29. Аграрна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну
Пригадайте, у чому полягала суть селянської реформи 1861 р. Якими були її позитивні наслідки і суперечності?
Суть селянської реформи 1861 року полягала в ліквідації кріпосного права. Селяни отримали особисту свободу, громадянські права та можливість мати майно у власності.
Позитивні наслідки:
- селяни більше не були власністю поміщиків, отримали право укладати правові угоди, торгувати, відкривати підприємства та переходити в інші стани;
- реформа сприяла розвитку ринкових відносин, формуванню ринку вільнонайманої праці та прискоренню модернізації виробництва.
Суперечності:
- селяни мусили викуповувати землю й виплачувати державі викупні платежі протягом 49 років, через що опинилися у довготривалій борговій залежності;
- до укладання викупної угоди селяни залишалися «тимчасовозобов’язаними» і мусили відбувати панщину або сплачувати оброк;
- наділи селян зазвичай були малими, а поміщики зберегли найкращі землі, ліси й угіддя (відрізки).
2. СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМА
Опрацюйте навчальний текст і визначте, як вплинула столипінська аграрна реформа на українське селянство.
Реформа надала селянам право вільно виходити з общини та закріплювати землю у приватну власність у вигляді хуторів або відрубів. Завдяки підтримці Селянського банку заможні й підприємливі селяни скуповували поміщицькі землі, розвивали товарне фермерство та об’єднувалися в кооперативи. Водночас посилилося майнове розшарування: незаможні селяни через брак коштів та інвентарю банкрутували, продавали наділи й ставали наймитами або виїжджали на заробітки та переселення до Сибіру й Далекого Сходу.
Зіставте динаміку заснування індивідуальних господарств у різних районах Російської імперії. Де ці темпи були вищими? Що, на вашу думку, могло впливати на цю динаміку? Опрацюйте матеріал рубрики «Думки істориків» та порівняйте свої міркування з міркуваннями історика.
Найвищими темпи виходу з общини та закріплення землі у приватну власність були в Правобережній (50,7%) та Південній Україні (34,2%), що суттєво перевищувало показники європейської частини Росії (в середньому 24%).
Головною причиною такої різниці були традиції землекористування та менталітет українського селянства. В Україні сільська община не мала глибоких коренів, а переважало подвірне спадкове землеволодіння. Українські господарі завжди прагнули мати власну відокремлену ділянку та самостійно вести господарство.
Думка історика Ярослава Грицака цілком це підтверджує: він наголошує, що в Україні общинне землеволодіння було вкрай слабким (наприклад, на Правобережжі ще у 1865 році 96,5% господарств були індивідуальними). Саме тому столипінські перетворення в українських губерніях проходили найшвидше та найуспішніше.
3. МІГРАЦІЇ СЕЛЯНСТВА В УМОВАХ СТОЛИПІНСЬКОЇ РЕФОРМИ
Визначте переваги і ризики столипінської реформи для селянства. Чи всі селяни змогли скористатися з реформи для поліпшення свого становища?
Переваги реформи:
- отримання землі в повну приватну власність, об’єднання черезсмужних смуг у цілісні наділи (відруби й хутори);
- можливість брати позики в Селянському поземельному банку для купівлі землі й нової сільськогосподарської техніки;
- розвиток аграрної кооперації, що допомагало збувати продукцію;
- пільги й безкоштовні земельні наділи для тих, хто наважувався переселитися на східні землі імперії.
Ризики реформи:
- загроза швидкого розорення малоземельних селян, які не мали достатньо коштів і коней для обробітку поля;
- вимушений продаж наділів за безцінь і втрата засобів до існування;
- складні умови переселення: брак житла, суворий клімат і слабка підтримка влади на нових землях.
Скористатися реформою для збагачення зуміла лише частина селян — переважно заможні й міцні господарі. Біднота не витримувала ринкової конкуренції, а близько чверті переселенців не змогли облаштуватися на сході й повернулися назад без грошей і землі.
Розгляньте фото. Про які умови праці переселенців можна зробити висновки?
Умови праці переселенців були вкрай важкими й виснажливими. Освоєння ділянок відбувалося в лісових масивах і тайзі, де доводилося вручну вирубувати ліс, пиляти колоди та корчувати пні за допомогою звичайних сокир, пилок і кінної тяги. Люди працювали просто неба без належного реманенту, будуючи перше житло й готуючи ґрунт до посіву винятково важкою фізичною працею.
Прочитайте висловлювання Столипіна. На основі вивченого матеріалу розтлумачте думку політика. Про які зусилля він мовив? Які із них були прогресивними, на вашу думку, а які — ні? Як ви зрозуміли, кому / чому він намагався допомогти «протриматися»?
Петро Столипін мав на увазі поєднання модернізаційних економічних кроків із жорсткими заходами для придушення революційного руху (військово-польові суди, смертні вироки, розгін опозиції).
Прогресивними заходами були руйнування застарілої селянської общини, введення приватної власності на землю, підтримка хуторських господарств і надання аграрних кредитів. Непрогресивними й реакційними діями були політичні репресії, обмеження прав народів імперії, русифікація та наступ на національну культуру (закриття «Просвіт» і заборона українських видань).
Своїми діями політик намагався допомогти «протриматися» самодержавству та імперському ладу, створивши на селі надійну опору з багатих селян-власників і не допустивши нового спалаху революції.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Визначте за картою регіони розселення українців на сході Російської імперії. За допомогою додаткових джерел дізнайтеся, чи існували / існують в межах «сірого» і «зеленого» клинів осередки українського життя протягом XX — початку XXI ст.
Основними регіонами розселення українців на сході стали:
- «Сірий клин» — Південно-Західний Сибір і Північний Казахстан;
- «Зелений клин» — південь Далекого Сходу (Зелена Україна, басейн річки Амур і Примор’я);
- «Малиновий клин» — Кубань;
- «Жовтий клин» — Надволжя.
У XX столітті в «Сірому» та «Зеленому» клинах діяли численні українські школи, товариства «Просвіта», виходили часописи, а під час революції 1917–1921 років українці цих країв скликали Всеукраїнські з’їзди та намагалися вибороти національно-територіальну автономію. За радянської влади українські організації ліквідували, а населення зазнало русифікації. Наприкінці XX — на початку XXI століття в Казахстані діяли українські центри та газета «Українські новини», а в Сибіру й на Далекому Сході РФ працювали культурні товариства (як-от об’єднання «Сірий клин»), більшість із яких у сучасній Росії були закриті місцевою владою.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Аграрна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну».
Можу визначити причини впровадження аграрної реформи П. Столипіна.
Головними причинами були криза сільського господарства через общинне малоземелля, необхідність ліквідувати черезсмужжя, прагнення уряду створити на селі клас заможних селян-фермерів як соціальну опору царату, а також бажання послабити аграрне перенаселення шляхом міграції селян на схід.
Можу описати особливості реформи на українських землях.
Реформа в українських губерніях проходила найактивніше в імперії завдяки традиціям спадкового приватного землеволодіння. На Правобережжі з общини вийшло 50,7% селянських дворів, на Півдні — 34,2%. Було створено сотні тисяч хуторів і відрубів, активно працював Селянський поземельний банк та зростав кооперативний рух.
Можу пояснити, як реформа вплинула на українців.
З одного боку, зросла врожайність і товарність зернового виробництва (Україна забезпечувала чверть загальноімперського експорту збіжжя), частина господарів стала успішними фермерами. З іншого боку, поглибилося зубожіння бідноти, загострилися соціальні конфлікти на селі, а близько 2 мільйонів українців змушені були виїхати до Сибіру й Далекого Сходу.
Можу показати на карті регіони української колонізації внаслідок столипінської реформи.
Регіонами масового розселення українських мігрантів були території Північного Казахстану та Західного Сибіру («Сірий клин»), а також Приамур’я й Приморський край на Далекому Сході («Зелений клин»).
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Обговоріть у класі результати і наслідки аграрної реформи. Чи вдалося П. Столипіну досягти поставлених цілей та вирішити аграрну проблему в Російській імперії?
П. Столипіну не вдалося повністю вирішити аграрну проблему. Реформа не торкнулася поміщицького землеволодіння, тому проблема малоземелля більшості селян залишилася гострою. Позитивні економічні зрушення (зростання експорту зерна, створення хуторів, розвиток кооперації) супроводжувалися зубожінням бідноти та соціальним напруженням. Через передчасну загибель прем’єр-міністра, спротив дворянства й початок Першої світової війни перетворення залишилися незавершеними.
3. Проаналізуйте цитату П. Столипіна: «Народи інколи забувають про свої національні коріння, але такі народи гинуть, вони перетворюються у багно, в якому проростають та міцнішають інші, сильніші народи». Як ця цитата відображає шовіністичні погляди діяча?
Цитата свідчить про великодержавний шовінізм діяча та його поділ народів на панівні («сильні») й підлеглі, приречені на асиміляцію. Столипін відмовляв бездержавним етносам у праві на самостійний розвиток і вважав їх матеріалом для зміцнення панівної російської нації, що проявилося в його політиці заборони українських товариств, преси й освіти.
4. Чи могли репресії проти національних рухів підросійських народів сприяти стабільності імперської держави?
Ні, репресії давали лише тимчасовий ефект залякування, але не могли забезпечити тривалу стабільність. Заборона національних мов, закриття культурно-просвітницьких товариств і переслідування діячів лише накопичували невдоволення та радикалізували визвольні рухи, що згодом прискорило розпад імперії під час революційних подій 1917 року.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
5. Розгляньте обкладинку видання 1909 р. Висловте припущення щодо того, яка інформація могла міститися у цій «книжці». Які події були причиною появи подібних видань в Російській імперії?
У такій брошурі для «ходоків і переселенців» містилися практичні відомості:
- опис вільних земель, клімату та якості ґрунтів у Сибіру, Казахстані й на Далекому Сході;
- правила оформлення переселенських документів і повноваження представників («ходоків»), які виїжджали на розвідку;
- порядок виділення наділів, надання грошових позик Селянським банком і звільнення від податків;
- залізничні маршрути, розклад руху та пільгові тарифи на проїзд і перевезення речей;
- поради з будівництва оселі, заготівлі лісу та проведення першої посівної.
Причиною появи видання стало проведення столипінської аграрної реформи, за якої уряд організовував масове переселення селян з перенаселених західних губерній на східні окраїни.
ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:
- 1906 р. — початок аграрної реформи П. Столипіна.