§ 29. Російська імперія: самодержавство і спроби реформ (Щупак)
ПРИГАДАЙТЕ
Що таке «військова революція»? Визначте причини та схарактеризуйте прояви посилення впливу Російської імперії у світовій політиці XVIII ст.
«Військова революція» — це докорінні зміни у військовій справі раннього нового часу. Вона охопила масове використання вогнепальної зброї та артилерії, перехід до постійних регулярних армій і спорудження сучасних бастіонних фортець.
Причини посилення впливу Російської імперії у XVIII ст.:
- Перебудова державного апарату й армії за європейськими зразками, яку започаткував Петро I.
- Запровадження обов’язкової рекрутської повинності, яка дала змогу створити величезну регулярну армію та флот.
- Розвиток мануфактур і металургії Уралу, що забезпечували військо зброєю.
- Агресивна зовнішня політика для розширення територій за рахунок сусідів.
Прояви посилення впливу Російської імперії у XVIII ст.:
- Перемога над Швецією у Північній війні та завоювання виходу до Балтійського моря.
- Переможні війни проти Османської імперії, вихід до Чорного моря, захоплення Криму, Причорномор’я та Приазов’я.
- Участь у поділах Речі Посполитої, у результаті яких імперія загарбала Правобережну Україну, Волинь, Поділля, Білорусь і Литву.
- Втручання у справи Центральної та Західної Європи, участь у загальноєвропейських коаліціях і Семирічній війні.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ (за QR-кодом / покликанням qr.orioncentr.com.ua/Hkimv)
У чому полягає принципова різниця між європейським абсолютизмом та російським самодержавством?
Європейський абсолютизм сформувався насамперед як засіб подолання феодальної роздробленості та свавілля аристократії. Навіть наймогутніші королі Франції, Іспанії чи Австрії змушені були зважати на станові привілеї, міське самоврядування (магдебурзьке право) та духовну автономію католицької церкви.
Натомість російське самодержавство стало спадкоємцем деспотизму Московії та Золотої Орди. В імперії не було ані самоврядування міст чи регіонів, ані станових противаг, а православна церква була цілковито підпорядкована монарху й перетворена на частину державного апарату. Російське самодержавство було «абсолютнішим за абсолютизм», адже влада імператора не мала жодних обов’язків перед своїми підданими і спиралася на їхню цілковиту безправність.
ПОМІРКУЙТЕ
Чи є справедливим поділ суспільства за наявністю / відсутністю привілеїв? Чому рівність перед законом є важливою для демократичного суспільства?
Поділ суспільства на привілейованих і безправних є несправедливим, адже людина не вибирає свого походження і повинна мати рівні можливості від народження. Коли меншість користується багатствами й владою, а більшість важко працює без жодних прав, це призводить до соціального вибуху та гальмує розвиток країни. Рівність перед законом є головною основою демократії, тому що вона гарантує захист прав кожного громадянина, блокує свавілля чиновників і забезпечує справедливий суд для всіх без винятку.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Уже в перші дні свого правління Олександр І оголосив, що керувати Росією буде «за законами й по серцю» Катерини IІ. Що, на вашу думку, мав на увазі Олександр І? Пригадайте особливості політики Катерини ІІ та порівняйте з політикою Олександра І. Складіть порівняльну таблицю у зошиті або нотатнику.
• Що мав на увазі Олександр І?
Олександр I мав на увазі повернення до курсу «освіченого абсолютизму». Він прагнув відновити всі станові привілеї дворянства, які суттєво обмежив його батько Павло I, і показати готовність правити за писаними законами без деспотичного свавілля, але без відмови від самодержавного устрою.
• Порівняння політики Катерини ІІ та Олександра І:
Катерина II поєднувала ліберальну риторику із посиленням кріпацтва, роздачею земель поміщикам і ліквідацією автономії українських земель. Олександр I також залишив непорушними самодержавство і панування дворян, але спробував пом’якшити старі порядки: дозволив купувати землю недворянам, надав поміщикам право відпускати селян на волю за викуп та оновив державне управління через створення міністерств.
| Критерії порівняння | Політика Катерини II | Політика Олександра I |
|---|---|---|
| Форма правління | Необмежене самодержавство під прикриттям ідей «освіченого абсолютизму». | Збереження самодержавства за спроб розробити проєкти конституційних реформ. |
| Ставлення до дворянства | Розширення дворянських привілеїв за «Жалуваною грамотою» 1785 року. | Відновлення дворянських пільг, підтвердження статусу дворянства як головної опори престолу. |
| Селянське питання | Закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні, посилення поміщицького гніту. | Указ про «вільних хліборобів» 1803 року (звільнено лише 1,5% кріпаків) та дозвіл купівлі землі недворянам. |
| Система управління | Губернська реформа (поділ на 50 губерній), ліквідація решток козацького самоврядування. | Створення Кабінету міністрів та 8 галузевих міністерств замість застарілих колегій, діяльність Державної ради. |
| Освіта | Створення станових народних училищ, мала доступність освіти для низів. | Відкриття Харківського, Петербурзького та інших університетів, розвиток початкових парафіяльних шкіл для всіх станів. |
| Результати політики | Зміцнення централізованої імперської влади та максимальне закріпачення селян. | Нерішучість змін, збереження самодержавства і кріпацтва, перехід до політичної реакції після 1815 року. |
ПОМІРКУЙМО! (за QR-кодом / покликанням qr.orioncentr.com.ua/qZMi5: уривки з Конституції Королівства Польського 1815 р.)
Чому Конституцію Королівства Польського вважають «ліберальною на папері»?
Цю конституцію вважають «ліберальною на папері», оскільки реальна практика управління різко розходилася з написаними нормами. Російський імператор був одночасно польським королем, а його намісник великий князь Костянтин діяв всупереч законам: влада встановила цензуру, скасувала відкритість засідань Сейму й переслідувала польських патріотів.
Чому Конституція відображала компроміс між польськими автономними прагненнями та російським контролем?
Документ задовольняв прагнення польської еліти завдяки збереженню власного парламенту (Сейму), окремої польської армії, судочинства польською мовою та дії Кодексу Наполеона. Водночас верховний контроль лишався за Росією, бо імператор призначав намісника, володів правом вето та зосереджував усю повноту виконавчої влади.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео з ютуб-каналу «Історія без міфів» — «Декабристи-українці: революціонери за століття до революції».
• Які ідеї надихали декабристів?
Декабристів надихали ідеї європейського Просвітництва, принципи Французької революції та досвід закордонних походів 1813–1815 років. Офіцери побачили вільне суспільне життя народів Європи і прагнули знищити самодержавну деспотію та ганебне кріпацтво у власній країні.
• Які цінності декабристів є актуальними сьогодні?
Сьогодні актуальними залишаються їхні вимоги поваги до людської гідності, рівності громадян перед законом, верховенства права, свободи слова та обмеження всевладдя державних правителів.
• Які таємні товариства декабристів діяли на території України?
На українських землях діяло Південне товариство з центром у Тульчині та його управи (Тульчинська, Кам’янська, Васильківська), а також Товариство об’єднаних слов’ян у місті Новоград-Волинський.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
За допомогою QR-коду або покликання прочитайте уривки з «Руської правди» П. Пестеля і дайте відповіді на запитання:
1. Які ідеї висловлює автор? Як уривки допомагають зрозуміти моральну позицію декабристів? Чи можна цей текст вважати проявом гуманістичних ідей?
Автор висуває ідеї негайного скасування кріпосного права, надання селянам землі, знищення станових привілеїв і проголошення республіки. Уривки показують високу моральну позицію декабристів, які засуджували продаж людей і вважали кріпацтво огидним злочином, що суперечить християнській вірі та природним правам. Цей текст є проявом гуманізму щодо особистої свободи людей, але гуманізм Пестеля був обмеженим, бо він не визнавав права неросійських націй на власну державність.
2. Порівняйте положення «Руської правди», у яких ідеться про ліквідацію кріпосного права, та принципи організації міжнаціонального співжиття в майбутній демократичній державі. Чи згодні ви з пропозицією П. Пестеля саме таким чином розв’язати національне питання?
У соціальній сфері проєкт Пестеля був прогресивним, оскільки ліквідував неволю та наділяв селян землею. Проте в національному питанні автор демонстрував жорсткий імперський підхід: він визнавав незалежність лише за Польщею, а решту народів імперії планував примусово русифікувати в єдиний моноліт без збереження їхніх національних культур. З такою пропозицією погодитися не можна, оскільки демократія неможлива без поваги до самобутності народів та їхнього права на вільний розвиток.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ (за QR-кодом / покликанням qr.orioncentr.com.ua/jGRws: історик О. Сухий про витоки декабристського руху в Україні)
Спираючись на додаткові джерела інформації, аргументовано доведіть або заперечте точку зору українських істориків про тісний зв’язок декабристів з Україною.
Точку зору українських істориків можна впевнено підтвердити фактами. Багато лідерів Південного товариства, зокрема брати Муравйови-Апостоли, походили з давніх українських козацьких старшинських родів і зберегли пам’ять про автономію Гетьманщини. Діяльність осередків в Україні спиралася на традиції полтавської ложі «Любов до істини» та київської «З’єднані слов’яни». Навіть у конституційних проєктах пропонували створення окремих українських штатів, а програма Товариства об’єднаних слов’ян орієнтувалася на рівноправну федерацію вільних народів.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Розгляньте зображення пам’ятника Миколі І, який до 1920 р. стояв навпроти Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
• Чому в середині ХІХ ст. в Києві вирішили встановити пам’ятник російському імператору Миколі І?
Пам’ятник встановили для утвердження влади Російської імперії на землях Правобережжя та підкреслення ролі царя в перебудові міста, де за його вказівкою відкрили Університет Святого Володимира, збудували Ланцюговий міст та новий кадетський корпус.
• Як це співвідноситься з тогочасною політикою Російської імперії щодо України?
Це повністю узгоджувалося з теорією «офіційної народності» та курсом на русифікацію краю. Монумент у центрі міста маркував Київ як форпост російського самодержавства і мав символічно витіснити польські та українські національні прагнення.
• Створіть короткий історичний репортаж (усний або письмовий) від імені жителя / жительки Києва 1920 р., який був свідком того моменту, коли пам’ятник зносили.
Київ, весна 1920 року. Я стою у великому натовпі навпроти Червоного корпусу нашого університету. Довкола гамірно, студенти та робітники обговорюють історичну мить. Робітники закріпили міцні канати навколо важкої бронзової фігури царя Миколи I, якого в народі називали Палкіним за жорстокість. Декілька зусиль, гучний рип лебідок — і постать монарха з гуркотом падає на землю. Люди навколо полегшено зітхають та плескають у долоні. Ця бронза втілювала десятиліття гніту та цензури, а тепер імперія остаточно відходить у минуле.
• Чи завжди знесення пам’ятників є «стиранням історії»?
Знесення пам’ятників не є стиранням історії, бо знання про події зберігають архівні документи, книжки та музейні зали. Монументи на міських майданах слугують знаками політичного вшанування і пропаганди. Коли суспільство звільняється від диктатури, воно має повне моральне право прибрати символи свого колишнього поневолення з публічного простору.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
У чому історик Сергій Плохій бачить значення польського руху для імперії? Як він повинен був вплинути на українців та інші народи імперії?
Сергій Плохій доводить, що опір поляків був прямою загрозою існуванню імперії, а не просто академічною суперечкою. Польський рух базувався на чіткій національній свідомості, мові та культурі, що заважало царській владі асимілювати приєднані землі. Для українців та інших поневолених народів цей рух служив наочним прикладом боротьби за відновлення державності і підштовхував українську інтелігенцію переходити від мовних питань до формування власної політичної мети.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (за QR-кодом / покликанням qr.orioncentr.com.ua/5qHJj: репродукція картини Марцина Залеського «Захоплення Арсеналу», 1831 р.)
Розгляньте репродукцію картини. За допомогою додаткових джерел інформації порівняйте картину з історичними джерелами про захоплення Арсеналу. Що на картині правда, а що художнє перебільшення? Чому вибір конкретного моменту (захоплення Арсеналу) важливий для розуміння подій революції 1917–1918 рр. в Україні?
• Порівняння картини з історичними фактами:
Полотно Марцина Залеського показує штурм варшавського Арсеналу повстанцями в ніч на 30 листопада 1830 року. Реальні документи підтверджують нічний час атаки, спільний виступ курсантів військової школи та міщан і швидке захоплення стрілецької зброї для озброєння мешканців міста.
• Що на картині правда, а що художнє перебільшення?
Правдою є точне зображення будівлі варшавського Арсеналу, участь польських солдатів та міських жителів. Художнім перебільшенням є драматичне криваво-червоне полум’я на все небо та підкреслено героїчні, театральні пози бійців, які художник використав для посилення романтичного образу народної боротьби.
• Значення моменту захоплення збройового арсеналу:
У підручнику в запитанні автори порівнюють захоплення варшавського Арсеналу 1830 року із київським «Арсеналом» часів Української революції 1917–1918 років. Зброярня завжди була ключовим стратегічним вузлом у місті. Оволодіння запасами гвинтівок та набоїв давало вирішальну перевагу і миттєво перетворювало мирне протистояння на повномасштабну збройну боротьбу за владу.
ПОМІРКУЙМО!
Чому, на вашу думку, українці не підтримали польське повстання? Чи справило воно якийсь вплив на український національний рух?
Українські селяни Правобережжя не підтримали повстання, бо польська шляхта відмовилася надати їм особисту волю та землю. До того ж польське гасло про відновлення кордонів 1772 року означало повернення панування польських поміщиків, проти яких українці боролися ще за часів козацтва. Повстання при цьому дало сильний поштовх українському руху: царський уряд почав боротися з польським впливом і відкрив у 1834 році Київський університет, який несподівано став потужним осередком розвитку української культури та науки.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Яке значення мало польсько-російське суперництво для формування української нації?
Протистояння двох сильних противників на українських землях не дозволило царату повністю русифікувати цей край та перетворити українське питання на суто внутрішню справу Росії. Затиснуті між польським ковадлом та російським молотом, українці мусили відмежуватися від обох сусідів і виробляти власну політичну позицію задля збереження своєї самобутності.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
За допомогою додаткових джерел інформації підготуйте і проведіть у класі дискусію на тему: «Чому українці не стали росіянами або поляками?».
Головні тези та аргументи до дискусії:
- Мовна й етнічна окремішність: український народ зберіг живу народну мову, звичаї, традиції та багатий пісенний фольклор, які помітно відрізнялися як від польських, так і від російських.
- Козацька спадщина: пам’ять про Гетьманщину, боротьбу Богдана Хмельницького та полковий устрій сформувала стійку традицію самоврядування і прагнення волі.
- Соціальні протиріччя: на Правобережжі поміщиками були поляки, а пригнобленими селянами — українці, тому селяни відкидали польські заклики; водночас російська адміністрація несла важке кріпацтво та рекрутчину, тому її теж сприймали як чужу владу.
- Праця українських інтелектуалів: діяльність Кирило-Мефодіївського братства, поезія Тараса Шевченка та збірки фольклору довели рівноправність української нації серед слов’янських народів.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Охарактеризуйте становище Російської імперії на початку ХІХ ст. Дайте власне визначення поняттю «самодержавство».
На початку XIX ст. Російська імперія була найбільшою за площею державою світу та налічувала від 37 до 69 млн населення. Суспільство лишалося аграрним і становим, промисловий переворот ще не розпочався, а переважна більшість селян перебувала в особистому кріпацтві. Політичний лад зберігав деспотичний характер: були відсутні конституція, парламент та громадянські права.
Самодержавство — це форма абсолютної монархії в Росії, де вся вища законодавча, виконавча і судова влада одноосібно та безконтрольно зосереджена в руках імператора.
2. Які соціальні, політичні та економічні чинники призвели до виникнення руху декабристів?
- Соціальні чинники: існування жорстокого кріпосного права, безправне становище мільйонів селян і поміщицьке свавілля.
- Політичні чинники: деспотичне самодержавство, відмова Олександра I від конституційних реформ та знайомство молодих офіцерів із демократичним ладом Європи під час походів 1813–1815 років.
- Економічні чинники: відсталість кріпосницького господарства, відсутність вільного ринку праці та зубожіння селянських господарств.
3. Які основні ідеї містили програмові документи товариств декабристів?
«Руська правда» Павла Пестеля пропонувала скасувати кріпацтво, поділити землю порівну між селянами і поміщиками та встановити єдину республіку з жорсткою русифікацією всіх народів. «Конституція» Микити Муравйова передбачала конституційну монархію, федеративний поділ держави на окремі штати, скасування особистої залежності селян зі збереженням земель у руках поміщиків і виборче право за майновим цензом. Товариство об’єднаних слов’ян відстоювало повалення тиранії та створення федеративної республіки вільних слов’янських народів.
4. Опишіть основні етапи польського повстання 1830–1831 рр.
- Початок повстання (листопад 1830 — січень 1831 р.): напад шляхти на палац Бельведер, захоплення варшавського Арсеналу, утворення Тимчасового уряду на чолі з Адамом Чарторийським і проголошення Сеймом позбавлення Миколи I польського престолу.
- Воєнні дії (лютий — травень 1831 р.): вступ імперської армії в Польщу, запеклі бої під Гроховом та Остроленкою, невдала спроба польського рейду на Правобережну Україну через байдужість українських селян.
- Поразка і розгром (червень — жовтень 1831 р.): внутрішній розкол серед керівників, наступ військ генерала Івана Паскевича, взяття штурмом Варшави у серпні 1831 року та скасування автономного статусу Королівства Польського.
II. ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ
Порівняйте Польське повстання 1830 р. з іншими національно-визвольними рухами XIX ст. в Європі (наприклад, декабризмом у Росії або революціями 1848 р.). Що спільного та відмінного у цих подіях?
| Критерії порівняння | Польське повстання 1830–1831 рр. | Виступ декабристів 1825 р. | Революції 1848–1849 рр. («Весна народів») |
|---|---|---|---|
| Головна мета | Відновлення незалежності Польщі в кордонах 1772 року. | Повалення самодержавства і скасування кріпацтва в Росії. | Знищення феодалізму, конституційні права, національне визволення народів. |
| Учасники | Польська шляхта, офіцери, католицьке духівництво, міщани. | Дворянські офіцери та члени таємних товариств. | Усі верстви суспільства: буржуазія, робітники, студенти, селяни. |
| Масштаб виступу | Справжня війна регулярної польської армії проти російських військ. | Локальний збройний бунт окремих військових частин на площах. | Масові народні повстання, що охопили Францію, Німеччину, Австрію та Італію. |
| Селянське питання | Керівники відмовилися дати землю й волю кріпакам. | Планували скасувати кріпацтво зверху після захоплення влади. | Селяни підняли бунти, і в Австрійській імперії скасували панщину. |
| Результати | Поразка, скасування автономії Польщі та жорстокі репресії. | Швидкий розгром заколоту, страта ватажків і посилення деспотії. | Поразка багатьох повстань, але суттєвий крок до об’єднання країн і скасування феодалізму. |
Спільне: виступи були спрямовані проти деспотичного абсолютизму, вимагали конституційних прав і зрештою зазнали поразки через військову силу імперій.
Відмінне: декабристи діяли вузьким колом змовників без широкої підтримки; польський рух став справжньою національною війною шляхти; натомість європейські революції 1848 року були масовими демократичними рухами за участю всіх верств народу.
III. МИСЛИМО ТВОРЧО
Уявіть, що ви берете участь у повстанні декабристів 1825 р. Напишіть лист до рідних або товариша по товариству, в якому опишіть свої мотиви участі у повстанні (чому ви вирішили боротися проти самодержавства), розкрийте плани та надії щодо майбутнього Росії, поміркуйте, які наслідки може мати ваша участь у повстанні для вас і для суспільства.
Любий брате!
Пишу тобі цього холодного грудневого вечора, бо завтра наша рота вийде на Сенатську площу. Мій вибір боротися проти царя є свідомим кроком честі. Під час закордонного походу у Францію я бачив вільних європейців і зрозумів увесь сором нашого життя. Наші солдати та селяни проливали кров за батьківщину, але повернулися до поміщицького ярма і зазнають побоїв різками. Я не можу спокійно дивитися на це рабство.
Ми маємо намір оголосити Маніфест: скасувати самодержавну деспотію, дати свободу селянам і затвердити справедливу Конституцію. Ми прагнемо бачити нашу землю вільною державою, де кожна людина має права і захищена чесним судом.
Я знаю, що нас можуть зрадити або розбити картеччю, і тоді попереду будуть каторга, Сибір або шибениця. Але наша праця не пропаде безслідно. Навіть якщо завтра ми впадемо, ми розбудимо інших чесних людей і покажемо шлях до свободи. Молися за мене.
МАТЕРІАЛИ ЗА QR-КОДОМ / ПОКЛИКАННЯМ qr.orioncentr.com.ua/BSoFy (Схема «Слов’янофіли і західники»)
Порівняйте погляди слов’янофілів і західників: що спільного та відмінного було в їхньому баченні шляху розвитку Росії?
Спільне: обидва напрями представляли ліберальне дворянство, яке прагнуло поступових мирних реформ «згори» (з ініціативи самого монарха) і рішуче виступало за негайне скасування кріпацтва.
Відмінне:
- Слов’янофіли вірили в особливу «самобутність» Росії та її окремий шлях від Західної Європи. Вони звинувачували Петра I у руйнуванні традицій, відкидали європейський капіталізм і революції, а опорою країни вважали православну віру, мораль, селянську общину та повернення до практики скликання допетровських Земських соборів.
- Західники вважали Росію невіддільною частиною європейської цивілізації, захоплювалися модернізацією Петра I і закликали країну наздоганяти Захід. Вони наполягали на бурхливому розвитку капіталізму, запровадженні конституційної монархії, виборного парламенту та забезпеченні громадянських прав і свобод.