§ 30. Повсякденне життя, освіта й наука (Власов)
ПРОЧИТАЙТЕ УРИВОК ІЗ ДЖЕРЕЛА ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ
1. Про що йдеться в тексті? Коли відбулися описані події? Чому і навіщо А. Лотоцький наводить у своїх «Спогадах» виступ у III Державній думі депутата В. Дзюбинського?
У тексті йдеться про повну відсутність українських шкіл усіх рівнів у Російській імперії та заборону дітям навчатися і спілкуватися рідною мовою. Автор протиставляє це ситуації в Австро-Угорщині, де українці мали власні школи та культурні товариства.
Описані події відбулися в період роботи III Державної думи Російської імперії у 1907–1912 роках.
Олександр Лотоцький навів промову Володимира Дзюбинського, щоб показати цілеспрямоване зросійщення українців царською владою. Цей виступ викривав прагнення влади зупинити розвиток української самосвідомості й асимілювати український народ у межах імперії.
2. Чи погоджуєтеся ви з аргументами доповідача? Чи слушними вважаєте його міркування про зв’язок національної свідомості та освіти рідною мовою? Сформулюйте 1–2 інші аргументи, що підсилюють викладену думку.
Я погоджуюся з аргументами доповідача. Міркування про зв’язок національної свідомості та навчання рідною мовою є цілком правильними. Рідна мова зберігає історичну пам’ять та єдність народу. Коли влада забороняє рідну мову в навчанні, вона позбавляє народ можливості вільно розвивати власну культуру.
Думку доповідача підсилюють такі аргументи:
- Навчання нерідною мовою значно погіршує успішність дітей, тому учні гірше засвоюють знання і швидше кидають школу.
- Багатомільйонний український народ сплачував державні податки, тому мав законне право на фінансування шкіл з рідною мовою викладання.
1. ЯК НА МЕЖІ СТОЛІТЬ ВИЯВЛЯЛИСЯ ПРОЦЕСИ МОДЕРНІЗАЦІЇ В ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ?
• Як на межі століть виявлялися процеси модернізації в повсякденному житті населення України?
Модернізація проявилася в швидкій перебудові міст і появі нових технологій. Вулиці освітлювали електричними ліхтарями, прокладали водогін і телефонні лінії (перша мережа з’явилася в Одесі 1882 року).
У містах з’явився громадський транспорт: у Києві 1892 року рушив перший електричний трамвай, а 1905 року запрацював фунікулер. У будівництві архітектори почали використовувати бетон і залізобетон, а будинки виросли до кількох поверхів.
• Які зміни відбулися до початку ХХ ст. в повсякденному житті мешканців міст і сіл? Доведіть, що ці зміни були зумовлені процесами модернізації.
У містах поширилася європейська мода на одяг, тканини, парфуми та годинники. У селах замість великих родин із кількох поколінь поширилися малі сім’ї. Заможні селяни будували цегляні хати під бляхою чи черепицею та купували фабричний одяг.
Ці зміни викликала саме модернізація, тому що:
- Фабрики виготовляли багато доступних тканин і матеріалів, які швидко замінили ручні кустарні речі.
- Розвиток ринку та промисловості прискорив розшарування населення за рівнем статків і приніс технічні винаходи в побут.
• Роздивіться ілюстрації. Порівняйте опорядження сільської хати та міського житла початку ХХ ст. Які особливості помешкань привертають увагу? У чиїх оселях – містян чи селян – відчутнішою є сила традиції? Які елементи українського стилю помітили в помешканні городян?
Кімната Лесі Українки в Києві має типовий європейський міський інтер’єр. Тут є паркет, класичні дерев’яні меблі, дзеркало в рамі та картини. Хата на Херсонщині значно простіша: вона має білені стіни, дерев’яну лаву, піч і глиняний посуд.
Сила традиції значно сильніша в оселях селян, де побут майже не змінювався протягом багатьох десятиліть.
У помешканні городян видно елементи українського національного стилю: вишиті скатертини, орнаментовані серветки на меблях, вишиті фіранки на вікнах і портрети.
• Перейдіть за посиланням або кодом та перегляньте відео за матеріалами експозиції Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова. Які факти, викладені в сюжеті, збагатили ваші уявлення про повсякдення городян на межі ХІХ–ХХ ст.? Що довідалися про розвиток реклами? Як цей ринковий інструмент пов’язаний із модернізацією та капіталізацією економіки? Подискутуйте про те, що є першопричиною, а що наслідком – зміни в економіці чи в потребах і запитах людей. Простежте історію повсякдення за побутовими речами у ваших помешканнях чи в колі ваших близьких. Скориставшись додатковими джерелами інформації, підготуйте повідомлення про історію іграшок, ласощів, вбрання, зачісок тощо.
Матеріали експозиції демонструють появу електрики, телефонів, перших авто та розвиток торгівельних пасажів. Реклама на межі століть з’явилася на шпальтах газет, вуличних тумбах і вітринах магазинів.
Реклама була рушієм капіталістичної економіки, бо підприємства виготовляли великі партії товарів і конкурували між собою за покупця.
Першопричиною стали зміни в економіці та промисловий переворот. Нові фабричні верстати створили масові товари, а виробники через рекламу викликали в людей нові побутові потреби.
Повідомлення «З історії українських ласощів на межі ХІХ–ХХ століть»:
Наприкінці ХІХ століття цукрова промисловість в Україні стрімко розвивалася завдяки підприємцям Терещенкам, Ханенкам і Симиренкам. Цукор став доступним продуктом. У містах відкривалися кондитерські та пекарні з шоколадними цукерками, мармеладом і пряниками. Проте в селах головними ласощами залишалися сушені яблука, груші, мед, горіхи та домашнє печиво.
• Прочитайте замітку та дайте відповіді на запитання. Як модернізація позначилася на суспільному становищі жінок? Хто з українських діячок посприяв поширенню ідей емансипації та фемінізму? Як відбувалося становлення освіти для жінок? Чому владні кола прагнули дискредитувати феміністський рух – так само, як і інші політичні та громадські рухи?
Модернізація дала жінкам змогу здобувати фах і працювати поза межами дому на заводах, у школах і лікарнях.
Поширенню ідей емансипації сприяли Марко Вовчок, Олена Пчілка, Леся Українка, Наталя Кобринська, Ольга Кобилянська, Христина Алчевська та Софія Русова.
Жіноча освіта розвивалася поступово: 1860 року відкрили першу жіночу гімназію в Києві, 1878 року заснували Вищі жіночі курси, а з 1900 року жінки отримали дозвіл навчатися в університетах Австро-Угорщини.
Влада переслідувала феміністський рух, бо боялася послаблення традиційних порядків. В Україні жіночий рух був нерозривно пов’язаний із національним визволенням, що загрожувало основам імперії.
2. ЯК НА УКРАЇНСЬКИХ ТЕРЕНАХ РОЗВИВАЛИСЯ ОСВІТА Й НАУКА?
• У чому полягала сутність освітньої реформи в Російській імперії 1864 р.?
Реформа запровадила доступність початкової освіти для всіх верств населення та залучила земства до будівництва шкіл. Середню освіту розділили на класичні гімназії, які готували до вступу в університети, і реальні училища з практичним спрямуванням для технічних інститутів.
• Коли, за яких обставин та в яких університетах західноукраїнських земель було створено кафедри української мови, літератури та історії України?
Під час революції «Весна народів» 1848 року у Львівському університеті відкрили першу кафедру української словесності, яку очолив Яків Головацький. У 1894 році в тому ж університеті в межах політики «нової ери» створили кафедру історії Східної Європи з окремим курсом історії України, яку очолив Михайло Грушевський.
• Коли, де, за яких обставин створено НТШ? У чому полягала діяльність цієї організації? Яку роль у становленні НТШ відіграв М. Грушевський? Яке значення мала ця установа для розвитку української науки?
Наукове товариство імені Шевченка створили 1873 року у Львові під первинною назвою «Товариство імені Шевченка». Його заснували за участі діячів із Наддніпрянщини та Галичини на кошти меценатів (зокрема Єлизавети Милорадович) для порятунку українського друку від царських заборон.
Товариство проводило наукові експедиції, видавало праці («Записки НТШ») та формувало українську наукову термінологію.
Михайло Грушевський керував товариством у 1897–1913 роках. Він створив історично-філософську, філологічну і природописно-математично-лікарську секції, завдяки чому підніс НТШ до рівня європейських академій наук.
Установа стала першою неофіційною українською академією наук і об’єднала найкращих інтелектуалів усіх розділених українських земель.
• Заповніть таблицю «Видатні науковці України початку ХХ ст.»:
Видатні науковці України початку ХХ ст.
| Прізвище | У якій галузі науки працював | Найвидатніші досягнення |
|---|---|---|
| Данило Заболотний | Епідеміологія, мікробіологія | Відкрив шляхи поширення чуми й розробив ефективні методи боротьби з нею |
| Іван Пулюй | Фізика, електротехніка | Досліджував неосяжні Х-промені, став деканом першого електротехнічного факультету в Празі |
| Ілля Мечников | Мікробіологія, зоологія | Створив Одеську бактеріологічну станцію, відкрив фагоцитоз і здобув Нобелівську премію |
| Михайло Грушевський | Історія, джерелознавство | Написав десятитомну «Історію України-Руси» та довів тяглість українського державотворення |
| В’ячеслав Липинський | Історія, політологія | Створив концепцію провідної ролі української шляхетської еліти в побудові держави |
| Олександра Єфименко | Історія | Написала «Історію українського народу», перша жінка з почесним ступенем доктора історії |
| Дмитро Багалій | Історія | Дослідив історію Слобідської України та сприяв заснуванню вищої освіти в Харкові |
| Дмитро Яворницький | Історія, археологія | Створив ґрунтовну тритомну працю «Історія запорозьких козаків» і зібрав козацькі старожитності |
| Федір Вовк | Антропологія, етнографія | Довів спільне антропологічне коріння українців та їхню близькість до південних слов’ян |
| Степан Рудницький | Географія, картографія | Заснував українську наукову географію та створив перші наукові карти України рідною мовою |
| Борис Грінченко | Мовознавство, лексикографія | Упорядкував фундаментальний чотиритомний «Словник української мови» |
| Агатангел Кримський | Сходознавство, філологія | Здійснив переклади східних пам’яток і відредагував фундаментальну «Українську граматику» |
| Олександр Кудашев | Авіаконструкція | Сконструював перший вітчизняний літак К-1 із бензиновим двигуном і здійснив на ньому політ |
| Ігор Сікорський | Авіаконструкція | Збудував літак БІС-2 та найбільший у світі на той час чотиримоторний літак «Ілля Муромець» |
ПРОЧИТАЙТЕ УРИВКИ З ДЖЕРЕЛ І ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ
1. Чим, на думку авторів документів, зумовлений низький рівень письменності в Україні? Чи можна його пояснити самим тільки браком шкіл?
Автори пов’язують низьку письменність із двома причинами: поганими матеріальними умовами церковно-парафіяльних шкіл і викладанням нерідною мовою. Діти не розуміли російської мови на слуханнях та уроках і швидко кидали навчання.
Сам брак шкіл не пояснює цієї проблеми повністю. Навіть побудовані школи не давали результату, бо заборона викладати українською мовою та брак рідних книжок призводили до швидкого забування вивченого через два-три роки.
2. Чому після революційних подій 1905–1907 рр. ситуація з використанням української мови у сфері освіти погіршилася?
Царський уряд після спаду революції розпочав жорстку реакцію. Влада скасувала тимчасові поступки, закрила українські «Просвіти» і знову суворо заборонила вчителям викладати й спілкуватися з дітьми українською мовою.
3. Чому російський уряд забороняв використання української мови в освіті?
Царський уряд прагнув зупинити розвиток української національної самосвідомості. Російська влада хотіла зберегти українців неосвіченими, щоб легко перетворити їх на матеріал для створення єдиної імперської нації.
УЗАГАЛЬНІТЬ МАТЕРІАЛИ ПАРАГРАФА ДИСКУСІЄЮ
• Узагальніть матеріали параграфа дискусією про нові ідеали суспільного життя, що набули поширення наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Які з них не втратили актуальності й сьогодні?
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття головними новими ідеалами стали рівні права жінок і чоловіків, доступна освіта для кожної дитини, повага до рідної мови та науковий розвиток суспільства.
Ці ідеї залишаються актуальними й сьогодні. В Україні досі важливими є рівні кар’єрні можливості, захист державної мови та розвиток передових інженерних технологій.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Укладіть перелік понять за змістом параграфа, усно витлумачте їх.
Терміни за змістом параграфа:
- Модернізація — оновлення суспільства, запровадження машин, нової техніки в побуті та розвиток великих міст.
- Емансипація — звільнення від залежності, скасування обмежень і зрівняння людей у правах.
- Фемінізм — рух за рівні права жінок із чоловіками в освіті, роботі та суспільному житті.
- Прибуткові будинки — багатоповерхові житлові будинки кінця ХІХ – початку ХХ століття, квартири в яких здавали в найм за плату.
- Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) — наукова організація у Львові, яка діяла як перша українська національна академія наук.
2. Чому українська громадськість прагнула українізації освіти?
Громадські діячі розуміли, що тільки рідною мовою діти можуть свідомо й успішно вчитися. Освіта рідною мовою рятувала українців від асиміляції та виховувала національну гордість і свідомість.
3. Як модернізація позначилася на суспільному становищі жінок? Що таке емансипація та фемінізм?
Завдяки розвитку промисловості та міст жінки здобули право працювати поза домом і навчатися на гімназійних та вищих курсах.
Емансипація — це звільнення від гноблення, залежності та зрівняння у правах.
Фемінізм — жіночий рух за досягнення однакових прав із чоловіками та подолання дискримінації.
4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/Rr8hZXC6 або кодом та виконайте завдання онлайн.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/Rr8hZXC6.