земель. Українські діячі порівнювали Галичину з П’ємонтом, оскільки саме тут вільно діяли українські партії, преса, школи й культурні товариства, що робило край базою для національного відродження всієї соборної України.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Визначте, які надії покладалися на митрополита Андрея на початку його служіння. Чи вдалося йому їх виправдати?
На митрополита покладали надії подолати москвофільство серед греко-католицького духовенства, піднести освіту й моральний стан священників і парафіян, а також авторитетно відстоювати інтереси українців перед владою. Андрей Шептицький повністю виправдав ці сподівання: він українізував церковне життя, щедро фінансував культуру, школи, шпиталі та захищав національні права українців у парламенті.
1. СТВОРЕННЯ НОВИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
1. Розгляньте фото. Про що свідчить зовнішній вигляд «соколів»?
Зовнішній вигляд «соколів» на фото свідчить про високу організованість, внутрішню дисципліну та патріотичне піднесення. Однакові однострої, стяги й чіткий стрій підтверджують якісну фізичну підготовку молоді та її готовність до згуртованих спільних дій.
2. Поміркуйте, що приваблювало молодь в організації «Сокіл».
Молодь приваблювали регулярні заняття гімнастикою, спортом, участь у таборах, мандрівках і велелюдних святах. Важливу роль відігравали також патріотичне виховання, відчуття товариської єдності та прагнення підготувати себе до майбутнього служіння українській справі.
Як афоризм Івана Боберського символізує діяльність товариств?
Вислів «Злукою і роботою здобуває нарід свободу» наголошує, що шлях до визволення полягає в національній єдності та постійній повсякденній праці над фізичним і духовним розвитком. Гасло «Все вперед! Всі враз!» закликає до згуртованості, солідарності та спільного руху до спільної мети.
Поясніть, що впливало на зростання чисельності товариств «Сокіл» і «Січ». Чому напрями підготовки членів товариств були актуальними?
На зростання організацій вплинули піднесення патріотизму, авторитет провідників (Івана Боберського, Кирила Трильовського) та потреба молоді в активному дозвіллі. Фізичний вишкіл, пожежна й санітарна справа були вкрай актуальними, адже вони гуртували молодь і формували практичні навички самооборони та дисципліни за відсутності власної національної армії.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
1. За допомогою додаткових джерел з’ясуйте особливості скаутських організацій.
Скаутинг базується на всебічному вихованні молоді через життя серед природи, таборування, систему малих груп (патрулів) та самоврядування. Його головні риси — виконання скаутської присяги й законів, взаємодопомога, щоденна корисна праця та практичне здобуття життєвих навичок за спеціальними пробами.
2. Як назви товариств «Січ» та «Пласт» символізують ідею єдності України?
Ці назви походять із козацької доби: «Січ» нагадує про Запорозьку Січ, а «Пласт» — про козаків-розвідників (пластунів). Використання наддніпрянських козацьких традицій у Галичині підкреслювало єдине історичне коріння народу та ідею соборності всіх українських земель.
3. Про що свідчить зовнішній вигляд пластуна О. Яремовича?
Практичний однострій, капелюх, ремені та посох свідчать про пристосованість до польових таборів і тривалих походів, охайність, дисципліну та постійну готовність долати труднощі й допомагати іншим.
2. АКТИВІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО РУХУ
Які політичні партії утворилися в Західній Україні наприкінці ХІХ ст.? Які політичні цілі вони ставили перед собою?
Наприкінці ХІХ ст. у Західній Україні виникли такі політичні сили:
- Русько-українська радикальна партія (РУРП, 1890 р.) — захищала права селянства, пропагувала соціалістичні ідеї, а з 1895 р. внесла до програми вимогу політичної самостійності України.
- Українська національно-демократична партія (УНДП, 1899 р.) — провідна партія краю, яка домагалася поділу Галичини на українську та польську частини, а стратегічною метою проголосила незалежність і соборність України.
- Українська соціал-демократична партія (УСДП, 1899 р.) — спиралася на робітників, поєднувала боротьбу за соціальні права трудящих із метою побудови незалежної республіки.
1. Чому ідеї української держави набували популярності в середовищі селян?
Українські партії та організації працювали безпосередньо на селі, допомагаючи людям відстоювати свої права проти поміщиків. Селяни на власному досвіді переконувалися, що малоземелля, високі податки й злидні тісно пов’язані з національним гнітом, тому бачили у власній державі надійний захист своїх інтересів.
2. Визначте причини того, що під час страйку польська пропаганда попереджала: «Українці хочуть витіснити нас зі спадкових земель!»
Польська шляхта намагалася перетворити економічний конфлікт (боротьбу наймитів за справедливу платню) на міжнаціональну ворожнечу. Це робилося для того, щоб згуртувати польське населення, виправдати застосування війська проти селян і зберегти своє панування в краї.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Чому громадськість зарубіжних країн зацікавилася питанням прав українців?
Західна громадськість звернула увагу на проблему через масові студентські протести та виступи європейських інтелектуалів, зокрема норвезького письменника Б’єрнстьєрне Б’єрнсона. У Європі доступ до освіти рідною мовою вважався базовим правом, тому репресії польської адміністрації у Львівському університеті викликали осуд.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Про яке ставлення австрійської влади до українського руху свідчить документ?
Документ показує байдужість уряду до законних вимог українців і його небажання псувати стосунки з польськими політиками, через що звернення українських депутатів просто ігнорувалися.
2. Чому, на вашу думку, австрійці надавали перевагу польській спільноті?
Польська аристократія контролювала крайову владу Галичини й мала впливову фракцію у Віденському парламенті. Австрійському уряду була потрібна підтримка поляків під час голосування за державний бюджет і важливі закони, тому Відень закривав очі на утиски українців.
3. Як, на вашу думку, варто було діяти австрійській владі в цій ситуації?
Владі слід було діяти згідно з конституцією та забезпечити рівноправність народів: відкрити окремий український університет у Львові й зупинити свавілля місцевої польської адміністрації.
1. Чому для українських студентів було важливо навчатися українською мовою?
Рідномовне навчання було необхідним для збереження національної ідентичності, розвитку власної науки та підготовки нової генерації української інтелігенції без загрози полонізації.
2. До яких акцій громадського тиску на владу вдалися українські студенти?
Студенти влаштовували масові мітинги й віча, направляли петиції до Відня через послів, а взимку 1901–1902 рр. оголосили масовий бойкот (сецесію), коли понад 400 юнаків залишили Львівський університет і поїхали навчатися до інших міст Європи.
3. Як описує українсько-польські сутички в університеті українська преса?
Українська преса з болем і гнівом пише про сутички, численних поранених і загибель студента Адама Коцка від куль польських шовіністів, прямо звинувачуючи владу у потуранні нападникам.
4. Як події проілюструвала австрійська преса?
Австрійський тижневик помістив на першій шпальті малюнок із барикадами з лав, димом і стріляниною, подавши сутички як надзвичайну подію загальнодержавного рівня.
Поясніть, чому, попри непросте становище українців під владою Австро-Угорщини, західноукраїнський рух виявив готовність підтримати саме австро-угорську монархію, а не Росію.
Австро-Угорщина забезпечувала конституційні права, свободу преси, виборів і громадської діяльності, що давало простір для розвитку українства. Російська ж імперія залишалася деспотією, яка офіційно заперечувала існування української нації та переслідувала українську мову й культуру.
3. УКРАЇНСЬКЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО В ГАЛИЦЬКОМУ СЕЙМІ ТА АВСТРІЙСЬКОМУ ПАРЛАМЕНТІ У ВІДНІ
Що таке загальне виборче право? Чому воно було більш справедливим, ніж куріальна система?
Загальне виборче право — це право голосу для всіх повнолітніх громадян без майнових обмежень і станового поділу (в Австрії з 1907 р. його отримали всі чоловіки від 24 років). Воно справедливіше за куріальну систему, за якої заможні поміщики й буржуазія мали у десятки разів більшу вагу голосу, ніж багатотисячне селянство.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. Зіставте чисельність населення та представництво західноукраїнських земель у парламенті. Поясніть причини наявних відмінностей.
Українці становили понад 42% населення Галичини, проте один депутат представляв 109 тисяч українців, тоді як один польський посол обирався лише від 66 тисяч виборців. Причиною була штучна нарізка округів: у селах з українською більшістю утворювали величезні округи, що значно занижувало кількість українських мандатів.
2. Чому в Австро-Угорщині словосполучення «галицькі вибори» стало синонімом численних порушень і нечесних виборів?
Цей вираз виник через масові махінації польської влади: крадіжки бюлетенів, підробку списків, підкуп селян горілкою та відкритий терор жандармерії, який у 1908 р. призвів до вбивства селянського діяча Марка Каганця.
1. Яка частка депутатів Галицького сейму представляла українців? Які причини таких показників?
Українці мали лише 13–15% місць у Галицькому сеймі (28 депутатів у 1907 р. та 34 у 1911 р. зі 161 місця). Це пояснювалося збереженням застарілої куріальної системи та постійним адміністративним тиском на виборців.
2. Як діаграма відображає зміну симпатій виборців? Чи можна ці зміни назвати обнадійливими?
Діаграма демонструє різкий занепад москвофільства (зменшення представництва з 9 мандатів у 1907 р. до 1 у 1911 р.) на користь народовців (зростання з 16 до 27 місць) та радикалів. Такі зміни були обнадійливими, адже свідчили про зростання національної свідомості галичан і підтримку самостійницьких сил.
Які риси виборчих перегонів висміює карикатура? Які наслідки для суспільних процесів мали зображені явища?
Карикатура висміює фальсифікацію виборів, підкуп неосвічених виборців частуванням і порожніми обіцянками, а також тиск влади. Це руйнувало довіру населення до державних інститутів, посилювало міжнаціональне напруження та штовхало українців до рішучих масових протестів.
Порівняйте національний склад населення Буковини і розподіл місць у Буковинському сеймі. Наскільки, на вашу думку, демократичним і справедливим відповідно до національного складу населення краю було виборче законодавство?
Українці на Буковині складали 38,4% населення, а румуни — 34,4%. У Буковинському сеймі румуни отримали 23 місця (36,5%), а українці — 17 місць (27%). Порівняно з Галичиною, виборча угода 1910 р. була значно демократичнішою, хоча привілейовані курії великих землевласників усе ж залишали перевагу румунській шляхті.
ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Національне піднесення на західноукраїнських землях на початку ХХ ст.»
Можу назвати ознаки піднесення українського руху на початку ХХ ст.: перехід проводу до світської інтелігенції, створення масових товариств «Сокіл», «Січ» і «Пласт», висування партіями вимог крайової автономії та державної незалежності, масовий селянський страйк 1902 р., боротьба за реформу виборів та відкриття українського університету.
Можу схарактеризувати діяльність осередків українського руху: товариство «Сокіл» розвивало гімнастику, спорт і строєвий вишкіл під проводом Івана Боберського; організація «Січ» Кирила Трильовського займалася протипожежною й фізичною підготовкою селянської молоді; «Пласт» формував характер, самозарадність і патріотизм засобами скаутингу.
Можу визначити протиріччя між національними спільнотами краю: у Галичині тривало гостре українсько-польське протистояння через домінування польської еліти у владі й освіті. На Буковині точилося суперництво між українцями та румунами за вплив у сеймі та церкві. На Закарпатті українці опиралися політиці мадяризації з боку уряду Угорщини.
Можу порівняти умови для розвитку українського руху на західноукраїнських землях та Наддніпрянщині: у Західній Україні конституційний устрій Австро-Угорщини забезпечував легальну діяльність партій, преси, сеймових фракцій і молодіжних рухів. У Наддніпрянщині самодержавство жорстко обмежувало національне життя цензурою й поліційними репресіями.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Чому саме молодь була основною силою в розвитку спортивно-патріотичних організацій? Які цінності формували ці товариства?
Молодь завжди відкрита до нових ідей, сповнена енергії та прагне активної діяльності заради свого народу. Товариства формували почуття національної гідності, патріотизм, взаємовиручку, дисципліну та фізичну гартованість.
3. Визначте роль українського руху в Західній Україні та Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст. Які форми боротьби та самоорганізації використовували українці в обох регіонах?
Рух в обох регіонах захищав права народу та наближав ідею соборної держави. У Західній Україні переважали легальні методи: вибори, парламентські запити, мирні віча, студентські бойкоти, селянські страйки та розбудова молодіжних організацій. У Наддніпрянщині поряд із підпільною роботою під час революції 1905–1907 рр. діяли думські громади, осередки «Просвіти», кооперативи та україномовна преса.
4. Обговоріть причини того, що ідея створення українського університету у Львові викликала такий широкий резонанс як в Україні, так і в Європі.
Університет мав стати головним центром виховання української інтелігенції, тому боротьба за нього сприймалася як захист майбутнього всієї нації. Резонанс пояснювався непримиренною позицією польської влади, трагічною загибеллю студента Адама Коцка та виступами європейських діячів на захист права українців на вищу освіту рідною мовою.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
5. Знайдіть найближчий осередок сучасної організації «Пласту» та з’ясуйте, які зміни сталися в її діяльності за понад сто років. Які традиції збережено?
Осередки «Пласту» (станиці) діють у більшості обласних центрів та міст України. За понад століття організація поширилася по всьому світу, залучила сучасні методи лідерства, цифрові інструменти та активне волонтерство для підтримки українських захисників. При цьому збережено головні традиції: три пластові обов’язки (вірність Богові й Україні, допомога іншим, послух пластовому закону), систему таборування на природі, однострій, відзнаку-лілейку та урочисту присягу.
6. На основі інформації про українсько-польські відносини у Галичині створіть короткий діалог між українським і польським депутатами, який відображав би різні погляди на конфлікт навколо одного з проблемних питань українсько-польських відносин.
Український депутат: Українці є корінним і численним народом Галичини, ми сумлінно сплачуємо податки державі, але позбавлені права навчатися рідною мовою у Львівському університеті. Це пряме порушення конституційного принципу рівноправності народів.
Польський депутат: Львів і цей край століттями розвивалися польською працею й культурою. Ми не можемо поступитися польським характером університету, адже вбачаємо в цьому загрозу нашій історичній місії та культурній спадщині.
Український депутат: Монополія одного народу відходить у минуле. Якщо ви й надалі блокуватимете створення окремого українського університету, протистояння лише поглиблюватиметься, бо наш народ не відмовиться від права на власну науку й мову.