30. Наддніпрянська Україна у 1907–1914 рр.

Зміст

Назвіть цілі та прояви російської імперської національної політики на українських землях протягом ХІХ ст.

Головною метою імперської політики було збереження неподільності самодержавної держави, адміністративна уніфікація та мовно-культурна русифікація українців задля їх асиміляції у складі «єдиного російського народу». Основними проявами цього курсу були законодавчі заборони української мови й друку (Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ 1876 року), закриття українських громад, жорстка цензура й переслідування діячів національного руху.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

1. Якими підставами керувалися російські урядовці, обмежуючи національні товариства?

Урядовці посилалися на пункт 1 статті 6 закону від 4 березня 1906 року. Вони вважали такі організації загрозою внутрішній безпеці та територіальній цілісності імперії, вбачаючи в них прагнення до національного відокремлення.

2. Чому факт зарахування українців до «інородців» М. Грушевський пропонував записати «золотими літерами»?

Офіційна доктрина самодержавства заперечувала існування українців як окремої нації, називаючи їх частиною «єдиного російського народу». Зарахувавши українські товариства до «інородних» у циркулярі 1910 року, царський уряд уперше на офіційному рівні фактично визнав українців окремим народом.

3. Які народи потрапили в циркуляр? Чому саме вони згадані в документі?

У документі прямо згадані українці та євреї. Саме ці народи розгортали активну культурно-просвітницьку й громадську діяльність (товариства «Просвіта», єврейські клуби), яку царська влада вважала головним джерелом національного піднесення та небезпекою для імперії.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ

1. Що спричинило зростання російського шовінізму?

Зростання шовінізму стало реакцією самодержавства й правих монархічних кіл на революцію 1905–1907 років і піднесення національних рухів поневолених народів. Царський режим намагався зміцнити свій статус через насадження ідеї великодержавної винятковості та придушення будь-яких проявів національної самобутності.

2. Які російські фейки поширювали російські шовіністи? Які з цих фейків поширює сучасна Росія?

Шовіністи поширювали вигадки про «триєдиний російський народ», стверджували, що українська мова є лише штучним «діалектом», а сам визвольний рух називали «австрійською інтригою» та «мазепинством». Сучасна російська пропаганда повністю дублює ці міфи, розповідаючи про «один народ», заперечуючи суверенне право українців на власну державу, мову й самостійну історію.

Поміркуйте, чому царські урядовці вдалися до переслідувань тих форм національного руху, які працювали з громадськістю.

Преса, театр, читальні й товариства «Просвіта» працювали безпосередньо із широкими верствами населення — селянами та міщанами. Пробудження національної гідності й освіта рідною мовою руйнували імперський міф про відсутність української нації, тому становили найбільшу загрозу для влади.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

На які особливості ставлення до українців з боку російського суспільства вказує автор?

Андреас Каппелер виділяє три моделі сприйняття: селян зверхньо вважали колоритними, але «темними хохлами»; зросійщену еліту сприймали як лояльних «малоросів»; а свідому українську інтелігенцію вороже таврували «зрадниками-мазепинцями» через її небажання асимілюватися.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

1. Яку подію заборонено вшановувати українцям? Як про це сказано в документі?

Заборонялося святкування 100-річного ювілею Тараса Шевченка у 1914 році. У тексті ювілей зневажливо названо «так званим “шевченківським”», а заходи з його відзначення — «мазепинськими демонстраціями».

2. Вкажіть у тексті шовіністичні слова-маркери.

Шовіністичними маркерами є слова: «зграя негідників, відщепенців», «державна зрада», «мазепинські демонстрації», «жидомасонські ідеї», лапки біля слів «шевченківський» та «великий поет», а також формулювання «бридкі й обтяжливі події».

3. Визначте за уривком із джерела, чи вдалася шовіністам заборона.

Заборона не вдалася. З тексту видно, що попри утиски, у Києві відбулися масові демонстрації з антиімперськими гаслами («Геть Росію, хай живе Австрія!»), тобто зупинити патріотичний виступ владі не судилося.

2. ПРОЯВИ КСЕНОФОБІЇ. «СПРАВА БЕЙЛІСА»

Пригадайте, що таке «смуга осілості». Як проявлявся імперський антисемітизм у ХІХ ст.?

Смуга осілості — територія, поза межами якої єврейському населенню заборонялося постійно проживати в Російській імперії. Антисемітизм проявлявся у відсоткових нормах під час вступу до гімназій та університетів, обмеженнях у виборі професій, забороні державної служби й організації кривавих єврейських погромів за підтримки поліції.

1. Чому євреї стали одним із головних об’єктів переслідування російськими шовіністами?

Влада та чорносотенні організації робили з євреїв «винуватців» усіх соціальних проблем і революційних потрясінь в імперії. Розпалюючи антисемітизм, самодержавство спрямовувало народне незадоволення у русло міжнаціональної ворожнечі, відволікаючи суспільство від боротьби за політичні свободи.

2. Які факти викриває американська карикатура?

Карикатура викриває нестерпне гноблення єврейського населення в Росії, яке несе важкий тягар погромів, убивств, грабунків та офіційної дискримінації. Вона передає обурення світової спільноти та показує вимогу президента США Теодора Рузвельта до царя Миколи II припинити насильство.

3. Чи була єврейська міграція з Росії тим наслідком, на який очікували російські шовіністи?

Шовіністи прагнули витіснення євреїв, проте масова еміграція спричинила тяжкі економічні й політичні наслідки для самої імперії: втрату кваліфікованих ремісників, лікарів, юристів і підприємців, а також значне погіршення міжнародної репутації та дипломатичний осуд з боку країн Заходу.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ

1. Які факти про Російську імперію продемонструвала «Справа Бейліса»?

Процес продемонстрував антисемітизм на урядовому рівні, фальсифікацію доказів поліцією та юстицією задля політичної розправи, а також готовність влади використовувати середньовічні релігійні забобони для маніпуляції суспільством.

2. Поміркуйте, чому громадськість виступила на захист М. Бейліса.

Прогресивна інтелігенція — українські та зарубіжні письменники, науковці, юристи — стала на захист Бейліса, тому що справа була грубо сфабрикована, а вирок мав стати сигналом до нової хвилі погромів і остаточного знищення правосуддя.

3. Який сенс вклав автор у слова М. Бейліса на карикатурі (с. 243)?

Фраза свідчить про те, що слідство й царський двір чудово знали справжніх злочинців (банду Віри Чеберяк), однак свідомо звинуватили невинного єврея, щоб використати ритуальне вбивство як привід для шовіністичної пропаганди.

3. СТАН УКРАЇНСЬКОГО РУХУ В 1907–1914 рр.

Доберіть із навчального тексту історичні факти, що свідчать про піднесення національної свідомості українців у 1907–1914 рр. Визначте роль Товариства українських поступовців в українському русі. Які факти його історії свідчать про тяглість традицій українського національного відродження протягом ХІХ — початку ХХ ст.?

Про піднесення національної свідомості свідчать: похорон композитора Миколи Лисенка 1912 року, що зібрав понад 100 тисяч людей з усієї України, а також масові студентські страйки й вуличні демонстрації до 100-річчя Тараса Шевченка у 1914 році.

Товариство українських поступовців (ТУП), утворене 1908 року, стало координаційним центром українського руху. Воно об’єднало представників різних політичних сил, відстоювало національно-культурні права, координувало роботу «Просвіт», видавало газету «Рада» та шукало підтримки через опозицію в Державній думі.

Тяглість традицій підтверджується тим, що лідерами ТУП були провідні громадівські діячі (Михайло Грушевський, Євген Чикаленко), організація спиралася на культурно-просвітницьку роботу та послідовно обстоювала ідею автономії України, сформульовану ще в попередньому столітті.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

1. Які факти можна встановити за фото на с. 245?

Фото свідчить про те, що Роменське музично-драматичне товариство відзначило 100-річчя Тараса Шевченка у 1914 році, попри офіційну імперську заборону. Це доводить незламність українських культурних кіл навіть у провінційних містах.

2. Про які настрої серед київського студентства свідчить листівка?

Листівка засвідчує рішучі опозиційні настрої студентської молоді. Вона демонструє готовність до відкритого політичного страйку та солідарність з іншими поневоленими царатом народами.

3. Про які факти громадської активності свідчить Є. Чикаленко?

Євген Чикаленко розповідає про багатотисячні маніфестації в Києві під час Шевченківського ювілею та дивовижну міжнаціональну солідарність: заарештовані кавказці (грузини) на допитах у поліції принципово записували себе українцями на знак вдячності авторові поеми «Кавказ».

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. Розгляньте карикатуру на с. 245. Як вона пояснює, чому представники українських партій не були обрані до Державної думи?

Карикатура викриває дискримінаційний виборчий закон від 3 червня 1907 року. Куріальна система була побудована так, що один голос поміщика дорівнював голосам сотень селян і робітників, що штучно віддало перевагу російським дворянам і перекрило доступ до парламенту українським партіям.

2. Розгляньте діаграму. Який відсоток депутатів мали українські губернії в Думі? Який відсоток мали проукраїнські депутати? Чому більшість депутатів українських губерній не позиціонували себе як українці?

Депутати від 9 українських губерній складали 21,7% складу IV Думи (96 із 442 місць). Проукраїнська група налічувала лише 4,5% (20 осіб). Більшість депутатів представляли російських поміщиків, чиновників або чорносотенне духовенство, які підтримували самодержавство й не визнавали українських національних інтересів.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

1. Які погляди відображав Д. Донцов? Чим вони відрізнялися від програми ТУП?

Дмитро Донцов обстоював ідею повного сепаратизму та здобуття державної незалежності. На відміну від ТУП, яке бачило майбутнє України у форматі автономії у складі реформованої демократичної Росії, Донцов вважав будь-які зв’язки з імперією згубними.

2. У чому полягала радикальність поглядів Д. Донцова на відносини України з Росією?

Радикальність полягала у прямому заклику до «відірвання від Росії», визнанні її головним ворогом української нації та ставці на воєнну поразку імперії в прийдешній війні задля здобуття суверенітету.

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Наддніпрянська Україна в 1907–1914 рр.»:

• Можу назвати прояви посилення імперських утисків в Наддніпрянщині: закриття осередків «Просвіти», заборона видання україномовних газет, переслідування національних клубів, заборона викладання рідною мовою та цензурна заборона вшанування ювілею Тараса Шевченка 1914 року.
• Можу пояснити поняття «ксенофобія», «антисемітизм», «шовінізм»: ксенофобія — нетерпимість і страх перед чужим або представниками інших етносів; антисемітизм — расова чи національна ворожість і дискримінація щодо євреїв; шовінізм — агресивна форма націоналізму, яка проповідує винятковість однієї нації та приниження інших.
• Можу визначити прогресивну роль громадськості у «Справі Бейліса»: демократична інтелігенція та правозахисники викрили фабрикацію судового звинувачення, організували світову хвилю солідарності та домоглися виправдання Менделя Бейліса судом присяжних.
• Можу схарактеризувати стан українського руху в 1907–1914 рр.: попри реакцію, рух зберіг свою структуру через створення ТУП, проводив масштабні культурницькі акції та перейшов до формування ідеології політичного самостійництва.

2. Назвіть три основні форми імперських утисків українського національного руху в 1907–1914 рр. і поясніть, як кожна з них впливала на українське суспільство.

1. Закриття просвітницьких організацій («Просвіта», клуби) за циркуляром Столипіна 1910 року — позбавило селян і міщан доступу до легальної освіти й національної культури.
2. Цензурний тиск і заборона періодичних видань українською мовою — звузили інформаційний простір та змусили патріотичні сили діяти підпільно.
3. Повна заборона української мови в школі — зупинила розвиток початкової освіти рідною мовою та посилила русифікацію молоді.

II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

3. Чи можна вважати поширення антиукраїнських і антиєврейських настроїв частиною однієї імперської політики? Обґрунтуйте відповідь прикладами з тексту.

Так, це були дві сторони єдиного курсу самодержавства, спрямованого на збереження унітарної імперії. Українців влада намагалася насильно асимілювати, ліквідовуючи їхню культуру, а з євреїв робила образ ворога задля перенаправлення суспільного гніву. Підтвердженням цього є Столипінський циркуляр 1910 року, де українські та єврейські товариства однаково класифікувалися як шкідливі «інородні» організації.

4. Чому саме похорон Миколи Лисенка перетворився на масову акцію протесту? Яке значення мала ця подія для українського руху?

Микола Лисенко був засновником української класичної музики та загальновизнаним національним лідером. В умовах суворої заборони політичних мітингів його похорон став легальною можливістю для 100-тисячної процесії заявити про свою гідність і продемонструвати єдність українських земель по обидва боки кордону.

5. Обговоріть у малих робочих групах (дві-чотири особи) особливості політичного та національно-культурного українського руху у 1907–1914 рр. За результатами роботи спільно укладіть мапу думок.

У цей період рух пристосувався до умов столипінської реакції: створив нелегальну координаційну організацію ТУП, зберіг культурницьку роботу через щоденну пресу та водночас започаткував радикальну самостійницьку течію.

Складена мапа думок відображає розподіл руху на політичну діяльність (міжпартійний блок ТУП, робота з фракціями в Думі, самостійницькі погляди Донцова) та культурницький опір (випуск періодики «Рада», соборні масові заходи 1912 та 1914 років).

III. МИСЛЮ ТВОРЧО

6. Ознайомтеся із уривком промови лідера російської партії кадетів П. Мілюкова. Чи справдилися його побоювання: «Тепер, коли українці починають голосно говорити, як це робить Донцов і товариші, що всяка надія на Росію є утопія та що лишається шукати рятунку тільки в сепаратизмі, я кажу вам: “Бійтеся його!… Донцови будуть числитися не одиницями і не десятками, а сотнями, тисячами, мільйонами!”».

Застереження Павла Мілюкова повністю підтвердилися історією. Небажання імперської влади піти навіть на мінімальні поступки щодо автономії та мови остаточно зруйнувало ілюзії українців щодо демократичної Росії.

Вже у роки Першої світової війни та під час революційних подій 1917–1918 років ідеї сепаратизму охопили мільйони людей, ставши головною рушійною силою для проголошення незалежності Української Народної Республіки.