§ 29. Український національний рух в Австро-Угорській імперії. Практикум (Васильків)

Зміст

ЗГАДАЙТЕ…

Які три основні групи викристалізувалися в українському національному русі в Австро-Угорщині у другій половині XIX століття?

У другій половині XIX століття в українському національному русі Австро-Угорщини викристалізувалися три основні течії: москвофіли, народовці (українофіли) та радикали.

Яка ключова подія 1907 року значно збільшила кількість українських депутатів в австрійському парламенті і які виборчі обмеження діяли в Австро-Угорщині, попри цю реформу?

Ключовою подією стало запровадження в 1907 році виборчої реформи австрійського парламенту на основі загального виборчого права для чоловіків. Після виборів українське представництво зросло з 3 осіб до 28 депутатів від Галичини та 5 від Буковини (разом 33). Попри реформу, зберігалися виборчі обмеження: голосувати могли лише чоловіки віком від 24 років, жінки права голосу не отримали, а виборчі округи формували нерівномірно на користь польської меншості.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

Поняття «українофіли», «просвіта»?

Українофіли (народовці) — представники національної течії другої половини XIX століття, які визнавали українців окремим народом від Карпат до Кавказу та захищали їхні мовні, культурні й політичні права.

«Просвіта» — українське культурно-освітнє товариство, засноване у Львові в 1868 році. Воно поширювало освіту, відкривало читальні й бібліотеки, видавало книжки та розвивало кооперативний рух серед народу.

29.1. МОСКВОФІЛЬСТВО ЯК ДОМІНУЮЧА ТЕЧІЯ ТА ЇЇ ЗАНЕПАД

Історична розвідка «Витоки москвофільства»

Кого Василь Верига називає лідерами москвофільського руху?

Василь Верига називає лідерами та ідеологами москвофільського руху в Галичині Богдана Дідицького, Венедикта Площанського, Адольфа Добрянського та священника Івана Наумовича.

Проаналізуйте, як поразка «Весни народів», посилення польського впливу та антиукраїнська політика Габсбургів могли породити цю «зневіру» і зробити ідеї москвофілів привабливими.

Поразка революції 1848–1849 років зруйнувала сподівання українців на автономію. Влада Габсбургів передала край під контроль польської шляхти та проводила антиукраїнську фінансову політику. Українська інтелігенція зневірилася у власних силах. На цьому тлі Російська імперія здавалася могутньою державою, яка легко придушувала польські та угорські повстання. Тому частина галичан почала шукати захисту в сильного сусіда.

1. Які конкретні дії Романових могли викликати таку симпатію серед західноукраїнського населення, попри їхнє невизнання існування українського народу?

Симпатію викликали аграрні реформи Романових. На Правобережній Україні російський царат зменшував землеволодіння польських поміщиків на користь українських селян. Галицькі селяни бачили в цьому захист від полонізації та польського поміщицького гніту.

2. Діяльність Товариства імені Михайла Качковського сприяла денаціоналізації, але водночас москвофіли «започаткували боротьбу із неписемністю» та «вели активну боротьбу із пияцтвом». Чи можна стверджувати, що їхня діяльність мала певні позитивні наслідки для українського населення, незважаючи на їхню основну ідеологію, що суперечила українській національній ідентичності?

У соціальній сфері діяльність москвофілів мала корисні наслідки. Боротьба з неписемністю відкривала селянам доступ до грамоти. Рух проти пияцтва зберігав здоров’я людей та рятував їхні родини від розорення. Проте їхня ідеологія гальмувала розвиток української національної свідомості.

3. Як чутки про «доброго російського царя» могли вплинути на поширення москвофільських ідей серед західноукраїнського селянства в 1860—1880-х роках?

Селяни страждали від малоземелля та визиску польських поміщиків. Чутки обіцяли, що цар покарає панів і безкоштовно роздасть їхні землі бідним хліборобам. Наївна віра в справедливого монарха спонукала селян підтримувати москвофілів.

29.2. НАРОДОВЦІ: ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Історична розвідка «Народовці — молодше покоління»

На основі фрагментів з історичної праці визначте, на які сили покладалися народовці, які друковані органи вони видавали, як вплинув на український рух у Галичині Валуєвський указ.

Народовці покладалися на власні сили та на сили українського народу. Вони відстоювали єдність із українцями під російською владою. Народовці видавали журнали «Вечорниці», «Мета», «Нива», «Русалка», «Правда» та щоденну газету «Діло». Валуєвський указ заборонив українське слово в Росії, тому східноукраїнські автори почали друкувати свої твори в Галичині. Діячі Наддніпрянщини допомагали галичанам коштами меценатів і пожвавили український рух.

Історична розвідка «Масштаби діяльності «Просвіти»

На основі фрагментів з історичної праці визначте, які економічні установи заснувала «Просвіта» для піднесення економічної освіти; з якою соціальною проблемою активно боролася «Просвіта».

Для піднесення економічної освіти товариство заснувало сільськогосподарську школу в Милованю, господарську школу для дівчат в Угерцях Винявських та Торговельну школу у Львові 1911 року. Також «Просвіта» проводила кооперативні курси, відкрила 540 крамниць і 236 позичкових кас. Товариство вело відкриту та вперту боротьбу проти пияцтва.

Історична розвідка «Той, хто розбудував «Просвіту»

На основі тексту визначте, яку роль у діяльності «Просвіти» в Галичині відіграв В. Федорович, а також основні напрямки діяльності «Просвіти».

Володислав Федорович очолив «Просвіту» у 1873 році та перетворив її на впливову організацію. Він відкривав читальні, дарував тисячі книжок і щедро фінансував товариство власними коштами, відмовившись від підцензурної урядової допомоги. Основними напрямками діяльності були видання доступних книжок для народу, розбудова мережі сільських читалень і бібліотек, боротьба з неписемністю та розвиток господарських знань.

Проаналізуйте, які саме нововведення у Статуті «Просвіти» (за головування В. Федоровича) сприяли масовому залученню селян та робітників і перетворенню товариства на потужний осередок народної освіти та культури.

У Статуті 1876 року скасували обов’язковий вступний внесок. Розмір членських внесків суттєво зменшили для селян, робітників та ремісників, а для інтелігенції збільшили. Кожен член товариства одержував чотири книжки на рік за рахунок внесків. Товариство відмовилося від політики на користь практичного освічення народу та почало відкривати читальні й філії по селах.

Історична розвідка «Скільки ковбаси можна купити за пропиті гроші?»

На основі фрагментів з історичної праці визначте, як просвітницька робота впливала на формування свідомої громадянської позиції тогочасного селянства.

Священник Тит Войнаровський наводив зрозумілі для селян підрахунки. Він показував, що селяни пропивали вчетверо більше грошей, ніж сплачували земельного податку державі. Селяни самостійно рахували витрачені на горілку гроші та усвідомлювали шкоду алкоголю. Це гуртувало людей у братства тверезості, спонукало берегти гроші та вчило відповідальності за добробут громади.

Запитання до підрозділу 29.2

1. Як називали українську національну течію, що виникла у відповідь на москвофільство та тиск польських політиків? Які ідеї сповідували її представники?

Цю течію називали «народовці» або «українофіли». Вони сповідували ідею, що українці є окремим народом від Карпат до Кавказу. Народовці виступали за розвиток української літературної мови, захист національних, культурних, релігійних і політичних прав народу.

2. Яке щоденне україномовне видання народовці започаткували в 1880 р.? Яке товариство народовці створили в 1885 р. для координації своїх дій?

У січні 1880 року народовці почали видавати щоденну газету «Діло». Для координації дій у 1885 році вони створили політичну організацію Народна рада.

3. Проаналізуйте, які саме нововведення у Статуті «Просвіти» (за головування В. Федоровича) сприяли масовому залученню селян та робітників і перетворенню товариства на потужний осередок народної освіти та культури.

Статут 1876 року скасував вступний внесок і ввів знижені внески для селян і робітників. Кожен член організації отримував чотири корисні книги на рік за рахунок внесків. «Просвіта» зосередилася на відкритті сільських читалень, ліквідації неписьменності та господарській допомозі простому народу.

29.3. РАДИКАЛИ ТА НОВІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ: ВІД СОЦІАЛІЗМУ ЧЕРЕЗ КРИТИКУ «НОВОЇ ЕРИ» ДО САМОСТІЙНОСТІ

Мовою історичного джерела. Іван Франко про соціалізм:

1. Проаналізуйте, які соціально-економічні умови в Галичині (згадані в тексті) створили сприятливий ґрунт для поширення соціалістичних ідей серед українського населення.

Земельні наділи селян були занадто подрібненими й не могли прогодувати родину протягом року. Селяни залазили в борги та втрачали майно на користь лихварів і банків. Бідні хлібороби не мали грошей на навчання дітей чи купівлю реманенту. Більшість сільського люду перетворилася на пролетарів або шукала сезонних заробітків.

Запитання до підрозділу 29.3

1. Якою є основна ідея праці, що її Юліан Бачинський написав у 1895 р.?

Головна ідея праці «Україна irredenta» — необхідність здобуття повної політичної незалежності та державної самостійності України.

2. Яка ідея зайняла важливе місце у програмі УНДП? Хто створив Українську соціал-демократичну партію (УСДП) восени 1899 р.?

У програмі УНДП провідне місце зайняла ідея соборності всіх українських земель та здобуття незалежної Русі-України. УСДП восени 1899 року створили українські соціалісти Микола Ганкевич, Семен Вітик та їхні соратники.

3. Які аргументи «молодших» радикалів на користь повної політичної незалежності виявилися більш переконливими і чому ця ідея поступово утвердилася в програмах усіх україноцентричних партій?

«Молодші» радикали (Юліан Бачинський, В’ячеслав Будзиновський) доводили, що автономія не захистить українців від імперського визиску й може бути лише тимчасовим етапом. Лише власна незалежна держава здатна повністю забезпечити культурний, політичний та економічний розвиток нації. Ця ідея відповідала прагненню народу до свободи і згодом стала головною метою всіх українських партій.

29.4. ЦЕРКВА, СЕЛЯНСЬКІ СТРАЙКИ ТА БОРОТЬБА ЗА ПРАВА

1. Чому саме створення українського університету було таким принциповим питанням для українського національного руху, що за нього готові були платити таку високу ціну?

Власний університет давав можливість навчати національну інтелігенцію, науковців, юристів та вчителів рідною мовою. У Львівському університеті панувала дискримінація, а викладали польською мовою. Українці прагнули рівних прав на вищу освіту та боролися за власну гідність і культурне майбутнє краю.

2. Оцініть, наскільки успішними були виборчі реформи та чи дійсно вони створювали підґрунтя для подальшої боротьби за державність, враховуючи збереження «національного гніту» та фальсифікації на виборах.

Виборча реформа 1907 року стала кроком уперед, адже українці провели до парламенту 33 депутати. Це дало змогу легально захищати права народу з найвищої трибуни. Проте вибори до Галицького сейму й далі супроводжувалися фальсифікаціями, залякуванням та насильством влади. Попри це, боротьба згуртувала селян і міщан навколо українських партій.

3. Які саме дії Андрея Шептицького були ключовими для перетворення УГКЦ на серйозний фактор національної та соціальної консолідації українців і як вони відрізнялися від діяльності церкви в період домінування москвофілів?

Митрополит захищав селян від утисків, опікувався українськими школами, гімназіями та співпрацював із «Просвітою». Він заснував Національний музей у Львові та сприяв викупу поміщицьких земель селянськими спілками. За часів москвофілів верхівка церкви орієнтувалася на Петербург і заперечувала окремішність українців. Шептицький натомість спрямував діяльність священників на духовне, культурне та господарське піднесення рідного народу.

ПРАКТИКУМ

І. ОРІЄНТУЄМОСЯ В ІСТОРИЧНОМУ ЧАСІ Й ПРОСТОРІ, ВИЯВЛЯЄМО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ПОДІЙ ТА ЯВИЩ

1. Створіть хронологічну шкалу найважливіших, на вашу думку, історичних подій в українському національному русі Австро-Угорської імперії.

2. Опрацюйте статтю електронної Енциклопедії історії України за покликанням https://cutt.ly/xtQtPZyP чи QR-кодом. Знайдіть у тексті назви міст, у яких активно діяли осередки «Просвіти». За допомогою онлайн-застосунку Google My Maps позначте їх на онлайн-карті та додайте короткий опис-коментар до позначок. Поміркуйте, чому саме в цих місцях розвивалася «Просвіта».

Міста та осередки для позначення на онлайн-карті:

• Львів — центр товариства (головний виділ «Просвіти»), координатор усієї мережі читалень, друкарня та бібліотека.
• Чернівці — провідний осередок українського культурно-освітнього життя на Буковині.
• Перемишль — давній культурний центр краю, одна з перших міських філій товариства.
• Станиславів (нині Івано-Франківськ) — впливова повітова філія, центр освітніх курсів і читалень Прикарпаття.
• Тернопіль — осереддя активного гімназійного руху, міщанських і селянських гуртків Поділля.
• Коломия — осередок видавничої справи та книгарень, центр зв’язку із селами Гуцульщини й Покуття.

«Просвіта» активно розвивалася в цих містах, бо вони були адміністративними й освітніми центрами регіонів. Там діяли українські гімназії, семінарії, працювали патріотичні вчителі, священники, адвокати та лікарі. Інтелігенція об’єднувала довкола себе учнівську молодь і селян із навколишніх сіл.

ІІ. ПРАЦЮЄМО З ІНФОРМАЦІЄЮ ІСТОРИЧНОГО ТА СУСПІЛЬНО ЗНАЧУЩОГО ЗМІСТУ

1. Уривок із програми Русько-української радикальної партії (1890 р.):

• Чому Русько-українська радикальна партія (РУРП) вважала, що «старші партії» (народовці та москвофіли) не в змозі задовольнити потреби українців?

Радикали стверджували, що основи й цілі москвофілів і народовців застаріли. Старші партії не вирішували пекучих економічних проблем бідного селянства та робітників і не давали відповіді на запити молодої інтелігенції.

• Яку головну мету РУРП ставила в суспільно-економічних питаннях, згідно з її «програмою максимальною»?

РУРП вимагала змінити спосіб виробництва на засадах наукового соціалізму: запровадити колективний устрій праці та передати засоби виробництва у спільну власність працюючих.

• Які основні свободи та права особистості РУРП прагнула забезпечити в політичній сфері?

Партія вимагала повної волі особи, свободи слова, друку, зборів, товариств і сумління. Кожна людина, незалежно від статі, мала отримати рівний вплив на вирішення політичних справ.

• Що РУРП розуміла під «автономією» в політичних справах?

РУРП розуміла самоврядування громад, повітів і країв у всіх внутрішніх справах, які торкаються лише їхніх інтересів, а також умови для культурного розвитку кожного народу.

• Яких принципів РУРП дотримувалася в культурних питаннях і чого вона домагалася щодо здобутків культури та науки?

Партія спиралася на позитивну науку, раціоналізм у справах віри та реалізм у мистецтві. Радикали вимагали зробити всі здобутки науки й культури доступними для всього народу.

2. Із протесту галицьких українців проти гноблення закарпатських українців правлячими колами Угорщини (1896 р.):

• Чи мали русини свого посла в угорському соймі? Як прізвисько «hungarian» стало синонімом грубості в США? Що автори тексту бажають мадярській нації, попри її політику?

Русини не мали жодного посла в сеймі через махінації на виборах. Через злидні та відсутність шкіл закарпатці першими емігрували за океан неосвіченими, тому в США слово «hungarian» стало образливим синонімом грубості та приниженості. Автори протесту бажають мадярам розвитку, але застерігають, що гноблення інших народів знищить саму Угорщину.

• Проаналізуйте, як політика насильства, кривдження та духовного руйнування, на думку авторів протесту, «дегенерує і підкопує не тільки слабшого, а й сильнішого».

Насильство над іншими народами розбещує владу та привчає панівну націю до сваволі й беззаконня. Вона втрачає моральні орієнтири, витрачає ресурси на утиски замість розвитку власної культури, що неминуче веде державу до розпаду.

• Обговоріть, які саме «легальні способи» могли бути доступні русинам в умовах такого тиску та наскільки реалістичною була віра в те, що «панування брутального насилля і цинізму ніколи не може бути тривке».

Русини могли подавати петиції цісарю, друкувати звернення в закордонних газетах, створювати читальні та таємно поширювати книжки. Віра в нетривкість насильства ґрунтувалася на тому, що несправедливі імперські режими неминуче зустрічають внутрішній опір і розпадаються.

3. Вірш Івана Франка «Не пора», вперше надрукований у Львові в 1882 р. в газеті «Праця»:

• До чого закликає автор українців у першій строфі?

Поет закликає перестати служити інтересам російських монархів та польських панів, а жити й працювати для блага рідної України.

• Яких «невігласів» згадує поет, і чому він радить не проливати за них кров?

Поет має на увазі імперських правителів та їхніх поплічників, які експлуатують українців. Він закликає не гинути в чужих імперських війнах заради царя, який грабує народ.

• Яке основне зло, що шкодить «рідній хаті», засуджується в третій строфі?

У третій строфі автор засуджує внутрішній розбрат, незгоду та чвари між самими українцями.

• Яка головна мета боротьби, про яку йдеться в останній строфі, і що готові віддати борці заради неї?

Головна мета — здобути волю, щастя та честь рідному краю. Заради цієї мети борці готові віддати власне життя в запеклій боротьбі.

4. Фрагменти із програми Української національно-демократичної партії (УНДП) (1899 р.):

• Програма розрізняє «остаточну мету» та «програму» в межах Австрії, а також окремо висвітлює ставлення до «російської України» та «угорської Русі». Проаналізуйте, як ці різні підходи відображають стратегічне бачення українського національного руху того часу. Чи свідчить це про прагматизм чи про поділ всередині руху?

Це свідчить про високий політичний прагматизм. Кінцевою стратегічною метою була незалежна й соборна Україна. Натомість тактична програма враховувала тогочасні реалії та вимагала автономії для українських земель у кожній окремій імперії легальними парламентськими засобами.

• Як ви поясните «суперечність» між декларацією самостійності та програмними цілями в рамках Австро-Угорщини?

Суперечності насправді не було. Декларація незалежності вказувала далеку історичну мету нації. Автономія українських земель у межах Австро-Угорщини була практичним першим кроком, який давав змогу зібрати сили, навчити народ самоврядуванню та розбудувати українські інституції.

• Чому саме Закарпаття (угорська Русь) потребувало такої інтенсивної «боротьби проти винародовлювання», і які фактори могли робити цей регіон особливо вразливим до асиміляції?

Закарпаття зазнавало агресивної мадяризації з боку уряду в Будапешті. Угорська влада закривала школи, замінювала слов’янські імена та назви сіл на угорські, а також забороняла ввозити видання львівської «Просвіти». Край був відірваний Карпатами від решти українських земель і не мав жодного представника в угорському сеймі.

5. Програмні засади Української соціал-демократичної партії (УСДП), викладені в газеті «Воля» 1 січня 1900 р.:

• Яку політичну систему проголошує програма як свою мету?

Програма проголошує своєю метою демократію, політичну свободу та самостійну республіку українського люду.

• Що, згідно з програмними засадами, має стати власністю загалу?

Власністю загалу мають стати земля і промислові фабрики для ведення спільного господарства.

• Яку конкретну мету ставить український народ щодо своєї національної волі?

Український народ ставить мету здобути національну волю, повну політичну самостійність та створити вільну Українську республіку.

• Як у програмі визначено ставлення українських соціалістів до «чужинців» та «шовінізму»?

Українські соціал-демократи рішуче засуджували шовінізм і національну ненависть до чужинців. Вони визнавали своїм товаришем кожного свідомого робітника, незалежно від його мови чи віросповідання.

• Як ви вважаєте, чи можливо поєднати таке прагнення до національної самостійності з ідеалами інтернаціоналізму та любові «до всіх визискуваних, неволених і гноблених, до всіх тих, що разом з нами готові йти «на зустріч сонцю золотому»?

Я вважаю, що ці ідеї поєднуються гармонійно. Кожен народ має спершу здобути свободу у власній хаті, щоб стати рівноправним партнером для інших народів. Справжній інтернаціоналізм спирається на взаємну повагу вільних націй, а не на імперське підкорення.

6. Уривки зі спогадів Івана Франка про специфіку проведення виборів до австрійського парламенту в Добромилі та Перемишлі (1895 р.):

• Іван Франко описує численні порушення виборчого процесу: побиття, залякування, арешти без причини, знущання над виборцями, перешкоджання агітації опонента при повній свободі діяльності провладних агітаторів. Проаналізуйте, як такі методи впливали на реалізацію принципу вільного і чесного виборчого права, та чи можна взагалі назвати такі «вибори» демократичними.

Такі методи повністю знищували вільне виборче право. Селяни боялися відкрито голосувати через погрози жандармів і фізичне побиття. Ці вибори не можна назвати демократичними, оскільки влада використовувала грубий адміністративний тиск та насильство для фальсифікації результатів.

• Порівняйте умови діяльності агітаторів за Івана Франка та агітаторів пана Тишковського. Які методи боротьби доводилося застосовувати прихильникам Франка в умовах такого тиску, і що це говорить про їхню відданість справі?

Агітатори Тишковського діяли вільно, мали гроші для підкупу голосів і захист поліції. Прихильники Франка не мали коштів, терпіли холод і дощ, пішки ходили по селах та ризикували потрапити під арешт. Це свідчить про їхню виняткову самопожертву та відданість ідеї народного визволення.

• Які наслідки для формування громадянського суспільства та політичної культури мала відкрита практика підкупу та цинізму під час виборів?

Підкуп і цинізм підривали довіру народу до конституційних інститутів. Частина виборців зневірювалася в чесності виборів і відмовлялася голосувати, а бідні селяни звикали продавати свої голоси. Проте насильство влади також спонукало свідомих українців до рішучішого захисту своїх прав.

7. Історична розвідка «Українська обструкція в Галицькому сеймі»

Історик Ігор Чорновол про роботу Галицького сейму.

• На основі фрагментів з історичної праці визначте, яку основну вимогу висували українські посли, застосовуючи обструкцію; які звукові прилади використовували українські посли для створення «пекольного гамору»; скільки годин тривала «заглушаюча українська обструкція» 15—16 листопада 1910 року.

Українські посли вимагали негайного розгляду проєкту реформи виборчої ординації до Галицького сейму. Вони стукали пультами, свистіли у свиставки, грали на трубках і били у великий дзвін «там-там». Безперервна обструкція 15–16 листопада 1910 року тривала 45 годин і 42 хвилини.

• Що саме, на вашу думку, змінилось у відносинах між польською більшістю та українською фракцією внаслідок обструкції, чого не могли досягти переговори?

Польська більшість переконалася, що без поступок українцям сейм взагалі не зможе працювати. Справа зрушила з мертвої точки, оскільки українці перейшли від безплідних прохань до реального блокування ухвалення рішень.

• Які можливі причини змусили польську більшість піти на поступки українській фракції, незважаючи на її невелику чисельність та можливість застосувати регламент проти неї?

Більшість не могла ухвалити крайовий бюджет та інші життєво необхідні акти. Застосування сили проти депутатів викликало б ще більший скандал у Відні та по всій Європі, тому польські політики мусили шукати компроміс.

• Наскільки, на вашу думку, тактика ненасильницького опору ефективна у сучасних демократичних парламентах, і які її переваги та недоліки порівняно з іншими методами політичної боротьби?

Тактика обструкції привертає увагу суспільства до несправедливості й захищає права опозиції. Її перевага полягає у відсутності збройного насильства. Недоліком є тимчасовий параліч державних справ і втома суспільства від тривалого протистояння.

• Як обструкція сейму сприяла досягненню цілей українських послів, незважаючи на те, що маршал мав «необмежені повноваження усування негречних послів»?

Маршал не наважився застосувати силу проти українських депутатів, оскільки силовий розгін у сеймі спричинив би гучний європейський скандал і підірвав авторитет австрійського парламентаризму. Обструкція повністю паралізувала розгляд важливих для шляхти законопроєктів та ухвалення крайового бюджету, змусивши польську більшість у 1913–1914 роках погодитися на виборчу реформу.

8. Історична розвідка «Галичина як «український П’ємонт»

Історик Іван Лисяк-Рудницький про національний рух у Галичині (початок ХХ ст.)

• На основі фрагментів з історичної праці визначте, як формулюється концепція «українського П’ємонту» в Галичині.

Галичина бачилася українцям як невеликий край з великою історичною місією — стати географічною базою, духовною фортецею та плацдармом для визвольної боротьби всього розділеного українського народу, подібно до того, як королівство П’ємонт об’єднало навколо себе всю Італію.

• Чому саме після 1905 року вплив Галичини на українські землі в Російській імперії посилився, і як це пов’язано з внутрішніми змінами в самій Росії?

Перша російська революція 1905–1907 років послабила імперський тиск і скасувала Емський указ, що дозволило відкривати товариства «Просвіта» та видавати українську пресу в Наддніпрянщині. Для розбудови цих інституцій східні українці використовували налагоджений досвід Галичини, спираючись на її пресу, книжки та політичні програми.

• Які конкретні досягнення українського руху в Галичині називає автор?

Головне досягнення полягало у проникненні модерної національної свідомості в широкі селянські маси через мережу освітніх, господарських та парамілітарних товариств. Українці перетворилися на згуртовану «державну націю» і почали впевнений наступ на польське політичне панування.

• Наскільки реалістичною була ця концепція в умовах Австро-Угорської імперії та напередодні Першої світової війни, і які ризики вона несла для Галичини?

Концепція була цілком дієвою в культурному й організаційному плані завдяки австрійській конституції. Проте вона несла величезні загрози: Російська імперія вбачала в галицькому національному русі смертельну небезпеку для своєї єдності. Це зробило Галичину головною мішенню російської експансії та призвело до масштабних руйнувань і репресій проти українців під час війни.

ІІІ. ВИЯВЛЯЄМО ЗДАТНІСТЬ ДО СПІВПРАЦІ, ТОЛЕРАНТНІСТЬ, ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ

1. Ознайомтеся з текстом рубрики «Історична розвідка» та дайте відповіді на запитання.

• Коли Андрей Шептицький став галицьким митрополитом? Як спочатку ставилися до нього деякі українці та поляки? Яке культурне товариство заснував митрополит у Львові в 1913 році? Як він зумів прихилити до себе людей?

Андрей Шептицький очолив митрополію в 1900 році. Частина українців підозрювала його в пропольських симпатіях через шляхетське походження роду, а поляки сподівалися, що він гальмуватиме рух русинів. У 1913 році митрополит урочисто передав громаді заснований ним Український Національний Музей. Прихильність людей він здобув самовідданою працею, відкритим захистом селян і щедрим меценатством на користь української культури.

• Які дії митрополита могли бути настільки переконливими, щоб змінити десятиліттями сформовані ідеологічні погляди духовенства та направити їх до народовців? Які риси характеру дозволили йому здобути високий авторитет?

Шептицький оновив навчання в семінаріях, наголошуючи на пастирському обов’язку служити простому народу. Він особисто організовував селянські спілки для купівлі землі та відкривав школи. Його авторитет тримався на щирій жертовності, інтелектуальній величі, твердій патріотичній позиції та повазі до гідності кожної людини.

2. Висловте власну думку, чи поділяєте ви бачення Андрея Шептицького: «Три головні завдання українського народу: досягнення правдивого і сталого щастя, посилення єдності, захист зовнішніх кордонів». Чи актуальні ці поради в наш час?

Я повністю поділяю цю настанову митрополита. Вона залишається життєво важливою програмою для України й сьогодні. Без внутрішньої єдності та надійної оборони кордонів неможливо зберегти незалежність держави, а добробут і духовне щастя кожної родини є кінцевою метою побудови вільної України.

3. Есей на тему: «Як зародилася «Просвіта»?». Мета діяльності організації.

Товариство «Просвіта» виникло в 1868 році у Львові як рішуча відповідь народовської інтелігенції на москвофільську зневіру та польський наступ. Її фундатори розуміли: без освіченого селянства будь-які розмови про незалежність залишаться марними ілюзіями. Метою організації стало піднесення національної гідності, культури та матеріального добробуту простого народу через відкриття читалень, боротьбу з неписьменністю, видання доступних книжок і розвиток кооперативів. Завдяки «Просвіті» галицький хлібороб усвідомив себе господарем власної землі та часткою великої української нації.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

І. Хронологічні обчислення та просторове орієнтування

1. Обчисліть, скільки років тому створено першу українську партію. Розташуйте у хронологічній послідовності події: створення РУРП, заснування «Просвіти», політика «нової ери», перейменування ЛТШ в НТШ.

Першу українську політичну партію (РУРП) створили в жовтні 1890 року (136 років тому від 2026 року).

Хронологічна послідовність подій:

1. Заснування товариства «Просвіта» (1868 р.).
2. Створення РУРП (жовтень 1890 р.).
3. Політика «нової ери» (листопад 1890 р.).
4. Перейменування ЛТШ у НТШ (1892 р.).

2. Покажіть на карті місто, в якому засновано перші українські партії.

Перші українські політичні партії (РУРП у 1890 р., УНДП та УСДП у 1899 р.) засновано у Львові — адміністративному, науковому й культурному центрі Галичини.

ІІ. Робота з поняттями та систематизація знань

3. Складіть запитання до тексту параграфа за ключовими словами:

• Коли відбувся загальний селянський страйк у Галичині? (У липні 1902 року).
• Що проголошувала праця Юліана Бачинського «Україна irredenta»? (Ідею повної державної незалежності України).
• Хто очолив новостворену кафедру історії України у Львівському університеті під час «нової ери»? (Михайло Грушевський).
• Де утворювалися перші спортивно-пожежні товариства «Січ»? (У селі Завалля на Снятинщині та по всій Галичині).
• Звідки ми можемо дізнатися про махінації під час галицьких виборів? (Зі спогадів і публіцистичних статей Івана Франка).
• Чому політика «нової ери» зазнала краху? (Польська шляхта надала мінімальні поступки, продовжуючи тиск на селянські сервітути).
• Як товариство «Просвіта» захищало господарські інтереси селян? (Через створення кредитних кас, крамниць та кооперативних курсів).
• Який результат мало запровадження загального виборчого права для чоловіків у 1907 році? (Українці вибороли 33 місця в австрійському парламенті).

4. Поміркуйте, чому москвофільський рух поступово втратив популярність серед українців.

Москвофіли зазнали занепаду, бо заперечували саме існування українського народу й мови, відштовхнувши молоду патріотичну інтелігенцію. Судові процеси (як-от справа Ольги Грабар 1882 р.) викрили їхню фінансову залежність від уряду Росії, що дискредитувало рух як державну зраду. Водночас народовці запропонували селянам дієву просвітницьку й економічну допомогу, витіснивши москвофілів із суспільного життя.

5. Охарактеризуйте основні напрямки діяльності народовців. Створіть відповідну схему.

Діяльність народовців охоплювала чотири ключові царини: просвітницьку (мережі читалень, боротьба з неписьменністю), науково-літературну (НТШ, газета «Діло», видання творів класиків), економічну (кредитні спілки, кооперативи «Народна торгівля», «Дністер») та політичну (боротьба за виборчу реформу, український університет і державність).

ІІІ. Громадянська позиція та політичний вибір

6. Вправа «Українські партії». Поміркуйте, які цінності були в основі діяльності РУРП, УНДП та УСДП. До якої з партій ви б хотіли приєднатись, якби жили наприкінці ХІХ ст.? Чи важливо було українцям у той час мати власні політичні партії? Чому?

В основі діяльності РУРП лежали соціальна справедливість, захист бідного селянства та науковий соціалізм. УНДП опиралася на загальнонаціональну єдність, соборність українських земель і широкий парламентський захист усіх верств народу. УСДП поєднувала відстоювання класових інтересів робітників із розбудовою незалежної республіки через реформи.

Якби я жив наприкінці ХІХ ст., я приєднався б до УНДП. Вона зуміла об’єднати найкращих інтелектуалів (Михайла Грушевського, Юліана Романчука) навколо ідеї соборної України та поєднувала далекоглядну мету з конкретною щоденною роботою в сеймі й кооперативах.

Мати власні партії було життєво важливо. Без них українці залишалися б лише об’єктом чужої колоніальної політики. Власні політичні партії перетворили розпорошений народ на самостійну політичну націю, здатну парламентським шляхом боротися за державність.