7 липня 2026 р. Модерна доба

§ 31. Політичне та громадське життя на українських землях у 1905–1907 рр. (Пометун)

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Уважно прочитайте тему уроку і зробіть передбачення щодо характеристик політичного та громадського життя українців: накресліть таблицю за зразком і позначте в ній «Так» або «Ні». Презентуйте свої думки класу. Під час опрацювання матеріалу перевірте ваші передбачення.

№ з/п	Передбачення	Так	Ні
1	Під час революції українці брали участь у страйках, мітингах, демонстраціях	Так
2	На західноукраїнських землях (Австро-Угорщина) українці могли легально створювати товариства, видавати газети, брати участь у виборах	Так
3	У Російській імперії під час революції з’явився парламент — Державна дума	Так
4	Українці домагалися представництва в Державній думі й брали участь у виборах	Так
5	На Галичині українці мали широке депутатське представництво у Галицькому сеймі та Державній раді у Відні		Ні
6	Під час революції українське питання було повністю вирішено, тому боротьба припинилася		Ні
7	Українські партії очолили боротьбу за українську незалежність		Ні
8	У революції взяли участь селяни, робітники, інтелігенція, студенти	Так
9	Навчання українською мовою було запроваджено в усіх школах і університетах		Ні

1. Якою була участь українців у російській революції 1905–1907 рр.

ПОМІРКУЙТЕ

У чому полягала роль різних соціальних груп (робітництва, селянства, студентства, військових) у революційних подіях в Україні? Які вимоги висували учасники революційного руху в Україні і чим вони відрізнялися від загальноросійських? Як поява Маніфесту 17 жовтня вплинула на суспільство та політичні сили? Чому реакція на нього була різною?

Робітники влаштовували страйки на заводах і фабриках та вимагали гідної платні й восьмигодинного робочого дня. Селяни Лівобережжя громили маєтки поміщиків і вимагали наділення землею. Студенти та інтелігенція виходили на мітинги й домагалися громадянських прав, свобод та освіти українською мовою. Військові піднімали збройні повстання на флоті та в гарнізонах.

Учасники руху в Україні підтримували загальноросійські гасла про повалення самодержавства, конституційний лад і політичні свободи. Головною відмінністю руху в Україні були національні вимоги. Українці вимагали політичної й культурно-національної автономії, скасування заборон на українське слово та відкриття українських шкіл.

Маніфест 17 жовтня дарував громадянські свободи, дозволив скликання Державної думи і відкрив шлях до легальної політичної діяльності. Почали створюватися нові партії, преса й товариства «Просвіта».

Реакція була різною, бо суспільство мало протилежні інтереси. Ліберали й помірковані партії повірили в можливість реформ і пішли на вибори до Думи. Більшовики вважали маніфест обманом і готували збройне повстання. Монархісти та чорносотенці розгорнули погроми й вимагали зберегти необмежене самодержавство.

ДОСЛІДІТЬ

Чому українські національні партії виявилися в 1905 р. не готовими до політичних змін?

Українські партії виявилися не готовими через свою малу чисельність та організаційну роздробленість. Лідери партій вели нескінченні теоретичні суперечки про те, чи потрібна взагалі окрема національна політика. Ці розбіжності паралізували рух, тому українські сили не змогли очолити революційні маси у 1905 році.

ДОСЛІДІТЬ

Прокоментуйте наведені фото. Які події вони відображають? Що їх об’єднує?

Перше фото показує команду повсталого панцерника «Потьомкін», яка висадилася в румунському порту Констанца в липні 1905 року. Друге фото демонструє мітинг і заклик оратора до страйку робітників Брянського заводу в Катеринославі у жовтні 1905 року. Третє фото фіксує суд над матросами крейсера «Очаків» у 1906 році. Четверте фото відображає політв’язнів у Холодногірській в’язниці Харкова у 1905 році.

Усі ці фотографії об’єднує спільна тема революції 1905–1907 років в Україні. Вони показують боротьбу робітників і військових проти самодержавства та жорстокі репресії царського уряду проти повстанців.

2. Яку роль відігравало українське представництво в Російській Державній думі

ПОМІРКУЙТЕ

Яким був соціальний і партійний склад українських депутатів у Державній думі? За що боролися українські громади в І і ІІ Державних думах?

У І Державній думі серед 102 депутатів від українських губерній переважали селяни та представники міської інтелігенції. 45 із них утворили Українську думську громаду на чолі з Іллею Шрагом. У ІІ Державній думі діяли 47 українських депутатів, які входили до фракції трудовиків і створили Українську трудову громаду.

Українські громади в І та ІІ Думах боролися за політичну й територіальну автономію України в її етнічних межах. Вони вимагали запровадження української мови у школах, судах і державних установах, а також справедливого вирішення земельного питання на користь селян.

ДОСЛІДІТЬ

У чому сутність політичних вимог Української трудової громади? Чиї інтереси вона захищала? Чому, незважаючи на її заяви про бажання залишити Україну в складі Російської держави, її діяльність негативно сприймалася в урядових колах?

Сутність політичних вимог полягала у перебудові Російської імперії на засадах національної та територіальної автономії для всіх її народів. Громада захищала інтереси українських селян і робітників, вимагаючи передачі землі працюючим на ній селянам, запровадження восьмигодинного робочого дня та охорони праці жінок і дітей.

Царський уряд сприймав громаду вороже, оскільки бачив в автономії пряму загрозу для єдності імперії та неподільності самодержавної влади. Будь-які національні права українців розглядалися владою як сепаратизм і замах на основи держави.

3. Як українці відстоювали власні національні інтереси в Австро-Угорській імперії

ПОМІРКУЙТЕ

За яких умов відбувалася виборча реформа та в чому вона полягала? Які події розгорнулися навколо відкриття українського університету? Чому, на вашу думку, боротьба набула такого гострого характеру?

Виборча реформа відбулася у 1907 році під впливом російської революції та масових мітингів українців і австрійських робітників. Вона полягала у запровадженні загального виборчого права для чоловіків при виборах до парламенту у Відні, що збільшило кількість українських депутатів до 32 осіб (27 від Галичини та 5 від Буковини).

Навколо відкриття українського університету розгорнулася тривала студентська та громадська боротьба. Студенти вимагали створення україномовних кафедр, організовували віча, страйки та демонстративний вихід з університету в 1901 році. У 1907 році відбулися сутички з вигнанням польських професорів, а в липні 1910 року під час збройного нападу польських студентів загинув український студентський лідер Адам Коцко.

Боротьба була гострою через те, що польська адміністрація всіляко трималася за монополію на владу, освіту й культуру в Галичині. Поляки вдавалися до підтасовок, поліцейського терору та насильства, а українці рішуче прагнули рівних прав і захисту від полонізації.

ДОСЛІДІТЬ

Які події описує у статті на с. 212 журналістка і краєзнавиця Ірина Пустиннікова? Про що свідчать ці факти?

Журналістка описує трагічні події виборів до Галицького сейму 1908 року. Польська влада намагалася підкупити кандидата від українських селян Марка Каганця, а коли він відмовився, жандарми жорстоко закололи його багнетами. У відповідь на це свавілля студент Мирослав Січинський 12 квітня 1908 року застрелив у робочому кабінеті намісника Галичини Анджея Потоцького.

Ці факти свідчать про крайню запеклість політичної боротьби в краї, відвертий терор влади та готовність українців відстоювати свої громадянські права навіть зі зброєю в руках.

ДОСЛІДІТЬ

Як оцінює історик боротьбу за університет? Чи погоджуєтеся ви з його оцінками? Чому?

Михайло Грушевський оцінює боротьбу за університет як загальнонародну справу, яка об’єднала студентів, міську інтелігенцію та селянство. Він зазначає, що українське питання не зводилося лише до окремих політичних свобод чи зарплат, а охоплювало всі потреби повноцінного національного життя.

Я погоджуюся з оцінкою історика. Власний університет був необхідний для підготовки українських фахівців, збереження рідної мови та виходу нації з-під чужого культурного гніту.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які події розгорталися у підросійській Україні під час революції 1905–1907 рр. у Російській імперії?

В українських містах відбувалися масові політичні та економічні страйки робітників Києва, Харкова, Одеси й Катеринослава. Селяни підпалювали поміщицькі садиби й ділили панські землі. Сталися великі військові виступи: повстання на панцернику «Потьомкін», повстання на крейсері «Очаків» та виступ саперів під проводом Бориса Жаданівського в Києві.

2. Що тобі відомо про діяльність українських політичних партій в Україні під час революції?

Після Маніфесту 17 жовтня партії вийшли з підпілля до легальної роботи. УСДРП діяла разом із російськими соціал-демократами на правах автономної секції. УРДП на чолі з лібералами домагалася культурної автономії та співпрацювала з кадетами. Самостійницькі погляди послідовно обстоювала лише Українська народна партія на чолі з Миколою Міхновським.

3. Що тобі відомо про діяльність українців у Державних думах Росії?

У І Державній думі українські депутати створили громаду під головуванням Іллі Шрага та підготували проєкт автономії України й закони про українську мову у школах і судах. У ІІ Думі діяла Українська трудова громада з 47 депутатів, яка випускала часопис «Рідна Справа — вісті з Думи» та домагалася автономії і передачі землі селянам. Обидві Думи цар розпустив достроково.

4. Розкажи про боротьбу українців Галичини за загальне виборче право.

Українці організовували стотисячні народні віча, подавали петиції та оголошували політичні страйки. Через наполегливий тиск народу австрійська влада у 1907 році ввела загальне виборче право для чоловіків. Завдяки цьому українці здобули 27 місць від Галичини та 5 від Буковини у віденському парламенті.

5. Схарактеризуй національні вимоги українців у революції 1905–1907 рр. Хто їх формулював і наскільки вони були реальними?

Головними вимогами були політична автономія українських земель, вільне вживання рідної мови в усіх сферах, навчання рідною мовою в школах та університетах. Їх формулювали діячі інтелігенції, думські депутати та національні партії. Вимоги були цілком реальними для демократичної держави, але царський уряд сприймав їх вороже і блокував реформи.

6. Чому піднесення українського національного руху почалося після Маніфесту 17 жовтня, а не до нього?

До Маніфесту 17 жовтня в імперії діяв Емський указ 1876 року, тому будь-яка україномовна преса й товариства були під суворою забороною. Лише після проголошення свобод царська влада фактично припинила виконувати указ. Це дозволило українцям заснувати перші щоденні газети «Хлібороб» і «Громадська думка», відкривати видавництва та осередки «Просвіти».

7. Чому, на твій погляд, селянські депутати Державної думи дуже швидко сприйняли ідею автономії України, з якою виступали депутати-інтелігенти?

Селяни розуміли, що царські чиновники в Петербурзі не знають їхніх місцевих проблем і захищають лише великих поміщиків. Автономія України давала надію на те, що крайова влада у Києві вирішить питання про справедливий поділ поміщицької землі на користь українських хліборобів і дозволить вести справи рідною мовою.

8. Якими були основні форми боротьби українських громадсько-політичних діячів Галичини за здобуття нових політичних прав для свого народу?

Основними формами були скликання багатотисячних селянських і студентських віч, парламентська робота, обструкції та демонстративні виходи із залу засідань сейму. Також діячі організовували збір підписів, публікували статті у пресі та відкривали читальні «Просвіти».

9. Чому такою важливою для галичан була проблема відкриття українського університету?

Університет мав стати головним осередком науки, освіти та підготовки власних учителів, юристів і лікарів рідною мовою. Він гарантував українцям захист від польського культурного тиску та створював фундамент для виховання нової патріотичної інтелігенції.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Які тенденції в українському русі ілюструє наведена таблиця? Поясни свою думку кількома реченнями.

Таблиця показує поступовий занепад впливу москвофілів і стрімке піднесення позицій українських національних партій. На початку періоду москвофіли переважали серед депутатів, але до 1913–1914 років їхня кількість скоротилася до 1 представника. Натомість народовці та радикали наростили своє представництво до 33 місць, що свідчить про повну перемогу українського національного табору в парламентській боротьбі.

2. Виконай завдання 31.1–31.5 до § 31 в е-додатку.

Завдання 31.1–31.5 виконуються безпосередньо в електронному додатку до підручника за посиланнями та тестовими формами видавництва.

Робочий зошит

1. Уяви, що ти — картограф / картографиня. Твоїм завданням є скласти карту політичного та громадського життя на українських землях у 1905–1907 рр. На контурній карті України різними символами й кольорами познач і підпиши:
• міста, що були найактивнішими центрами революційної боротьби (окремі символи для місць масових страйків та збройних повстань);
• місто — центр боротьби за виборчу реформу на Галичині та за український університет;
• регіони селянських виступів (познач їх штрихуванням).
Створи легенду карти, де поясни всі умовні позначення.

Словесний опис для нанесення на контурну карту та легенда:

Червоні кружечки (центри масових робітничих страйків): Київ, Харків, Одеса, Катеринослав, Миколаїв.
Схрещені шпаги або полум’я (центри збройних повстань): Севастополь (повстання на крейсері «Очаків»), Одеса (повстання на панцернику «Потьомкін»), Київ (збройний виступ саперів під проводом Бориса Жаданівського).
Синій квадрат (центр боротьби за виборчу реформу та університет): Львів.
Похиле штрихування зеленого кольору (регіони активних селянських виступів): губернії Лівобережної України (Полтавська, Чернігівська, Харківська), а також окремі райони Правобережжя та Півдня.

Легенда карти:

Червоний кружечок — міста масових страйків і політичних демонстрацій 1905 р.
Схрещені шпаги — військові виступи та збройні повстання.
Синій квадрат — осередок виборчого руху й студентських протестів на західноукраїнських землях (м. Львів).
Зелена штриховка — райони масових селянських заворушень та розгрому поміщицьких маєтків.

• Аналіз: Чому, на твою думку, революційні центри зосередилися в портових та промислових містах? Як це пов’язано з появою нових верств (робітників та інтелігенції)?
У великих промислових і портових містах була найвища концентрація найманих робітників, які терпіли тяжку працю, низьку зарплату й мали високий рівень організованості через спільну роботу на заводах чи флоті. Міська інтелігенція формувала політичні партії, поширювала листівки та газети, спрямовуючи стихійне невдоволення робітників у річище організованої політичної боротьби.

2. Уяви, що ти — контентмейкер / контентмейкерка історичної сторінки, який / яка створює календар-сторіз про життя українського суспільства 1905–1907 рр. Вибери 3–4 події. Заповни 1-й «листок календаря»:

Дата: Червень 1905 р.
Назва/місце події: Повстання на панцернику «Потьомкін», Чорне море (Одеса — Констанца)
Головні учасники: Матроси Чорноморського флоту, зокрема Григорій Вакуленчук та Опанас Матюшенко
Суть події (1–2 речення): Матроси підняли збройне повстання через знущання офіцерів і погане харчування, захопили корабель та привели його до Одеси. Після рейду до Феодосії команда здалася румунській владі в Констанці.
Що відчували учасники події? (Намалюй емодзі або коротко опиши емоцію): Гнів, рішучість і відчайдушний бунт проти свавілля командування.
Головний меседж події: Військові більше не сліпа зброя царату, армія готова підтримати народ.
Які хештеги ти використав би / використала б для цієї події?: #Потьомкін #ЧорноморськийФлот #Матюшенко #Революція1905 #БунтНаМори

• Заповни 2-й «листок календаря»:

Дата: 17 жовтня 1905 р.
Назва/місце події: Оприлюднення царського Маніфесту, Санкт-Петербург (дія на всю імперію)
Головні учасники: Російський імператор Микола ІІ, уряд, громадськість і політичні партії
Суть події (1–2 речення): Під тиском загальноросійського страйку цар проголосив громадянські свободи, недоторканність особи та скликання законодавчої Державної думи. Це фактично призупинило дію Емського указу й відкрило шлях до легальної діяльності українських організацій.
Що відчували учасники події? (Намалюй емодзі або коротко опиши емоцію): Піднесення, тріумф і велику надію на реальні демократичні зміни.
Головний меседж події: Самодержавство відступає перед об’єднаним страйковим рухом.
Які хештеги ти використав би / використала б для цієї події?: #Маніфест17Жовтня #СвободаСлова #ДержавнаДума #КінецьЦензури

• Заповни 3-й «листок календаря»:

Дата: Листопад 1905 р.
Назва/місце події: Вихід першої україномовної газети «Хлібороб», м. Лубни на Полтавщині
Головні учасники: Лубенська українська громада, брати Володимир та Микола Шемети
Суть події (1–2 речення): У Лубнах вийшов друком перший номер часопису «Хлібороб», який започаткував легальну українську періодику в Наддніпрянщині. Наклад миттєво розкупили в Києві та інших містах.
Що відчували учасники події? (Намалюй емодзі або коротко опиши емоцію): Гордість, радість від прориву заборон і національне пробудження.
Головний меседж події: Українське друковане слово вільне й має величезний попит серед народу.
Які хештеги ти використав би / використала б для цієї події?: #Хлібороб #УкраїнськаПреса #Лубни #РіднаМова1905

• Заповни 4-й «листок календаря»:

Дата: 12 квітня 1908 р.
Назва/місце події: Замах Мирослава Січинського на намісника Галичини Анджея Потоцького, м. Львів
Головні учасники: Український студент Мирослав Січинський, польський граф і намісник Галичини Анджей Потоцький
Суть події (1–2 речення): Студент застрелив намісника у відповідь на вбивство жандармами селянина Марка Каганця та масові виборчі фальсифікації. Цей вчинок загострив польсько-українське протистояння в краї.
Що відчували учасники події? (Намалюй емодзі або коротко опиши емоцію): Праведний гнів, жагу справедливості та помсти за скривджений народ.
Головний меседж події: Свавілля влади та фальсифікації виборів породжують радикальний спротив молоді.
Які хештеги ти використав би / використала б для цієї події?: #Січинський #ЗаВибори #ЗаКаганця #Галичина #Львів1908

• Поясни свій вибір: чому саме ці події ти вибрав / вибрала для свого історичного календаря-сторіз?
Ці події показують різні сторони боротьби: від військових бунтів і загальнодержавних поступок до культурного прориву в пресі та боротьби за чесні вибори на західноукраїнських землях.

• Які спільні ідеї або настрої об’єднують події твого календаря?
Усі вони пронизані прагненням людей покінчити зі свавіллям влади, вибороти громадянські свободи, національну гідність і право самостійно вирішувати долю свого краю.

• Якби ти міг / могла додати п’ятий «листок календаря», яку подію включив би / включила б і чому?
Подію заснування Української думської громади на чолі з Іллею Шрагом навесні 1906 року, оскільки вона вперше винесла питання автономії України та впровадження рідної мови на трибуну парламенту Російської імперії.

3. Поясни причинно-наслідковий зв’язок між революційними подіями 1905 р. та піднесенням українського національного руху. Доповни схему, показавши, які події пропущені:

Наростання економічних і соціальних суперечностей у Російській імперії → Страйки робітників і селянські виступи в Україні (1905 р.) → Всеросійський жовтневий політичний страйк і військові повстання 1905 р. → Проголошення Маніфесту 17 жовтня 1905 р. → Легалізація українських партій, преси («Хлібороб», «Громадська думка») та створення «Просвіт» → Створення українських громад у Державній думі → Посилення українського національного руху.

• Для кожного етапу схеми сформулюй коротке пояснення причинно-наслідкового зв’язку: чому саме ця подія стала поштовхом до наступної? (Наприклад: Як економічні труднощі вплинули на зростання протестних настроїв? Як Маніфест 17 жовтня позначився на українському русі?)

Економічні труднощі та безземелля змусили робітників і селян вийти на масові страйки та бунти проти влади й поміщиків.
Масовий страйковий рух злився у жовтневий політичний страйк, який паралізував імперію і змусив Миколу ІІ видати Маніфест 17 жовтня.
Маніфест дарував громадянські свободи, що фактично паралізувало заборони Емського указу та дало змогу відкривати «Просвіти», видавати україномовні газети й легалізувати партії.
Демократизація уможливила участь українців у виборах, де обрані депутати об’єдналися у власну фракцію — думську громаду.
Діяльність українських депутатів у парламенті легітимізувала вимоги автономії й піднесла національний рух на всенародний рівень.

4. Робота з карикатурою Єлизавети Бьом за мотивами байки І. Крилова «Думський віз» (1906 р.):

• Що зображено на карикатурі? Хто ці персонажі? Як вони взаємодіють між собою?
На карикатурі зображено алегорію до байки Івана Крилова про Лебедя, Рака та Щуку, де у ролі воза виступає Державна дума з нерозв’язаними державними проблемами (насамперед аграрним питанням). Персонажі впряжені у віз і символізують різні політичні табори І Державної думи: кадетів-лібералів, які тягнуть справу у вищі законодавчі сфери, як Лебідь; царський уряд і правих монархістів, які задкують назад до неподільного самодержавства, як Рак; та лівих радикалів і селян-трудовиків, які тягнуть у свій бік, як Щука. Вони не здатні знайти компроміс, діють узгоджено лише проти влади, але в різні боки, через що парламентська робота буксує, а віз залишається на місці, що врешті спричинило розпуск думи царем.

• Кого або що можуть символізувати чоловік на возі, мішки, лебідь, рак і щука?
Чоловік на возі символізує народ або селянство, яке очікує полегшення свого життя та реальних змін. Мішки уособлюють тягар невирішених проблем держави, передусім аграрне питання і брак громадянських прав. Лебідь, рак і щука показують різні політичні сили та фракції парламенту, які тягнуть країну в протилежні боки і не здатні знайти згоду.

• Що може означати віз, який вони намагаються зрушити з місця?
Віз означає Державну думу та процес проведення необхідних державних реформ, який забуксував і стоїть на місці.

• Які емоції переживає чоловік, що сидить на мішках? Що могло б найбільше впливати на його емоції в цій ситуації?
Чоловік переживає втому, безвихідь, розпач і глибоке розчарування. Найбільше на його стан впливає власне безсилля перед тим, що політики сперечаються між собою, а важке життя простого люду ніяк не поліпшується.

• Яку головну ідею хотів передати художник цією карикатурою?
Художник прагнув висміяти безпорадність і внутрішній розбрат першого російського парламенту. Через відсутність єдності між різними політичними таборами Державна дума не змогла ухвалити закони для порятунку держави.

• Яку емоцію викликала ця карикатура в людей того часу?
Карикатура викликала сумну іронію, гіркий сміх і скептичне розчарування в здатності влади та депутатів мирно вирішити проблеми країни.

• Уяви, що ти створюєш пост у соцмережі з цією карикатурою. Напиши короткий допис (2–3 речення) і кілька хештегів, які б передали головний зміст.
Коли замість спільних рішень кожен тягне віз у свій бік, віз і нині там. Перша Державна дума 1906 року потонула в суперечках і розпалася за 72 дні. Реальні проблеми народу так і лишилися лежати важким вантажем.

#ДержавнаДума #Революція1905 #ПолітичнийРозбрат #ІсторіяУкраїни

• Висновок. Заверши думку: Ця карикатура допомагає зрозуміти, що …
Ця карикатура допомагає зрозуміти, що без згоди, спільних цілей і компромісів між політиками жоден парламент не здатен зрушити суспільство з місця та провести життєво важливі реформи.

5. Аналіз уривка з програми Української трудової громади (1907 р.):

• Який головний спосіб оновлення Російської держави пропонує документ?
Документ пропонує докорінну перебудову управління імперією шляхом запровадження національної та територіальної крайової автономії з наданням народам права на самоврядування.

• Чому автори не закликали до повного відокремлення України, а виступали за «перероблення державного урядування»?
Вимога повної державної незалежності призвела б до негайної ліквідації громади та репресій із боку царату. Автономія у складі оновленої федеративної держави була компромісним і тактично досяжним кроком для збереження легального статусу в парламенті.

• Виділи основні економічні та соціальні вимоги Громади. Чиї інтереси вона представляла?
Головною економічною вимогою була передача землі тим, хто її обробляє власною працею. У соціальній сфері громада домагалася запровадження восьмигодинного робочого дня та законодавчого захисту праці жінок і дітей. Документ відстоював права трудящих верств — передусім селян і робітників.

• Як ти оцінюєш ці вимоги — як реалістичні чи утопічні для того часу? Чому?
Вимоги були життєвими та реальними з погляду потреб українського народу, бо розв’язували найнагальніші соціальні конфлікти. Проте для самодержавного ладу та поміщиків вони виявилися надто радикальними, тому влада визнала їх небезпечними і невдовзі розігнала Думу.

• Чому, незважаючи на заяви про бажання залишити Україну в складі Росії, діяльність Громади викликала занепокоєння уряду?
Царський режим боявся розпаду унітарної імперії через послаблення центру та поширення національного руху. Пропозиція передати землю селянам і визнати окремішність українських земель загрожувала самому існуванню самодержавної системи та інтересам великих землевласників.

• Якби ти міг / могла поставити запитання авторам програми, ти запитав би / запитала б:
Яким шляхом ви розраховували змусити царський уряд погодитися на автономію України і передачу поміщицької землі селянам без збройного повстання?

• Висновок. Закінчи речення: Ідеї «Української трудової громади» свідчать про те, що …
Ідеї «Української трудової громади» свідчать про те, що українські діячі поєднували вимоги національно-територіальної автономії з вирішенням нагальних земельних і робітничих проблем народу.

6. Охарактеризуйте діяльність історичних діячів та проведіть умовне інтерв’ю:

• Визнач 3–4 ключові історичні постаті, пов’язані з політичним та громадським життям на українських землях у 1905–1907 рр. Для кожного діяча заповни відповідні графи таблиці:

Діяч	Хто він?	Опис діяльності / роль
Ілля Шраг	Чернігівський адвокат, громадський і політичний діяч	Очолив Українську думську громаду в I Державній думі, готував законопроєкти про автономію України та запровадження рідної мови в школах
Євген Чикаленко	Громадський діяч, благодійник, видавець	Фінансував і видавав перші щоденні україномовні газети «Громадська думка» та «Рада» в Наддніпрянщині
Борис Жаданівський	Підпоручик саперної бригади в Києві	Очолив збройний виступ солдатів-саперів і робітників у Києві в листопаді 1905 року
Марко Каганець	Селянин, діяч Української радикальної партії на Галичині	Відмовився від підкупу польської влади, відстоював виборчі права українських селян і загинув від багнетів жандармів

• Уяви, що ти маєш змогу поставити одному із цих діячів запитання. Сформулюй 2–3 запитання до нього про мотиви, переконання та очікування від своєї діяльності.
Запитання до Євгена Чикаленка:

Чому ви вкладали власні кошти саме у видання українських щоденних газет, попри цензурний тиск і постійні збитки?
Яких змін у свідомості українського суспільства ви очікували від появи преси рідною мовою?

• Використай чат-бот (ChatGPT, Gemini тощо), зазначивши: «Відповідай від імені [ім’я постаті]». Запиши найцікавіші відповіді.
Відповіді Євгена Чикаленка:

Без власної щоденної преси український народ залишиться етнографічною масою без власного голосу. Любити Україну треба не лише до глибини душі, а й до глибини власної кишені.
Я хотів, щоб українська мова перестала бути мовою виключно села і стала повноцінною мовою міст, політики, культури та щоденного життя інтелігенції.

• Проаналізуй: чи відповідають отримані відповіді інформації з підручника або Вікіпедії? чи дало змогу це «інтерв’ю» глибше зрозуміти мотиви історичної постаті?
Отримані відповіді точно відповідають фактам підручника про появу перших газет і відомій життєвій позиції Чикаленка. Такий діалог допоміг зрозуміти, що розвиток преси для нього був головною умовою формування свідомої української нації.

7. Характеристика форм боротьби під час революції 1905–1907 рр.:

• Напиши кілька різних форм боротьби учасників революційних подій 1905–1907 рр., про які йдеться в параграфі.
Робітничі страйки, селянські розгроми маєтків поміщиків, збройні повстання армії і флоту, створення політичних партій, видання української преси, діяльність товариств «Просвіта», робота депутатів у Державній думі, парламентські обструкції та замахи на Галичині.

• Поясни, що мали на меті учасники цих дій.
Учасники вимагали обмеження влади монархій, громадянських прав, скорочення робочого дня, отримання землі селянами, а також забезпечення національно-територіальної автономії та прав української мови.

• Які форми боротьби, на твою думку, були найбільш виправданими в тих умовах? Чому?
Парламентська діяльність, розбудова легальної української преси і створення осередків «Просвіти». Вони дозволяли масово поширювати знання та об’єднувати суспільство навколо національної ідеї без жертв серед мирного населення.

• Чому не всі форми протесту могли бути однаково ефективними?
Стихійні селянські бунти і локальні військові повстання не мали єдиного центру керування, тому царська армія легко їх придушувала. Легальні ж методи залежали від волі імператора, який міг у будь-який момент розпустити парламент чи заборонити партії.

• Чому частина діячів вибирала радикальні методи, навіть усвідомлюючи небезпеку?
Мирні петиції влада десятиліттями відкидала, а прямі фальсифікації на виборах і насильство жандармів штовхали активістів на збройні повстання чи терористичні акти помсти.

• Висновок: Умови революції 1905 – 1907 рр. показали, що найефективнішою була тактика…
Умови революції 1905 – 1907 рр. показали, що найефективнішою була тактика поєднання масового суспільного тиску зі створенням власних легальних структур (преси, «Просвіт», парламентських громад), бо вона дала конкретні здобутки у сфері мови, культури та політичної самоорганізації народу.

• Висновок: Якби я був / була політичним лідером 1905 р., я вибрав би / вибрала б тактику ____________________, тому що ____________________.
Якби я був / була політичним лідером 1905 р., я вибрав би / вибрала б тактику легальної парламентської діяльності та створення єдиного українського міжпартійного блоку, тому що це дало б змогу згуртувати розпорошені сили, масово відкривати осередки «Просвіти», видавати власну пресу і разом відстоювати автономію України в Державній думі.

8. Аналіз історичної оцінки: «Факт-чекінг для історика». Обґрунтуй або спростуй тезу: «Боротьба за відкриття українського університету у Львові була лише студентським рухом і не була складовою національно-визвольного руху»:

• Знайди факти в параграфі, які підтверджують тезу (аргументи «ЗА»):
Безпосередніми організаторами й учасниками протестів виступали студенти. Вони скликали віча, вимагали українських груп на факультетах, силою виганяли польську адміністрацію з університету та брали участь у вуличних сутичках 1910 року.

• Знайди факти в параграфі, які спростовують дану тезу (аргументи «ПРОТИ»):
Вимогу про відкриття університету підтримували селяни на сільських вічах і збирали для цього власні кошти разом з інтелігенцією. Проблему захищали українські депутати у Віденському парламенті, а Михайло Грушевський зазначав, що це питання охоплює всю повноту національного життя і розвитку народу.

• Зроби висновок за шкалою факт-чекера: «правда», «частково правда», «маніпуляція» або «неправда». Обґрунтуй свій висновок.
Неправда. Студентські виступи стали спільним рухом усього суспільства за право навчатися рідною мовою, зупинити національну асиміляцію та здобути культурну й політичну рівноправність для українців.