§ 31. Зміни в суспільному житті під впливом модернізації (Хлібовська)
РОЗДІЛ 7. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В СЕРЕДИНІ ХІХ — НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
1. Дізнайтеся. Коли й чому італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував Соломії Крушельницькій свій портрет з написом: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй»?
Джакомо Пуччіні подарував свій портрет у 1904 році. У лютому того року прем’єра його опери «Мадам Баттерфляй» у міланському театрі «Ла Скала» зазнала гучного провалу. Композитор переробив твір і запросив на головну партію Чіо-Чіо-Сан саме Соломію Крушельницьку. 28 травня 1904 року в театрі міста Брешія оновлена опера мала грандіозний успіх, а публіка влаштувала справжній тріумф. Вдячний композитор подарував співачці фотопортрет із написом, оскільки вона врятувала його твір від забуття.
2. Поміркуйте. Як вислів Крушельницької «Національність мою знають усі, я її не змінювала і ніколи не зміню, незважаючи на те що підлизування й ставання під прапори сильніших іноді приносять вигоду» свідчить про роль національної ідентичності для видатних українців того часу?
Цей вислів свідчить про глибоку принциповість, громадянську мужність і вірність своєму народові. Багато митців заради швидкої кар’єри чи прихильності імперської влади відмовлялися від рідного походження. Соломія Крушельницька відкрито заявляла про своє українство на найвідоміших світових сценах, тому національна ідентичність для неї була справою честі та внутрішньої гідності.
3. За допомогою інтернет-джерел довідайтеся, як життя та кар’єра Соломії Крушельницької були тісно переплетені з ключовими культурними та суспільними змінами кінця ХІХ — початку ХХ століття. Наведіть 3-4 факти з її біографії, що яскраво показують її роль як світової оперної зірки та української патріотки цієї епохи.
Факти з життя та творчості співачки:
- Тріумф на сценах провідних театрів світу: вона виступала в «Ла Скала» в Мілані, паризькій «Гранд-опера», театрах Рима, Мадрида, Варшави, Буенос-Айреса й Каїра, де її визнали однією з найвидатніших співачок епохи.
- Пропаганда української музичної культури: у свої сольні концерти по всьому світу вона незмінно включала українські народні пісні та твори вітчизняних композиторів, знайомлячи іноземців з українською культурою.
- Емансипація жінки: донька сільського священника без багатих покровителів здобула світове визнання власною невтомною працею і талантом, чим показала приклад повної незалежності жінки.
- Тісний зв’язок з українським національним рухом: вона особисто підтримувала дружні стосунки з Іваном Франком, Василем Стефаником та Михайлом Павликом, а наприкінці життя повернулася до Львова і викладала у консерваторії.
ВСТУПНІ ЗАПИТАННЯ ДО ПАРАГРАФА
Згадайте, як еволюціонувало становище жінки упродовж ХІХ століття.
На початку ХІХ століття жінка була повністю залежною від батька чи чоловіка і займалася виключно хатнім господарством та дітьми. Протягом століття жінки здобули доступ до початкової, середньої, а згодом і вищої освіти. Вони пішли працювати на підприємства, заснували власні організації та почали боротьбу за рівні політичні й громадянські права з чоловіками.
Як ви розумієте значення поняття «модернізація»?
Модернізація — це процес масштабного оновлення всіх сфер життя суспільства. Вона передбачає перехід від традиційного аграрного ладу до індустріального завдяки науково-технічному прогресу, ринковій економіці, зростанню міст і захисту прав людини.
Чи пам’ятаєте ви, що греко-католицька церква стала провідником національного відродження в західноукраїнських землях? Що вам про це відомо?
Так, це добре відомий факт. Греко-католицьке духовенство в Галичині тривалий час становило єдину освічену верству українського суспільства. Священники відкривали парафіяльні школи, поширювали рідну мову, брали участь у «Руській трійці» та революції 1848–1849 років, а на початку ХХ століття митрополит Андрей Шептицький перетворив церкву на головний осередок підтримки національної культури, освіти і кооперації.
Упродовж уроку з’ясуйте причини і результати змін, що відбулися в суспільному житті українців. Результати своїх спостережень оформіть у вигляді карти пам’яті «Суспільні трансформації в епоху модернізації».
Головні суспільні трансформації періоду модернізації:
- Урбанізація: швидкий розвиток міст і поширення міського способу життя.
- Соціальні зрушення: формування класу підприємців (буржуазії) і найманих робітників за провідної ролі інтелігенції в національному русі.
- Емансипація: розширення прав жінок, відкриття доступу до середньої та вищої освіти, перші кроки феміністичного руху.
- Моральний авторитет церкви: оновлення ролі греко-католицької церкви під керівництвом Андрея Шептицького та її меценатська опіка над народом.
1. ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ МОДЕРНІЗАЦІЇ НА СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ
1. Що зображено на світлині?
На світлині зображено вулицю міста 1905 року, де поруч рухаються традиційний кінний екіпаж і новий механічний автомобіль.
2. Як зображення пов’язане з модернізацією?
Світлина наочно демонструє технічну модернізацію транспорту. Вона показує поступовий перехід від кінної тяглової сили до машин, що змінило ритм життя і швидкість пересування людей.
3. Придумайте власну назву світлині.
Зустріч двох епох на міській дорозі.
1. Логічно поєднайте в одному реченні поняття «модернізація», «урбанізація».
Невід’ємним наслідком і супутником модернізації стала швидка урбанізація, яка проявилася у бурхливому зростанні міст і міського населення.
2. Які соціальні групи виникли під впливом модернізації?
Під впливом модернізації виникли дві головні соціальні групи: буржуазія (підприємці, власники заводів і фабрик) та наймані робітники. Одночасно суттєво зросла суспільна роль інтелігенції.
3. Як технологічний прогрес вплинув на життя людей, а як — вплинув на імперську політику?
Завдяки залізниці, пароплавам, пресі, телеграфу й телефону побут людей покращився, а зв’язки між регіонами прискорилися. Опозиційні партії почали краще поширювати свої ідеї. Водночас для імперської влади ці технічні винаходи стали дієвим засобом посилення контролю над віддаленими територіями та придушення народних виступів.
МОВОЮ ЦИФР
1. Узагальніть одним словом процеси, відображені на графіку.
Урбанізація.
2. Графік показує стрімке зростання кількості міст у Європі на межі ХІХ–ХХ століть. (Проаналізуйте дані графіка).
Графік показує стрімкий стрибок кількості міських жителів у найбільших столицях і промислових центрах Європи. Особливо вражає зростання Лондона, Парижа, Берліна та Петербурга впродовж ХІХ — початку ХХ століття.
3. Які, на вашу думку, причини такого значного зростання міст?
Головними причинами стали розгортання промислового перевороту, будівництво великих фабрик і заводів, скасування кріпацтва та поява розвиненої залізничної мережі. Селяни вирушали до міст у пошуках заробітку і ставали постійними міськими робітниками.
2. ЕМАНСИПАЦІЯ ЖІНОК
1. Які заклади надавали початкову, середню і вищу освіту жінкам у Наддніпрянській та Західній Україні?
У Наддніпрянщині початкову освіту дівчата здобували в недільних школах, народних та єпархіальних училищах. Середню освіту надавали жіночі гімназії, зокрема Фундуклеївська в Києві. Вищу освіту започаткували у 1878 році на Вищих жіночих курсах у Києві. У Західній Україні доступ до початкової освіти жінки отримали у 1860-х роках, середню освіту здобували в гімназіях, ліцеях та вчительських семінаріях, а вищу — в університетах з 1900 року.
2. Назвіть українських жінок, які уславилися в ХІХ столітті.
У ХІХ столітті прославилися педагогині й громадські діячки Софія Русова, Христина Алчевська та Олена Пчілка, письменниці Марко Вовчок, Ольга Кобилянська та Леся Українка, оперна співачка Соломія Крушельницька, актриса Марія Заньковецька, історикиня Олександра Єфименко та перша жінка-лікарка в Австро-Угорщині Софія Окуневська-Морачевська.
3. Як модернізація та урбанізація вплинули на роль і права жінок у суспільстві кінця ХІХ – початку ХХ століття?
Модернізація залучила жінок до праці на фабриках, заводах і в установах. Жінка почала заробляти власні кошти і розпоряджатися сімейним бюджетом, що піднесло її авторитет у сім’ї. Одночасно розгорнувся рух за емансипацію та фемінізм: українки вимагали рівної з чоловіками оплати праці, вільного доступу до університетів і виборчих прав.
ЇЇ ШЛЯХ — ЇЇ СИЛА
1. Софія Русова висловилася: «Бути гарним педагогом — бути реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки». З’ясуйте, чи ці слова характеризують її діяльність.
Ці слова повністю передають суть життя Софії Русової. Вона відкрила перший у Києві дитячий садок, видала українські «Буквар» і «Початкову географію», заснувала журнал «Світло» та навчала студенток. Русова прагнула перебудувати суспільство через відкриття рідномовної національної школи і несла дітям правдиві знання.
2. Як життєвий шлях Софії Русової демонструє важливість постійного навчання, саморозвитку та готовності опановувати нові знання і навички протягом усього життя задля реалізації власних ідеалів?
Вона ніколи не зупинялася на досягнутому. Русова пройшла шлях від випускниці гімназії до викладачки Вищих жіночих курсів і доповідачки на міжнародному конгресі в Брюсселі. Навіть під загрозою царських арештів вона вивчала передовий європейський педагогічний досвід, писала нові посібники і передавала свої знання іншим.
PRO ІСТОРІЮ
1. Чому сімейні традиції та якісна освіта (навіть домашня) є надзвичайно важливими для формування сильної особистості та її самореалізації?
Родина закладає моральні орієнтири, шану до рідної культури та почуття людської гідності. Якісна освіта розвиває самостійне мислення і відкриває можливості для професійного зростання. Приклад Олени Пчілки підтверджує, що саме батьківський дім дав їй міцний внутрішній захист від імперської русифікації і підготував до активної праці на благо України.
2. Яким чином діяльність Олени Пчілки вплинула на розвиток жіночого руху на українських землях?
Олена Пчілка стала однією із засновниць вітчизняного фемінізму. Вона видала разом із Наталією Кобринською альманах «Перший вінок», редагувала журнали «Рідний край» і «Молода Україна», а в повісті «Товаришки» змалювала новий тип освіченої та самостійної жінки. Своїми діями вона надихнула сотні українок домагатися освіти і брати участь у громадській праці.
3. Розгляньте реверс монети, присвяченій Олені Пчілці. Підрахуйте, скільки років жила діячка. Довідайтеся, хто й чому називав її «королевою-матір’ю».
На монеті вказано роки життя: 1849–1930. Обчислюємо: 1930 – 1849 = 81 рік прожила діячка.
«Королевою-матір’ю» та «Її величністю» напівжартома і водночас із глибокою повагою називала Олену Пчілку її донька Леся Українка. Вона робила це через сильний, вимогливий і владний характер матері, її аристократизм та безумовне лідерство в родині Косачів.
4. За допомогою інтернет-ресурсів дізнайтеся, як вшановують пам’ять Олени Пчілки в Україні і світі.
Ім’я Олени Пчілки носять вулиці в Києві, Луцьку, Дніпрі та інших містах, а також Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека. У місті Звягель діє Музей родини Косачів, а в Гадячі створено музейний куточок на її честь. Спілка письменників заснувала премію імені Олени Пчілки. До її 175-річчя Національний банк викарбував пам’ятну монету, а науковці випустили повне зібрання її творів у 12 томах.
3. ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ. РОЛЬ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ У НАЦІОНАЛЬНОМУ РУСІ
1. Як ставилися політичні партії до участі церкви в національному житті?
Більшість західноукраїнських партій виступали за зменшення впливу церкви на суспільство і намагалися надати національному визвольному рухові світського характеру.
2. Визначте позицію Андрея Шептицького щодо ролі греко-католицької церкви в українському національному русі.
Андрей Шептицький бачив церкву найвищим духовним і моральним авторитетом українців. Він вважав, що духовенство має відгукуватися на всі потреби народу, підтримувати національну справу і вимагати чесності й відповідальності від політиків.
3. Знайдіть у тексті підтвердження того, що Андрей Шептицький був меценатом.
Митрополит підтримував фінансами організації «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» і кооперативи, давав кошти на навчання талановитим молодим митцям у європейських академіях, викупив приміщення для школи Олекси Новаківського, заснував Український Національний музей у Львові та безкоштовну лічницю для бідних людей.
PRO ІСТОРІЮ
1. Яким чином Андрей Шептицький сприяв розвитку українських молодіжних та освітніх організацій?
Митрополит виступив співзасновником організації «Пласт», безкоштовно надав для її таборів власні земельні маєтності, а також постійно підтримував молодіжні товариства «Сокіл», «Січ» та мережу шкіл товариства «Рідна школа».
2. Поміркуйте, які цінності прагнув прищепити молодому поколінню митрополит? Як ці цінності могли допомогти їм у майбутньому?
Митрополит прагнув виховати в молоді самостійність, дієвість, практичні життєві вміння і звичку покладатися на власні сили без очікування урядових подачок. Ці якості допомагали молодим українцям знаходити роботу, успішно відкривати власні господарства і гуртуватися навколо захисту своєї нації.
НА ЛІНІЇ ЧАСУ
Запам’ятайте дату і подію, пов’язану з нею:
1900 рік — обрання Андрея Шептицького митрополитом греко-католицької церкви.
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
Об’єднайтеся в міні групи та створіть інтерактивну інфографіку «Жінки України в умовах модернізації: від обмежень до нових можливостей (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)».
Матеріали для проєкту інфографіки:
- Заголовок: Жінки України в епоху модернізації: шлях до свободи і рівності.
- Хронологічна шкала:
- 1860-ті роки — відкриття доступу дівчат до початкової освіти в Австро-Угорщині.
- 1878 рік — відкриття Вищих жіночих курсів у Києві.
- 1887 рік — вихід першого феміністичного альманаху «Перший вінок».
- 1900 рік — дозвіл жінкам здобувати вищу університетську освіту в Галичині.
- 1908 рік — висунення першої жінки кандидаткою до Галицького сейму.
- Основні сфери трансформацій:
- Родина: зростання авторитету жінки-матері та її контроль над сімейною касою.
- Освіта: відкриття гімназій, курсів та університетських аудиторій для жінок.
- Праця: вихід на фабрики, заводи, педагогічна та медична діяльність.
- Громадське життя: створення жіночих організацій і перші вимоги виборчого права.
- Видатні постаті: Соломія Крушельницька (музика), Олена Пчілка (література і видавнича справа), Софія Русова (національна педагогіка), Софія Окуневська-Морачевська (медицина).
- Підсумок: Модернізація зруйнувала патріархальні обмеження і перетворила жінку на активну рушійну силу українського національного відродження.
СИНХРОНІЗАЦІЯ ПОДІЙ
У той час, коли… на теренах України
1878 року було відкрито перші Вищі жіночі курси в Києві,
Тоді… у світі
1877–1878 років у США Томас Едісон запатентував фонограф — пристрій для механічного запису і відтворення звуку.
НАВЧАННЯ В ДІЇ
Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/Wr8aNCPl або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/Wr8aNCPl.