§ 30. Національне піднесення на Заході України на початку ХХ ст. (Пометун)

Зміст

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Уявіть, що ви живете сто років тому в українському селі. У більшості шкіл викладають чужою мовою, у містах газети і книжки теж переважно не українські. Але ви дедалі частіше чуєте від знайомих слова «народ», «єдність», «Україна». Люди починають збиратися разом, щоб учитися, допомагати одне одному й пишатися тим, що вони українці. Обговоріть, чому, на вашу думку, людям раптом стало важливо об’єднуватися. Що об’єднує націю: мова, спільна історія, культура чи щось інше? Як ви гадаєте, що означає «національне піднесення»? Перевірте свої думки під час опрацювання параграфа.

Людям стало важливо об’єднуватися, щоб разом захищати свою мову, землю та права від утисків чужої влади. Поодинці селяни не мали сили, а гуртом у товариствах вони могли навчатися й розвивати власне господарство. Націю об’єднує спільна мова, давня історія, традиції, а також усвідомлене бажання людей жити разом і будувати власну державу.

Національне піднесення — це швидке пробудження свідомості народу, коли тисячі людей активно включаються в культурне життя, створюють власні організації та відкрито борються за свої права й свободу.

1. Які зміни відбулися в українському політичному русі на західноукраїнських землях

ПОМІРКУЙТЕ

У чому проявилася радикалізація українського руху на початку ХХ ст.? Який процес називають націоналізацією селянства?

Радикалізація проявилася в переході українців до рішучої політичної та економічної боротьби проти польського панування в Галичині. Українські партії відкрито проголосили метою автономію та майбутню незалежність, а також почали організовувати масові селянські страйки та народні віча.

Націоналізацією селянства називають процес залучення українських селян до активного громадського і політичного життя. Селяни відкривали для себе національні ідеї через «Просвіту», об’єднувалися в кооперативи, голосували за українські партії та обирали своїх представників до австрійського парламенту й Галицького сейму.

ДОСЛІДІТЬ

Схарактеризуйте такий прояв українського руху, як народне віче. У чому його особливості?

Народне віче — це масові збори селян, міщан та інтелігенції, де відкрито обговорювали проблеми краю. Іван Франко влучно назвав віча «селянською гімназією», тому що на них простий народ учився висловлювати свої думки та захищати власні інтереси.

Особливість віча полягала в тому, що воно об’єднувало інтелігенцію із селянством і слугувало головним інструментом самоорганізації народу. На вічах люди спільно виробляли вимоги до влади, голосували за резолюції та формували свою національну свідомість.

2. Коли і як утворилися національні організації культурно-освітнього та військово-спортивного спрямування

ПОМІРКУЙТЕ

Сформулюйте два запитання щодо цієї теми. Якщо вам вдасться відшукати відповіді під час прочитання тексту — занотуйте їх. Які факти (ідеї) вас зацікавили найбільше?

1. Запитання: Які українські молодіжні та спортивні товариства виникли в Галичині на зламі XIX–XX століть?
   Відповідь: У цей час виникли гімнастичне товариство «Сокіл» (1894 рік), пожежно-руханкове товариство «Січ» (1900 рік) та скаутська організація «Пласт» (1911 рік).

2. Запитання: Хто був головним організатором сокільського руху та спортивного життя в Галичині?
   Відповідь: Головним організатором був педагог Іван Боберський, якого сучасники шанобливо називали «батьком Боберським».

Найбільше мене зацікавив факт, що станом на 1914 рік у Галичині діяло майже дві тисячі осередків «Сокола» й «Січі», які об’єднували понад 120 тисяч осіб. Також вражає те, як через спорт і козацькі традиції молодь готувалася до майбутньої збройної боротьби за власну державу.

ДОСЛІДІТЬ

Як ви оцінили б цю програму? Чи підтримали б її, адже її авторами були ваші ровесники? Чому?

Я оцінюю цю програму дуже високо. Молодіжні лідери продемонстрували сміливість і чітке розуміння головної мети українців — повної політичної незалежності та соціальної справедливості.

Я обов’язково підтримав би цю програму. Її автори не просто висували красиві гасла, а були готові до самопожертви й важкої боротьби за єдину Україну. Вони надихали ровесників не сидіти склавши руки, видавали патріотичну літературу та підтримували народні страйки.

ДОСЛІДІТЬ

Визначте в біографії Івана Боберського факти, які, на вашу думку, найбільш важливі для цієї людини.

1. Здобув освіту у Львові, Відні та Граці, вивчив провідні європейські методики гімнастики і спорту.
2. Очолював товариство «Сокіл-батько» у 1910–1914 роках і розширив діяльність організації на всю Галичину.
3. Запровадив українську спортивну термінологію, розвивав футбол, баскетбол, хокей, теніс та видавав перші спортивні посібники.
4. Домігся введення фізкультури як обов’язкового навчального предмета в гімназіях краю.

ДОСЛІДІТЬ

Висловіть власне ставлення до Кирила Трильовського як діяча й людини.

Кирило Трильовський викликає велику повагу як енергійний лідер і захисник прав українського селянства. Він заснував у 1900 році товариство «Січ» і відродив серед молоді козацьку пам’ять та лицарський дух. Трильовський був практиком: працював адвокатом, захищав селян у судах, став депутатом парламенту й водночас писав патріотичні вірші та пісні. Завдяки його праці січовий рух став справжньою школою національного виховання для багатьох поколінь.

ДОСЛІДІТЬ

Прокоментуйте подані далі та в галереї е-додатка до § 30 фотографії. Що змінилось у суспільному русі Галичини в порівнянні з другою половиною ХІХ ст.?

Фотографії свідчать про те, що на початку ХХ століття суспільний рух Галичини перетворився на масове явище. Якщо в другій половині ХІХ століття діяльність здебільшого вели невеликі гуртки інтелігенції в кабінетах, то тепер на вулиці виходили тисячі організованих юнаків і дівчат.

У русі з’явилася чітка дисципліна, стрій, козацькі однострої та прапори. Регулярні спортивні змагання, гімнастичні вправи й паради свідчать про те, що молодь перейшла до активного фізичного та військового вишколу, готуючись до створення власної армії.

ДОСЛІДІТЬ

Поставте до наведених джерел 2–3 відкриті запитання та запропонуйте однокласникам і однокласницям відповісти на них.

1. Чому сокільські та січові організації обрали для свого грандіозного огляду сил саме столітній ювілей Тараса Шевченка у 1914 році?
2. Яке враження на жителів Львова справили військовий порядок, однострої та прапори українських колон під час Шевченківського здвигу?
3. Як проведення таких масових патріотичних маніфестацій вплинуло на готовність галицької молоді вступити до лав Українських січових стрільців з початком Першої світової війни?

3. Які проблеми виникали на шляху консолідації української нації на початку ХХ ст.

ПОМІРКУЙТЕ

Як відбувався процес консолідації української нації у другій половині ХІХ ст. та на початку ХХ ст.? У чому відмінності цих етапів? Чому цей процес залишився незавершеним?

У другій половині ХІХ століття консолідація українців відбувалася переважно на етнічній основі завдяки відміні кріпацтва, роботі громад і розвитку культури та мови. На початку ХХ століття цей процес набув політичного характеру: виникли політичні партії, а лідери усвідомили потребу творити політичну націю разом з усіма народами краю.

Процес залишився незавершеним через те, що українські землі належали двом ворожим імперіям — Російській та Австро-Угорській. Імперський кордон ускладнював постійні економічні й культурні зв’язки, тому єдина українська нація остаточно могла згуртуватися тільки у власній спільній державі.

ДОСЛІДІТЬ

Які чинники сприяли, а які перешкоджали формуванню української нації у другій половині ХІХ ст.? Проаналізуйте таблицю й додайте ті чинники, яких, на вашу думку, не вистачає серед позитивних чи негативних.

До таблиці підручника варто додати такі важливі чинники:

Основні чинники формування української нації (сприяли)	Перешкоди формування української нації (заважали)
• Історична територіальна спільність і зростання населення. • Формування інтелігенції та поширення освіти. • Утвердження української мови й інтересу до історії та фольклору. • Зростання національної свідомості й ідеї соборності. • Розвиток залізниць та єдиного внутрішнього ринку (економічний чинник). • Створення розгалуженої мережі читалень «Просвіти» та кооперативів.	• Відсутність державності та поділ українських земель між імперіями. • Низький рівень освіти населення. • Соціально-економічне й національне гноблення. • Антиукраїнська культурно-освітня політика та денаціоналізація. • Урядові заборони друку та викладання українською мовою (Валуєвський циркуляр та Емський указ). • Примусова мадяризація на Закарпатті та полонізація в Галичині.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які обставини вплинули на активізацію національного руху на початку XX ст.?

На активізацію руху вплинуло перенесення центру боротьби до Східної Галичини, зростання національної самосвідомості українців та загострення польсько-українського протистояння. Також важливу роль відіграло створення політичних партій, розвиток кооперації та розгортання масового просвітницького руху серед селян.

2. Назви головні політичні течії на західноукраїнських землях та головні гасла, які висували учасники національно-визвольного руху.

Головними течіями були націонал-демократична (УНДП), радикальна (РУРП) та соціал-демократична (УСДП).

Учасники висували гасла крайової автономії, поділу Галичини на українську та польську частини, об’єднання Східної Галичини й Буковини в окремий український коронний край, а також здобуття повної політичної незалежності України в майбутньому.

3. З якою метою утворювали організації «Сокіл» та «Січ»?

Організації «Сокіл» та «Січ» утворювали для фізичного розвитку молоді, поширення спорту, протипожежної безпеки та культурно-освітньої роботи. Водночас вони виховували в юнацтва дисципліну, патріотизм, відроджували лицарські традиції Запорозької Січі й готували молодь до майбутнього захисту рідної землі.

4. Що називають процесом консолідації української нації?

Консолідація української нації — це усвідомлення спільнотою потреби створення власної держави на основі територіальної єдності, спільної мови, культури та економічних зв’язків у процесі модернізації.

5. Які зміни відбулися в ідеології політичних партій на початку ХХ ст.?

Політичні партії перейшли від вузьких соціалістичних теорій до широкої національної ідеї. Радикали (РУРП) та соціал-демократи (УСДП) поєднали захист соціальних прав робітників і селян із боротьбою за національне визволення, а націонал-демократи (УНДП) проголосили стратегічною метою державну самостійність України.

6. У чому полягало значення націоналізації селянства?

Значення полягало в тому, що селяни перестали бути пасивною верствою і перетворилися на головну рушійну силу українського руху. Вони свідомо обирали українських депутатів до парламенту, створили потужний кооперативний рух і стали надійною виборчою опорою для національних політичних партій.

7. У чому проявлялося піднесення національно-патріотичного руху молоді?

Піднесення виявилося в заснуванні організації «Молода Україна», розвитку масових товариств «Сокіл», «Січ» та створенні скаутської організації «Пласт». Молодь активно займалася військово-спортивним вишколом, брала участь у великих здвигах, поширювала брошуру «Самостійна Україна» та підтримувала селянські страйки.

8. Які зміни відбувались у національному русі напередодні Першої світової війни?

Національний рух перейшов до відкритої мілітаризації та створення власних збройних товариств. Кирило Трильовський домігся офіційного визнання статуту організації «Січові стрільці», постали стрілецькі сотні в містах і селах, а Шевченківський здвиг 1914 року у Львові продемонстрував повну готовність молоді захищати свою землю зі зброєю в руках.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Прочитай висловлювання Івана Франка: «Ми мусимо навчитися бути українцями — не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів». Поміркуй, хто з політиків Наддніпрянщини поділяв його думки.

Думки Івана Франка про соборність і єдність усіх українців повністю поділяв Микола Міхновський, який у своїй праці «Самостійна Україна» висунув гасло єдиної й неподільної України від Карпат до Кавказу. Також ідею соборності активно відстоювали Михайло Грушевський, Євген Чикаленко, Сергій Єфремов та лідери перших наддніпрянських політичних партій.

2. Виконай завдання 30.5–30.9 до § 30 в е-додатку.

Завдання виконуються в інтерактивному режимі безпосередньо в електронному додатку до підручника за відповідними посиланнями та QR-кодами платформи.

Робочий зошит

1. Уяви, що ти — картограф-політолог / картографиня-політологиня, якому / якій доручили створити карту національного піднесення на Заході України на початку ХХ ст. На контурній карті західноукраїнських земель:

• Познач і підпиши центри виникнення та діяльності товариств «Січ», «Сокіл», «Пласт».

• Львів — місто створення гімнастичного товариства «Сокіл» (1894 рік) та скаутської організації «Пласт» (1911 рік).
• Село Завалля (Снятинщина на Станіславщині) — місце заснування першого руханково-пожежного осередку «Січ» (1900 рік).

• Познач і підпиши місця діяльності військового товариства «Січові стрільці», проведення Першого Сокільського з’їзду та «Шевченківського здвигу».

• Львів — місце проведення Першого Сокільського здвигу (10 вересня 1911 року), Шевченківського здвигу (28 червня 1914 року) та затвердження першого статуту товариства «Січові стрільці».
• Косів, Яблунів, Заліщики — центри заснування та активної діяльності перших повітових товариств «Січові стрільці».

• Склади легенду карти, де поясни всі умовні позначення.

• Червоний кружок — центри заснування молодіжних руханкових і спортивних організацій (Львів, с. Завалля).
• Синій трикутник — міста заснування мілітарних формувань «Січові стрільці» (Львів, Косів, Яблунів, Заліщики).
• Зірочка — місця масштабних патріотичних маніфестацій і здвигів (Львів).
• Зелене штрихування — головний ареал масового кооперативного, вічового та стрілецького руху (Східна Галичина).

• Чому центр піднесення зосередився на Східній Галичині?
Тут діяла активна українська інтелігенція, розвивалася мережа читалень «Просвіти» й легально працювали українські партії. Австрійські закони гарантували більше громадянських прав, а постійний тиск польської адміністрації змушував українців згуртовуватися для організованого захисту інтересів.

• Як географічна ізольованість Закарпаття впливала на поширення ідей? (Обґрунтуй зв’язок із мадяризацією.)
Карпатські гори утруднювали регулярний зв’язок із Галичиною та доступ до української преси й книжок. В умовах цієї відірваності угорський уряд майже безперешкодно насаджував мадяризацію через школи, церкву й органи влади, тому край відставав у національному розвитку.

2. Уяви, що тобі доручили створити календар національного піднесення на Заході України (початок XX ст.):

• Заповни «листок календаря» №1: вкажи дату, назву події, короткий опис (2–3 речення), значення та придумай символ або гасло події.

• Дата: 5 травня 1900 року.
• Назва події: Заснування першого товариства «Січ» у с. Завалля.
• Короткий опис: Адвокат Кирило Трильовський заснував перший осередок фізкультурно-пожежного товариства для селянської молоді. Організація поєднала тіловиховання, протипожежну допомогу та вивчення козацької спадщини.
• Значення: Подія поклала початок багатотисячному рухові, який виховував патріотизм і згуртованість селян.
• Гасло: «В силі духу — сила народу!»
• Символ: Козацька сокирець-топірець поруч із пожежним значком.

• Заповни «листок календаря» №2: вкажи дату, назву події, короткий опис (2–3 речення), значення та придумай символ або гасло події.

• Дата: Грудень 1902 року.
• Назва події: З’їзд Української національно-демократичної партії (УНДП).
• Короткий опис: Делегати з’їзду ухвалили курс на масову самооборону та рішучу опозицію до польської влади в краї. Партія висунула мету об’єднати Галичину й Буковину в одну українську коронну провінцію з власним сеймом.
• Значення: Національний рух перейшов від компромісів до відкритої політичної боротьби за права народу.
• Гасло: «Автономія краю — крок до незалежності!»
• Символ: Сеймова трибуна з українським синьо-жовтим стягом.

• Заповни «листок календаря» №3: вкажи дату, назву події, короткий опис (2–3 речення), значення та придумай символ або гасло події.

• Дата: Осінь 1911 року.
• Назва події: Створення молодіжної організації «Пласт» у Львові.
• Короткий опис: Студенти Іван Чмола та Петро Франко зібрали перші гуртки учнівської молоді для вишколу просто неба. Організація зосередилася на всебічному розвитку, самодисципліні, спорті та військовій підготовці підлітків.
• Значення: «Пласт» став школою підготовки свідомих громадян і майбутніх бійців за волю України.
• Гасло: «СКОБ — Сильно, Красно, Обережно, Бистро!»
• Символ: Тризуб, сплетений із білою лілеєю.

• Заповни «листок календаря» №4: вкажи дату, назву події, короткий опис (2–3 речення), значення та придумай символ або гасло події.

• Дата: 28 червня 1914 року.
• Назва події: Шевченківський здвиг у Львові.
• Короткий опис: До сторіччя Тараса Шевченка у Львові відбулася масова маніфестація товариств «Сокіл», «Січ» і «Пласт». Понад 12 тисяч гімнастів і стрільців у військових строях та зі зброєю пройшли маршем через місто.
• Значення: Маніфестація стала відкритим оглядом українських патріотичних сил перед створенням Легіону УСС.
• Гасло: «Встане Україна і розвіє тьму неволі!»
• Символ: Портрет Кобзаря, оздоблений сокільським крилом і схрещеними крісами.

• Яка з подій твого календаря, на твою думку, найбільше вплинула на становлення українського суспільства початку ХХ ст.? Поясни чому.
Найбільше вплинуло заснування товариства «Січ» у 1900 році. Воно охопило десятки тисяч селянських хлопців і дівчат у селах, де раніше не було жодної громадської активності. Цей рух пробудив козацьку пам’ять і перетворив пасивних селян на організовану силу.

• Як, на твою думку, змінилася роль молоді в національному русі від 1900 до 1914 р.?
На початку століття молодь переважно слухала промови дорослих діячів на вічах і займалася спортом або пожежною справою. До 1914 року вона стала головним рушієм руху, почала носити форму, опанувала зброю і готувалася захищати рідну землю у збройній боротьбі.

• Яку з подій (або які кілька подій) ти вважаєш актуальною (актуальними) для сучасної України і чому?
Створення «Пласту» та стрілецьких товариств є найбільш актуальним і сьогодні. Як і тоді, виховання сильної духом, підготовленої до оборони та свідомої молоді залишається надійною запорукою захисту української незалежності.

3. На основі тексту параграфа поясни причинно-наслідковий зв’язок між подіями національного піднесення на західноукраїнських землях на початку ХХ ст.: Політика польської адміністрації на Галичині ➝ Активізація українського руху ➝ Поява масових віч і кооперативів ➝ Зростання політичної участі селян ➝ Консолідація нації.

• Домінування та утиски з боку польської адміністрації у владі, школах і на землі викликали обурення українців і змусили їх згуртовуватися для оборони.
• Цей опір привів до активізації українського руху, коли політичні партії перейшли до активної самооборони та пішли шукати опору в народі.
• Щоб захистити людей економічно та духовно, діячі почали скликати народні віча та розбудовувати селянські кооперативи й читальні.
• Завдяки кооперації та вічам селяни навчилися спільно вирішувати справи, брали активну участь у виборах і обирали своїх послів до сейму й парламенту.
• У результаті селянство, робітники й інтелігенція усвідомили спільну мету боротьби за єдину власну державу, що забезпечило консолідацію всієї української нації.

4. Де і коли було створено перше пожежне товариство «Сокіл» в Україні?
У 1891 році в селі Купчинці на Тернопільщині.

ЕТАП 1. ІВАН БОБЕРСЬКИЙ ТА РОЗБУДОВА «СОКОЛА»

1. Як Іван Боберський оновив діяльність «Сокола»? Напиши три зміни чи ініціативи, що зробили товариство впливовим і популярним.

Запровадив систематичні пожежні курси, руханкові вечори та чітку військову дисципліну.
Розробив сокільську ідеологію у вигляді гасел і «Десяти заповідей українського Сокола».
Заснував сокільську газету «Вісті з Запорожа» та створив гурток для підготовки викладачів руханки.

2. Яке значення для виховання молоді мали спортивні та культурні заходи, започатковані «Соколом»? Як вони сприяли формуванню почуття національної гідності?
Вони загартовували характер, навчали самоорганізації та доводили молоді, що українці мають багату культуру й здатні стояти нарівні з провідними європейськими націями.

3. Кого, крім молоді, Боберський долучив до спортивного руху? Чому це було новаторським для Галичини?
Він залучив греко-католицьке духовенство та жінок. Створення жіночих спортивних гуртків було абсолютним новаторством, адже тодішнє традиційне галицьке суспільство ще не сприймало жіночий спорт.

4. Як Іван Боберський поєднував народні ігри із тогочасними спортивними формами? Порівняй цей підхід із сучасними способами популяризації українських традицій (етнофестивалі, спортивні флешмоби, національні види спорту).
Боберський вивчав народні розваги й танці (зокрема гуцульський «Аркан») та перетворював їх на структуровані спортивні вправи зі строгими правилами, виводячи на міжнародні змагання. Сьогодні такий самий підхід використовують через бойовий гопак, козацькі турніри на етнофестивалях та патріотичні забіги у вишиванках.

ЕТАП 2. «ФІЗИЧНЕ Й ДУХОВНЕ ДОСКОНАЛЕННЯ МУСЯТЬ БУТИ ЄДИНІ»

5. Скільки сокільських гнізд (осередків товариства «Сокіл») створив Іван Боберський на Галичині до Першої світової війни? Поясни, як розгортання цієї мережі сприяло пробудженню національної свідомості українців.

Понад 900 осередків. Ця густа мережа охопила навіть віддалені села, об’єднала українців навколо спільної ідеї та перетворила патріотичний рух із вузького інтелігентського кола на масове всенародне явище.

6. Яке значення мав крайовий сокільський здвиг 1911 р. у Львові для формування почуття єдності?
Він зібрав близько 10 тисяч учасників і показав суспільству реальну організовану українську силу, що вперше за сотні років відкрито промарширувала Львовом під рідними прапорами.

7. Як ідея спільного збору коштів на будівництво українського стадіону сприяла єднанню суспільства? Наведи приклади схожих сучасних ініціатив.
Люди купували символічні сертифікати на квадратні метри майбутнього стадіону («Українського городу») по 5 крон за метр, відчуваючи особистий внесок у спільну справу. Сучасні аналоги — це збори через платформу «UNITED24», благодійні фонди «Повернись живим» чи волонтерські краудфандинги на потреби війська та відбудову міст.

8. Чому участь українських «соколів» у Всеслов’янському з’їзді в Празі 1912 р. була важливою для міжнародного визнання українців? Як ти розумієш вислів із відео: «Українці стали рівними серед рівних»?
Українці виступили як окрема повноправна делегація, попри опір імперських представників росіян і поляків. «Рівні серед рівних» означає, що європейська спільнота визнала українців самостійною, культурно розвиненою нацією, а не чиєюсь підлеглою меншиною.

9. Чому Іван Боберський наголошував, що фізичне й духовне виховання мусять бути єдині?
Тому що фізична сила без патріотичної свідомості й моралі є беззмістовною, а високі національні ідеї неможливо захистити без сильного й витривалого тіла.

10. Як у діяльності «Сокола» поєднувалися спорт, мистецтво й виховання?
При спортивних осередках відкривали бібліотеки, створювали хори, оркестри й аматорські театри (де, зокрема, дебютував Лесь Курбас), гармонійно поєднуючи тренування з культурною просвітою.

11. Як Іван Боберський пов’язав козацькі традиції з олімпійськими ідеалами? Що символізували «Запорозькі ігрища»?
Він узяв олімпійські дисципліни (легку атлетику, гімнастику) й оформив їх у стилі козацького лицарства, назвавши змагання «Запорозькими ігрищами». Вони символізували відновлення козацької доблесті, мужності та спортивного духу нової української генерації.

ЕТАП 3. ВИХОВАННЯ СИЛИ ДУХУ І ВОЇНСЬКОЇ ГІДНОСТІ

12. З якого року «Сокіл» розпочав підготовлення до створення української мілітарної сили? Як ти розумієш вислів «стрілецькі сокільські корені»?

З 1912 року. Вислів означає, що легіон Українських січових стрільців постав не з нуля, а виріс саме на базі сокільських осередків та їхніх стрілецьких підрозділів.

• У чому, за словами Боберського, полягала різниця між вишколом воїна і його вихованням? Чому, на його думку, воїн має не лише вміти «цільно стріляти», а й усвідомлювати, за що бореться?
Вишкіл — це лише механічне навчання військового ремесла та володіння зброєю, а виховання — це формування свідомого патріота. Якщо боєць не розуміє, за чию свободу він воює, зброя в його руках втрачає сенс і не принесе перемоги рідній землі.

• Які фізичні й моральні якості Боберський виховував у своїх учнях?
Витривалість, залізну дисципліну, вміння виживати в екстремальних умовах (спати на снігу, терпіти голод і спрагу), а також жертовність, чесність і вірність Україні.

• Яке значення мав Шевченківський здвиг 1914 р. для єднання українських організацій?
Він зібрав у єдиний стрій організації «Сокіл», «Січ» та «Пласт», продемонструвавши непохитну спільну готовність українців відстоювати своє право на незалежність напередодні світової війни.

• Чому саме вихованці Боберського стали основою легіону Українських січових стрільців?
Вони вже мали базову військову підготовку, вміли влучно стріляти, тримати стрій і були морально загартованими патріотами, готовими до самопожертви.

4. Етап 4 (підсумковий). «Іван Боберський і сила духу нації»:

Що тебе найбільше вразило в діяльності Івана Боберського?

Вражає його здатність об’єднати тисячі людей без власної держави та створити цілу систему національного виховання — від дитячих спортивних секцій до майбутньої армії.

Які його ідеї чи дії залишаються актуальними для України сьогодні?

Актуальними залишаються розвиток масового спорту, спільні краудфандингові збори на загальнонаціональні потреби та підготовка молоді до захисту батьківщини через національно-патріотичний гарт.

Як приклад Івана Боберського доводить, що національне виховання — це не лише навчання, а й спосіб життя? Як цю ідею можна реалізувати у сучасній школі чи громаді?

Боберський показав, що патріотизм — це щоденні тренування, дисципліна, культурний розвиток і повага до свого тіла та народу, а не просто заучування текстів. У школі чи громаді це можна реалізувати через пластові й козацькі табори на природі, військово-спортивні вишколи гри «Джура», відкриті спортивні секції та спільні волонтерські проєкти.

5. Створи креативну публікацію в соцмережах (Instagram / Facebook / TikTok / Threads) про одну з молодіжних організацій початку ХХ ст. («Січ», «Сокіл», «Молода Україна» або «Пласт» на вибір): вкажи «Ім’я користувача (нікнейм)» та напиши «Публікацію (допис або сториз)» (до 7 речень у форматі рубрик: #ХтоМи, #ЩоРобимо, #НашаМісія, #ЧомуВажливо):

Ім’я користувача (нікнейм): sokil_lviv_official

Публікація:
#ХтоМи: Ми — молодіжне гімнастично-пожежне товариство «Сокіл».
#ЩоРобимо: Займаємося гімнастикою, фехтуванням, велоспортом, пожежною справою та співаємо в хорах.
#НашаМісія: Плекаємо здорове тіло, лицарський дух та національну свідомість українців.
#ЧомуВажливо: Тільки фізично міцна та освічена нація здатна здобути і захистити власну державу. Приєднуйся до наших лав і гартуй характер разом із нами!

• Хештеги до публікації:
#Сокіл #Тіловиховання #Боберський #УкраїнськаМолодь #Львів1914

• Коментарі до публікації:

1. @ivan_boberskyi: Тільки сильне тіло тримає міцний дух нації! Чекаю всіх на відкритому тренуванні на нашому стадіоні.
2. @plast_scouts: Чудовий вишкіл, побратими! Разом творимо нове майбутнє України.
3. @lviv_student: Був учора на здвигу — це неймовірна сила та гордість! Записуюся до вашого осередку.

6. Робота з історичними фотографіями: Шевченківський здвиг у Львові 1914 р.:

• Опиши, кого ти бачиш на фото: як одягнені учасники, до яких станів вони можуть належати (військові, духовенство, молодь, жінки)?
На фотографіях видно стрункі колони учасників, серед яких переважає молодь — учні гімназій, студенти, селяни та містяни. Більшість одягнена в спеціальні однострої сокільських, січових і стрілецьких товариств зі стрічками та головними уборами, окремі учасники тримають у руках зброю або спортивні атрибути. Поряд на хідниках стоїть цивільний люд різного віку, містяни в європейському вбранні та жінки у святкових сукнях.

• Яку атмосферу передають фото: святкову, урочисту, патріотичну, тривожну? Як розташування колон і порядок руху наголошують на ідеї єдності українців?
Світлини передають піднесену, урочисту та патріотичну атмосферу народної гордості. Чіткі рівні колони, спільні прапори та організований військовий порядок руху демонструють високу дисципліну й монолітну єдність представників різних регіонів та організацій заради спільної національної мети.

РОБОТА З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ТА ФОТОГРАФІЯМИ

6. Розглянь історичні фотографії Шевченківського здвигу у Львові 1914 р. та спогади сучасників і виконай завдання:

• Що ці фото розповідають про організованість і силу українського руху на Галичині напередодні Першої світової війни?
Світлини демонструють високу дисципліну, масовість і злагодженість українського руху. Тисячі юнаків та дівчат у військових одностроях крокували чітким строєм і синхронно виконували гімнастичні вправи. Це засвідчило перетворення молодіжних товариств на організовану силу та реальну основу майбутньої національної армії.

• Уяви, що ти — журналіст / журналістка 1914 р., який / яка присутній / присутня на Шевченківському здвизі. Напиши короткий репортаж (7–9 речень) із місця події для тогочасної газети, у якому передай атмосферу події, опиши промови, гасла або символи та поясни, чому ця хода мала велике значення для українців:
Сьогодні Львів став свідком небувалого тріумфу українського духу. Вулицями міста пройшла велична дванадцятитисячна колона членів «Сокола», «Січі» та «Пласту». Молодь крокувала у бездоганних одностроях із національними знаменами та вишколеною поставою. Вулиці міста вибухали гучними вигуками «Слава!» від десятків тисяч захоплених глядачів. З трибун лунали палкі промови про запорозьку відвагу та вірність заповітам безсмертного Тараса Шевченка. Ряди січовиків зі зброєю в руках показали готовність стати на захист рідної землі. Цей грандіозний здвиг об’єднав українців усіх регіонів краю в одну монолітну спільноту. Галичина на власні очі побачила народження справжнього українського війська.

ПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛОМ

7. Проаналізуй уривок зі статті-програми «Товариші і Товаришки!» (журнал «Молода Україна», 1899 р.) та дай відповіді на запитання:

• Які дві головні цілі проголошує «Молода Україна»?
Організація висуває двома головними цілями політичну незалежність українського народу та встановлення повної соціальної справедливості.

• Який соціальний прошарок, на думку авторів, мав стати опорою руху? Поясни, чому саме він.
Головною опорою руху автори вважали студентську та учнівську молодь, а ширшою базою — соціально упосліджені народні верстви, насамперед селянство й робітників. Молодь мала завзяття та ідейність, а народні маси становили абсолютну більшість населення й найбільше терпіли від національного та економічного гніту.

• Чи можна вважати цей документ радикальним для свого часу? Аргументуй прикладами з тексту.
Так, документ був революційним і безкомпромісним, оскільки відкинув помірковані культурницькі гасла на користь повної державної самостійності. Автори прямо заявили про готовність «до всякої посвяти та до найтяжчої боротьби» і закликали стати під спільний «бойовий стяг».

• Порівняй мову уривка із сучасною українською. Знайди 3–4 слова, що сьогодні вживають інакше або мають інше написання. Поясни, чому правопис міг змінитися.
В уривку вжито форми «сих» (цих), «се» (це), «посьвяти» (посвяти) та слово «взнесла» (піднесена/велична). Правопис змінився внаслідок мовних реформ ХХ століття, які унормували загальнонаціональні літературні стандарти та усунули застарілі регіональні граматичні ознаки.

• Порівняй ідеї «Молодої України» з ідеалами сучасної української молоді. Які цінності залишилися актуальними? Які набули нового змісту або форм?
Актуальними збереглися прагнення до державної незалежності, свободи особистості, соціальної рівності та готовність боронити власну країну. Змінилися форми втілення: замість підпільних гуртків сучасна молодь гуртується через волонтерство, цифрові проєкти, участь у громадських організаціях і виборах.

• Уяви, що ти — читач / читачка журналу «Молода Україна» у 1900 р. Напиши короткий відгук або «Лист до редакції» (5–6 речень), у якому поділися своїми враженнями від статті, вислови, які ідеї тебе надихають, та запропонуй власне гасло для молодого покоління українців:
Стаття з першого числа часопису запалила моє серце та додала рішучості. Мене надихає сміливий заклик скинути кайдани байдужості й відкрито боротися за власну самостійну державу. Молоде покоління довго мовчало, проте тепер ми голосно заявили про свої права. Готовність наших товаришів іти до кінця об’єднує гімназистів і студентів у дієву громаду. Для сучасної молоді пропоную гасло: «Знання, вишкіл і єдність — для вільної України!».

8. Напиши есе (7–9 речень) на тему «Чому консолідація українців початку ХХ ст. — це не лише історія, а й урок для нас сьогодні»:
Національне піднесення початку ХХ століття продемонструвало вміння українців переборювати регіональні відмінності та розбіжності заради спільної мети. Поєднання праці інтелігенції, господарського піднесення селян у кооперативах та вишколу молоді заклало міцну основу для державотворення. Історичні виклики того часу напрочуд співзвучні із сучасними, де головною загрозою залишається спроба агресора стерти нашу державність. Тодішній досвід навчає: будь-який внутрішній розбрат робить націю вразливою перед зовнішнім ворогом. Збереження суверенітету прямо залежить від здатності суспільства залишатися єдиним організмом. Сьогодні кожен із нас бере участь у цій консолідації через вивчення рідної мови, шанування спільних традицій та активну допомогу захисникам. Щоденна праця, взаємодопомога і волонтерство творять зрілу політичну націю. Спільні зусилля громадян залишаються надійним щитом нашої незалежності.

9. Обґрунтуй або спростуй тезу: «Важливою особливістю українського національного руху на Галичині на початку ХХ ст. стало активне залучення до нього селянства — найчисельнішої верстви населення краю». Використай для відповіді метод PRES.

• Позиція (Position): Я повністю підтримую цю тезу і вважаю, що залучення селянства стало вирішальним чинником перетворення українського руху на справді масовий, організований і політично впливовий.
• Обґрунтування (Reason): Тому що селяни становили абсолютну більшість населення західноукраїнських земель, і без їхньої свідомої участі національний рух залишався б обмеженим вузьким колом міської інтелігенції; саме масове селянство дало визвольному руху необхідну соціальну опору та виборчу силу.
• Приклад (Example): Наприклад, селяни створили широку мережу кооперативів і читалень «Просвіти», брали активну участь у масових народних вічах, склали основу пожежно-руханкових осередків «Січ» Кирила Трильовського, а також стали головною виборчою базою для УНДП, обравши своїх представників-селян до Галицького крайового сейму та австрійського парламенту.
• Висновок (Summary): Отже, можна зробити висновок, що націоналізація селянства на початку ХХ ст. остаточно вивела український визвольний рух на якісно новий етап, згуртувала селянство з іншими верствами суспільства і забезпечила реальну консолідацію модерної української нації.