3 Революція у вирі змін: диктатура, директорія та консульство

Зміст

Хто такий диктатор? Пригадайте з курсу історії Стародавнього світу, з якою метою призначали диктатора в Римській республіці.

Диктатор — це правитель із необмеженою одноосібною владою, який стоїть над законом. У Римській республіці диктатора призначав сенат лише у випадках надзвичайної загрози державі (напад ворогів або внутрішній заколот) на термін до шести місяців для швидкого прийняття рішень та оборони країни.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛЮНКА (стор. 18)

Опишіть сцену, зображену на малюнку [Image: Перед революційним трибуналом]. Як поводять себе члени трибуналу? Чому цей малюнок вважається сатиричним?

На малюнку показано засідання Революційного трибуналу за часів якобінського терору. Члени трибуналу поводяться відверто зневажливо й цинічно: вони розвалилися в кріслах, не слухають аргументів і займаються власними справами, демонструючи повну байдужість до долі підсудного. Малюнок є сатиричним, оскільки висміює абсурдність «революційного правосуддя», де вердикти виносилися не за нормами закону чи доказами, а через фанатизм та політичну доцільність.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Проведіть дослідження «Державницька діяльність Наполеона» за планом: 1. Цілі, яких прагнув досягти Наполеон. 2. Заходи внутрішньої і зовнішньої політики. 3. Труднощі на шляху до мети. 4. Позитивні результати і невдачі. 5. Історичне значення діяльності.

1. Цілі: встановлення сильної централізованої влади, закріплення здобутків революції на користь буржуазії та селян-власників, досягнення військово-політичного панування Франції в Європі.
2. Заходи:
   • Внутрішня політика: ухвалення Цивільного кодексу 1804 року («Кодекс Наполеона»), заснування Французького банку, зміцнення національної валюти (франка), реформа адміністративного поділу з призначенням префектів департаментів, укладення конкордату з Папою Римським, створення ордена Почесного легіону.
   • Зовнішня політика: розгром антифранцузьких коаліцій, створення залежних держав у Європі (Рейнський союз, Варшавське герцогство), запровадження Континентальної блокади Великої Британії (1806 р.).
3. Труднощі: тривалий опір коаліцій європейських монархій (Великої Британії, Росії, Австрії, Пруссії), партизанська війна народів Іспанії та Німеччини проти французьких окупантів, економічні труднощі через бойкот британської торгівлі.
4. Результати:
   • Позитивні: утвердження громадянської рівності, знищення залишків феодалізму, захист приватної власності та бурхливий розвиток французької промисловості.
   • Невдачі: виснаження ресурсів країни тривалими війнами, крах походу на Росію 1812 року, поразки в битві під Лейпцигом (1813 р.) та під Ватерлоо (1815 р.), що призвели до падіння Першої імперії.
5. Історичне значення: створена за Наполеона правова база стала фундаментом сучасного європейського цивільного права, а його походи остаточно зруйнували феодальні порядки в більшості країн Західної та Центральної Європи.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ (стор. 22)

1. Що означає принцип розподілу державної влади? Які це гілки влади?

Принцип розподілу державної влади полягає в розмежуванні повноважень між різними державними органами, щоб запобігти узурпації влади однією людиною чи групою осіб. Влада поділяється на три незалежні гілки:

• законодавчу (ухвалення законів парламентом);
• виконавчу (управління державою, виконання законів урядом);
• судову (захист правопорядку, здійснення правосуддя незалежними судами).

2. Визначте, чи була демократичною система державної влади у Франції після 18 брюмера (9 листопада) 1799 р.

Система влади після перевороту 18 брюмера не була демократичною. Хоча Франція формально залишалася республікою, Конституція 1799 року зосередила всю повноту виконавчої влади та законодавчу ініціативу в руках Першого консула — Наполеона Бонапарта. Декларація прав людини була вилучена, а законодавча влада була штучно розпорошена між чотирма різними палатами (Державна рада, Трибунат, Законодавчий корпус, Сенат), які не мали реальної незалежності.

ЗАВДАННЯ ДО КАРТИНИ

1. Схарактеризуйте за картиною ролі кожного з консулів. Хто з них відіграє провідну роль? Як художник зобразив лідера?

На картині Огюста Кудера зображено засідання з трьома консулами, серед яких безумовним лідером виступає Наполеон Бонапарт. Він стоїть у центрі композиції у впевненій позі володаря та приймає присягу, тоді як інші два консули (Камбасерес і Лебрен) сидять збоку на другому плані, що підкреслює їхню суто формальну, дорадчу роль.

2. У чому цінність картини як джерела історичної інформації?

Картина наочно демонструє механізм утвердження одноосібної влади Наполеона після ліквідації Директорії. Вона відображає офіційний церемоніал, тогочасний стиль одягу вищих посадовців і настрій епохи, коли республіканські форми правління використовувалися для прикриття авторитарного режиму.

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Поясніть значення понять: «ворог народу», «терор», «еміграція».

• «Ворог народу» — ярлик, який якобінці використовували для оголошення поза законом будь-яких критиків революційної диктатури або підозрюваних у контрреволюції.
• «Терор» — державна політика залякування, масових арештів і страт політичних опонентів задля збереження диктаторської влади.
• «Еміграція» — вимушений або добровільний виїзд громадян за межі своєї країни через політичні переслідування чи незгоду з новою владою.

2. Які причини встановлення та повалення якобінської диктатури у Франції 1793 р.?

Причинами встановлення диктатури стали глибока економічна криза, голод, загроза інтервенції іноземних монархій та спалахи монархічних повстань усередині країни. Повалення якобінців у 1794 році спричинили тотальний кривавий терор, що налякав навіть прихильників революції, розкол усередині самого якобінського клубу та бажання нової буржуазії стабілізувати суспільство і спокійно користуватися здобутим майном.

3. Які причини піднесення Наполеона Бонапарта?

Головними причинами були його видатні військові перемоги в Італії та Єгипті, що зробили генерала національним героєм, а також глибока корумпованість та безсилля режиму Директорії. Французьке суспільство, втомлене від тривалої нестабільності й терору, шукало сильного лідера («тверду руку»), який міг би навести внутрішній лад та зберегти завоювання революції.

ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ

4. У чому полягає сучасне розуміння гасла: «Свобода — Рівність — Братерство»? Чи вдалося досягти цього ідеалу під час Французької революції?

Сьогодні це гасло означає непорушність прав людини, рівність усіх громадян перед судом без будь-яких привілеїв та солідарність і взаємоповагу в суспільстві. Під час Французької революції повною мірою реалізувати ці принципи не вдалося, оскільки диктатура якобінців і масовий терор порушили базове право людини на життя, а наступні режими суттєво обмежували демократичні свободи.

5. Перед своєю стратою Ж. Дантон з гіркотою сказав: «Революція пожирає своїх дітей». Як Ви розумієте зміст цього висловлювання?

Вислів Дантона означає, що запущений революціонерами маховик насильства й боротьби за владу врешті-решт знищує самих засновників і лідерів революції. Коли радикали починають шукати зрадників серед своїх же соратників, будь-хто з учорашніх героїв стає черговою жертвою репресій.

6. Чи закономірним було падіння якобінської диктатури?

Падіння диктатури було неминучим. Політика тотального терору позбавила Максиміліана Робесп’єра підтримки всіх верств суспільства — від міських низів до заможної буржуазії. Коли зовнішню загрозу інтервенції було відбито, суспільство більше не бачило потреби в жорстоких надзвичайних заходах.

7. Історики вважають, що Французька revolution дала поштовх до модернізації в соціальній і культурній сферах життя Європи. Які революційні реформи були символом модернізації?

Основними символами модернізації стали скасування станового устрою і феодальних повинностей, запровадження цивільного шлюбу, секуляризація церковних володінь, створення державної системи освіти та проголошення принципу рівності всіх громадян перед законом у «Декларації прав людини і громадянина» та Цивільному кодексі.

8. Який характер нових цінностей, що сформувалися внаслідок Французької революції, її історичне значення?

Нові цінності мають демократичний і гуманістичний характер, утверджуючи пріоритет прав особистості, недоторканність приватної власності та ідею народного суверенітету. Історичне значення революції полягає в остаточному руйнуванні феодально-абсолютистського устрою в Європі та закладенні основ для розвитку правової держави.

МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО

9. Уявіть собі, що революційний французький календар продовжував би існувати. Як за цим календарем слід датувати час проголошення незалежності України, прийняття її Конституції та дні народження учнів та учениць класу?

• Проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) припадає на 7 фрюктідора 199 року Республіки.
• Прийняття Конституції України (28 червня 1996 року) відповідає 10 мессідора 204 року Республіки.
• День народження учня 9 класу, народженого, наприклад, 15 травня 2010 року, датується 26 флореаля 218 року Республіки.

10. На основі таблиці-узагальнення «Конституції Франції часів Республіки та Консульства (1791–1799 рр.)» та додаткових матеріалів створіть ментальну карту або інфографіку до однієї з конституцій.

Конституція Франції 1791 року:

• Форма правління: конституційна монархія.
• Основа документа: «Декларація прав людини і громадянина» 1789 року, принципи народного суверенітету та розподілу влади.
• Законодавча влада: однопалатні Законодавчі збори (ухвалення законів, бюджету, податків).
• Виконавча влада: король та призначені ним міністри (король мав право тимчасового вето на закони).
• Виборча система: цензове виборче право (поділ громадян на «активних», які сплачували певний податок і мали право голосу, та «пасивних»).
• Значення: перша конституція в історії Франції, яка юридично обмежила королівський абсолютизм і ліквідувала феодальні станові привілеї.

11. Чому, на ваш погляд, чимало людей у Франції XVIII ст., як і в інших країнах, і в наші дні, прагнули і прагнуть влади «твердої руки»? До яких наслідків призводила диктатура в історії французького й українського народів?

Запит на «тверду руку» з’являється тоді, коли суспільство переживає тривалу кризу, розруху, корупцію та нездатність демократичних органів гарантувати елементарну безпеку й порядок. Люди сподіваються, що сильний лідер швидко вирішить усі проблеми без тривалих парламентських дискусій.

Проте встановлення диктатури неминуче веде до катастрофічних наслідків. У Франції диктатура якобінців обернулася масовими стратами, а авторитарна імперія Наполеона — спустошливими війнами та втратою мільйонів життів. В історії України тоталітарні диктатури спричинили масові репресії, знищення національної еліти та трагедію Голодомору, що ще раз доводить небезпеку будь-якої необмеженої влади.