§ 31. Наддніпрянська Україна в 1907—1914 рр. (Галімов)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. ГР 1. Які чинники перешкоджали розвитку сільського господарства Наддніпрянської України на початку XX ст.?

Розвитку сільського господарства перешкоджали велике поміщицьке землеволодіння та гостре селянське малоземелля. Також прогрес гальмувала селянська громада з її круговою порукою та регулярними переділами наділів. Селяни не мали достатньо техніки і використовували застарілі способи обробітку ґрунту.

2. ГР 1. Назвіть основні здобутки українського національно-культурного руху під час революції 1905—1907 рр. у Російській імперії.

Головними здобутками стали скасування царських заборон на українське друковане слово та поява перших україномовних періодичних видань. В українських містах і селах розгорнули діяльність осередки товариства «Просвіта». В окремих навчальних закладах почали викладати українознавчі предмети, а в І та ІІ Державних думах діяли українські парламентські громади.

1. АГРАРНА РЕФОРМА П. СТОЛИПІНА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ

ГР 2. Працюємо в парах. Складіть схему «Причини та наслідки аграрної реформи П. Столипіна».

Головною причиною реформи стала потреба розв’язати аграрне питання й заспокоїти селянські протести. Наслідками стали руйнування громади, поширення приватної власності на землю, поява хуторів і відрубів та зростання експорту зерна.

ГР 2. Метод «Сторітелінг». Напишіть лист від імені переселенця в Сибір до своїх родичів в Україні. Розкажіть, із якими проблемами ви зіткнулися та як їх долали.

Добрий день, дорогі родичі!

Пишу вам із далекого Сибіру. Дорога залізницею була важкою й виснажливою. Тут нас зустріли сувора природа, безкраї ліси й непрості умови для життя. Спочатку нам бракувало теплого житла, тому перші місяці ми тулилися в поспіхом викопаних землянках. Обіцяні урядові підйомні гроші виявилися мізерними, а допомоги від місцевих чиновників ми майже не бачили.

Ми подолали труднощі завдяки спільній праці та взаємодопомозі земляків. Ми гуртом валили тайгу, корчували пні під ріллю та будували міцні дерев’яні хати. Тепер ми вже маємо власне господарство, тримаємо худобу та зібрали перший сибірський хліб. Землі тут багато, тому ми сподіваємося стати заможними господарями на власній ділянці.

ГР 2. Створіть інфографіку, що демонструє результати аграрної реформи П. Столипіна.

2. УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ В 1907—1914 РР.

ГР 1. Працюємо в парах. Сформулюйте ключові вимоги програми Товариства українських поступовців, що стосувалися мовної сфери та освіти. Чому саме ці вимоги були особливо важливими?

Ключові вимоги української платформи ТУП щодо мови та освіти:

• запровадження навчання в початкових школах українською мовою;
• викладання української мови, літератури та історії як окремих предметів у середніх і вищих навчальних закладах;
• використання української мови в судовому діловодстві, церкві та громадських організаціях;
• скасування заборони на ввезення з-за кордону літератури українською мовою.

Ці вимоги були важливими, тому що рідна мова й національна освіта захищали український народ від примусової русифікації та зберігали національну самосвідомість.

3. ЗАГАЛЬНОРОСІЙСЬКІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА УКРАЇНСЬКИЙ РУХ

ГР 1. Метод «Коментоване читання». Яким бачили майбутнє України представники загальноросійських політичних партій? Яка партія підтримувала право українців на національно-територіальну автономію?

Російські ліберали (кадети й октябристи) бачили майбутнє України лише у складі єдиної Росії. Вони відкидали автономію, але погоджувалися на вживання рідної мови в початковій школі, суді й церкві. Чорносотенці заперечували існування українців як окремого народу й називали рух ворожою вигадкою. Меншовики визнавали лише національно-культурну автономію. Єдиною загальноросійською партією, яка беззастережно підтримувала право українців на національно-територіальну автономію у складі федеративної республіки, була партія соціалістів-революціонерів (есерів).

1. ГР 2. Члени київського «Клубу російських націоналістів» запевняли, що необхідно «вести суспільну й культурну війну проти українського руху на захист основ Російської держави в Україні», а російські кадети, домагаючись конституційної монархії, вважали за необхідне піти на деякі поступки українству, оскільки, на їхній погляд, такий крок сприятиме зміцненню Російської держави. 2. ГР 2. У чому, на вашу думку, полягали причини таких відмінностей у поглядах загальноросійських партій? Яка із цих двох позицій могла б дійсно зміцнити Російську державу?

1. Відмінності виникали через різне розуміння способів збереження імперії. Російські націоналісти вірили лише в силу, жорсткий тиск та повну русифікацію народів. Кадети були лібералами і розуміли, що помірковані культурні поступки заспокоять українців і зменшать напругу.

2. Російську державу могла б зберегти саме позиція поступок і компромісу. Задоволення культурних прав знімало конфлікти в суспільстві. Натомість жорстокі заборони націоналістів лише посилювали обурення народу й штовхали його до боротьби за повне відокремлення.

4. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РУХ

ГР 1. Наведіть факти, які доводять поширення великодержавного шовінізму на початку ХХ ст.

Про поширення великодержавного шовінізму свідчать такі факти з підручника:

• учителям заборонили вживати українську мову в школах навіть для пояснення окремих слів;
• влада масово закривала україномовні газети та журнали, і їхня кількість різко впала;
• царські цензори обмежували українські театральні вистави;
• закрили більшість осередків «Просвіти», і в Наддніпрянщині вціліла тільки одна філія в Катеринославі;
• у січні 1910 року влада офіційно заборонила реєструвати українські та єврейські товариства, а також заборонила слова «Україна» та «український народ»;
• поліція конфіскувала повне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка та заборонила вшановувати пам’ять поета в 1911 році.

5. УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ В III ТА IV ДЕРЖАВНИХ ДУМАХ

ГР 1. Яким був зміст українського питання, що обговорювали на засіданнях III та IV Державних дум?

У ІІІ Державній думі обговорювали дозвіл на викладання української мови в початкових школах та її використання в місцевих судах. Проте консервативна більшість відкинула ці пропозиції. У IV Державній думі депутати розглядали питання про урядові переслідування українських громадських організацій та протестували проти заборони відзначати 100-річчя Тараса Шевченка.

ГР 2. Сформулюйте головну думку, яка відображена на карикатурі.

Карикатура висміює виборчий закон від 3 червня 1907 року, який спотворив волевиявлення народу. Влада відібрала виборчі права у більшості робітників і селян та передала перевагу великим поміщикам і чиновникам. Головна думка малюнка полягає в тому, що ІІІ Державна дума стала слухняним знаряддям у руках царського уряду.

6. «СПРАВА БЕЙЛІСА»

ГР 3. Працюємо в парах. Метод «Спільна думка». Чому «справа Бейліса» була небезпечнішою для суспільства, ніж єврейські погроми в роки революції?

Погроми в роки революції чинили вуличні банди та чорносотенці за мовчазної згоди поліції. «Справа Бейліса» була набагато небезпечнішою, бо тут організатором фальсифікацій виступила сама судова система Російської імперії. Царська влада свідомо фабрикувала фальшиві звинувачення та використовувала офіційний суд для розпалювання національної ворожнечі.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. ГР 1. Назвіть хронологічні межі проведення реформ П. Столипіна та розгляду «справи Бейліса».

Аграрну реформу Петра Столипіна розпочав указ 1906 року, а законодавчо закріпили акти 1910 та 1911 років (заходи реформи тривали до 1916–1917 років). Судовий розгляд «справи Бейліса» охоплює 1911—1913 роки.

2. ГР 1. Опишіть складові частини аграрної реформи П. Столипіна.

Реформа передбачала три основні заходи:

• руйнування селянської громади і закріплення землі у приватну власність кожного господаря через виділення відрубів і хуторів;
• державну допомогу селянам дешевими кредитами через Селянський земельний банк;
• переселення малоземельних селян із густонаселених районів на вільні землі до Сибіру, Середньої Азії та Далекого Сходу.

3. ГР 1. Доберіть ключові слова, що пояснюють зміст понять «хутір», «відруб».

Ключові слова до поняття «відруб»: земельний наділ, один масив, приватна власність, садиба залишається в селі.

Ключові слова до поняття «хутір»: окрема садиба, виселення за межі села, приватна власність, відокремлене господарство.

4. ГР 1. На з’їзді якої української партії в 1908 р. утворили Товариство українських поступовців (ТУП)?

Товариство українських поступовців утворили 1908 року колишні діячі Української демократично-радикальної партії (УДРП), які перед цим відновили Загальноукраїнську безпартійну організацію та на своєму з’їзді оформили ТУП.

5. ГР 1. Хто такі чорносотенці? Чому їхні найчисленніші організації діяли на українських землях?

Чорносотенці — це представники російських реакційних монархічних рухів, які захищали самодержавство, розпалювали антисемітизм і ворожість до інших народів. В Україні їхні осередки були численними, тому що царська влада щедро фінансувала їх для боротьби проти українського національного руху та збереження імперських порядків.

6. ГР 1. Поясніть сутність «справи Бейліса». Проявом якого явища в Російській імперії вона була? Яку головну політичну мету ставив царський уряд, поширюючи антисемітські настрої та організовуючи погроми на українських землях?

Сутність «справи Бейліса» полягала у сфальсифікованому судовому процесі в Києві над євреєм Менделем Бейлісом, якого безпідставно звинуватили у ритуальному вбивстві українського підлітка. Ця справа стала проявом державного антисемітизму та великодержавного шовінізму. Політична мета уряду полягала в тому, щоб відвернути увагу народу від боротьби проти царизму та спрямувати гнів людей у русло міжнаціональної ворожнечі.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

7. ГР 2. Метод «Кола Венна». Порівняйте та визначте спільне й відмінне в причинах і наслідках селянської реформи 1861 р. та аграрної реформи П. Столипіна.

Відмінне (Селянська реформа 1861 р.)	Спільні ознаки	Відмінне (Аграрна реформа П. Столипіна)
• Причина: криза кріпосництва та поразка в Кримській війні. • Зберегла селянську общину та кругову поруку. • Селяни сплачували тяжкі викупні платежі за наділи. • Залишила селян без права приватної власності на надільну землю.	• Обидві реформи проведені царським урядом «згори». • Мета: зберегти самодержавство та зняти селянські заворушення. • Не зачепили поміщицьке землеволодіння. • Сприяли розвитку ринкових відносин і розшаруванню селянства.	• Причина: розмах селянських повстань у революції 1905—1907 рр. • Свідомо руйнувала селянську громаду. • Закріпила землю в особисту приватну власність селян. • Створила хутори, відруби та організувала переселення в Сибір.

8. ГР 1. Охарактеризуйте діяльність українських політичних партій у 1907—1914 рр.

Після поразки революції українські партії зазнали розгрому й поліцейських репресій. УСДРП значно втратила свій склад, частина її лідерів виїхала за кордон і перейшла на самостійницькі позиції, а діячі в імперії зосередилися навколо журналів «Дзвін» та «Українське життя». УДРП припинила роботу, а її активісти створили Товариство українських поступовців (ТУП). Ця позапартійна організація обстоювала автономію України через легальну боротьбу та співпрацювала з російськими кадетами в Державній думі.

9. ГР 2. Визначте ключові слова до поняття «великодержавний шовінізм». На їхній основі складіть сенкан або пропишіть промпт (запит) і за допомогою штучного інтелекту створіть візуальне зображення поняття.

Ключові слова: гноблення, імперія, зверхність, русифікація, ворожнеча, безправ’я.

Шовінізм
Великодержавний, імперський
Пригнічує, вивищує, переслідує
Знищує права інших народів
Тиранія

10. ГР 1. Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, як відбувався розгляд українського питання в III і IV Державних думах. Чому не було ухвалено жодного рішення?

У III Державній думі законопроєкт про українську мову в початкових школах передали до комісії, де його просто поховали, а мову в судах взагалі заборонили. У IV Державній думі українські питання зводилися до запитів депутатів щодо переслідування «Просвіт» і заборони ювілею Тараса Шевченка. Жодного рішення не ухвалили, тому що в обох Думах переважала шовіністична більшість поміщиків і консерваторів, а уряд категорично боявся зростання українського визвольного руху.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

11. ГР 3. Висловіть аргументовану думку, чому аграрна реформа П. Столипіна мала найбільший успіх на Правобережжі та Півдні України та значно повільніше просувалася на Лівобережжі. Які географічні та історичні особливості землеволодіння і землекористування в цих регіонах вплинули на темпи реформи?

На Правобережжі традиційно переважало подвірне землеволодіння без регулярних переділів, тому селяни вже вважали наділи своєю власністю і легко закріплювали їх юридично. На Півдні України землі освоювали пізніше вільні колоністи, які звикли до великих індивідуальних ділянок і ринкового господарювання. На Лівобережжі тривалий час панувала громада російського зразка зі зрівняльними переділами поля, тому тамтешні селяни боялися втратити колективний захист і опиралися нововведенням.

12. ГР 3. Метод «Оберіть позицію». Оцініть моральний вибір селянина, який виходив із громади на власний хутір. Як ви вважаєте, він порушував традиційні зв’язки чи робив крок до особистої свободи й самостійності?

Вихід селянина на хутір був насамперед рішучим кроком до особистої свободи й самостійності. Хоча селянин розривав зв’язки зі старим сільським світом і викликав заздрість бідніших сусідів, він ставав повноправним господарем своєї долі. Він отримував право самостійно планувати посіви, вкладати гроші в техніку та передавати майно у спадок своїм дітям.

13. ГР 3. Працюємо разом. Яке моральне та політичне значення мало те, що українська громадськість виступила на захист М. Бейліса? Що цей спільний протест довів світу?

Захист Менделя Бейліса Михайлом Грушевським, Андреєм Шептицьким, Сергієм Єфремовим та іншими діячами продемонстрував високу людяність і честь української еліти. Політично цей виступ показав світові, що українці рішуче відкидають дику імперську політику розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Спільний протест інтелігенції змусив присяжних виправдати невинну людину й викрив перед усією Європою ганебні маніпуляції царського самодержавства.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Результати й наслідки аграрної реформи П. Столипіна

Реформа зруйнувала селянську громаду, збільшила виробництво й експорт зерна та створила заможний прошарок селян-власників на хуторах. Водночас вона прискорила розорення бідноти, не ліквідувала поміщицького землеволодіння й змусила сотні тисяч українців шукати долі на чужині в Сибіру.

Нові форми діяльності українських політичних партій після революції

Через поліцейські переслідування українські діячі відмовилися від революційних дій та об’єдналися у міжпартійне Товариство українських поступовців (ТУП). Головними напрямами їхньої роботи стали легальна парламентська боротьба через російських кадетів у Державній думі, видання часописів та культурно-освітня діяльність.

Умови, у яких розвивався український національно-культурний рух у 1907—1914 рр.

Рух розвивався в умовах жорсткої реакції та наступу великодержавного шовінізму. Влада закривала товариства «Просвіта», забороняла українську мову в школах і судах, цензурувала вистави та конфісковувала «Кобзар», намагаючись повністю зупинити національне відродження.

Місце українського питання в діяльності III та IV Державних дум

Українське питання не мало підтримки серед правої більшості депутатів і залишалося на рівні відхилених законопроєктів та усних запитів. Проте сам факт його обговорення привертав увагу суспільства до безправного становища українського народу в імперії.