§ 30. Російська імперія після реформ: здобутки і проблеми (Щупак)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

Які реформи були запроваджені у Російській імперії у 1860–1870-ті рр.? Чим вони були спричинені?

У 1860–1870-х роках уряд провів селянську (1861 р.), земську (1864 р.), судову (1864 р.), освітню (1864 р.), міську (1870 р.) та військову (1874 р.) реформи. Головною причиною стала криза кріпосницького ладу, відставання країни від передових держав Європи, поразка в Кримській війні та наростання загрози масових селянських повстань.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Розгляньте карикатуру. Яке місце займали поміщики в суспільстві Російської імперії першої половини ХІХ ст.? Як наведена сатира відображала суспільну критику кріпосного ладу? Уявіть себе карикатуристом / карикатуристкою. Створіть власну карикатуру на наслідки реформ 1860–1870-х років в Російській імперії.

• Яке місце займали поміщики в суспільстві Російської імперії першої половини ХІХ ст.?
Поміщики займали панівне становище у суспільстві, володіли основною частиною земель і селянами-кріпаками, користувалися становими привілеями та обіймали провідні посади в державному апараті й армії.

• Як наведена сатира відображала суспільну критику кріпосного ладу?
Карикатура Гюстава Доре показує паразитизм дворянства, яке проводить час за безтурботною грою в карти та витрачає статки, зароблені важкою підневільною працею кріпаків. Автор висміює духовну деградацію поміщиків і несправедливість ладу, де люди були безправним живим товаром.

• Уявіть себе карикатуристом / карикатуристкою. Створіть власну карикатуру на наслідки реформ 1860–1870-х років в Російській імперії.
Опис власної карикатури: У центрі малюнка стоїть худорлявий селянин у лахмітті на крихітному клаптику поля, навколо якого простяглися родючі землі з табличками «Поміщицькі відрізки». Селянин тримає грамоту про «волю», а на спині тягне величезний мішок з написом «Викупні платежі на 49 років», під вагою якого згинається до землі, поки задоволений поміщик рахує монети.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Розгляньте сатиричне зображення, створене за допомогою штучного інтелекту, на тему скасування кріпацтва у 1861 р. в Російській імперії. Які персонажі зображені? До яких соціальних станів вони можуть належати? Який настрій передає ілюстрація? Чи згодні ви з тим, як ШІ зобразив реформу? Які неточності ви помітили?

• Які персонажі зображені? До яких соціальних станів вони можуть належати?
На зображенні показані поміщик або урядовець у темному циліндрі та селяни — літній чоловік з бородою та молодший у солом’яному брилі. Вони належать до двох провідних станів тодішнього суспільства: привілейованого дворянства та залежного селянства.

• Який настрій передає ілюстрація?
Малюнок передає настрій розгубленості, тривоги й обманутих сподівань. Погляд селян свідчить про недовіру до пана, а похмурий колорит підкреслює важку невизначеність їхньої подальшої долі.

• Чи згодні ви з тим, як ШІ зобразив реформу? Які неточності ви помітили?
Загальну атмосферу непевності та обману селян передано правильно, адже реформа справді зберегла залежність селян від поміщиків. Неточністю є цифра «1861» прямо на капелюсі чиновника, що є штучною деталлю, а також дещо казковий і змішаний одяг персонажів, який не зовсім відповідає реаліям українського чи російського села другої половини XIX ст.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

У чому історик бачить причини бідності українського селянства? Залучивши додаткові джерела інформації, аргументовано підтвердіть або заперечте його думку.

Ярослав Грицак бачить причини зубожіння селян у нестачі капіталу для запровадження передових методів обробітку землі та у великому демографічному вибуху, який породив аграрне перенаселення. Цю думку варто підтвердити: населення швидко зростало, тому невеликі наділи дробилися на мізерні частки між синами. До того ж викупні платежі та податки забирали в селян усі заощадження, не залишаючи коштів на купівлю техніки чи якісного насіння.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Чому, на вашу думку, молоді українці брали участь у російському революційному русі?

Молоді українці бачили несправедливість кріпосницьких пережитків і деспотизм самодержавства. Значна частина освіченої молоді та нащадків козацької еліти зазнала русифікації у школах та університетах, тому сприймала боротьбу проти царя як спільну всеросійську справу. Вони щиро вірили, що спочатку треба знищити монархію і здобути соціальну справедливість, а національні права з’являться самі собою після революції.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Розгляньте зображення. Чому саме в період реформ з’явилися революційні рухи та радикальні організації? Як ви думаєте, що спонукало революціонерів до терористичних дій? Чи могли вони досягти змін іншими, мирними методами? Уявіть себе журналістом / журналісткою періоду Олександра ІІ. Створіть газетну статтю того часу — з повідомленням про подію, коментарями очевидців і коротким аналізом її значення.

• Чому саме в період реформ з’явилися революційні рухи та радикальні організації?
Реформи 1860–1870-х років були непослідовними і не ліквідували всевладдя монарха та поміщицьке землеволодіння. Молодь прагнула рішучих демократичних змін, а влада намагалася зупинити поступ, що підштовхнуло нетерплячих діячів до радикальних дій.

• Як ви думаєте, що спонукало революціонерів до терористичних дій?
Провал мирного «ходіння в народ» розчарував підпільників, адже селяни не підтримали бунтівні заклики. До того ж уряд відповів масовими арештами й засланнями сотень молодих людей, тому радикали обрали терор як єдиний доступний спосіб завдати удару у відповідь і спробувати залякати владу.

• Чи могли вони досягти змін іншими, мирними методами?
У самодержавній імперії не існувало легального парламенту, вільних виборів чи незалежної преси, тому мирний вплив на владу був вкрай ускладнений. Проте вбивство царя лише перекреслило можливість мирних перетворень і привело до влади жорстких консерваторів.

• Уявіть себе журналістом / журналісткою періоду Олександра ІІ. Створіть газетну статтю того часу — з повідомленням про подію, коментарями очевидців і коротким аналізом її значення.
«Петербурзький вісник», 2 березня 1881 року.
ФАТАЛЬНИЙ ДЕНЬ: ЗАМАХ НА ІМПЕРАТОРА
Учора, 1 березня, на набережній Катерининського каналу прогримів страшний вибух, який забрав життя імператора Олександра II. Бомба терористів-народовольців вибухнула під ногами монарха, коли він вийшов із пошкодженої карети. Очевидець подій, міщанин Семенов, розповів: «Земля здригнулася, всю набережну вкрило димом і снігом, скрізь лежали поранені солдати конвою, а государ упав, стікаючи кров’ю».
Ця кривава трагедія не підняла народ на повстання, як сподівалися змовники. Вбивство реформатора відкинуло країну назад, зруйнувало плани щодо скликання представницьких органів влади і неминуче приведе імперію до жорстокої реакції та посилення поліцейського нагляду.

ПОМІРКУЙМО!

• Чому соціал-демократи орієнтувалися саме на робітників?
Фабрично-заводські робітники працювали у великих колективах, були грамотнішими та організованішими за селян, не володіли землею чи майном і гостро відчували визиск з боку власників підприємств, тому швидко підтримували соціалістичні гасла.

• Як поширення соціал-демократичних ідей відображало суспільні зміни кінця XIX ст.?
Поширення соціал-демократії показало швидкий перехід від традиційного аграрного суспільства до індустріального. Зростання міст, поява великої промисловості та нового робітничого стану створили соціальну базу для класової боротьби.

• Чи можна вважати ідею соціальної революції єдиним шляхом змін у суспільстві? Обґрунтуйте.
Ні, соціальна революція не є єдиним шляхом. Досвід багатьох європейських держав довів, що найуспішнішими є мирні парламентські реформи, розвиток профспілок і соціальне законодавство, які покращують життя людей без кровопролиття, руйнування економіки та громадянської війни.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Які наслідки мали реформи 1860–70-х років в Російській імперії? Чому їх вважають суперечливими?

Реформи створили умови для розвитку ринкової економіки, сформували всестановий відкритий суд із присяжними, запровадили органи місцевого самоврядування (земства і міські думи) та сучасну військову службу. Водночас їх вважають суперечливими, бо селяни отримали урізані наділи, сплачували обтяжливі викупні платежі й залежали від общини, а в державі збереглося абсолютне самодержавство без конституції та парламенту.

2. Поясніть поняття: «земства», «відрізки», «різночинці», «народники».

• «Земства» — виборні органи місцевого самоврядування в повітах і губерніях Російської імперії, які відали будівництвом доріг, лікарнями, початковими школами та розвитком місцевого господарства.
• «Відрізки» — частини земель, які за реформою 1861 року відібрали у селян на користь поміщиків, якщо розмір дореформеного селянського наділу перевищував встановлену законом норму.
• «Різночинці» — освічені вихідці з недворянських верств населення (духовенства, міщан, купецтва, селян і дрібних чиновників), які жили з інтелектуальної праці та брали активну участь у визвольному русі.
• «Народники» — представники громадсько-політичного руху 1870–1880-х років, які вважали селянство головною рушійною силою революції і прагнули побудувати соціалізм на основі селянської общини, оминувши капіталізм.

3. Охарактеризуйте основні етапи народницького руху. Дайте коротку характеристику організаціям: «Земля і воля», «Південні бунтарі», «Чорний переділ», «Народна воля».

Народницький рух пройшов три основні етапи: пропагандистський початок 1870-х років із масовим «ходінням у народ», згуртування в централізовані таємні товариства у середині 1870-х років і розкол кінця 1870-х років з переходом частини діячів до відкритого політичного терору.

• «Земля і воля» (1876–1879 рр.) — таємна організація народників, що вела революційну пропаганду серед селян і робітників, вимагаючи безоплатної передачі землі хліборобам.
• «Південні бунтарі» (1875 р.) — радикальний гурток в Україні на чолі з Яковом Стефановичем, учасники якого організували Чигиринську змову 1877 року, використавши фальшиву царську грамоту для підняття селянського бунту.
• «Чорний переділ» (з 1879 р.) — організація, яка після розпаду «Землі і волі» зберегла вірність ідеям мирної соціалістичної агітації та вимагала зрівняльного переділу землі між селянами.
• «Народна воля» (з 1879 р.) — підпільна терористична організація, яка ставила за мету повалення самодержавства шляхом змов і замахів на урядовців та царя.

4. Які організації представляли наприкінці ХІХ ст. соціал-демократичний і робітничий рухи? Які ідеї вони висували?

Робітничий рух представляли перші страйкові об’єднання та нелегальні союзи: «Південноросійський союз робітників» в Одесі (1875 р.) і «Північний союз російських робітників» у Петербурзі (1878 р.). Вони висували вимоги скорочення робочого дня, підвищення заробітної плати, скасування штрафів і надання політичних свобод.

Соціал-демократичний рух представляла Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП), заснована в 1898 році. Вона стояла на засадах марксизму і висувала ідею повалення царату через організований рух робітничого класу, знищення капіталістичної власності та побудову соціалістичного суспільства.

II. ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ

Об’єднайтеся в групи. За допомогою матеріалів параграфа заповніть таблицю у зошиті або нотатнику.

Назва організації	Напрямок руху	Особливості та ідеї
«Земля і воля»	Народницький	Ведення постійної агітації серед селянства; підготовка народної революції; вимога передачі всієї землі громадам.
«Південні бунтарі»	Народницький (бунтарський)	Спроба розпалити збройне повстання на Чигиринщині; використання підробленої царської грамоти для створення «Таємної дружини».
«Чорний переділ»	Народницький (пропагандистський)	Відмова від політичного терору; наполягання на мирній пропаганді соціалізму серед селян і робітників.
«Народна воля»	Народницький (терористичний)	Ставка на індивідуальний політичний терор; прагнення дезорганізувати владу; організація замахів на імператора Олександра II.
«Південноросійський союз робітників»	Робітничий	Перша нелегальна організація робітників в Україні; захист трудових інтересів фабричного пролетаріату; поширення революційної літератури.
РСДРП	Соціал-демократичний	Марксистська ідеологія; розкол 1903 р. на поміркованих меншовиків (реформування суспільства) та радикальних більшовиків (збройне захоплення влади і диктатура пролетаріату).

III. МИСЛИМО ТВОРЧО

Створіть ментальну карту або інфографіку на тему: «Російська імперія після реформ: здобутки і проблеми». Відобразіть:
1) основні реформи Олександра ІІ;
2) позитивні й негативні наслідки реформ 1860–70-х років;
3) проблеми, які залишилися невирішеними;
4) появу та головні ідеї народницького, робітничого і соціал-демократичного рухів.

Ментальна карта демонструє нерозривний зв’язок між модернізаційними зрушеннями та наростанням суспільної кризи в імперії. З одного боку, реформи відкрили шлях підприємництву, новому суду й земській освіті, а з іншого — половинчастість селянської реформи та відмова від конституції призвели до зубожіння села, появи політичного терору народовольців і формування робітничих та соціал-демократичних партій.