7 липня 2026 р. Модерна доба

§ 29. Українські політичний і національний рухи на початку ХХ ст. (Пометун)

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Уявіть, що ви живете наприкінці XIX – на початку XX ст. Україна поділена між двома імперіями, і український народ не має власної держави. Ви та ваші однолітки спілкуєтеся українською, маєте свою культуру, об’єднуєтесь у партії та мрієте про кращу долю для свого краю. Працюючи в групі, уявіть, що ви — молоді активісти й активістки того часу.
Ваше завдання:
1) придумати три гасла для агітації за права українців (наприклад, в австрійському або російському підданстві);
2) відповісти на запитання: якою ви хотіли б бачити Україну через 20 років? що треба для цього змінити?
Коротко презентуйте свої гасла та бачення майбутнього України класу. Під час опрацювання інформації підручника перевірте ваші передбачення.

Три гасла для агітації за права українців:

«Українську мову — до кожної школи, суду та громади!»
«Землю — селянам, 8-годинний робочий день — робітникам!»
«Свободу українському слову, широке самоврядування — рідному краю!»

Бачення майбутнього та необхідні зміни:
Через 20 років ми хотіли б бачити Україну самоврядною або незалежною демократичною державою, де народ вільно навчається, творить і спілкується рідною мовою. У цій країні діють справедливі закони й обраний народом парламент, скасовані станові привілеї, а селяни володіють землею.
Щоб досягти цього, необхідно поширювати освіту серед широких народних мас, засновувати українські політичні партії, домагатися знищення імперського абсолютизму та вести організовану боротьбу за національну автономію чи повну державну незалежність.

1. ЧИМ ХАРАКТЕРИЗУВАВСЯ ПОЛІТИЧНИЙ ЕТАП УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ

ПОМІРКУЙТЕ

Коли і як розпочався політичний етап українського національного руху? Чим він відрізнявся від попередніх етапів?

Політичний етап розпочався наприкінці XIX — на початку XX ст. під впливом європейських демократичних процесів, формування політичних партій та поширення ідей народного суверенітету і соціальної рівності. Українські діячі перейшли від культурно-просвітницької праці до розбудови політичних партій. Головна відмінність цього етапу полягала у висуненні чітких політичних вимог: національної автономії, широких громадянських свобод, ліквідації самодержавства, а згодом — повної державної незалежності України.

ДОСЛІДІТЬ

Порівняйте етапи розвитку руху та визначте, які зміни відбувалися в цілях і формах діяльності українських діячів.

Етап	Часові межі	Основні риси	Головна мета
Культурницький	Кінець XVIII — середина XIX ст.	Сфери діяльності: освіта, література, фольклор. Поширення української мови, пробудження національної свідомості еліти.	Збереження й відродження української культури та мови.
Громадівський	Друга половина XIX ст.	Утворення українських громад, поширення освіти, наукова діяльність, видання преси; поміркованість у політичних вимогах.	Формування соціальної та національної свідомості народу.
Політичний	Кінець XIX — початок XX ст.	Заснування політичних партій, участь у виборах, масові акції, політичні програми з вимогами автономії та незалежності.	Надання населенню політичних і національних прав, створення незалежної держави.

Форми діяльності змінилися від мирних наукових досліджень, збирання фольклору та видання книг до партійної роботи, підпільного друку періодики, організації страйків, масових маніфестацій і парламентської боротьби. Цілі руху трансформувалися від захисту рідного слова та пробудження свідомості освічених кіл до відкритої боротьби за владу, здобуття політичних прав для всього народу, автономію й відновлення суверенної державності.

2. ЯК ВІДБУВАЛАСЯ РОЗБУДОВА ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ НА НАДДНІПРЯНЩИНІ

ПОМІРКУЙТЕ

Виокреміть факти, що свідчать про політизацію українського суспільства та визвольного руху. Як політизація суспільства була пов’язана з виникненням політичних партій?

Факти, що свідчать про політизацію українського суспільства:

Швидкий розвиток індустріалізації та зростання чисельності нових активних соціальних груп — робітників, підприємців, світської інтелігенції;
Загострення аграрного питання через малоземелля селян, що вимагало організованого захисту селянських прав;
Усвідомлення інтелігенцією необхідності відмови від суто культурницьких меж і переходу до цілеспрямованої боротьби проти імперського самодержавства;
Поява мережі нелегальних партійних осередків («Вільних громад») та заснування перших політичних партій на межі ХІХ–ХХ ст.

Політизація була нерозривно пов’язана з виникненням партій: коли соціальні верстви усвідомили власні економічні та національні інтереси, їм знадобилися чіткі інструменти впливу на владу. Політичні партії стали центрами гуртування людей, розробляли програми реформ і вели за собою маси.

ДОСЛІДІТЬ

Які факти біографії Миколи Міхновського здаються вам важливими для характеристики його діяльності?

Для характеристики Миколи Міхновського важливі такі факти:

Початок громадсько-політичного гарту ще в студентські роки під час навчання на юридичному факультеті Київського університету в лавах «Молодої громади» та першої таємної самостійницької організації «Братство тарасівців»;
Створення у 1900 році програмної брошури «Самостійна Україна», у якій уперше в Наддніпрянщині було відкрито висунуто безкомпромісну вимогу повної державної незалежності;
Заснування у 1902 році першої націоналістичної партії — Української народної партії (УНП), для якої у 1903 році він написав фундаментальний маніфест «Десять заповідей УНП»;
Видання та популяризація патріотичних часописів «Самостійна Україна», «Хлібороб» попри царські заборони й утиски влади;
Послідовна участь у національно-визвольних змаганнях Української революції 1917–1921 років.

ДОСЛІДІТЬ

Які вимоги — економічні чи політичні — домінують у документі? Як пропонувала УДП розв’язати національне питання?

У документі виразно домінують політичні вимоги: ліквідація абсолютизму (самодержавства), запровадження представницького парламентаризму, впровадження загального, рівного й таємного голосування, гарантування громадянських прав (свободи слова, совісті, союзів, страйків) та скасування станового поділу. Економічним питанням присвячено окремий 5-й пункт (8-годинний робочий день, пенсії для робітників із 60 років, прогресивно-прибутковий податок).

Національне питання УДП пропонувала розв’язати через надання широкої автономії всій території, заселеній українським народом, запровадження рідної мови в усіх школах, судочинстві, адміністрації та публічних інституціях, а також гарантування непорушних рівних прав усім іншим національностям, що мешкають в Україні.

ДОСЛІДІТЬ

Визначте, які партії були самостійницькими, які відстоювали автономію у складі Росії, а які виступали за соціальні перетворення. Зробіть висновок, що спільного й відмінного між програмами РУП, УНП і УДП.

Розподіл партій за напрямами:

Самостійницькі: Українська народна партія (УНП).
Автономістські: Революційна українська партія / Українська соціал-демократична робітнича партія (РУП / УСДРП), Українська демократична партія (УДП), Українська радикальна партія (УРП), Українська радикально-демократична партія (УРДП), Товариство українських поступовців (ТУП).
За соціальні перетворення: РУП, УСДРП, Українська соціалістична партія (УСП), «Спілка», а також УНП (яка проголошувала соціалістичний ідеал на захист інтересів селян і робітників).

Висновки щодо програм РУП, УНП і УДП:

Спільне: ліквідація царського самодержавства, утвердження демократичних прав і свобод, рівність громадян, захист прав робітників і селянства, вільний розвиток української культури й мови.
Відмінне:
1. Погляд на статус України: УНП відкидала перебудову Російської імперії і вимагала негайної повної державної незалежності; УДП та РУП (згодом УСДРП) вбачали мету в здобутті широкої національно-територіальної автономії у складі реформованої демократичної чи федеративної Росії.
2. Методи досягнення: УНП робила ставку на збройні повстання, страйки та рішуче вигнання чужинців; УДП стояла на еволюційних ліберальних засадах легальної парламентської реформи; РУП поєднувала автономізм із соціал-демократичною класовою пропагандою.

3. У ЧОМУ СУТНІСТЬ АВТОНОМІСТСЬКОЇ ТА САМОСТІЙНИЦЬКОЇ ТЕЧІЙ У НАЦІОНАЛЬНОМУ РУСІ

ПОМІРКУЙТЕ

У чому полягала принципова різниця у позиціях представників двох течій? Як це впливало на національний рух?

Принципова різниця полягала у баченні майбутнього державно-правового статусу українських земель:

Автономісти (поміркована більшість) вважали реальною та практично досяжною метою здобуття самоврядування (автономії) у межах реформованої демократичної Росії, оскільки повну державну незалежність розглядали як далеку мету або небезпечну через ризик великих суспільних потрясінь.
Самостійники наполягали на негайному розриві з імперським центром та здобутті повної державної суверенності України, наголошуючи, що лише власна держава зможе надійно гарантувати існування та всебічний поступ нації.

Цей поділ зумовлював гострі дискусії й навіть розколи в організаціях (зокрема вихід однодумців Міхновського з РУП у 1902 р.). Водночас протистояння двох поглядів стимулювало політичну думку, допомагало долати провінційне культурництво та готувало теоретичну базу для майбутніх подій Української революції 1917–1921 рр.

ДОСЛІДІТЬ

Порівняйте уривки з документів і поясніть, як уявляли собі майбутнє України представники двох течій. Як ви вважаєте, чому позиція автономістів була більш поширеною?

Представники автономістської течії (за документом Миколи Порша) бачили Україну суб’єктом великої держави, наділеним правом самостійно вирішувати внутрішні справи через виборний місцевий орган (парламент), ухвалювати місцеві закони, обумовлені специфічними економічними й національними потребами краю. Представники самостійників (за програмною заявою УНП) вважали будь-які компроміси небезпечними, бачили майбутнє України виключно як самостійної робітничо-селянської держави, очищеної від влади чужоземних імперських структур.

Позиція автономістів користувалася більшою підтримкою, оскільки:

Вона видавалася сучасникам набагато реалістичнішою та здійсненною мирним шляхом у межах очікуваної демократизації Російської імперії.
Більшість населення остерігалася кровопролитних збройних конфліктів, а багато діячів вважали ідею негайної повної незалежності передчасною з огляду на військову міць імперського апарату.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. У чому проявлялася політизація українського суспільства та національного руху?

Політизація суспільства проявлялася у переході українських діячів від культурницьких та просвітницьких практик до організованої політичної боротьби. Вона відобразилася у заснуванні партій (РУП, УСП, УНП, УДП, УСДРП тощо), появі політичних програм із вимогами автономії, республіки та незалежності, виданні агітаційної преси, висуванні вимог соціально-економічного захисту робітників і селян, а також у проведенні страйків, мітингів та участі у виборах.

2. Які політичні партії утворилися на Наддніпрянщині?

На Наддніпрянщині на початку ХХ ст. діяли такі українські сили:

Революційна українська партія (РУП, заснована у 1900 р.);
Українська соціалістична партія (УСП, 1900 р.);
Українська народна партія (УНП, 1902 р.);
Українська демократична партія (УДП, 1904 р.);
Українська радикальна партія (УРП, 1904 р.);
Українська соціал-демократична партія («Спілка», 1904 р.);
Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП, 1905 р.);
Українська радикально-демократична партія (УРДП, 1905 р.);
Товариство українських поступовців (ТУП, 1908 р., міжпартійний блок).

Також у краї функціонували загальноросійські організації (РСДРП, есери, анархісти) та єврейський Бунд.

3. Як проявилися самостійницька й автономістська течії в національному русі? Накресли таблицю за зразком і відобрази відповідь у ній.

Назва	Рік	Лідери	Програмні положення щодо державності України
Революційна українська партія (РУП)	1900	Дмитро Антонович, Михайло Русов, Панас Андрієвський	Спочатку у брошурі «Самостійна Україна» проголосила мету створення суверенної держави, однак згодом перейшла на позиції широкої національно-територіальної автономії.
Українська народна партія (УНП)	1902	Микола Міхновський, Микола і Сергій Шемети, Олександр Макаренко	Самостійницька течія: досягнення повної державної незалежності України («Україна для українців»), повалення імперського ярма шляхом страйків і збройного повстання.
Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП)	1905	Микола Порш, Симон Петлюра, Володимир Винниченко	Автономістська течія: демократизація імперії, здобуття національно-територіальної автономії України у складі федеративної республіки як перший крок до державності.
Українська радикально-демократична партія (УРДП) / ТУП	1905 / 1908	Сергій Єфремов, Борис Грінченко, Євген Чикаленко	Автономістська течія: перебудова Російської імперії на федеративних демократичних засадах, надання Україні автономії мирним парламентським шляхом.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Проаналізуй матеріал про політичні партії, що існували в Україні на початку ХХ ст. Поміркуй, за якими критеріями їх можна згрупувати. Визнач 2–3 такі критерії та систематизуй свої знання про партії.

Партії Наддніпрянщини початку XX ст. можна систематизувати за трьома основними критеріями:

За поглядом на державно-правовий статус України:

Самостійницькі: УНП (вимога повної відокремленості та суверенітету);
Автономістські: РУП, УСДРП, УДП, УРДП, ТУП (вимога автономії у складі оновленої демократичної федерації).

За ідейно-політичними напрямами (класифікація підручника):

Ліберально-демократичні: УДП, УРП, УРДП, ТУП;
Соціалістичні та соціал-демократичні: РУП, УСП, «Спілка», УСДРП;
Націоналістичні: УНП.

За методами боротьби:

Революційно-радикальні: УНП, діячі ранньої РУП та «Спілки» (акцент на страйках, революції, повстанні);
Помірковано-еволюційні: УДП, УРДП, ТУП (парламентський діалог, легальна культурно-громадська й освітня праця, реформи).

2. Виконай завдання 29.4–29.8 до § 29 в е-додатку.

Завдання виконується в інтерактивному режимі в електронному додатку до підручника відповідно до індивідуальних вказівок учителя.

Робочий зошит

ГРУПА ЗАВДАНЬ 1

1. Уяви, що ти — картограф / картографиня. Твоїм завданням є скласти карту політичного життя України початку ХХ ст. На контурній карті України:

• різними символами й кольорами познач і підпиши міста, де діяли осередки українських політичних партій початку ХХ ст. (для кожної партії створи окремий символ);
Осередки партій та керівні центри позначаються у таких містах:

Харків: червоний квадрат (заснування та осередок «Вільної громади» РУП), помаранчевий ромб (осередок УНП).
Київ: червоний квадрат (Центральний комітет РУП / УСДРП), синє коло (керівний центр УДП / УРДП та ТУП).
Полтава: червоний квадрат (осередок РУП), помаранчевий ромб (осередок УНП).
Чернігів: червоний квадрат (осередок РУП), синє коло (осередок УДП).
Одеса: червоний квадрат (осередок РУП).
Львів: зелена зірка (Закордонний комітет РУП та видавничі осередки РУП і УНП).

• пунктирною лінією проклади маршрути нелегального поширення брошури «Самостійна Україна» від місця її видання (Львів) до місць найбільшої активності УНП.
Пунктирна лінія веде від міста Львів через австрійсько-російський кордон до міст Київ, Полтава та Харків.

Створи легенду карти, де поясни всі умовні позначення.

Червоний квадрат — осередки Революційної української партії (РУП, з 1905 року — УСДРП).
Помаранчевий ромб — осередки Української народної партії (УНП).
Синє коло — осередки Української демократичної партії (УДП / УРДП) та Товариства українських поступовців (ТУП).
Зелена зірка — Закордонний комітет РУП і видавництва українських партій у Галичині.
Чорна пунктирна стрілка — маршрут таємного перевезення брошури «Самостійна Україна» зі Львова на Наддніпрянщину (через Київ до Полтави й Харкова).

Аналіз: Чому, на твою думку, осередки партій зосередилися в промислових та університетських центрах? Як це пов’язано з індустріалізацією та появою нових соціальних верств (робітництва, інтелігенції, студентства)?
Промислові міста зосереджували робітників, які гостро відчували соціальний визиск і боролися за свої права через страйки. В університетських центрах діяла освічена інтелігенція та студентська молодь, яка створювала політичні гуртки, писала програми й поширювала нелегальну літературу. Індустріалізація об’єднала ці активні групи населення у містах, тому саме там виникли перші партійні осередки.

2. Склади і запиши календар ключових подій політичного етапу українського національного руху наприкінці XIX ‒ на початку XX ст. Вибери 5–6 подій, які, на твою думку, були найважливішими для формування політичного українського руху. Для кожної події коротко опиши її суть та визнач, сприяла вона розвитку руху чи, навпаки, гальмувала його. Додай коротке пояснення чому.

Дата	Подія, її суть	Внесок у розвиток руху (сприяла / перешкоджала і чому)
1900 р.	Заснування Революційної української партії (РУП) у Харкові.	Сприяла. Рух перейшов від культурництва до відкритої політичної та партійної боротьби.
1900 р.	Видання брошури Миколи Міхновського «Самостійна Україна» у Львові.	Сприяла. Вперше в Наддніпрянській Україні публічно проголошено мету створення незалежної соборної держави.
1902 р.	Розкол у РУП та утворення Миколою Міхновським Української народної партії (УНП).	Сприяла і гальмувала водночас. Сприяла появі першої відверто самостійницької партії, проте розколола сили патріотичної молоді.
1904 р.	Створення Української демократичної партії (УДП) ліберальними діячами.	Сприяла. Залучила до політичної діяльності помірковану інтелігенцію й меценатів із вимогою автономії та реформ.
1905 р.	Перетворення РУП на Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП).	Сприяла. Партія чітко сформулювала вимогу автономії України у складі федеративної республіки та захист прав робітників.
1908 р.	Утворення Товариства українських поступовців (ТУП).	Сприяла. Організація об’єднала сили поміркованих діячів Наддніпрянщини задля легальної боротьби за українську мову, освіту та автономію.

наліз: Поясни, чому ці події ти визначив / визначила найважливішими для формування політичного українського руху.
Ці події фіксують створення перших організаційних структур і появу головних ідеологічних програм, якими українці керувалися під час революції 1917–1921 років.

Що об’єднує ці події (ідейно, організаційно, географічно)?
Ідейно їх об’єднує спільна вимога національних і політичних прав для українського народу (від автономії до незалежності). Організаційно вони показують перехід від нелегальних студентських гуртків до структурованих партій і блоків. Географічно вони поєднують Наддніпрянщину з Галичиною, де друкували нелегальну літературу й діяв закордонний комітет.

Якби ти був / була істориком / історикинею, яку б епоху (XIX чи початок XX ст.) назвав би / назвала б переломною для українського руху? Аргументуй відповідь, використовуючи приклади зі складеної тобою таблиці.
Переломним був початок ХХ століття. У XIX столітті діячі обмежувалися наукою, мовою та культурою у громадах, а на початку ХХ століття виникли політичні партії (РУП у 1900 році, УДП у 1904 році) і пролунала вимога державної самостійності в брошурі «Самостійна Україна».

3. Поясни причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та радикалізацією українського руху, доповнивши та обґрунтувавши таку схему:
Індустріалізація та соціальні зрушення (кінець XIX – початок XX ст.) → Поява нових соціальних верств (робітництво, інтелігенція) → (що відбулося в суспільстві?) __________________ → Виникнення політичних партій та їх програм із соціальними та національними вимогами → (який етап розпочався?) __________________

Пропуск 1 (що відбулося в суспільстві?): Загострення соціально-економічних суперечностей і політизація суспільства.
Пропуск 2 (який етап розпочався?): Політичний етап національного руху.

Доповнена схема:
Індустріалізація та соціальні зрушення (кінець XIX – початок XX ст.) → Поява нових соціальних верств (робітництво, інтелігенція) → Загострення соціальних суперечностей і політизація суспільства → Виникнення політичних партій та їх програм із соціальними та національними вимогами → Політичний етап національного руху.

Поясни кожен етап цього ланцюга коротко (по 2–3 речення), використовуючи приклади або прізвища діячів із параграфа.

Індустріалізація та соціальні зрушення (кінець XIX – початок XX ст.): Швидкий розвиток промислових підприємств, шахт і залізниць докорінно змінив традиційне життя на Наддніпрянщині. Економічна криза 1900–1903 рр. посилила безробіття та злидні, спричинивши масові робітничі страйки та селянські виступи (зокрема Полтавсько-Харківське повстання 1902 р.).
Поява нових соціальних верств (робітництво, інтелігенція): Індустріалізація породила чисельний клас найманих робітників, а також нове покоління світської освіченої інтелігенції та студентства. Ця молода верства прагнула реальних змін і не бажала миритися із самодержавним гнітом та безправ’ям.
Загострення соціальних суперечностей і політизація суспільства (що відбулося): Поєднання важких умов праці та селянського безземелля з утисками української мови викликало хвилю протестів і розчарування у суто культурницькій роботі громадівців. Суспільство усвідомило, що здобути соціальні та національні права можна лише через відкриту політичну боротьбу.
Виникнення політичних партій та їхніх програм: У 1900 р. у Харкові студентська молодь (Д. Антонович, М. Русов та ін.) створила першу партію — РУП, для якої М. Міхновський написав маніфест «Самостійна Україна». Невдовзі з’явилися самостійницька УНП (М. Міхновський), соціал-демократична УСДРП (В. Винниченко, С. Петлюра) та ліберальні УДП і УРДП (Є. Чикаленко, Б. Грінченко, С. Єфремов), які поєднали вимоги 8-годинного робочого дня, наділення землею, автономії та державної незалежності.
Політичний етап національного руху (який етап розпочався): Український рух остаточно перейшов від аполітичного просвітництва до організованої політичної боротьби за владу й права народу через вибори, мітинги та пресу. Це заклало фундамент для відстоювання автономії та відновлення української державності під час революційних подій.

ГРУПА ЗАВДАНЬ 2

4. Етап 1. Міхновський: людина, що випередила свій час (Відео 29.1). Сучасники й пізніші дослідники й дослідниці зазначали, що Микола Міхновський випередив свій час. У відео історик Владлен Мараєв зазначає: «Це стало для Міхновського як щастям, так і бідою». Поясни, чому ідея повної державної незалежності України на початку ХХ ст. була одночасно тріумфом Міхновського як ідеолога та причиною його нерозуміння сучасниками.
Тріумф полягав у тому, що Міхновський першим сформулював ідею незалежності Наддніпрянської України, яка через кілька десятиліть стала державною метою українського народу. Біда й нерозуміння сучасниками полягали в тому, що тодішнє суспільство ще жило сподіваннями на реформи в Російській імперії. Більшість українських інтелігентів вважали його заклик до збройної боротьби небезпечною авантюрою та радикалізмом.

• Чому більшість діячів початку XX ст. була не готова прийняти ідею державної самостійності України?
Більшість діячів стояла на ліберальних або соціал-демократичних позиціях і щиро вірила, що повалення царизму та демократизація Росії автоматично дадуть Україні широку автономію без кровопролиття й війн. Самостійність здавалася їм нереальною мрією або шкідливим розривом економічних зв’язків.

• Як схарактеризував Миколу Міхновського Євген Чикаленко?
Чикаленко вважав Міхновського талановитим, надзвичайно сильним духом і щирим ідейним діячем, який став самостійником раніше за всіх. Водночас Чикаленко докоряв йому за надмірну різкість, нетерпимість і самовпевненість, які часто відштовхували людей від українського руху.

• Чому непопулярна тоді ідея незалежності стала важливою для розвитку української нації?
Вона задала вищу стратегічну мету для національного руху і змусила українців мислити державницькими категоріями. Без брошури «Самостійна Україна» та діяльності Міхновського під час визвольних змагань 1917–1921 років нація не мала б готового ідейного дороговказу для проголошення незалежності УНР.

ДОСЛІДЖУЄМО ІСТОРІЮ (ГЗР 2)

4. Етап 1 (Відео 29.1). Які події в історії України підтвердили слушність його головної тези про боротьбу за самостійну державу?
Слушність тези Міхновського підтвердили події Української революції 1917–1921 років. Спроби Центральної Ради домовитися з російськими урядами про автономію зазнали краху через більшовицьку агресію. Це змусило лідерів УНР у січні 1918 року проголосити повну незалежність і розпочати створення власної армії. Остаточно правильність його ідей довела поява суверенної держави у 1991 році.

4. Етап 2. Реакція сучасників (Відео 29.2). Як формувалися політичні погляди Миколи Міхновського? Які події та впливи визначили його ідейну позицію?
Його погляди формувалися під впливом батька-священника, який виховував сина в повазі до української мови й традицій, а також під час навчання в гімназії та на юридичному факультеті Київського університету. Вирішальний вплив мало членство в таємній студентській організації «Братство тарасівців», яка ще в 1891 році проголосила своєю метою самостійну Україну.

4. Етап 2 (Відео 29.2). Чому сучасники сприймали Міхновського як радикала? У чому полягала різниця між його поглядами та позицією більшості українських діячів початку ХХ ст.?
Більшість діячів того часу належали до поміркованих народників або соціалістів і бачили майбутнє України лише як автономію у складі федеративної Росії. Міхновський відкидав компроміси, першим відкрито закликав до збройної боротьби за незалежність і висунув безкомпромісне гасло «Україна для українців», що лякало тодішню обережну інтелігенцію.

4. Етап 2 (Відео 29.2). Про що йшлося у його промові на Шевченкових роковинах у помешканні Олександра Русова? Чому ця промова викликала і захоплення, і обурення?
У виступі в Полтаві в березні 1900 року Міхновський проголосив ідею створення суверенної держави від Сяну до Кавказу та заклик скинути панування імперії. Молодь зустріла ці слова з піднесенням через появу чіткої мети боротьби. Старші діячі обурилися, оскільки боялися переслідувань з боку жандармів і закриття українських культурних ініціатив через такий відвертий виклик владі.

4. Етап 2 (Відео 29.2). Чому ідеї незалежності по-різному сприймали представники старшого та молодшого поколінь української інтелігенції? Які фактори вплинули на цю різницю?
Старше покоління пережило Валуєвський циркуляр та Емський указ, діяло в легальних культурних товариствах і сподівалося на мирні реформи в імперії. Студентська та гімназійна молодь уже не мала страху перед царськими заборонами, захоплювалася європейськими визвольними рухами й прагнула рішучих політичних дій.

4. Етап 2 (Відео 29.2). Як ідеї Міхновського вплинули на молодь, зокрема на учасників організації «Оборона України»? Як вони пояснювали свої дії щодо пам’ятника Пушкіну в Харкові?
Його заклик підштовхнув юнаків перейти до активного опору та створити бойову групу «Оборона України». Підрив пам’ятника Пушкіну в Харкові 1904 року вони пояснили протестом проти колоніальної політики русифікації: влада забороняла ставити в українському місті пам’ятник Тарасові Шевченку, натомість насаджувала культ російського поета.

4. Крок 3. Значення спадщини Миколи Міхновського (Відео 29.3). 1. Сформулюй 3–5 запитань до фрагменту відео, які відображають його головні ідеї.

Чому Микола Міхновський вважав власну армію головною запорукою визволення України?
Як брошура «Самостійна Україна» змінила завдання українського руху на початку XX століття?
Яке значення мали ідеї Міхновського для діячів Української революції 1917–1921 років?
Як автор відео пояснює причини самотності Міхновського серед тогочасних політиків?

4. Крок 3 (Відео 29.3). Дай власні відповіді на свої запитання, спираючись на відео та матеріал параграфа.

Без збройної сили держава не може втримати проголошені права та захистити кордони від сусідніх імперій.
Брошура перетворила український рух із суто просвітницького на політичний і поставила чітку мету створення самостійної соборної держави.
Його гасла сприяли утворенню перших національних військових формувань, зокрема клубу імені Павла Полуботка та полку імені Богдана Хмельницького у 1917 році.
Політики Наддніпрянщини масово орієнтувалися на соціалізм і зв’язок із Росією, тому вважали його мілітаризм та націоналізм занадто категоричними й небезпечними.

4. Підсумок: На основі всіх трьох кроків дослідження сформулюй короткий висновок (3–4 речення): яким постає Микола Міхновський в українській історії як ідеолог, політик, мислитель та символ доби?
Микола Міхновський постає як перший ідеолог державної незалежності України початку XX століття. Він зумів передбачити крах імперій та обґрунтував потребу у власній армії задовго до початку революційних подій. Його постать стала символом переходу від культурництва до відкритої боротьби за суверенну соборну державу.

5. Порівняй автономістську і самостійницьку течії за матеріалом параграфа, визнач їхні спільні риси, відмінності й зроби власний висновок. Заповни «Порівняльну таблицю ідейно-політичних течій українського руху (початок ХХ ст.)» за критеріями: 1) Бачення майбутнього України; 2) Основна мета політичної боротьби; 3) Основні засоби і форми діяльності; 4) Представники (партії, діячі); 5) Ставлення до Російської імперії.

Критерії порівняння	Автономістська течія	Самостійницька течія
1) Бачення майбутнього України	Національно-територіальна автономія України у складі реформованої Росії	Повністю незалежна, соборна держава від Сяну по Кавказ
2) Основна мета політичної боротьби	Здобуття самоврядування, рівноправності мов, прав і свобод, поліпшення життя селян та робітників	Негайне здобуття власної суверенної держави та ліквідація чужоземного панування
3) Основні засоби і форми діяльності	Легальні парламентські методи, друк преси, агітація, страйки, реформи	Радикальна пропаганда, підготовка повстань, страйки, акції прямої дії
4) Представники (партії, діячі)	УСДРП, УДП, УРДП, ТУП; М. Порш, С. Петлюра, В. Винниченко, Б. Грінченко	УНП, група «Оборона України»; М. Міхновський, М. Шемет, С. Шемет, О. Макаренко
5) Ставлення до Російської імперії	Перетворення імперії на демократичну федерацію народів	Повний розрив усіх зв’язків з імперією та вигнання поневолювачів

5. Аналіз: Що об’єднувало автономістів і самостійників у їхніх цілях?
Обидва табори вимагали ліквідації самодержавства, захищали соціальні інтереси селян і робітників та домагалися права українців на розвиток власної культури й використання рідної мови.

5. Аналіз: У чому полягала головна відмінність їхнього бачення шляху до української державності?
Автономісти вважали самостійність далекою або нереальною метою, тому робили ставку на союз із російськими демократами та автономію у федерації. Самостійники не вірили в реформування імперії й вимагали негайного створення суверенної держави шляхом збройної боротьби.

5. Аналіз течій національного руху:

• Поміркуй і зроби висновок: яка течія, на твою думку, краще відповідала реальним умовам початку ХХ ст.? Обґрунтуй свою думку.
Реальним умовам початку ХХ ст. краще відповідала автономістська течія. Населення Наддніпрянщини ще не мало масового досвіду політичної боротьби, а вимога автономії у складі оновленої демократичної Росії виглядала досяжною та зрозумілою для більшості інтелігенції, робітників і селян.

• Яка виявилася більш далекоглядною для майбутнього розвитку України? Наведи аргументи.
Більш далекоглядною виявилася самостійницька течія на чолі з Миколою Міхновським. Вона чітко визначила кінцеву мету визвольного руху — створення власної незалежної соборної держави, без якої був неможливий повноцінний національний розвиток, що згодом довели події революції 1917–1921 років.

6. Дослідження історичних постатей політичного етапу:

• Визнач 3–4 ключові історичні постаті, пов’язані з політичним етапом українського руху. Для кожного діяча / діячки заповни відповідні графи таблиці:

Постать і партія	Ключова ідея	Внесок у національний рух
Микола Міхновський (РУП, УНП)	Повна державна самостійність України	Написав брошуру «Самостійна Україна», створив першу самостійницьку партію УНП та маніфест «Десять заповідей УНП»
Володимир Винниченко (РУП, УСДРП)	Поєднання соціалізму з національною автономією України	Очолював провід УСДРП, поширював соціал-демократичні та національні ідеї серед робітництва й молоді
Борис Грінченко (УДП, УРДП)	Національно-територіальна автономія, захист мови й освіти	Був лідером ліберально-демократичного крила, заснував Українську радикальну партію, боровся за українізацію школи
Дмитро Антонович (РУП)	Перехід визвольного руху від культурництва до політики	Співзасновник першої політичної партії Наддніпрянщини (РУП), організатор мережі «Вільних громад» і партійної преси

• Уяви, що ти можеш поговорити з одним із цих діячів. Сформулюй 3–4 запитання, щоб дізнатися більше про його погляди, мотиви чи сумніви. (Почни словами: «Чому…», «Що спонукало…», «Як ви оцінюєте…», «Чи вірили ви…» тощо).
Діяч — Микола Міхновський:

Що спонукало вас висунути ідею повної державної самостійності в той час, коли більшість діячів вимагала лише культурних прав або автономії?
Чому ви вважали радикальні форми боротьби та збройні виступи єдиним дієвим шляхом до свободи?
Як ви оцінюєте тодішню готовність селян і робітників воювати за створення власної держави?
Чи вірили ви у 1900 році, що ідею незалежності підтримає більшість українського суспільства вже за кілька десятиліть?

• Використай чат-бот (ChatGPT, Grok тощо), зазначивши: «Відповідай від імені [ім’я постаті]». Занотуй найцікавіші відповіді.
Відповіді від імені Миколи Міхновського:

Про вибір самостійності: Будь-яка автономія залишає народ під владою чужої держави. Поки імперія існує, вона будь-якої миті забере назад усе надане, тому лише власна суверенна держава захистить українців.
Про радикальні методи: Російське самодержавство ніколи добровільно не поступиться правами. Силу, якою в нас відібрали волю, можна подолати лише рівною силою.
Про віру в успіх: Навіть коли сучасники боялися нашої прямоти, брошура «Самостійна Україна» розбудила думку молоді й заклала непохитний фундамент для майбутньої державної незалежності України.