§ 29. Події революції 1905—1907 рр. на українських землях (Галімов)
ПРИГАДАЙТЕ
1. ГР 1. Яким було становище різних верств населення Наддніпрянської України на початку XX ст.?
На початку XX ст. становище більшості населення було складним. Селяни потерпали від нестачі землі, викупних платежів і залишків кріпосництва. Робітники працювали у важких умовах за малу платню, жили в бараках і не мали соціального захисту. Підприємці й заможні верстви не мали реальних політичних прав через абсолютну владу царя.
2. ГР 1. У чому полягали особливості розвитку українського руху на Наддніпрянщині?
Український рух на Наддніпрянщині перейшов від культурницького етапу до політичного. Діячі створили перші політичні партії (РУП, УНП, УДРП). Вони висунули вимоги автономії України або повної державної незалежності.
3. ГР 1. Яку національну політику здійснювала російська влада щодо українців наприкінці XIX — на початку XX ст.?
Російський уряд проводив політику жорсткої русифікації та національного гноблення. Влада обмежувала використання української мови в школах, судах і пресі на основі Валуєвського циркуляра та Емського указу. Російські урядовці не визнавали українців окремим народом і переслідували діячів національного руху.
1. РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ В УКРАЇНІ В СІЧНІ—СЕРПНІ 1905 Р.
ГР 2. Метод «Оберіть позицію». Поміркуйте, чи була поразка в російсько-японській війні головною причиною революції. Поясніть свою думку.
Я вважаю, що поразка в російсько-японській війні не була головною причиною революції. Вона стала поштовхом і підірвала авторитет царської влади. Справжніми причинами були невирішене аграрне питання, тяжке становище робітників, відсутність політичних свобод і національне гноблення народів імперії.
2. ЖОВТНЕВИЙ СТРАЙК. МАНІФЕСТ 17 ЖОВТНЯ 1905 Р. ТА ЙОГО НАСЛІДКИ
ГР 3. Працюємо в малих групах. Створіть схему, що показує вплив Маніфесту 17 жовтня на політичну, громадянську та соціальну сфери суспільного життя.
Маніфест 17 жовтня запровадив законодавчу Державну думу, надав народові громадянські свободи та сприяв легалізації партій, створенню профспілок і рад депутатів.
3. СЕЛЯНСЬКИЙ РУХ
ГР 3. Працюємо разом. Якою була головна вимога селянських виступів під час революції? Чи всі селяни, які брали участь у повстанні, були ідейними прихильниками революції? Чому люди вдавалися до розкрадання майна?
Головною вимогою селян було передання їм поміщицької землі. Більшість селян не були ідейними прихильниками революції, бо діяли стихійно під впливом нестачі хліба й малоземелля. Вони розкрадали майно, щоб отримати засоби для життя й покарати поміщиків за визиск.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ
ГР 2. Як ви вважаєте, повстання у Великих Сорочинцях було самостійною подією чи частиною загального піднесення селянських виступів восени 1905 р.?
Повстання у Великих Сорочинцях було частиною загального піднесення селянського руху восени 1905 року. Хоча приводом стала спроба арештувати вчителя, самі селяни одразу висунули спільні для всієї країни вимоги: відмовилися платити податки, давати новобранців в армію та обрали селянський комітет.
4. АНТИЄВРЕЙСЬКІ ПОГРОМИ ПОЧАТКУ ХХ СТ.
ГР 2. Чому погроми 1905—1907 рр. мали відверту політичну спрямованість порівняно з попередніми?
Погроми мали політичну спрямованість, бо їх організовували монархічні організації чорносотенців за мовчазної згоди або підтримки поліції. Царська влада звинувачувала євреїв у руйнуванні держави та намаганні скинути царя. Так уряд намагався відвернути гнів народу від влади і спрямувати агресію проти єврейського населення.
5. НАРОСТАННЯ РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПОДІЙ
ГР 1. Чому під час революції збройні виступи були поодинокими й зазнали поразки?
Збройні виступи були поодинокими й зазнали поразки через відсутність єдиного командування та зв’язку між різними містами і полками. Повстанці діяли розрізнено, а царський уряд зберігав контроль над більшою частиною війська і швидко придушував кожен виступ переважаючими силами.
6. УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ПІД ЧАС РЕВОЛЮЦІЇ
ГР 1. Чому в роки революції українські політичні партії на українських землях мали менший вплив на суспільство, ніж загальноросійські?
Українські партії були організаційно слабкими, тривалий час перебували в підпіллі та переживали внутрішні розколи. Загальноросійські партії мали значно більше коштів, розгалужену пресу та висували зрозумілі для мас соціальні гасла без акценту на національному питанні.
7. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РУХ
ГР 1. Коли з’явилося офіційне рішення про скасування обмежень, установлених Емським указом?
Офіційне рішення про скасування обмежень проти української мови з’явилося в травні 1906 року.
8. ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ В I ТА II ДЕРЖАВНИХ ДУМАХ
ГР 1. Хто очолював Українську громаду в I Державній думі?
Українську громаду в I Державній думі очолював адвокат і громадський діяч із Чернігівщини Ілля Шраг.
ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ
ГР 2. Які пріоритети ставила перед собою українська фракція? Якими були результати її роботи? Чому?
Українська фракція ставила за пріоритет скасування заборони сільських страйків, захист прав селян, впровадження української мови в школах та автономію України. Результатів досягти не вдалося, бо Дума проіснувала лише 52 дні, і царський уряд розпустив її до розгляду українських законопроєктів.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
Вплив російської революції 1905—1907 рр. на український національний рух:
Революція активізувала український рух і вивела його з підпілля. Було знято заборони на українське слово, з’явилася перша україномовна преса та товариства «Просвіта». Політичні сили об’єдналися в партії та почали відкрито боротися за автономію України.
Перший досвід парламентської діяльності українців у складі Російської імперії:
Діяльність в I та II Державних думах показала вміння українських діячів гуртуватися у власні парламентські громади. Вони вперше заявили про права українського народу з найвищої державної трибуни та підготували важливі законопроєкти про автономію й рідну мову.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО
1. ГР 1. Як розгорталися події революції на Наддніпрянщині в січні—серпні 1905 р.?
Події почалися в січні 1905 року масовими робітничими страйками на знак протесту проти розстрілу в Санкт-Петербурзі. До літа страйки охопили понад 100 тисяч робітників і набули політичного характеру. У червні 1905 року спалахнуло повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський», а в селах селяни громили маєтки поміщиків.
2. ГР 1. Поясніть, якими були наслідки проголошення Маніфесту 17 жовтня.
Маніфест надав громадянам свободу слова, зборів, друку та створив законодавчу Державну думу. Це дозволило відкривати товариства «Просвіта», друкувати українські газети й легально діяти партіям. Водночас виникли монархічні організації чорносотенців, які влаштовували погроми.
3. ГР 1. Які події революції відбувалися на українських землях у листопаді-грудні 1905 р.? Яким було їхнє значення?
У листопаді відбулося повстання на Чорноморському флоті в Севастополі під проводом Петра Шмідта та виступ саперів у Києві під проводом Бориса Жаданівського. У грудні спалахнуло робітниче повстання в Горлівці та сутички в інших містах. Ці події стали найвищою точкою збройної боротьби революції.
4. ГР 1. Порівняйте вимоги демонстрантів 9 січня (покращення умов праці) і гасла страйкарів («Геть самодержавство!»). Поясніть, про що свідчить ця зміна вимог.
Вимоги 9 січня були мирними й економічними, люди вірили царю. Гасло «Геть самодержавство!» стало радикальним і політичним. Ця зміна свідчить, що після розстрілу мирного походу народ утратив віру в доброго царя й зрозумів потребу повалити самодержавство.
5. ГР 1. Опишіть здобутки українського національного руху в революції 1905—1907 рр.
Рух домігся фактичного скасування Емського указу, видання українських газет і журналів («Хлібороб», «Громадська думка», «Рада»). По всій Наддніпрянщині виникли осередки «Просвіти», початкові школи з рідною мовою навчання та університетські кафедри. В I та II Державних думах діяли українські громади, які відстоювали автономію України.
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
6. ГР 1. Покажіть на карті атласу регіони, які були охоплені страйковим рухом, центри найважливіших подій, території найбільшого поширення селянського руху.
На карті центрами робітничих страйків і збройних повстань були промислові райони Донбасу (Горлівка), Катеринослав, Харків, Київ, Миколаїв і Одеса, а також Севастополь як база флоту. Території найактивнішого селянського руху охоплювали Правобережну та Лівобережну Україну, зокрема Полтавську губернію (село Великі Сорочинці), Київську, Чернігівську та Харківську губернії.
7. ГР 2. Доповніть перелік із трьох подій, де кожна попередня є причиною наступної: поразка у війні → ? → «кривава неділя».
Поразка у війні → зростання народного невдоволення та економічна криза → «кривава неділя».
8. ГР 1. Охарактеризуйте зміни в діяльності українських політичних партій у цей період.
Українські партії вийшли з підпілля та перейшли до відкритої боротьби. РУП перетворилася на соціал-демократичну партію (УСДРП), а ліберали утворили Українську демократично-радикальну партію (УДРП). Партії вперше взяли участь у виборах до парламенту й створили депутатські громади в Державній думі.
9. ГР 2. Якби ви були істориком, який часовий проміжок (місяць і рік) ви б обрали для опису найвищого піднесення революції? Чому?
Я обрав би жовтень—грудень 1905 року. У жовтні загальний страйк паралізував усю імперію і змусив царя видати Маніфест. А в листопаді та грудні виступи переросли у відкриті збройні повстання робітників, солдатів і матросів у Севастополі, Києві та Горлівці.
10. ГР 2. Складіть схему «Ефект доміно», що показує, як економічна криза (перший елемент) призвела до погромів (фінальний елемент).
Схема показує послідовність подій:
- Економічна криза початку ХХ ст.
- Падіння рівня життя та початок робітничих страйків.
- Поступки царя в Маніфесті 17 жовтня, що налякали прихильників монархії.
- Агітація чорносотенців, які звинуватили євреїв у початку революції.
- Масові антиєврейські погроми в містах імперії.
ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО
11. ГР 3. Працюємо разом. Поміркуйте, чи була «кривава неділя» мирною демонстрацією. Наведіть два аргументи, які підтверджують або спростовують цю оцінку.
«Кривава неділя» 9 січня 1905 року була саме мирною демонстрацією.
Перший аргумент: люди йшли без зброї, разом із дружинами та дітьми, несли церковні хоругви й портрети царя.
Другий аргумент: учасники хотіли лише передати петицію царю з проханням про покращення умов праці та захист своїх прав.
12. ГР 2. Створіть два різні заголовки для двох газет, що висвітлюють повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський»: для офіційного царського видання та для революційної листівки.
Для офіційного царського видання: «Злочинний заколот на панцернику: бунтівники зрадили присягу й відкрили вогонь по мирному місту».
Для революційної листівки: «Полум’я свободи на Чорному морі: матроси “Потьомкіна” повстали проти царського гніту!».
13. ГР 2. Напишіть лист від особи єврейського політика з «межі осілості» до рідних у США, де він висловлює надію на позитивні зрушення після оприлюднення Маніфесту 17 жовтня (до початку погромів).
Шановні рідні в Америці!
Пишу вам під враженням від великих змін. Щойно імператор підписав Маніфест 17 жовтня, який дарує всім нам громадянські свободи: недоторканність особи, свободу слова, зборів і створення союзів.
Найголовніше для нашої громади — створення Державної думи. Ми вперше отримаємо право обирати своїх представників і захищати наші права через закони. Я сподіваюся, що влада нарешті скасує принизливу «межу осілості», а насильство проти нашого народу назавжди припиниться. На вулицях панує радість, і ми щиро віримо в мирне майбутнє.