Україна в системі міжнародних відносин у першій половині ХІХ ст.
ПОМІРКУЙТЕ
Пригадайте, у чому полягала особливість українських земель як фронтиру. Чим, на вашу думку, українські землі могли зацікавити великі імперії?
Особливість українських земель як фронтиру полягала в тому, що вони були порубіжжям між європейським християнським та східним мусульманським світами, а також перебували на стику геополітичних інтересів Російської, Австрійської та Османської імперій.
Великі держави прагнули контролювати Україну через її вигідне географічне розташування, вихід до Чорного та Середземного морів і ключові торговельні шляхи. Крім того, українські землі приваблювали родючими ґрунтами, багатими природними ресурсами та значним людським потенціалом для поповнення армій.
Пригадайте, яку роль відігравали українські землі у війнах Російської імперії проти османів. Як ці війни позначалися на становищі українського населення?
Українські землі були головним плацдармом, найближчим тилом і джерелом ресурсів для російської армії. З українських губерній масово набирали рекрутів і ополченців, вилучали продовольство, фураж, коней та волів. У бойових діях брали участь і козацькі формування: Бузьке, Чорноморське, а пізніше Дунайське козацьке військо.
Для місцевого населення ці війни оберталися тяжким тягарем. Селянські господарства розорялися через постійні реквізиції, підводну повинність і розквартирування військ. Прикордонні райони зазнавали безпосередніх руйнувань, а після завершення воєн імперська влада нерідко проводила примусові переселення та ліквідовувала козацькі формування.
Скористайтеся е-додатком і дізнайтеся детальніше історію козацьких формувань у першій половині ХІХ ст. на теренах Російської, Османської та Австрійської імперій. Визначте, що спільного було в їх історичному розвитку.
Спільні риси в розвитку козацьких формувань у трьох імперіях:
- Використання козаків як передової сили для оборони кордонів, освоєння прикордонних земель та ведення воєнних дій.
- Тимчасовий характер автономії: після зникнення воєнної потреби імперії скасовували козацьке самоврядування, розформовували підрозділи або переводили козаків у регулярну армію чи податні стани.
- Постійні намагання козаків зберегти свої права і звичаї, що викликало конфлікти з владою та змушувало їх переселятися на нові землі (наприклад, на Задунав’я чи Кубань).
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
1. Які історичні міфи прагне розвінчати В. Ададуров?
Вадим Ададуров спростовує міф про те, що Наполеон був визволителем України та прагнув втілити ідеали Французької революції для поневолених народів. Також історик відкидає версію Ілька Борщака, нібито офіційний Париж мав чіткий план створення системи незалежних східноєвропейських держав, зокрема окремої української держави.
2. Які аргументи він наводить, спростовуючи історичні міфи про ставлення Наполеона до українців?
Історик зазначає, що Ілько Борщак був аматором і не використовував наукового апарату. Він не публікував першоджерела в оригіналі з точним перекладом, через що його твердження є скоріше вигадками, ніж науковими фактами. Реальні плани французького імператора визначалися виключно воєнною стратегією боротьби проти Росії, а не турботою про долю українців.
ПОМІРКУЙТЕ
Якою була роль українців у перемозі Російської імперії над Наполеоном? Яке ставлення до українців продемонстрував російський уряд після завершення війни з Наполеоном?
Українці зробили вирішальний внесок у розгром наполеонівської армії:
- Мобілізація: влітку 1812 року в Україні створили козацькі полки (загалом близько 60 тисяч осіб) та земське ополчення аналогічної чисельності. Війська з українських губерній складали третину армії Михайла Кутузова.
- Участь у боях: українські підрозділи тримали оборону на південному заході, вели партизанські дії, а згодом брали участь у закордонному поході, зокрема в «Битві народів» під Лейпцигом 1813 року.
- Матеріальне забезпечення: край постачав армії вози, коней, провіант, фураж і спорядження.
Після завершення війни царський уряд проявив невдячність. Побоюючись поширення волелюбних настроїв, влада розпустила козацькі та ополченські полки. Більшість вояків повернули до кріпацького стану, а лівобережних козаків позбавили наданих привілеїв, що змусило багатьох із них згодом виїхати на Кубань.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Опрацюйте додатково біографію Йосипа Гладкого. Дайте оцінку діяльності кошового отамана як представник тогочасного суспільства та з позиції сьогодення.
Оцінка діяльності кошового отамана Йосипа Гладкого:
Для тогочасників його вчинок мав подвійне значення. Козаки, які перейшли разом із ним до Російської імперії, бачили в ньому рятівника: він повернув їх на батьківщину, вивів з-під влади султана та домігся створення Азовського козацького війська зі збереженням звичного устрою. Проте для тих задунайців, які залишилися в Туреччині, цей крок став катастрофою і сприймався як зрада, що викликала жорстоку помсту османів.
З позиції сьогодення Йосип Гладкий є постаттю трагічною та суперечливою. Його перехід спровокував криваву розправу турецьких військ над майже двома тисячами задунайців і поклав край існуванню Задунайської Січі. Створене ним Азовське козацьке військо царська влада використала для колонізації та охорони півдня, а вже у 1866 році остаточно розформувала.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Україна в системі міжнародних відносин у першій половині ХІХ ст.».
- Можу назвати, які війни першої половини ХІХ ст. зачепили українські землі.
Українські землі були втягнуті в російсько-турецьку війну 1806–1812 років (завершилася Бухарестським миром і входженням Бессарабії до складу Росії), війну проти наполеонівської Франції 1812 року (бої на Волині) та російсько-турецьку війну 1828–1829 років (Адріанопольський мир).
- Можу пояснити, як Російська імперія використовувала українців у своїх війнах.
Імперія використовувала населення України як мобілізаційний ресурс: формувала регулярні рекрутські частини, козацькі полки та ополчення. Українські губернії забезпечували армію харчами, конями й транспортом, а селяни несли важку підводну повинність.
- Можу схарактеризувати залученість українців до війни з Наполеоном.
Українці становили близько третини особового складу російської армії. Було створено козацькі формування та земські ополчення чисельністю понад 120 тисяч вояків, які обороняли кордони, вели бої на Волині, брали участь у визволенні Європи та забезпечували тилове постачання.
- Можу визначити наслідки воєн першої половини ХІХ ст. для українських земель.
Усі етнічні українські території Північного Причорномор’я і Бессарабії були закріплені за Російською імперією. Війни виснажили економіку краю, а сподівання селян і козаків на звільнення від кріпацтва та повернення самоврядування не виправдалися — військові полки були розпущені, а кріпосне право збережене.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Обговоріть у групі, яку роль українські землі відігравали в міжнародних відносинах першої половини ХІХ ст. Чи були вони самостійним суб’єктом міжнародних відносин, чи виступали об’єктом зазіхань інших держав? Доберіть історичні факти на підтвердження своєї позиції.
Українські землі в цей період не були самостійним суб’єктом міжнародної політики через відсутність власної держави. Вони виступали виключно об’єктом загарбань і плацдармом для суперництва великих імперій.
Історичні докази:
- Питання приналежності українських територій вирішували без участі українців під час підписання Бухарестського (1812 р.) та Адріанопольського (1829 р.) договорів.
- Наполеон розглядав українські землі лише як стратегічну територію для забезпечення своєї армії та послаблення Росії, а не як самостійну державу.
- Козацькі формування використовувалися воюючими монархіями для захисту власних імперських інтересів: Задунайська Січ воювала на боці Османської імперії, а Чорноморське, Бузьке й Азовське війська — на боці Росії.
3. Поміркуйте, чому Російська імперія вдавалася до відновлення козацьких військ після зруйнування Запорозької Січі. Чи можливим було збереження українських козацьких військ в умовах Російської імперії?
Царський уряд відновлював козацькі формування (Бузьке, Чорноморське, Азовське тощо), тому що потребував досвідченої та мобільної військової сили для тривалих воєн проти османів, освоєння степових просторів і охорони південного кордону. Козаки мали винятковий бойовий досвід і навички дій у специфічних умовах степу й лиманів.
Зберегти українське козацтво з його традиціями самоврядування в умовах абсолютистської Російської імперії було неможливо. Самодержавство проводило курс на жорстку централізацію та уніфікацію, тому козацькі війська після виконання своїх воєнних завдань неминуче розформовували, підпорядковували регулярній армії або переселяли на Кубань і Кавказ.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
4. Проведіть мінідослідження «Спадщина українських козаків поза межами України» (на основі інформації про історію Задунайської Січі та козаків, переселених на Кубань).
Після ліквідації Запорозької Січі в 1775 році українські козаки створили нові осередки за межами рідного краю:
- Задунайська Січ: оселившись у гирлі Дунаю в Османській імперії, запорожці відродили полково-курінну систему, займалися рибальством і ремеслами, зберегли православні традиції та самоврядування в мусульманському середовищі.
- Кубанське козацьке військо: чорноморські козаки, переселені на Кубань, заснували десятки станиць із традиційними січовими назвами, зберегли українську мову, пісенний фольклор, звичаї та самобутню побутову культуру.
Козацтво за межами України показало високу здатність до самоорганізації, зберігши національні традиції навіть в умовах імперського тиску.
5. Уявіть, що ви належите до української еліти часів наполеонівських війн. Підготуйтеся до дискусії в одному із дворянських зібрань «Війна з Наполеоном: на чий бік пристати». Будьте готові під час дискусії аргументовано відстоювати позицію прибічників Російської імперії або табору прибічників Наполеона.
Позиція прихильників Наполеона Бонапарта:
Похід армії Наполеона є можливістю покінчити з російським самодержавством. Франція несе прогресивні норми Цивільного кодексу, рівність прав і скасування кріпацтва. Розгром царських військ може відкрити шлях до автономії українських земель або створення окремої держави за прикладом Варшавського герцогства.
Позиція прихильників Російської імперії:
Наполеон веде загарбницьку війну, і його турбує лише панування над Європою. Вторгнення французької армії принесе спустошення українським землям і руйнацію господарств. Цар обіцяє зберегти козацькі права за допомогу у війні, тому наш обов’язок — боронити свій край, релігію та усталений суспільний порядок.
6. Змоделюйте у класі епізод козацької ради на Задунайській Січі щодо обговорення питання повернення до Російської імперії. Аргументовано висловте позиції прибічників і противників ідеї переходу на бік Російської імперії.
Місце дії: Задунайська Січ (село Катирлез), весна 1828 року.
Позиція прихильників переходу (кошовий отаман Йосип Гладкий):
«Браття-козаки! Османська імперія слабшає, а султан змушує нас воювати проти єдиновірців. Російський імператор оголосив нам амністію, обіцяє зберегти військовий устрій і надати родючі землі біля Азовського моря. Нам час повернутися на рідну землю і жити серед свого народу!»
Позиція противників переходу (старшина і козаки наказного гетьмана І. Балана):
«Не можна довіряти царським обіцянкам! Згадайте 1775 рік і знищення Січі. Цар використає нашу шаблю у війні проти турків, а потім забере вольності й зробить нас кріпаками. Крім того, наш перехід накличе гнів османів на тих козаків і їхні сім’ї, які залишаться на Дунаї. Краще залишатися вільними воїнами на чужині, ніж стати підданими російського поміщика!»