§ 30. Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини на початку XX ст. (Галімов)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. ГР 1. Якими були основні течії суспільно-політичного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.?

Основними течіями суспільно-політичного руху були москвофільство, народовство та радикалізм. Москвофіли орієнтувалися на Російську імперію та заперечували окремішність українського народу. Народовці обстоювали національну самобутність українців, розвивали рідну мову й культуру. Радикали поєднували національні вимоги із соціальними ідеями та розпочали політичну боротьбу за захист селян і робітників.

2. ГР 1. Як відбувався український національний рух у Галичині, на Буковині й Закарпатті в цей період?

У Галичині рух пройшов шлях від просвітницької діяльності до створення політичних партій і масових культурних установ, зокрема товариства «Просвіта». На Буковині українські діячі також заснували власні товариства, школи й періодичні видання у тісній співпраці з галичанами. На Закарпатті український рух розвивався значно повільніше через жорстку мадяризацію, тому місцеві діячі зосереджувалися на захисті народної мови через церкву та початкову школу.

3. ГР 1. Як утворилися українські політичні партії в Галичині?

Українські політичні партії виникли внаслідок згуртування активної інтелігенції та молоді навколо чітких політичних програм наприкінці XIX ст. У 1890 році постала перша партія — Русько-українська радикальна партія (РУРП). У 1899 році діячі народовського та радикального рухів заснували Українську національно-демократичну партію (УНДП) та Українську соціал-демократичну партію (УСДП).

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО РУХУ В ГАЛИЧИНІ НА ПОЧАТКУ XX СТ.

ГР 1. Метод «Коментоване читання». Які ознаки українського руху найбільше проявилися на початку ХХ ст.?

На початку XX ст. український рух став масовим і політично організованим. Головними його ознаками були висока національна свідомість селян і робітників, створення широкої мережі партійних і громадських організацій та відстоювання політичних прав. Українці активно боролися за загальне виборче право та власний університет, а Галичина остаточно перетворилася на загальноукраїнський центр боротьби — «Український П’ємонт».

АКТИВІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО РУХУ В ГАЛИЧИНІ НА ПОЧАТКУ XX СТ.

ГР 3. Працюємо разом. Які нові форми боротьби застосовували українці на початку ХХ ст. для досягнення своєї мети? Чи були вони виправданими?

Українці застосовували масові народні віча, передвиборчу агітацію, політичні демонстрації, організовані селянські страйки, університетські протести та парламентську «голосну обструкцію». Ці форми боротьби були повністю виправданими. Вони згуртували народ, привернули увагу австрійської влади і змусили її піти на вагомі поступки, зокрема запровадити загальне виборче право для чоловіків у 1907 році.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

Зі статті М. Грушевського «Український П’ємонт» у журналі «Український вісник» (28 травня 1906 р.)

1. ГР 1. Пригадайте, що таке П’ємонт. Яку роль він відіграв в італійському національному відродженні?

П’ємонт — це королівство на північному заході Італії, яке стало ядром об’єднання країни в XIX столітті. Саме навколо П’ємонту згуртувалися патріотичні сили, звільнили італійські землі від чужоземного панування і створили єдину незалежну державу.

2. ГР 2. У чому, на думку М. Грушевського, полягали можливості Галичини відіграти роль «Українського П’ємонту»?

На думку Михайла Грушевського, Галичина змогла стати культурним арсеналом для всієї України. В умовах переслідувань українства в Російській імперії саме в Галичині вільно розвивалися література, преса, наука та політичні організації, які творили фундамент майбутнього всеукраїнського відродження.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

Із відозви селянських страйкових комітетів (1902 р.)

1. ГР 2. Яку основну думку висловлювали автори відозви?

Головна думка полягала в заклику до селян об’єднатися та спільно захищати власні права й землю замість того, щоб шукати кращої долі на чужині.

2. ГР 2. Чому, на їхню думку, українцям не варто було емігрувати за океан?

На їхню думку, українцям не варто було їхати за океан, бо їхні прадіди віками обороняли та поливали кров’ю рідну землю. Автори відозви переконували, що в єдності та взаємній підтримці селяни здатні побороти злидні й збудувати заможне життя вдома.

БОРОТЬБА ЗА УКРАЇНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГР 3. Працюємо в парах. Метод «Спільна думка». Обговоріть і висловіть думку, чому боротьба за український університет набула гострого характеру. Про що це свідчило?

Боротьба загострилася через упертий опір польської адміністрації краю, яка намагалася зберегти монополію на освіту і зупинити зростання української еліти. Польські шовіністичні кола створювали студентські боївки та чинили напади, а українська молодь рішуче відповідала самообороною й вічами. Це свідчило про високу зрілість і сміливість українського студентства, для якого рідний університет став справою національної гідності.

ГР 2. Працюємо в парах. За додатковими джерелами дізнайтеся докладніше про зображену подію. Обговоріть, чому вона важлива для історії українського національного руху.

На світлині зафіксовано події січня 1906 року у Львівському університеті. Українські студенти провели демонстративне віче за відкриття українського університету. Коли польські боївки спробували зірвати зібрання, а влада викликала поліцію, українці замкнулися всередині головного корпусу та спорудили барикади біля входів. Ця подія показала рішучість молоді боротися за свої культурні права навіть під загрозою арештів і привернула увагу всієї Європи до утисків українців у Галичині.

БОРОТЬБА ЗА ЗАГАЛЬНЕ ВИБОРЧЕ ПРАВО ТА РЕФОРМУ КРАЙОВОГО СТАТУТУ. УКРАЇНСЬКЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО В АВСТРІЙСЬКОМУ ПАРЛАМЕНТІ ТА ГАЛИЦЬКОМУ СЕЙМІ

ГР 2. Побудуйте логічний ланцюжок, що демонструє, як реформа виборчого права вплинула на українське парламентське представництво.

Масові народні віча та візит делегації Андрея Шептицького до імператора (1906 р.) → Запровадження загального й рівного виборчого права для чоловіків у Австро-Угорщині (січень 1907 р.) → Обрання до парламенту у Відні 27 українських депутатів від Галичини та 5 від Буковини → Обрання лідера українців Юліана Романчука віцепрезидентом палати послів австрійського парламенту (1910 р.) → Створення впливового українського парламентського клубу, який захищав права на освіту, крайову автономію та поділ Галичини.

ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЙ «СОКІЛ», «СІЧ» І «ПЛАСТ»

ГР 3. Метод «ПРЕС». Організації «Сокіл», «Січ» і «Пласт» виховали еліту, готову до дій. Який із їхніх ідеалів лідерства є найважливішим для сучасних українців?

Я вважаю, що найважливішим ідеалом є поєднання дисципліни, патріотизму та готовності до практичної дії. Оскільки справжній лідер веде за собою власним прикладом і щоденною працею задля спільного блага. Наприклад, вихованці товариств «Сокіл», «Січ» і «Пласт» займалися спортом, вивчали історію рідного краю і в часи випробувань Першої світової війни добровільно вступили до лав Українських січових стрільців. Отже, сучасні українці мають виховувати в собі відповідальність, здоровий дух і рішучість діяти на користь держави в будь-яку мить.

ГР 3. Метод «Освітній проєкт». Напишіть есе «Знати історію цих товариств чи жити їхніми ідеалами щодня: вибір сучасних підлітків».

Історія українських товариств «Сокіл», «Січ» і «Пласт» показує нам приклад справжньої самоорганізації народу в часи бездержавності. На початку XX століття ці організації об’єднали десятки тисяч молодих людей довкола спорту, побратимства, патріотизму та здорового способу життя. Вони не чекали допомоги від влади чи іноземних урядів, а самостійно збудували міцну спільноту, яка виховала цвіт української нації.

Для сучасного підлітка недостатньо лише пам’ятати дати їхнього створення. Набагато важливіше щодня втілювати їхні ідеали у власному житті. Це означає постійно дбати про своє здоров’я, гартувати волю, чесно виконувати обов’язки та допомагати іншим людям. Жити ідеалами цих організацій означає бути активним учасником громадського життя та підтримувати свою державу конкретними справами кожного дня.

ВІДРОДЖЕННЯ ГАЛИЦЬКОГО МОСКВОФІЛЬСТВА

ГР 1. Які чинники сприяли відродженню галицького москвофільства?

Відродженню москвофільства сприяли два основні чинники:

1. Щедре матеріальне фінансування з боку царського уряду Росії, який прагнув розширити свій вплив на західноукраїнські землі.
2. Політична підтримка польської адміністрації Галичини, яка використовувала москвофілів як інструмент розколу та ослаблення українського національного табору на виборах.

УКРАЇНСЬКИЙ РУХ НА БУКОВИНІ ТА ЗАКАРПАТТІ НА ПОЧАТКУ XX СТ.

ГР 2. Працюємо в малих групах. Складіть структурно-логічну схему, що демонструє зрушення, які відбулися в українському русі на Буковині та Закарпатті.

На Буковині український рух досяг високої політичної зрілості, здобув значні перемоги на виборах і створив власні парламентські структури. На Закарпатті діячі зосередилися на захисті рідної мови, школи та збереженні національної ідентичності в умовах сильного мадярського тиску.

ВПЛИВ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ НА ПІДНЕСЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

ГР 2. Сформулюйте тезу, що розкриває внесок Андрея Шептицького в українське національне відродження.

Митрополит Андрей Шептицький перетворив Греко-католицьку церкву на духовного лідера нації, рішуче підтримав ідею української державності та спрямував сили церкви на розбудову освіти, культури й економічних організацій Галичини.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

Із промови митрополита Андрея Шептицького на 100-річному ювілеї М. Шашкевича (1911 р.)

ГР 2. У чому, на вашу думку, полягала головна сила українського руху в Галичині?

Головна сила українського руху полягала в його непорушній єдності з народом. Провідники та інтелігенція працювали заради щоденних потреб простих селян і робітників, а народ відповідав довірою, активно долучався до страйків, віч і голосував за національних кандидатів на виборах.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Основні виклики і здобутки українського руху на початку ХХ ст.:

• Головні виклики: жорстка протидія польської адміністрації в Галичині, виборчі зловживання поміщиків, хвиля мадяризації на Закарпатті, діяльність підтримуваних Росією москвофілів.
• Визначні здобутки: перемога на виборах після запровадження загального виборчого права у 1907 році, проведення масштабного селянського страйку 1902 року, розбудова масових організацій «Сокіл», «Січ» і «Пласт», а також ухвалення Галицьким сеймом реформи крайового статуту 1914 року.

Постаті, які були провідниками українського руху на західноукраїнських землях:

• Андрей Шептицький: галицький митрополит, духовний провідник нації, меценат культури та ініціатор розбудови українських інституцій.
• Юліан Романчук: один із лідерів УНДП, посол та віцепрезидент австрійського парламенту, який боровся за відкриття українського університету.
• Кирило Трильовський: громадський діяч, засновник спортивно-пожежного товариства «Січ».
• Мирослав Січинський: український студент, який через кричущу несправедливість та терор на виборах застрелив польського намісника Анджея Потоцького.
• Адам Коцко: студентський лідер, який віддав життя в боротьбі за український університет у 1910 році.
• Микола Василько: провідний діяч українського руху на Буковині, засновник «Вільнодумного союзу».
• Августин Волошин: педагог і редактор газети «Наука», лідер народовецького руху на Закарпатті.
• Юлій Фірцак: єпископ Мукачівської єпархії, захисник соціальних прав закарпатських русинів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. ГР 1. Розташуйте події в хронологічній послідовності.

1. Утворення товариств «Сокіл» (1894 р.) і «Січ» (1900 р.).
2. Обрання митрополитом Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького (1901 р.).
3. Проведення селянського страйку в Галичині (1902 р.).
4. Запровадження загального виборчого права для чоловіків в Австро-Угорщині (1907 р.).

2. ГР 1. Опишіть релігійне життя на західноукраїнських землях на початку ХХ ст.

У Галичині провідну роль відігравала Греко-католицька церква, яку очолив митрополит Андрей Шептицький. Він відмовився від союзу з москвофілами, підтримав національні змагання народу та дбав про духовний розвиток вірян. На Закарпатті греко-католицька церковна верхівка підпадала під вплив угорської влади і сприяла мадяризації. Лише окремі діячі, як єпископ Юлій Фірцак, дбали про русинів. Через це серед місцевих вірян ширилися прихильники православ’я як форми опору чужому тиску.

3. ГР 1. Назвіть ключові слова, що розкривають зміст понять «страйк», «народне віче», «загальне виборче право».

• «страйк» — мирна відмова від праці, селяни, поміщики, підвищення оплати праці, 1902 рік, солідарність.
• «народне віче» — масові відкриті збори, селяни й містяни, резолюція, вимога автономії, поділ Галичини.
• «загальне виборче право» — рівне право голосу, чоловіки, реформа 1907 року, збільшення кількості депутатів, австрійський парламент.

4. ГР 1. Поясніть, чим був зумовлений розквіт національно-патріотичних організацій на початку ХХ ст.

Розквіт організацій «Сокіл», «Січ» і «Пласт» був зумовлений прагненням українців виховати згуртовану та свідому молодь. Товариства ставили собі за мету фізично загартувати підлітків, прищепити їм патріотизм і лицарські традиції козацтва. Ці організації створили надійну основу для майбутніх захисників української державності.

5. ГР 1. Чому відбувалася боротьба за український університет? Якими були її результати?

Боротьба точилася тому, що австрійська влада й польська більшість викладачів полонізували Львівський університет і відмовлялися відкривати українські кафедри. Українці вимагали повноцінного закладу вищої освіти з навчанням рідною мовою. У ході протистояння студенти бойкотували заняття, організовували віча та зазнавали збройних нападів, під час яких загинув Адам Коцко. Зрештою австрійський уряд у 1912 році видав інструкції проти дискримінації українців і зобов’язався збудувати український університет до 1916 року.

6. ГР 1. На що була спрямована діяльність українського представництва в австрійському парламенті та Галицькому сеймі?

Діяльність українських депутатів була спрямована на проведення виборчої реформи, поділ Галичини на українську та польську частини і створення українського коронного краю. Вони наполягали на українізації освіти, заснуванні окремого університету у Львові та збільшенні фінансування культурних і господарських потреб українців.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

7. ГР 2. Визначте наслідки перетворення Галичини на «Український П’ємонт».

Перетворення краю на «Український П’ємонт» зробило його духовним і політичним осередком для всього розділеного народу. У Галичині активно діяли легальні партії, видавалися книжки та газети, які доходили до Наддніпрянщини. Тут виросло покоління свідомих діячів, які під час подій Першої світової війни та визвольних змагань очолили створення власної армії і проголошення незалежності.

8. ГР 2. Метод «Тонкі й товсті запитання». Створіть систему запитань щодо ролі Андрея Шептицького в піднесенні національної свідомості населення західноукраїнських земель.

Тонкі запитання (фактичні)	Товсті запитання (аналітичні)
1. У якому році Андрей Шептицький очолив Галицьку митрополію?	1. Чому митрополит наполягав на розриві церкви із галицькими москвофілами?
2. Який музей у Львові заснував митрополит Шептицький?	2. Як саме підтримка культурних і господарських установ церквою зміцнювала український рух?
3. Які просвітницькі товариства отримували допомогу від владики?	3. Поясніть, чому авторитет митрополита визнавали діячі найрізноманітніших політичних партій.

9. ГР 2. Сформулюйте та обґрунтуйте історичне значення здобутків українського руху на початку ХХ ст.

Історичне значення здобутків українського руху на початку XX ст. полягає в остаточному переході від культурництва до зрілої політичної боротьби за державність. Завдяки масовим селянським страйкам і народним вічам українці виявили себе згуртованою силою. Запровадження виборчого права 1907 року забезпечило їм вагоме представництво в парламенті Відня. Розбудова мереж «Сокола», «Січі» та «Пласту» виховала ціле покоління захисників рідної землі. Усі ці досягнення заклали міцний фундамент для державотворення в роки Української революції.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

10. ГР 3. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». «Український П’ємонт» — це символічне порівняння. Поміркуйте, у чому полягає його неточність, ураховуючи ситуацію в Австро-Угорщині (на відміну від Італії, де П’ємонт об’єднав країну).

Неточність цього порівняння полягає в тому, що італійський П’ємонт був незалежною монархією з власним королем, регулярною армією та міжнародними дипломатичними зв’язками. Завдяки військовій силі він зміг розбити противників і об’єднати італійські землі в одну державу. Галичина ж перебувала у складі Австро-Угорської імперії, не мала державності, власної армії чи повної крайової автономії. Її роль як «П’ємонту» виявилася виключно культурною, інтелектуальною та політичною, адже вона слугувала духовним центром і арсеналом визвольних ідей для всіх українських земель.

11. ГР 3. Працюємо в малих групах. Метод «Шість капелюхів». Охарактеризуйте суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини на початку XX ст.

Колір капелюха	Характеристика суспільно-політичного життя
Білий (Факти)	Впровадження загального виборчого права 1907 року, діяльність партій УНДП, РУРП, УСДП, заснування товариств «Січ» і «Пласт», селянський страйк 1902 року.
Червоний (Емоції)	Справедливий гнів через кривди та фальсифікації польської адміністрації, скорбота через загибель Адама Коцка, радість від перемог на виборах.
Чорний (Труднощі)	Опір польських панівних кіл, переслідування українських діячів, засилля москвофілів на російські гроші, сильна мадяризація на Закарпатті.
Жовтий (Переваги)	Розвиток кооперації, вихід українських лідерів на високі державні посади в парламенті, згуртування селян у боротьбі за свої права.
Зелений (Ідеї)	Використання спортивних рухів для вишколу майбутніх стрільців, пошук діалогу з іншими народами Буковини через спільні союзи.
Синій (Висновки)	Український рух на західних землях переріс у масову організовану силу і підготував націю до боротьби за відновлення незалежної України.

12. ГР 2. Напишіть есе за темою «Як людям вдається виховувати готових до боротьби патріотів, навіть не маючи власної держави та армії?».

Виховання патріотів без власної держави та армії стає можливим завдяки міцному фундаменту громадянського суспільства. Коли чужа влада забороняє або обмежує права народу, патріотичні сили створюють власні паралельні установи: читальні, школи, кооперативи та культурні товариства. На початку XX століття в західноукраїнських землях цю місію взяли на себе організації «Сокіл», «Січ» і «Пласт», а також Греко-католицька церква. Вони не чекали державних програм, а збирали дітей і молодь, навчали їх рідної мови, виховували чесність, самодисципліну та гордість за своє козацьке коріння.

Величезну роль у цьому процесі відіграє особистий приклад авторитетних лідерів. Коли молодь бачить безкорисливу працю інтелігенції, духовну твердість таких постатей, як митрополит Андрей Шептицький, або самопожертву студентів, вона переймає їхній дух і прагнення справедливості. Патріотизм народжується не в казармах, а в серцях людей через спільну працю, збереження історичної пам’яті та взаємодопомогу. Саме така невидима для імперських чиновників внутрішня дисципліна перетворила звичайних українських юнаків на незламних борців за волю України.