§ 30. Національне питання в Російській імперії (Васильків)

Зміст

ЗГАДАЙТЕ…

• Основні етапи перетворення Московського царства на Російську імперію;

Спочатку за Івана III та Василя III виникла експансивна ідея «Москва — третій Рим», де правителі проголосили себе спадкоємцями Візантії, Русі й Золотої Орди. Згодом, у 1721 році, Петро I офіційно прийняв титул імператора, а Московське царство стало Російською імперією. У XIX столітті цей імперський курс остаточно закріпився державною ідеологією — уваровською тріадою «Православ’я, самодержавство, народність», яка вимагала повної асиміляції підкорених народів.

• Які території були приєднані Росією під час цих завоювань.

Росія завоювала та включила до свого складу:

• Українські землі (Гетьманщину, Запорозьку Січ, Слобожанщину, Правобережжя, Південь);
• Кримське ханство;
• Землі Білорусі, Литви та частини Польщі (внаслідок трьох поділів Речі Посполитої);
• Фінляндію та Бессарабію;
• Кавказ (Грузію, Абхазію, Дагестан, Чечню та інші території);
• Центральну Азію (Казахстан, Кокандське, Хівинське та Бухарське ханства);
• Землі Сибіру та Забайкалля.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

• Поняття «асиміляція», «національне питання», «смуга осілості»?

Асиміляція — це процес втрати народом або його частиною власної мови, культури, релігії та звичаїв через поглинання іншою, панівною нацією.

Національне питання — це проблема взаємовідносин між різними етносами в багатонаціональній державі, пов’язана з боротьбою поневолених народів за свої права, мову, культуру та незалежність.

Смуга осілості — це визначена імперськими законами територія (переважно колишні землі Речі Посполитої), за межами якої євреям заборонялося постійно проживати.

ПОМІРКУЙТЕ (ДО ПУНКТУ 30.1)

1. Як ви розумієте ідею «Москва – третій Рим»?

Ця ідея проголошувала Москву єдиним спадкоємцем Риму та Константинополя (Візантії) і світовим осередком православ’я. Російські монархи використовували її для виправдання своїх загарбницьких воєн і претензій на панування над православними народами.

2. Чи можна виправдати асиміляцію як спосіб інтеграції в імперії?

Асиміляцію не можна виправдати. Вона ґрунтується на насильстві, знищенні рідної мови, культури та традицій поневолених народів. Справжня інтеграція має будуватися на повазі до прав кожного народу, а примусова асиміляція лише викликає опір і міжнаціональні конфлікти.

3. Хто з історичних постатей був прикладом асиміляційної політики Росії?

Прикладами асиміляції були німецька принцеса Катерина II, яка стала російською імператрицею, боярські та дворянські роди татарського походження (Апраксіни, Годунови, Карамзіни, Уварови, Юсупови), калмицький рід Дондукових. Серед полководців це українець Іван Паскевич, Михайло Барклай-де-Толлі з німецько-шотландським корінням, грузин Петро Багратіон, грек Олександр Іпсіланті та серб Михайло Милорадович.

ПОМІРКУЙТЕ (ДО ПУНКТУ 30.2)

1. Пригадайте, що таке панславізм.

Панславізм — це суспільно-політична течія та ідеологія XIX століття, яка пропагувала єдність слов’янських народів і необхідність їх об’єднання під верховенством Російської імперії на чолі з династією Романових.

2. Чому Російська імперія використовувала ідеї панславізму як прикриття для експансії?

Імперія заявляла про себе як про єдиного «захисника всіх слов’ян» і православних християн. Це гасло давало царату зручний привід втручатися у справи Османської імперії та Австро-Угорщини, розпочинати війни на Балканах і приєднувати нові території.

3. У чому, на вашу думку, полягає небезпека змішування державної ідеології та релігії?

Коли церква стає частиною державної влади, держава використовує релігію для контролю над людьми та виправдання загарбницьких воєн. Водночас представники інших віросповідань зазнають переслідувань, обмежень у правах і втрачають свободу совісті.

ПОМІРКУЙТЕ (ДО ПУНКТУ 30.3)

1. Як влада імперії використовувала освіту як засіб поневолення інших народів?

Влада відкривала навчальні заклади на завойованих землях, щоб насаджувати російську мову й культуру. Гімназії та університети мали виховувати лояльних до царя чиновників і службовців з-поміж місцевих еліт, відриваючи їх від власного народу.

2. У яких частинах імперії відкривалися перші університети?

Крім Москви та Санкт-Петербурга, перші університети відкрили в Казані (на землях колишнього Казанського ханства), Варшаві (Польща), Вільно (Литва) та Харкові (Україна, 1805 рік). Вони слугували центрами русифікації місцевих еліт у підкорених регіонах.

3. Хто такі «інородці»? Як Російська імперія обмежувала їхні національні права?

«Інородці» — це особлива категорія підданих Російської імперії, до якої зараховували корінні народи Сибіру, Півночі, Середньої Азії, Кавказу, а також євреїв. У 1822 році «Статутом про управління інородцями» їх розділили на кочових, «бродячих» та осілих. Їхні права обмежували додатковими податками, військовими повинностями (зокрема поставкою коней та людей), забороною переходу на латинку, забороною або обмеженням національних систем письма (як-от старомонгольського письма бурятів) і примусовим друком книжок виключно кирилицею.

МАШИНА ЧАСУ

«Аналізуємо карти». Сформулюйте запитання, на які можна знайти відповіді за допомогою цих карт.

На основі карт можна поставити такі запитання:

1. Які міста й ханства Центральної Азії (Чимкент, Ташкент, Коканд, Хіва, Бухара) були захоплені Російською імперією в другій половині XIX століття?
2. У межах яких саме західних губерній («смуги осілості») було зосереджено проживання юдейського та католицького населення імперії?
3. Які оборонні лінії та фортеці спорудила царська армія для підкорення народів Кавказького краю у XVIII–XIX століттях?

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Вправа «Аналізуємо».

• Яку інформацію про національне життя цієї держави демонструє зображення?

Діаграма мовного складу за переписом 1897 року свідчить, що Російська імперія була багатонаціональною державою, де проживали носії понад 100 мов. Панівна російська мова становила лише 44% (меншість від загальної кількості населення). Другою за чисельністю була українська мова — 17,8% (понад 22,3 мільйона осіб), далі йшли польська, білоруська, єврейська (ідиш), казахська, татарська та німецька мови.

• Чи гарантувала Російська імперія національні та культурні права народам, що входили до її складу?

Імперія не гарантувала жодних прав поневоленим народам. Вона проводила політику насильницької русифікації: забороняла книги й навчання рідними мовами (як Валуєвським циркуляром та Емським указом для українців), витісняла національні мови з діловодства, переслідувала неправославні конфесії та вивозила культурні реліквії до Москви й Санкт-Петербурга.

• Чи можна вважати, що всі російськомовні піддані – представники російського народу? Відповідь аргументуйте.

Ні, вважати так не можна. Російську мову насаджували силою через освіту, церкву, армію та державні установи. Багато представників української, білоруської, балтійської чи кавказької інтелігенції та міщан користувалися російською вимушено заради кар’єри чи освіти, але не були етнічними росіянами. Крім того, перепис 1897 року фіксував саме рідну мову («нарєчіє»), бо графи «національність» у переписному листку взагалі не було.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Коли й де відкрито перші російські університети?

Перші університети виникли в Москві (1755 рік) та Санкт-Петербурзі. Згодом мережу поширили на підкорені землі: відкрили університети в Казані (1804 рік), Харкові (1805 рік), Варшаві (1816 рік) та Вільно (перетворено на імперський університет у 1803 році).

2. Покажіть на карті території, захоплені Російською імперією в ХІХ столітті.

На карті ці території розташовані за такими географічними напрямками:

• На північному заході та заході Європи: Фінляндія (приєднана 1809 року), Бессарабія (1812 рік) і Царство Польське (1815 рік).
• У регіоні Кавказу: на південь від Кавказького хребта — Східна Грузія (1801 рік), Абхазія (1810 рік), Мегрелія, Імеретія та Гурія (1829 рік); на Північному Кавказі — Дагестан, Чечня та Черкесія (підкорені під час Кавказької війни у 1850–1860-х роках).
• У Центральній Азії (на південь від Сибіру, басейни річок Сирдар’я та Амудар’я): казахські степи (перша половина XIX ст.), Ташкент, Самарканд, а також Кокандське, Хівинське та Бухарське ханства (1860–1870-ті роки).

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:

• Коли?
Коли відбувся перший загальний перепис населення Російської імперії?

• Що?
Що означала урядова тріада «Православ’я, самодержавство, народність»?

• Хто?
Хто очолював боротьбу народів Кавказу проти російських загарбників до 1859 року?

• Де?
Де проходили межі «смуги осілості» для євреїв у Російській імперії?

• Звідки ми можемо дізнатися про?
Звідки ми можемо дізнатися про мовний склад населення імперії наприкінці XIX століття?

• Чому?
Чому царат намагався перешкоджати переходу мов «інородців» на латинку?

• Як?
Як царська влада використовувала принцип «поділяй і володарюй» у своїй переселенській політиці?

• Який результат?
Який результат мали Кавказькі війни для народів Північного Кавказу?

• Запропонуйте свої запитання в класі.

1. Яку мету переслідувала царська влада, демонструючи український побут на етнографічній виставці 1867 року лише як «малоросійський» фон для російського народу?
2. Чому спроби перетворити багатонаціональну державу на однорідний «рускій мір» зазнали історичного краху?

4. Підберіть із поеми Т. Шевченка «Кавказ» цитати, які ілюструють політику царату в цьому регіоні.

Рядки поеми розкривають сутність імперської агресії:

• Про колоніальний загарбницький характер війни та людські жертви:
  «За горами гори, хмарою повиті,
  Засіяні горем, кровію политі.
  Споконвіку Прометея там орел карає…»
• Про лицемірство імперії, яка прикривала загарбання «християнською просвітою»:
  «Ми християни; храми, школи,
  Усе добро, сам Бог у нас!
  Нам тільки сакля ваша очі коле:
  Чого вона стоїть у вас,
  Не нами дана; чом ми вам
  Чуть-чуть добро не кинем так…»
• Про цинічну грабіжницьку мету царату:
  «До нас в науку! ми навчим,
  Почому хліб і сіль почім!
  Ми християни: сонця, світла
  Нікому красти не даєм!»
• Про придушення будь-якої свободи в імперії:
  «Од молдаванина до фінна
  На всіх язиках все мовчить,
  Бо благоденствує!»

5. Порівняйте національне становище підкорених Російською імперією народів.

Підкорений народ або група	Адміністративно-територіальне становище	Основні методи тиску та обмеження
Українці	Поділ етнічних земель між генерал-губернаторствами та губерніями, повна ліквідація решток автономії.	Заборона української мови в школах і церквах, цензурні обмеження друку книжок, насадження міфу про «триєдиний народ» і «малоросів».
Поляки	Ліквідація автономії Королівства Польського після повстань 1830–1831 та 1863–1864 років, запровадження назви «Привіслинський край».	Русифікація шкіл та Варшавського університету, заборона друку латинським шрифтом, депортації учасників повстань до Сибіру.
Народи Кавказу (чеченці, черкеси, дагестанці тощо)	Військове управління, будівництво фортець (Моздок), ліквідація місцевих султанатів та імамату.	Багаторічні кровопролитні війни, насильницьке виселення аулів, вигнання горян до Османської імперії, насадження православ’я.
Євреї	Обмеження проживання «смугою осілості» на заході імперії.	Заборона купувати землю та займатися сільським господарством, процентні норми в гімназіях та університетах, кантоністські батальйони для підлітків, заохочення погромів.
«Інородці» (народи Сибіру, Забайкалля та Центральної Азії)	Поділ за «Статутом про управління інородцями» 1822 року на «кочових», «бродячих» та «осілих».	Додаткові податкові та військові повинності (постачання коней для армії), обмеження національної писемності, обов’язковий друк лише кирилицею.

6. Вправа «Дебати». Поміркуйте та проведіть дебати: «Чи була русифікація ефективною державною політикою?».

Русифікація виявилася абсолютно провальною державною політикою, хоча царат і прагнув створити з її допомогою монолітну державу. За переписом 1897 року більшість населення країни (56%) так і не визнала російську мову рідною, зберігши власну ідентичність і культуру.

Насильницькі заборони мов, закриття шкіл та релігійний тиск не розчинили народи в імперії, а навпаки — згуртували їхню інтелігенцію та активізували визвольні рухи: український, польський, фінський, єврейський сіонізм. Зрештою статус «тюрми народів» став для імперії вироком: під час кризи 1917 року пригнічені народи скористалися нагодою вибороти незалежність, що призвело до повного краху імперії Романових.