§ 31. Революція 1905–1907 рр. у Російській імперії та її наслідки (Щупак)
ПРИГАДАЙТЕ
Які перешкоди були на шляху процесу модернізації Російської імперії?
Головними перешкодами були збереження самодержавства, відсутність конституції та політичних свобод для населення. Модернізацію також суттєво гальмували поміщицьке землеволодіння, селянське малоземелля, нерозвиненість ринку вільної праці та національне гноблення підкорених народів імперії.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Як ви розумієте фразу: «Реформи в Росії були дані під дулом револьвера»? Які саме проблеми в суспільстві «назріли» і потребували змін? Як ви думаєте, що мав на увазі Пайпс, коли говорив, що такі реформи «не завжди призводять до того результату, якого хотілося б досягти»?
• Як ви розумієте фразу: «Реформи в Росії були дані під дулом револьвера»?
Ця фраза означає, що влада пішла на поступки не з власної доброї волі, а під прямим тиском народного повстання, страйків і загрози втрати трону.
• Які саме проблеми в суспільстві «назріли» і потребували змін?
У державі назріли гострі земельні проблеми селян, тяжке становище й безправ’я робітників, повна відсутність політичних свобод та утиски національних прав неросійських народів.
• Як ви думаєте, що мав на увазі Пайпс, коли говорив, що такі реформи «не завжди призводять до того результату, якого хотілося б досягти»?
Історик мав на увазі, що реформи, ухвалені поспіхом і через страх перед бунтом, зазвичай виходять незрілими та непослідовними. Вони не усувають корінні проблеми, а лише тимчасово гасять невдоволення і породжують нові конфлікти.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (за QR-кодом на с. 177 / qr.orioncentr.com.ua/PsH6A)
Постанова селянських зборів Сумського повіту Харківської губернії (29 травня 1905 р.)
Які основні вимоги селян? Про що свідчить відсутність в документі національних вимог?
- Основні вимоги селян: негайне скликання загальних Установчих (Надзвичайних) зборів для вирішення питання про припинення війни та наділення селян землею; звільнення всіх політичних і релігійних в’язнів; надання громадянських свобод (слова, друку, зборів, спілок і страйків). На знак протесту селяни оголосили відмову платити податки й віддавати рекрутів до війська.
- Відсутність національних вимог свідчить про те, що навесні 1905 року селянський рух переймався передусім питаннями виживання, землеволодіння та боротьби з поміщиками. Соціальні проблеми для селянства були першочерговими, а українські політичні партії на той час ще тільки починали поширювати національно-визвольні ідеї серед сільського населення.
ПОМІРКУЙТЕ
Чому, на вашу думку, Маніфест не став радикальним засобом для вирішення існуючих в імперії проблем? Якими були його наслідки для українського суспільства?
• Чому Маніфест не став радикальним засобом для вирішення існуючих в імперії проблем?
Маніфест 17 жовтня був вимушеною поступкою царя і залишив недоторканими основи самодержавства. Він зовсім не вирішив аграрного питання селян і зберіг владу поміщиків, тому більшість населення не отримала бажаних змін.
• Якими були його наслідки для українського суспільства?
Маніфест дозволив українцям легально відкривати осередки товариства «Просвіта», друкувати газети й книги рідною мовою та створити власні фракції в Державній думі. Проте автономії Україна так і не отримала, а царський уряд незабаром знову посилив тиск на український рух.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Чим, на вашу думку, можна пояснити таке ставлення російського суспільства до українського національного руху?
Більшість російського суспільства підтримувала офіційну імперську доктрину про «триєдиний російський народ». Російські ліберали та урядовці однаково вважали українців частиною своєї нації й остерігалися, що визнання окремої української мови та прагнення до автономії зруйнують єдність імперії.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (за QR-кодом на с. 178 / qr.orioncentr.com.ua/01kYN)
Ухвала Миколаївської сільської громади Олександрівського повіту Катеринославської губернії про підтримку збройного повстання (грудень 1905 р.)
Залучивши додаткові джерела інформації, підготуйте розповідь про збройні повстання в Україні під час революції 1905–1907 рр.
Під час революції українські землі стали одним із головних осередків збройних виступів. У червні 1905 року вибухнуло повстання моряків на панцернику «Потьомкін» у Чорному морі, де більшість команди становили українці. Восени того ж року спалахнуло повстання на крейсері «Очаків» у Севастополі під проводом лейтенанта Петра Шмідта, а в Києві відбувся збройний виступ роти саперів, який очолив підпоручик Борис Жаданівський. У грудні 1905 року запеклі сутички робітничих дружин із поліцією та царськими військами відбувалися в Харкові, Олександрівську та на Донбасі під час Горлівського збройного повстання.
РОЗГЛЯНЬТЕ ІЛЮСТРАЦІЮ (с. 179)
Поштова листівка, присвячена виборам до Першої Державної думи (Єлизавета Бьом, 1906 р.)
На листівці відомої художниці Єлизавети Бьом зображено хлопчика в учнівському кашкеті та пальті з написом «Кадетъ». Художниця використала алегоричний дитячий образ для висвітлення виборчої кампанії 1906 року: слово «кадет» поєднує значення вихованця кадетського корпусу та члена Конституційно-демократичної партії (кадетів). Це підкреслювало інтелігентський, освічений і водночас політично «молодий» характер партії, яка отримала найбільшу підтримку виборців до І Державної думи.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Чи можна вважати, що створення Державної думи було спробою влади «заспокоїти народ» після революції 1905 р.? Проведіть у класі дебати на тему «Чи завжди реформи зверху приречені на провал?».
Створення Державної думи було вимушеним кроком Миколи II, щоб зупинити всеросійський страйк, внести розкол у лави опозиції та створити ілюзію народного представництва.
Аргументи для дебатів на тему «Чи завжди реформи зверху приречені на провал?»:
- Позиція «реформи зверху провалюються»: влада зазвичай проводить їх із запізненням, намагається зберегти свої привілеї і не розв’язує наболілих проблем до кінця, що призводить до нових революційних вибухів.
- Позиція «реформи зверху бувають успішними»: якщо керівництво держави діє рішуче й системно, зміни зверху дають змогу модернізувати економіку й правовий лад без збройних конфліктів, розрухи та жертв серед населення.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Назвіть основні причини початку революції 1905–1907 рр. в Російській імперії.
Основними причинами стали:
- Збереження абсолютного самодержавства та відсутність конституції й політичних прав.
- Селянське малоземелля та непорушність поміщицьких володінь.
- Важкі умови праці, тривалий робочий день і низька платня робітників.
- Національний гніт і заборони щодо мов неросійських народів.
- Поразка імперії в російсько-японській війні 1904–1905 рр., яка продемонструвала безпорадність влади.
2. Коли і за яких обставин відбулася «Кривава неділя»?
«Кривава неділя» сталася 9 січня 1905 року в Петербурзі. Багатотисячна мирна демонстрація робітників разом із сім’ями прямувала до Зимового палацу з петицією про свої потреби, проте царські війська та поліція відкрили вогонь і вбили сотні беззбройних людей.
3. Які верстви суспільства були задоволені Маніфестом 17 жовтня 1905 р., а які — бажали подальших перетворень? Чому ставлення суспільства до Маніфесту було різним?
Маніфест задовольнив помірковану буржуазію та інтелігенцію (кадети та октябристи), які прагнули зупинити безладдя й співпрацювати з царським урядом через парламент. Подальшої боротьби бажали селяни, робітники та радикальні партії, бо питання землі та повалення самодержавства влада так і не вирішила. Ставлення різнилося через протилежні інтереси класів: заможні верстви прагнули зберегти майно й порядок, а бідні вимагали докорінного переділу землі та справжньої рівності.
4. (Інша версія підручника) Поясніть поняття: «чорносотенці», «октябристи», «автономісти».
- Чорносотенці — члени реакційних крайньо правих організацій (як-от «Союз русского народа»), які захищали самодержавство, влаштовували погроми та відкидали права інших народів імперії.
- Октябристи — представники партії «Союз 17 октября», які підтримували положення царського Маніфесту та прагнули компромісу між буржуазією і монархією.
- Автономісти — депутати Державної думи від неросійських народів, які об’єдналися для боротьби за відновлення самоврядування й національних прав своїх регіонів.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
Об’єднайтеся в групи. Проведіть у класі дебати — рольову гру. Групи: «депутати Думи», «уряд Миколи ІІ», «селянство», «інтелігенція». Обговорення на тему: «Які реформи потрібні Російській імперії?».
- «Депутати Думи»: вимагають перетворення держави на дієву конституційну монархію, запровадження відповідальності міністрів перед парламентом та обов’язкового схвалення всіх законів народними обранцями.
- «Уряд Миколи ІІ»: наполягає на збереженні неподільного самодержавства, наведенні жорсткого порядку в губерніях і мінімальних поступках без відчуження поміщицької землі.
- «Селянство»: закликає до негайної конфіскації поміщицьких угідь, справедливого розподілу землі між хліборобами та повного скасування викупних платежів.
- «Інтелігенція»: виступає за гарантії свободи слова, друку й зібрань, рівність усіх громадян перед законом та право підкорених народів розвивати власну мову, школу й культуру.
III. МИСЛИМО ТВОРЧО
Уявіть себе тогочасним журналістом / журналісткою. Як би ви повідомили про відкриття Першої Державної думи? Створіть коротку газетну замітку 1906 р.
Газета «Київська думка», квітень 1906 року.
«Початок нової доби: у Петербурзі засідає Державна дума»
У залах Таврійського палацу відбулося урочисте відкриття засідань Першої Державної думи. Вперше в історії нашої імперії народні обранці зібралися для обговорення державних законів. Українські губернії представляють 102 посли, з яких майже половина об’єдналася в окрему Українську думську громаду під керівництвом чернігівського правника Іллі Шрага. Депутати висувають на чільне місце вимоги автономії, рідної школи та невідкладного наділення селян землею. Вся країна спостерігає за подіями в столиці і сподівається на мирний шлях оновлення нашого життя.