§ 30. Радикалізація українського політичного руху у західноукраїнських землях (Хлібовська)
ЗГАДАЙТЕ
Згадайте коли були створені перші українські політичні партії.
Перші українські політичні партії з’явилися наприкінці XIX століття на західноукраїнських землях. У 1890 році у Львові постала перша з них — Русько-українська радикальна партія (РУРП).
Як ви розумієте значення понять «рейхсрат», «радикалізація»?
Рейхсрат — це імперський парламент у Відні, вищий законодавчий орган австрійської частини Австро-Угорщини. Радикалізація — це процес посилення крайніх, рішучих дій і вимог у суспільстві або партіях для якнайшвидшого досягнення мети.
Чи пам’ятаєте ви, що на початку ХХ століття створювалися молодіжно-спортивні організації? Що вам про це відомо?
На початку XX століття виникли такі товариства, як «Сокіл», «Січ», а трохи згодом — «Пласт». Вони займалися спортом, гімнастикою, пожежною справою і виховували патріотичну та дисципліновану молодь.
Упродовж уроку з’ясуйте, яких змін зазнав український національний рух у Західній Україні на початку ХХ століття.
Національний рух став по-справжньому масовим. Українці перейшли від просвітницької праці до відкритих політичних дій, страйків і масових віч. Головними вимогами стали автономія краю та рівні виборчі права для всіх громадян.
1. УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛІТИЧНИЙ РУХ У ГАЛИЧИНІ. СОЦІАЛЬНІ ПРОТЕСТИ
1. Яка політична партія була найвпливовішою в Галичині? Чому?
Найвпливовішою була Українська національно-демократична партія (УНДП). Вона мала помірковану програму, спиралася на підтримку товариства «Просвіта» та розбудувала широку мережу осередків у містах і селах.
2. Що сприяло посиленню радикалізації суспільних настроїв?
Радикалізацію спричинило зростання національної свідомості населення. Люди читали книжки в хатах-читальнях, відвідували віча і краще розуміли свої права. Водночас влада і поміщики не бажали йти на поступки, тому народ перейшов до рішучих дій.
3. Назвіть причини і результати сільськогосподарського страйку 1902 року.
Причинами страйку були мізерна оплата праці, довгий робочий день, свавілля поміщиків і безземелля селян. Селяни виявили дисципліну та солідарність, тому землевласники були змушені піти на поступки й підвищити заробітну плату.
ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО
1. З’ясуйте, скільки повітів було у Східній Галичині? Полічіть у відсотках, яку частину регіону охопив страйк.
Дано:
- Загальна кількість повітів у Східній Галичині = 50.
- Кількість повітів, охоплених страйком за документом = 13.
Знайти:
- Частка регіону, яку охопив страйк (у відсотках).
Розв’язання:
13 / 50 * 100% = 26%.
Відповідь: У Східній Галичині було 50 повітів. Страйк охопив 26% території регіону.
2. Поміркуйте, про що може свідчити географія поширення страйку?
Страйк охопив центральні та східні повіти краю — Поділля й Львівщину. Це свідчить про високу організованість місцевих селянських громад. Саме там активно діяли осередки «Просвіти» та українських партій, які допомогли людям згуртуватися.
2. НАРОДНІ ВІЧА. БОРОТЬБА ЗА ВИБОРЧУ РЕФОРМУ
1. Яку роль у суспільному русі Галичини відігравали народні віча?
Віча збирали тисячі людей і слугували школою політичної грамотності. На них виступали діячі партій, які пояснювали закони й права. Також на вічах висували спільні вимоги до влади щодо реформ і поліпшення життя.
2. Визначте результати запровадження реформи виборчого права в Австро-Угорщині для населення західноукраїнських земель.
У 1907 році влада запровадила загальне виборче право для чоловіків від 24 років. Завдяки цьому зросла кількість українських депутатів у парламенті у Відні та в Галицькому сеймі. Лідер УНДП Юліан Романчук навіть став заступником голови рейхсрату.
3. Яка подія загострила політичну ситуацію в Галичині?
Ситуацію загострив замах 1908 року. Український студент Мирослав Січинський застрелив галицького намісника графа Анджея Потоцького через утиски українців і фальсифікації на виборах.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
1. Що на фото зафіксовано?
На першій світлині зафіксовані черги виборців у місті Станіславі у 1907 році. На другому фото зображена кінна австрійська поліція під будівлею Галицького сейму у Львові під час маніфестації за виборчі права.
2. Поміркуйте, хто дав розпорядження вивести поліцію на площі міст? З якою метою це було зроблено?
Наказ вивести поліцію віддала імперська крайова влада на чолі з намісником Потоцьким. Вона хотіла залякати протестувальників, утримати контроль на вулицях і не допустити антиурядових виступів.
3. З’ясуйте, як присутність поліції на вулицях міст вплинула на результати виборів?
Поліція чинила психологічний і фізичний тиск на українських виборців. Правоохоронці блокували виборчі дільниці та допомагали провладним кандидатам фальсифікувати голосування, через що українці здобули менше мандатів, ніж сподівалися.
3. ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІТИЧНОГО РУХУ В БУКОВИНІ Й ЗАКАРПАТТІ
1. Яка суспільно-політична течія була провідною на Буковині?
Провідною течією на Буковині стали народовці. Вони заснували перші політичні організації краю та успішно перемагали на виборах.
2. Назвіть тематику матеріалів, що друкували в тижневику «Наука».
У газеті публікували статті з історії та етнографії краю. Редакція доводила самобутність української мови та єдність закарпатських русинів з усім українським народом.
3. Що сприяло становленню українців як свідомої та соціально активної національної спільноти?
Цьому допомогла системна робота: відкриття читалень, видання газет, створення партій і кооперативів. Селяни та інтелігенція відчули спільні інтереси й усвідомили себе єдиним народом у Галичині, Буковині та на Закарпатті.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
1. Що об’єднує історичні постаті, зображені на ілюстраціях?
Обоє діячів належали до народовського напряму. Вони присвятили життя національному відродженню рідного краю: Августин Волошин — на Закарпатті, а Степан Смаль-Стоцький — на Буковині.
2. Яку роль вони відіграли в житті Закарпаття та Буковини в означений період?
Степан Смаль-Стоцький створив партію «Руська рада», очолював кафедру в Чернівецькому університеті та захищав права селян у сеймі. Августин Волошин редагував тижневик «Наука» і видавав перші народні книги й підручники на Закарпатті.
3. Порівняйте суспільно-політичні умови, в яких діяли Августин Волошин і Степан Смаль-Стоцький. Запропонуйте власний обґрунтований висновок.
Степан Смаль-Стоцький діяв у австрійській частині імперії, де закони дозволяли легальні партії, українські кафедри та школи. Тому на Буковині рух швидко перейшов у відкриту політичну площину.
Августин Волошин працював в угорській частині держави, де уряд проводив жорстку мадяризацію і закривав українські школи. Через це на Закарпатті доводилося зосереджуватися виключно на просвітництві й порятунку рідної мови через пресу.
Висновок: умови на Буковині були вільнішими, що дозволило розвивати політику, тоді як на Закарпатті рух стримував сильний тиск влади.
4. Сформулюйте і запишіть у зошиті по три питання, які б ви хотіли задати цим історичним постатям.
Запитання до Августина Волошина:
- Що допомагало вам відстоювати рідну мову за умов суворої мадяризації?
- Як ви переконували закарпатців відмовитися від москвофільства?
- Чому ви обрали саме газету «Наука» для поширення національної ідеї?
Запитання до Степана Смаль-Стоцького:
- Як вам удалося об’єднати буковинських селян у партію «Руська рада»?
- Якими методами ви захищали українські інтереси в австрійському парламенті?
- Як ви оцінюєте співпрацю українців з іншими народами Буковини?
НА ЛІНІЇ ЧАСУ
Пригадайте, які події передували запровадженню загального виборчого права для чоловіків-громадян в Австро-Угорщині.
Цій реформі передували масові віча 1905–1906 років, аграрний страйк 1902 року та робітничі протести. Важливим поштовхом стала також революція 1905 року в сусідній Російській імперії, яка змусила віденський уряд піти на демократичні поступи.
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
1. Об’єднайтеся в три групи. Здійсніть уявну мандрівку до Закарпаття, Буковини та Галичини на початок ХХ століття. З’ясуйте як український національний рух проявлявся в зазначених регіонах за таким алгоритмом (форми боротьби, лідери, політичні партії та громадські організації, результати).
| Регіон | Форми боротьби | Лідери | Політичні партії та громадські організації | Результати |
|---|---|---|---|---|
| Галичина | Сільськогосподарські та робітничі страйки, народні віча, вибори, радикальні акти | Юліан Романчук, Мирослав Січинський | УНДП, УСДП, «Просвіта», молодіжні організації «Сокіл» і «Січ» | Запровадження виборчого права 1907 року, зростання фракції в парламенті, підйом свідомості селян |
| Буковина | Виборчі кампанії, віча, створення селянських спілок, друк газет | Степан Смаль-Стоцький, Микола Василько | «Національна рада русинів Буковини», партія «Руська рада», товариство «Січ» | Перемога народовців над москвофілами, збільшення українських депутатів у сеймі |
| Закарпаття | Культурно-просвітницька робота, випуск газет, захист української мови від мадяризації | Августин Волошин, Юрій Жаткович | Товариство святого Василія Великого, редакція часопису «Наука» | Збереження національної ідентичності, утвердження ідеї єдності з усією Україною |
2. Доповніть схему та, використовуючи інформацію, підготуйте розповідь на тему: «Радикалізація українського політичного життя початку XX століття в західноукраїнських землях».
Заповнення пропусків у схемі:
- Українські політичні партії: УНДП, УСДП, «Руська рада».
- Страйки селян. Вимоги: підвищення платні, скорочення робочого дня, скасування штрафів.
- Народні віча. Вимоги: запровадження загального виборчого права для чоловіків, надання автономії Східній Галичині, відкриття українського університету.
- Робітничі страйки. Вимоги: безпечні умови праці, підвищення заробітної плати, скорочення робочого дня.
- Результати радикалізації українського політичного життя: виборча реформа 1907 року, збільшення українських депутатів у парламенті й сеймі, перетворення селян і робітників на активну політичну силу.
Розповідь:
На початку XX століття визвольний рух у Західній Україні помітно змінився. Люди відмовилися від пасивної покори та почали активно захищати свої права. Масовий селянський страйк 1902 року охопив 13 повітів і змусив поміщиків підняти оплату праці. Одночасно тисячі робітників виходили на вулиці з вимогами скоротити робочий день і поліпшити умови життя. Політичні партії УНДП та УСДП координували народні віча. Там українці наполегливо вимагали загального виборчого права й автономії для Східної Галичини. Така активність принесла успіх. У 1907 році імперія запровадила загальне виборче право для чоловіків, і українці здобули впливові місця в парламенті.
НАВЧАННЯ В ДІЇ
Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/Qr8aVO87 або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/Qr8aVO87.