4 серпня 2026 р. Модерна доба

§ 30–31. Наука і техніка. Суспільні зміни та повсякденне життя (Гісем)

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Метод «Дискусійна проблема». Обговоріть тему «Зростання ролі держави та зміцнення автономії закладів: чи можливий ідеальний баланс між цими двома тенденціями?»

Ідеальний баланс можливий тоді, коли держава та університети чітко розділяють обов’язки. Держава фінансує заклади освіти та встановлює загальні вимоги до професій, але не втручається у внутрішнє життя університетів. Заклади вищої освіти мають зберігати академічну свободу, самі визначати зміст навчальних курсів і теми наукових досліджень. Прикладом такого успішного балансу став Берлінський університет Вільгельма фон Гумбольдта, де державне фінансування поєднувалося зі свободою викладання й наукової праці.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Коли з’явилися перші газети?

Перші рукописні новини на дощечках під назвою «Щоденні справи римського народу» з’явилися в Стародавньому Римі за часів Юлія Цезаря в I столітті до нашої ери. Перші друковані щотижневі газети почали виходити на початку XVII століття в Німеччині у 1609 році та в Нідерландах у 1616 році. У Франції регулярна газета сучасного типу «La Gazette» видавалася з 1631 року.

2. Як формувалася суспільна думка у XVIII ст.?

Суспільна думка у XVIII столітті формувалася завдяки поширенню ідей Просвітництва через друковані книги, памфлети, газети та журнали. Важливу роль відігравали публічні місця для зустрічей та дискусій: світські салони, клуби, кав’ярні, читацькі товариства та бібліотеки. Там освічені люди обговорювали новини, філософські ідеї та урядову політику.

3. Якими були основні наукові досягнення XIX ст.?

Основними досягненнями стали відкриття періодичного закону хімічних елементів Дмитром Менделєєвим і створення еволюційної теорії Чарльзом Дарвіном. Фізики відкрили електромагнітні хвилі, рентгенівські промені, явище радіоактивності та електрон. Біологи й медики з’ясували бактеріальну природу хвороб, створили перші дієві вакцини від сказу й сибірки, а також почали застосовувати знеболювання та антисептику під час операцій.

4. Що таке емансипація та суфражизм?

Емансипація — це звільнення від залежності, гніту чи обмежень, а стосовно жінок — це боротьба за рівні з чоловіками цивільні, майнові, трудові та освітні права.

Суфражизм — це суспільний рух за надання жінкам виборчих прав, який виник і розгорнувся в другій половині XIX — на початку XX століття.

5. Що таке індустріальна революція? У якій країні вона почалася?

Індустріальна революція — це перехід від мануфактурного виробництва з ручною працею до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Цей процес розпочався у другій половині XVIII століття у Великій Британії.

2. ПОДОРОЖІ ЄВРОПЕЙЦІВ І РОЗВИТОК ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ

Працюємо в парах. Метод «Критичне читання». Прочитайте текст і визначте, яку інформацію він не надає, але яка була б важливою для повного розуміння подій.

Текст підручника зосереджується лише на іменах європейських мандрівників і маршрутах, але зовсім не згадує місцевих провідників, перекладачів і носіїв, без яких ці мандрівки були б неможливими. Також у тексті бракує пояснення того, як відкриття нових земель призводили до жорстокого колоніального поневолення, визиску місцевого населення та втрати ними незалежності.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Розробіть і проведіть у школі (або в соціальних мережах) освітній флешмоб або челендж, де поділіться цікавими фактами про Нобелівську премію.

Проєкт освітнього челенджу в учнівських соцмережах «#Нобель_Факт»:

Умови челенджу: кожен учасник записує коротке відео або публікує допис із маловідомим фактом про відкриття нобелівських лауреатів і передає естафету двом однокласникам.
Приклади цікавих фактів для публікацій:

Засновник нагороди Альфред Нобель заробив свій спадок на винайденні динаміту, але заповів гроші фонду, щоб підтримувати мир і науковий поступ людства.
Марія Склодовська-Кюрі стала першою жінкою-лауреаткою премії і єдиною вченою, яка отримала дві нагороди в різних природничих науках: з фізики у 1903 році та з хімії у 1911 році.
Наймолодшою лауреаткою стала 17-річна пакистанська захисниця прав дітей Малала Юсуфзай.

3. РОЗВИТОК НАУКИ

Працюємо в парах. Складіть таблицю, у якій зазначте наукові відкриття, вчених і як це змінило життя людей. Як ви вважаєте, яке з наукових відкриттів XIX ст. мало найзначніший вплив на розвиток людства? Чому?

Наукові відкриття другої половини XIX — початку XX ст.:

Наукове відкриття	Вчений / Вчені	Як це змінило життя людей
Періодичний закон хімічних елементів (1869 р.)	Дмитро Менделєєв	Допоміг класифікувати речовини, передбачати нові елементи та дав поштовх хімічній промисловості.
Доведення існування електромагнітних хвиль (1884 р.)	Генріх Герц	Стало науковою базою для створення радіо, телеграфу без дротів і нових засобів зв’язку.
Відкриття рентгенівських променів (1895 р.)	Вільгельм Рентген, Іван Пулюй	Дозволило лікарям бачити внутрішні органи й переломи кісток без хірургічних операцій.
Відкриття радіоактивності (1896 р.)	Анрі Беккерель, П’єр Кюрі, Марія Склодовська-Кюрі	Започаткувало атомну фізику та відкрило нове потужне джерело енергії.
Відкриття електрона (1897 р.)	Джозеф Томсон	Довело складну будову атома і підготувало виникнення сучасної електроніки.
Квантова теорія випромінювання (1901 р.)	Макс Планк	Заклала підвалини сучасної квантової механіки та технологій мікросвіту.
Теорія еволюції органічного світу (1859 р.)	Чарльз Дарвін	Пояснила походження різноманіття видів через природний добір і змінила науковий світогляд.
Бактеріальна теорія хвороб і пастеризація (1865 р.)	Луї Пастер	Допомогла знищувати збудників інфекцій, створити перші вакцини та зберігати харчові продукти.
Відкриття збудників туберкульозу і холери	Роберт Кох	Дозволило розпочати успішну боротьбу з небезпечними смертельними епідеміями.
Застосування антисептики й наркозу в медицині	Джозеф Лістер, Микола Пирогов	Врятувало життя поранених і хворих, зменшило біль та ліквідувало післяопераційне зараження ран.

Найзначніший вплив на розвиток людства мали відкриття бактеріальної природи хвороб і створення вакцин Луї Пастером і Робертом Кохом. Ці досягнення разом із впровадженням антисептики спинили спустошливі пошесті, різко зменшили смертність і продовжили середню тривалість життя людини.

ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ

Розробіть освітній мініпроєкт «Шлях крізь упередження: жінка у світі чоловічої науки». Дослідіть і проаналізуйте, на які труднощі натрапляла М. Склодовська-Кюрі як жінка в науковому світі. Чи вважаєте ви її феміністкою свого часу? Аргументуйте свою відповідь.

План та тези мініпроєкту:

Труднощі на науковому шляху дослідниці:

У Російській імперії жінкам забороняли навчатися в університетах, тому Марія здобувала знання в підпільному навчальному закладі у Варшаві й працювала гувернанткою, щоб поїхати до Парижа.
Під час навчання в Сорбонні вона терпіла злидні та голод, а дослідницьку роботу роками виконувала у звичайному холодному сараї.
Наукова спільнота спершу сприймала її як помічницю чоловіка: у 1903 році на Нобелівську премію спершу висунули лише чоловіків, і лише вимога П’єра Кюрі дозволила включити Марію до списку нагороджених.
Консервативні академіки в 1911 році відмовилися обрати її членкинею Французької академії наук через її стать і походження.

Чи була Марія Склодовська-Кюрі феміністкою:
Так, її можна вважати дієвою феміністкою. Вона не брала участі у вуличних мітингах, проте довела право жінок на рівність у науці власними досягненнями. Вона першою з жінок стала професоркою Сорбонни та отримала дві Нобелівські премії. Її наукова перемога зламала тогочасні стереотипи та надихнула наступні покоління жінок здобувати освіту.

4. ДОСЯГНЕННЯ ТЕХНІКИ

Працюємо в малих групах. Метод «Квітка лотоса». Складіть таблицю, що розкриває історію та значення технічних винаходів другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Які технічні винаходи активно використовують дотепер?

Технічні винаходи та їхнє значення:

Винахід	Винахідники та роки	Значення для суспільства
Конвертер і мартенівська піч	Генрі Бессемер, П’єр Мартен (друга половина XIX ст.)	Дозволили дешево виплавляти міцну якісну сталь для мостів, рейок і верстатів.
Двигуни внутрішнього згоряння	Ніколаус Отто, Рудольф Дізель	Створили компактний двигун на рідкому пальному, що замінив важку парову машину.
Перший автомобіль із двигуном внутрішнього згоряння	Готтліб Даймлер, Карл Бенц (1886 р.)	Започаткував сучасний автотранспорт і змінив сполучення між містами.
Перший літак	Брати Вілбер і Орвілл Райт (1903 р.)	Відкрили епоху авіації та швидких перельотів на далекі відстані.
Електрична лампа розжарення	Томас Едісон (1880 р.)	Забезпечила масове світло в містах, домівках та на фабриках.
Засоби зв’язку (телефон, радіо)	Александр Белл, Гульєльмо Марконі, Олександр Попов	Дали змогу людям миттєво обмінюватися новинами й повідомленнями на великих відстанях.
Кінематограф	Брати Луї й Огюст Люм’єр (1895 р.)	Створили новий вид видовищного мистецтва та основу масової культури.
Конвеєрне виробництво	Генрі Форд (початок XX ст.)	Зробило продукцію масовою, однаково якісною та дешевою для покупців.

Дотепер людство щодня користується автомобілями, літаками, телефонами, радіозв’язком, електричним освітленням, залізницями й метрополітеном.

Які можливості для розвитку торгівлі надавало спорудження Суецького та Панамського каналів?

Спорудження цих каналів докорінно змінило світову торгівлю. Суецький канал майже вдвічі скоротив морський шлях із Європи до Індії та Китаю, бо кораблям більше не треба було огинати Африканський континент. Панамський канал з’єднав Атлантичний і Тихий океани без виснажливої подорожі навколо Південної Америки. Ці водні артерії зменшили витрати на паливо, скоротили час перевезень вантажів і здешевили товари для покупців.

5. ЗМІНИ У ВИГЛЯДІ МІСТ І СІЛ

Працюємо разом. Обговоріть, чому міста стали центрами модернізації на межі XIX—XX ст.

Міста перетворилися на осередки модернізації через кілька причин. По-перше, там будували великі фабрики та формувалися нові промислові галузі: хімічна, електротехнічна й машинобудівна. По-друге, сюди масово переселялися селяни в пошуках заробітку, що стрімко збільшувало кількість містян. По-третє, у містах уперше запроваджували всі технічні новинки: водогін, каналізацію, електричне освітлення, трамваї, метро, телефонний зв’язок і бруковані дороги. Також у містах діяли університети, музеї, театри та редакції великих газет.

6. МОДА

Працюємо в малих групах. Висловіть спільну думку, які чинники впливали на моду початку ХХ ст. та як це відображало соціальні, економічні та технологічні зміни.

На моду вплинули нові реалії життя:

Соціальні чинники: боротьба жінок за рівні права та їхній масовий вихід на роботу друкарками, телефоністками чи вчительками вимагали зручного вбрання. Жінки почали носити костюм «тальєр» зі спідниці та жакета, а лікарі переконали їх відмовитися від шкідливих корсетів.
Технологічні чинники: поява трамваїв, велосипедів і перших автомобілів вимагала менш довгого одягу. Для занять спортом та поїздок з’явилися практичні блузи, в’язані светри та спортивні штани-блумерси.
Економічні чинники: фабричне виробництво готового одягу за стандартними лекалами та універмаги з доступними цінами зробили модний одяг надбанням широких верств суспільства.

7. ЗАРОДЖЕННЯ МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ

Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Чому масова культура виникла саме наприкінці XIX ст.?

Масова культура з’явилася саме в цей час під впливом трьох головних факторів. Більшість містян завдяки шкільній освіті навчилися читати й писати. Скорочення тривалості робочого дня дало робітникам і службовцям вільний час для відпочинку. Зростання доходів дозволило людям витрачати гроші на дешеві розваги. Винахід ротаційних друкарських машин, грамофона та кінематографа дав змогу швидко тиражувати розважальні книжки, музику й кінофільми для мільйонів людей.

8. БОРОТЬБА ЗА ЕМАНСИПАЦІЮ ЖІНОК

Працюємо разом. Які засоби боротьби за емансипацію використовував рух жінок за права? Наскільки такі дії були виправданими? Чи є межа, за якою засоби боротьби можуть зіпсувати саму ідею?

Рух за права жінок застосовував різноманітні засоби: створення спілок, мирні мітинги, збір підписів під петиціями, відкриття жіночих курсів. Радикальне крило — суфражистки на чолі з Еммелін Панкгерст — вдавалося до гучних акцій протесту: вони зривали виступи політиків, носили чоловічий одяг, приковували себе до огорож і свідомо йшли під арешт. У тогочасних умовах такі дії привернули увагу влади й суспільства до безправ’я жінок, що прискорило надання їм виборчих прав. Проте межа боротьби пролягає там, де виникає загроза життю та здоров’ю інших людей, бо насильство дискредитує справедливу мету руху.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ПАМ’ЯТАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. Навчальна гра «Три речення». Правила гри. Учні та учениці мають передати зміст певного пункту параграфа трьома простими реченнями. Перемагають ті, чия розповідь буде коротшою, але при цьому правильно передаватиме зміст. Гру доцільно провести в письмовій формі.

Зміст пункту «Боротьба за емансипацію жінок»:
У XIX столітті жінки вели наполегливу боротьбу за освіту, майно та рівні громадянські права. Рух суфражисток вимагав надання жінкам виборчого права через мітинги та публічні акції. На межі XIX—XX століть уряди перших країн світу законодавчо надали жінкам право голосу.

2. Які географічні відкриття були зроблені в XIX — на початку XX ст.? Які наслідки це мало?

Девід Лівінгстон і Генрі Стенлі дослідили внутрішні басейни річок і озера Африки, а Роберт Берк і Вільям Віллс уперше перетнули з півдня на північ Австралію. Микола Миклухо-Маклай вивчив життя народів Океанії, а вчені дослідили Сибір, Центральну Азію, Тибет і найвищі вершини Гімалаїв. Наприкінці XIX століття мандрівники уклали детальні карти майже всієї суші Землі. Головним наслідком цих експедицій стало розширення наукових знань і водночас посилення загарбницької колоніальної політики європейських держав.

3. Назвіть технічні винаходи й наукові досягнення кінця ХІХ — початку ХХ ст. Як змінилося життя завдяки цим досягненням?

Науковці створили періодичну систему елементів, відкрили радіоактивність, рентгенівські промені, будову атома й теорію відносності, розробили нові вакцини. Інженери сконструювали двигун внутрішнього згоряння, автомобіль, літак, телефон, радіо, конвеєр і лампу розжарення. Завдяки цим досягненням люди отримали швидкий транспорт і зв’язок, комфортне житло зі світлом, а медицина врятувала мільйони життів від небезпечних хвороб.

4. Які нові галузі промисловості виникли в результаті впровадження технічних винаходів? Як це вплинуло на підготовку країн до війни?

Виникли електротехнічна, хімічна, нафтопереробна, автомобільна та авіаційна галузі промисловості. Це прискорило виготовлення новітньої зброї, набоїв і вибухових речовин. Військові армії отримали скорострільні кулемети, перші бойові літаки, броньовані кораблі та підводні човни, що зробило майбутню війну набагато масштабнішою й руйнівнішою.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

- нову роль науки в XIX — на початку XX ст.:
Наука перетворилася на рушійну силу промисловості та повсякденного життя. Дослідження вчених-фізиків і хіміків одразу впроваджувалися у виробництво машин, виплавку сталі, створення ліків і сільськогосподарських добрив.

- здобутки науково-технічної революції:
Головними здобутками стали перехід на електрику й рідке паливо, створення двигунів внутрішнього згоряння, залізниць, автомобілів і засобів зв’язку. Це прискорило рух людей і товарів та змінило обличчя міст.

- зміни ролі культури в бік масовості:
Культура перестала бути надбанням лише заможних дворян чи інтелігенції. Кіно, газети, фотографія та популярні романи зробили розваги й новини доступними для звичайних робітників і містян.

- поширення руху жінок за емансипацію:
Боротьба за права жінок охопила країни Європи й Америки. Вона змінила традиційний патріархальний побут, відкрила жінкам шлях до вищої освіти, власної праці та поступово виборола виборче право.

ПАМ’ЯТАЄМО І РОЗУМІЄМО

5. Що свідчить про завершення формування індустріального суспільства на початку ХХ ст. в розвинених країнах світу?

Про це свідчить переважання промислового виробництва над сільським господарством, виникнення заводів-гігантів та впровадження конвеєра. Міста виросли до мільйонного населення, залізниці зв’язали всі куточки країн, а основними соціальними верствами стали підприємці та наймані робітники.

6. Назвіть причини поширення закладів освіти технічного профілю в цей період.

Фабрикам і підприємствам були потрібні кваліфіковані інженери, механіки, технологи й креслярі для обслуговування складних машин. Старі класичні університети навчали переважно гуманітарних наук і юриспруденції, тому держави й підприємці відкривали технічні школи та університети «з червоної цегли» у промислових містах.

7. Чим були зумовлені зміни в одязі людей на початку XX ст.?

Зміни зумовив швидкий ритм міського життя, поїздки в трамваях і потягах, їзда на велосипедах та вихід жінок на роботу. Одяг став простим, практичним і зручним: чоловіки перейшли на ділові піджачні костюми-трійки, а жінки відмовилися від важких корсетів на користь костюмів із жакета та спідниці. Фабричне виробництво зробило такий одяг масовим і доступним.

8. Що таке масова культура? Що зумовило її появу?

Масова культура — це доступна культура для широких верств населення, яку тиражують за допомогою засобів масової інформації. Її появу зумовили загальна грамотність міського населення, наявність вільного часу після роботи, зростання заробітків і розвиток кінематографа, звукозапису та масового друку преси.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

9. На інтерактивній карті світу позначте території, які були досліджені на межі ХІХ—ХХ ст. Зробіть короткі коментарі, у яких поясніть значення цих досліджень.

Географічні райони та коментарі:

Басейн річки Конго та озера Центральної Африки: досліджені Девідом Лівінгстоном і Генрі Стенлі. Подорожі відкрили європейцям внутрішні природні багатства Африки та водночас проклали шлях колоніальному поділу материка.
Внутрішня пустельна Австралія: Роберт Берк і Вільям Віллс уперше пройшли материк з півдня на північ, що допомогло освоювати континент та прокладати лінії зв’язку.
Острови Океанії та узбережжя Нової Гвінеї: вивчені українським дослідником Миколою Миклухо-Маклаєм. Його праці довели природну рівність усіх людських рас і спростували расистські теорії.
Центральна Азія, пустеля Гобі та Тибет: експедиції Петра Семенова-Тян-Шанського та Миколи Пржевальського нанесли на карту гірські хребти та описали невідомі види рослин і тварин.
Гора Еверест і вершини Гімалаїв: британські дослідники Джордж Еверест і Годвін Остін визначили координати найвищих гірських піків планети.

10. Складіть схему, що показує, як різні чинники суспільно-економічного розвитку наприкінці XIX — на початку XX ст. призвели до зростання феміністичного руху та руху суфражисток.

Структурний конспект схеми:

Вихідні суспільно-економічні чинники: індустріалізація та фабрична праця; доступ жінок до освіти; полегшення побуту технічними винаходами; виникнення жіночих професій (друкарки, телефоністки); розширення виборчих прав для чоловіків.
Проміжний наслідок: поява власного доходу, особиста незалежність та усвідомлення дискримінації.
Підсумок: активізація фемінізму та розгортання суфражизму за отримання виборчого права.

11. Напишіть короткий лист одному з вчених XIX ст. (наприклад: Л. Пастеру, А. Ейнштейну, Р. Коху), де ви, сучасна людина, висловлюєте захоплення його досягненням і пояснюєте, як воно вплинуло на світ.

Шановний пане Луї Пастере!

Пишу Вам із XXI століття, щоб щиро подякувати за Вашу самовіддану наукову працю. Ваше відкриття бактеріальної природи захворювань докорінно змінило медицину. Метод теплового знезараження рідин, який назвали пастеризацією, рятує людство від отруєнь і допомагає зберігати продукти харчування свіжими у кожному куточку світу.

Створені Вами перші вакцини від сибірки та сказу захистили мільйони життів. Ви подарували людям надію та заклали основи сучасної імунології. Завдяки Вашим дослідженням світ став безпечнішим, а медицина навчилася перемагати смертельні інфекції.

З повагою,
учень 9 класу.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

12. Метод «Сторітелінг». Напишіть розповідь від особи робітника, телефоністки, банкіра, власниці магазину, власника заводу тощо. Опишіть, як змінилося повсякденне життя його / її родини під впливом науково-технічної революції.

Мене звати Гелен, мені двадцять років, і я працюю телефоністкою на центральній телефонній станції в Лондоні. Винахід телефона подарував мені улюблену роботу й особистий заробіток. Тепер я сама розпоряджаюся своїми коштами й відчуваю впевненість у майбутньому.

Життя моєї сім’ї дуже змінилося за останні роки. На нашій вулиці з’явилися яскраві електричні ліхтарі, тому ввечері повертатися додому зовсім безпечно. Вдома батько вкрутив електричну лампочку Едісона, яка світить набагато яскравіше за старі кіптяві гасові лампи. На вихідних ми всією сім’єю сідаємо у вагони підземного метро та їдемо до центру міста. Там ми відвідуємо сеанси рухомих фотографій братів Люм’єр або розглядаємо вітрини великого універмагу. Нова епоха зробила наш побут зручним, а світ навколо — відкритим і швидким.

13. Працюємо в малих групах. Метод «Освітній проєкт». Уявіть, що ви команда дослідників кінця XIX ст. Ваше завдання — спланувати власну географічну експедицію до одного з малодосліджених регіонів світу. Оберіть регіон, визначте мету експедиції, маршрут і необхідне спорядження. Результат роботи подайте у вигляді презентації.

Структура презентації експедиції «У глибини льодової Антарктиди (1898 рік)»:

Слайд 1. Тема експедиції та мета. Дослідження узбережжя й льодових просторів материка Антарктида, картографування берегів та вивчення полярного магнетизму.
Слайд 2. Маршрут слідування. Відплиття з порту Саутгемптон (Велика Британія) через Атлантичний океан до мису Доброї Надії, стоянка в австралійському Мельбурні та фінальний перехід через крижані моря до берегів Землі Вікторії.
Слайд 3. Корабель і пересування. Дерев’яне трищоглове судно з паровим двигуном та укріпленим сталевими листами корпусом, лижі, дерев’яні нартові сани та зграя їздових собак.
Слайд 4. Спорядження та харчування. Хутряні та вовняні костюми, повстяні чоботи, спальні мішки з оленячих шкур, запас гасу й примусів. Продукти: пресований м’ясний пемікан, сухарі, сухе молоко, чай і лимонний сік проти цинги.
Слайд 5. Наукові прилади. Хронометри, секстанти, магнітні компаси, барометри-анероїди, термометри та фотоапарат із фотопластинами для зйомки ландшафтів.

14. Працюємо в малих групах. Знайдіть в інтернеті фотографії міст Європи та Північної Америки на межі XIX—XX ст. та створіть віртуальну фотовиставку. Запишіть до неї аудіогід, де охарактеризуйте особливості міст.

План віртуальної фотовиставки та текст аудіогіда:

Експонати віртуальної виставки:

Фотографія «Вулиця Нью-Йорка з першими хмарочосами та лінією підвісного поїзда (1900 р.)».
Фотографія «Паризька площа біля опери з кінними омнібусами та першими автомобілями (1902 р.)».
Фотографія «Берлінська вулиця Унтер-ден-Лінден з електричними трамваями та ліхтарями (1905 р.)».

Текст для аудіогіда:
«Вітаємо слухачів на нашій фотовиставці. На світлинах межі століть ми бачимо народження сучасного великого міста. На вулицях поруч із кіньми біжать електричні трамваї та їздять перші машини з бензиновими моторами. Вулиці обплутані сотнями телеграфних і телефонних дротів. Замість тьмяного газу площі заливає світло електричних ламп розжарення. У США з’явилися перші багатоповерхові хмарочоси на сталевому каркасі. Міста перетворилися на велелюдні центри з фабриками, універмагами та театрами, назавжди змінивши звичний уклад життя людства».

15. Працюємо разом. Метод «Дискусійна проблема». У чому полягає значення руху за права жінок? Чи актуальні зараз ідеї фемінізму? Поясніть чому.

Рух за права жінок допоміг подолати патріархальну залежність, дозволив жінкам самостійно розпоряджатися заробленим майном, обирати фах і вступати до університетів. Завдяки суфражисткам жінки здобули право голосу й отримали можливість впливати на державне життя через закони й вибори.

Ідеї захисту прав жінок залишаються актуальними й сьогодні. У багатьох країнах світу жінки все ще отримують меншу зарплату за аналогічну роботу, стикаються з побутовим насильством і недостатньо представлені серед депутатів парламенту та керівників великих підприємств.

ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТАК (ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ)

Активізуйте свої знання

1. Перший паровоз у Великій Британії в 1814 р. збудував
Джордж Стефенсон.
Пояснення: Англійський винахідник Джордж Стефенсон створив перший практично придатний паровоз для колійного руху, започаткувавши еру залізничного транспорту.

2. Перший у світі пароплав був збудований у
США.
Пояснення: У 1807 р. американський інженер Роберт Фултон успішно випробував свій колісний пароплав «Клермонт» на річці Гудзон.

3. Яка із цих філософських течій набула значного поширення в першій половині ХІХ ст., акцентуючи на ірраціональному, інтуїції та абсолютному дусі?
ідеалізм (німецький класичний).
Пояснення: Німецька класична філософія (зокрема вчення Гегеля та Шеллінґа) розглядала світ крізь призму саморозвитку абсолютного духу та ідеї.

4. Який англійський хімік і фізик у 1803 р. сформулював атомну теорію, що стала основою сучасної хімії?
Джон Дальтон.
Пояснення: Джон Дальтон запровадив поняття хімічного атома й атомної ваги, обґрунтувавши дискретну будову речовини.

5. Хто з цих вчених у першій половині ХІХ ст. заклав основи електромагнетизму, демонструючи взаємозв’язок між електрикою та магнетизмом?
Майкл Фарадей.
Пояснення: Майкл Фарадей у 1831 р. відкрив явище електромагнітної індукції, що дозволило перетворювати механічну енергію на електричний струм.

6. Яке суспільне явище сприяло розширенню освіти та поширенню знань у першій половині ХІХ ст., особливо для середнього класу?
зростання кількості публічних бібліотек і музеїв.
Пояснення: Поява мережі загальнодоступних читалень, музеїв і наукових лекторіїв відкрила містянам середнього класу доступ до передової літератури та знань.

Перевірте здобуті знання

1. Будівництво якого каналу скоротило шлях морських перевезень так, як зазначено на картосхемі?
Панамського.
Пояснення: Панамський канал (відкритий у 1914 р.) сполучив води Атлантичного і Тихого океанів, позбавивши кораблі потреби обходити всю Південну Америку.

2. Яке найвагоміше відкриття в галузі біології було зроблене в ХІХ ст.?
створення теорії походження видів.
Пояснення: Вихід праці Чарльза Дарвіна в 1859 р. систематизував біологічні знання й пояснив еволюцію всього органічного світу за допомогою природного добору.

3. Чому було присвячено будівництво зображеної споруди?
відкриттю Всесвітньої виставки 1889 р.
Пояснення: Ейфелева вежа була збудована як вхідна споруда до Всесвітньої виставки 1889 р. у Парижі, приуроченої до 100-річчя Французької революції.

4. У якій галузі науки уславився вчений Л. Пастер?
біології.
Пояснення: Французький дослідник Луї Пастер став засновником мікробіології, відкрив технологію пастеризації та створив перші запобіжні вакцини проти смертельних хвороб.

5. Яке наукове відкриття зумовило появу зображених карикатур?
обґрунтування Ч. Дарвіном теорії еволюції шляхом природного добору.
Пояснення: Твердження Чарльза Дарвіна про походження людини від спільних предків із людиноподібними мавпами спричинило бурхливі дискусії в суспільстві та появу численних сатиричних карикатур.

6. Перша Всесвітня виставка відбулася в 1851 р. у
Лондоні.
Пояснення: Перша Велика виставка виробів промисловості всіх націй відбулася в Лондоні у знаменитому «Кришталевому палаці».

7. Хто був першим винахідником двигуна внутрішнього згоряння?
Н. Отто, Р. Дизель.
Пояснення: Ніколаус Отто запатентував чотиритактний газово-бензиновий двигун, а Рудольф Дізель створив високоекономічний двигун внутрішнього згоряння на рідкому важкому пальному.

8. Який фізик у 1897 р. відкрив першу елементарну частинку — електрон?
Дж. Томсон.
Пояснення: Досліджуючи природу катодних променів, англійський фізик Джозеф Джон Томсон відкрив електрон як складову частинку атома.