§ 31. Українці в Російській імперії. Український національний рух у другій половині ХІХ ст. Практикум

Зміст

ВСТУПНІ ЗАПИТАННЯ ТА АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Згадайте, як розвивався процес національного відродження українців у першій половині ХІХ ст.

Національне відродження розпочалося з академічного етапу: збирання фольклору, дослідження мови, історії та появи «Енеїди» Івана Котляревського. Згодом рух перейшов на культурницький і початковий політичний рівні завдяки відкриттю університетів у Харкові та Києві, а кульмінацією стала діяльність Кирило-Мефодіївського братства, яке вперше поєднало культурні вимоги з політичними ідеями демократії та слов’янської федерації.

Згадайте, хто входив до Кирило-Мефодіївського братства.

До товариства входили історик Микола Костомаров, письменник Пантелеймон Куліш, поет і художник Тарас Шевченко, громадський діяч Василь Білозерський, педагог Микола Гулак, етнограф Опанас Маркович та інша патріотична молодь.

Згадайте зміст Валуєвського циркуляра та Емського указу.

Валуєвський циркуляр 1863 року заборонив публікацію українською мовою навчальних, релігійних і популярних видань для народу, проголосивши, що «ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може». Емський указ 1876 року ще більше посилив цензурний тиск: заборонив друк будь-яких україномовних оригінальних творів і перекладів, завезення україномовних книжок з-за кордону, постановку вистав, друк нот українських пісень і викладання українською мовою.

Як ви розумієте поняття «громада», «недільна школа»?

Громада — це напівлегальне позапартійне об’єднання української інтелігенції другої половини ХІХ століття, яке займалося культурно-просвітницькою діяльністю, наукою, виданням книжок та збереженням національної ідентичності.

Недільна школа — безкоштовний навчальний заклад для дорослих робітників і селян, де заняття проходили у вихідні дні, а викладання часто велося рідною мовою зусиллями студентів та викладачів-волонтерів.

31.1. ВІД КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО БРАТСТВА ДО УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ В САНКТ-ПЕТЕРБУРЗІ

1. Яка подія стала каталізатором лібералізації в Російській імперії?

Каталізатором лібералізації стала поразка Російської імперії у Кримській війні (1853–1856 рр.) та смерть імператора Миколи І. Криза самодержавного ладу змусила новий уряд Олександра ІІ піти на певні поступки, амністувати політичних в’язнів та готувати масштабні реформи, насамперед скасування кріпацтва.

2. У якому місті відновили свою діяльність учасники Кирило-Мефодіївського товариства? Як називався гурток, створений ними в 1858 році? Хто належав до цього гуртка?

Колишні кирило-мефодіївці відновили співпрацю в столиці імперії — Санкт-Петербурзі. Створений ними наприкінці 1850-х років гурток отримав назву «Громада» (Петербурзька громада). До нього належали Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Василь Білозерський, а незабаром після повернення із заслання до них приєднався Тарас Шевченко.

3. Які саме елементи діяльності «Громади» свідчать про «пробудження» політичної свідомості українців?

Про пробудження політичної свідомості свідчить легальне обґрунтування окремішності українського народу на сторінках часописів «Хата» та журналу «Основа». Публікація історичних розвідок Миколи Костомарова, гострих поезій Тараса Шевченка та творів тогочасних авторів руйнувала міф про «триєдиний російський народ» і наповнювала поняття «Україна» конкретним національним, культурним і громадянським змістом.

4. Чому, на вашу думку, царська влада стала називати діячів «Громади» «українофілами»? Чи було це просто констатацією факту, чи мало певний негативний підтекст?

Влада використовувала термін «українофіли», щоб показати цих діячів як вузьку групу диваків чи любителів екзотики, що захоплюються народним побутом. Водночас у цьому ярлику закладався негативний та підозрілий підтекст: імперські чиновники вбачали в українофільстві прихований сепаратизм, нелояльність до трону та загрозу цілісності держави.

31.2. ХЛОПОМАНИ І ПОЧАТКИ ГРОМАДІВСЬКОГО РУХУ В УКРАЇНІ

1. Чому нові організації (громади) не мали сталих програмних документів, але при цьому були дієвими? Як це впливало на їхню ефективність і стійкість?

Громади уникали формальних статутів і програм через жорсткий поліцейський нагляд, адже будь-який офіційний документ про опозиційну діяльність одразу призвів би до арештів. Їхня сила полягала в неформальній мережі однодумців, високому авторитеті лідерів та спільній меті. Відсутність бюрократії робила громади гнучкими: навіть якщо влада висилала або арештовувала кількох людей, вся організація не зникала, продовжуючи культурну працю.

2. Наскільки ефективним було гасло хлопоманів «служити тому народові, серед якого живеш» у контексті російської імперської політики?

Це гасло виявилося надзвичайно дієвим, адже воно вибивало ґрунт з-під ніг як польського шляхетського руху, так і російської імперської пропаганди. Молоді дворяни польського походження свідомо переходили на бік українського селянства, вдягали народний одяг, спілкувалися українською мовою та поширювали освіту. Для імперії це було небезпечно, оскільки український селянин переставав бути пасивною масою і ставав опорою національного руху.

3. Які навчальні матеріали були надруковані зусиллями громадівців і хлопоманів?

Громадівці та хлопомани видали «Граматику» Пантелеймона Куліша, «Буквар південноруський» Тараса Шевченка (1861 р.), підручник «Арихметика» Олександра Кониського, а також серію пізнавальних брошур «Сільська бібліотека» з практичними порадами щодо ведення селянського господарства.

4. Назвіть активних учасників руху хлопоманів і громадівського руху. У яких містах зосереджувались осередки їхньої діяльності?

Серед активних учасників хлопоманства та громадівського руху були Володимир Антонович, Тадей Рильський, Павло Житецький, Борис Познаньський, Павло Чубинський, Микола Лисенко, Михайло Драгоманов, Михайло Старицький. Осередки громад виникли в Києві, Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі та Єлисаветграді.

31.3. ГРОМАДІВСЬКИЙ РУХ ПІСЛЯ ВАЛУЄВСЬКОГО ЦИРКУЛЯРА ТА ЕМСЬКОГО УКАЗУ

Машина часу: «Українець за вибором» (онлайн-тест до 190-річчя Володимира Антоновича)

Які факти біографії та поглядів Володимира Антоновича розкриває онлайн-тест за QR-кодом?

Тест Українського інституту національної пам’яті підкреслює свідомий вибір Антоновича: його розрив із польським шляхетським середовищем, медичну працю під час холери в Бердичеві, заснування київської школи істориків та вітчизняної археології. Дослідження козаччини та гайдамаччини стали його науковим інструментом у доведенні історичної окремішності українців від поляків і росіян.

Історична розвідка: «Вони довели існування України» (за матеріалом Ігоря Гирича)

Назвіть відомі вам факти, що свідчать про успішність діяльності відділу.

Південно-Західний відділ Російського географічного товариства (1873–1876 рр.) розгорнув колосальну дослідницьку роботу: заснував етнографічний музей і бібліотеку, видавав фахові «Записки», газету «Київський телеграф», а також випустив фундаментальне 2-томне зібрання народних пісень і фактично підготував 9 томів унікальних етнографічно-фольклорних матеріалів з усієї України. Така висока наукова продуктивність налякала імперську владу, що й призвело до закриття відділу за Емським указом.

Чому увагу дослідника привернула постать Павла Чубинського?

Ігор Гирич називає Павла Чубинського «душею відділу» через його неймовірну працездатність, патріотизм та організаторський хист. Він самовіддано збирав скарби народної культури й устиг реалізувати велетенські наукові проєкти. Його активність коштувала йому здоров’я: постійний тиск жандармів, повторне заслання, виснаження, інсульт і передчасна смерть у 42 роки стали жертвою за збереження української спадщини.

Відповіді на запитання до підпункту 31.3

1. Валуєвський циркуляр суттєво обмежив розвиток української культури. Чи можна стверджувати, що він, парадоксальним чином, також сприяв поширенню радикальних та соціалістичних ідей серед української інтелігенції? Обґрунтуйте свою думку.

Так, заборона мирної культурницької та освітньої праці довела багатьом діячам, що імперський уряд не налаштований на діалог. Оскільки легальні шляхи розвитку української мови були заблоковані, частина молоді розчарувалася в поступових культурних діях і почала шукати вихід у підпільній боротьбі, вступаючи до загальноросійських народницьких чи радикальних організацій або переймаючи соціалістичні концепції Маркса та Драгоманова.

2. Ідеї М. Драгоманова про федералізацію імперій та широку автономію для українських земель були досить радикальними для того часу. Наскільки реалістичними вони були і яку роль відігравали у формуванні української національної ідеї?

Для централізованої самодержавної Росії проект федералізації та самоврядування за швейцарським чи британським зразком був надто прогресивним і майже нездійсненним без краху самого царату. Проте для українського руху ідеї Драгоманова мали величезне значення: вони перевели національні прагнення з суто етнографічного площини у вимір політичних прав, місцевого самоврядування та особистої свободи громадян.

3. Як ви вважаєте, чому було важливо друкувати зібрані матеріали українською мовою на території Австро-Угорщини і звідти передавати їх на Наддніпрянщину? Що це свідчить про тодішні умови?

В умовах тотальної цензури Валуєвського циркуляра та Емського указу в Російській імперії видавати наукову чи художню літературу українською мовою було заборонено законом. Австро-Угорська конституція гарантувала національні права, тому Галичину перетворили на видавничу базу. Це свідчило про колоніальний характер влади в підросійській Україні та одночасно демонструвало незламність діячів, які налагодили нелегальний транскордонний зв’язок.

4. Чому, на вашу думку, київські громадівці після Емського указу стали видавати часопис «Київська старовина» російською мовою, а не українською? Які могли бути причини такого рішення?

Це був вимушений компроміс для обходу жорстких рамок Емського указу. Використовуючи російську мову як легальну оболонку, громадівці отримали цензурний дозвіл друкувати історичні документи, біографії козацьких діячів, розвідки про українську культуру та пам’ятки фольклору, поширюючи знання про минуле України навіть серед російськомовного читача.

5. Яке значення мало створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства для розвитку української культури та науки, враховуючи його етнографічну спрямованість?

Відділ фактично став першою українською академією наук під дахом імперської державної установи. Систематичні польові дослідження, фіксація діалектів, пісень і побуту створили неспростовну наукову базу, яка довела науковій спільноті всього світу, що українці — це окрема європейська нація зі своєю мовою, історією та традиціями.

31.4. «БРАТСТВО ТАРАСІВЦІВ»

1. Де й коли було створено таємне товариство «Братство тарасівців»?

Товариство було засноване влітку 1891 року в Каневі, на могилі Тараса Шевченка на Чернечій горі.

2. Як називалася програма «тарасівців»? Чим ця організація відрізнялася від попередніх громадівських рухів, що дозволяє назвати її саме «політичною»?

Програма називалася «Символ віри для молодих українців» («Profession de foi»). На відміну від попередніх громадівців, які обмежувалися культурною просвітою або ідеєю автономії у складі оновленої Росії, «тарасівці» першими чітко сформулювали вимогу повної політичної самостійності України, перейшовши від аполітичного українофільства до відкритої політичної боротьби.

3. Чому, на вашу думку, «Братство тарасівців» було створено саме на могилі Тараса Шевченка в Каневі? Яке символічне значення мала ця локація?

Могила Шевченка була головною національною святинею для патріотичної молоді. Складаючи клятву саме там, засновники підкреслювали, що є духовними спадкоємцями поета-пророка, беруть на себе обов’язок втілити його ідеали волі й гідності та присвячують власне життя визволенню України.

ПРАКТИКУМ

І. Орієнтуємося в історичному часі й просторі, виявляємо взаємозв’язки подій та явищ

1. Створіть хронологічну шкалу найважливіших, на вашу думку, історичних подій в українському національному русі Російської імперії.

Шкала демонструє хвилеподібний розвиток українського руху: періоди культурного та наукового піднесення чергувалися з урядовими репресіями, що в підсумку вимусило патріотів перейти від аполітичного просвітництва до чітких політичних вимог державної самостійності.

2. Назвіть міста, в яких діяли громадівські організації. За допомогою онлайн-застосунку Google My Maps за покликанням або QR-кодом позначте їх на карті та додайте короткий опис-коментар до позначок. Поміркуйте, чому саме в цих місцях створювалися громади.

Громадські організації діяли в Санкт-Петербурзі, Києві, Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі, Єлисаветграді.

Короткий опис для позначок:

• Санкт-Петербург: колиска руху, де згуртувалися колишні кирило-мефодіївці та видавався журнал «Основа».
• Київ: головний інтелектуальний центр (Київська громада), очолюваний викладачами й студентами Київського університету Святого Володимира.
• Харків: осередок навколо Харківського університету зі значними науковими та студентськими традиціями.
• Полтава та Чернігів: історичні центри Лівобережжя, де концентрувалася патріотична інтелігенція та діячі земств.
• Одеса: провідний портовий і торговельний центр Півдня, осередок вільнодумства та зв’язку із зарубіжжям.
• Єлисаветград: культурний осередок Центральної України, де активно розвивалися театр і просвіта.

Громади виникали насамперед в університетських і великих губернських містах, де була висока концентрація викладачів, студентів, літераторів і земських діячів — людей, які мали освіту, доступ до преси та прагнули суспільних змін.

ІІ. Працюємо з інформацією історичного та суспільно значущого змісту

Джерело 1. Фрагмент із праці «Моя сповідь» Володимира Антоновича (1886 р.)

1. Які два виходи, на думку автора, є в поляків-шляхтичів, що живуть на Україні?

Перший вихід — полюбити український народ, серед якого вони живуть, перейнятися його інтересами, повернутися до його національності та чесною працею спокутувати вікові кривди. Другий вихід — виїхати на корінні польські землі, щоб не бути тягарем і не заважати вільному розвитку місцевого народу.

2. Що повинні зробити поляки-шляхтичі, якщо вони вирішать «полюбити народ, серед якого живуть»? Що мали б зробити поляки, якщо їм бракує сили на такий крок? Який вихід обрав автор?

Вони мають зректися шляхетських станових привілеїв, повернутися до мови, культури й віри народу своїх предків та загладити колишню кривду працею на його користь. Якщо ж їм бракує на це сили, вони повинні переселитися до власне Польщі. Володимир Антонович обрав перший шлях — став служити українському народові.

3. Наскільки радикальною і незвичною для свого часу була позиція автора щодо «покути» за шкоду, заподіяну українському народу, та зречення власної шляхетської ідентичності?

Ця позиція була надзвичайно радикальною і викликала справжній шок у консервативному шляхетському середовищі. Зректися власного привілейованого стану на користь поневоленого селянства сприймалося польською елітою як зрада класових та національних інтересів, тоді як для Антоновича це був вияв найвищої християнської моралі та чесності.

4. Фраза «запопадливою працею і любов’ю, по спроможности, спокутувати те лихо, що заподіяли народові» передбачає певний план дій. Які конкретні дії могли б, на вашу думку, бути частиною такої «спокути» в історичному контексті?

Така спокута полягала у створенні недільних шкіл для простолюду, написанні доступних підручників рідною мовою, поширенні агрономічних і медичних знань, збиранні та збереженні народної спадщини, а також у захисті прав селян перед імперськими урядовцями.

5. Автор називає себе «перевертнем». У якому значенні він використовує це слово? Чи було це загальноприйняте визначення для тих, хто змінював свою національну ідентичність, і які наслідки могло мати таке зізнання в суспільстві?

Антонович уживає це слово з гіркою іронією, перехоплюючи образливий ярлик, який йому навісила ображена польська шляхта за перехід в українство. У суспільстві такий крок призводив до бойкоту з боку колишніх польських знайомих, розриву родинних стосунків і водночас викликав підозри та постійний нагляд з боку російської жандармерії.

6. Цей текст є свідченням глибокого особистісного вибору. Як ви вважаєте, чи є такі внутрішні трансформації поодинокими випадками, чи вони відображають ширші суспільні процеси чи зміни в ідентичності серед шляхти Правобережної України того часу?

Цей вибір не був поодиноким: у 1850–1860-х роках на Правобережжі сформувався цілий рух «хлопоманів» (Тадей Рильський, Борис Познаньський та ін.). Це свідчило про кризу старої польської шляхетської ідеології та початок демократизації суспільства, коли найкраща освічена молодь ставила права людини і любов до рідної землі вище за станове походження.

Джерело 2. Зі спогадів Є. Х. Чикаленка про національний рух у Галичині на початку ХХ ст.

1. До якого року українська преса, наука та національне життя могли вільно розвиватися лише в Галичині?

До 1906 року (до наслідків революції 1905 року в Російській імперії, коли після Маніфесту 17 жовтня 1905 року нарешті з’явилася змога легально видавати перші україномовні газети та книги).

2. Які історичні паралелі автор проводить порівнянням Галичини з П’ємонтом і наскільки воно було обґрунтованим у контексті національно-визвольних рухів? Як такі культурні заходи могли служити політичним цілям в умовах цензури та утисків?

Євген Чикаленко порівнює Галичину з Сардинським королівством (П’ємонтом), навколо якого в середині ХІХ століття об’єдналася вся роздроблена Італія. Це порівняння цілком виправдане, адже саме Галичина за австрійської конституції стала територією вільного розвитку української мови, партій і преси. За умов заборони політичної діяльності в Росії культурні події (як відкриття пам’ятника Котляревському в Полтаві 1903 р.) ставали легальними маніфестаціями єдності нації та політичної сили руху.

3. Фраза «надовго припиниться відродження української нації» у випадку аварії потяга свідчить про високу концентрацію провідних діячів українського руху. Що це говорить про організаційну структуру та ризики, з якими стикалися українські патріоти?

Цей сумний жарт демонструє, наскільки нечисленною була дієва провідна верства українського руху в Наддніпрянщині через десятиліття імперського тиску. Організація трималася на кількох десятках видатних інтелектуалів і меценатів, тому втрата цієї невеликої групи могла на роки паралізувати все національне життя.

4. Наскільки важливим було підтримання зв’язків між українцями Наддніпрянщини та Галичини для загального розвитку українського національного руху? Які переваги давало таке співробітництво?

Ці зв’язки забезпечували соборність нації попри кордони імперій. Наддніпрянці підтримували галицькі видання та наукові інституції фінансово, а галичани забезпечували друк підцензурних наддніпрянських творів і досвід парламентської та партійної боротьби. Такий союз не дозволив імперіям розірвати єдиний культурний простір українців.

Джерело 3. «Profession de foi, або Визнання віри молодих українців» (1893 р.)

1. Яка організація створила «Визнання віри молодих українців» як свій програмний документ? За що виступають автори щодо всіх народів та України зокрема? Що, на думку авторів, доводить, що Україна була, є і буде окремою нацією?

Цей документ розробило таємне товариство «Братство тарасівців». Автори виступають за свободу від будь-якого деспотизму, повну децентралізацію та рівноправність для всіх народів, а для України — за повне національне визволення та право самостійно керувати власним життям. Те, що Україна є окремою нацією, автори доводять наукою, історією та наявністю у народу унікальної мови, культури, звичаїв і власного психічного складу.

2. Яку історичну помилку, на думку авторів, зробив Богдан Хмельницький?

Помилкою вважається рішення приєднати Україну до Московщини на Переяславській раді 1654 року. Гетьман розраховував на союз рівних, проте Москва виявилася авторитарною силою, яка одразу почала знищувати українську волю, бо, як зазначають автори, «Москва не свій брат».

3. Наскільки ця концепція «психічного я» нації є важливою для обґрунтування національної самостійності та чому вона протиставляється «поверховому агрегату» держави?

Концепція стверджує, що нація є живим природним організмом зі своєю душею та світоглядом («психічним я»), який неможливо знищити наказами. Російська ж імперія визначається як штучний, механічний «поверховий агрегат», що тримається лише на багнетах, насильстві та самодержавстві. Тому жива нація має моральне і природне право зламати імперські кайдани задля вільного розвитку.

ІІІ. Виявляємо здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію

1. «Братство тарасівців» стало першою українською політичною організацією на Наддніпрянщині. Чим ця організація відрізнялася від попередніх громадівських рухів, що дозволило називати її саме «політичною»?

Попередні громади стояли на позиціях аполітичного культурництва (просвіта, етнографія, видання книжок) або максимум вимагали федералізму в межах реформованої Росії. «Братство тарасівців» уперше відкрито поставило за мету здобуття державної самостійності України, знищення самодержавного ладу та захист соціально-економічних прав українців як окремого народу.

2. «Братство тарасівців» у програмному документі заявляло, що «українсько-руський народ» єдиний і жодні географічні межі не можуть його роз’єднати. Яке значення мало це твердження для формування української ідентичності в умовах розділених українських земель та існуючих політичних кордонів? На прикладі діяльності громад та ідей «Братства тарасівців» продемонструйте соборність українського національного руху в ХІХ столітті.

Це твердження формувало свідомість єдиної соборної України всупереч тому, що вона була роздерта між Російською та Австро-Угорською імперіями. Прикладом такої соборності була спільна робота наддніпрянців і галичан: перенесення видання журналу «Громада» до Женеви Драгомановим, спільний переклад Біблії (Куліш, Пулюй, Левицький, Франко), фінансування наддніпрянськими меценатами Наукового товариства імені Шевченка у Львові та переїзд Михайла Грушевського до Львівського університету.

Працюємо разом: Вправа «Літературне рев’ю»

Коротка рецензія на твір Пантелеймона Куліша «Чорна рада» (з акцентом на ідеї просвіти, народу та гідності):

Роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада» — це перший україномовний історичний роман, який став справжнім маніфестом національної гідності. Письменник зображує трагічні події Руїни 1663 року, показуючи, до яких катастрофічних наслідків призводять популізм, неосвіченість народних мас та егоїзм шляхетсько-старшинської верхівки.

Через образ козака-філософа Божого Чоловіка Куліш проголошує ідею духовної просвіти, християнської любові та моральної правди, які стоять вище за жадобу до влади. Твір вчить, що свобода народу неможлива без внутрішньої гідності кожного громадянина та відповідальності за спільну Батьківщину.

Корисна гра за QR-кодом: «Український національний рух у Російській імперії»

Онлайн-гра містить інтерактивні тести на знання хронології та персоналій: розпізнавання портретів діячів (Володимира Антоновича, Павла Чубинського, Михайла Драгоманова, Івана Липи), співвіднесення дат заборон українського слова (1863 р., 1876 р.) та визначення етапів еволюції від кирило-мефодіївців до перших самостійницьких гуртків.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Рівень І

1. Обчисліть, скільки років минуло від арешту учасників Кирило-Мефодіївського братства до створення ними Петербурзької громади.

Арешт членів Кирило-Мефодіївського братства відбувся в березні 1847 року, а Петербурзьку громаду вони заснували наприкінці 1850-х років (близько 1858–1859 рр.).
Розрахунок: $1859 - 1847 = 12$ років (або $1858 - 1847 = 11$ років).

Розташуйте історичні події у хронологічній послідовності:

1. Видання журналу «Основа» (1861–1862 рр.)
2. Заборона діяльності недільних шкіл (1862 р.)
3. Створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства (1873 р.)
4. Видання газети «Київський телеграф» під егідою громади (1874–1875 рр.)

2. Покажіть на карті (опишіть просторове розташування): місто, в якому виникла перша Громада; українські міста-центри громадівського руху; місце створення «Братства тарасівців».

• Перша Громада виникла поза межами України — у Санкт-Петербурзі, на узбережжі Фінської затоки.
• Міста-центри громадівського руху в Україні: Київ (головний центр над Дніпром), Харків (Слобожанщина), Полтава та Чернігів (Лівобережжя), Одеса (чорноморське узбережжя), Єлисаветград (Центральна Україна, нині Кропивницький).
• Місце створення «Братства тарасівців» — місто Канів над Дніпром (Чернеча / Тарасова гора), а первинний осередок його засновників-студентів сформувався у Харкові.

Рівень ІІ

3. Складіть запитання до тексту параграфа:

• Коли царський уряд видав Емський указ?
• Що проголошував Валуєвський циркуляр щодо української мови?
• Хто став ідейним натхненником хлопоманського руху та написав статтю «Моя сповідь»?
• Де Михайло Драгоманов заснував видання часопису «Громада» після еміграції?
• Звідки ми можемо дізнатися про стан українського фольклору та побуту другої половини ХІХ століття?
• Чому царський уряд ліквідував Південно-Західний відділ Російського географічного товариства?
• Як громадівці зуміли продовжити видавничу діяльність у Києві після 1882 року?
• Який результат мала поява «Братства тарасівців» для подальшого визвольного руху?

4. Як ідеї «тарасівців», що виступали за знищення національного гноблення та надання автономії, могли вплинути на програмні документи більшості українських політичних партій, навіть після ліквідації товариства?

«Тарасівці» першими висунули гасло самостійної України, зламавши табу на політичні вимоги. Коли через кілька років колишні учасники братства заснували перші наддніпрянські партії (наприклад, Революційну українську партію в 1900 році за участі Миколи Міхновського), саме тарасівська ідея повної незалежності стала фундаментом їхніх маніфестів (зокрема брошури «Самостійна Україна»).

5. Порівняйте погляди та діяльність народовців і громадівців.

Громадівці в Наддніпрянщині та народовці в Галичині були спорідненими гілками одного руху. Обидві течії орієнтувалися на народ, вивчали українську мову, фольклор, розвивали національну освіту і творили єдину літературну традицію.

Різниця полягала в умовах: громадівці діяли під постійною загрозою арештів та імперських заборон у напівлегальному стані, зосереджуючись на науці й культурі, тоді як галицькі народовці мали змогу діяти легально в австрійському парламенті, засновувати офіційні товариства («Просвіта», НТШ) та розбудовувати відкриті політичні партії.

Рівень ІІІ

6. Вправа «Громада.2.0.». Створіть концепцію сучасної громадівської організації.

• Назва: «Нова Просвіта — Цифрова Громада».
• Головна мета: захист інформаційного простору України, популяризація наукових знань та підтримка сучасної україномовної культури в цифровому середовищі.
• Напрями діяльності: створення якісних україномовних освітніх курсів, онлайн-вікіпедій та подкастів про українську історію; оцифрування забутих стародруків та фольклорних архівів; моніторинг дотримання мовного законодавства у сфері послуг і технологій.
• Методи захисту: ми б протидіяли дезінформації через освітні інновації, підтримували молодих науковців і письменників грантами та поширювали знання про культурну самобутність України серед європейської та світової спільноти.