3. Революція у вирі змін: диктатура, директорія та консульство
ПРИГАДАЙТЕ
Хто такий диктатор? З якою метою в Римській республіці призначали диктатора?
Диктатор — це правитель із необмеженою одноосібною владою, який стоїть над законами. У Римській республіці диктатора призначали сенатом на обмежений термін до шести місяців у часи надзвичайної воєнної або внутрішньої загрози. Це робили для швидкого командування військом і негайного порятунку держави.
ПОМІРКУЙМО!
Чому владу якобінців називають диктатурою? Подумайте, до яких наслідків могли привести реформи якобінців.
Владу якобінців називають диктатурою, бо вони відкинули поділ влади й зосередили всі повноваження в руках Комітету громадського порятунку на чолі з Максиміліаном Робесп’єром. Дія демократичної конституції була зупинена, суди замінили надзвичайним Революційним трибуналом, а будь-яка опозиція знищувалася за допомогою терору.
Реформи якобінців призвели до суперечливих результатів. Передача земель селянам і створення масової армії допомогли мобілізувати народ та вигнати іноземних інтервентів. Проте встановлення граничних цін («максимуму») зруйнувало вільну торгівлю, викликало брак продуктів, розквіт чорного ринку та хвилю насильства, яка зрештою знищила самих якобінців.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Зробіть висновки, як революціонери придушили заколот. Чому такі заходи неприйнятні для сучасного суспільства? Чому навіть найвищі ідеали не виправдовують насильства?
Звіт генерала Вестермана доводить, що повстання у Вандеї придушили шляхом жорстокого винищення мирного населення, жінок і дітей без розбору та суду.
Такі методи абсолютно неприйнятні для сучасного світу, адже вони грубо порушують право людини на життя й підпадають під воєнні злочини та геноцид. Закони цивілізованих держав забороняють колективне покарання.
Жодні найвищі ідеали свободи чи рівності не виправдовують насильства. Коли влада заради високої мети починає вбивати безневинних людей, сама ідея свободи перетворюється на тиранію і знищує суспільну довіру.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
(інша версія підручника) Створіть опис поданої картини як історичного джерела. За допомогою додаткових джерел інформації створіть порівняльні портрети якобінців Дантона та Робесп’єра.
Гравюра Жана-Жозефа-Франсуа Тассаера «Арешт Робесп’єра в ніч з 9 на 10 термідора» показує вирішальний момент повалення якобінської диктатури 27 липня 1794 року. У центрі зображено хаос у ратуші Парижа, де заколотники схопили пораненого в щелепу Робесп’єра. Це джерело яскраво фіксує переломний момент, коли навіть найрадикальніші депутати Конвенту повстали проти нескінченного страху та щоденних гільйотинувань.
| Критерій | Жорж Дантон | Максиміліан Робесп’єр |
|---|---|---|
| Ораторський стиль | Палкий народний трибун, виступав емоційно та вмів надихнути натовп | Холодний, суворий промовець, читав продумані й логічні промови |
| Політична позиція | Поміркований революціонер, закликав зупинити терор | Радикал, бачив у терорі законний засіб очищення суспільства |
| Особисті риси | Любив життя, прагнув багатства й розваг, не цурався грошей | Жив скромно, був аскетом і фанатиком, отримав прізвисько «Непідкупний» |
| Фінал діяльності | Страчений за наказом Робесп’єра у квітні 1794 року | Страчений термідоріанцями в липні 1794 року |
ПОМІРКУЙМО!
Як гравюра зображує ставлення до культурної спадщини та релігії під час походів Наполеона? Чи можна цю гравюру вважати джерелом для вивчення ставлення європейських країн до Наполеона? Відповідь аргументуйте.
Гравюра Джеймса Гілрея зображує дії французьких солдатів як прямий грабунок церков, мародерство та зневагу до чужої релігії і мистецтва. Французи знімають золоті предмети з вівтарів, пакують статуї та вивозять святині як трофеї.
Цю гравюру слід вважати історичним джерелом про погляди противників Наполеона, насамперед Великої Британії. Вона створена англійським карикатуристом і слугувала пропагандою. Зображення доводить, що європейські супротивники бачили в Наполеоні не визволителя від феодалізму, а жадібного загарбника, вандала і руйнівника християнської культури.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
Які політичні, економічні та стратегічні мотиви могли спонукати Наполеона здійснити Єгипетський похід?
Політичним мотивом було прагнення Бонапарта здобути нову славу на Сході для зміцнення авторитету, а керівники Директорії водночас хотіли відправити занадто впливового й амбітного генерала якнайдалі від Парижа.
Економічний мотив полягав у бажанні захопити багатства регіону, відкрити нові ринки для французької торгівлі та компенсувати втрачені колонії в Америці.
Стратегічним мотивом було створення опорної бази в Середземномор’ї і перекриття головного сухопутного й морського шляху Британської імперії до її найбагатшої колонії — Індії.
ПОМІРКУЙТЕ
(інша версія підручника) Згадайте, хто такі консули в історії Риму. Чому в античному Римі було два консули?
Консули в Стародавньому Римі були найвищими обраними керівниками республіки, які командували легіонами та стежили за виконанням законів. Консулів обирали саме двох терміном на один рік, щоб вони контролювали дії один одного за допомогою права вето і не допустили повернення одноосібної царської влади або тиранії.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Чому буржуазія прагнула встановлення «твердої руки»? Як ви думаєте, чи могла подібна ситуація повторитися в інших країнах після революцій?
Нова буржуазія втомилася від нескінченного безладу, бунтів бідноти, знецінення грошей і загрози повернення короля з емігрантами. Власники прагнули спокою, захисту своєї купленої під час революції власності та надійних законів, які міг дати лише сильний авторитарний лідер.
Така ситуація регулярно повторюється в історії різних держав після революцій. Тривалий хаос і безсилля влади викликають розчарування громадян, тому суспільство підтримує встановлення військової диктатури чи авторитаризму заради безпеки й порядку.
ПОМІРКУЙТЕ
(інша версія підручника) Чому для вищих посадовців було обрано посаду «консул»? Схарактеризуйте за картиною ролі кожного з консулів. Хто з них відіграє домінуючу роль? Як художник зобразив лідерів? Чому, на вашу думку, нова Конституція 1799 р. не містила «Декларації прав людини і громадянина»?
Назву «консули» обрали зумисно, щоб нагадати народу про республіканські традиції античного Риму й замаскувати встановлення військового правління під виглядом захисту республіки.
На картині про відкриття Державної ради Наполеон Бонапарт стоїть у центрі зали та звертається до зібрання, тоді як інші двоє консулів (Камбасерес і Лебрен) сидять поруч у пасивних позах як звичайні радники. Художник показав Наполеона як головного господаря держави, який ухвалює всі рішення самостійно.
Конституція 1799 року не містила «Декларації прав людини і громадянина», оскільки автори документа ставили на перше місце сильну державну владу і дисципліну, а не захист свобод особистості. Новий режим згорнув демократичні вибори й свободу слова, тому декларація свободи суперечила авторитарній суті закону.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Чому Жак Пауельс вважає Наполеона «уособленням одного з етапів революції»? Який саме етап він має на увазі?
Історик підкреслює, що Бонапарт не повернув країну до феодалізму, а зберіг і законодавчо закріпив головні здобутки першого етапу революції 1789 року. Жак Пауельс має на увазі саме поміркований буржуазний етап, коли було знищено стани, затверджено рівність громадян перед судом і захищено приватну власність нових заможних господарів.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Проведіть дискусію щодо питання «Встановлення консульства: завершення Французької революції чи її новий етап?».
Встановлення Консульства можна розглядати з двох протилежних точок зору:
- Встановлення Консульства стало завершенням революції, бо Наполеон розігнав представницькі органи влади, встановив режим особистої диктатури, ліквідував політичну конкуренцію і запровадив цензуру в пресі. Революційний період народного волевиявлення та зміни устрою повністю зупинився.
- Встановлення Консульства стало новим етапом революції, адже Наполеон закріпив фундаментальні здобутки 1789 року в Цивільному кодексі. Він захистив право приватної власності нових власників, не допустив реставрації феодальних порядків і поширив ці прогресивні норми на підкорені європейські країни.
АРСЕНАЛ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ
Чи можна вважати державу демократичною, якщо вона контролює пресу та переслідує критиків? Обґрунтуйте.
Таку державу не можна вважати демократичною. Справжня демократія передбачає вільний вибір влади громадянами, а без вільної преси, правдивої інформації та критики урядовців люди не здатні свідомо оцінювати політику. Якщо влада забороняє газети й карає незгодних, вона перетворюється на авторитарний або тоталітарний режим, навіть якщо проводить формальні вибори чи плебісцити.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Поясніть значення понять: «ворог народу», «терор», «диктатура».
«Ворог народу» — позначення осіб, яких революційна влада вважала загрозою для республіки через їхнє походження, переконання або незгоду з політикою уряду.
«Терор» — політика залякування, насильства, масових арештів та страт, яку використовує правляча верхівка для знищення супротивників і тримання влади.
«Диктатура» — форма правління, за якої вся повнота влади належить одній людині чи вузькій групі осіб без контролю з боку народу та закону.
«Еміграція» — вимушений чи добровільний виїзд людей за кордон своєї батьківщини через політичні, релігійні або воєнні переслідування.
2. Які причини встановлення та повалення якобінської диктатури у Франції 1793 р.?
Причинами встановлення якобінської диктатури стали економічний занепад, інфляція, голод, бунт у провінції Вандея, загроза наступу армій іноземних держав та неспроможність жирондистів керувати в надзвичайних умовах.
Причинами повалення якобінської диктатури стали кривавий масовий терор, знецінення грошей, невдоволення заможних верств контролем над цінами і всезагальний страх депутатів Конвенту за власне життя після страти колишніх соратників Робесп’єра.
3. Які причини піднесення Наполеона Бонапарта?
Піднесенню Бонапарта сприяли його особиста хоробрість і військовий геній, блискуче придушення роялістського заколоту в Парижі 1795 року з гармат та тріумфальний Італійський похід 1796–1797 років. Крім того, суспільство втомилося від хаосу й слабкості Директорії, а буржуазія бажала «твердої руки» для захисту своїх статків.
II. Обговорюємо у групі
1. Обговоріть, чи можна вважати дії Наполеона 9 листопада 1799 р. (18 брюмера) державним переворотом. Наведіть аргументи «за» і «проти».
Аргументи «за» те, що це був переворот:
- Наполеон задіяв війська для оточення Парижа та тиску на законодавців.
- Законний орган виконавчої влади (Директорію) було примусово ліквідовано.
- Конституційний лад 1795 року був скасований, а реальну владу передали військовому генералу.
Аргументи «проти» те, що це був переворот:
- Формально передачу влади оформили рішенням Ради старійшин і Ради п’ятисот.
- У змові брали участь діючі лідери самої Директорії (Сійєс і Дюко), які прагнули покращити управління державою.
- Зміна влади відбулася практично без кровопролиття за повної згоди парижан, які вітали прихід Бонапарта.
2. Історики вважають, що Французька революція дала поштовх модернізації в соціальній і культурній сферах життя Європи. Які революційні реформи були символом модернізації?
Символами модернізації стали:
- Ліквідація феодальних станів і запровадження рівності всіх людей перед судом.
- Скасування селянських повинностей та вільний продаж церковних земель.
- Відокремлення церкви від держави й запровадження цивільної реєстрації актів народження та шлюбу.
- Створення світських шкіл, метричної системи мір і ваг (метри, кілограми), а також відкриття публічних музеїв, зокрема Лувру.
3. Який характер нових цінностей, що сформувалися внаслідок Французької революції? Яке історичне значення Французької революції?
Нові цінності мали гуманістичний, світський та правовий характер. Вони спиралися на ідеї рівності громадян, непорушності особистих прав, свободи совісті та захисту власності.
Історичне значення полягає в остаточному зламі феодального абсолютизму в Європі, заснуванні правової держави та пробудженні національної свідомості європейських народів, які почали боротьбу за незалежність і конституційні права.
4. (інша версія підручника) Чому, на ваш погляд, чимало людей у Франції XVIII ст., як і в інших країнах, і в наші дні, прагнули і прагнуть влади «твердої руки»? До яких наслідків призводила диктатура в історії французького та українського народів?
Люди шукають влади «твердої руки» в періоди затяжних економічних криз, війни, спалаху криміналу чи безпорадності парламенту. У такий час порядок, робочі місця та особиста безпека здаються привабливішими за демократичні дискусії.
В історії Франції прагнення до міцної влади привело спочатку до якобінського терору, а потім до воєнної диктатури Наполеона, яка виснажила ресурси країни й коштувала життя сотням тисяч людей. В історії України диктаторські режими чужих імперій та радянський тоталітаризм принесли масові репресії, розкуркулення, русифікацію та Голодомор.
III. Мислимо творчо
1. Уявіть, що революційний французький календар продовжував би існувати. Як за цим календарем слід датувати час проголошення незалежності України, прийняття її Конституції та дні народження учнів і учениць класу?
Французький революційний календар починався 22 вересня 1792 року (день проголошення Республіки). Рік складався з 12 місяців по 30 днів плюс 5 або 6 додаткових санкюлотид.
| Подія | Григоріанська дата | Дата за революційним календарем | Пояснення перерахунку |
|---|---|---|---|
| Проголошення незалежності України | 24 серпня 1991 р. | 7 фруктидора 199 року Республіки | 199-й рік почався 22 вересня 1990 р. Фруктидор (місяць плодів) тривав із 18 серпня до 16 вересня. |
| Прийняття Конституції України | 28 червня 1996 р. | 10 мессідора 204 року Республіки | 204-й рік почався 22 вересня 1995 р. Мессідор (місяць жнив) тривав із 19 червня до 18 липня. |
| Приклад дня народження учня/учениці | 15 травня 2011 р. | 26 флореаля 219 року Республіки | 219-й рік розпочався 22 вересня 2010 р. Флореаль (місяць квітів) тривав із 20 квітня до 19 травня. |
Для розрахунку свого дня народження дев’ятикласники (2010–2012 років народження) рахують рік від 1792-го:
- Дати з 22 вересня 2010 р. по 21 вересня 2011 р. належать до 219 року Республіки.
- Дати з 22 вересня 2011 р. по 21 вересня 2012 р. належать до 220 року Республіки.
- Місяць обирають за сезоном: осінні (вандем’єр, брюмер, фример), зимові (нівоз, плювіоз, вантоз), весняні (жерміналь, флореаль, преріаль), літні (мессідор, термідор, фруктидор).
2. Скориставшись QR-кодом або покликанням, створіть на основі таблиці узагальнення «Конституції Франції часів Республіки та Консульства (1791–1799)» та додаткових матеріалів ментальну карту або інфографіку до однієї з конституцій.
Якобінська Конституція 1793 року закріпила форму правління у вигляді республіки, ліквідувала будь-який майновий ценз для виборців-чоловіків і проголосила широкі соціальні гарантії (право на працю, освіту та соціальну допомогу). Проте через запровадження диктатури й терору цей документ так і не набув чинності.