3 Соціально-економічний розвиток
Згадайте, коли й у якій країні почалась індустріальна (промислова) революція.
Індустріальна революція розпочалася в другій половині XVIII століття у Великій Британії.
Як ви розумієте значення понять: «панщина», «кріпацтво»?
Панщина — це примусова безплатна праця селянина в господарстві свого поміщика. Кріпацтво — це система правових норм, яка закріплювала особисту залежність селянина від землевласника і прикріплювала його до землі.
Чи пам’ятаєте ви, що в останній третині XVIII століття почалось активне економічне освоєння Півдня України? Що вам про це відомо?
Освоєння Півдня розпочалося після воєн із Османською імперією та приєднання цих земель до складу Російської імперії. У краї збудували нові міста-порти: Одесу, Миколаїв, Херсон. Землі заселяли українські козаки, селяни-втікачі, відставні солдати та іноземні колоністи, які закладали великі зернові господарства на засадах вільнонайманої праці.
Упродовж уроку визначте переваги та / або ризики інтенсивного й екстенсивного розвитку господарства.
| Тип розвитку | Переваги | Ризики та недоліки |
|---|---|---|
| Екстенсивний | Дає швидке зростання обсягів завдяки розорюванню нових площ і залученню додаткової робочої сили. Не потребує складних технологій і значних грошових витрат на початку. | Земля швидко виснажується, а продуктивність праці залишається вкрай низькою. Посилюється залежність від підневільної кріпацької праці, що веде до розорення маєтків. |
| Інтенсивний | Забезпечує високі врожаї та якість продукції через використання машин, добрив і вільнонайманої праці. Господарство успішно розвивається і дає стабільний прибуток. | Потребує великих коштів для закупівлі машин і добрив. Землевласник повинен мати спеціальні агрономічні знання та залучати кваліфікованих робітників. |
1. СТАНОВИЩЕ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ. СОЦІАЛЬНІ ПРОТЕСТИ
1. Поясніть значення понять: «уроки», «місячина», «військові поселення».
Уроки — це денний обсяг робіт від поміщика, який селянин фактично міг виконати лише за два або три дні.
Місячина — це щоденна панщина для селян, які втратили земельний наділ, за місячну норму харчів від пана.
Військові поселення — це особлива організація військ у Російській імперії з 1817 року, де державні селяни поєднували військову службу з польовими сільськогосподарськими роботами за погодинним розпорядком.
2. Що таке інтенсивний спосіб господарювання? Хто й чому до нього вдавався?
Інтенсивний спосіб господарювання — це розвиток виробництва на основі якісного вдосконалення: застосування техніки, внесення добрив, вирощування технічних культур і залучення вільнонайманих робітників. До нього вдавалася частина поміщиків-раціоналізаторів, наприклад Василь Каразін у своєму маєтку Кручик. Вони прагнули подолати кризу кріпосницької системи і збільшити власні прибутки через ринкову торгівлю.
3. Які форми протесту проти панського свавілля здійснювали селяни?
Селяни подавали скарги до державних установ, відмовлялися відбувати повинності, масово тікали з маєтків, підпалювали поміщицькі садиби та чинили збройний спротив місцевій адміністрації і урядовим військам.
PRO ІСТОРІЮ
1. Який із представлених поглядів на Устима Кармалюка особисто вам здається найбільш правдоподібним і чому? Свою думку обґрунтуйте, використовуючи інформацію з тексту рубрики, параграфа, додаткових джерел.
Найбільш переконливим є погляд на Устима Кармалюка як на народного захисника і керівника тривалого соціального бунту. Селяни роками підтримували й переховували його загони, а в рухах під його проводом узяли участь близько 20 тисяч осіб. Кармалюк став відповіддю на жорстоке панське свавілля, тому народ увічнив його образ у піснях як борця проти несправедливості.
2. Чому, на вашу думку, важко однозначно оцінити таку історичну постать, як Устим Кармалюк?
Оцінити Кармалюка складно через суперечливість його становища й дій. Для закріпачених селян він був рятівником і символом протесту проти неволі. Водночас тогочасні закони імперії вважали його напади, збройні сутички та експропріацію панського добра кримінальними розбоями.
3. За допомогою інтернет-ресурсів дізнайтесь, які пам’ятки, топоніми, культурні надбання пов’язані з іменем Устима Кармалюка.
З іменем ватажка пов’язані пам’ятник на його могилі в селищі Летичів, Кармалюкова гора на Поділлі та печера Кармалюка біля села Маліївці. Його ім’я носять вулиці в Києві, Львові, Вінниці, Хмельницькому, а також село Кармалюкове на Вінниччині. До культурних надбань належать народна пісня «За Сибіром сонце сходить», історичний роман Михайла Старицького «Розбійник Кармелюк» та однойменні художні кінофільми.
МОВОЮ ЦИФР
Проаналізуйте діаграму та виконайте завдання 1–2.
1. З’ясуйте, в яких регіонах України кріпаків було найбільше, а в яких — найменше. Висловте припущення, чим це зумовлено.
Найбільше кріпаків було на Правобережжі, де їхня частка сягнула 90% на початку XIX століття. Найменше кріпаків налічувалося на Півдні України — від 20% до 25%. На Правобережжі століттями існувала жорстка польська фільваркова система. Натомість Південь освоювали пізніше, тому там переважали козаки, селяни-втікачі та вільні колоністи.
2. Простежте, як змінилася кількість селян-кріпаків на початку ХІХ століття порівняно з кінцем XVIII століття. Поміркуйте, що на це вплинуло.
Кількість кріпаків зросла в усіх українських регіонах: на Правобережжі з 70% до 90%, на Лівобережжі з 30% до 45%, на Слобожанщині з 30% до 45%, а на Півдні з 20% до 25%. На це вплинула політика російського самодержавства, яке остаточно закріпачило селян Лівобережжя та Слобожанщини, роздавало коронні землі дворянам і прагнуло посилити експлуатацію селян задля продажу зерна за кордон.
2. ПОЧАТОК ПРОМИСЛОВОЇ (ІНДУСТРІАЛЬНОЇ) РЕВОЛЮЦІЇ
1. Що становило більшість промислових підприємств в Україні до 1830-х років?
Більшість підприємств до 1830-х років становили поміщицькі або купецькі мануфактури з ручною працею селян-кріпаків, а також ремісничі цехи й селянські кустарні промисли.
2. До яких змін призвела індустріальна революція на українських землях?
Індустріальна революція замінила ручну мануфактурну працю машинною і привела до заснування фабрик та заводів із паровими двигунами. Вона сформувала дві нові верстви населення: підприємців і вільнонайманих робітників. Також цей процес спричинив швидке зростання міст і визначив господарську спеціалізацію окремих регіонів.
3. Які галузі промисловості розвивали на теренах України найактивніше?
Найшвидше розвивалися цукроваріння, борошномельна та олійна галузі, виготовлення сукна, а також видобуток залізної руди й кам’яного вугілля, металургія та транспортне машинобудування.
3. НОВА МОДЕЛЬ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІВДНЯ УКРАЇНИ. ТОРГІВЛЯ
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
1. Розгляньте картину. Який настрій вона передає? Що розповідає про життя і діяльність чумаків?
Картина передає спокійний, розмірений настрій нескінченної степової дороги під відкритим небом. Вона демонструє нелегку чумацьку працю: перевезення товарів важкими возами з волами у складі великих валок, довгий побут у дорозі та нерозривний зв’язок людей із природою Степу.
2. Поміркуйте, чому діяльність чумаків була важливою для розвитку торгівлі.
Чумаки виконували роль головного наземного перевізника України. Вони доставляли сіль з озер Криму та Причорномор’я, рибу, зерно і цукор у всі куточки українських земель і за їхні межі, забезпечуючи зв’язок між містами та селами за відсутності залізниць.
3. Висловте припущення, що б втратило суспільство та економіка без чумаків.
Без чумаків зупинився б регулярний товарообіг між різними частинами України. Населення залишилося б без доступної харчової солі та риби, а українські хлібороби втратили б вигідний шлях збуту зерна до південних морських портів.
1. Яким був соціальний і національний склад населення Півдня України?
Населення Півдня складалося з вільнонайманих робітників, державних селян, колоністів, колишніх козаків, солдатів у відставці, кріпаків-утікачів і поміщиків. За національним складом край був багатоетнічним: тут поруч жили українці, росіяни, німці, болгари, греки, євреї та молдавани.
2. На чому ґрунтувалася нова модель соціально-економічного розвитку Південної України?
Нова модель розвитку ґрунтувалася на вільнонайманій праці та розвитку фермерських господарств хутірського типу без масового кріпацтва.
3. Як пов’язані поняття «порто-франко» і «міжнародна торгівля», «ярмарки» і «чумацький промисел»?
Режим порто-франко дозволяв Одесі завозити й вивозити іноземні товари без сплати митних зборів, що перетворило місто на головний вузол міжнародної морської торгівлі. Ярмарки були центрами гуртової торгівлі на суходолі, а чумацький промисел забезпечував туди доставку солі, зерна та риби на возах.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
1. Назвіть перші промислові центри на українських землях.
Першими промисловими центрами були Луганськ, Катеринослав, Кременчук, Київ, Харків, Ромни та Шостка.
2. Визначте регіони, де видобували корисні копалини і які саме. До яких екологічних наслідків призвів видобуток корисних копалин у наш час?
Кам’яне вугілля видобували на Донбасі, кам’яну та осадову сіль — у Бахмуті та біля кримських озер, нафту — у Прикарпатті, а залізо виплавляли з болотних руд на Волині та Поліссі. Сьогодні інтенсивна розробка цих родовищ призвела до утворення териконів, осідання ґрунтів, підтоплення шахтними водами та глибокого забруднення підземних вод і річок.
3. Дізнайтесь особливості сільськогосподарської та / або промислової спеціалізації регіону, де ви зараз мешкаєте, в той час.
У першій половині XIX століття Правобережжя та центральна частина України спеціалізувалися на вирощуванні цукрових буряків, озимої пшениці й жита, а також на переробці сільськогосподарської сировини на цукрових заводах і млинах.
4. Дослідіть, що впливало на економічну спеціалізацію регіонів.
На спеціалізацію впливали географічне положення регіону, наявність корисних копалин, родючість ґрунтів, наявність судноплавних річок або морських портів та наявність вільної робочої сили.
5. Поміркуйте, які ресурси могли приносити найбільші прибутки і кому: державі, поміщикам, підприємцям чи селянам.
Земельні масиви з чорноземами давали високий зиск поміщикам через експорт хліба. Промислові заводи з переробки цукру збагачували підприємців нового типу. Родовища солі й копалин, а також митні збори в портах поповнювали державну скарбницю. Селяни мали мізерні заробітки, які ледве покривали панщинні або рекрутські тягарі.
6. Спрогнозуйте, як би ви вкладали гроші наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття, маючи вибір: у землю, промисловість чи торгівлю? Чому?
Найбільш далекоглядним було вкладення коштів у парову переробну промисловість, зокрема в цукроваріння, або в морську торгівлю через південні порти. Розгортання індустріального перевороту робило машинне виробництво значно прибутковішим за застаріле поміщицьке землеробство з підневільною працею кріпаків.
НА ЛІНІЇ ЧАСУ
Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Поміркуйте, чому індустріальна (промислова) революція в українських землях почалася значно пізніше, ніж у Європі.
Промисловий переворот затримався через панування кріпосного права, яке позбавляло заводи вільнонайманих робітників і гальмувало технічні зміни. Селяни були бідними і не мали грошей для купівлі фабричних виробів. Також Російська імперія викачувала ресурси з України і мало підтримувала приватну модернізацію на колоніальних землях.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
Скориставшись схемою, складіть розповідь про розвиток торгівлі в українських землях наприкінці XVIII – на початку ХІХ століття.
Торгівля на українських землях розвивалася за двома головними напрямками: зовнішнім та внутрішнім.
Зовнішню торгівлю вели морським шляхом через порти Чорного й Азовського морів, а також суходільними й річковими трактами. Україна вивозила за кордон зерно, цукор, олію, свиняче сало та м’ясо. Натомість завозили дорогі тканини, вишуканий скляний і порцеляновий посуд, металеві вироби, предмети розкоші та промислові машини й парові котли для нових фабрик.
Внутрішня торгівля охоплювала гуртові та роздрібні операції. Центрами великих торгових угод виступали ярмарки: Контрактовий у Києві, Введенський у Сумах, а також Покровський та Хрещенський у Харкові. Важливу роль відігравав чумацький промисел, який забезпечував доставку солі, риби та інших вантажів на возах. Повсякденні потреби жителів задовольняли міські й містечкові базари та стаціонарні крамниці.
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
Хто вони, ці люди? Як їм вдавалося досягти успіху в умовах, коли Україна не мала власної державності? Що спонукало їх займатися не лише підприємництвом, а й ставати меценатами?
Першими українськими буржуа стали вихідці з народу, колишні чумаки й селяни: Яхненки, Симиренки, Харитоненки. Вони здобували капітал власною ініціативою, впроваджували парові двигуни та найману працю на цукроварнях і будували металеві річкові пароплави. Меценатство було для них проявом християнського обов’язку та щирої турботи про власний народ: вони відкривали лікарні, закладали школи та фінансували видання українських книг, підтримуючи розвиток національної культури в умовах чужої імперії.
Щоб відповісти на ці та інші запитання, об’єднайтеся в групи та підготуйте дослідницький проєкт «Українські підприємці: секрети бізнесового успіху і соціальна відповідальність».
План дослідницького проєкту:
- Соціальні корені перших підприємців України (вихідці з козацтва, чумацтва й кріпаків).
- Провідні галузі промислового піднесення: цукроваріння, машинобудування, гуральництво.
- Технічні інновації українських промисловців: парові котли, машинобудівні заводи в Млієві, будівництво перших металевих пароплавів.
- Соціальна інфраструктура при фабриках: лікарні, школи, робітничі селища, бібліотеки.
- Фінансування української культури: допомога митцям і фінансування видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.